Закон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від icon

Закон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від




Скачати 331.67 Kb.
НазваЗакон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від
Дата25.08.2012
Розмір331.67 Kb.
ТипЗакон

ЗАКОН УКРАЇНИ


Про боротьбу з тероризмом


Цей Закон з метою захисту особи, держави і суспільства від

тероризму, виявлення та усунення причин і умов, які його

породжують, визначає правові та організаційні основи боротьби з

цим небезпечним явищем, повноваження і обов'язки органів

виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, посадових осіб

та окремих громадян у цій сфері, порядок координації їх

діяльності, гарантії правового і соціального захисту громадян у

зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом.


Положення цього Закону не можуть бути застосовані як підстава

для переслідування громадян, які, діючи в межах закону, виступають

на захист своїх конституційних прав і свобод.


Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Визначення основних термінів


У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому

значенні:


тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у

свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом

захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування

населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи

здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних

дій з метою досягнення злочинних цілей;


терористичний акт - злочинне діяння у формі застосування

зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за

які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. У разі,

коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів,

передбачених статтями 112, 147, 258-260, 443, 444, а також

іншими статтями Кримінального кодексу України ( 2341-14 ),

відповідальність за їх вчинення настає відповідно до Кримінального

кодексу України;


технологічний тероризм - злочини, що вчиняються з

терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної,

бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження

або її компонентів, інших шкідливих для здоров'я людей речовин,

засобів електромагнітної дії, комп'ютерних систем та

комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і

руйнування потенційно небезпечних об'єктів, які прямо чи

опосередковано створили або загрожують виникненням загрози

надзвичайної ситуації внаслідок цих дій та становлять небезпеку

для персоналу, населення та довкілля; створюють умови для аварій і

катастроф техногенного характеру;


терористична діяльність - діяльність, яка охоплює:


планування, організацію, підготовку та реалізацію

терористичних актів;


підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над

фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних

об'єктів у терористичних цілях;


організацію незаконних збройних формувань, злочинних

угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп

для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких

актах;


вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;


пропаганду і поширення ідеології тероризму;


фінансування завідомо терористичних груп (організацій) або

інше сприяння їм;


міжнародний тероризм - здійснювані у світовому чи

регіональному масштабі терористичними організаціями,

угрупованнями, у тому числі за підтримки державних органів окремих

держав, з метою досягнення певних цілей суспільно небезпечні

насильницькі діяння, пов'язані з викраденням, захопленням,

вбивством ні в чому не винних людей чи загрозою їх життю і

здоров'ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих

народногосподарських об'єктів, систем життєзабезпечення,

комунікацій, застосуванням чи загрозою застосування ядерної,

хімічної, біологічної та іншої зброї масового ураження;


терорист - особа, яка бере участь у терористичній діяльності;


терористична група - група з двох і більше осіб, які

об'єдналися з метою здійснення терористичних актів;


терористична організація - стійке об'єднання трьох і більше

осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у

межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила

поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення

терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо

хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну

діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів)

усієї організації;


боротьба з тероризмом - діяльність щодо запобігання,

виявлення, припинення, мінімізації наслідків терористичної

діяльності;


антитерористична операція - комплекс скоординованих

спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та

припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою,

звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію

наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з

терористичною метою;


район проведення антитерористичної операції - визначені

керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або

акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та

території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких

проводиться зазначена операція;


режим у районі проведення антитерористичної операції -

особливий порядок, який може вводитися в районі проведення

антитерористичної операції на час її проведення і передбачати

надання суб'єктам боротьби з тероризмом визначених цим Законом

спеціальних повноважень, необхідних для звільнення заручників,

забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі

проведення антитерористичної операції, нормального функціонування

органів державної влади, органів місцевого самоврядування,

підприємств, установ, організацій;


заручник - фізична особа, яка захоплена і (або) утримується з

метою спонукання державного органу, підприємства, установи чи

організації або окремих осіб здійснити якусь дію або утриматися

від здійснення якоїсь дії як умови звільнення особи, що захоплена

і (або) утримується.


Стаття 2. Правові основи боротьби з тероризмом


Правову основу боротьби з тероризмом становлять Конституція

України ( 254к/96-ВР ), Кримінальний кодекс України ( 2341-14 ),

цей Закон, інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу

з тероризмом, 1977 р. ( 994_331 ), Міжнародна конвенція про

боротьбу з бомбовим тероризмом, 1997 р. ( 995_374 ), Міжнародна

конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, 1999 р.

( 995_518 ), інші міжнародні договори України, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укази і

розпорядження Президента України, постанови та розпорядження

Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти,

що приймаються на виконання законів України.


Стаття 3. Основні принципи боротьби з тероризмом


Боротьба з тероризмом ґрунтується на принципах:


законності та неухильного додержання прав і свобод людини і

громадянина;


комплексного використання з цією метою правових, політичних,

соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших

можливостей; пріоритетності попереджувальних заходів;


невідворотності покарання за участь у терористичній

діяльності;


пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на

небезпеку внаслідок терористичної діяльності;


поєднання гласних і негласних методів боротьби з тероризмом;


нерозголошення відомостей про технічні прийоми і тактику

проведення антитерористичних операцій, а також про склад їх

учасників;


єдиноначальності в керівництві силами і засобами, що

залучаються для проведення антитерористичних операцій;


співробітництва у сфері боротьби з тероризмом з іноземними

державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а

також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з

тероризмом.


Розділ II. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ БОРОТЬБИ

^ З ТЕРОРИЗМОМ


Стаття 4. Суб'єкти боротьби з тероризмом


Організація боротьби з тероризмом в Україні та забезпечення

її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом

Міністрів України у межах його компетенції.


Центральні органи виконавчої влади беруть участь у боротьбі з

тероризмом у межах своєї компетенції, визначеної законами та

виданими на їх основі іншими нормативно-правовими актами.


Суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з

тероризмом у межах своєї компетенції, є:


Служба безпеки України, яка є головним органом у

загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю;


Міністерство внутрішніх справ України;


Міністерство оборони України;


Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у

справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;


Державний комітет у справах охорони державного кордону

України;


Державний департамент України з питань виконання покарань;


Управління державної охорони України.


До участі у здійсненні заходів, пов'язаних з попередженням,

виявленням і припиненням терористичної діяльності, залучаються у

разі необхідності також:


Міністерство закордонних справ України;


Міністерство охорони здоров'я України;


Міністерство палива та енергетики України;


Міністерство промислової політики України;


Міністерство транспорту України;


Міністерство фінансів України;


Міністерство екології та природних ресурсів України;


Міністерство аграрної політики України;


Державна митна служба України;


Державна податкова адміністрація України.


У разі реорганізації або перейменування центральних органів

виконавчої влади, перелічених у цій статті, їхні функції у сфері

боротьби з тероризмом можуть переходити до їх правонаступників,

якщо це передбачено відповідним указом Президента України.


До участі в антитерористичних операціях за рішенням

керівництва антитерористичної операції можуть бути залучені з

дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи

виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства,

установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми

власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою.


Координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби

з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки

України.


Стаття 5. Повноваження суб'єктів, які безпосередньо

здійснюють боротьбу з тероризмом


Служба безпеки України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом

проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на

запобігання, виявлення та припинення терористичної діяльності, у

тому числі міжнародної; збирає інформацію про діяльність іноземних

та міжнародних терористичних організацій; провадить у межах

визначених чинним законодавством повноважень виключно з метою

отримання упереджувальної інформації у разі загрози вчинення

терористичного акту або при проведенні антитерористичної операції

оперативно-технічні пошукові заходи у системах і каналах

телекомунікацій, які можуть використовуватися терористами;

забезпечує через Антитерористичний центр при Службі безпеки

України організацію і проведення антитерористичних заходів,

координацію діяльності суб'єктів боротьби з тероризмом відповідно

до визначеної законодавством України компетенції; здійснює

досудове слідство у справах про злочини, пов'язані з терористичною

діяльністю; забезпечує безпеку від терористичних посягань установ

України за межами її території, їх співробітників та членів їхніх

сімей.


Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з

тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів,

вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене

законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ;

надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України

необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під

час проведення антитерористичних операцій.


Міністерство оборони України, органи військового управління,

об'єднання, з'єднання, військові частини Збройних Сил України

забезпечують захист від терористичних посягань об'єктів Збройних

Сил України, зброї масового ураження, ракетної і стрілецької

зброї, боєприпасів, вибухових та отруйних речовин, що знаходяться

у військових частинах або зберігаються у визначених місцях;

організовують підготовку та застосування сил і засобів Сухопутних

військ, Військово-Повітряних Сил та Військ Протиповітряної

оборони, Військово-Морських Сил Збройних Сил України в разі

вчинення терористичного акту в повітряному просторі, у

територіальних водах України; беруть участь у проведенні

антитерористичних операцій на військових об'єктах та в разі

виникнення терористичних загроз безпеці держави із-за меж України.


Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у

справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи,

підпорядковані йому органи управління у справах цивільної оборони

та спеціалізовані формування, війська цивільної оборони здійснюють

заходи щодо захисту населення і територій у разі загрози та

виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з технологічними

терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності;

беруть участь у заходах з мінімізації та ліквідації наслідків

таких ситуацій під час проведення антитерористичних операцій, а

також здійснюють просвітницькі та практично-навчальні заходи з

метою підготовки населення до дій в умовах терористичного акту.


Державний комітет у справах охорони державного кордону

України, регіональні органи управління та органи охорони

державного кордону Прикордонних військ України здійснюють боротьбу

з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення спроб

перетинання терористами державного кордону України, незаконного

переміщення через державний кордон України зброї, вибухових,

отруйних, радіоактивних речовин та інших предметів, що можуть бути

використані як засоби вчинення терористичних актів; забезпечують

безпеку морського судноплавства в межах територіальних вод та

виключної (морської) економічної зони України під час проведення

антитерористичних операцій; надають Антитерористичному центру при

Службі безпеки України необхідні сили і засоби під час проведення

антитерористичних операцій на території пунктів пропуску через

державний кордон України, інших об'єктів, розташованих на

державному кордоні або у прикордонній смузі.


Державний департамент України з питань виконання покарань

здійснює заходи щодо запобігання та припинення злочинів

терористичної спрямованості на об'єктах кримінально-виконавчої

системи.


Управління державної охорони України бере участь в операціях

з припинення терористичних актів, спрямованих проти посадових осіб

та об'єктів, охорону яких доручено підпорядкованим цьому

Управлінню підрозділам.


Стаття 6. Повноваження інших суб'єктів, які залучаються до

боротьби з тероризмом


Суб'єкти, які залучаються до боротьби з тероризмом, у межах

своєї компетенції здійснюють заходи щодо запобігання, виявлення і

припинення терористичних актів та злочинів терористичної

спрямованості; розробляють і реалізують попереджувальні, режимні,

організаційні, виховні та інші заходи; забезпечують умови

проведення антитерористичних операцій на об'єктах, що належать до

сфери їх управління; надають відповідним підрозділам під час

проведення таких операцій матеріально-технічні та фінансові

засоби, засоби транспорту і зв'язку, медичне обладнання і

медикаменти, інші засоби, а також інформацію, необхідну для

виконання завдань щодо боротьби з тероризмом.


Стаття 7. Антитерористичний центр при Службі безпеки України


На Антитерористичний центр при Службі безпеки України

покладається:


розроблення концептуальних засад та програм боротьби з

тероризмом, рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності

заходів щодо виявлення та усунення причин та умов, які сприяють

вчиненню терористичних актів та інших злочинів, здійснюваних з

терористичною метою;


збирання в установленому порядку, узагальнення, аналіз та

оцінка інформації про стан і тенденції поширення тероризму в

Україні та за її межами;


організація і проведення антитерористичних операцій та

координація діяльності суб'єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом

чи залучаються до конкретних антитерористичних операцій;


організація і проведення командно-штабних і

тактико-спеціальних навчань та тренувань;


участь у підготовці проектів міжнародних договорів України,

підготовка і подання в установленому порядку пропозицій щодо

вдосконалення законодавства України у сфері боротьби з тероризмом,

фінансування проведення суб'єктами, які ведуть боротьбу з

тероризмом, антитерористичних операцій, здійснення заходів щодо

запобігання, виявлення та припинення терористичної діяльності;


взаємодія із спеціальними службами, правоохоронними органами

іноземних держав та міжнародними організаціями з питань боротьби з

тероризмом.


Антитерористичний центр при Службі безпеки України

складається з Міжвідомчої координаційної комісії та штабу, а також

координаційних груп та їх штабів, які створюються при регіональних

органах Служби безпеки України.


Міжвідомча координаційна комісія Антитерористичного центру

при Службі безпеки України формується з керівника

Антитерористичного центру та його заступників; заступників

державних секретарів Міністерства внутрішніх справ України,

Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах

захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України;

заступників керівників Державного комітету у справах охорони

державного кордону України, Управління державної охорони України,

Державного департаменту України з питань виконання покарань;

заступника Державного секретаря Міністерства внутрішніх справ

України - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх

справ України в місті Києві; командувача Внутрішніх військ

Міністерства внутрішніх справ України; начальника Управління

Служби безпеки України в місті Києві, заступника голови Київської

міської державної адміністрації; заступників керівників інших

центральних органів виконавчої влади.


Положення про Антитерористичний центр при Службі безпеки

України, персональний склад Міжвідомчої координаційної комісії

затверджуються Президентом України за поданням Кабінету Міністрів

України. Керівник Антитерористичного центру при Службі безпеки

України призначається Президентом України.


Поточну роботу з виконання завдань, покладених на

Антитерористичний центр при Службі безпеки України, організовує

його штаб.


До складу координаційних груп при регіональних органах Служби

безпеки України входять керівники регіональних органів Служби

безпеки України, Головного управління Міністерства внутрішніх

справ України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь

(управлінь) Міністерства внутрішніх справ України в областях,

містах Києві та Севастополі, відповідних органів з питань

надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної

Республіки Крим, обласних, Київської, Севастопольської міських

державних адміністрацій, у регіонах, де дислоковано підрозділи

Прикордонних військ України, Управління державної охорони - їх

командири, керівники, а також представники інших місцевих органів

виконавчої влади, підприємств, установ, організацій.


Координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки

України очолюють відповідно начальник Головного управління Служби

безпеки України в Автономній Республіці Крим, начальник управління

Служби безпеки України в області, містах Києві та Севастополі.


Склад координаційних груп при регіональних органах Служби

безпеки України затверджується відповідно Радою міністрів

Автономної Республіки Крим, головою обласної державної

адміністрації, головою виконавчого органу Київської чи

Севастопольської міської ради.


Організаційне забезпечення роботи координаційних груп

здійснюється регіональними органами Служби безпеки України.


Антитерористичний центр при Службі безпеки України

утримується за рахунок коштів, передбачуваних окремим рядком у

Державному бюджеті України.


Стаття 8. Взаємодія суб'єктів, які безпосередньо здійснюють

боротьбу з тероризмом


Суб'єкти, які згідно з цим Законом безпосередньо здійснюють

боротьбу з тероризмом, зобов'язані:


1) взаємодіяти з метою припинення злочинної діяльності осіб,

причетних до тероризму, в тому числі міжнародного, фінансування,

підтримки чи вчинення терористичних актів та злочинів, які скоєні

з терористичною метою;


2) здійснювати обмін інформацією щодо:


заволодіння чи виникнення загрози заволодіння терористичними

групами (терористичними організаціями) зброєю, вибуховими

речовинами, іншими засобами масового ураження;


перетинання державного кордону України її громадянами,

іноземцями та особами без громадянства з метою вчинення

терористичних актів;


виявлених у пасажирів проїзних документів, що дають право на

проїзд у транспортних засобах міжміського та міжнародного

сполучення, з ознаками підроблення;


використання чи загрози використання терористами,

терористичними групами чи терористичними організаціями засобів

зв'язку та комунікаційних технологій;


3) сприяти забезпеченню ефективного прикордонного контролю,

контролю за видачею документів, що посвідчують особу, та проїзних

документів з метою запобігання їх фальсифікації, підробленню або

незаконному використанню;


4) запобігати діям або пересуванню терористів, терористичних

груп чи терористичних організацій, а також осіб, які підозрюються

у вчиненні терористичних актів або причетності до міжнародних

терористичних груп чи організацій;


5) припиняти спроби іноземців, щодо яких є дані про їх

причетність до міжнародних терористичних груп чи організацій,

здійснювати транзитний проїзд через територію України.


Стаття 9. Сприяння органам, які здійснюють боротьбу з

тероризмом


Органи державної влади України, органи місцевого

самоврядування, об'єднання громадян, організації, їх посадові

особи зобов'язані сприяти органам, які здійснюють боротьбу з

тероризмом, повідомляти дані, що стали їм відомі, щодо

терористичної діяльності або будь-яких інших обставин, інформація

про які може сприяти запобіганню, виявленню і припиненню

терористичної діяльності, а також мінімізації її наслідків.


Розділ III. ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ


Стаття 10. Умови проведення антитерористичної операції


Антитерористична операція проводиться лише за наявності

реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства

або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є

неможливим.


Стаття 11. Рішення щодо проведення антитерористичної операції


Рішення щодо проведення антитерористичної операції

приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки

терористичного акту керівником Антитерористичного центру при

Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки

України або керівником координаційної групи відповідного

регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом

керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України,

погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо

проведення антитерористичної операції негайно інформується

Президент України.


Антитерористичним центром при Службі безпеки України

антитерористична операція проводиться в разі, коли:


терористичний акт загрожує загибеллю багатьох людей чи іншими

серйозними наслідками або якщо його вчинено одночасно на території

кількох областей, районів чи міст;


ситуація, пов'язана із вчиненням або загрозою вчинення

терористичного акту, є невизначеною щодо причин та обставин її

виникнення і подальшого розвитку;


вчинення терористичного акту зачіпає міжнародні інтереси

України та її відносини з іноземними державами;


реагування на вчинення дій з ознаками терористичного акту

належить до компетенції різних правоохоронних та інших органів

виконавчої влади;


очевидною є неможливість відвернення або припинення

терористичного акту силами правоохоронних та місцевих органів

виконавчої влади окремого регіону.


В інших випадках антитерористична операція проводиться за

погодженням з керівником Антитерористичного центру при Службі

безпеки України самостійно координаційною групою відповідного

регіонального органу Служби безпеки України або органом виконавчої

влади відповідно до їх компетенції.


Стаття 12. Управління антитерористичною операцією


Для безпосереднього управління конкретною антитерористичною

операцією та керівництва силами і засобами, які залучаються до

здійснення антитерористичних заходів, утворюється оперативний

штаб, очолюваний керівником Антитерористичного центру при Службі

безпеки України (координаційної групи відповідного регіонального

органу Служби безпеки України) або особою, яка його заміщує.


Порядок діяльності оперативного штабу з управління

антитерористичною операцією визначається на основі Положення про

нього, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.


Керівник оперативного штабу визначає межі району проведення

антитерористичної операції, приймає рішення про використання сил і

засобів, що залучаються до її проведення, а в разі потреби за

наявності передбачених законом підстав вносить на розгляд Ради

національної безпеки і оборони України пропозиції щодо введення

надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.


Втручання в оперативне управління антитерористичною операцією

будь-яких осіб незалежно від посади не допускається.


Законні вимоги учасників антитерористичної операції є

обов'язковими для громадян і посадових осіб.


Стаття 13. Сили і засоби, що залучаються до проведення

антитерористичної операції


При проведенні антитерористичної операції використовуються

сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і

транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні

засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств,

установ, організацій, які залучаються до участі в

антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з

Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону.

Покриття витрат та відшкодування збитків, що виникли у зв'язку із

проведенням антитерористичної операції, здійснюються згідно з

законодавством.


Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші

особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її

проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.


Стаття 14. Режим у районі проведення антитерористичної

операції


У районі проведення антитерористичної операції на час її

проведення може бути встановлено спеціальний порядок, зокрема

організовано патрульну охоронну службу та виставлено оточення.


Перебування в районі проведення антитерористичної операції

осіб, які не залучені до її проведення, допускається з дозволу

керівника оперативного штабу.


За погодженням з керівництвом підприємств, установ та

організацій, що знаходяться в районі проведення антитерористичної

операції, їх роботу під час її проведення може бути припинено

частково або повністю. Відповідні фахівці цих підприємств, установ

та організацій при проведенні антитерористичної операції можуть у

встановленому порядку, за їх згодою, залучатися до виконання

окремих доручень.


Стаття 15. Права осіб у районі проведення антитерористичної

операції


У районі проведення антитерористичної операції посадові

особи, залучені до операції, мають право:


1) застосовувати відповідно до законодавства України зброю і

спеціальні засоби;


2) затримувати і доставляти в органи внутрішніх справ осіб,

які вчинили або вчиняють правопорушення чи інші дії, що

перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до

антитерористичної операції, або дії, пов'язані з несанкціонованою

спробою проникнення в район проведення антитерористичної операції

і перешкоджання її проведенню;


3) перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що

посвідчують особу, а в разі відсутності документів - затримувати

їх для встановлення особи;


4) здійснювати в районі проведення антитерористичної операції

особистий догляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться,

транспортних засобів та речей, які ними перевозяться;


5) тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних

засобів і пішоходів на вулицях та дорогах, не допускати

транспортні засоби, у тому числі транспортні засоби дипломатичних

представництв і консульських установ, та громадян на окремі

ділянки місцевості та об'єкти, виводити громадян з окремих ділянок

місцевості та об'єктів, відбуксировувати транспортні засоби;


6) входити (проникати) в жилі та інші приміщення, на земельні

ділянки, що належать громадянам, під час припинення терористичного

акту та при переслідуванні осіб, які підозрюються у вчиненні

такого акту, на територію та в приміщення підприємств, установ і

організацій, перевіряти транспортні засоби, якщо зволікання може

створити реальну загрозу життю чи здоров'ю людей;


7) використовувати із службовою метою засоби зв'язку і

транспортні засоби, у тому числі спеціальні, що належать

громадянам (за їх згодою), підприємствам, установам та

організаціям, за винятком транспортних засобів дипломатичних,

консульських та інших представництв іноземних держав та

міжнародних організацій, для запобігання терористичному акту,

переслідування та затримання осіб, що підозрюються у вчиненні

терористичного акту, або для доставки осіб, які потребують

термінової медичної допомоги, до лікувальних закладів, а також для

проїзду до місця злочину.


У районі проведення антитерористичної операції контакти з

представниками засобів масової інформації здійснюють керівник

оперативного штабу або визначені ним особи. Передбачені цією

статтею заходи здійснюються з дотриманням чинного законодавства і

припиняються негайно після завершення антитерористичної операції.


Стаття 16. Умови ведення переговорів з терористами


У ході проведення антитерористичної операції з метою

збереження життя та здоров'я людей, матеріальних цінностей,

схилення терористів до відмови від протиправних дій, справляння на

них стримувального впливу, з'ясування можливості припинення

терористичного акту допускається ведення переговорів з

терористами.


Ведення переговорів доручається особам, спеціально

уповноваженим на те керівником оперативного штабу.


У разі, коли мета переговорів з терористами не може бути

досягнута через їх незгоду припинити терористичний акт і реальна

загроза життю та здоров'ю людей зберігається, керівник

антитерористичної операції має право прийняти рішення про

знешкодження терориста (терористів).


У разі очевидної загрози вчинення щодо об'єкта або особи

терористичного акту і неможливості усунення цієї загрози іншими

законними способами терорист (терористи) може (можуть) бути за

вказівкою керівника оперативного штабу знешкоджений (знешкоджені)

без попередження.


Під час ведення переговорів не можуть розглядатися як умова

припинення терористичного акту питання щодо видачі терористам

будь-яких осіб, предметів та речовин, які безпосередньо можуть

бути використані для вчинення актів технологічного тероризму.


Стаття 17. Інформування громадськості про терористичний акт


Інформування громадськості про вчинення терористичного акту

здійснюють керівник оперативного штабу або особи, уповноважені ним

на підтримання зв'язків з громадськістю.


Забороняється поширення через засоби масової інформації або в

інший спосіб інформації, яка:


розкриває спеціальні технічні прийоми і тактику проведення

антитерористичної операції;


може утруднити проведення антитерористичної операції і (або)

створити загрозу життю та здоров'ю заручників та інших людей, які

знаходяться в районі проведення зазначеної операції або за його

межами;


має на меті пропаганду або виправдання тероризму, містить

висловлювання осіб, які чинять опір чи закликають до опору

проведення антитерористичної операції;


містить дані про предмети та речовини, які безпосередньо

можуть бути використані для вчинення актів технологічного

тероризму;


розкриває дані про персональний склад співробітників

спеціальних підрозділів та членів оперативного штабу, які беруть

участь у проведенні антитерористичної операції, а також про осіб,

які сприяють проведенню зазначеної операції (без їх згоди).


Стаття 18. Завершення антитерористичної операції


Антитерористична операція вважається завершеною, якщо

терористичний акт припинено та ліквідовано загрозу життю і

здоров'ю заручників та інших людей, які знаходилися в районі її

проведення.


Рішення про припинення антитерористичної операції приймається

керівником оперативного штабу з управління цією операцією.


При проведенні антитерористичної операції керівник

оперативного штабу спільно з відповідними органами виконавчої

влади та органами місцевого самоврядування організовує надання

допомоги потерпілим, визначає заходи щодо усунення та мінімізації

наслідків терористичного акту, організовує їх здійснення.


Розділ IV. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ

^ ТЕРОРИСТИЧНИМ АКТОМ. СОЦІАЛЬНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ОСІБ,

ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ


Стаття 19. Відшкодування шкоди, заподіяної терористичним

актом


Відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним

актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України

відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього

відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку,

встановленому законом.


Відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або

установі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному

законом.


Стаття 20. Соціальна реабілітація осіб, які постраждали від

терористичного акту


Соціальна реабілітація осіб, які постраждали від

терористичного акту, провадиться з метою повернення їх до

нормального життя. Зазначеним особам надається у разі необхідності

психологічна, медична, професійна реабілітація, правова допомога і

житло та здійснюється їх працевлаштування.


Соціальна реабілітація осіб, які постраждали від

терористичного акту, а також осіб, зазначених у статті 21 цього

Закону, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.


Порядок проведення соціальної реабілітації осіб, які

постраждали від терористичного акту, визначається Кабінетом

Міністрів України.


Розділ V. ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ОСІБ,

^ ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У БОРОТЬБІ З ТЕРОРИЗМОМ


Стаття 21. Особи, які підлягають правовому і соціальному

захисту


Особи, які беруть участь у боротьбі з тероризмом, перебувають

під захистом держави. Правовому і соціальному захисту підлягають:


1) військовослужбовці, працівники і службовці центральних та

місцевих органів виконавчої влади, які беруть (брали) безпосередню

участь в антитерористичних операціях;


2) особи, які на постійній чи тимчасовій основі сприяють

органам, що здійснюють боротьбу з тероризмом, у запобіганні,

виявленні, припиненні терористичної діяльності та мінімізації її

наслідків;


3) члени сімей осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї частини,

якщо потреба в забезпеченні їх захисту викликана участю зазначених

осіб у боротьбі з тероризмом.


Соціальний захист осіб, які залучаються до боротьби з

тероризмом, здійснюється у порядку, який визначається законом.


Якщо особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом,

загинула під час проведення антитерористичної операції, членам її

сім'ї та особам, що перебували на її утриманні, виплачується за

рахунок коштів Державного бюджету України одноразова допомога в

розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, відшкодовуються витрати на

поховання загиблого, призначається пенсія у зв'язку з втратою

годувальника, а також зберігаються пільги, які мав загиблий, на

отримання житла, оплату житлово-комунальних послуг тощо.


У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом,

стала інвалідом внаслідок каліцтва, одержаного під час проведення

антитерористичної операції, цій особі за рахунок коштів Державного

бюджету України виплачується одноразова допомога в розмірі десяти

прожиткових мінімумів і призначається пенсія відповідно до

законодавства України.


У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом,

під час проведення антитерористичної операції зазнала поранення,

яке не потягло за собою настання інвалідності, цій особі

виплачується одноразова допомога в розмірі п'яти прожиткових

мінімумів.


Стаття 22. Звільнення від відповідальності за заподіяну

шкоду


Якщо під час проведення антитерористичної операції вимушено

заподіяна шкода життю, здоров'ю і майну терористів,

військовослужбовці та інші особи, які брали участь в

антитерористичній операції, звільняються від відповідальності за

цю шкоду відповідно до законів України.


Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА УЧАСТЬ У

^ ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ


Стаття 23. Відповідальність осіб, винних у терористичній

діяльності


Особи, винні в терористичній діяльності, притягаються до

кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому законом.


Непокора або опір законним вимогам військовослужбовців,

посадових осіб, які беруть участь у проведенні антитерористичної

операції, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягнуть

за собою відповідальність, передбачену законом.


Стаття 24. Відповідальність організації за терористичну

діяльність


Організація, відповідальна за вчинення терористичного акту і

визнана за рішенням суду терористичною, підлягає ліквідації, а

належне їй майно конфіскується.


У разі визнання судом України, в тому числі відповідно до її

міжнародно-правових зобов'язань, діяльності організації (її

відділення, філії, представництва), зареєстрованої за межами

України, терористичною, діяльність цієї організації на території

України забороняється, її українське відділення (філія,

представництво) на підставі рішення суду ліквідується, а належні

йому майно і майно зазначеної організації, яке знаходиться на

території України, конфіскуються.


Заява про притягнення організації до відповідальності за

терористичну діяльність подається до суду відповідно Генеральним

прокурором України, прокурорами Автономної Республіки Крим,

областей, міст Києва і Севастополя у встановленому законом

порядку.


Стаття 25. Відповідальність за сприяння терористичній

діяльності


Керівники та посадові особи підприємств, установ і

організацій, а також громадяни, які сприяли терористичній

діяльності, зокрема:


1) фінансували терористів, терористичні групи (терористичні

організації);


2) надавали або збирали кошти безпосередньо чи опосередковано

з наміром використання їх для вчинення терористичних актів чи

злочинів терористичної спрямованості;


3) проводили операції з коштами та іншими фінансовими

активами:


фізичних осіб, які вчиняли чи намагалися вчинити терористичні

акти чи злочини терористичної спрямованості або брали участь у їх

вчиненні чи сприяли вчиненню;


юридичних осіб, майно яких безпосередньо чи опосередковано

перебуває у власності чи під контролем терористів або осіб, які

сприяють тероризму;


юридичних і фізичних осіб, які діють від імені чи за

вказівкою терористів або осіб, що сприяють тероризму, включаючи

кошти, одержані або придбані з використанням об'єктів власності,

що безпосередньо чи опосередковано перебувають у власності чи під

контролем осіб, які сприяють тероризму, або пов'язаних з ними

юридичних і фізичних осіб;


4) надавали кошти, інші фінансові активи чи економічні

ресурси, відповідні послуги безпосередньо чи опосередковано для

використання в інтересах фізичних осіб, які вчиняють терористичні

акти або сприяють чи беруть участь у їх вчиненні, чи в інтересах

юридичних осіб, майно яких безпосередньо чи опосередковано

перебуває у власності чи під контролем терористів або осіб, які

сприяють тероризму, а також юридичних і фізичних осіб, які діють

від імені чи за вказівкою зазначених осіб;


5) надавали допомогу особам, які брали участь у вчиненні

терористичних актів;


6) вербували фізичних осіб для заняття терористичною

діяльністю, сприяли встановленню каналів постачання зброї

терористам та переміщенню терористів через державний кордон

України;


7) переховували осіб, які фінансували, планували,

підтримували чи вчиняли терористичні акти або злочини

терористичної спрямованості;


8) використовували територію України з метою підготовки чи

вчинення терористичних актів або злочинів терористичної

спрямованості проти інших держав або іноземців, -


несуть відповідальність згідно з законом.


Розділ VII. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ У СФЕРІ

^ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ


Стаття 26. Засади міжнародного співробітництва у сфері

боротьби з тероризмом


Україна відповідно до укладених нею міжнародних договорів

співробітничає в галузі боротьби з тероризмом з іноземними

державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а

також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з

міжнародним тероризмом.


Керуючись інтересами забезпечення безпеки особи, суспільства

і держави, Україна переслідує на своїй території осіб, причетних

до терористичної діяльності, у тому числі у випадках, коли

терористичні акти або злочини терористичної спрямованості

планувалися або були вчинені поза межами України, але завдають

шкоди Україні, та в інших випадках, передбачених міжнародними

договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною

Радою України.


Стаття 27. Надання інформації


Інформацію іноземній державі з питань, пов'язаних із

боротьбою з міжнародним тероризмом, Україна надає на підставі

запиту, додержуючись вимог законодавства України та її

міжнародно-правових зобов'язань. Така інформація може бути надана

і без попереднього запиту іноземної держави, якщо це не зашкоджує

проведенню досудового слідства чи судового розгляду справи і може

допомогти компетентним органам іноземної держави у припиненні

терористичного акту.


Стаття 28. Участь у спільних з іноземними державами заходах

щодо боротьби з тероризмом


Україна відповідно до міжнародних договорів, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України, може брати

участь у спільних антитерористичних заходах шляхом сприяння

іноземній державі або міждержавному об'єднанню в передислокації

військ (сил), спеціальних антитерористичних формувань, перевезенні

зброї або шляхом надання своїх сил і засобів з дотриманням вимог

законів України "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил

України до інших держав" та "Про порядок допуску та умови

перебування підрозділів збройних сил інших держав на території

України".


Стаття 29. Видача (екстрадиція) осіб, що брали участь

у терористичній діяльності


Участь іноземців або осіб без громадянства, які в Україні

постійно не проживають, у терористичній діяльності може бути

підставою для видачі таких осіб іншій державі для притягнення до

кримінальної відповідальності.


Видача зазначених у частині першій цієї статті осіб, з метою

притягнення до кримінальної відповідальності та виконання

примусових актів іноземної держави, здійснюється згідно з

законодавством і зобов'язаннями, узятими Україною у зв'язку із

ратифікацією Європейської конвенції про видачу правопорушників,

1957 р., Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом, 1977 р.

та інших міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких

надана Верховною Радою України, а також на засадах взаємності.


Розділ VIII. КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ЗАКОННІСТЮ

^ ЗДІЙСНЕННЯ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ


Стаття 30. Контроль за здійсненням боротьби з тероризмом


Контроль за дотриманням законодавства при проведенні боротьби

з тероризмом здійснюється Верховною Радою України в порядку,

визначеному Конституцією України ( 254к/96-ВР ).


Контроль за діяльністю суб'єктів боротьби з тероризмом

здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України

порядку, визначеному Конституцією і законами України.


Стаття 31. Нагляд за законністю здійснення антитерористичних

заходів


Нагляд за додержанням вимог законодавства органами, які

беруть участь в антитерористичних заходах, здійснюється

Генеральним прокурором України та уповноваженими ним прокурорами в

порядку, визначеному законами України.


Розділ IX. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ


1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного

опублікування.


2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня

набрання чинності цим Законом:


прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;


привести нормативно-правові акти у відповідність із цим

Законом;


забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими

центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових

актів, що суперечать цьому Закону.


Президент України Л.КУЧМА


м. Київ, 20 березня 2003 року

N 638-IV


· 22.04.2003 - Голос України N 77

· 23.04.2003 - Урядовий кур'єр N 76

· 30.04.2003 - Офіційний вісник України N 16, стор. 5, стаття 697

Схожі:

Закон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від iconЗакон ( 638-15 ) зобов'язує вести боротьбу з тероризмом на
Тероризмом закон визначає суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому
Закон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від iconЗакон україни про приєднання України до Міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом
Приєднатися до Міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом ( 995 374 ), прийнятої Генеральною Асамблеєю
Закон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від iconЗакон України "Про боротьбу з економічною злочинністю"
Цей Закон визначає головні напрями загальнодержавної політики та статус державних органів, що здійснюють боротьбу з економічною злочинністю,...
Закон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від iconЗакон україни про основи національної безпеки України Цей Закон відповідно до пункту 17 частини першої статті 92
Україні, визначальні потреби суспільства І держави, реалізація яких гарантує державний
Закон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від iconЗакон україни про ратифікацію Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом Верховна Рада Українипостановля є

Закон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від iconЗакон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про боротьбу з тероризмом"
У законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 22
Закон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від iconЗакон УкраЇни Про вищу освіту
Цей Закон спрямований на врегулювання суспільних відносин у сфері вищої освіти та встановлює правові, організаційні, фінансові, інші...
Закон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від iconЗакон україни про вищу освіту (нова редакція)
Цей Закон спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі вищої освіти. Він встановлює правові, організаційні, фінансові...
Закон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від iconЗакон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 )
Цей Закон спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі вищої освіти. Він встановлює правові, організаційні, фінансові...
Закон україни про боротьбу з тероризмом Цей Закон з метою захисту особи, держави І суспільства від iconЗакон україни про вищу освіту (нова редакція) ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 20, ст. 134 )
Цей Закон спрямований на врегулювання суспільних відносин у сфері вищої освіти. Він встановлює правові, організаційні, фінансові...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи