Кабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228 icon

Кабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228




Скачати 288.82 Kb.
НазваКабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228
Дата25.08.2012
Розмір288.82 Kb.
ТипДокументи

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ


П О С Т А Н О В А

від 28 лютого 2002 р. N 228

Київ


Про затвердження Порядку складання, розгляду,

затвердження та основних вимог до виконання

кошторисів бюджетних установ


( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

N 489 ( 489-2002-п ) від 11.04.2002

N 211 ( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:


1. Затвердити Порядок складання, розгляду, затвердження та

основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ

(додаються).


2. Міністерству фінансів затвердити в установленому порядку

форми документів, передбачених Порядком, затвердженим цією

постановою, а також Інструкцію про складання і виконання розпису

Державного бюджету України.


3. Визнати такими, що втратили чинність:


постанову Кабінету Міністрів України від 9 січня 2000 р. N 17

( 17-2000-п ) "Про Порядок складання, розгляду, затвердження та

основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків

бюджетних установ та організацій" (Офіційний вісник України,

2000 р., N 2, ст. 40);


постанову Кабінету Міністрів України від 7 березня 2001 р.

N 222 ( 222-2001-п ) "Про внесення змін до Порядку складання,

розгляду, затвердження та основних вимог щодо виконання кошторисів

доходів і видатків бюджетних установ та організацій" (Офіційний

вісник України, 2001 р., N 11, ст. 435);


постанову Кабінету Міністрів України від 28 січня 2002 р.

N 94 ( 94-2002-п ) "Про внесення змін до Порядку складання,

розгляду, затвердження та основних вимог щодо виконання кошторисів

доходів і видатків бюджетних установ та організацій" (Офіційний

вісник України, 2002 р., N 5, ст. 192).


Прем'єр-міністр України А. КІНАХ


Інд. 34


ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 28 лютого 2002 р. N 228


ПОРЯДОК

складання, розгляду, затвердження та основні вимоги

до виконання кошторисів бюджетних установ


Загальні положення


1. Кошторис бюджетних установ (далі - кошторис) є основним

плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі

щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і

спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій

та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних

призначень.


Бюджетне призначення - повноваження, надане головному

розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом України

( 2542-14 ), законом про Державний бюджет України або рішенням про

місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє

надавати бюджетні асигнування.


Кошторис має дві складові:


загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального

фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною

класифікацією на виконання бюджетною установою (далі - установа)

основних функцій;


спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із

спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за

повною економічною класифікацією на здійснення відповідних

видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію

пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних

функцій.


Форма кошторису затверджується Мінфіном.


2. План асигнувань із загального фонду бюджету (далі - план

асигнувань) - це помісячний розподіл асигнувань, затверджених у

кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної

класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань

протягом року.


Бюджетне асигнування (далі - асигнування) - повноваження,

надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного

призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення

платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.


План асигнувань є невід'ємною частиною кошторису і

затверджується разом із цим кошторисом.


Форма плану асигнувань затверджується Мінфіном.


3. Установа незалежно від того, чи веде вона облік

самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для

забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і

плани асигнувань за кожною виконуваною нею бюджетною програмою

(функцією).


4. Зведені кошториси і зведені плани асигнувань - це зведення

показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань

розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складаються

головним розпорядником для подання Мінфіну, Міністерству фінансів

Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом та органам

Державного казначейства. ( Абзац перший пункту 4 із змінами,

внесеними згідно з Постановою КМ N 211 ( 211-2003-п ) від

24.02.2003 )


Зведені кошториси не затверджуються.


5. Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за

наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань.


Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати

бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими

кошторисами і планами асигнувань.


Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до

бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору,

придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій

протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити

платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.


6. Для здійснення програм та заходів, які проводяться за

рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються

розпорядникам бюджетних коштів.


Розпорядники бюджетних коштів (далі - розпорядники) -

бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання

бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення

видатків з бюджету.


7. За обсягом наданих прав розпорядники поділяються на

головних розпорядників коштів бюджету та розпорядників бюджетних

коштів нижчого рівня.


Головні розпорядники бюджетних коштів (далі - головні

розпорядники) - бюджетні установи в особі їх керівників, які

визначаються відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного

кодексу України ( 2542-14 ) та затверджуються законом про

державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет шляхом

встановлення їм бюджетних призначень.


Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня (далі - розпорядник

нижчого рівня) - розпорядник, який у своїй діяльності

підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або)

діяльність якого координується через нього.


Розпорядники нижчого рівня, до сфери управління яких належать

інші розпорядники нижчого рівня, в процесі складання, розгляду,

затвердження та виконання кошторисів застосовують до них положення

цього Порядку, визначені для головних розпорядників.


8. Одержувачі бюджетних коштів (далі - одержувачі) - це

підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші

організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують

кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами

державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання

послуг безпосередньо через розпорядників.'


9. Одержувачі витрачають бюджетні кошти відповідно до плану

використання бюджетних коштів.


Типова форма плану використання бюджетних коштів, яка

встановлюється Мінфіном, у разі потреби на вимогу розпорядника

може бути доповнена іншими показниками.


Порядок складання проектів кошторисів


10. Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим,

місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників

відомості про граничні обсяги видатків загального фонду проекту

відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для

складання проектів кошторисів.


11. Для правильної та своєчасної організації роботи,

пов'язаної із складанням проектів кошторисів, головні

розпорядники, керуючись відповідними вказівками Мінфіну,

Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих

фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на

наступний рік:


встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги

видатків із загального фонду бюджету, термін подання проектів

кошторисів і дають вказівки щодо їх складання;


розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші

показники, яких вони повинні додержуватися відповідно до

законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків

у проектах кошторисів;


забезпечують складення проектів кошторисів на бюджетні

програми (функції), що виконуються безпосередньо головними

розпорядниками.


12. Головні розпорядники розглядають показники проектів

кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та

правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків,

правильності їх розподілу за економічною класифікацією, повноти

надходження доходів, додержання діючих ставок (посадових окладів),

норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до

законодавства та складають проекти зведених кошторисів.


13. На основі проектів зведених кошторисів головні

розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Мінфіну,

Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим

фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів

у встановленому ними порядку.


Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників

нижчого рівня встановлюється головними розпорядниками так, щоб

проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені як

бюджетні запити.


У разі обмеження терміну формування бюджетних запитів

головними розпорядниками Мінфін, Міністерство фінансів Автономної

Республіки Крим, місцеві фінансові органи надають дозвіл головним

розпорядникам самостійно визначати порядок та обсяг одержання

необхідних даних для забезпечення своєчасного формування і подання

бюджетних запитів.


14. Проекти кошторисів складаються усіма установами на

наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку

року, на який плануються видатки. У разі коли установи утворені не

з початку року, кошториси складаються і затверджуються для кожної

установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному

порядку.


15. У частині надходжень проектів кошторисів зазначаються

планові обсяги, які передбачається спрямувати на покриття видатків

установи із загального та спеціального фондів проектів відповідних

бюджетів, включаючи планові обсяги запозичень, що надійдуть до

спеціального фонду кошторису.

( Пункт 15 в редакції Постанови КМ N 211 ( 211-2003-п ) від

24.02.2003 )


16. У процесі складання та затвердження проектів кошторисів

залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не плануються.


17. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту

кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які

складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний

рік.


За основу цих розрахунків беруться такі показники:


обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші

розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та

іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках,

кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в

розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися

відповідно до законодавства;


прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до

спеціального фонду бюджету.


На підставі зазначених показників визначається сума доходів

на наступний рік за кожним джерелом їх надходження з урахуванням

конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на

підставі яких визначаються доходи планового періоду, обов'язково

враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний

рік, а також очікуваного виконання за період, що передує

планованому. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному в

розрахунку, і повністю відповідати показникам бухгалтерської

звітності за відповідні періоди.


18. У процесі формування спеціального фонду проекту кошторису

планування власних надходжень бюджетних установ здійснюється за

групами та підгрупами відповідно до правил, визначених

законодавством для цієї категорії доходів бюджету.

( Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 211

( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


19. Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення

показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та

відповідними напрямами їх використання.


Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису

проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень,

запланованих на цю мету в зазначеному фонді.


Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за

видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини

якого вона утворилась.


20. Під час визначення обсягів видатків розпорядників нижчого

рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу

в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих

показників і контингентів, які встановлюються для установ

(кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у

дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної

чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської

заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів

щодо скорочення витрат у плановому періоді. ( Абзац перший пункту

20 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 211

( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового

забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з

нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Під час

визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен

забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних

цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки,

передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена

характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання,

капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть

передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних

витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на

заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно

від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із

застосуванням встановлених законодавством норм, які

використовуються установами аналогічного профілю.


Мінфін має право визначати на кожний рік порядок врахування

у кошторисах обсягів заборгованості, яка виникла внаслідок

непогашення бюджетних зобов'язань установ. ( Абзац третій пункту

20 в редакції Постанови КМ N 211 ( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


21. Асигнування на централізовані заходи, які здійснюються

головними розпорядниками, включаються до кошторисів тільки у разі,

коли проведення таких заходів за рахунок коштів бюджету не

суперечить законодавству.


До централізованих заходів належать заходи з організації та

здійснення безпосередньо апаратом головного розпорядника або

апаратом уповноваженого ним розпорядника нижчого рівня або

уповноваженою ним установою закупівель товарів, робіт і послуг у

рамках реалізації затверджених у встановленому порядку

національних і державних програм, а також загальнодержавних

заходів програмного характеру з метою забезпечення відповідними

товарами, роботами, послугами закладів та установ системи

головного розпорядника та/або співвиконавців відповідних

національних і державних програм. ( Пункт 21 доповнено абзацом

згідно з Постановою КМ N 211 ( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


22. Показники видатків, що включаються до проекту кошторису,

повинні бути обгрунтовані відповідними розрахунками за кожним

кодом економічної класифікації.


23. Видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних

надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими

напрямами використання, на погашення заборгованості установи з

бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису

та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних

функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками

загального фонду.


При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування

обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису

для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду

кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

( Пункт 23 в редакції Постанови КМ N 211 ( 211-2003-п ) від

24.02.2003 )


24. Кошториси та штатні розписи установ, які належать до

сфери управління МЗС і специфіка діяльності яких пов'язана з

функціонуванням за кордоном, можуть складатися за окремим

порядком, погодженим з Мінфіном.


25. Після затвердження державного та місцевих бюджетів

проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з

показниками цих бюджетів.


Порядок розгляду і затвердження кошторисів


26. У тижневий термін після опублікування закону про

Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради

Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін, Міністерство

фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи

доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні

асигнування.


27. Лімітна довідка про бюджетні асигнування (далі - лімітна

довідка) - це документ, який містить затверджені бюджетні

призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний

розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством

повинні бути визначені на основі нормативів, і видається

відповідно Мінфіном, Міністерством фінансів Автономної Республіки

Крим, місцевим фінансовим органом, головним розпорядником.

Показники лімітної довідки доводяться до відома головних

розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів

кошторисів і складання проектів планів асигнувань.


Форма лімітної довідки затверджується Мінфіном.


28. Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів,

складають проекти планів асигнувань і подають ці документи

головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених

кошторисів і складання проектів зведених планів асигнувань.


Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з

бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені

лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи,

що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути

приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші

витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями

таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу

функцій.


Типова форма штатного розпису установи затверджується

Мінфіном. У разі потреби міністерства та інші центральні органи

виконавчої влади за погодженням з Мінфіном можуть установлювати

форму штатного розпису для відповідної галузі.


29. Проекти кошторисів і планів асигнувань установ у разі

потреби розглядаються головним розпорядником в присутності

керівників цих установ. Головні розпорядники під час розгляду

проектів кошторисів і планів асигнувань зобов'язані:


забезпечити суворе виконання вимог законодавства, а також

вказівок щодо складання кошторисів на наступний рік;


додержуватися режиму економії, не допускати включення до

кошторисів асигнувань, не зумовлених потребою;


забезпечити в проектах кошторисів і планів асигнувань

додержання доведених у лімітних довідках річних обсягів асигнувань

та їх помісячного розподілу з урахуванням термінів проведення

окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків

протягом року;


не допускати прийняття в кошторисах сум, не підтверджених

розрахунками та економічними обгрунтуваннями.


30. Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання

лімітних довідок подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної

Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти

зведених кошторисів та проекти зведених планів асигнувань для

складання і затвердження річного розпису асигнувань відповідних

бюджетів (розпису асигнувань згідно з бюджетними призначеннями,

затвердженими у відповідному бюджеті для загального і спеціального

фонду в розрізі головних розпорядників, за повною економічною

класифікацією, що відповідає зведенню усіх кошторисів) та

помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних

бюджетів (розпису асигнувань згідно з бюджетними призначеннями,

затвердженими у відповідному бюджеті для загального фонду в

розрізі головних розпорядників, за скороченою економічною

класифікацією помісячно, що відповідає зведенню усіх планів

асигнувань).


Уточнені проекти кошторисів та складені проекти планів

асигнувань повинні відповідати певним лімітним довідкам.


31. Мінфін надсилає для реєстрації, обліку та виконання

затверджений річний розпис асигнувань державного бюджету та

помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету

Державному казначейству, яке протягом трьох робочих днів з дня

затвердження доводить до головних розпорядників витяги із

зазначених документів, які є підставою для затвердження в

установленому порядку кошторисів, планів асигнувань усіма

розпорядниками та планів використання бюджетних коштів

одержувачами.


Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві

фінансові органи доводять до головних розпорядників витяги із

затвердженого річного розпису асигнувань відповідного бюджету та

помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідного

бюджету, які є підставою для затвердження в установленому порядку

кошторисів, планів асигнувань розпорядниками та планів

використання бюджетних коштів одержувачами.


Кошториси, плани асигнувань та плани використання бюджетних

коштів повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів з дня

затвердження розпису бюджету.


32. Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи

затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи, за

винятком кошторисів, зазначених у пункті 33 цього Порядку (якщо

законодавством не встановлено інший порядок затвердження).


33. Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи окремих

установ затверджуються:


1) Секретаріату Кабінету Міністрів України за відповідними

бюджетними програмами - Державним Секретарем Кабінету Міністрів

України за погодженням з Прем'єр-міністром України та Мінфіном;

( Пункт 33 доповнено підпунктом 1 згідно з Постановою КМ N 211

( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


2) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади

за бюджетними програмами "Керівництво та управління" - керівниками

відповідних центральних органів виконавчої влади за погодженням з

Мінфіном, за іншими бюджетними програмами, що виконуються

безпосередньо апаратом міністерств та інших центральних органів

виконавчої влади, - керівниками відповідних центральних органів

виконавчої влади.


Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи органів

виконавчої влади, що належать до сфери управління міністерств та

інших центральних органів виконавчої влади, затверджуються

керівниками цих міністерств та інших центральних органів

виконавчої влади;


3) обласних, Київської та Севастопольської міських

держадміністрацій - головами відповідних держадміністрацій за

погодженням з Мінфіном;


4) міністерств і відомств Автономної Республіки Крим,

управлінь, відділів, інших підрозділів обласних, Київської та

Севастопольської міських, районних держадміністрацій - Радою

міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та

Севастопольською міськими держадміністраціями після експертизи,

проведеної Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим,

головними обласними і головним Київським міським та

Севастопольським міським фінансовими управліннями;


5) управлінь, відділів, інших підрозділів

райдержадміністрацій - райдержадміністраціями після експертизи,

проведеної районними фінансовими управліннями;


6) Президій державних академій наук за бюджетними програмами

"Наукова і організаційна діяльність президії" - їх керівниками за

погодженням з Мінфіном; за іншими бюджетними програмами, що

виконуються безпосередньо апаратом цих установ, - їх керівниками;

( Підпункт 6 пункту 33 із змінами, внесеними згідно з Постановою

КМ N 211 ( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


7) за бюджетними програмами спеціального фонду державного

бюджету, що виконуються за рахунок 30 відсотків збору за

забруднення навколишнього природного середовища, - головним

розпорядником за погодженням з Мінфіном;


8) національних вищих навчальних закладів, яким безпосередньо

встановлені призначення у державному бюджеті, - керівниками цих

закладів за погодженням з головним розпорядником, якщо інше не

передбачено законодавством.


34. Плани використання бюджетних коштів одержувачами

затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками,

через яких вони одержують бюджетні кошти.


35. Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи установ, які

не мають вищестоящої установи (центральні районні, центральні

міські лікарні тощо), затверджуються райдержадміністраціями або

виконавчими органами відповідних місцевих рад.


36. Кошториси і плани асигнувань, передбачені на проведення

централізованих заходів, затверджуються окремо на кожний захід

керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої

влади, держадміністрацій та виконавчих органів місцевих рад, що

запланували зазначені заходи.


( Абзац другий пункту 36 виключено на підставі Постанови КМ

N 211 ( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


Для здійснення кожного конкретного заходу не пізніше ніж за

місяць складається окремий кошторис на підставі календарних

планів.


37. Кошториси і плани асигнувань підписуються керівником

установи (централізованої бухгалтерії та керівником її фінансового

підрозділу або головним (старшим) бухгалтером.


Одночасно з кошторисом затверджується план асигнувань і

штатний розпис установи, включаючи структурні підрозділи, які

утримуються за рахунок власних надходжень. Зазначені документи

подаються та затверджуються у двох примірниках, один з яких

повертається цій установі, а другий залишається в установі,

керівник якої їх затвердив.


38. Кошторис затверджується за загальним і спеціальним

фондами на рік без розподілу за періодами в обсязі, який дорівнює

сумі цих фондів.


Кошторис, плани асигнувань і штатні розписи установ

затверджуються керівником установи, уповноваженої затверджувати

такі документи, підпис якого скріплюється гербовою печаткою, із

зазначенням дати.


39. У тижневий термін після затвердження штатних розписів

головні розпорядники подають Мінфіну, Міністерству фінансів

Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам зведені

показники за мережею, штатними розписами і контингентами установ

та одержувачів за формами, встановленими Мінфіном.


40. Управління справами Верховної Ради України, Державне

управління справами, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради

України з прав людини, Рахункова палата, Центральна виборча

комісія, Верховний Суд України, Конституційний Суд України, Вища

рада юстиції, Вищий господарський суд України та інші установи,

яким затверджені бюджетні призначення і які відповідно до

законодавства самостійно затверджують кошториси, плани асигнувань

і штатні розписи, у тритижневий термін після прийняття державного

бюджету на відповідний рік подають Мінфіну затверджені кошториси,

розрахунки до них, календарні плани, плани асигнувань і штатні

розписи.


41. Затвердження кошторисів і планів асигнувань, а також

здійснення видатків у сумі, що перевищує встановлені бюджетні

призначення, тягне за собою відповідальність згідно із

законодавством.


42. Мінфін, ГоловКРУ, Міністерство фінансів Автономної

Республіки Крим, місцеві фінансові органи щороку у межах своєї

компетенції після прийняття відповідних бюджетів перевіряють

правильність складення і затвердження кошторисів і планів

асигнувань. ( Абзац перший пункту 42 із змінами, внесеними згідно

з Постановою КМ N 211 ( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


Скорочення завищених асигнувань, виявлених у результаті

перевірки правильності складення кошторисів, проводиться Мінфіном,

Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевими

фінансовими органами на підставі матеріалів перевірок.


Вивільнені асигнування спрямовуються на проведення інших

пріоритетних заходів, що плануються розпорядником, шляхом внесення

змін у встановленому порядку до їх кошторисів за рішенням Мінфіну,

Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевого

фінансового органу на підставі обгрунтованого подання головного

розпорядника.


Основні вимоги щодо виконання кошторису


43. Для здійснення контролю за відповідністю асигнувань,

визначених у кошторисах і планах асигнувань розпорядників,

асигнуванням, затвердженим річним розписом асигнувань державного

бюджету та помісячним розписом асигнувань загального фонду

державного бюджету, органи Державного казначейства проводять

реєстрацію та ведуть облік зведених кошторисів і планів асигнувань

розпорядників вищого рівня у розрізі розпорядників нижчого рівня

та одержувачів.


Розпорядники мають право провадити діяльність виключно в

межах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань,

за наявності витягу, доведеного органом Державного казначейства,

що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського

обліку. З цією метою розпорядники, які отримали від органів

Державного казначейства витяг, повинні подати цим органам дані про

розподіл показників зведених кошторисів і планів асигнувань у

розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів. Зазначені

показники доводяться до відповідних органів Державного

казначейства за місцем розташування розпорядників нижчого рівня та

одержувачів.


Органи Державного казначейства здійснюють контроль за

відповідністю розподілу показників зведених кошторисів і планів

асигнувань даним казначейського обліку.


У разі невідповідності кошторисів і планів асигнувань витягу,

отриманому від відповідних органів Державного казначейства,

розпорядники повинні перезатвердити зазначені документи згідно з

витягом.


44. Здійснення видатків установ та одержувачів без

затверджених у встановленому порядку кошторисів, планів асигнувань

і планів використання бюджетних коштів припиняється через 30

календарних днів після затвердження річного розпису асигнувань і

помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних

бюджетів.


До затвердження в установленому порядку кошторисів, планів

асигнувань і планів використання бюджетних коштів підставою для

здійснення видатків є проекти кошторисів, планів асигнувань і

планів використання бюджетних коштів, засвідчені підписами

керівника установи і головного бухгалтера.


Після закінчення 30-денного терміну органи Державного

казначейства здійснюють операції з розрахунково-касового

обслуговування розпорядників коштів державного бюджету тільки

відповідно до затверджених та зареєстрованих у обліку відповідних

органів Державного казначейства кошторисів і планів асигнувань.


45. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не

затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому

порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний

період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові

індивідуальні кошториси, які затверджуються їх керівниками. При

цьому зведені тимчасові кошториси не складаються.


Під час складання річного розпису асигнувань бюджету,

помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету,

кошторисів і планів асигнувань установ на наступний рік

ураховуються видатки, проведені згідно з тимчасовим розписом

бюджету та тимчасовими кошторисами.


46. Установи мають право брати зобов'язання щодо видатків

загального фонду бюджету відповідно до кошторису і плану

асигнувань виходячи з потреби у забезпеченні виконання

пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для

погашення зобов'язань минулих періодів, якщо інше не передбачено

законодавством.


Обсяг бюджетних зобов'язань, узятих установою протягом року,

повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними

зобов'язаннями минулих періодів та недопущення виникнення

заборгованості за бюджетними зобов'язаннями у поточному році.


У разі скорочення асигнувань розпорядники повинні вживати

заходів до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов'язань,

які перевищують уточнені плани асигнувань.


У разі прийняття відповідного рішення щодо тимчасового

обмеження асигнувань загального фонду бюджету розпорядники повинні

забезпечити приведення обсягів зобов'язань у відповідність з

тимчасовим обмеженням асигнувань. ( Абзац четвертий пункту 46 в

редакції Постанови КМ N 211 ( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


47. Зміни до кошторису і плану асигнувань вносяться у разі:


потреби у перерозподілі асигнувань розпорядника;


прийняття нормативного акта про передачу повноважень і

бюджетних асигнувань одного розпорядника іншому;


прийняття рішення щодо розподілу нерозподілених бюджетних

асигнувань між розпорядниками;


необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету

внаслідок перевищення надходжень до цього фонду з урахуванням

залишків бюджетних коштів на початок поточного бюджетного періоду,

не використаних у попередньому бюджетному періоді порівняно з

надходженнями, урахованими у бюджеті на відповідний рік; ( Абзац

п'ятий пункту 47 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ

N 211 ( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


прийняття рішення щодо скорочення видатків загального фонду

бюджету в цілому на рік;


внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення

про місцевий бюджет).


Зміни до кошторисів і планів асигнувань вносяться після

внесення відповідних змін до річного розпису асигнувань бюджету,

помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету та

бюджетного розпису з урахуванням особливостей спеціального фонду,

визначених у пункті 49 цього Порядку.


У разі внесення змін до кошторисів і планів асигнувань

обов'язково складаються відповідні довідки, які затверджуються і

виконуються у тому ж порядку, що й кошториси і плани асигнувань.


Форма довідки затверджується Мінфіном.


При цьому кошториси і плани асигнувань не перезатверджуються.


Зміни до штатних розписів вносяться у порядку, встановленому

для їх затвердження.


Зміни до планів використання бюджетних коштів вносяться

одержувачами в порядку, встановленому для їх затвердження, за

формою, що відповідає плану використання.


48. Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення в

будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички

юридичним і фізичним особам.


49. Видатки спеціального фонду бюджету провадяться виключно в

межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на

підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін.


Видатки спеціального фонду кошторису здійснюються у

послідовності, передбаченій пунктом 23 цього Порядку для їх

планування.


Установи мають право використовувати протягом поточного року

залишки коштів на рахунках спеціального фонду на початок року для

здійснення видатків, передбачених у кошторисах на поточний рік

(шляхом внесення змін до спеціального фонду кошторису).


Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли

загальний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з

обсягом залишків коштів на його рахунках на початок року буде

більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на

відповідний рік. При цьому в спеціальному фонді кошторису

уточнений обсяг видатків повинен дорівнювати сумі уточненого

обсягу доходів і залишків коштів на початок року. ( Абзац

четвертий пункту 49 в редакції Постанови КМ N 211 ( 211-2003-п )

від 24.02.2003 )


Протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального

фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідки про

внесення змін до кошторису, яка затверджується керівником

установи, що затвердив кошторис без внесення відповідних змін до

бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету. Розпорядники

нижчого рівня в обов'язковому порядку подають розпорядникам вищого

рівня завірені відповідним органом Державного казначейства копії

затверджених довідок про внесення змін до спеціального фонду

кошторису за власними надходженнями. Розпорядниками вносяться

зміни до спеціального фонду кошторису у частині збільшення

надходжень та видатків у разі, коли обсяги власних надходжень

спеціального фонду кошторису фактично перевищили обсяги, враховані

під час затвердження відповідного бюджету. У разі коли фактичні

обсяги власних надходжень бюджетних установ за 10 місяців

відповідного бюджетного періоду становили менше ніж 70 відсотків

відповідних обсягів, врахованих у спеціальному фонді кошторису,

розпорядники зобов'язані внести зміни до спеціального фонду

кошторису у частині зменшення надходжень і видатків з урахуванням

очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному

бюджетному періоді. Розпорядники упорядковують бюджетні

зобов'язання з урахуванням внесених до спеціального фонду

кошторису змін. ( Абзац п'ятий пункту 49 із змінами, внесеними

згідно з Постановою КМ N 489 ( 489-2002-п ) від 11.04.2002, в

редакції Постанови КМ N 211 ( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


Органи Державного казначейства ведуть облік таких змін,

провадять видатки спеціального фонду бюджету за власними

надходженнями на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них

змін без внесення змін до бюджетного розпису та відображають у

звітності про виконання державного бюджету планові показники за

спеціальним фондом бюджету з урахуванням внесених змін до

кошторисів.


Зміни до спеціального фонду кошторису за іншими надходженнями

(крім власних надходжень бюджетних установ) вносяться у порядку,

за яким після внесення відповідних змін до бюджетного розпису

складаються довідки про внесення змін до кошторису.


Планові показники за спеціальним фондом кошторису

розпорядників у формах звітності повинні відповідати даним обліку,

який ведеться органами Державного казначейства.


Головні розпорядники під час подання зведеної фінансової

звітності забезпечують відповідність планових показників за

спеціальним фондом кошторисів з урахуванням внесених до них змін

даним звітності Державного казначейства про виконання спеціального

фонду державного бюджету.


Головні розпорядники під час складання та подання зведеної

фінансової звітності враховують дані довідок про внесення змін до

кошторису, які є підставою для відображення планових показників за

власними надходженнями у зведених звітах про виконання кошторисів.

При цьому зазначені дані повинні відповідати даним обліку

Державного казначейства. ( Пункт 49 доповнено абзацом десятим

згідно з Постановою КМ N 211 ( 211-2003-п ) від 24.02.2003 )


У звітності про виконання державного та місцевих бюджетів за

спеціальним фондом відображаються планові показники з урахуванням

внесених змін до кошторисів. ( Абзац одинадцятий пункту 49 із

змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 211 ( 211-2003-п ) від

24.02.2003 )


У разі внесення змін до спеціального фонду кошторису

(бюджетного розпису) зміни до закону про Державний бюджет України

(рішення про місцевий бюджет) не вносяться.


У разі коли виконання робіт за рахунок коштів спеціального

фонду державного бюджету здійснювалося за державним замовленням,

відповідні зміни вносяться до обсягів державного замовлення.


50. Після розгляду річних звітів про виконання кошторисів за

минулий рік уточнюються показники перехідних контингентів станом

на 1 січня поточного року виходячи з фактичного виконання плану

цих контингентів за минулий рік. За результатами перевірок у разі

виявлення завищених асигнувань вносяться зміни до кошторисів і

планів асигнувань шляхом скорочення їх обсягів.


Право скорочення асигнувань надається Мінфіну, Міністерству

фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам.


51. Виконання кошторисів і планів асигнувань здійснюється

наростаючим підсумком з початку року.


52. Звіти про виконання кошторисів, планів асигнувань і

планів використання бюджетних коштів подаються у порядку та за

формами, встановленими Державним казначейством.

Схожі:

Кабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228 iconКабінет міністрів україни постанов а від 28 березня 2002 р. N 379
Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним
Кабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228 iconКабінет міністрів україни постанов а від 17 серпня 2002 р. N 1120
Комплексна програма, сприяло деякому поліпшенню криміногенної ситуації у державі. З урахуванням
Кабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228 iconКабінет міністрів україни постанов а від 28 жовтня 1994 р. N 744
Про заходи щодо державної підтримки освіти в Україні Кабінет Міністрів Українипостановля є
Кабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228 iconКабінет міністрів україни постанов а від 29 травня 2002 р. N 700
Установити, що фінансові операції, які здійснюються клієнтами фінансових установ, можуть бути віднесені до сумнівних
Кабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228 iconКабінет міністрів україни постанов а від 29 січня 1999 р. N 112
Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р
Кабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228 iconКабінет міністрів україни постанов а від зі березня 1999 р. N 494
Про внесення змін І доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. N 1175 та про
Кабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228 iconКабінет міністрів україни постанов а від 19 квітня 1999 р
Абзац третій пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 р. N 1260 ( 1260-97-п ) Про документи
Кабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228 iconКабінет міністрів україни постанов а від 19 січня 1998 р. N 45

Кабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228 iconКабінет міністрів україни постанов а від 14 червня 2000 р. N 963

Кабінет міністрів україни постанов а від 28 лютого 2002 р. N 228 iconКабінет міністрів україни постанов а від 24 липня 2003 р. N 1156

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи