Кримінально-процесуальний кодекс України icon

Кримінально-процесуальний кодекс України




НазваКримінально-процесуальний кодекс України
Сторінка6/9
Дата24.08.2012
Розмір1.08 Mb.
ТипКодекс
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Стаття 171. Виклик і допит потерпілого


Виклик потерпілого проводиться за правилами, встановленими

статтею 166 цього Кодексу.

Допит потерпілого проводиться з додержанням вимог, зазначених

у частинах 1, 2 і 3 статті 167 цього Кодексу. Перед початком

допиту слідчий попереджає потерпілого про кримінальну

відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за статтею

384 Кримінального кодексу України. Після цього

слідчий з'ясовує стосунки між потерпілим і підозрюваним або

обвинуваченим і пропонує потерпілому розповісти про це відоме

йому в справі. Забороняється ставити запитання, у формулюванні

яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї

(навідні запитання).

Про допит потерпілого складається протокол з додержанням

правил статті 170 цього Кодексу.

( Стаття 171 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10

від 16.04.84; Законами N 1833-III ( 1833-14 ) від 22.06.2000,

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

Г л а в а 15


^ ОЧНА СТАВКА, ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ


Стаття 172. Очна ставка


Слідчий вправі провести очну ставку між двома раніше

допитаними особами, в показаннях яких є суперечності.


Стаття 173. Проведення очної ставки


На початку очної ставки встановлюється, чи знають особи, що

викликані на очну ставку, один одного і в яких стосунках вони

перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну

відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо

неправдивих показань, а потерпілі — за дачу завідомо неправдивих

показань.

Викликаним на очну ставку особам по черзі пропонується дати

показання про ті обставини справи, для з'ясування яких призначена

очна ставка. Після цього слідчий ставить запитання. Особи,

викликані на очну ставку, з дозволу слідчого можуть ставити

запитання одна одній.

Оголошення показань, даних учасниками очної ставки на

попередніх допитах, дозволяється лише після дачі ними показань на

очній ставці та запису їх до протоколу.

Слідчий пред'являє протокол очної ставки особам, яких

допитано, для прочитання або за їх проханням прочитує їм цей

протокол. Допитані особи мають право вимагати доповнення протоколу

і внесення до нього поправок. Ці доповнення або поправки

підлягають обов'язковому занесенню в протокол. Протокол очної

ставки підписує кожна з допитаних осіб та слідчий.


Стаття 174. Пред'явлення особи для впізнання


При необхідності пред'явлення якої-небудь особи для впізнання

свідкові, потерпілому, обвинуваченому або підозрюваному слідчий

спочатку допитує їх про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а

також про обставини, при яких впізнаючий бачив цю особу, про що

складає протокол допиту.

Коли впізнаючий є свідком чи потерпілим, він попереджається

про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих

показань, а свідок, крім того, і за відмову від дачі показань.

Особа, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому разом з

іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не

мають різких відмін у зовнішності та одягу.

Перед тим як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується

зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред'являються.

Впізнаючому пропонується вказати особу, яку він має впізнати, і

пояснити, за якими ознаками він її впізнав.

У виняткових випадках з метою забезпечення безпеки особи,

яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням

того, кого впізнають, з дотриманням вимог, передбачених цією

статтею. Про результати впізнання обов'язково повідомляється

особа, яка пред'являлася для впізнання.

При необхідності впізнання може проводитися по фотознімках,

відповідно до умов, викладених у цій статті.

Пред'явлення особи для впізнання проводиться в присутності

не менше двох понятих. У разі проведення впізнання за правилами,

встановленими частиною четвертою цієї статті, поняті повинні

пересвідчитися у можливості впізнання поза візуальним

спостереженням того, кого впізнають, і засвідчити таке впізнання.

( Стаття 174 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV

( 1381-14 ) від 13.01.2000 )


Стаття 175. Пред'явлення предметів для впізнання


При необхідності пред'явити для впізнання який-небудь предмет

слідчий спочатку допитує впізнаючого про ознаки цього предмета і

обставини, при яких він цей предмет бачив, про що складається

протокол допиту.

Коли впізнаючий є свідком чи потерпілим, він попереджається

про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих

показань, а свідок, крім того, і за відмову від дачі показань.

Предмет, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому в

числі інших однорідних предметів. Впізнаючому пропонується вказати

предмет, який він має впізнати, і пояснити, за якими ознаками він

його впізнав.

Пред'явлення предметів для впізнання проводиться в

присутності двох понятих.

Пред'явлені предмети по можливості фотографуються.


Стаття 176. Протокол пред'явлення для впізнання


Про пред'явлення для впізнання особи або предмета і про

наслідки впізнання складається протокол з додержанням правил,

зазначених у статті 85 цього Кодексу. Крім того, в протоколі

зазначаються відомості про особу впізнаючого і про те, що він

попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від дачі

показань та за дачу неправдивих показань, наводяться дані про осіб

і предмети, що пред'являються для впізнання, і докладно

вказуються ознаки, за якими впізнаючий впізнав особу чи предмет.

У разі проведення впізнання за правилами, встановленими

частиною четвертою статті 174 цього Кодексу, в протоколі, крім

відомостей, передбачених цією статтею, обов'язково зазначається

те, що впізнання проводилося поза візуальним спостереженням того,

кого впізнають, а також вказуються всі обставини і умови

проведення такого впізнання.

Протокол підписують всі особи, що брали участь у проведенні

впізнання, поняті і слідчий. До протоколу додаються фотознімки,

якщо особи або предмети, пред'явлені для впізнання, були

сфотографовані.

( Стаття 176 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV

( 1381-14 ) від 13.01.2000 )


Г л а в а 16


^ ОБШУК І ВИЇМКА


Стаття 177. Підстави для проведення обшуку та порядок

надання згоди на його проведення


Обшук проводиться в тих випадках, коли є достатні підстави

вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним

шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для

встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову,

знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.


Обшук проводиться також і в тому випадку, коли є достатні

дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться

розшукувані особи, а також трупи чи тварини.


Обшук проводиться за вмотивованою постановою слідчого з

санкції прокурора чи його заступника, за винятком житла чи іншого

володіння особи.


У невідкладних випадках обшук, за винятком житла чи іншого

володіння особи, може бути проведений без санкції прокурора, але з

наступним повідомленням прокурора в добовий строк про проведений

обшук та його результати.


Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком

невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою

судді. При необхідності провести обшук слідчий за погодженням з

прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження

слідства. Суддя негайно розглядає подання і матеріали справи, а у

разі необхідності вислуховує слідчого, прокурора і за наявності

підстав виносить постанову про проведення обшуку чи постанову про

відмову в проведенні обшуку. Постанова судді про проведення обшуку

оскарженню не підлягає. На постанову судді про відмову в

проведенні обшуку протягом трьох діб з дня її винесення прокурором

може бути подана апеляція до апеляційного суду.


У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя та

майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у

вчиненні злочину, обшук житла чи іншого володіння особи може бути

проведено без постанови судді. При цьому в протоколі зазначаються

причини, що обумовили проведення обшуку без постанови судді.

Протягом доби з моменту проведення цієї дії слідчий направляє

копію протоколу обшуку прокуророві.

( Стаття 177 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10

від 16.04.84; в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 178. Підстави для проведення виїмки та порядок

надання згоди на її проведення


Виїмка проводиться у випадках, коли є точні дані, що предмети

чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної

особи чи в певному місці.


Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого.


Виїмка документів, що становлять державну та/або банківську

таємницю, проводиться тільки з санкції прокурора або його

заступника і в порядку, погодженому з керівником відповідної

установи.


Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи

проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься

з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177

цього Кодексу.

( Стаття 178 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10

від 16.04.84; в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001, із змінами, внесеними

згідно із Законом N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )


Стаття 179. Обов'язковість видачі предметів і документів


Посадові особи і громадяни не мають права відмовлятися

пред'явити або видати документи чи їх копії або інші предмети, які

вимагає слідчий під час обшуку і виїмки.

Видача і огляд документів, що містять дані, які становлять

державну та/або банківську таємницю, провадяться з додержанням

існуючих правил, що забезпечують охорону державної та/або

банківської таємниці.

( Стаття 179 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III

( 2922-14 ) від 10.01.2002 )


Стаття 180. Час проведення обшуку і виїмки


Обшуки і виїмки, крім невідкладних випадків, повинні

провадитись удень.


Стаття 181. Особи, в присутності яких провадяться обшук і

виїмка


Обшук і виїмка провадяться в присутності двох понятих і

особи, яка займає дане приміщення, а при відсутності її —

представника житлово-експлуатаційної організації або місцевої Ради

народних депутатів.

Обшук і виїмка в приміщеннях, що їх займають підприємства,

установи і організації, провадяться в присутності їх

представників. Під час обшуку по можливості повинна бути

забезпечена присутність обшукуваного або повнолітнього члена його

родини, а при необхідності — також і потерпілого.

Обшукуваним, понятим і відповідним представникам повинно бути

роз'яснено їх право бути присутніми при всіх діях слідчого і

робити заяви з приводу цих дій; ці заяви підлягають занесенню до

протоколу.

( Стаття 181 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10

від 16.04.84 )


Стаття 182. Умови проведення обшуку і виїмки в приміщеннях

дипломатичних представництв


У приміщеннях, що їх займають дипломатичні представництва, а

також в приміщеннях, де проживають члени дипломатичних

представництв та їх сім'ї, які користуються правом дипломатичної

недоторканності, обшук і виїмку можна провадити лише за згодою

дипломатичного представника.

Про згоду дипломатичних представників на обшук або виїмку

робиться запит через Міністерство закордонних справ України.

Обшук і виїмка в зазначених приміщеннях провадяться

обов'язково в присутності прокурора і представника Міністерства

закордонних справ.


Стаття 183. Порядок проведення обшуку і виїмки


Перед обшуком або виїмкою слідчий пред'являє постанову

особам, що займають приміщення, або представникові підприємства,

установи чи організації, де проводиться обшук або виїмка, і

пропонує їм видати зазначені в постанові предмети або документи, а

також вказати місце, де переховується злочинець. У разі відмови

виконати його вимоги слідчий проводить обшук або виїмку в

примусовому порядку. Якщо особи, які займають приміщення,

відсутні, постанова про проведення обшуку або виїмки

пред'являється представникові житлово-експлуатаційної організації

або місцевої Ради народних депутатів і обшук або виїмка

проводиться в їх присутності.

Проводячи обшук, слідчий має право розкривати замкнені

приміщення і сховища, якщо володілець відмовляється їх відкрити.

При цьому слідчий повинен уникати не викликаних необхідністю

пошкоджень дверей, замків та інших предметів.

Слідчий має право заборонити особам, що перебувають у

приміщенні під час обшуку або виїмки, а також особам, які під час

обшуку або виїмки увійшли в це приміщення, виходити з приміщення і

зноситись один з одним або з іншими особами до закінчення обшуку

чи виїмки.

В необхідних випадках слідчий вправі залучати до участі в

проведенні обшуку працівників органів внутрішніх справ та

відповідних спеціалістів.

( Стаття 183 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від

18.01.66, N 6834-10 від 16.04.84 )


Стаття 184. Обшук особи та виїмка у неї предметів і

документів


За наявності підстав, передбачених частиною першою статті 177

цього Кодексу, з метою вилучення предметів і документів, які

можуть мати доказове значення і які знаходяться при певній особі,

слідчий може провести обшук особи чи виїмку у неї цих предметів

або документів.


Обшук особи або виїмка у неї предметів і документів

провадяться в порядку, передбаченому статтями 177 і 178 цього

Кодексу.


Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів можуть

бути проведені без постанови у таких випадках:


1) при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на

те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має

при собі зброю або інші предмети, які становлять загрозу для

оточуючих, чи намагається звільнитися від доказів, які викривають

його чи інших осіб у вчиненні злочину;


2) при затриманні підозрюваного;


3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту;


4) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка

знаходиться в приміщенні, де проводиться обшук чи примусова

виїмка, приховує при собі предмети або документи, які мають

значення для встановлення істини в справі.


Особи, які беруть участь у виконанні цих слідчих дій, повинні

бути однієї статі з особою, яку обшукують чи у якої проводиться

виїмка.


Обшук співробітника кадрового складу розвідувального органу

України при виконанні ним службових обов'язків здійснюється тільки

в присутності офіційних представників цього органу.

( Стаття 184 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10

від 16.04.84; в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001, із змінами, внесеними

згідно із Законом N 3111-III ( 3111-14 ) від 07.03.2002 )


Стаття 185. Нерозголошення обставин особистого життя

обшукуваних


Під час обшуку або виїмки слідчий повинен вживати заходів до

того, щоб не були розголошені виявлені при цьому обставини

особистого життя обшукуваного та інших осіб, які проживають або

тимчасово перебувають у цьому приміщенні.


Стаття 186. Вилучення предметів і документів


При обшуку або виїмці можуть бути вилучені лише предмети і

документи, які мають значення для справи, а також цінності і майно

обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного

позову або можливої конфіскації майна. Предмети і документи, які

вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх

відношення до справи.

Всі документи і предмети, які підлягають вилученню, слідчий

повинен пред'явити понятим та іншим присутнім особам і перелічити

в протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього опису з

зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого

вони виготовлені, та індивідуальних ознак. У необхідних випадках

вилучені предмети і документи повинні бути на місці обшуку або

виїмки упаковані і опечатані.


Стаття 187. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття

інформації з каналів зв'язку


Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку

може бути застосовано лише за наявності достатніх підстав вважати,

що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи

обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи

обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються з

допомогою засобів зв'язку, містяться дані про вчинений злочин або

документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими

способами одержати ці дані неможливо.


До кореспонденції, на яку може бути накладено арешт,

відносяться листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові

контейнери, перекази, телеграми, радіограми тощо.


Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку

з метою запобігти злочину може бути застосовано до порушення

кримінальної справи.


За наявності підстав, передбачених частиною першою цієї

статті, слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням

до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про

накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів

зв'язку. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає

матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує

думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття

такого рішення виносить постанову про накладення арешту на

кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку або про

відмову в цьому. Постанова оскарженню не підлягає, на неї не може

бути внесено подання прокурором.


У постанові про накладення арешту на кореспонденцію

зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде

провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи,

кореспонденція якої має затримуватися, точна адреса цієї особи,

види поштово-телеграфних відправлень, на які накладається арешт,

термін, протягом якого зберігається арешт, назва установи зв'язку,

на яку покладається обов'язок затримувати кореспонденцію і

повідомляти про це слідчого.


У постанові про зняття інформації з каналів зв'язку

зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде

провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, з

каналів зв'язку якої має зніматись інформація, точна адреса цієї

особи, види цих каналів, термін, протягом якого знімається

інформація, назва установи, на яку покладається обов'язок знімати

інформацію і повідомляти про це слідчого.


Постанова про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття

інформації з каналів зв'язку направляється слідчим начальнику

відповідної установи, для якого вона є обов'язковою.


Начальник відповідної установи затримує кореспонденцію або
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України

Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України про судову експертизу від 25 лютого 1994р. //Голос України, 1994р. 20 квітня
Кримінально-процесуальний кодекс України. Ст. 62, 66, 67, 75-77, 91, 92; гл. 18 (ст. 196-205)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України
Стаття 237. Питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи у справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує...
Кримінально-процесуальний кодекс України iconТема 1 Поняття, предмет, завдання та джерела кримінально-виконавчого права
Кримінально-виконавчий кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №33. – Ст. 1767
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗавдання на 1 модуль які завдання кримінального судочинства?
Яке співвідношення понять "кримінально-процесуальний закон" і"кримінально-процесуальне право"?
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний Кодекс
Від. N 48, ст. 677) від 18. 01. 66 (Від. N 4, ст. 15) від 09. 11. 66 (Від. N 44, ст. 274) від 24. 01. 67 (Від. N 5, ст. 63)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Нормативні акти кримінально-процесуальний кодекс України
Закінчення досудового слідства винесенням постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових...
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРекомендована література
Цивільний процесуальний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2004. №16. – Ст. 1088
Кримінально-процесуальний кодекс України iconПлан заняття
Кримінальний процесуальний кодекс України (кпк україни) від 13 квітня 2012 року: статті 2,3 (п п. 5, 6, 19,24)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України „Про статус суддів від 15. 12. 1992 р. // Відомості 1993 №8 С. 56. Кодекс професійної етики судді затверджений V з'їздом суддів України від 24. 10. 2002 р. // Вісник Верховного Суду України №5 вересень жовтень 2002 р
Цивільний процесуальний кодекс України від 18. 07. 1963 р. // Відомості Верховної Ради – 1963 №30 – С. 464
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи