Кримінально-процесуальний кодекс України icon

Кримінально-процесуальний кодекс України




НазваКримінально-процесуальний кодекс України
Сторінка8/10
Дата25.08.2012
Розмір1.42 Mb.
ТипКодекс
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

які мають дітей віком до трьох років, відповідно до статті 83

Кримінального кодексу України здійснюється суддею районного

(міського) суду за місцем відбування покарання засудженим за

спільним поданням органу, що відає відбуванням покарання, і

спостережної комісії.

( Кодекс доповнено статтею 407-1 згідно з Указом ПВР N 1851-IX

( 1851-09 ) від 23.03.77; із змінами, внесеними згідно з Указом

ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2464-XII

( 2464-12 ) від 17.06.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від 24.02.94, в

редакції Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 408. Звільнення від покарання за хворобою


За наявності підстав, передбачених статтею 84 Кримінального

кодексу України, суддя районного (міського) суду за місцем

відбування покарання розглядає подання установи, яка відає

відбуванням покарання, та висновок лікарської комісії і звільняє

засудженого від покарання чи подальшого його відбування.

При звільненні від дальшого відбування покарання засудженого,

який захворів на хронічну душевну хворобу, суддя вправі

застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до

статей 92-95 Кримінального кодексу України.

Якщо на психічну чи іншу тяжку хворобу захворів засуджений до

виправних чи громадських робіт або штрафу, суддя у всіх випадках

виносить постанову про звільнення його від дальшого відбування

покарання.

На постанову суду з питань, визначених у цій статті,

протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі

подати апеляції до апеляційного суду.

( Стаття 408 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII

( 117-08 ) від 30.08.71, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84,

Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 4018-XII

( 4018-12 ) від 24.02.94, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 -

набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від

12.07.2001, N 487-IV ( 487-15 ) від 06.02.2003 )


Стаття 408-1. Порядок звільнення від покарання з

випробуванням після закінчення іспитового

строку


Звільнення засудженого від призначеного йому покарання з

підстав, передбачених частиною першою статті 78 Кримінального

кодексу України ( 2341-14 ), здійснюється суддею районного

(міського) суду за місцем проживання засудженого за заявою

засудженого або за поданням прокурора чи органу, що відає

відбуванням покарання.

( Кодекс доповнено статтею 408-1 згідно з Указом ПВР N 1851-IX

( 1851-09 ) від 23.03.77, із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від

24.02.94, в редакції Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від

12.07.2001 )


Стаття 408-2. Порядок скасування звільнення від відбування

покарання з випробуванням


Скасування звільнення засудженого від відбування покарання з

випробуванням, призначеного вироком суду відповідно до статей 75 і

104 Кримінального кодексу України, здійснюється суддею районного

(міського) суду за місцем проживання засудженого за поданням

органу виконання покарання, а щодо неповнолітнього - за спільним

поданням органу, який відає відбуванням покарання та службою у

справах неповнолітніх, за наявності підстав, передбачених частиною

другою статті 78 Кримінального кодексу України.


( Частину другу статті 408-2 виключено на підставі Закону

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


( Частину третю статті 408-2 виключено на підставі Закону

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


При розгляді передбачених у цій статті питань у судовому

засіданні беруть участь представники органів, які відають

відбуванням покарання і на які згідно з частиною другою статті 76

Кримінального кодексу України покладено контроль за поведінкою

таких засуджених.

На постанову суду з питань, визначених у цій статті,

протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі

подати апеляції до апеляційного суду.

( Кодекс доповнено статтею 408-2 згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від

24.02.94, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності

з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 408-3. Порядок скасування звільнення від відбування

покарання вагітних жінок і жінок, які мають

дітей віком до трьох років


За наявності підстав, передбачених частинами четвертою і

п'ятою статті 83 Кримінального кодексу України, суддя районного

(міського) суду за поданням органу кримінально-виконавчої системи

за місцем проживання засудженої розглядає питання про скасування

звільнення її від відбування покарання або заміну його більш

м'яким покаранням чи направлення засудженої для відбування

покарання, призначеного за вироком.


( Частину другу статті 408-3 виключено на підставі Закону

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Зазначені подання надсилаються до суду з матеріалами, які

підтверджують обставини, передбачені частинами четвертою і п'ятою

статті 83 Кримінального кодексу України, і розглядаються суддею в

десятиденний строк з моменту надходження їх до суду з участю

прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання або

здійснює контроль за поведінкою засудженої, і, як правило, самої

засудженої.

На постанову суду з питань, визначених у цій статті,

протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі

подати апеляції до апеляційного суду.

( Кодекс доповнено статтею 408-3 згідно із Законом N 137/94-ВР

( 137/94-ВР ) від 27.07.94, із змінами, внесеними згідно із

Законами N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності

з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 409. Суд, що вирішує питання, зв'язані з виконанням

вироку


Питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають

при виконанні вироку, включаючи застосування кримінального закону,

що має зворотну силу, відповідно до частин другої і третьої статті

5 Кримінального кодексу України, вирішуються судом, який

постановив вирок.

Коли вирок виконується за межами району суду, який постановив

вирок, ці питання розв'язує суддя районного (міського)

суду, а щодо осіб, засуджених військовими судами, — суддя

військового суду гарнізону за місцем виконання вироку.

Приведення у відповідність з новим законом, який звільняє від

покарання або пом'якшує покарання, вироку щодо осіб, які

відбувають покарання, вирішується в порядку, передбаченому

частинами другою і третьою статті 5 Кримінального кодексу України,

ухвалою суду за місцем відбування покарання.

Питання про звільнення засудженого від відбування покарання в

зв'язку з хворобою, відповідно до статті 408 цього Кодексу,

вирішуються суддею районного (міського) суду за місцем відбування

покарання незалежно від того, яким судом було винесено вирок.


( Частину п'яту статті 409 виключено на підставі Закону

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


( Стаття 409 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-IX

( 1851-09 ) від 23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84,

Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2547-XII

( 2547-12 ) від 07.07.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від 24.02.94,

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


( Статтю 409-1 виключено на підставі Закону N 2670-III

( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 410. Порядок заміни штрафу покаранням у виді

громадських робіт, виправних робіт штрафом,

обмеження чи позбавлення волі службовим

обмеженням, позбавлення волі триманням у

дисциплінарному батальйоні


( Частину першу статті 410 виключено на підставі Закону

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Питання про заміну штрафу покаранням у виді громадських

робіт відповідно до частини четвертої статті 53 Кримінального

кодексу України, виправних робіт штрафом відповідно до частини

третьої статті 57 Кримінального кодексу України, позбавлення волі

триманням у дисциплінарному батальйоні відповідно до частини

першої статті 62 Кримінального кодексу України, обмеження чи

позбавлення волі службовим обмеженням для військовослужбовців

відповідно до частини першої статті 58 Кримінального кодексу

України вирішується суддею районного (міського) суду за поданням

органу, що відає відбуванням покарання, або за клопотанням

колективу.

Всі питання, передбачені цією статтею, розглядаються судом за

місцем виконання вироку з участю прокурора, представника органу,

що відає виконанням покарання, і, як правило, засудженого.

Якщо справа розглядається судом за поданням адміністрації

виправно-трудової установи, погодженим із спостережною комісією

або службою у справах неповнолітніх, суд повідомляє відповідну

комісію про час і місце розгляду подання.

Після доповіді в справі суд заслухує пояснення викликаних

осіб і висновок прокурора, потім у нарадчій кімнаті виносить

постанову.


На постанову суду з питань, визначених у цій статті,

протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі

подати апеляції до апеляційного суду.


( Частину сьому статті 410 виключено на підставі Закону

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


( Стаття 410 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII

( 117-08 ) від 30.08.71, N 1851-IX ( 1851-09 ) від 23.03.77,

N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2464-XII ( 2464-12 )

від 17.06.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від 24.02.94, N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001,

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 410-1. Порядок тимчасового залишення засудженого

в слідчому ізоляторі на гауптвахті Військової

служби правопорядку у Збройних Силах України

чи в тюрмі і переведення з виправно-трудової

установи в слідчий ізолятор на гауптвахту

Військової служби правопорядку у Збройних

Силах України чи в тюрму


Питання про тимчасове залишення в слідчому ізоляторі на

гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

чи в тюрмі засудженого до позбавлення волі з відбуванням покарання

у виправно-трудовій або виховно-трудовій колонії, дисциплінарному

батальйоні, а також про тимчасове переведення засудженого з

виправно-трудової установи в слідчий ізолятор на гауптвахту

Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи в тюрму

при необхідності провадження слідчих дій у справі про злочин,

вчинений іншою особою, вирішуються слідчим або органом дізнання з

санкції прокурора Автономної Республіки Крим, області, прокурора

міста Києва, а також прирівняних до них прокурорів у випадках

залишення або переведення засудженого на строк до двох місяців, з

санкції заступника Генерального прокурора України — до чотирьох

місяців, а з санкції Генерального прокурора України — до шести

місяців.

Якщо тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі на

гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

чи в тюрмі або переведення його з виправно-трудової установи в

слідчий ізолятор на гауптвахту Військової служби правопорядку у

Збройних Силах України чи в тюрму необхідно в зв'язку з розглядом

справи в суді, ці питання вирішуються судом, в провадженні якого

знаходиться справа.

( Кодекс доповнено статтею 410-1 згідно з Указом ПВР N 117-VIII

( 117-08 ) від 30.08.71, із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР

N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2857-XII ( 2857-12 )

від 15.12.92, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )


Стаття 411. Порядок вирішення питань, зв'язаних з

виконанням вироку


Питання зв'язані з виконанням вироку, вирішуються судом у

судовому засіданні з участю прокурора.

В судове засідання, як правило, викликається засуджений, а за

його клопотанням і захисник. Якщо питання стосується виконання

вироку в частині цивільного позову, викликається також при

необхідності цивільний позивач і цивільний відповідач. Неявка цих

осіб не зупиняє розгляду справи.

При вирішенні судом питання про звільнення від відбуття

покарання в зв'язку з хворобою обов'язкова присутність

представника лікарської комісії, що дала висновок про стан

здоров'я засудженого.

Розгляд справи починається доповіддю судді, після чого

заслуховуються пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, і

думка прокурора. Потім суддя виходить до нарадчої кімнати для

винесення постанови.

( Стаття 411 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від

10.09.62, N 1851-IX ( 1851-09 ) від 23.03.77, Законами N 2464-XII

( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 411-1. Порядок застосування судом примусового

лікування до засуджених, які є алкоголіками

чи наркоманами, і його припинення


Питання про застосування примусового лікування до засуджених,

які є алкоголіками чи наркоманами і відбувають покарання у

виправно-трудовій установі, якщо примусове лікування не було їм

призначене вироком суду відповідно до статті 96 Кримінального

кодексу України, вирішується суддею районного

(міського) суду за місцем відбування ними покарання за поданням

адміністації виправно-трудової установи на підставі висновку

лікарської комісії.

Питання про припинення примусового лікування від алкоголізму

чи наркоманії, призначеного відповідно до статті 96 Кримінального

кодексу України ( 2341-14 ), вирішується суддею районного

(міського) суду за місцем знаходження виправно-трудової установи

або медичного закладу, де засуджений перебуває на лікуванні, за

поданням адміністрації цієї установи чи закладу на підставі

висновку лікарської комісії.

Суддя розглядає зазначені в цій статті питання з участю

прокурора, представника адміністрації виправно-трудової установи

або медичного закладу, що звернулася з поданням, представника

лікарської комісії, що дала висновок, і, як правило, засудженого.

Неявка в судове засідання прокурора не зупиняє розгляду суддею цих

питань.

Після доповіді судді заслуховуються пояснення осіб,

викликаних в судове засідання, і думка прокурора, після чого суддя

в нарадчій кімнаті виносить постанову.

На постанову суду з питань, визначених у цій статті,

протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі

подати апеляції до апеляційного суду.

( Кодекс доповнено статтею 411-1 згідно Указом ПВР N 117-VIII

( 117-08 ) від 30.08.71, із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР

N 1851-IX ( 1851-09 ) від 23.03.77, в редакції Указу ПВР N 2281-IX

( 2281-09 ) від 01.07.77, із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від

24.02.94, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності

з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


( Статтю 412 виключено на підставі Указу ПВР N 117-VIII

( 117-08 ) від 30.08.71 )


Стаття 413. Визначення порядку застосування покарання при

наявності декількох вироків


Коли щодо засудженого є вирок, який не виконано і про який

не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд

за місцем виконання вироку зобов'язаний визначити порядок

застосування покарання за всіма вироками відповідно до статті 71

Кримінального кодексу України. Це питання вирішується в порядку,

передбаченому статтею 411 цього Кодексу: постановою судді

районного (міського) суду, якщо всі вироки постановлені суддями

одноособово; ухвалою районного (міського), міжрайонного

(окружного) суду, якщо хоча б один з вироків постановлено

районним (міським), міжрайонним (окружним) чи військовим судом

гарнізону в колегіальному складі; ухвалою апеляційного суду

Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва

і Севастополя, якщо хоча б один з вироків постановлено апеляційним

судом Автономної Республіки Крим, апеляційними судами областей,

міст Києва і Севастополя, військовими апеляційними судами

регіонів, Військово-Морських Сил.

( Стаття 413 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, в редакції Закону N 4018-XII ( 4018-12 )

від 24.02.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III

( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

Стаття 414. Порядок розгляду судом клопотання про

зняття судимості


Клопотання осіб, які відбули покарання, і колективу

підприємства, установи чи організації про дострокове зняття

судимості відповідно до статті 91 Кримінального кодексу України

розглядаються суддею районного (міського) суду за місцем

постійного проживання осіб, щодо яких порушені клопотання.

Клопотання про зняття судимості розглядається за участю

особи, яка його порушила, а у разі звернення з клопотанням

колективу підприємства, установи, організації - за участю також їх

представника. Ці клопотання розглядаються суддею без витребування

судової справи. Суддя, якщо визнає потрібним, може витребувати

необхідні документи.

В розгляді цих клопотань бере участь прокурор. Неявка

прокурора в судове засідання не зупиняє розгляду клопотання

суддею.

Після розгляду клопотань суддя виносить мотивовану постанову

в нарадчій кімнаті. Постанова судді оголошується в судовому

засіданні, і копія її видається особі, щодо якої вирішено питання

про погашення або про дострокове зняття судимості.

На постанову суду з питань, визначених у цій статті,

протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі

подати апеляції до апеляційного суду.

Якщо суддя відмовить у достроковому знятті судимості,

повторне клопотання може бути порушено не раніше як через рік з

дня відмовлення.

( Стаття 414 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від

17.06.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від 24.02.94, N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001,

N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 414-1. Порядок розгляду клопотань про включення часу

відбування виправних робіт до загального

трудового стажу


Питання про включення до загального трудового стажу часу

відбування виправних робіт у випадках, передбачених

Виправно-трудовим кодексом України ( 3325-07 ), вирішується суддею

районного (міського) суду за місцем проживання особи, яка відбула

покарання.

Зазначене питання розглядається суддею щодо особи, яка

відбула покарання, за її клопотанням. До клопотання повинні бути

додані копія вироку, довідка про відбування покарання і

характеристика власника підприємства, установи чи організації або

уповноваженого ним органу про роботу і поведінку особи в період

відбування нею покарання.

Про час і місце розгляду клопотання повідомляється прокурор,

а також орган, що відає виконанням покарання, і особа, щодо якої

вирішується питання.

В судовому засіданні головуючий оголошує клопотання, потім

вислухуються пояснення особи, яка порушила клопотання,

досліджуються докази і заслухується думка прокурора, якщо він бере
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України

Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України про судову експертизу від 25 лютого 1994р. //Голос України, 1994р. 20 квітня
Кримінально-процесуальний кодекс України. Ст. 62, 66, 67, 75-77, 91, 92; гл. 18 (ст. 196-205)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України
Стаття 95. Заяви І повідомлення про злочин Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи
Кримінально-процесуальний кодекс України iconТема 1 Поняття, предмет, завдання та джерела кримінально-виконавчого права
Кримінально-виконавчий кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №33. – Ст. 1767
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗавдання на 1 модуль які завдання кримінального судочинства?
Яке співвідношення понять "кримінально-процесуальний закон" і"кримінально-процесуальне право"?
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний Кодекс
Від. N 48, ст. 677) від 18. 01. 66 (Від. N 4, ст. 15) від 09. 11. 66 (Від. N 44, ст. 274) від 24. 01. 67 (Від. N 5, ст. 63)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Нормативні акти кримінально-процесуальний кодекс України
Закінчення досудового слідства винесенням постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових...
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРекомендована література
Цивільний процесуальний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2004. №16. – Ст. 1088
Кримінально-процесуальний кодекс України iconПлан заняття
Кримінальний процесуальний кодекс України (кпк україни) від 13 квітня 2012 року: статті 2,3 (п п. 5, 6, 19,24)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України „Про статус суддів від 15. 12. 1992 р. // Відомості 1993 №8 С. 56. Кодекс професійної етики судді затверджений V з'їздом суддів України від 24. 10. 2002 р. // Вісник Верховного Суду України №5 вересень жовтень 2002 р
Цивільний процесуальний кодекс України від 18. 07. 1963 р. // Відомості Верховної Ради – 1963 №30 – С. 464
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи