Кримінально-процесуальний кодекс України icon

Кримінально-процесуальний кодекс України




НазваКримінально-процесуальний кодекс України
Сторінка1/10
Дата25.08.2012
Розмір1.42 Mb.
ТипКодекс
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Кримінально-процесуальний кодекс України


( від статті 237 до статті 449 )


Розділ третій


ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ


Г л а в а 23


ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДДЕЮ

( Назва глави 23 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 237. Питання, які з'ясовуються суддею при

попередньому розгляді справи


У справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо

кожного з обвинувачених такі питання:


1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;


2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;


3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог

цього Кодексу;


4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання

запобіжного заходу;


5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження

дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього

Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до

судового розгляду.


За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи

законного представника, потерпілого чи його представника суддя

з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до

кримінальної відповідальності інших осіб.


За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника

суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для

кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу,

яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи для

пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було

пред'явлено.

( Стаття 237 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 986-VIII

( 986-08 ) від 30.08.72, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від

17.06.92, N 1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000, в редакції Закону

N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з

29.06.2001 )


( Статтю 238 виключено на підставі Закону N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


( Статтю 239 виключено на підставі Закону N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 240. Порядок попереднього розгляду справи


Попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово з

обов'язковою участю прокурора. Про день попереднього розгляду

справи повідомляються також інші учасники процесу, однак їх неявка

не перешкоджає розгляду справи.


Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора

щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в

судове засідання з'явились інші учасники судового розгляду, вони

висловлюють свої думки щодо питань, зазначених у статті 237 цього

Кодексу, та заявлених ними клопотань. Прокурор висловлює свою

думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового

розгляду. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті.


При попередньому розгляді справи в разі необхідності ведеться

протокол.

( Стаття 240 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 117-VIII

( 117-08 ) від 30.08.71, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )

від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 241. Строки попереднього розгляду справи


Справа повинна бути призначена до попереднього розгляду не

пізніше десяти діб, а у разі складності справи - не пізніше

тридцяти діб з дня надходження її до суду.

( Стаття 241 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


( Статтю 242 виключено на підставі Закону N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


( Статтю 243 виключено на підставі Закону N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 244. Рішення судді за результатами попереднього

розгляду справи


За результатами попереднього розгляду справи суддя своєю

постановою приймає одне з таких рішень:


1) про призначення справи до судового розгляду;


2) про зупинення провадження в справі;


3) про повернення справи прокуророві;


4) про направлення справи за підсудністю;


5) про закриття справи;


6) про повернення справи на додаткове розслідування.

( Стаття 244 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII

( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )

від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 245. Призначення справи до судового розгляду


За наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому

засіданні суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість,

виносить постанову про призначення справи до судового розгляду.


У постанові повинні бути зазначені: місце і дата її

винесення, посада і прізвище судді, прізвище, ім'я і по батькові

обвинуваченого, підстави призначення справи до розгляду, стаття

Кримінального кодексу, за якою пред'явлено обвинувачення, та

рішення з інших питань, пов'язаних з підготовкою справи до

розгляду.


Постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бути

внесено подання прокурором.

( Стаття 245 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII

( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )

від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 246. Повернення справи на додаткове розслідування


При попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи

чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи

законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх

представників своєю постановою повертає справу на додаткове

розслідування у випадках, коли під час порушення справи,

провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі

порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може

бути призначена до судового розгляду.


За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи

законного представника суддя вправі повернути справу на додаткове

розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності

інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий. За

клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя може

повернути справу на додаткове розслідування і у випадках наявності

підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею

Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш

тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до

цього не було пред'явлено.


У постанові суддя зазначає підстави повернення справи на

додаткове розслідування і може вказати, які слідчі дії повинні

бути проведені при додатковому розслідуванні. В постанові також

повинно бути вирішено питання про запобіжний захід щодо

обвинуваченого.


Копія постанови протягом трьох діб після її винесення

надсилається сторонам.


На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони

можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа

розглядається по першій інстанції апеляційним судом - касаційні

подання чи скарги до касаційного суду.

( Стаття 246 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


( Статтю 247 виключено на підставі Закону N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 248. Закриття справи


При наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною

першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу,

суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує

запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і

конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази,

зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.


Копія постанови протягом трьох діб після її винесення

надсилається сторонам.


На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони

можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа

розглядається по першій інстанції апеляційним судом - касаційні

подання чи скарги до касаційного суду.

( Стаття 248 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1851-IX

( 1851-09 ) від 23.03.77, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )

від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із змінами,

внесеними згідно із Законом N 2670-III ( 2670-14 ) від

12.07.2001 )

Стаття 249. Зупинення справи і направлення її за підсудністю


Коли при попередньому розгляді справи з'ясується, що

обвинувачений зник і місцеперебування його невідоме, суддя

виносить постанову про зупинення провадження в справі до розшуку

обвинуваченого.


У разі захворювання обвинуваченого, що виключає можливість

його участі в судовому розгляді справи, суддя своєю постановою

зупиняє провадження в справі до його видужання.


Встановивши, що справа не підсудна суду, на розгляд якого

вона надійшла, суддя виносить постанову про направлення справи за

підсудністю.


Постанова про зупинення справи чи направлення її за

підсудністю оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено

подання прокурором.

( Стаття 249 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 249-1. Повернення справи прокурору


Суддя своєю постановою повертає справу прокурору у разі, якщо

прокурором були суттєво порушені вимоги статей 228-232 цього

Кодексу, для усунення виявлених порушень.


Постанова про повернення справи прокурору оскарженню не

підлягає, на неї може бути внесення подання прокурором.

( Кодекс доповнено статтею 249-1 згідно із Законом N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


( Статтю 250 виключено на підставі Закону N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 251. Особливості попереднього розгляду в справах, які

порушуються за скаргою потерпілого


Скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим

Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку (статті 223 і

224 цього Кодексу).


Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити

справу, приймає одне із таких рішень:


1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає

вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її

особі, яка подала скаргу;


2) за наявності до того підстав відмовляє в порушенні

кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору;


3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення

злочину, передбаченого частиною першою статті 27 цього Кодексу,

порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.


Підсудному не пізніше як за три доби до дня слухання справи

повинна бути вручена копія скарги потерпілого, копія постанови

судді про порушення кримінальної справи та повістка про виклик

його в судове засідання.


Зустрічні обвинувачення в справах про злочини, зазначені в

частині першій статті 27 цього Кодексу, можуть бути об'єднані в

одну справу.


На постанову про відмову в порушенні кримінальної справи

протягом семи діб з дня її винесення особа, яка подала скаргу,

вправі подати апеляцію до апеляційного суду.

( Стаття 251 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


( Статтю 252 виключено на підставі Закону N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 253. Питання, які підлягають вирішенню суддею в

зв'язку з підготовкою справи до судового

розгляду


Прийнявши рішення про призначення справи до судового

розгляду, суддя вирішує такі питання:


1) про призначення захисника у випадках, коли його участь у

справі є обов'язковою;


2) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;


3) про визнання особи законним представником обвинуваченого,

потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача,

відповідача, якщо рішення про це не було прийняте під час

розслідування справи;


4) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов

не був заявлений під час розслідування справи;


5) про список осіб, які підлягають виклику в судове

засідання, та витребування додаткових доказів;


7) про заходи щодо забезпечення цивільного позову;


8) про виклик у необхідних випадках перекладача;


10) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому

засіданні;


11) про день і місце судового розгляду справи;


12) всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.


За наявності підстав вважати, що в стадії судового розгляду

відповідно до статті 299 цього Кодексу будуть досліджуватися лише

деякі докази або вони не будуть досліджуватися взагалі, суддя

вправі викликати в судове засідання лише тих осіб чи витребувати

лише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотання

від учасників судового розгляду.


Суддя не вправі відмовити учасникам судового розгляду у

дослідженні в стадії судового розгляду доказів, якщо вони є

належними і допустимими.

( Стаття 253 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3780-XII

( 3780-12 ) від 23.12.93, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, в

редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває

чинності з 29.06.2001 )


Стаття 254. Вручення підсудному копії обвинувального

висновку і повідомлення про день розгляду

справи в суді


Копія обвинувального висновку і повістка про виклик до суду

вручаються підсудному під розписку не пізніше як за три доби до

дня розгляду справи в суді. У копіях обвинувального висновку та

додатках до нього, що вручаються підсудному, з метою забезпечення

безпеки осіб, які підлягають виклику в судове засідання, їх адреси

не зазначаються.


( Частину другу статті 254 виключено на підставі Закону

N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з

29.06.2001 )


Якщо зазначені в цій статті документи складено мовою, якою не

володіє підсудний, вони вручаються підсудному перекладеними на

його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.

Всі інші особи повідомляються про день розгляду справи в суді

в той же строк.

Свідки, експерти, перекладачі викликаються до суду повісткою.

Особи, щодо яких були застосовані заходи безпеки, викликаються в

судове засідання виключно через орган, який здійснює ці заходи.

Якщо підсудний неповнолітній, то копія обвинувального

висновку вручається йому і його законному представникові.

( Стаття 254 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 1381-XIV ( 1381-14 ) від

13.01.2000, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває

чинності з 29.06.2001 )


Стаття 255. Забезпечення права на ознайомлення з

матеріалами справи


Після призначення справи до судового розгляду суддя повинен

забезпечити прокуророві, підсудному, його захисникові,

потерпілому, цивільному позивачеві і їх представникам, коли вони

про це заявлять клопотання, можливість ознайомитися з матеріалами

справи, а цивільному відповідачеві і його представникові — з

матеріалами, що стосуються цивільного позову. Зазначені особи

мають право робити з матеріалів необхідні виписки.

Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які

беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не

пред'являються.

( Стаття 255 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV

( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 256. Строки призначення справи до розгляду в суді


Справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше

десяти діб, а у випадках складності справи — не пізніше двадцяти

діб з дня попереднього її розгляду.

( Стаття 256 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Г л а в а 24


^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ


Стаття 257. Безпосередність, усність судового розгляду


Суд першої інстанції при розгляді справи повинен

безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних,

потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові

докази, оголосити протоколи та інші документи.

Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно,

крім часу, призначеного для відпочинку.

( Стаття 257 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3129-XII

( 3129-12 ) від 22.04.93 )


Стаття 258. Незмінність складу суду при розгляді справи


Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі

суддів. Коли хто-небудь із суддів позбавлений можливості

продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений

іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку, за

винятком випадків, передбачених статтею 259 цього Кодексу.

Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи

відкладається.


Стаття 259. Запасний народний засідатель


У справі, для розгляду якої необхідний значний час, може бути

викликаний запасний народний засідатель. Запасний народний

засідатель перебуває в залі судового засідання з початку розгляду

справи і в разі вибуття народного засідателя із складу суду

заміняє його.

Коли запасний засідатель при цьому не вимагає відновлення

судових дій з початку, розгляд справи продовжується.


Стаття 260. Головуючий в судовому засіданні


Головуючий в судовому засіданні керує судовим засіданням,

спрямовуючи судове слідство на забезпечення здійснення сторонами

своїх прав, усуває з судового слідства все те, що не стосується

розглядуваної справи, і забезпечує належний високий рівень

судового процесу.

Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти

дій головуючого, які обмежують або порушують їх права, це

заперечення заноситься до протоколу.

( Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 261. Рівність прав сторін у судовому розгляді


Сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий,

цивільний позивач та їх представники) і сторона захисту

(підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач

і його представник) користуються рівними правами на заявлення

відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та

доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження

процесуальних рішень суду.

( Стаття 261 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 262. Участь підсудного в судовому розгляді


Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається

з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою.

Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у

виняткових випадках:

1) коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється

від явки до суду;

2) коли справу про злочин, за який не може бути призначено

покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України

Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України про судову експертизу від 25 лютого 1994р. //Голос України, 1994р. 20 квітня
Кримінально-процесуальний кодекс України. Ст. 62, 66, 67, 75-77, 91, 92; гл. 18 (ст. 196-205)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України
Стаття 95. Заяви І повідомлення про злочин Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи
Кримінально-процесуальний кодекс України iconТема 1 Поняття, предмет, завдання та джерела кримінально-виконавчого права
Кримінально-виконавчий кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №33. – Ст. 1767
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗавдання на 1 модуль які завдання кримінального судочинства?
Яке співвідношення понять "кримінально-процесуальний закон" і"кримінально-процесуальне право"?
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний Кодекс
Від. N 48, ст. 677) від 18. 01. 66 (Від. N 4, ст. 15) від 09. 11. 66 (Від. N 44, ст. 274) від 24. 01. 67 (Від. N 5, ст. 63)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Нормативні акти кримінально-процесуальний кодекс України
Закінчення досудового слідства винесенням постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових...
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРекомендована література
Цивільний процесуальний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2004. №16. – Ст. 1088
Кримінально-процесуальний кодекс України iconПлан заняття
Кримінальний процесуальний кодекс України (кпк україни) від 13 квітня 2012 року: статті 2,3 (п п. 5, 6, 19,24)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України „Про статус суддів від 15. 12. 1992 р. // Відомості 1993 №8 С. 56. Кодекс професійної етики судді затверджений V з'їздом суддів України від 24. 10. 2002 р. // Вісник Верховного Суду України №5 вересень жовтень 2002 р
Цивільний процесуальний кодекс України від 18. 07. 1963 р. // Відомості Верховної Ради – 1963 №30 – С. 464
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи