Кримінально-процесуальний кодекс України icon

Кримінально-процесуальний кодекс України




НазваКримінально-процесуальний кодекс України
Сторінка10/10
Дата25.08.2012
Розмір1.42 Mb.
ТипКодекс
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

передача їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до

неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі - передача їх

під нагляд адміністрації цієї установи.

Від батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації

дитячої установи в цих випадках відбирається письмове зобов'язання

про забезпечення ними належної поведінки неповнолітнього та його

явки до слідчого, прокурора і суду. При цьому зазначені особи

попереджаються про характер обвинувачення, пред'явленого

неповнолітньому, і про їх відповідальність в разі неявки його до

слідчого, прокурора або до суду.

При порушенні цього зобов'язання до батьків, опікунів і

піклувальників може бути застосоване грошове стягнення в розмірі

до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в порядку,

передбаченому статтею 153 цього Кодексу.

( Стаття 436 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 437. Порядок виклику неповнолітнього обвинуваченого


Неповнолітній обвинувачений викликається до слідчого,

прокурора чи до суду, як правило, через його батьків або інших

законних представників. Інший порядок виклику допускається лише у

випадку, коли це обумовлюється обставинами справи.

Неповнолітній, який перебуває під вартою, викликається через

адміністрацію місця попереднього ув'язнення.


Стаття 438. Пред'явлення обвинувачення і допит

неповнолітнього обвинуваченого


Пред'явлення обвинувачення неповнолітньому та його допит

провадяться за правилами, передбаченими статтями 140, 141, 142 і

143 цього Кодексу, у присутності захисника.

В разі, коли неповнолітній не досяг шістнадцяти років або

якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, при пред'явленні

йому обвинувачення та його допиті за розсудом слідчого чи

прокурора або за клопотанням захисника можуть бути присутні

педагог або лікар, батькі чи інші законні представники

неповнолітнього.

Слідчий роз'яснює педагогу або лікарю, батькам чи іншим

законним представникам неповнолітнього, які присутні при

пред'явленні обвинувачення та допиті, їх право задавати

обвинуваченому запитання і викладати свої зауваження.

Запитання, поставлені обвинуваченому згаданими особами, та їх

зауваження заносяться до протоколу допиту. Слідчий вправі відвести

поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути

занесено до протоколу.


Стаття 439. Виділення справи про злочин неповнолітнього

в окреме провадження


Якщо неповнолітній брав участь у вчиненні злочину разом з

дорослим, в кожному випадку повинна бути з'ясована можливість

виділення справи про неповнолітнього в окреме провадження в стадії

досудового слідства з додержанням вимог статті 26 цього Кодексу.

В разі, коли неповнолітній обвинувачений притягається до

відповідальності в одній справі з дорослим, до нього

застосовуються правила цієї глави.


Стаття 440. Пред'явлення матеріалів справи неповнолітньому

обвинуваченому


Оголошення неповнолітньому обвинуваченому про закінчення

досудового слідства і пред'явлення йому для ознайомлення

матеріалів справи провадяться за правилами, передбаченими статтями

218, 219, 220, 221 і 222 цього Кодексу, з участю захисника.

При оголошенні неповнолітньому обвинуваченому про закінчення

слідства і пред'явленні йому матеріалів справи з дозволу слідчого

може бути присутній законний представник неповнолітнього.


Стаття 441. Участь законного представника неповнолітнього

підсудного в судовому розгляді


В судове засідання викликаються батьки або інші законні

представники неповнолітнього підсудного.

Законний представник підсудного має право заявляти відводи і

клопотання, подавати докази, брати участь в дослідженні доказів.

Зазначені права роз'яснюються законному представникові підсудного

у підготовчій частині судового засідання.

При необхідності допитати батьків або інших законних

представників неповнолітнього як свідків суд заслуховує їх

показання. Законні представники підсудного перебувають в залі

судового засідання протягом всього судового розгляду.

У виняткових випадках, коли участь законного представника в

судовому засіданні може завдати шкоди інтересам неповнолітнього

підсудного, суд вправі своєю мотивованою ухвалою обмежити участь

законного представника в тій чи іншій частині судового засідання

або усунути його від участі в судовому розгляді і допустити

замість нього іншого законного представника неповнолітнього

підсудного.

Неявка законного представника підсудного не зупиняє розгляду

справи, якщо суд не визнає його участь необхідною.


Стаття 442. Участь у судовому розгляді представників служби

у справах неповнолітніх та міліції у справах

неповнолітніх


Про час і місце розгляду справи неповнолітнього суд

повідомляє службу у справах неповнолітніх та міліцію у справах

неповнолітніх. Суд вправі викликати в судове засідання

представників служби у справах неповнолітніх та міліції у справах

неповнолітніх.

Представник служби у справах неповнолітніх у судовому

засіданні вправі заявляти клопотання, ставити запитання

підсудному, його законним представникам, потерпілому, свідкам,

експертові та спеціалістові, висловлювати думку з приводу найбільш

доцільної форми перевиховання підсудного. Зазначені права

роз'яснюються представникові служби у справах неповнолітніх у

підготовчій частині судового засідання.

Представник міліції у справах неповнолітніх має право бути

присутнім у залі судового засідання і з дозволу суду дає

пояснення.

Названі в цій статті особи у необхідних випадках можуть бути

допитані як свідки.

( Стаття 442 в редакції Указу ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від

16.04.84, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III

( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 443. Участь у судовому розгляді представників

підприємств, установ і організацій


Про час і місце розгляду справи неповнолітнього суд

повідомляє підприємство, установу та організацію, в яких навчався

чи працював неповнолітній, а в разі потреби й інші організації.

Суд вправі викликати в судове засідання представників цих

організацій, а також представників громадських організацій за

місцем роботи батьків, опікуна або піклувальника підсудного.

Представники зазначених організацій мають право бути

присутніми в залі судового засідання і з дозволу суду дають

пояснення. В необхідних випадках вони можуть бути допитані як

свідки.

( Стаття 443 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84 )


Стаття 444. Видалення неповнолітнього підсудного з залу

судового засідання


Суд, вислухавши думку захисника і законного представника

підсудного та прокурора, вправі своєю ухвалою видалити

неповнолітнього з залу судового засідання на час дослідження

обставин, що можуть негативно вплинути на неповнолітнього. Якщо

обставини, які досліджувалися у відсутності неповнолітнього

підсудного, пов'язані з його обвинуваченням, головуючий повідомляє

про них підсудного після повернення його до залу судового

засідання.

( Стаття 444 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII

( 2857-12 ) від 15.12.92 )


Стаття 445. Питання, що вирішуються судом при постановленні

вироку


При постановленні вироку, крім питань, зазначених у статті

324 цього Кодексу, суд зобов'язаний в разі звільнення

неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням чи

застосування до нього покарання, не зв'язаного з позбавленням

волі, обговорити питання про необхідність призначення

неповнолітньому громадського вихователя.

( Стаття 445 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-IX

( 1851-09 ) від 23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, в

редакції Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

Стаття 446. Зміст вироку


У вироку в справі неповнолітнього, крім даних, передбачених

статтями 333, 334 і 335 цього Кодексу, повинно бути зазначено:

у мотивувальній частині - підстави, з яких суд вважає

необхідним призначення громадського вихователя;

у резолютивній частині - про необхідність призначення

громадського вихователя у випадках застосування покарання, не

зв'язаного з позбавленням волі, або звільнення від покарання з

випробуванням відповідно до статті 104 Кримінального кодексу

України.

( Стаття 446 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-IX

( 1851-09 ) від 23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84,

Законом N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


( Статтю 446-1 виключено на підставі Указу ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84 )


Стаття 447. Порядок застосування до неповнолітнього

примусових заходів виховного характеру


Коли суд при розгляді кримінальної справи, що надійшла з

обвинувальним висновком, прийде до висновку про можливість

виправлення неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої або

середньої тяжкості, без застосування кримінального покарання, він

виносить ухвалу, а суддя - постанову про закриття кримінальної

справи і вирішує питання про застосування до неповнолітнього

одного з примусових заходів виховного характеру, передбачених

частиною другою статті 105 Кримінального кодексу України.

Справу, що надійшла до суду від прокурора в порядку,

передбаченому статтею 7-3 або 9 цього Кодексу, народний суддя або

голова суду, якщо він згоден з рішенням, прийнятим слідчим або

прокурором, призначає до розгляду в судовому засіданні у строк не

пізніше десяти днів, а в разі незгоди - повертає прокурору

мотивованою постановою.

Розгляд справ, зазначених у частині другій цієї статті,

провадиться у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю

прокурора і захисника. При цьому заслуховуються пояснення

неповнолітнього, його законного представника, перевіряються

докази, які доводять або спростовують вчинення даною особою

суспільно небезпечного діяння, а також перевіряються інші

обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про

застосування примусового заходу виховного характеру. Під час

розгляду справи ведеться протокол судового засідання. Після

закінчення судової перевірки справи свої думки висловлюють

прокурор, потім захисник.

В разі наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка

підлягає за ухвалою суду направленню до спеціального

навчально-виховного закладу, буде займатися протиправною

діяльністю, а також з метою забезпечення виконання своєї ухвали

суд вправі тимчасово, строком до 30 діб, помістити цю особу у

приймальник-розподільник для неповнолітніх, який доставляє її до

спеціального навчально-виховного закладу.

( Стаття 447 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII

( 2464-12 ) від 17.06.92, N 3787-XII ( 3787-12 ) від 23.12.93,

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 448. Питання, які підлягають вирішенню судом у

справах про застосування примусових заходів

виховного характеру


Заслухавши у судовому засіданні думки прокурора і захисника

щодо справи, яка надійшла згідно з пунктом 1 статті 232-1 цього

Кодексу, суд виходить у нарадчу кімнату для винесення ухвали або

постанови, де вирішує такі питання:

1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого

провадилося досудове слідство;

2) чи винна у цьому діянні особа, щодо якої розглядається

справа;

3) який саме примусовий захід виховного характеру з

передбачених частиною другою статті 105 Кримінального кодексу

України має бути застосовано до цієї особи.

За результатами розгляду цих справ суд виносить ухвалу.

( Кодекс доповнено статтею 448 згідно із Законом N 3787-XII

( 3787-12 ) від 23.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 449. Оскарження ухвали, постанови суду про

застосування примусових заходів виховного

характеру або внесення на неї подання прокурора


На ухвалу, постанову винесену судом у порядку, передбаченому

статтями 447 і 448 цього Кодексу, може бути подано апеляційну

скаргу або внесено апеляційне подання прокурора у загальному

порядку.

( Кодекс доповнено статтею 449 згідно із Законом N 3787-XII

( 3787-12 ) від 23.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з

29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України

Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України про судову експертизу від 25 лютого 1994р. //Голос України, 1994р. 20 квітня
Кримінально-процесуальний кодекс України. Ст. 62, 66, 67, 75-77, 91, 92; гл. 18 (ст. 196-205)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України
Стаття 95. Заяви І повідомлення про злочин Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи
Кримінально-процесуальний кодекс України iconТема 1 Поняття, предмет, завдання та джерела кримінально-виконавчого права
Кримінально-виконавчий кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №33. – Ст. 1767
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗавдання на 1 модуль які завдання кримінального судочинства?
Яке співвідношення понять "кримінально-процесуальний закон" і"кримінально-процесуальне право"?
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний Кодекс
Від. N 48, ст. 677) від 18. 01. 66 (Від. N 4, ст. 15) від 09. 11. 66 (Від. N 44, ст. 274) від 24. 01. 67 (Від. N 5, ст. 63)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Нормативні акти кримінально-процесуальний кодекс України
Закінчення досудового слідства винесенням постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових...
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРекомендована література
Цивільний процесуальний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2004. №16. – Ст. 1088
Кримінально-процесуальний кодекс України iconПлан заняття
Кримінальний процесуальний кодекс України (кпк україни) від 13 квітня 2012 року: статті 2,3 (п п. 5, 6, 19,24)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України „Про статус суддів від 15. 12. 1992 р. // Відомості 1993 №8 С. 56. Кодекс професійної етики судді затверджений V з'їздом суддів України від 24. 10. 2002 р. // Вісник Верховного Суду України №5 вересень жовтень 2002 р
Цивільний процесуальний кодекс України від 18. 07. 1963 р. // Відомості Верховної Ради – 1963 №30 – С. 464
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи