Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство icon

Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство




Скачати 277.58 Kb.
НазваМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство
Дата17.02.2014
Розмір277.58 Kb.
ТипМетодичні вказівки
1. /3 курс/_нформатика та обчислювальна техн_ка.doc
2. /3 курс/_стор_я украхнськох культури.doc
3. /3 курс/Дисперсн_ матер_али та композити.doc
4. /3 курс/Електротехн_ка _ електрон_ка МЛ,МВ,ТЕ.doc
5. /3 курс/Кристалограф_я, кристалох_м_я та м_нералог_я.docx
6. /3 курс/Неметалевi вогнетривкi матерiали.docx
7. /3 курс/Основи наукових досл_джень.doc
8. /3 курс/Основи науково-техн_чнох творчост_.doc
9. /3 курс/Прикладна механ_ка.doc
10. /3 курс/Теор_я тепло-масо переносу та теплотехн_ка.doc
11. /3 курс/Теория металлургических процессов для металловедов.doc
12. /3 курс/Технолог_х виробництва металопродукц_х.docx
13. /3 курс/УЧЕЬНИК__СТ_УКР_КУЛЬТ 4части.doc
14. /3 курс/Ф_зика твердого т_ла.docx
15. /3 курс/Ф_лософ_я.doc
16. /3 курс/х_м_я твердого т_ла.doc
Робоча програма методичні вказівки І індивідуальні завдання до вивчення Дисципліни «Інформатика та обчислювальна техніка» для студентів за галуззю знань
Навчальний посібник Дніпропетровськ
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Електротехніка і електроніка», література, пояснення до виконання індивідуальних завдань
Міністерство освіти і науки України Національна металургійна академія України Кафедра матеріалознавства ім. Ю. М. Тарана-Жовніра
Міністерство освіти і науки України Національна металургійна академія України Кафедра матеріалознавства ім. Ю. М. Тарана-Жовніра
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні роботи до вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні роботи до вивчення дисципліни «Основи науково-технічної творчості» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство
Методичні вказівки до самостійного вивчення кожного з розділів і література для підготовки, варіанти індивідуальних (контрольних) завдань для виконання студентами у процесі вивчення дисципліни, також методичні вказівки до виконання
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Теорія тепло-масо переносу та теплотехніка» для студентів напряму
Методичні вказівки до їх виконання та рішення типових задач
Програма навчальної дисципліни Технології виробництва металопродукції Напрям: 050403 Інженерне матерiалознавство (мв 901-11)
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національна металургійна академія України
Міністерство освіти і науки України Національна металургійна академія України Кафедра матеріалознавства ім. Ю. М. Тарана-Жовніра
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей
Методичні вказівки до їх виконання. Призначена для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство заочної форми навчання

Міністерство освіти та науки України

Національна металургійна академія України





РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 6.050403 – інженерне матеріалознавство


Дніпропетровськ НМетАУ 2013

Міністерство освіти та науки України

Національна металургійна академія України





РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 6.050403 – інженерне матеріалознавство


Затверджено на засіданні

Вченої ради академії

Протокол № від


Дніпропетровськ НМетАУ 2013

УДК: 621.762.

Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 6.050403 – інженерне матеріалознавство / Укл.: І.Г.Рослик - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2013. - 22 с.


Наведені загальні методичні вказівки, рекомендації до вивчення дисципліни “Дисперсні матеріали та композити”, рекомендована література, індивідуальні завдання з контрольної роботи і рекомендації по її виконанню.

Призначена для студентів напряму 6.050403 - інженерне матеріалознавство заочної форми навчання.


Укладачі: І.Г. Рослик, канд. техн. наук, доц.


Відповідальний за випуск: С.Й. Пінчук, проф., д.т.н.


Рецензент В.А. Гладких , д-р техн. наук, проф. (НМетАУ)


_____________________

ВСТУП


Навчальна дисципліна „Дисперсні матеріали та композити" є нормативною і входить до циклу дисциплін професійно-практичної підготовки студентів напряму 6.050403 - інженерне матеріалознавство.

Мета вивчення дисципліни - опанування теоретичних основ одержання порошків, їх формування та спікання, одержання сучасних композиційних матеріалів методами порошкової металургії.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

знати:
- класифікацію методів одержання порошків;
- властивості порошків;
- технологію формування деталей з порошків;
- спікання виробів з металевих порошків;
- класифікацію конструкційних матеріалів;
- призначення антифрикційних матеріалів;
- основи одержання сучасних композиційних матеріалів.

вміти:

  • самостійно провести визначення насипної щільності, щільності після струсу, текучості металевих порошків;

  • провести визначення гранулометричного складу, пікнометричної щільності та кута природного укосу часток;

  • виконувати розрахунок маси наважки перед формуванням;

  • вибирати технологію виготовлення порошкового спеченого виробу відповідно до заданих умов експлуатації.

Дисципліна «Дисперсні матеріали та композити» базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні дисциплін «Хімія», «Фізична хімія», «Теорія металургійних процесів», «Металознавство».


Набуті знання і вміння використовуються при Державній атестації бакалаврів і вивченні спеціальних дисциплін при подальшому навчанні на ОКР «спеціаліст» і «магістр» за спеціальністю «Композиційні та порошкові матеріали, покриття».


1 РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


Дисципліна «Дисперсні матеріали та композити» вивчається студентами на третьому курсі у I навчальному семестрі.

Таблиця 1.1 – Навчальні години за планом




Усього

Усього годин за навчальним планом

180

у тому числі:

Аудиторні заняття


28

з них:

лекції

20

лабораторні роботи

8

Самостійна робота, усього

152

Контрольна робота

1

Підсумковий контроль –

екзамен


Лабораторні роботи передбачають визначення фізичних та технологічних властивостей металевих порошків, дослідження впливу тиску пресування на щільність пресовки, визначення усадки пресовок після спікання.

Вивчення дисципліни передбачає виконання індивідуального завдання. Воно має бути представлено в академію до початку поточної сесії, перевірено викладачем і проведена робота над помилками. Правильно виконане індивідуальне завдання зараховується після співбесіди студента з викладачем. Студент допускається до складання контрольного заходу з дисципліни (екзамен) у разі зарахування індивідуального завдання, виконання розрахунків, які передбачені тематикою лабораторних занять, їх виконання та захист.

2 ТЕМИ ТА ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ


Тема 1. Властивості порошків (4 години)


Визначення поняття “Порошкова металургія“. Історія розвитку порошкової металургії. Переваги виготовлення виробів методами порошкової металургії.

Хімічні, фізичні і технологічні властивості порошків і методи їхньої діагностики.

Література: [ 1], [ 5 ].

Методичні вказівки


Для вивчення цієї теми необхідно ознайомитися зі змістом дисципліни порошкової металургії і її задачами. Важливо звернути увагу на народногосподарське значення порошкової металургії, можливості цього методу перед традиційними. Необхідно ознайомитися з методами визначення хімічних, фізичних та технологічних властивостей порошків.

Контрольні питання

  1. Що вивчає порошкова металургія ?

  2. Які переваги порошкової металургії ?

  3. Що розуміють під технологічними властивостями порошку?

  4. Що розуміють під фізичними властивостями порошку?

  5. Що розуміють під хімічними властивостями порошку?


Тема 2. Методи одержання порошків (4 години)


Класифікація методів одержання порошків. Технологічні особливості одержання порошків фізико-механічними методами: розпиленням рідкого металу різними енергоносіями, подрібнення у твердому стані. Устаткування для диспергування струменя металу, розмелу, розсіву. Технологічні особливості й устаткування для одержання порошків фізико-хімічними методами: відновленням залізорудних матеріалів твердим вуглецем у шарах, що не змішуються, комбінованим відновленням, відновлення оксидів металів газами, металами, електроліз водяних розчинів і розплавлених солей, карбонільний метод і ін.

Методичні вказівки


Технологічний процес виробництва матеріалів і виробів методом порошкової металургії включає одержання металевих порошків, формування з них заготовок, спікання й остаточну обробку (механічна обробка, калібрування, термообробка). Варто вивчити класифікацію методів одержання порошків. Виробництво порошку є першою технологічною операцією при виготовленні спечених виробів. Природа й властивості порошків (величина частинок, стан поверхні і т.д. ) залежать від складу матеріалу й методу одержання порошків. Порошки, отримані з того самого вихідного матеріалу, але різними методами, мають відмінні технологічні й фізико-механічні властивості, унаслідок чого мають різні області застосування. Методи одержання металевих порошків підрозділяються на механічні й фізико-хімічні.

Контрольні питання


  1. У чому основне розходження механічних і фізико-хімічних методів одержання металевих порошків?

  2. Які способи відносяться до фізико-хімічних методів одержання порошків?

  3. Які способи відносяться до фізико-механічних методів одержання порошків?



Тема 3. Формування та спікання (4 години)


Підготовка порошків до формування. Пресуємість порошків. Процеси, що відбуваються при ущільненні порошків. Залежність щільності брикету від тиску пресування. Брак при пресуванні й фактори, що сприяють його появі. Устаткування для пресування порошків.

Інші методи формування: ізостатичне, мундштукове. Прокатка порошків.

Призначення спікання порошків. Технологічні особливості твердофазного й рідкофазного спікання. Печі спікання. Брак при спіканні й заходи для його попередження.

Література : [ 1], [ 3 ].

Методичні вказівки

Формування є додання заготовкам із порошку форм, розмірів, щільності і механічній міцності, необхідних для наступного виготовлення виробів. Пресування являє собою формування тіл шляхом додатка тиску до порошку, що знаходиться в закритій формі ( прес - формі) чи оболонці. У результаті деформування початковий обсяг сипучого порошкового тіла зменшується й формується брикет, називаний пресовкою, заданої форми й розмірів. Залежність щільності пресовки від тиску пресування описується рівнянням М.Ю. Бальшина

lg p = - m  lg + lg Pmax , (2.1)

де р - прикладений тиск пресування;

pmax - тиск пресування, що забезпечує одержання безпористої пресовки;

m - постійна, яка враховує природу пресуємого матеріалу і називається показником пресування;

 - відносна щільність пресовки (  =  /  к , де  - щільність пресовки,  k - щільність безпористого матеріалу пресовки) .

Пористість ( П ) порошкового матеріалу пов'язана з його відносною щільністю рівнянням

П = ( 1 - )  100% . ( 2.2)

Правильність вибору наважки порошку, що пресують, – одне з важливих умов виготовлення деталей заданих розмірів і форми. При розрахунку наважки використовують формулу

Q= V  k    K1  K2 , (2.3)

де V – об’єм готового виробу;

k – щільність безпористого матеріалу;

  • – відносна щільність;

К1 – коефіцієнт, який враховує втрати порошку при пресуванні, приймаємо рівним 1,01;

К2 – коефіцієнт, який враховує втрати порошку при спіканні в результаті відновлення оксидів і вигоряння домішок, приймаємо рівним 1,03;


Спікання - це термічна обробка пресовок при температурі нижче точки плавлення металу порошку в однокомпонентній системі чи нижче температури плавлення основного металу в багатокомпонентній системі порошків. Розрізняють два випадки спікання : рідкофазне й твердофазне.

Необхідно звернути увагу на процеси , що протікають при твердофазному й рідкофазному спіканні.


Контрольні питання

  1. У чому сутність процесу пресування?

  2. Які види пресування ви знаєте?

  3. Що являє собою мундштукове пресування?

  4. Що являє собою прокатка порошків?

  5. Яке пресування називають ізостатичним і в чому його сутність?

  6. Що являє собою гаряче пресування?

  7. Що розуміють під спіканням матеріалу ?

  8. Яке спікання називають твердофазним?

  9. Перелічите основні процеси, що відбуваються при спіканні?

  10. Як технологічні фактори впливають на процес спікання й властивості спечених тіл?

  11. Яке спікання називають рідкофазним?


Тема 4. Технологія одержання спечених матеріалів (4 години)


Спечені конструкційні матеріали. Класифікація, властивості й призначення спечених конструкційних матеріалів, вимоги, пропоновані до них. Технологія виготовлення конструкційних спечених виробів на основі заліза: прямим пресуванням і спіканням, просоченням пористого залізного каркаса металами, сплавами, гарячим пресуванням, екструзією. Технологічні особливості одержання конструкційних виробів різного ступеня навантаження. Термічна й хіміко-термічна обробка спечених конструкційних виробів на основі заліза. Спечені матеріали конструкційного призначення на основі кольорових, тугоплавких металів і їхніх сплавів.

Спечені антифрикційні матеріали. Вимоги пропоновані до вузлів тертя. Основні тенденції у розвитку антифрикційних матеріалів, виготовлених методом порошкової металургії. Фактори, що впливають на властивості антифрикційних матеріалів. Вибір основи і легуючих компонентів антифрикційного матеріалу. Вплив антифрикційних присадок і твердих змащень на несучу здатність матеріалів.

Технологія виготовлення антифрикційних матеріалів. Особливості підготовки вихідної сировини, формування виробів, спікання і додаткова обробка. Технологічні схеми виробництва антифрикційних виробів на різній основі.

Високопористі порошкові матеріали, їхня класифікація й призначення. Основні властивості високопористих матеріалів. Технологія виготовлення фільтрових матеріалів на різній основі: формування, спікання і додаткова обробка. Технологічні варіанти виготовлення високопористих проникних матеріалів, області їхнього застосування.

Застосування порошкових матеріалів у металургії.

Література : [ 1 ], [2 ], [3], [4].


Методичні вказівки

Номенклатура виробів порошкової металургії досить велика, що не дозволяє запропонувати універсальну їхню класифікацію. Найбільш розповсюджена класифікація - поділ виробів на окремі групи й класи по характеру їхньої природи і по областях застосування.

Технологічна схема виробництва порошкового виробу повинна включати такі операції й умови їхнього проведення, що забезпечать виробу необхідні властивості, необхідні умовами експлуатації (твердість, міцність, стійкість проти спрацювання, теплопровідність і т.п.). Одночасно і природа вихідних компонентів і їхні кількісні співвідношення впливають на формування властивостей виробу.

Технологічна схема виробництва конструкційних матеріалів вибирається виходячи зі ступеня їх навантаження при експлуатації, що по прийнятій класифікації має чотири рівні : низьконавантажені, помірнонавантажені, середньонавантажені й важконавантажені матеріали. Основною структурною ознакою таких матеріалів є пористість, що у міру збільшення навантажності змінюється від 25 % для низьконавантажених до 2% для важконавантажених виробів. Відповідно і збільшується механічна міцність таких матеріалів.

При виборі вихідної сировини і технологічної схеми одержання деталі конструкційного призначення необхідно виходити з наступних умов:

а) структура матеріалу повинна бути однорідною, термічно стабільною протягом усього періоду експлуатації;

б) низьконавантажені деталі (пористість 25-16%) виготовляють із залізного порошку з добавкою вуглецю холодним пресуванням і наступним спіканням. Для підвищення корозійної стійкості виробу - просочують олією;

в) помірнонавантажені деталі (пористість 15-10%) виготовляють із порошків вуглецевих чи низьколегованих сталей однократним чи подвійним пресуванням і спіканням. Для деталей підвищеної складності застосовується додаткова механічна обробка, а для середньої складності - калібрування. При необхідності використовується термообробка;

г) средньонавантажені деталі (пористість 9-2%), які експлуатуються при значних навантаженнях, виготовляють із порошків вуглецевих легованих сталей, кольорових металів і сплавів. Використовується подвійне пресування й спікання, гаряче чи холодне штампування, гаряче пресування з наступною термічною чи хіміко-термічною обробкою;

д) важконавантажені деталі (пористість до 2%), що працюють при високих статичних і динамічних навантаженнях, виготовляють із гомогенних порошків високолегованих сталей чи сплавів. Застосовується гаряче чи холодне штампування заготівель із наступною термічною, хіміко-термічною чи термо-механічною обробкою. Перспективні й інші високоенергетичні методи виготовлення (гаряче, ізостатичне, вибухове пресування й ін.)

Варто звернути увагу, що збільшення ступеня навантажності деталі ускладнює як її хімічний склад, так і технологію виробництва.

Технологія виробництва антифрикційного матеріалу повинна забезпечити його специфічні властивості: самозмащування, несуча здатність, припрацьовуваність і ін. Пористість в антифрикційному матеріалі грає і позитивну роль . Відхилення пористості в ту чи іншу сторону може понизити технологічні властивості матеріалу.

Самозмащування антифрикційного матеріалу при використанні рідкого мастила (олії) пояснюється ефектом зниження капілярних сил з підвищенням температури й різницею об'ємного розширення самого матеріалу й олії. Для поліпшення ефекту самозмазування бажано відкрита пористість убік границі ковзання, що можна забезпечити спеціальною конструкцією підшипника.

Несуча здатність, її постійна величина, характерна для порошкового антифрикційного матеріалу.

При використанні графіту як тверде змащення антифрикційного матеріалу варто мати на увазі, що в присутності олії його оптимальний зміст складає близько 3% . Такий матеріал має максимальну міцність і мінімальний знос за рахунок створення колоїдально-графітового змащення.

На відміну від литих матеріалів для порошкових корисна їхнє просочення розплавленою сіркою. Збільшення несучої здатності і зменшення зносу в цьому випадку пояснюється як змазуючи ми властивостями самої сірки, так і утворенням шару сульфідів.

Пористі підшипники мають переваги:

  1. дешевизна і не дефіцитність вихідних матеріалів для їхнього виготовлення;

  2. простота технології їхнього виготовлення;

  3. простота їхньої установки й експлуатації;

  4. не зношуваність вала, безшумність роботи.

Технологічна схема виробництва фільтра повинна забезпечити його високу продуктивність при гарній ефективності (ступінь очищення, тонкість фільтрації). Сполучення таких властивостей досягається застосуванням багатошарових фільтрів. У залежності від призначення фільтри виготовляються зі сферичних і несферичних порошків різних металів і сплавів. Фільтри з підвищеною продуктивністю одержують шляхом уведення в шихту добавок, що розкладаються при спіканні ( вуглекислий амоній, хлориди, гідриди й ін.). Перспективно відцентрове шликерне лиття, що дозволяє одержувати циліндричні фільтри з декількох шарів матеріалу з різною пористістю.


Контрольні питання

  1. По яких ознаках класифікуються конструкційні матеріали?

  2. Характеристика загальної технологічної схеми виробництва конструкційного матеріалу. Методи одержання мало- і середньонавантажених деталей.

  3. Методи одержання важконавантажених конструкційних деталей.

  4. Як змінюється хімічний склад конструкційного матеріалу в міру збільшення його навантажності при експлуатації ?

  5. Як впливають легуючі добавки на структуру й властивості конструкційного матеріалу ?

  6. По яких ознаках класифікуються антифрикційні матеріали?

  7. Якими основними властивостями повинні володіти антифрикційні матеріали ?

  8. У чому складається принцип самозмазування в підшипниках ковзання ?

  9. Що таке несуча здатність пористого підшипника , як вона використовується при його експлуатації ?

  10. Роль пори в порошковому антифрикційному матеріалі .

  11. Види змащень, використовуваних при виготовленні пористих підшипників.

  12. Основні технологічні властивості фільтрів .

  13. Технологічні прийоми одержання високопродуктивних і ефективних фільтрів.

  14. Способи виробництва фільтрів із підвищеною пористістю.

  15. Методи визначення розміру пор фільтра.

  16. Області використання порошкових фільтрових матеріалів.


Тема 5. Композиційні матеріали (4 години)


Тверді сплави. Класифікація твердих сплавів. Технологічні особливості виготовлення вольфрамвмісних твердих сплавів. Технологічні особливості виготовлення безвольфрамових твердих сплавів.

Високотемпературні метали. Технологія одержання твердих сполук: карбідів, нітридів, силіцидів. Технологія одержання дисперснозміцнених жароміцних матеріалів. Кермети.


Методичні вказівки

Тверді сплави є гетерогенні матеріалами, в яких частинки високо твердих тугоплавких сполук (WC-TiC) зцементовані пластичним металом - з’язкою (Co, Ni,Fe). За складом тверді сплави поділяють на вольфрамвмісні та безвольфрамові.

Високотемпературними називають матеріали, що здатні витримувати робочі температури до 0,8-0,9 від температури плавлення, мати високу та стабільну міцність протягом усього періоду експлуатації, стійкість проти термічних ударів.

Серед високотемпературних матеріалів розрізняють:

- тугоплавкі метали та сплави;

- композиційні матеріали:

  • зміцненні дисперсними включеннями;

  • армовані волокнами.

- керамікометалеві (кермети).


Контрольні питання


  1. Методи одержання вольфрамвмісних твердих сплавів.

  2. Методи одержання безвольфрамових твердих сплавів.

  3. За якими ознаками класифікуються тверді сплави?

  4. Технологічні особливості одержання дисперснозміцнених матеріалів.




  1. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ



3.1. Методичні вказівки по виконанню контрольної роботи


З метою закріплення матеріалу, що був розглянутий на лекційних і лабораторних заняттях та самостійно опанований студентом, повинно бути виконане індивідуальне завдання. Як допоміжний матеріал при його виконанні використовуються підручники, навчальні посібники, методичні вказівки до лабораторного практикуму та дані методичні вказівки. Робота повинна бути виконана самостійно і у повному обсязі, грамотно, акуратно та з наведенням необхідних посилань на літературні джерела.

Кожен студент при виконанні контрольної роботи отримує індивідуальне завдання, варіант якого визначається останніми цифрами шифру студента (номер залікової книжки). Наприклад, студент шифр якого закінчується на 01, виконує варіант 1, на 18 – варіант 18. Для тих студентів, у яких останні дві цифри більше 40 (41, 42 і т.д.) при визначенні варіанту береться сума двох останніх цифр. Наприклад, якщо дві останні цифри 44, то виконується варіант 8, а якщо 98, то варіант – 17.

Робота над індивідуальним завданням виконується письмово. При оформленні можна використовувати: а) окремий зошит (рукописний варіант), б) аркуші паперу формату А4 (при використанні комп'ютера: шрифт Times New Roman, кегль 12-14, інтервал 1,5). При цьому на кожній сторінці роботи повинні бути поля для зауважень викладача, внесення виправлень (якщо вони знадобляться) і місце для повторного рішення неправильно виконаних завдань.

У разі повернення роботи студент зобов'язаний розібрати і виправити зауваження викладача в цьому ж зошиті (аркушах) та зберігати при цьому всі раніше зроблені помилкові записи.

Перевірені роботи обов'язково пред'являються студентами при здачі екзамену.


3.2. Завдання на контрольну роботу


В контрольній роботі треба запропонувати й обґрунтувати технологію виготовлення спеченого порошкового виробу, що має задані характеристики і працює в запропонованих умовах. Варіанти завдань зазначені в таблиці 3.1.

Необхідно вказати до якого класу належіть запропонована деталь, описати основні технологічні операції для її виготовлення. Перед операцією формування необхідно виконати розрахунок маси наважки порошку згідно з формулою (2.3). У тому випадку, якщо зазначена щільність матеріалу, розрахунок його пористості виконувати по рівнянню ( 2.2), приймаючи к = 7.8 г/см3 (для матеріалів на основі заліза) та к = 8.96 г/см3 (для матеріалів на основі міді), впливом щільності легуючих компонентів можна зневажити. Марки порошкових сталей позначають сполученням букв і цифр.

Марки порошкових конструкційних сталей визначають сполученням букв та цифр [6]. Перша буква в маркуванні «П» визначає належність матеріалу до порошкових, друга буква «К» - призначення матеріалу (конструкційний). Перше число після індексу ПК відбиває середній вміст загального вуглецю в сотих частках відсотка. Наступні за першим числом букви, як і в литих сталях, позначають легуючі елементи. Цифри – масовий вміст легуючих елементів в %, відсутність цифри означає, що вміст елемента менш або дорівнює 1%.

Марки антифрикційних матеріалів, властивості, фізико-механічні характеристики та області їх використання визначені в ГОСТ 26719-85 [7]. Перша буква в маркуванні «П» визначає належність матеріалу до порошкових, друга буква «А» - призначення матеріалу (антифрикційний). Після дефісу слід буквене позначення основи матеріалу і легуючих компонентів: Ж – залізо, Бр – бронза, Д – мідь, О – олово, Гр – графіт, Х – хром, Н – нікель, Ф – фосфор, К – сірка, Л – латунь, Ф - фосфор; фт - фторопласт. Цифра після дефіса, якщо є, відбиває щільність матеріалу даної підгрупи.



Таблиця 3.1 – Варіанти індивідуальних завдань

№ п/п

Виріб

Марка матеріалу

Порис-тість, %

Твердість, НВ

Умови експлуатації

Об'єм, см3

1

2

3

4

5

6

7

1

Корпус підшипника

ПА-ЖГр2Д2,5

20

100

Деталь автомобіля

120

2

Підшипник

ПА-ЖГр1,5 Д2

25

50

 

110

3

Поршень амортизатора

ПК70Д3

20

70

 

150

4

Втулка валу каретки

ПА-ЖГр2

20

60

 

80

5

Втулка перемикача передач

ПА-ЖГр2Д2К

20

120

 

60

6

Втулка сальника

ПК70Х3

10

200

 

40

7

Важіль штока

ПК40

20

350




80

8

Плунжер

ПК70

10

200

 

60

9

Муфта-хомутик

ПК70Д3

20

50

 

30

10

Втулка

ПК50Н3Д2

10

100

 

80

11

Муфта-хомутик

ПКБрО 10

8

200

 

60

12

Кільце клапана двигуна

ПК40Д5Н3Х

8

180

 

30

13

Деталь трактора - втулка

ПА-ЖГр Д

20

60

Працює в умовах сухого тертя

75

14

Ступиця

ПК40Д3

13

80

Деталь транспортера

120

15

Статор - деталь гідронасоса

ПК70Д3

15

90

 

150

16

Фланець трубки маслоприймача

ПК10

Щільність >6.4 г/см3

30

 

120

17

Шестірня

ПК10Д3

10

1200




150
Продовження табл. 3.1





1

2

3

4

5

6

7






















18

Осердя - деталь статора двигуна

ПК10Д5

Щільність >7.4 г/см3

50

 

30

19

Поршневе кільце

МПК - 6 складу 92.65 % заліза, 1.35 % графіту, 4% Zn S

7

80

 

20

20

Сухар стопора осі

ПА-ЖГр Д

15

80

Деталь автомо-биля МАЗ. Працює в умовах сухого тертя

15

21

Сідло

ПК10

Щільність >7.4 г/см3

40

Деталь клапана насоса

30

22

Корпус побутовий п’єзозапальника

ПК30Д

14

>45

 

20

23

Кільце

ПК40

Щільність >6.0 г/см3

>30

Деталь МАЗа, працює в умовах сухого тертя

35

24

Фільтр очищення дизпалива

БрОФ 10

30

 

Призначений для очищення диз.палива на двигунах тракторів

20

25

Фільтр форсунки

БрОФ10

40

 

Призначений для очищення диз.палива на двигунах тракторів

50

26

Шестерня

ПК20Н3Х2М

4

1000




40



Продовження табл. 3.1




1

2

3

4

5

6

7

27

Фільтр очищення дизпалива

Нержавіюча сталь

40

Тонкість очищення

2-20 мкм

 

200

28

Підшипник

ПА-БрО10фт

35

40

 

70

29

Втулка

ПК50ХМ

<2

2000

 

90

30

Зірочка

ПК40НМ2

16

1700

 

10

31

Гайка

ПК40Х2

16

1800

 

10

32

Кільце

ПК10Х17Н2

1

Деталь працює в агресивному середовищі

 

20

33

Храповик

ПК10 Н14К7М5 Т


<2

Високоміцний матеріал

 

45

34

Заготівля статора

ПК10Н18К9М5 Т

<2

Високоміцний матеріал

 

40

35

Втулка

ПК10Х18 Н15

2

Деталь працює в агресивному середовищі

 

75

36

Втулка вала каретки

ПА-ЖГрД3

20

80

Деталь автомобіля

80

37

Зірочка

ПК40Н2Д2

6

200




20

38

Кільце

ПК20Х13

2

200




40

39

Втулка

ПА-ЖДК

25

45




25

40

Втулка з буртом

ПА-ЖГр2Д

15

60




30



ЛІТЕРАТУРА


  1. Порошковая металлургия и напыленные покрытия: Учебник для вузов/ В. Н. Анциферов, Г. В. Бобров, Л. К. Дружинин и др. - М .: Металлургия, 1987. - 792 с.

  2. Либенсон Г. А. Производство спеченных изделий. - М.: Металлургия, 1982. - 256 с.

  3. Порошковая металлургия. Материалы, технология, свойства, области применения: Справочник / И.М. Федорченко, И.Н. Францевич, И.Д.Радо-мысельский и др. - Киев: Наук. думка, 1985. - 624 с.

  4. Степанчук А. Н. , Билык И., Бойко Л. А. Технология порошковой металлургии. - К.: Высшая школа, 1989. - 416 с.

  5. Порошковая металлургия в СССР: История. Современное состояние. Перспективы. - М.: Наука, 1986. - 295 с.

  6. ГОСТ 28378-89. Материалы конструкционные порошковые на основе железа. – М., 1989.

  7. ГОСТ 26802-86 Материалы антифрикционные порошковые на основе железа. – М., 1986.


ЗМІСТ


ВСТУП …………………………………………………………………………4

1 РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ ……………………………………..5

2. ТЕМИ ТА ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ…..........................................................................6

  1. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ……………………………………………16

3.1. Методичні вказівки по виконанню контрольної роботи ………….16

3.2. Завдання на контрольну роботу………………………………….….17

ЛІтература ......................................................................................................21




Схожі:

Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство
«Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 – інженерне матеріалознавство
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство iconМетодичні вказівки до їх виконання. Призначена для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство заочної форми навчання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Хімія твердого тіла» для студентів напряму...
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство iconМетодичні вказівки до їх виконання. Призначена для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство заочної форми навчання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Основи технології матеріалів» для студентів...
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство iconМетодичні вказівки до їх виконання. Призначена для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство заочної форми навчання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Фізико-хімічні методи дослідження властивостей...
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство iconМетодичні вказівки до вивчення матеріалу кожної теми та індивідуальні завдання для контролю якості засвоєння тем. Наведені методичні вказівки до виконання контрольної роботи, а також варіанти вихідних даних
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Неметалеві матеріали» для студентів напряму...
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи, а також варіанти вихідних даних для неї. Матеріал призначений для студентів напряму 050403 «Інженерне матеріалознавство»
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни «Моделювання технічних систем» для студентів напряму 050403...
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство iconМетодичні вказівки до їх виконання. Призначена для студентів напряму
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Теорія І технологія нанесення покриттів» для...
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство iconМетодичні вказівки до їх виконання. Призначена для студентів напряму
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Теорія І технологія нанесення покриттів» для...
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство iconМетодичні вказівки до їх виконання та рішення типових задач
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Теорія металургійних процесів” для студентів...
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від 30. 01. 2012 Дніпропетровськ нметау 2012
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Неметалеві матеріали» для студентів напряму...
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Дисперсні матеріали та композити» для студентів напряму 050403 інженерне матеріалознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Теорія І технологія нанесення покриттів» для...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи