Наказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення icon

Наказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення




Скачати 275.99 Kb.
НазваНаказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення
Дата25.08.2012
Розмір275.99 Kb.
ТипНаказ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


Н А К А З


30 августа 1999 року м. Київ № 682


Про затвердження Настанови про

діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України


1. Організація роботи


1.1.Загальні положення


1.1.1. Експертно-криміналістична служба МВС України входить до блоку кримінальної міліції і складається з експертно-криміналістичних підрозділів, до яких належать Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ДНДЕКЦ) та науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ.

ДНДЕКЦ, НДЕКЦ є самостійними структурними підрозділами Міністерства внутрішніх справ, підпорядковуються Міністру, начальникам ГУМВС, УМВС, УМВСТ, у своїй діяльності керуються чинним законодавством України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ, а також цією Настановою.

1.1.2. Структурними підрозділами НДЕКЦ ГУМВС, УМВС, УМВСТ є відділи, відділення, групи і експертно-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ, які перебувають в оперативному підпорядкуванні керівництва відповідних міськрайлінорганів внутрішніх справ і підрозділів спеціальної міліції для експертно-кримінаістичного забезпечення розкриття, розслідування та попередження злочинів.

1.1.3 Організаційно-методичне керівництво НДЕКЦ ГУМВС, УМВС, УМВСТ здійснює Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.


2. Організація взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ з питань застосування експертно-криміналістичних методів та техніко-криміналістичних засобів


2.1. Взаємодія з іншими підрозділами органів внутрішніх справ організується з метою успішного вирішення завдань боротьби зі злочинністю при широкому використанні техніко-криміналістичних засобів та експертно-криміналістичних методів.

2.2 Основні форми взаємодії:

  • розробка спільних організаційних заходів щодо ефективного застосування експертно-криміналістичних методів та техніко-криміналістичних засобів;

  • участь у профілактичних і оперативно-розшукових заходах та слідчих діях;

  • проведення експертиз та досліджень слідів і річових доказів;

  • висунення й перевірка версій;

  • ведення криміналістичних обліків;

  • робота в складі слідчо-оперативних груп;

  • вивчення матеріалів кримінальних справ за нерозкритими злочинами, з місць вчинення яких вилучені сліди й інші речові докази, для здійснення заходів щодо їх цілеспрямованого використання в розкритті злочинів;

  • підготовка спільних оглядів, інформаційних і методичних матеріалів.

2.3. Питання організації взаємодії з іншими підрозділами передбачаються в планах роботи. Для участі в спільних заходах призначаються виконавці з числа найбільш досвідчених працівників, які узгоджують свої дії з посадовими особами інших підрозділів, відповідальними за виконання запланованих заходів. За результатами роботи складається довідка (рапорт).


3. Техніко-криміналістичне забезпечення слідчих дій.


3.1. Працівники експертно-криміналістичних підрозділів залучаються як спеціалісти при проведенні слідчих дій згідно з вимогами чинного законодавства.

3.2. Метою участі працівників експертно-криміналістичних підрозділів як спеціалістів при проведенні слідчих дій є подання органу дізнання, слідства, прокуратури і суду практичної та консультативної допомоги у виявленні, закріпленні та вилученні речових доказів, а також встановленні обставин, що мають значення для розслідування злочинів.

3.3. Працівники експертно-криміналістичної служби залучаються для участі в проведенні:

  • огляду місця події;

  • відтворення обстановки та обставин події;

  • обшуку і виїмки;

  • одержання зразків для експертного дослідження;

  • інших слідчих дій в межах своєї компетенції.


3.3.1. Працівники експертно-криміналістичної служби залучаються як спеціалісти для участі в оглядах місця події, пов'язаних з фактами:

  • вбивства і замахи на вбивства;

  • нанесення тяжких тілесних ушкоджень;

  • зґвалтування;

  • розкрадання всіх видів майна і крадіжки;

  • розбійні напади і пограбування, здійснені в приміщеннях, автотранспорті;

  • дорожньо-транспортні пригоди з потерпілими та такі, в яких водій зник з місця пригоди;

  • умисне знищення або пошкодження майна, здійснене шляхом підпалення або іншим загально небезпечним способом;

  • вибухи, що спричинили людські жертви або інші тяжкі наслідки, загроза підриву;

  • розрядження, транспортування, знешкодження вибухових пристроїв;

  • знаходження угнаних або викрадених автотранспортних засобів.

3.3.1.1 Працівник експертно-криміналістнчного підрозділу, залучений як спеціаліст до участі в огляді місця події, зобов'язаний:

  • брати участь у проведенні огляду, використовуючи свої спеціальні знання та навики для виявлення, закріплення та вилучення слідів і речових доказів;

  • застосовувати необхідні техніко-криміналістичні засоби, призначені для виявлення, закріплення та вилучення слідів і речових доказів;

  • звертати увагу слідчого на обставини, що пов'язані з виявленням та закріпленням доказів: надавати слідчому інформацію для використання в розшуку " за гарячими слідами ";

  • давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні огляду;

  • виявляти причини, що сприяють вчиненню злочинів, і в установленому порядку надавати у відповідні інстанції пропозиції щодо їх усунення.

3.3.1.2. Працівник експертно-криміналістичного підрозділу, залучений як спеціаліст до участі в огляді місця події, має право:

  • отримувати від слідчого інформацію про характер події і з питань, що підлягають вирішенню за його участю;

  • проводити попередні дослідження вилучених слідів і речових доказів;

  • звертати увагу слідчого на обставини і фактичні дані, пов'язані з виявленням, закріпленням, вилученням та попереднім дослідженням слідів і речових доказів, що мають значення для розслідування злочину;

  • вносити пропозиції щодо дотримання правил безпеки при поводженні з вибухонебезпечними предметами, отруйними і сильнодіючими речовинами та здійснення інших заходів, які спрямовані на запобігання загибелі або пораненню людей.

3.3.1.3. Працівнику експертно-криміналістичного підрозділу, залученому як спеціаліст до участі в огляді місця події, забороняється:

  • вирішувати питання, які не входять до його компетенції;

  • проводити на місці події дослідження слідів і речових доказів (крім попередніх), давати висновки у письмовій формі з приводу виявлених обставин та вилучених слідів і речових доказів;

  • отримувати вилучені з місця події сліди і речові докази без відповідних супровідніх документів.

3.3.1.4. Працівник експертно-криміналістичного підрозділу, що виступає як спеціаліст і діє за вказівкою слідчого, несе особисту відповідальність за повноту і вірність використання всіх техніко-криміналістичних засобів, які є в його розпорядженні і призначені для виявлення, закріплення та вилучення речових доказів.

3.3.1.4.1. Після прибуття на місце події працівник, залучений до участі в огляді як спеціаліст, представляється слідчому, який знайомить його з обставинами події, діями учасників слідчо-оперативної групи, здійснених до його прибуття, і формулює завдання, які необхідно вирішити.

Спеціаліст, з'ясувавши обстановку місця події, пропонує слідчому план виконання поставлених завдань. При цьому він може висловити свою думку щодо початкової точки огляду, найбільш доцільного напрямку руху, меж території огляду місця події, а також конкретних науково-технічних засобів, які необхідно застосовувати для виявлення, закріплення та вилученні слідів і речових доказів.

За відсутності заперечень з боку слідчого по суті плану спеціаліст приступає до його реалізації.

Дії спеціаліста, які безпосередньо пов'язані з виявленням, закріпленням та вилученням слідів і речових доказів, здійснюються за правилами застосування криміналістичної техніки відповідно до тактики огляду місця події, методики розслідування окремих видів злочинів.

Перед застосуванням техніко-криміналістичних засобів слідчий або спеціаліст за вказівкою слідчого повідомляє понятих про те, які конкретно засоби і з якою метою будуть застосовуватися під час проведення слідчої дії. Ця обставина відображається слідчим у протоколі.

3.3.1.4.2. На заключній стадії огляду спеціаліст подає слідчому допмогу у фіксації в протоколі інформації щодо знайденних слідів і речових доказів, а також, у разі потреби, в упакуванні об'єктів.

Спеціаліст, який проводив на місці події фотозйомки або відеозапису, повідомляє слідчому характеристики застосованих фотоапарата або відеокамери ( тип та вид обєктивів, світлофільтрів, значення діафрагми та експозиції, тип і чутливість плівки, умови освітлення, кількість кадрів ( без врахування дублюючих ) або відзнятої плівки в метрах та ін.).

3.3.1.5. Відповідальність за організацію участі працівників як спеціалістів в огляді місця події покладається на керівників ДНДЕКЦ, НДЄКЦ та їх структурних іпідрозділів, які зобовязані:

3.3.1.5.1. З урахуванням чисельності працівників та криміногенного стану на території обслуговування організувати чергування працівників у таких формах:

  • у складі слідчо-оперативних груп при чергових частинах органів внутрішніх справ;

  • цілодобове за місцем дислокації підрозділу.

З.3.1.5.2. Забезпечити контроль за якістю роботи підлеглих під час проведення оглядів місця події і вживати заходів на підвищення ефективності використання ними техніко-криміналістичних засобів, для чого:

  • організовувати курси підвіщення кваліфікації працівників, які залучаються до оглядів місця події;

  • особисто брати участь в оглядах місця події за тяжкими злочинами, а також , здійснювати контрольні виїзди;

  • проводи інструктаж з правил безпеки;

  • з урахуванням особливостей вчиненого злочину, обсягу і характеру подальшої роботи додатково залучати до участі в огляді місця події працівників поза графіком чергувань;

  • інформувати слідчого і керівника слідчого підрозділу про недоліки, допущені в ході огляду місця події, що спричинили неповне виявлення та вилучення слідів і речових доказів.

3.3.1.5.3. Впровадити систему контролю за надходженням вилучених слідів і речових доказів на експертне дослідження, об'єктивністю інформації, яка заноситься працівниками до журналу реєстрації їх участі в оглядах місця події (додаток 1, форма 1).

3.3.1.6. При вирішенні питання щодо залучення працівника експертно-криміналістичного підрозділу до огляду місця події слідчий або оперативний черговий органу внутрішніх справ зобов'язаний вжити заходів щодо отримання найбільш повної інформації про обставини злочину і його характер.

3.3.1.7. Виїзд працівника експертно-криміналістичного підрозділу на місце події і повернення його до місця служби здійснюється на спеціально виділеному черговою частиною автотранспорті. Пересувна криміналістична лабораторія (ПКЛ) направляється на місце події згідно з вказівкою керівника експертно-криміналістичного підрозділу за найбільш тяжкими злочинами та у разі необхідності проведення досліджень з використанням технічних засобів безпосередньо на місці події.

З.3.1.8. Облік участі працівників в оглядах місця події як спеціалістів ведеться за місцем дислокації експертно-криміналістичних підрозділів.

3.3.1.8.1. Після повернення до місця служби працівник, який брав участь в огляді місця події робить відповідний запис у журналі реєстрації (додаток 1, форма 1).

3.3.1.8.2. Виготовлення фотоілюстративного матеріалу до протоколу огляду виконується у п'ятиденний термін. За клопотанням слідчого у невідкладних випадках фотоілюстрації виготовляються, негайно після повернення з огляду.

Фотоілюстрації з супроводжувальним листом направляються слідчому або передаються йому під підпис в журналі реєстрації фоторобіт і витрат фотоматеріалів (додаток 1, форма 5).

Якщо результати фотозйомки виявились незадовільними (через несправність апаратури, неправильну обробку плівки тощо), спеціаліст письмово повідомляє про це слідчого із зазначенням причин неможливості надання фотознімків.

3.3.1.8.3. Плівка з відеозаписом зберігається у відеотеці експертно-криміналістичного підрозділу і за вимогою слідчого, особи, яка проводить дізнання, суду надається для демонстрації. Знищення відеозапису проводиться після узгодження з слідчим, особою, яка проводить дізнання, судом.

3.3.1.8.4. Після закінчення чергування працівник, який брав участь в оглядах місця події, доповідає про результати своєї роботи керівнику.


3.3.2. У разі залучення працівника для участі як спеціаліста в інших слідчих діях, він після ознайомлення з питаннями, які належить вирішити, зобов'язаний:

  • з'явитися на виклик з необхідними техніко-криміналістичними засобами;

  • брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навики, техніко-криміналістичні засоби.

3.3.3. У ході одержання зразків для експертного дослідження працівник як спеціаліст визначає умови, при яких вони повинні бути одержані, і бере участь у вилученні зразків почерку, голосу, відбитків рук, ніг й інших зразків у необхідній кількості.

3.3.4. Працівник, який брав участь у проведенні слідчих дій, доповідає безпосередньому керівнику про виконану роботу, заносить необхідні дані до журналу реєстрації участі працівників експертно-криміналістичного підрозділу як спеціалістів у слідчих діях та оперативно-розшукових заходах (додаток 1, форма 2) і в пятиденний термін виготовляє фотознімки, оформлює інші матеріали. За клопотанням осаби, що веде розслідування, у невідкладних випадках матеріали виготовляються негайно. Фотознімки і матеріали надсилаються або передаються під підпис в журналі ( додаток 1, форма 2 ) особі, що веде розслідування.


4. Техніко- криміналістичне забезпечення оперативно-розшукових заходів.


4.1. Працівники експертно-криміналістичних підрозділів застосовують експертно-криміналістичні методи та техніко-криміналістичні засоби при проведенні оперативно-розшукових заходів тільки на підставі письмових завдань керівників оперативних підрозділів.

4.2. Основними формами участі спеціалістів у оперативно-розшукових заходах є:

  • дослідження об'єктів з метою виявлення криміналістичних ознак, які мають значення для розкриття злочинів і встановлення злочинців;

  • виготовлення позщукових таблиць з використанням криміналістичної інформації про особи, предмети, засоби злочину і т.п.;

  • складання зі слів потерпілих або очевидців субєктивних портретів осіб, які підозрюються у вчинені злочинів;

  • участь у розробці розшукових версій на основі вивчених слідів і речових доказів;

  • використання криміналістичних обліків;

  • консультації працівників оперативних підрозділів з питань вибору техніко-криміналістичних засобів, тактики і методики їх застосування;

  • безпосереднє застосування засобів фотозйомки і відеозапису, пошукових та інших приладів з метою фіксації злочинної діяльності.

4.3. Порядок використання техніко-криміналістичних засобів при здійсненні оперативно-розшукових заходів, а також форми взаємодії працівників експертно-криміналістичних і оперативних підрозділів визначаються планами проведення таких заходів.

4.4. При підготовці до проведення оперативно-розшукових заходів працівник експертно-криміналістичного підрозділу:

  • в межах своєї компетенції спільно з працівником оперативного підрозділу вивчає оперативні матеріали і подає допомогу в формулюванні завдань, які потребують вирішення з використанням техніко-криміналістичних засобів;

  • вносить пропозиції щодо доцільності застосування конкретних техніко-криміналістичних засобів, розяснює їх можливості та технічні дані;

  • бере участь у розробці плану проведення оперетивно-розшукового заходу;

  • готує техніко-криміналістичні засоби для застосування;

  • інструктує працівників оперативних підрозділів, які будуть самостійно застосовувати техніко-криміналістичні засоби.

4.5. Працівник експертно-криміналістичного підрозділу, який бере участь оперативно-розшуковому заході, підпорядковується працівнику оперативного підрозділу, відповідальному за його проведення.

4.6. Про результати виконаної роботи працівник доповідає своэму безпосередньому керівнику, вносить необхідні дані до журналу реєстрації участі працівників експертно-криміналістичного підрозділу як спеціалістів у слідчих діях та оперативно-розшукових заходах (додаток 1, форма 2), за потреби складає довідку, яку разом з об'єктами, що отримані в ході проведення розшукового заходу, надсилає або передає під підпис в журналі (додаток 1,форма 2.) працівниковы, на виконанні якого перебувають оперативні матеріали.


5. Провадення експертиз і досліджень


5.1. Види експертиз і досліджень, які проводяться в

експертно-криміналістичних підрозділах:


5.1.1. Криміналістичні:

  • дактилоскопічні;

  • трасологічні;

  • холодної зброї;

  • почеркознавчі;

  • авторознавчі;

  • техніко-криміналістичних досліджень документів;

  • балістичні;

  • ототожнення особи за рисами зовнішності;

  • комплексного дослідження транспортних засобів і документів, що їх супроводять.

5.12. Спеціальні:

  • наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів і прекурсорів;

  • харчових продуктів;

  • спеціальних хімічних речовин;

  • волокон та волокнистих матеріалів;

  • волосся людини та тварини;

  • судово-медична імунологія;

  • судово-медична цитологія;

  • судово-медична молекулярна біологія;

  • лакофарбових матеріалів та покриттів;

  • нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів;

  • скла і кераміки;

  • металів, сплавів та виробів з них;

  • полімерів і виробів з них;

  • вибухових речовин та продуктів пострілу;

  • матеріалів документів;

  • грунтознавчі та мінералознавчі;

  • вибухових пристроїв, обставин і механізму вибухів;

  • обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод;

  • технічного стану транспортних засобів;

  • транспортно-трасологічні;

  • обставин і механізму пожеж;

  • електромереж і електроспоживачів;

  • матеріалів та засобів звуко-і відеозапису;

  • фото- і відеотехнічні;

  • товарознавчі, у т.ч. автотоварознавчі;

  • одорологічні;

  • судово-бухгалтерські.

5.1.3. З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики експертно-криміналістичні підрозділи можуть організовувати проведення інших видів експертиз і досліджень.

5.1.4. В експертно-криміналістичних підрозділах виконуються також комплексні експертизи як у поєднанні різних видів досліджень, зазначених вище, так і у поєднанні з видами експертиз, які не увійшли до цього переліку. У останньому випадку до проведення експертизи залучаються фахівці інших міністерств та відомств.


5.2. Проведення експертиз


5.2.1. Організація проведення експертиз.

5.2.1.1. Експертизи проводяться працівниками, які атестовані Експертно-кваліфікаційною комісією МВС України як експерти за спеціальністю і мають право на виконання криміналістичних експертиз і досліджень.

5.2.1.2. Експертизи і дослідження виконуються за черговістю надходження матеріалів, крім невідкладних випадків, терміном не більше І5 діб, а складні, багатообєктні та комплексні експертизи - терміном не більше 1 місяця. Термін виконання експертизи може бути продовжений керівником експертно-криміналістичного підрозділу за погодженням з органом чи особою, які призначили експертизу, після попереднього вивчення матеріалів експертизи.

5.2.1.3. Термін виконання експертизи визначається з дня отримання експертом матеріалів до дня відправлення висновку експерта органу чи особі, які призначили експертизу.

До терміну проведення експертизи не входить час виконання запиту про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених перед експертом питань або усунення інших недоліків, допущених органом чи особою, які призначили експертизу.

5.2.1.4. У разі невідповідності надісланих на експертизу матеріалів їх переліку в супроводжувальних документах комісійно, в присутності інших працівників експертно-криміналістичного підрозділу, складається акт у двох примірниках, один з яких з супроводжувальним листом направляється до органу чи особі, які призначили експертизу.

5.2.1.5. Речові докази, які надійшли на дослідження, зберігаються в умовах, що виключають їх втрату і псування, зокрема:

  • коштовні метали і камені, вироби з них, цінні папери, грошові знаки зберігаються в сейфі, що опечатується;

  • наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори, легкозаймисті речовини зберігаються окремо від інших речових доказів у спеціально відведених приміщеннях або в металевих шафах, що опечатуються;

  • вогнестрільна зброя, боеприпаси, вибухові речовини та пристрої, засоби підриву зберігаються в спеціально обладнаних приміщеннях згідно з вимогами наказів МВС, що регламентують їх зберігання.

Порядок прийому, зберігання та видачі речових доказів визначається розпорядженнями керівника НДЕКЦ та керівників його структурних підрозділів.

5.2.1.6. Речові докази зазначені в п. 5.2.1.5. видаються за вказівкою керівника ДНДКЦ, НДКЦ або їх структурних підрозділів тільки особам, яким доручено дослідження цих обєктів.

Залишення речових доказів на робочих місцях під час перерви в роботі, а також їх винесення без дозволу керівника забороняється.

У разі втрати речових доказів керівник НДЕКЦ або його структурного підрозділу зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднє керівництво і орган чи особу, які призначили експертизу.

5.2.1.7. При проведенні дослідження експерт повинен вживати заходів щодо збереження поданих на дослідження об'єктів, з метою недопущення їх знищення або пошкодження. Якщо за характером дослідження зберегти об'єкт неможливо, на його пошкодження або знищення повинна бути отримана письмова згода органу чи особи, які призначили експертизу, окрім випадків, коли таке знищення або пошкодження передбачене загальноприйнятими методиками досліджень (відстріл та знешкодження боєприпасів та вибухових пристроїв, розрізання пломб та замків, вилучення проб фарб, пально-мастильних матеріалів та спиртовмістких речовин тощо). Якщо має місце пошкодження або знищення об'єкта в процесі дослідження, до висновку експерта вноситься відповідний запис. У разі наявності залишків після знищення або пошкодження об'єкта під час дослідження, вони підлягають поверненню.

Документальні матеріали, які були обєктами дослідження помічаються відповідними штампами експертно-криміналістичного підрозділу. Речові докази та інші матеріали опечатуються, про що робиться відповідна примітка в висновку експерта, та направляються фельдзвязком, передаються посильним або безпосередньо органу чи особі, які призначили експертизу, під пидпис з обов'язковою відміткою в журналі реєстрації матеріалів, які надійшли на експертизу і дослідження (додаток 1, форма 3).

Речові докази зазначені в п. 5.2.1.5., громіздкі та крихкі речові докази відправці поштою не підлягають, а повертаються органу чи особі, які призначили експертизу, під підпис в журналі реєстрації матеріалів, які надійшли на експертизу і дослідження (додаток 1, форма 3).

Харчові продукти, які можуть швидко зіпсуватися, у разі неможливості їх негайної здачі органу чи особі, яка призначила експертизу, підлягають знищенню. Вибухові пристрої та речовини, у яких за технічними умовами вийшли строки зберігання, підлягають знищенню. Про ці факти вказується у висновку експерта.

Орган чи особа, які призначили експертизу, забезпечують транспортування речових доказів, якщо вони не підлягають пересиланню поштою.

Вміщення речових доказів в колекції ДНДЕКЦ, НДЕКЦ та їх структурних підрозділів проводиться за ухвалою суду, який розглянув кримінальну справу. До винесення ухвали суду, за узгодженням зі слідчим чи особою, яка проводить дізнання, речові докази можуть залишатися в ДНДЕКЦ, НДЕКЦ та їх структурних підрозділах.


5.2.2. Обов'язки і првава працівників експертно-криміналістичного підрозділу, який проводить експертизи і дослідження.


5.2.2.1. Працівник експертно-криміналістичного підрозділу, який виступає як експерт, зобовязаний:

  • прийняти до виконання експертизу, яку йому доручає керівник;

  • застосувати рекомендовані техніко-криміналістнчні засоби і експертно-криміналістичні методи для правильного і науково обгрунтованого вирішення поставлених перед ним питань;

  • внявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину, надавати свої пропозиції щодо їх усунення.

5.2.2.2. Працівник експертио-криміналістичного підрозділу, який виступає як експерт, має право:

  • ознайомлюватись з матеріалами справи, які стосуються експертизи; порушувати клопотання про представлення нових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дій і задавати особам, що допитуються, запитання, які стосуються експертизи;

  • групувати та уточнювати поставлені перед ним питання, не змінюючи їх змісту, а в разі потреби звертатись до органу чи особи, які призначили експертизу, за роз'ясненнями;

  • заявити самовідвід при наявності передбачених чинним законодавством підстав, що виключають його участь у справі;

  • оскаржувати в установленому порядку дій та рішення органу чи особи, які призначили експертизу, що порушують права експерта або порядок проведення експертизи;

  • повідомляли в письмовій формі орган чи особу, які призначили експертизу, про неможливість дати висновок, якщо поставлене питання виходять за межі компетенції експерта (спеціаліста) або якщо надані йому матеріали недостатні дня дачі висновку, а витребувані додаткові матеріали не були одержані;

  • вказувати у висновку експерта на факти, що мають значення для справи, про які йому не були поставлені питання.

5.2.2.3. Працівнику експертно-криміналістичного підрозділу який виступає як експерт, забороняється:

  • зберігати матеріали по кримінальних, цивільних, та арбітражних справах а також речові докази й документи, що є обєктами експертизи, поза службовим приміщенням;

  • використовувати для обгрунтування висновків відомості або матеріали, які отримані з непроцесуальних джерел;

  • самостійно збирати додаткові матеріали, необхідні для проведення експертного дослідження;

  • вирішувати питання, які виходять за межі його компетенції;

  • проводити експертизу без письмової вказівки керівника, за вийнятком проведення експертизи в суді.

5.2.2.4. Експерт складає висновок експерта від свого імені і несе особисту відповідальність за його правдивість. За дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обовязків, а також за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадить дізнання, даних попереднього слідства або дізнання, експерт несе відповідальність згідно чинним законодавством.


5.2.3. Порядок проведення експертизи

5.2.3.1. Підставою для проведення експертизи і постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або ухвала суду, винесена відповідно до чинного законодавства. Згідно із ст.6 Закону України “ Про адвокатуру ” та КПК експертиза може виконуватись на замовлення адвокатів, інших захисників та осіб, які самостійно залишають свої інтереси.

В першу чергу експертно-криміналістичні підрозділи виконують експертизи за матеріалами кримінальних справ, які перебувають у провадженні слідчих підрозділів органів внутрішніх справ.

5.2.3.2. При проведенні повторної чи додаткової експертизи, крім постанови (ухвали) і матеріалів для дослідження, повинен мати висновок експерта, який проводив первинну експертизу.

5.2.3.3 Після одержання постанови ( ухвали ) при призначенні експертизи, керівник ДНДЕКЦ, НДЕКЦ або їх структурних підрозділів доручає її проведення одному або декільком експертам з урахуванням їх спеціальності і кваліфікації.

Проведення експертизи двом або більше експертам доручається у разі:

  • призначення комісійної експертизи;

  • необхідності залучення для вирішення поставлених питань експертів різної спеціальності;

  • проведення експертизи вибухових пристроїв і речовин;

  • необхідності дослідження значної кількості об'єктів.

5.2.3.4. Додаткова експертиза доручається тому ж експерту, який проводив первинну експертизу, або іншому експерту, повторна - тільки іншому чи іншим експертам.

5.2.3.5. Речові докази, які надіслані на експертизу, приймаються тільки в упакованому і опечатаному вигляді з описом вмісту на упаковці і вказівкою номера справи.

У процесі вивчення матеріалів експерт звертає увагу на характер і цілісність упаковки, наявні написи, відтиски печаток, штампів, забезпеченість збереження слідів на речових доказах. Факти пошкодження упаковки, що дозволяють вилучити вміщені в неї об'єкти, наявність слідів повторного пакування або інші обставини, які можуть вплинути на результати експертизи, мають відображатися в дослідницькій частині висновку експерта.

5.2.3.6. Після розкриття упаковки експерт звіряє відповідність об'єктів їх переліку в постанові (ухвалі) про призначення експертизи та з'ясовує, чи достатнім для дачі висновку є обсяг наявних матеріалів.

5.2.3.7. У разі недостатності матеріалів для вирішення поставлених у постанові (ухвалі) питань, експерт повинен у пятиденний термін порушити клопотання перед органом чи особою, які призначили експертизу, про надання додаткових об'єктів. Якщо клопотання не було задоволено впродовж місяця, експерт доповідає матеріали керівникові для вирішення питання щодо їх повернення без виконання.


5.2.4. Висновок експерта.


5.2.4.1. Після проведення необхідних досліджень експерт відповідно до вимог чинного законодавства, складає висновок експерта.

Кожна сторінка висіновку експерта підписуються експертом, а кожний підпас заверяється печаткою (особистою або підрозділу).

5.2.4.2. За своєю структурою висновок експерта складається з трьох частин: вступної, дослідицької і висновків поставлених питань.

5.2 4.3. У вступній частині має бути зазначено:

  • назва експертно-криміналістичного підрозділу, в якому проведена експертиза, дата складання висновку;

  • посада і прізвище експерта, освіта, вчений ступінь, спеціальність і стаж експертної роботи;

  • підстава для проведення експертизи (постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або ухвала суду);

  • номер кримінальної справи і коротке викладення обставин вчиненого злочину, що належать до предмету експертизи;

  • перелік обєктів, представлених на експертизу;

  • перелік поставлених питань.

При проведенні повторної експертизи, крім того, зазначаються дані про експерта, який виконував первинну експертизу, її висновки, а також мотиви призначення повторної експертизи.

5.2.4.4. У дослідницькій частині висновку експерта описується процес дослідження та його результати:

  • відомості про стан об'єктів дослідження;

  • перелік засобів і методів, які були використані при дослідженні, та отримані результати;

  • перелік експериментів;

  • виявлені в результаті дослідження ознаки і властивості об'єктів, результати оцінки встановлених між ними збігів або розбіжностей;

  • попередні висновки за кожним окремим видом дослідження.

5.2.4.5. У висновках на поставлені питання коротко, чітко, не допускаючи двозначних тлумачень, викладаються відповіді на поставлені питання, які можуть бути:

  • категоричними (позитивними або негативними);

  • вірогідними;

  • про неможливість вирішення питання.

Якщо при виконанні повторної експертизи експерт або група експертів приходить до висновку, який суперечить висновку первинної експертизи, обов'язково визначаються причини розходження висновків.

5.2.4.6. До висновку експерта можуть додаватись фотознімки, схеми, графіки, креслення, малюнки тощо.

Кожен додаток супроводжується пояснювальними написами, підписується експертом та завіряється печаткою (особистою вбо підрозділу).


5.3. Проведення досліджень, за завданнями оперативних підрозділів


5.3.1. В експертно-криміналістичних підрозділах проводяться дослідження за оперативними матеріалами в першу чергу для органів внутрішніх справ. Підставою для їх проведення є письмове завдання керівників оперативних підрозділів з обов'язковим зазначенням їх реквізітів, а також питань, які підлягають вирішенню.

5.3.2. Після одержання завдання на проведення дослідження, керівник ДНДЕКЦ, НДЕКЦ або їх структурних підрозділів доручає його проведення одному або декільком працівникам з урахуванням їх спеціальності і кваліфікації.

5.3.3. Термін проведення дослідження узгоджується з особою, яка надіслала завдання.

5.3.4. При виконанні, дослідження застосовуються тільки ті методи, які не призводять зміни вигляду й властивості обєктів дослідження або їх втрати і не виключають можливості подальшого експертного дослідження.

Якщо проведення дослідження неможливе без зміни зовнішнього вигляду обєкта або часткового його витрачання, воно може бути виконане тільки після узгодження з особою, яка надіслала завдання, про що вказується в довідці про результати дослідження.

5.3.5. Результати дослідження оформлюються довідкою, яка підписується експертом, що проводив дослідження. В довідці зазначаються:

  • перелік об'єктів, поданих на дослідження;

  • застосовані експертні методики;

  • відповіді на поставлені питання;

  • відомості про працівника, який виконав дослідження.

5.3.6. Якщо дослідження неможливе без застосування методів, які змінюють зовнішній вигляд об'єктів, додатково фіксується, в тому числі фотозйомкою, початковий їх стан, наводиться викладення процесу дослідження з вказівкою застосованих експертних методик, опис виявлених ознак і результатів їх оцінки, а також вказується характер спричинених змін, а в окремих випадках - кількість витраченого матеріалу.


5.4. Контроль за проведенням експертиз і дослджень. Рецензування висновків експерта


5.4.1. Контроль за проведенним експертиз і досліджень, дотриманням методик і термінів покладається на керівників ДНДЕКЦ, НДЕКЦ та їх структурних підрозділів

Керівник зобовязаний:

  • контролювати терміни проведеная експертиз і досліджень;

  • знайомитись з вибраними експертом меіодиками досліджень, і давати рекомендації щодо використання техніко-криміналістичнах засобів;

  • у разі потреби організовувати для експертів консультації в державних органах, науково-дослідних установах, та підприємствах;

  • перевіряти висновки експерта і довідки, звертаючи увагу на повноту дослідження, обгрунтованість висновків і якість ілюстративного матеріалу;

  • повертати експерту невірно складені висновки і довідки для доопрацювання;

5.4.2. Керівник має право:

  • повертати без виконання матеріали, що надійшли на експертизу і дослідження, у випадках, коли питання, вказані в постанові ( ухвалі ) про призначення експертизи або завданні на дослідження, виходять за межі спеціальних знань працівників підрозділів;

  • доручати проведення експертизи підлеглому працівнику;

  • у разі службової необхідності (хвороби, відрядження, отримання термінового завдання ) передавати матеріали для виконання іншому працівнику;

5.4.3. Рецензування висновків експерта проводиться з метою контролю за якістю роботи працівників експертно-криміналістичних підрозділів та здійснюється згідно з планами роботи.

5.4.4. Рецензування доручається працівникам, які мають право провення відповідних видів експертиз та стаж експертної роботи не менше 5 років.

5.4.5. Для рецензування надаються копії висновків з ілюстративними матеріалами і постановами слідчих (ухвалами судів) про їх призначення.

5.4.6. Рецензія повинна містити оцінку висновку експерта як по суті дослідження, так і за формою.

У рецензії оцінюється:

  • дотримання процесуальних норм;

  • якість дослідження і його повнота;

  • вірність вибору методів і засобів дослідження;

  • вміння експерта вірно виділити, оцінити та описати ідентифікаційні ознаки;

  • відповідність висновків ( відповідей ) поставленим питанням та обгрунтованість висновків (відповідей);

  • наочність ілюстративних матеріалів.

У рецензії надаються рекомендації щодо усунення виявлених недоліків, підвищення якості експертиз та їх оформлення.

5.4.7. Рецензія складається у трьох примірниках. Перший примірник направлясться в ДНДКЦ, другий - у підрозділ, що надав матеріали, третій залишається у підрозділі, в якому проводилось рецензування.

54.8. Результати рецензування розглядаються на оперативних нарадах експертно-криміналістичних підрозділів, а у разі потреби заслуховуються на засіданнях Експертно-кваліфікаційної комісії МВС України.


5.5. Розрахунок затрат часу на проведення експертиз у експертно-криміналістичних підрозділах


5.5.1. Затрати часу на виконання експертиз у експертно-криміналістичних підрозділах складаються з часу який витрачено на:

  • безпосереднє проведення експертиз;

  • виконання роботи, яка прямо пов'язана з проведенням цих експертиз (участь у судовому засіданні, виїзд на огляд об'єктів дослідження, отримання консультацій тощо).

5.5.2. Норми часу на проведення експертиз визначаються з урахуванням їх складності. За своєю складністю експертизи поділяються на категорії:

  • прості - проведення яких потребує застосування тільки простих прийомів дослідження (фотозйомка, у т.ч. макрозйомка у видимій зоні спектру, застосування простих оптичних приладів, візуальне порівняння з еталонами, застосування простих оптичних приладів, візуальне порівняння з еталонами, застосування експрес-аналізу, проведення замірів простими мірильними приладами тощо);

  • середньої складності - проведення яких потребує застосування нескладних неінструментальних методів (мікрофотозйомка, фотозйомка у невидимій зоні спектру, ідентифікаційні дослідження без застосування порівняльних мікроскопів, проведення нескладних хімічних реакцій та експериментів, які не потребують спеціальної підготовки та таке інше) або застосовування комплексу простих прийомів чи дослідження декількох об'єктів.

  • складні - проведення яких потребує застосування складних інструментальних методів дослідження, проведення складних експертних експериментів: дослідження значної кількості обєктів, вирішення значної кількості питань, а також комплексні, комісійні та повторні експертизи.

5.5.3. Затрати на виконання роботи, яка прямо пов'язана з проведенням експертиз (участь у судовому засіданні, виїзд на огляд об'єктів дослідження, отримання консультацій тощо) враховуються за фактично витраченим часом.

5.5.4. Норми часу на проведення експертиз за окремими видами затверджуються начальником ДНДЕКЦ згідно з додатком 2.

Схожі:

Наказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення iconПоложення про дистанційне навчання міністерство освіти І науки україни наказ м. Київ №40 від 21 січня 2004р. Про затвердження Положення про дистанційне навчання
Положення про дистанційне навчання (далі Положення) розроблене на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23. 09. 2003...
Наказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення iconНаказ № Про затвердження Положення про приймальну комісії Тернопільського національного економічного університету
Умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2012 році» та Наказу Міністерства освіти І науки України від 28. 11. 2011 р за...
Наказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення iconПоложення про роботу предметно-методичних комісій кафедр Донецького державного університету управління
«Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», Постанови Кабінету Міністрів України...
Наказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення iconНаказ №448 Про затвердження Положення про тк 146
Відповідно до Закону України „Про стандартизацію” та Типового положення про технічний комітет стандартизації, затвердженого наказом...
Наказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення iconПро затвердження Інструкції про організацію та діяльність гімназії, Інструкції про організацію та діяльність ліцею На виконання Закону України
На виконання Закону України "Про освіту" та у розвиток Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, затвердженого...
Наказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення iconПоложення про дистанційне навчання Загальні положення
Положення про дистанційне навчання (далі – Положення) розроблене на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23. 09. 2003...
Наказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення iconПоложення про дистанційне навчання Загальні положення
Положення про дистанційне навчання (далі – Положення) розроблене на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23. 09. 2003...
Наказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення iconПоложення про дистанційне навчання Загальні положення
Положення про дистанційне навчання (далі – Положення) розроблене на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23. 09. 2003...
Наказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення iconПоложення про дистанційне навчання Загальні положення
Положення про дистанційне навчання (далі Положення) розроблене на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23. 09. 2003...
Наказ №682 Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби мвс україни Організація роботи Загальні положення iconПоложення про проведення вступних випробувань у Національному університеті державної податкової служби України І. Загальні положення
Національного університету державної податкової служби України (далі – Університет)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи