Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право» icon

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право»




Скачати 479.03 Kb.
НазваМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право»
Сторінка1/3
Дата18.02.2014
Розмір479.03 Kb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3

ПРИЗНАЧЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВОК


Методичні вказівки призначені для самостійного вивчення дисципліни «Трудове право» під час виконання контрольних завдань студентами.

Вони направлені на:

- закріплення, поглиблення і систематизацію теоретичних знань студентів;

- формування в них уявлень про шляхи практичного їх застосування;

- застосування цих знань при розв`язанні конкретних задач.



  1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ НАПРЯМУ 6.030601 – МЕНЕДЖМЕНТ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ «ТРУДОВЕ ПРАВО»



Самостійна робота являється основним засобом оволодіння навчальним матеріалом. Самостійна підготовка при вивченні дисципліни повинна починатися з ознайомлення з навчальним планом дисципліни, що дозволяє скласти чітке уявлення про теми дисципліни, звернути увагу на зв'язок окремих питань між собою.

Дисципліна «Трудове право» передбачає вивчення студентами основних правових норм, якими регулюються трудові правовідносини в Україні.

Дану дисципліну необхідно вивчати в безупинному зв'язку з актуальними питаннями економічного і політичного життя нашої держави.

До виконання контрольної роботи треба приступати після вивчення всієї програми, рекомендованої літератури, нормативно-правових актів.

При вивченні дисципліни студент зобов'язаний виконати контрольну роботу, яка повинна бути написана самостійно. Просте перекладання літератури, законодавчих актівне дозволяється. Роботи-аналоги до заліку не допускаються.

Робота повинна містити обгрунтування строго по суті. При необхідності цитуються відповідні джерела з вказівкою законів, нормативних актів і авторів.



  1. ^ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ



Таблиця 3.1

Розподіл навчальних годин дисципліни «Трудове право»

за темами та видами занять


Найменування тем

Кількість аудитор-них годин

Практичні заняття, годин

Самостійна робота, годин

Разом

Поняття, метод, принципи та джерела трудового права


-


-


6


6

Колективний договір і угода

-

-

8

8

Трудовий договір

2

2

25

29

Робочий час та час відпочинку

-

-

10

10

Оплата праці

2

2

15

19

Гарантії при покладанні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації



2



2



12



16

Охорона праці

-

-

5

5

Трудові спори

2

2

11

15

Разом

8

8

92

108

  1. ^ РОБОЧА ПРОГРАМА І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ



Тема 1. Поняття, метод, принципи та джерела трудового права

Предмет правового регулювання трудового права. Метод правового регулювання трудового права. Функції трудового права. Економічна функція та її вплив на міри праці та міри споживання, стимулювання матеріальними засобами високопродуктивної праці. Соціальна функція (виховна) та її прояви в формуванні особистості працівника. Управлінська функція, охоронювальна (захисна), яка спрямована на охорону законних прав і інтересів працівників в трудових правовідносинах. Принципи трудового права. Добровільність і свобода праці. Рівноправність в галузі праці. Договірний характер праці. Визначеність трудових відносин. Стабільність трудових відносин. Матеріальна зацікавленість. Безпека праці. Участь трудових колективів і профспілок у вирішенні питань умов праці.


Використовуючи працю громадян, підприємства, установи, організації включають їх до трудового процесу. Це включення громадян у сфері соціальної діяльності надає їм нового правового статусу – вони стають працівниками, робітниками або службовцями. Для здійснення праці їм повинні бути надані засоби виробництва, які становлять матеріальну базу цього виробництва. При цьому сучасний виробничий процес вимагає праці не поодиноких працівників, а цілих груп. Виникають трудові колективи, які беруть участь у різних сферах суспільного життя: економічній, соціально-політичній, правовій, культурній і т.д. За наявності цих видів діяльності у колективі складаються відносини, суб’єктами яких виступає або колектив у цілому, або певні його складові частини.

Об’єднання людей в їх трудовій діяльності здійснюється на об’єктивній і суб’єктивній основі. На об’єктивній основі працівник, який поступив на роботу, включається незалежно від своєї волі у склад трудового колективу, оформлення якого здійснюється залежно від внутрішньої структури та організації виробництва.

На суб’єктивній основі об’єднання проводиться по волевиявленню працівників у організації по професії – професійні спілки та інші громадські організації. Підприємство виступає не тільки як суб’єкт трудових відносин у зв’язку із застосуванням праці, а й як господарська одиниця, де працівники створюють особливий суб’єкт права – трудовий колектив. Обидва ці поняття нероздільні: підприємство неможливе без трудового колективу, а останній, в свою чергу, неможливий без наявності засобів виробництва, якими він користується в процесі праці, без певної організації трудової діяльності.

Підприємство становить собою єдність двох сукупностей: засобів виробництва та працюючих. Засоби виробництва створюють матеріальну базу виробництва, в той час як трудовий колектив є його живим організмом, але ще є й функція управління виробництвом, яка поступово виділилася у самостійний вид трудової діяльності. Управління виробництвом здійснює власник безпосередньо сам або за допомогою уповноваженого ним на управління органу – єдиноначально або колегіального.

Для здійснення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю держава створює ряд органів, які, здійснюючи свої повноваження, також виступають суб’єктами трудового права.

Література [1-4].


^ Тема 2. Колективний договір і угода


Сфера укладання колективних договорів. Сторони колективних договорів, угод. Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод. Співвідношення законодавства і колективного договору, угоди, трудового договору. Неприпустимість заборони діяльності щодо укладення та виконання колективних договорів, угод. Зміст колективного договору. Зміст угод. Дія колективного договору, угоди. Колективні переговори. Вирішення розбіжностей. Гарантії та компенсації на період переговорів. Підписання колективного договору, угоди. Зміни і доповнення до колективного договору, угоди. Контроль за виконанням колективного договору, угоди. Порядок притягнення до відповідальності.

Колективний договір є і надалі залишиться основним документом локальної дії на підприємствах, в установах, організаціях. Укладення колективного договору необхідно для регулювання та зміцнення дисципліни, поліпшення умов та охорони праці, посилення соціального захисту трудящих та їх сімей.

Колективні договори є конкретною формою соціального співробітництва між роботодавцями і найманими працівниками. Порядок здійснення цього співробітництва здійснюється на підставі закону України “Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 року та статтями Кодексу законів про працю. Законодавство розрізняє поняття колективного договору і угоди. Основною відмінністю між ними є те, що колективна угода має специфічну сферу укладання. Колективна угода укладається на державному, галузевому і регіональному рівнях на двосторонній основі. Колективний договір укладається на рівні підприємства, установи, організації.

Право укладати колективні угоди і договори з боку трудящих належить переважно професійним спілкам, але з боку трудящих можуть бути і представники від колективу трудящих, тобто уповноважені особи.

Колективний договір підприємства, установи, організації закріплює основні положення з питань праці і заробітної плати, встановлені на даному підприємстві, організації у відповідності з чинним законодавством, а також положення про робочий час і час відпочинку, оплату праці і матеріальне стимулювання, охорону праці тощо. Ці положення колективного договору носять нормативний характер, що перетворює його в джерело трудового права. Він виступає також правовою формою участі працюючих в управлінні виробництвом, є формою локального регулювання умов праці, а також формою встановлення юридичних і моральних зобов’язань.

Література [1, 3, 4, 12, 14, 20].


^ Тема 3. Трудовий договір


Види трудового договору. Безстроковий, на невизначений строк, для виконання певної роботи. Умови трудового договору. Особливості укладання різних видів договорів. Переміщення працівника. Переведення на іншу роботу. Тимчасові працівники. Умови роботи. Сезонні роботи. Умови роботи сезонних працівників. Сумісництво. Контракт як особлива форма трудового договору. Укладання контракту. Типова форма контракту. Умови розірвання контракту. Підстави припинення трудового договору. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Право на працю реалізується працівниками шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Вивчаючи зміст трудового договору, необхідно чітко розмежовувати його від цивільно-правових договорів, в основу яких покладено досягнення певного результату при допомозі застосування праці. Повинні бути також усвідомлені особливості змісту і порядку укладання трудових договорів при організованому наборі працівників; про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я; при укладенні контракту; при укладенні трудового договору з неповнолітніми; на тимчасові і сезонні роботи; при сумісництві посад і суміщенні професій.

Потрібно чітко визначати випадки, коли власник або уповноважений ним орган не може відмовити працівнику в укладанні трудового договору.

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Слід засвоїти коло осіб, щодо яких не може встановлюватись випробування, строк випробування, та як визначаються результати випробування при прийнятті на роботу.

При здійсненні трудових обов’язків працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто. В свою чергу, власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника роботи, необумовленої трудовим договором. Усяке змінення власником або уповноваженим ним органом спеціальності, кваліфікації, посади створює переведення робітника на іншу роботу.

Особлива увага повинна бути звернута на підстави припинення і розірвання трудового договору. Підстави розірвання трудового договору можуть бути з ініціативи працівника, власника або уповноваженого ним органу, на вимогу профспілкового або іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу. Кожна з цих підстав повинна бути проаналізована студентами. При припиненні трудового договору з певних обставин працівникам повинна бути виплачена вихідна допомога, проведений розрахунок і видана трудова книжка.

Література [1-3, 5, 10, 11, 18].


^ Тема 4. Робочий час та час відпочинку


Нормальна тривалість робочого часу. Скорочений робочий час. Неповний робочий час. Ненормований робочий час. Надурочні роботи. Випадки застосування надурочних робіт, що визначені законодавством. Заборона залучення до надурочних робіт. Час відпочинку. Види відпочинку. Види відпусток. Щорічні основні відпустки. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими умовами праці. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці. Творча відпустка. Соціальні відпустки. Відпустка без збереження заробітної плати. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. Порядок надання щорічних відпусток. Перенесення щорічної відпустки. Поділ щорічної відпустки на частини. Відкликання з відпустки. Оплата відпусток. Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про відпустки та відповідальність за його порушення.

Вивчаючи види робочого дня і робочого тижня, студенти повинні уміти проводити розмежування між кожним із цих видів, знати основні підстави і випадки встановлення скороченого робочого дня і його відмінність від неповного робочого дня, дати характеристику кожного виду робочого тижня і визначити, як в залежності від виду робочого тижня може встановлюватись тривалість робочого дня на підприємствах, в установах, організаціях.

Велике значення при використанні робочого часу мають види його обліку, так як поряд із щоденним або щотижневим обліком допускається за погодженням з профспілковим органом запровадження підсумкового обліку робочого часу.

Вивчаючи питання про надурочні роботи як роботи понад встановлену тривалість дня, слід виходити з того, що вони, як правило, не допускаються. Надурочні роботи можуть проводитись тільки у виняткових випадках, перелік яких дається в КЗпП України.

При виченні часу відпочинку студенти повинні засвоїти їх поняття і знати їх основні види. При цьому слід знати, що перерви в роботі є важливим фактором при виборі тривалості робочого дня і робочого тижня, а система перерв повинна відповідати характеру виконуваної роботи.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше як сорок дві години, а кількість вихідних днів встановлюється залежно від виду робочого тижня. Робота у вихідні дні забороняється і дозволяється тільки з дозволу профкому у виняткових випадках, вичерпний перелік яких дається в КЗпП України.

При вивченні питання про основні і додаткові відпустки слід засвоїти основні принципові положення законодавства про відпустки.

Відпустки надаються для відпочинку, тому заміна відпустки грошовою компенсацією може проводитись у випадку звільнення працівника з роботи, або за бажанням працівника, при цьому тривалість наданої працівнику щорічної і додаткової відпустки не повинна бути меншою 24 календарних днів.

Студенти повинні засвоїти питання про соціальні відпустки: право на цей вид відпусток, їх тривалість та порядок надання. Згідно з порядком надання щорічних чергових і додаткових відпусток, на вимогу працівника можуть надаватись відпустки без збереження заробітної плати.

Студенти повинні чітко розмежовувати, коли надання відпусток без збереження заробітної плати є правом власника або уповноваженого ним органу, а коли законом покладається обов’язок на власника при певних умовах на вимогу працівника надати таку відпустку.

При засвоєнні питань відпочинку працівників необхідно звернути увагу на специфіку правового регулювання праці осіб, які поєднують навчання з продуктивною працею. Необхідно знати види цих пільг і вміти розкрити їх зміст залежно від виду учбового закладу, від форми і періоду навчання. Для засвоєння цих питань слід проаналізувати положення статей КЗпП України.

Література [1-3, 9, 17].


^ Тема 5. Оплата праці


Структура заробітної плати. Мінімальна заробітна плата. Джерела коштів на оплату праці. Система організації оплати праці. Тарифна система оплати праці. Законодавство про оплату праці. Державне регулювання оплати праці. Права працівника на оплату праці та їх захист. Гарантії дотримання прав щодо оплати праці. Форми виплати заробітної плати. Строки, періодичність і місце виплати заробітної плати. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати. Захист прав працівників у разі банкрутства підприємства. Компенсація громадянам у разі втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати.

Розмір оплати праці найманого працівника визначається за результатами його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства.

Студенти повинні усвідомити, що для встановлення розмірів оплати встановлюються норми праці: норми виробітку, норми часу, норми обслуговування. Всі норми встановлюються відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

Для оплати праці важливого значення набуває тарифна система, складовими частинами якої є тарифні ставки і оклади, тарифні сітки і тарифно-кваліфікаційні довідники. Підприємства можуть використовувати тарифні сітки і шкали співвідношень посадових окладів, що визначаються галузевими угодами як орієнтири для диференціації оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівників, складності та умов виконуваних ними робіт. Конкретні розміри тарифних ставок і окладів визначаються колективним договором в межах наявних коштів на оплату праці, але не нижче встановленого державного мінімального розміру заробітної плати. Міра праці, що виконується працівником, визначається або кількістю і якістю виробленої продукції, або кількістю часу, що витрачається на проведення робіт.

Співвідношення міри праці з мірою винагороди становить систему оплати праці. Існує дві системи оплати праці: система оплати праці відрядна і почасова. Відрядна система оплати праці визначається кількістю і якістю виробленої продукції. Почасова – кількістю відпрацьованого часу.

Для вирахування заробітної плати студенти повинні вміти визначати відрядну розцінку.

Особливу увагу студенти повинні приділити вивченню питань оплати праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами. Це оплата праці при виконанні робіт різної кваліфікації, при суміщенні професій або виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника, оплата роботи в надурочний час, у святкові і неробочі дні, у нічний час, оплата праці за незакінченим відрядним нарядом, при невиконанні норм виробітку, при виготовленні продукції, що виявилась браком, оплата часу простою та в інших випадках.

Важливе значення мають гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків, компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість, при службових відрядженнях та в інших випадках, що визначені законодавством.

Студенти повинні також засвоїти питання строків виплати заробітної плати, гарантії її збереження, тобто обмеження відрахувань із заробітної плати, строків розрахунку при звільненні і відповідальності за затримання розрахунку при звільненні.

Література [1-3, 7, 8, 14, 16].


Тема 6. Гарантії при покладанні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації


Матеріальна відповідальність. Умови і підстави. Види матеріальної відповідальності. Обмежена матеріальна відповідальність. Повна матеріальна відповідальність. Кратна матеріальна відповідальність.

Економічним базисом суспільства є власність, яка становить основу виробництва. Саме власність створює передумову організації і застосування праці, обумовлює суспільне виробництво матеріальних благ. Тому держава приймає систему правових норм, спрямованих на охорону власності та встановлення відповідальності за шкоду, заподіяну майну власника особам, що перебувають у трудових відносинах з власником.

Відшкодування шкоди, заподіяної майну власника, є обов’язком, що виникає у працівника внаслідок протиправного і винного невиконання або неналежному виконанні обов’язку по збереженню майна власника, з яким працівник перебуває у трудових відносинах.

При покладанні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму шкоду в межах і в порядку, передбачених Кодексом законів про працю України.

Для опанування питань теми необхідно ознайомитись також із Законом України «Про визначення розмірів збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням, псуванням, недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей», Постановою Кабінету Міністрів України №116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».

Важливе значення для вивчення практики в справах про відшкодування матеріальної шкоди має також Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками».

Література [1-3, 11, 14, 17, 19].

  1   2   3

Схожі:

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право» iconМіністерство освіти І науки україни херсонський економічно-правовий інститут кафедра загальноюридичних дисциплін методичні вказівки до самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни «Банківське право»”/ Укл. А. А. Башинський – Херсон: хепі,...
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право» iconМетодичні вказівки до вивчення дисципліни "Трудове право", літературу, що рекомендується, робочу програму, пояснення до тем дисципліни та індивідуальне завдання за варіантами
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Трудове право” для студентів напряму 030601...
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право» iconМетодичні вказівки для самостійної роботи та виконання контрольних робіт з дисципліни «Трудове право»
Методичні вказівки для самостійної роботи та виконання контрольних завдань з дисципліни «Трудове право» для студентів 4 курсу заочної...
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право» iconТ. А. Коляда методичні вказівки для практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «право»
Методичні вказівки для практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Право» (Адміністративне право) ( для студентів 2 курсу...
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право» iconМетодичні вказівки до виконання контрольних робіт студентів заочного відділення
Методичні вказівки вказівки до самостійної роботи студентів заочників при вивчені дисципліни «Маркетинг інтерактивного бізнесу»....
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з курсу "Трудове право України " для студентів економічних спеціальностей вечірньої форми навчання
Методичні вказівки до самостійної роботи з курсу "Трудове право України " / Укладач Н. В. Чередниченко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007....
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право» iconНаціональна металургійна академія україни
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Трудове право” для студентів напряму 030601...
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право» iconМетодичні вказівки для виконання практичних завдань з дисципліни „Трудове право”
Трудове право”(для студентів 4 курсу денної форми навчання за спеціальністю 050200 Менеджмент організацій (бакалавр)
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право» iconЮ. В. Методичні вказівки для самостійної роботи, проведення практичних занять І виконання контрольної роботи з дисципліни
«Менеджмент І адміністрування» напряму 030601 «Менеджмент» заочної форми навчання
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напряму 030601 менеджмент при вивченні дисципліни «трудове право» iconТ. А. Методичні вказівки
«Трудове право» для студентів 4 курсу денної та заочної форм навчання напряму підготовки 030601 ( 0502) «Менеджмент»). / Укл.: Коляда...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи