Кримінально-процесуальний кодекс України icon

Кримінально-процесуальний кодекс України




НазваКримінально-процесуальний кодекс України
Сторінка9/10
Дата25.08.2012
Розмір1.42 Mb.
ТипКодекс
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

участь у розгляді справи, після чого суддя виносить у нарадчій

кімнаті мотивовану постанову.

На постанову суду з питань, визначених у цій статті,

протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі

подати апеляції до апеляційного суду.

Копія постанови після набрання нею чинності видається особі,

яка порушила клопотання.

( Кодекс доповнено статтею 414-1 згідно з Указом ПВР N 117-VIII

( 117-08 ) від 30.08.71, із змінами, внесеними згідно з Указами

ПВР N 1898-VIII ( 1898-08 ) від 23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 ) від

16.04.84, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 4018-XII

( 4018-12 ) від 24.02.94, N 2533-III ( 2533-14) від 21.06.2001 -

набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від

12.07.2001 )


Стаття 415. Нагляд за законністю виконання вироків та

інших судових рішень

Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у

кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів

примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи

людини здійснюється прокурором.

Розпорядження прокурора, що стосуються виконання вироків,

ухвал і постанов суду, обов'язкові для всіх органів і посадових

осіб, які їх виконують.

( Стаття 415 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Розділ шостий


^ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ


Г л а в а 34


ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ


Стаття 416. Підстави до застосування примусових заходів

медичного характеру


Застосування примусових заходів медичного характеру,

встановлених статтею 94 Кримінального кодексу України, до осіб,

які визначені у статті 93 Кримінального кодексу України,

проводиться за ухвалою суду або постановою судді.

Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до

осіб, які є суспільно небезпечними.

( Стаття 416 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III

( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 417. Порядок провадження досудового слідства в

справах про діяння неосудних або обмежено

осудних осіб


Досудове слідство в справах про суспільно небезпечні діяння,

вчинені особами у стані неосудності або обмеженої осудності, а

також про злочини осіб, які вчинили його у стані осудності, але

захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку, проводиться

органами досудового слідства за правилами, передбаченими статтями

111-130, 148-222 цього Кодексу.

При досудовому слідстві провадяться всі необхідні слідчі

дії для всебічного і повного з'ясування обставин вчиненого

суспільно небезпечного діяння і особи того, хто його вчинив, а

також обставин, які характеризують цю особу та її психічне

захворювання.

По закінченні досудового слідства, якщо буде встановлено

неосудність або обмежену осудність особи, що вчинила суспільно

небезпечне діяння, складається постанова про направлення справи до

суду для вирішення питання про застосування примусових заходів

медичного характеру. В постанові повинні бути викладені всі

обставини, які підтверджують вчинення цією особою суспільно

небезпечного діяння, а також дані, які підтверджують, що ця особа

захворіла на психічну хворобу. Ця постанова разом з справою

надсилається прокуророві.

( Стаття 417 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 2670-III ( 2670-14 ) від

12.07.2001 )


Стаття 418. Дії прокурора в справах неосудних

або обмежено осудних осіб


Одержавши справу з постановою, складеною відповідно до статті

417 цього Кодексу, прокурор:

1) погодившись з постановою, затверджує її і надсилає справу

до суду;

2) визнавши, що психіатрична експертиза та інші докази,

зібрані в справі, є недостатніми для того, щоб зробити висновок

про психічний стан обвинуваченого, або що в справі не зібрано

достатніх доказів про те, що суспільно небезпечне діяння, щодо

якого провадилось досудове слідство, вчинено даною особою,

повертає справу з своєю письмовою вказівкою слідчому для

проведення додаткового досудового слідства.

( Стаття 418 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III

( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

Стаття 419. Порядок судового розгляду справ про

застосування примусових заходів медичного

характеру


Справи, що надійшли до суду від прокурора в порядку,

передбаченому статтею 418 цього Кодексу, народний суддя або голова

суду, якщо погодиться з постановою слідчого, вносить безпосередньо

в судове засідання.

Розгляд зазначених справ провадиться у відкритому судовому

засіданні з обов'язковою участю прокурора та захисника за

правилами, передбаченими главами 25 і 26 цього Кодексу.

Участь особи, щодо якої розглядається справа, не є

обов'язковою і може мати місце лише в тому разі, якщо цьому не

перешкоджає характер її захворювання.

В судовому засіданні допитуються свідки та перевіряються

докази, що доводять або спростовують вчинення даною особою

суспільно небезпечного діяння, а також перевіряються інші

обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про

застосування примусових заходів медичного характеру. В необхідних

випадках в судове засідання викликається експерт.

Якщо особа, щодо якої розглядається справа, викликана в

судове засідання, суд вислухує її пояснення, а потім висновок

експерта. Після закінчення судового слідства висловлює свою думку

прокурор, потім захисник.

( Стаття 419 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III

( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


Стаття 420. Питання, які вирішуються судом у справах про

застосування примусових заходів медичного

характеру


Заслухавши думку прокурора і захисника, суд виходить у

нарадчу кімнату для винесення ухвали, де вирішує такі питання:

1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого

порушена справа;

2) чи вчинено це діяння особою, щодо якої розглядається

справа;

3) чи вчинила особа зазначене діяння в стані неосудності або

обмеженої осудності, чи захворіла вона після вчинення злочину на

психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

4) чи слід застосувати до цієї особи заходи медичного

характеру і якщо слід, то які саме.

( Стаття 420 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III

( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 421. Рішення суду в справах про застосування

примусових заходів медичного характеру


Коли буде встановлено, що дана особа вчинила суспільно

небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності або

після вчинення злочину захворіла на психічну хворобу, яка виключає

застосування покарання, суд, коли визнає за потрібне, виносить

ухвалу, а суддя — постанову про застосування до цієї особи

примусових заходів медичного характеру, з зазначенням яких саме.

Коли суд визнає непотрібним застосовувати примусові заходи

медичного характеру, справу належить закрити, про що виноситься

ухвала (постанова).

Якщо неосудність або обмежена осудність особи на момент

вчинення суспільно небезпечного діяння або на час розгляду справи

не встановлена, суд виносить ухвалу, а суддя — постанову про

направлення справи для досудового розслідування в загальному

порядку.

Якщо вчинення суспільно небезпечного діяння особою, щодо якої

розглядається справа, не буде доведене, суд своєю ухвалою, а

суддя — постановою закриває справу.

( Стаття 421 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII

( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 422. Скасування або зміна примусових заходів

медичного характеру


Скасування або зміна призначених судом примусових заходів

медичного характеру може мати місце лише за ухвалою суду чи

постановою судді, який застосував ці заходи, або суду за місцем

лікування.

Скасування або зміна примусових заходів медичного характеру

може мати місце, коли особа, яка вчинила суспільно небезпечне

діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, видужала або

коли в результаті змін в стані її здоров'я відпала потреба в

раніше застосованих заходах медичного характеру.

Розгляд питання про скасування чи зміну примусових заходів

медичного характеру провадиться за правилами статті 419 цього

Кодексу за поданням головного психіатра органу охорони здоров'я,

якому підпорядкований медичний заклад, де тримають дану особу. До

подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів.

( Стаття 422 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5397-XI

( 5397-11 ) від 10.02.88, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від

17.06.92, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 423. Відновлення кримінальної справи щодо особи, до

якої були застосовані примусові заходи

медичного характеру


Коли особа, щодо якої були застосовані примусові заходи

медичного характеру внаслідок її психічного захворювання після

вчинення злочину, видужає, то суд на підставі висновку медичної

комісії в порядку статті 419 цього Кодексу виносить ухвалу, а

суддя — постанову про скасування застосованого заходу медичного

характеру та направлення справи для провадження досудового

слідства чи судового розгляду, якщо неосудність або обмежена

осудність була встановлена під час судового слідства. Час

перебування в медичній установі, якщо ця особа засуджена до

позбавлення волі або виправних робіт, зараховується в строк

відбування покарання.

Ухвала (постанова) про відновлення справи може бути винесена

в межах встановленої законом давності притягнення до кримінальної

відповідальності.

( Стаття 423 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII

( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 424. Оскарження ухвали, постанови судді або суду

про застосування, скасування чи зміну

примусових заходів медичного характеру або

внесення на них подання прокурора


На ухвалу, постанову, винесені суддею або судом в порядку,

передбаченому цим розділом, може бути подано апеляційну чи

касаційну скаргу або внесено апеляційне чи касаційне подання

прокурора в загальному порядку.

( Стаття 424 в редакції Законів N 2857-XII ( 2857-12 ) від

15.12.92, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності

з 29.06.2001 )

Розділ сьомий


^ ПРОТОКОЛЬНА ФОРМА ДОСУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ


( Кодекс доповнено розділом сьомим згідно з Указом ПВР

від 24.01.67, назви розділу сьомого і глави 35

змінено згідно з Указом ПВР N 8627-X ( 8627-10 ) від

20.03.85 )


Г л а в а 35


^ ПРОТОКОЛЬНА ФОРМА ДОСУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ


Стаття 425. Здійснення провадження за протокольною формою

досудової підготовки матеріалів


Порядок провадження у справах про злочини, передбачені

частиною 1 статті 133, статтею 164, частиною 1 статті 185,

частиною 1 статті 186, частиною 1 статті 188, частиною 1 статті

190, частиною 1 статті 194, частиною 1 статті 202, частиною 1

статті 203, частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 212,

частиною 1 статті 213, частиною 1 статті 225, частиною 1 статті

226, частиною 1 статті 245, статтями 246, 247, частиною 1 статті

248, частиною 1 статті 249, статтею 250, частиною 1 статті 296,

статтею 395 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) визначається

загальними правилами цього Кодексу за винятками, встановленими

статтями цієї Глави.

( Стаття 425 в редакції Указу ПВР N 8627-X ( 8627-10 ) від

20.03.85, із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 704-XI

( 704-11 ) від 01.08.85, із змінами, внесеними згідно із Законами

N 1255-XII ( 1255-12 ) від 25.06.91, N 2547-XII ( 2547-12 ) від

07.07.92, N 2703-XII ( 2703-12 ) від 16.10.92, N 3888-XII

( 3888-12 ) від 28.01.94 N 299/94-ВР ( 299/94-ВР ) від 16.12.94,

N 44/97-ВР ( 44/97-ВР ) від 05.02.97, N 1945-III ( 1945-14 ) від

14.09.2000, N 1981-III ( 1981-14 ) від 21.09.2000, в редакції

Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )


Стаття 426. Порядок надіслання матеріалів до суду


У справах про злочини, перелічені в статті 425 цього Кодексу,

органи дізнання не пізніш як у десятиденний строк встановлюють

обставини вчиненого злочину і особу правопорушника, одержують

пояснення від правопорушника, очевидців та інших осіб, витребують

довідку про наявність або відсутність судимості у правопорушника,

характеристику з місця його роботи або навчання та інші матеріали,

які мають значення для розгляду справи в суді. У виняткових

випадках, в разі неможливості у десятиденний строк зібрати

необхідні матеріали, цей строк може бути продовжено відповідним

прокурором, але не більш як до двадцяти днів.

У правопорушника відбирається зобов'язання з'являтися за

викликами органів дізнання і суду та повідомляти їм про зміну

місця проживання.

Про обставини вчиненого злочину складається протокол, в якому

зазначаються: час і місце його складення; ким складено протокол;

дані про особу правопорушника; місце і час вчинення злочину, його

способи, мотиви, наслідки та інші істотні обставини; фактичні

дані, що підтверджують наявність злочину і винність

правопорушника; кваліфікація злочину за статтею Кримінального

кодексу України. До протоколу приєднуються всі матеріали, а також

список осіб, які підлягають виклику в суд.

Протокол затверджується начальником органу дізнання, після

чого всі матеріали пред'являються правопорушнику для ознайомлення,

про що робиться відповідна відмітка в протоколі, яка засвідчується

підписом правопорушника. Протокол разом з матеріалами надсилається

прокурором.

( Стаття 426 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84, в редакції Указу ПВР N 8627-X

( 8627-10 ) від 20.03.85, зі змінами, внесеними згідно з Указом

ПВР N 838-XII ( 838-12 ) від 18.03.91, Законами N 299/94-ВР

( 299/94-ВР ) від 16.12.94, N 2533-III ( 2533-14 ) від

21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )


( Статтю 427 виключено на підставі Закону N 3351-XII

( 3351-12 ) від 30.06.93 )


( Статтю 428 виключено на підставі Закону N 3351-XII

( 3351-12 ) від 30.06.93 )


( Статтю 429 виключено на підставі Указу ПВР N 1851-IX

( 1851-09 ) від 23.03.77 )


Стаття 430. Порушення справи прокурором


Визнавши матеріали про злочини, перелічені в статті 425 цього

Кодексу, достатніми для розгляду в судовому засіданні, прокурор

виносить постанову про порушення кримінальної справи, обирає щодо

правопорушника в необхідних випадках запобіжний захід і складає

обвинувальний висновок та направляє справу до суду або повертає

матеріали для провадження досудового слідства, а в разі

відсутності підстав до порушення кримінальної справи відмовляє в

її порушенні.

( Стаття 430 в редакції Указу ПВР N 8627-X ( 8627-10 ) від

20.03.85, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII

( 2464-12 ) від 17.06.92, N 3351-XII ( 3351-12 ) від 30.06.93, в

редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває

чинності з 29.06.2001 )


Стаття 431. Розгляд справи в суді


Справи про злочини, перелічені в статті 425 цього Кодексу,

підлягають розгляду в суді не пізніш як у десятиденний строк з

моменту надходження матеріалів до суду. При розгляді таких справ

суд вправі повернути їх для провадження досудового слідства, якщо

виникає необхідність з'ясування істотних додаткових обставин, які

не можуть бути встановлені в судовому засіданні.

( Стаття 431 в редакції Указу ПВР N 8627-X ( 8627-10 ) від

20.03.85, із змінами, внесеними згідно із Законом N 3351-XII

( 3351-12 ) від 30.06.93 )


Розділ восьмий


^ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ


( Кодекс доповнено розділом восьмим згідно з Указом ПВР

N 117-VIII ( 117-08 ) від 30.08.71 )


Г л а в а 36


^ ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ


Стаття 432. Порядок провадження в справах про злочини

неповнолітніх


Порядок провадження в справах про злочини неповнолітніх

визначається загальними правилами цього Кодексу і, крім того,

статтями цієї глави.

Положення цієї глави застосовуються в справах про злочини

осіб, які на момент провадження в кримінальній справі не досягли

вісімнадцятирічного віку.


Стаття 433. Обставини, що підлягають встановленню в справах

про злочини неповнолітніх


При провадженні досудового слідства та розгляді в суді справи

про злочини неповнолітнього, крім обставин, зазначених у статті 64

цього Кодексу, необхідно також з'ясувати:

1) вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження);

2) стан здоров'я та загального розвитку неповнолітнього. При

наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не

пов'язану з душевним захворюванням, повинно бути також з'ясовано,

чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій

мірі міг керувати ними;

3) характеристику особи неповнолітнього;

4) умови життя та виховання неповнолітнього;

5) обставини, що негативно впливали на виховання

неповнолітнього;

6) наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули

неповнолітнього в злочинну діяльність.

Для встановлення зазначених обставин мають бути допитані як

свідки батьки неповнолітнього та інші особи, які можуть дати

потрібні відомості, а також витребувані необхідні документи і

проведені інші слідчі та судові дії.

У необхідних випадках для встановлення стану загального

розвитку неповнолітнього, рівня його розумової відсталості та

з'ясування питання, чи міг він повністю усвідомлювати значення

своїх дій і в якій мірі міг керувати ними, повинна бути проведена

експертиза спеціалістами в галузі дитячої та юнацької психології

(психолог, педагог) або зазначені питання можуть бути поставлені

на вирішення експерта-психіатра.


Стаття 434. Затримання та взяття під варту неповнолітнього


Затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть

застосовуватися до неповнолітнього лише у виняткових випадках,

коли це викликається тяжкістю злочину у вчиненні якого він

обвинувачується, при наявності підстав і в порядку, що встановлені

статтями 106, 148, 150, 155 і 157 цього Кодексу.

Про затримання і взяття під варту неповнолітнього обов'язково

сповіщаються його батьки чи особи, що їх замінюють.

( Стаття 434 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3084-IX

( 3084-09 ) від 16.02.78, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, із

Законом N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з

29.06.2001 )


( Статтю 435 виключено на підставі Указу ПВР N 6834-X

( 6834-10 ) від 16.04.84 )


Стаття 436. Віддання неповнолітнього під нагляд батьків,

опікунів, піклувальників або адміністрації

дитячої установи


До неповнолітніх обвинувачених, крім запобіжних заходів,

передбачених статтею 149 цього Кодексу, може застосовуватися
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України

Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України про судову експертизу від 25 лютого 1994р. //Голос України, 1994р. 20 квітня
Кримінально-процесуальний кодекс України. Ст. 62, 66, 67, 75-77, 91, 92; гл. 18 (ст. 196-205)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний кодекс України
Стаття 95. Заяви І повідомлення про злочин Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи
Кримінально-процесуальний кодекс України iconТема 1 Поняття, предмет, завдання та джерела кримінально-виконавчого права
Кримінально-виконавчий кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №33. – Ст. 1767
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗавдання на 1 модуль які завдання кримінального судочинства?
Яке співвідношення понять "кримінально-процесуальний закон" і"кримінально-процесуальне право"?
Кримінально-процесуальний кодекс України iconКримінально-процесуальний Кодекс
Від. N 48, ст. 677) від 18. 01. 66 (Від. N 4, ст. 15) від 09. 11. 66 (Від. N 44, ст. 274) від 24. 01. 67 (Від. N 5, ст. 63)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Нормативні акти кримінально-процесуальний кодекс України
Закінчення досудового слідства винесенням постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових...
Кримінально-процесуальний кодекс України iconРекомендована література
Цивільний процесуальний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2004. №16. – Ст. 1088
Кримінально-процесуальний кодекс України iconПлан заняття
Кримінальний процесуальний кодекс України (кпк україни) від 13 квітня 2012 року: статті 2,3 (п п. 5, 6, 19,24)
Кримінально-процесуальний кодекс України iconЗакон України „Про статус суддів від 15. 12. 1992 р. // Відомості 1993 №8 С. 56. Кодекс професійної етики судді затверджений V з'їздом суддів України від 24. 10. 2002 р. // Вісник Верховного Суду України №5 вересень жовтень 2002 р
Цивільний процесуальний кодекс України від 18. 07. 1963 р. // Відомості Верховної Ради – 1963 №30 – С. 464
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи