Кримінально-процесуальний кодекс України icon

Кримінально-процесуальний кодекс України




НазваКримінально-процесуальний кодекс України
Сторінка3/10
Дата25.08.2012
Розмір1.42 Mb.
ТипКодекс
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з

29.06.2001 )


( Стаття 284 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, із Законом N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 285. Роз'яснення перекладачеві його обов'язків


Коли в розгляді справи бере участь перекладач, головуючий

роз'яснює йому обов'язок правильно робити потрібний в судовому

засіданні переклад і попереджає його про відповідальність за

статтею 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправильний

переклад, про що від перекладача відбирається підписка.

( Стаття 285 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III

( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 286. Встановлення особи підсудного і часу вручення

йому копії обвинувального висновку


Суд встановлює особу підсудного, з'ясовуючи його прізвище,

ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце

проживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані, що

стосуються його особи.

Після цього головуючий запитує підсудного, чи вручені йому і

коли саме копія обвинувального висновку, а в справах, зазначених у

частині першій статті 27 цього Кодексу, - копія скарги, копія

постанови про порушення справи та повістка.

В разі невручення підсудному зазначених документів або

вручення їх в строк менший як три дні до розгляду справи в

судовому засіданні розгляд справи належить відкласти на три дні з

обов'язковим врученням підсудному цих документів для ознайомлення.

При несвоєчасному врученні підсудному зазначених документів

справа може бути розглянута в судовому засіданні лише тоді, коли

про це просить підсудний.

( Стаття 286 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 287. Оголошення складу суду і роз'яснення права

відводу


Після виконання дій, зазначених у попередній статті,

головуючий оголошує учасникам судового розгляду склад суду в даній

справі, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвище прокурора,

громадського обвинувача, захисника, громадського захисника,

перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря і роз'яснює

підсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їм

право відводу та запитує їх, чи заявляють вони проти будь-кого

відвід. Питання про відвід вирішується судом за правилами статті

57 цього Кодексу.

( Стаття 287 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84 )


Стаття 288. Наслідки неявки підсудного


Коли підсудний не з'явиться без поважних причин в судове

засідання в справах, в яких явка його є обов'язковою (стаття 262

цього Кодексу), суд відкладає розгляд справи і може покласти на

підсудного судові витрати по відкладеному засіданню.

Крім того, суд має право винести ухвалу, а суддя — постанову

про привід підсудного і про заміну запобіжного заходу на більш

суворий або про обрання запобіжного заходу, коли його не було

обрано раніше.

( Стаття 288 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII

( 2464-12 ) від 17.06.92 )


Стаття 289. Наслідки неявки прокурора, громадського

обвинувача, захисника чи громадського захисника


Якщо в судове засідання не з'явиться прокурор або захисник і

якщо неможливо замінити їх іншими особами, слухання справи

належить відкласти. Заміна захисника, що не з'явився, допускається

тільки за згодою підсудного.

Прокуророві, а також захисникові, які вперше вступили в

справу, суд зобов'язаний надати час, необхідний для ознайомлення з

матеріалами справи і для підготовки до участі в судовому

засіданні.

Про неявку прокурора або адвоката в судове засідання суд

повідомляє відповідні органи.


( Частину четверту статті 289 виключено на підставі Закону

N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з

29.06.2001 )


( Стаття 289 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 290. Наслідки неявки потерпілого


Якщо в судове засідання не з'явиться потерпілий, суд,

вислухавши думку учасників судового розгляду, вирішує питання про

розгляд справи або відкладення його в залежності від того, чи

можливо у відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини справи і

захистити його права та законні інтереси. До потерпілого, який не

з'явився без поважних причин, суд може застосувати привід

відповідно до статті 72 цього Кодексу. За злісне ухилення від явки

до суду потерпілий несе відповідальність за частиною 1 статті

185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення

( 80731-10 ).

Суд у виняткових випадках може звільнити потерпілого, щодо

якого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися в

судове засідання за наявності письмового підтвердження показань,

даних ним раніше.

( Стаття 290 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, N 9166-XI ( 9166-11 ) від 04.05.90,

Законом N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 291. Наслідки неявки цивільного позивача


Якщо в судове засідання не з'явиться цивільний позивач або

представник його інтересів, суд не розглядає цивільного позову,

проте за потерпілим зберігається право заявити позов у порядку

цивільного судочинства.

Суд може за клопотанням цивільного позивача розглянути

цивільний позов у його відсутності. У випадках, коли позов

підтримує прокурор або коли позов заявлений підприємством,

установою чи організацією, суд розглядає цивільний позов незалежно

від явки цивільного позивача або його представника.

( Стаття 291 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84 )


Стаття 292. Наслідки неявки свідків і експертів


Якщо не всі викликані свідки і експерти з'явилися, суд

вислухує думку учасників судового розгляду про можливість розгляду

справи і виносить ухвалу, а суддя — постанову про дальший розгляд

справи чи про відкладення його, вживаючи, при необхідності, щодо

свідків заходів, зазначених у статтях 70 і 71, а щодо експертів —

заходів, зазначених у статті 77 цього Кодексу.

Суд у виняткових випадках може звільнити свідка, щодо якого

здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися в судове

засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних

ним раніше.

( Стаття 292 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII

( 2464-12 ) від 17.06.92, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000 )


Стаття 292-1. Допит осіб, які з'явилися в судове засідання,

при відкладенні розгляду справи


У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи

суд може допитати свідків, експерта або спеціаліста, потерпілого,

цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників,

які з'явилися. Якщо після відкладення розгляду справи вона

розглядається в тому ж складі суду, повторний виклик зазначених

осіб у судове засідання провадиться лише в необхідних випадках.

( Кодекс доповнено статтею 292-1 згідно з Указом ПВР N 8627-X

( 8627-10 ) від 20.03.85 )


Стаття 293. Видалення свідків із залу суду


Коли визнано можливим почати слухання справи, головуючий дає

розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання в

окрему кімнату і вживає заходів до того, щоб допитані свідки не

зносилися з недопитаними. Потерпілого і експерта з залу суду не

видаляють.


Стаття 294. Роз'яснення прав підсудному


Після виконання дій, зазначених у попередніх статтях,

головуючий зобов'язаний роз'яснити підсудному його права,

передбачені статтею 263 цього Кодексу.


Стаття 295. Роз'яснення прав і обов'язків особам, що беруть

участь у справі


Головуючий роз'яснює потерпілому, цивільному позивачеві,

цивільному відповідачеві, спеціалістові і експертові їх права та

обов'язки в судовому засіданні і попереджає експерта про

кримінальну відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексу

України за відмову виконати обов'язки експерта і за статтею 384

Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого

висновку.

( Стаття 295 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII

( 117-08 ) від 30.08.71, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, із

Законами N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності

з 29.06.2001; N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 296. Заявлення і розв'язання клопотань


Головуючий опитує учасників судового розгляду, чи мають вони

клопотання про виклик нових свідків і експертів, про витребування

і приєднання до справи нових доказів.

Особа, яка заявила такі клопотання, повинна вказати, для

встановлення яких обставин вона просить викликати нових свідків,

витребувати чи приєднати до справи нові докази. З'ясування

обставин, для підтвердження яких викликаються нові свідки, повинно

мати місце у відсутності цих свідків.

При заявленні клопотання суд вислухує думку прокурора та

інших учасників судового розгляду і розв'язує ці клопотання

мотивованою ухвалою, а суддя — постановою.

Відхилення клопотань не позбавляє права заявляти ті ж

клопотання протягом усього судового слідства.


( Частину п'яту статті 296 виключено на підставі Закону

N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з

29.06.2001 )


( Частину шосту статті 296 виключено на підставі Закону

N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з

29.06.2001 )


( Стаття 296 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII

( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 -

набуває чинності з 29.06.2001 )

Г л а в а 26


^ СУДОВЕ СЛІДСТВО


Стаття 297. Початок судового слідства


Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про

початок судового слідства. Судове слідство починається з читання

обвинувального висновку, в справах, зазначених у частині першій

статті 27 цього Кодексу, - з оголошення скарги потерпілого.


Якщо в справі заявлено цивільний позов, оголошується також

позовна заява.


Обвинувальний висновок оголошує прокурор, за згодою сторін -

тільки резолютивну частину обвинувального висновку, скарги -

потерпілий чи його представник, позовну заяву - цивільний позивач

чи його представник.

( Стаття 297 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, N 8627-X ( 8627-10 ) від 20.03.85, в

редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває

чинності з 29.06.2001 )


Стаття 298. Роз'яснення підсудному суті обвинувачення


Після оголошення документів, зазначених у статті 297 цього

Кодексу, головуючий роз'яснює підсудному, а коли підсудних

декілька, — кожному з них суть обвинувачення і запитує, чи

зрозуміле їм обвинувачення, чи визнають вони себе винними і чи

бажають давати показання. Якщо в справі заявлено цивільний позов,

головуючий запитує підсудного і цивільного відповідача, чи

визнають вони позов.

( Стаття 298 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, N 8627-X ( 8627-10 ) від 20.03.85 )


Стаття 299. Визначення обсягу доказів, що підлягають

дослідженню, та порядку їх дослідження


Після виконання зазначених у попередній статті дій головуючий

з'ясовує думку учасників судового розгляду про те, які докази

треба дослідити, та про порядок їх дослідження.


Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх

дослідження визначається постановою судді чи ухвалою суду.


Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового

розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих

фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким

не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють

підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин,

чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а

також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені

права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного

позову у апеляційному порядку.


Якщо для вирішення питання щодо обсягу доказів, які будуть

досліджуватися, необхідно допитати підсудного, суд вирішує його

після допиту підсудного.


Допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі

показань, провадиться обов'язково.

( Стаття 299 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII

( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )

від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 300. Допит підсудного


Допит підсудного починається з пропозиції головуючого дати в

справі показання, після чого підсудного допитують прокурор,

громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний

відповідач, їх представники, захисник, громадський захисник. Після

цього підсудному можуть бути задані питання іншими підсудними.

Потім підсудного допитують суддя та народні засідателі. Суд має

право на протязі всього допиту підсудного учасниками судового

розгляду задавати йому питання для уточнення і доповнення його

відповідей.

Допит підсудного у відсутності іншого підсудного допускається

за мотивованою ухвалою суду тільки у виняткових випадках, коли

цього вимагають інтереси справи або безпека підсудного. Після

повернення підсудного до залу суду головуючий ознайомлює його з

показаннями, які були дані у його відсутності, і надає йому

можливість задавати питання підсудному, що був допитаний у його

відсутності, а також дати пояснення з приводу цих показань.

У судовому засіданні підсудний має право користуватись

нотатками.

( Стаття 300 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 1381-XIV ( 1381-14 ) від

13.01.2000 )


Стаття 301. Оголошення показань підсудного


Оголошення судом показань підсудного, даних під час дізнання,

досудового слідства або на суді, дозволяється як за ініціативою

суду, так і за клопотанням прокурора та інших учасників судового

розгляду у таких випадках:

1) при наявності істотних суперечностей між показаннями, які

підсудний дав на суді і під час досудового слідства або дізнання;

2) в разі відмови підсудного давати показання на судовому

слідстві;

3) коли справа розглядається у відсутності підсудного.


Стаття 301-1. Перехід до судових дебатів після допиту

підсудного


У разі, коли відповідно до частини 3 статті 299 цього Кодексу

суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом

підсудного, він після допиту останнього виконує вимоги статті 317

цього Кодексу і переходить до судових дебатів.

( Кодекс доповнено статтею 301-1 згідно із Законом N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001;

із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III ( 2670-14 ) від

12.07.2001 )


Стаття 302. Роз'яснення свідкові і потерпілому їх прав та

обов'язків


Перед дачею кожним свідком чи потерпілим показань головуючий

встановлює його особу, роз'яснює свідкові його права і обов'язок

повідомити все, що він знає в справі, та попереджає його про

кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального

кодексу України за дачу суду завідомо неправдивих показань і за

відмову дати показання.

Потерпілому головуючий роз'яснює його права і попереджає його

про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального

кодексу України за завідомо неправдиві показання.

( Стаття 302 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV

( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2670-III ( 2670-14 ) від

12.07.2001 )


Стаття 303. Допит свідка


Свідки допитуються по одному у відсутності інших, ще не

допитаних свідків.

Кожному свідкові перед допитом його по суті задаються

питання, щоб з'ясувати його стосунки з підсудним і потерпілим, і

пропонується розповісти все те, що йому відомо в справі.

Після того, як свідок розповів усе, що йому відомо в справі,

його допитують прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний

відповідач, захисник, підсудний, суддя та народні засідателі.

Якщо свідка викликано в судове засідання за клопотанням

прокурора або інших учасників судового розгляду, запитання цьому

свідкові ставить спочатку той учасник судового розгляду, за

клопотанням якого свідка викликано.

Суд протягом усього допиту свідка учасниками судового

розгляду має право ставити йому запитання для уточнення і

доповнення відповідей.

Для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд

(суддя) за власною ініціативою або за клопотанням прокурора,

адвоката чи самого свідка виносить мотивовану ухвалу про

проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з

іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, та

надання права учасникам процесу слухати його показання, ставити

запитання та слухати відповіді на них.

У разі, коли існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит

може супроводжуватися створенням акустичних перешкод.

Якщо допитати свідка з використанням технічних засобів

неможливо, суд (суддя) допитує його у відсутності підсудного.

Допитаний свідок видаляється із залу судового засідання.

Після повернення підсудного до залу суду головуючий знайомить

його з показаннями свідка і надає йому можливість дати пояснення з

цього приводу.

Підсудний і учасники судового розгляду мають право ставити

запитання свідкові.

Свідок відповідає на запитання у відсутності підсудного.

Допитані свідки залишаються в залі судового засідання і не

можуть покинути його до закінчення судового розгляду без дозволу

головуючого.

( Стаття 303 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV

( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 304. Додатковий і повторний допит свідка


Кожний учасник судового розгляду має право задавати свідкові

додаткові запитання для з'ясування або доповнення відповідей,

даних на запитання інших осіб.

Кожного свідка можна додатково допитати або передопитати в

присутності інших уже допитаних свідків або на очній ставці.


Стаття 305. Право свідка використовувати нотатки


Свідок, даючи показання, може мати при собі нотатки в тих

випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших

даних, які важко тримати в пам'яті.

Свідкові дозволяється зачитувати документи, які стосуються

даного ним показання. Ці документи належить пред'явити суду і

учасникам судового розгляду на їх вимогу; за ухвалою суду вони

можуть бути приєднані до справи.


Стаття 306. Оголошення показань свідка


Суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи

інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка,

дані під час дізнання, досудового слідства або на суді, у
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України

Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України про судову експертизу від 25 лютого 1994р. //Голос України, 1994р. 20 квітня
Кримінально-процесуальний кодекс України. Ст. 62, 66, 67, 75-77, 91, 92; гл. 18 (ст. 196-205)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України
Стаття 95. Заяви І повідомлення про злочин Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи
Кримінально-процесуальний кодекс України iconТема 1 Поняття, предмет, завдання та джерела кримінально-виконавчого права
Кримінально-виконавчий кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №33. – Ст. 1767
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗавдання на 1 модуль які завдання кримінального судочинства?
Яке співвідношення понять "кримінально-процесуальний закон" і"кримінально-процесуальне право"?
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний Кодекс
Від. N 48, ст. 677) від 18. 01. 66 (Від. N 4, ст. 15) від 09. 11. 66 (Від. N 44, ст. 274) від 24. 01. 67 (Від. N 5, ст. 63)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Нормативні акти кримінально-процесуальний кодекс України
Закінчення досудового слідства винесенням постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових...
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРекомендована література
Цивільний процесуальний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2004. №16. – Ст. 1088
Кримінально-процесуальний кодекс України iconПлан заняття
Кримінальний процесуальний кодекс України (кпк україни) від 13 квітня 2012 року: статті 2,3 (п п. 5, 6, 19,24)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України „Про статус суддів від 15. 12. 1992 р. // Відомості 1993 №8 С. 56. Кодекс професійної етики судді затверджений V з'їздом суддів України від 24. 10. 2002 р. // Вісник Верховного Суду України №5 вересень жовтень 2002 р
Цивільний процесуальний кодекс України від 18. 07. 1963 р. // Відомості Верховної Ради – 1963 №30 – С. 464
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи