Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму icon

Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму




НазваМетодичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму
Сторінка2/2
Дата17.02.2014
Розмір0.56 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2
1. /3 курс/_нформатика та обчислювальна техн_ка.doc
2. /3 курс/_стор_я украхнськох культури.doc
3. /3 курс/Дисперсн_ матер_али та композити.doc
4. /3 курс/Електротехн_ка _ електрон_ка МЛ,МВ,ТЕ.doc
5. /3 курс/Кристалограф_я, кристалох_м_я та м_нералог_я.docx
6. /3 курс/Неметалевi вогнетривкi матерiали.docx
7. /3 курс/Основи наукових досл_джень.doc
8. /3 курс/Основи науково-техн_чнох творчост_.doc
9. /3 курс/Прикладна механ_ка.doc
10. /3 курс/Теор_я тепло-масо переносу та теплотехн_ка.doc
11. /3 курс/Теория металлургических процессов для металловедов.doc
12. /3 курс/Технолог_х виробництва металопродукц_х.docx
13. /3 курс/УЧЕЬНИК__СТ_УКР_КУЛЬТ 4части.doc
14. /3 курс/Ф_зика твердого т_ла.docx
15. /3 курс/Ф_лософ_я.doc
16. /3 курс/х_м_я твердого т_ла.doc
Робоча програма методичні вказівки І індивідуальні завдання до вивчення Дисципліни «Інформатика та обчислювальна техніка» для студентів за галуззю знань
Навчальний посібник Дніпропетровськ
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Електротехніка і електроніка», література, пояснення до виконання індивідуальних завдань
Міністерство освіти і науки України Національна металургійна академія України Кафедра матеріалознавства ім. Ю. М. Тарана-Жовніра
Міністерство освіти і науки України Національна металургійна академія України Кафедра матеріалознавства ім. Ю. М. Тарана-Жовніра
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні роботи до вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні роботи до вивчення дисципліни «Основи науково-технічної творчості» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство
Методичні вказівки до самостійного вивчення кожного з розділів і література для підготовки, варіанти індивідуальних (контрольних) завдань для виконання студентами у процесі вивчення дисципліни, також методичні вказівки до виконання
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму
Методичні вказівки до їх виконання та рішення типових задач
Програма навчальної дисципліни Технології виробництва металопродукції Напрям: 050403 Інженерне матерiалознавство (мв 901-11)
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національна металургійна академія України
Міністерство освіти і науки України Національна металургійна академія України Кафедра матеріалознавства ім. Ю. М. Тарана-Жовніра
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей
Методичні вказівки до їх виконання. Призначена для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство заочної форми навчання

3.1 Теоретичні основи розрахунку втрат тиску


У процесі постійного руху нестисливого ізотермічного газу відбувається взаємне перетворення різних видів енергії, властивих газу: енергії стиснення (статичний тиск Pст), енергії руху газу (динамічний тиск Pдин), енергії положення (геометричний тиск Pгеом). За фізичним змістом тиски Pст, Pдин, Pгеом є енергією, яка міститься в 1 м3 газу.

Суму статичного, динамічного та геометричного тисків при їх вимірюванні називають повним тиском

Рповн = Рст + Рдин + Pгеом. (3.1)

На шляху газу з перетину І до перетину ІІ згідно рівнянню Бернуллі

(3.2)

або . (3.3)

Втрати тиску складаються з втрат тиску внаслідок тертя і втрат тиску на місцевих опорах

. (3.4)

Енергія розсіюється у навколишнє середовище шляхом передачі теплоти від газу через стінки трубопроводу. Втрати тиску пропорційні динамічному тиску газу:

– втрати тиску на тертя , Па (3.5)

– втрати тиску на місцевих опорах , Па. (3.6)

У формулах (3.1) – (3.6)  – коефіцієнт втрат тиску на тертя; l – довжина трубопроводу, м; d – діаметр трубопроводу, м;  – середня витратна швидкість газу, м/с;  – густина газу, що проходить по трубопроводу, кг/м3;  – коефіцієнт місцевого опору; g – прискорення вільного падіння, м/с2; h1 та h2 –висота трубопроводу по вертикалі, м.

У цьому завданні розглядається рух повітря по повітропроводу від вентилятора до пальника. Розташування повітропроводу прийнято горизонтальним, тому  = h1 – h2 = 0;  = 0.

Загальні аеродинамічні втрати тиску по трубопроводу знаходять як суму втрат тиску на тертя та втрат тиску на всіх послідовно розташованих місцевих опорах: поворотах, звуженнях та розширеннях трубопроводу, на клапані і т.д. Метою розрахунку є визначення перепаду повного тиску по всій довжині трубопроводу і знаходження основних параметрів роботи вентилятора, здатного створити необхідний повний тиск. Повний тиск на вихлопі вентилятора повинен дорівнювати розрахунковому перепаду повного тиску по довжині трубопроводу плюс повний тиск газу у печі. У звичайних умовах роботи печей статичний тиск в печі близький до нуля (). Динамічний тиск газу на виході з пальника враховується у вигляді втрат тиску на виході з пальника і, таким чином, включається у величину . Тоді повний тиск вентилятора буде дорівнювати

, Па. (3.7)

На практиці тиск вентилятора розраховують на 20 % більше ніж (с запасом)

, Па. (3.8)


3.2 Розрахункові формули і довідкові дані


3.2.1  Швидкість повітря

Середню витратну швидкість повітря вибирають з міркувань мінімальної суми витрат на будівництво повітропровідної системи і на її експлуатацію. Чим більше , тим менше діаметр труб та витрати на будівництво. Але, з іншого боку, чим більше , тим більше втрати енергії на рух повітря та витрати на електроенергію, яка споживається двигуном вентилятора, на придбання вентилятора з потужним двигуном, їх обслуговування та ремонт. Проектними нормами встановлена оптимальна швидкість  = 8 – 10 м/с для повітропроводів з температурою повітря від 0 до 200 °С і = 15 – 20 м/с – для повітропроводів гарячого дуття з температурою 200 – 600 °С.

3.2.2  Втрати тиску на тертя

розраховується за формулою (3.5) з урахуванням залежності від температури повітря

. (3.9)

де = 1/273 К-1 – коефіцієнт об’ємного розширення газу.

Досліди показують, що при числах Re < 2300 рух рідини та газів носить ламінарний характер. Турбулентний режим встановлюється при Re > 3000, добре розвинена турбулентність спостерігається при . Критичні числа Рейнольда, залежно від ступеня шорсткості і умов входу потоку в трубопровід, знаходяться у межах . Такий потік носить перехідний характер.

При ламінарному режимі руху газів по трубопроводу (для круглих труб) [1]

, (3.10)

де – кінематичний коефіцієнт в'язкості повітря, м2/с. Значення вибирають залежно від температури повітря (таблиці 3.1).

При турбулентному режимі руху можна визначити за формулою [1]

, (3.11)

де  – абсолютна шорсткість стінок трубопроводу.

Для перехідній області розрахунок також проводять за формулою (3.11).


Таблиця 3.1 – Кінематичний коефіцієнт в'язкості сухого повітря
при Р = 760 мм рт.ст.

t, °C

0

10

20

30

100

200

250

300

350

400

450

500

·106, м2

13,3

14,2

15,1

16,0

23,1

34,8

40,6

48,3

55,5

63,1

71,2

73,4


3.2.3  Розширення каналу

При розширенні каналу (рис. 3.1) потік газу змінює швидкість від більшої до меншої . Втрати тиску при розширенні каналу визначають за формулою

, (3.12)

де – динамічний тиск до розширення (в вузькому перетині труби);

(3.13)

або , (3.14)

де f1 і f2 – площі поперечного перетину труб до і після розширення.


а) б)


2

розш =180о

1


2

F1; ; Pст 1

F2; ; Pст 2

1

в)

Рис. 3.1  Розширення потоку: а) поступовий

перехід від до ; б) кут розширення

розш = 360; в) раптове розширення φрозш = 180°


Значення функції в залежності від кута розширення каналу наведені у таблиці 3.2.


Таблиця 3.2 – Функція



0

10

15

20

25

30

35

40

45 і більше



0

0,25

0,35

0,45

0,55

0,65

0,80

0,95

1,0


3.2.4  Звуження трубопроводу

При звуженні трубопроводу (рис. 3.2) потік газу змінює швидкість від меншої до більшої . Втрати тиску при звуженні каналу визначають за формулою

, (3.15)

де – динамічний тиск після звуження трубопроводу.

φзвуж

а)


Рис. 3.2.  Звуження потоку: а) поступовий перехід від до ;

б) раптове звуження φзвуж= 180о; в) звуження від потоку газу в канал


(3.16)

або , (3.17)

де – кут звуження (конфузора).

3.2.5  Поворот потоку без зміни швидкості

Втрати тиску при повороті каналу (рис. 3.3) визначаються за формулою

, (3.18)

де , (3.19)

R – радіус закруглення каналу

. (3.20)


а) раптовий поворот б) плавний поворот

Рис. 3.3. Поворот потоку (каналу)


У ламінарній області , у турбулентній – є функцією числа Re. Для практичних розрахунків, починаючи з Re = 10000, можна прийняти .

3.2.6  Втрати тиску на діафрагмі

Визначення витрати тиску повітря на печі проводиться за допомогою вимірювальної діафрагми. Втрати тиску на діафрагмі визначають за формулою

, (3.21)

де – динамічний тиск у трубопроводі до або після діафрагми.

Коефіцієнт опору діафрагми залежить від відношення діаметру діафрагми dд до діаметру трубопроводу dтр. Чим менше dд/dтр, тим точніше вимірюється витрата повітря, але тим більше будуть і втрати статичного тиску на діафрагмі. Залежність від dд/dтр наведена у таблиці 3.3.

Таблиця – 3.3 Залежність від dд/dтр

dд/dтр

0

0,333

0,50

0,57

0,66

0,80

1





195,0

30,0

15,0

7,0

2,5

0


3.2.7  Втрати тиску на регулюючому клапані

Для регулювання витрати повітря у трубопроводі встановлюється регулюючий поворотний клапан. Втрати тиску на клапані залежать від кута повороту розраховуються за формулою

. (3.22)

Залежність від кута повороту клапана визначена експериментально та наведені у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Залежність від кута повороту клапана



5

10

15

20

25

30

40

50

60

70



0,24

0,52

0,9

1,54

2,51

3,91

10,8

32,6

118

751


При зменшенні витрати повітря на піч зменшуються і аеродинамічні втрати тиску на тертя та на місцеві опори, проте повний тиск на вихлопі вентилятора залишається практично однаковим, як і при максимальній витраті. Надлишок повного тиску вентилятора витрачається на подолання опору регулюючого клапана. Клапан, встановлений під кутом від 0 до 25 градусів, має малий аеродинамічний опір і не може істотно змінювати витрату повітря. У зв'язку з цим кут повороту клапана при максимальній витраті повітря встановлюється не менше 30 градусів.


3.3 Вибір вентилятору


Вентилятори призначені для переміщення (нагнітання) газу (повітря) по трубопроводу при надлишковому тиску, який зазвичай не перевищує 15 кПа.

За принципом дії вентилятори розподіляються на відцентрові та осьові. У відцентровому вентиляторі потік повітря, що поступає у робоче колесо, яке обертається, змінює напрям руху з осьового на радіальне. У осьовому вентиляторі напрям потоку не змінюється.

Вентилятор, що переміщає певну кількість повітря Q (м3/год або м3/с), розвиває повний тиск (Па), споживаючи при цьому потужність (Вт).

Повний тиск вентилятора – це питома енергія, яка передається робочим колесом повітрю, що переміщається, і дорівнює сумі статичного та динамічного тисків.

Залежно від створюваного тиску відцентрові вентилятори розподіляються на вентилятори: низького тиску з надлишковим тиском до 1 кПа; середнього тиску з надлишковим тиском від 1 до 3 кПа; високого тиску з надлишковим тиском від 3 до 15 кПа.

Потужність, що витрачається вентилятором на переміщення газу в трубопроводі, називається корисною – .

Потужність, яка споживається вентилятором на переміщення газу в трубопроводі і подолання опорів у вентиляторі, називається потужністю вентилятора – .

Енергетична ефективність роботи вентилятора визначається повним коефіцієнтом корисної дії – .

Розглянемо методику вибору вентилятора і його номера за номограмою. В залежності від вентилятора номограми наведені на рис. 3.4, 3.5 і 3.6.

Характеристика вибраного вентилятора повинна відповідати характеристики аеродинамічної мережі:

– максимальна витрата повітря (газу) повинна відповідати подачі повітря (газу), тобто продуктивності вентилятора;

– максимальні втрати тиску в аеродинамічній мережі – повному тиску у вихідному отворі вентилятора за стандартними умовами.

При виборі вентилятора слід прагнути до того, щоб його характеристика знаходилася на вентиляційному полі в області максимального значення коефіцієнта корисної дії (). Тут же знаходиться і число .

, (3.23)

де  – число обертів робочого колеса, об/хв;

 – діаметр робочого колеса в дециметрах, який чисельно дорівнює номеру вентилятора.


Швидкість повітря у вихідному отворі Wвих, м/с


Рис. 3.4. Номограма для підбору відцентрового вентилятора
низького тиску типу ВРН


Продуктивність вентиляторів № 4; 5; 6 і 8, яка відкладена на лівой вісі.

Продуктивність вентиляторів № 10; 12; 14 і 16, яка відкладена на правой вісі.

Р
Швидкість повітря у вихідному отворі Wвих, м/с
ис. 3.5. Номограма для підбору відцентрового вентилятора
середнього тиску типу ВРС



Продуктивність вентиляторів № 3; 4; 5; 6 і 8, яка відкладена на лівой вісі.

Продуктивність вентиляторів № 10 і 12, яка відкладена на правой вісі.



Швидкість повітря у вихідному отворі Wвих, м/с


Рис. 3.6. Номограма для підбору відцентрового вентилятора
високого тиску типу ВВД.


Корисна потужність вентилятора визначається як

=, Вт, (3.24)

де  – подача повітря (продуктивність вентилятора), м3/с;

 – повний тиск повітря у вихідному отворі вентилятора, Па.

Робоча потужність вентилятора визначається як

, Вт, (3.25)

де  – повний коефіцієнт корисної дії обраного вентилятору, який знаходиться за номограмою.

Потужність електродвигуна вентилятора

, Вт, (3.26)

де  – коефіцієнт запасу потужності, який залежить від робочої потужності вентилятора : при до 0,5; 1,0; 2,0; 5,0 і більше кВт коефіцієнт запасу приймається 1,5; 1,3; 1,2; 1,15; і 1,1 відповідно;  – коефіцієнт корисної дії електродвигуна;  – механічний коефіцієнт корисної дії: при безпосередньому з'єднанні валів вентилятора і електродвигуна  = 1,0 і при клиноременній передачі  = .

При виборі найбільш економічного режиму роботи вентилятора слід керуватися критерієм швидкохідності – питомим числом обертів

, (3.27)

де  –число обертів валу двигуна, об/хв.

Орієнтовні області застосування вентиляторів визначаються значеннями: для відцентрових вентиляторів ; для осьових вентиляторів і більше.


3.4 Приклад виконання розрахункового практичного завдання


3.4.1  Завдання

Визначити аеродинамічні втрати тиску продовж руху повітря в повітропроводі на шляху від вентилятора до пальників, які встановлені на печі. Схему повітропроводу наведено на рис. 3.7. Підібрати вентилятор. Визначити повний тиск вентилятора і потужність електродвигуна.

Варіанти числових початкових даних для виконання розрахунку наведені у таблиці 3.5.

3.4.2  Початкові дані:

Витрата повітря за нормальними умовами – Vo = 10000 м3/год.

Загальна довжина трубопроводу (lзаг= l1 + l2 + l3) – lзаг = 50 м.

Кут повороту регулюючого клапана – = 30°.

Відношення діаметру вимірювальної діафрагми до діаметру трубопроводу dд/dтр = 0.5.

Кути повороту повітропроводу – = 60°, = 30°.

Кут звуження труби перед пальником – = 45°.

Відношення = 0.05.

Швидкість повітря на виході з пальника – = 40 м/с.

Температура повітря – tп = 20 °С.

звуж


Рис. 3.7. Схема повітропроводу від вентилятора до пальника,

який встановлений на печі

Таблиця 3.5 – Початкові дані для розрахунку

№ варіанту

Vo,

м3/год

lзаг,

м

,

град

град

град



град





м/с

tп ,

°С

1

15000

40

30

60

30

45

0,05

0,5

40

20

2

12000

45

30

60

30

45

0,05

0,66

40

30

3

20000

35

30

60

30

45

0,05

0,5

30

20

4

24000

50

30

60

30

45

0,05

0,66

30

30

5

25000

60

30

70

20

45

0,05

0,5

40

20

6

22000

70

30

75

15

45

0,05

0,57

40

30

7

19000

55

30

60

30

45

0,05

0,5

35

20

8

14000

75

30

60

30

45

0,05

0,5

35

30

9

13000

80

30

60

30

45

0,05

0,5

40

20

10

26000

50

30

70

20

45

0,05

0,57

40

30

11

23500

40

30

70

20

45

0,05

0,66

30

15

12

27000

30

30

70

20

45

0,05

0,5

40

5

13

15500

60

30

70

20

45

0,05

0,5

45

10

14

18000

70

30

70

30

45

0,05

0,57

35

10

15

21500

80

30

80

30

45

0,05

0,66

30

15

16

24500

90

30

80

15

45

0,05

0,5

45

20

17

28000

100

30

65

10

45

0,05

0,57

40

25

18

16500

25

30

65

10

45

0,05

0,66

25

10

19

19500

85

30

70

20

45

0,05

0,5

30

15

20

22500

45

30

70

20

45

0,05

0,5

35

20

21

21000

35

30

80

30

45

0,05

0,57

30

25

22

11000

55

30

80

25

45

0,05

0,66

40

15

23

16000

65

30

80

25

45

0,05

0,5

40

30

24

17500

75

30

70

25

45

0,05

0,57

30

30

25

20500

85

30

70

35

45

0,05

0,66

30

25

26

13500

30

30

60

30

45

0,05

0,5

30

0

27

18500

45

30

70

30

45

0,05

0,57

40

5

28

25500

30

30

70

20

45

0,05

0,5

40

10

29

26500

45

30

70

20

45

0,05

0,5

40

15

30

27000

60

30

65

10

45

0,05

0,57

30

20


3.4.3  Витрата та густина повітря:

, м3/год, м3/год;

, кг/м3, кг/м3.

3.4.4  Визначення діаметру повітропроводу

Приймаємо швидкість повітря в повітропроводі = 10 м/с.

Площа „живого” перетину повітропроводу визначається за формулою

, м2,

тоді діаметр повітропроводу

= м.


3.4.5  Динамічний тиск повітря

, Па, Па.

3.4.6  Число Рейнольдса

Значення вибираємо з таблиці 3.1 при температурі .

, .

Оскільки = 407947, можна зробити висновок, що рух повітря в повітропроводі носить турбулентний характер.


3.4.7  Коефіцієнт втрат тиску на тертя визначається за формулою (3.11):

, .

3.4.8  Втрати тиску на тертя

, Па.

3.4.9  Втрати тиску на регулюючому клапані

, Па.

При = 30° з таблиці 3.4 знаходимо, що = 3.91.

Па.

3.4.10  Втрати тиску на вимірювальній діафрагмі

, Па.

При dд/dтр = 0.5 з таблиці 3.3 знаходимо, що = 30.

Па.


3.4.11  Втрати тиску на першому повороті

, Па,

де згідно формулі (3.19) при R = 0.

, Па.

      1. Втрати тиску на другому повороті

, Па.

3.4.13  Динамічний тиск у вихідному патрубку пальника

Па.

      1. Втрати тиску при вході в пальник

, Па.

За формулою (3.16) обчислюємо

.

Тоді Па.


3.4.15  Втрати тиску на виході з пальника

На виході з пальника втрачається динамічний тиск повітря у вихідному патрубку

= 960 Па.

3.4.16  Загальні втрати тиску (перепад повного тиску) в повітропроводі


= 253,2 + 234,6 + 1800 + 33 + 8,8 + 34,27 + 960 = 3324 Па.

3.4.17  Повний тиск вентилятора з урахуванням запасу

Па.

3.4.18  Повний тиск вентилятора, приведений до стандартних умов

Па,

де  К – стандартна температура.

3.4.19  З урахуванням запасу розрахункова подача повітря в аеродинамічну мережу складе

м3/год = 3,578 м3/с.

3.4.20  По номограмі, наведеній на рис. 3.6, вибираємо відцентровий вентилятор високого тиску ВВД № 11:

–  швидкість повітря у вихідному отворі

м/с;

–  динамічний тиск у тому ж отворі

Па;

–  повний коефіцієнт корисної дії вентилятора

= 0,558;

–  число , діаметр робочого колеса дм = 1100 мм;

–  число обертів робочого колеса

об/хв.

3.4.21  Критерій швидкохідності вентилятора (формула (3.27)):

.

Оскільки розраховане значення лежить в межах , то відцентровий вентилятор працює в економічному режимі.

3.4.22  Корисна і робоча потужності вентилятора визначаються за формулами (3.24) і (3.25) відповідно:

= Вт,

де  – подача повітря (продуктивність вентилятора), м3/с;

 – повний тиск вентилятора, Па.

Вт.

3.4.23  Потужність електродвигуна вентилятора розраховується за формулою (3.26)

Вт,

де = 1,1; ; = 1,0.

Остаточно вибираємо електродвигун потужністю не менше 31 кВт.


ЗМІСТ





стор

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3

1 Програма навчальної дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка». . . . . . . . . . . . . . .

4

2 Розрахункове практичне завдання «Розрахунок горіння двокомпонентної суміші газів». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


7

2.1 Приклад виконання розрахункового практичного завдання . . .

8

3 Розрахункове практичне завдання «Розрахунок аеродинамічного опору мережі та вибір вентилятору». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


18

3.1 Теоретичні основи розрахунку втрат тиску. . . . . . . . . . . . . . . . .

18

3.2 Розрахункові формули і довідкові дані. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

20

3.3 Вибір вентилятору. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

25

3.4 Приклад виконання розрахункового практичного завдання. . .

30

Зміст

37


1   2

Схожі:

Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму iconМетодичні вказівки до їх виконання. Призначена для студентів напряму
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Теорія І технологія нанесення покриттів» для...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму iconМетодичні вказівки до їх виконання. Призначена для студентів напряму
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Теорія І технологія нанесення покриттів» для...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму iconМетодичні вказівки до вивчення матеріалу тем дисципліни, варіанти індивідуальних завдань з прикладами розв’язання задач, контрольні запитання та література
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Теорія електропривода» для студентів напряму...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом
Основи масо – та теплообміну ” для студентів, що навчаються за напрямом 040106 Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму iconМетодичні вказівки до їх виконання та рішення типових задач
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Теорія металургійних процесів” для студентів...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення кожного з розділів і література для підготовки, варіанти індивідуальних (контрольних) завдань для виконання студентами у процесі вивчення дисципліни, також методичні вказівки до виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни «Пiд'йомно-транспортнi машини» для студентів напряму 050503...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму iconМетодичні вказівки до вивчення дисципліни "Електро-матеріалознавство", література, пояснення до виконання індивідуальних завдань
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Електроматеріалознавство” для студентів напряму...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" для студентів напряму
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" для студентів напряму...
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
«Теорія організацій» для студентів напряму 030601 менеджмент / Укл.: Д.Є. Козенков, І. Ю. Тісагдіо. Дніпропетровськ: нметАУ, 2011....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи