Закон україни \" Про систему державного фінансового контролю в Україні\" icon

Закон україни " Про систему державного фінансового контролю в Україні"




Скачати 451.91 Kb.
НазваЗакон україни " Про систему державного фінансового контролю в Україні"
Сторінка1/3
Дата25.08.2012
Розмір451.91 Kb.
ТипЗакон
  1   2   3


Проект

вноситься народним депутатом України Кармазіним Ю.А.

ЗАКОН УКРАЇНИ


Про систему державного фінансового контролю в Україні”


Цей Закон визначає єдині правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, систему органів державного фінансового контролю і механізм їх взаємодії.

Цей Закон не регулює питання недержавної сфери фінансового контролю в Україні.


РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Визначення термінів


1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:


1) активи – кошти, матеріальні цінності, фінансові інвестиції, нематеріальні цінності та корпоративні права, що належать суб’єкту фінансових правовідносин за правом власності, повного господарського відання;


2) активи, що належать державі (державні активи) – кошти, матеріальні цінності, фінансові інвестиції, нематеріальні цінності та корпоративні права, що належать державі, уповноваженому державному органу, державному (казенному) підприємству, установі, організації за правом власності, повного господарського відання, а також активи, що мають надійти у власність держави у відповідності до вимог чинного законодавства;


3) аналіз – метод державного фінансового контролю, пов’язаний з детальним вивченням періодичної або річної фінансової та/або податкової звітності з метою оцінки результатів фінансової діяльності та ефективності використання активів;


4) внутрішній контроль – державний фінансовий контроль, що здійснюється в межах виконавчої гілки державної влади уповноваженими органами державного фінансового контролю, їй підпорядкованими;


  1. відомчий контроль – різновид внутрішнього державного фінансового контролю, що здійснюється в межах одного державного органу службою контролю, створеною цим органом і підпорядкованою керівнику цього органу;

  2. 6) зовнішній контроль – державний фінансовий контроль, що здійснюється визначеними Конституцією України та цим Законом незалежними конституційними органами у межах наданих їм конституційних повноважень;


7) конституційний орган – орган, загальні повноваження якого визначені Конституцією України;


8) ідентифікація – метод державного фінансового контролю, пов’язаний із оцінкою дотримання підконтрольним об’єктом вимог законодавства та його фінансової спроможності під час державної реєстрації суб’єкта господарської діяльності;


9) контрольні заходи – заходи державного фінансового контролю пов’язані в проведенням моніторингу, аналізу, ідентифікації, ліцензування, фінансової експертизи, перевірки, обстеження, ревізії, нагляду;


10) ліцензування - метод державного фінансового контролю пов’язаний із перевіркою дотримання підконтрольним об’єктом встановлених законодавством умов та правил під час отримання ліцензії на здійснення певного виду діяльності та в процесі здійснення цієї діяльності;


11) моніторинг – метод державного фінансового контролю, пов’язаний із постійним ознайомленням з загальним станом фінансової діяльності підконтрольного об’єкта;


12) нагляд – метод державного фінансового контролю, пов’язаний із спостереженням за дотриманням підконтрольним об’єктом встановлених чинним законодавством правил і нормативів;


13) обстеження - метод державного фінансового контролю пов’язаний із дослідженням більш широкого спектра, поряд із перевіркою, показників з метою визначення фінансового стану підконтрольного об’єкта, перспектив його розвитку;


14) орган державного фінансового контролю – державний орган або його підрозділ чи посадова особа, уповноважені державою на здійснення функцій державного фінансового контролю;


15) підконтрольний об’єкт – державний орган або його підрозділ, державні установи та організації України, в тому числі ті, що діють за кордоном, адміністративно-територіальні утворення, інші юридичні особи, незалежно від форм власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, в тому числі ті, що не мають статусу юридичної особи, громадські організації, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності, чи не мають такого статусу, щодо яких здійснюються контрольні заходи;


16) перевірка – метод державного фінансового контролю, пов’язаний із обстеженням і вивченням окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підконтрольного об’єкта, спосіб документального викриття незаконного та нецільового використання коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань, інших порушень чинного законодавства;


17) ревізія – метод державного фінансового контролю, пов’язаний із повним та всебічним обстеженням фінансово-господарської діяльності підконтрольного об’єкта, вивченням первинних фінансових документів щодо правильності відображення у них фінансово-економічних операцій;


18) спеціалізований контроль – різновид внутрішнього державного фінансового контролю, що здійснюється спеціалізованими уповноваженими органами контролю, сферою діяльності яких є конкретна область фінансових правовідносин;


19) суб’єкти фінансових правовідносин – держава, уповноважені державні органи або їх підрозділи, державні установи та організації України, що діють за кордоном, адміністративно-територіальні утворення, інші юридичні особи незалежно від форм власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи із статусом юридичної особи чи без такого статусу, громадські організації, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, що є носіями суб’єктивних прав та обов’язків і беруть участь у фінансових правовідносинах;


20) фінансова дисципліна – стан дотримання обов’язкових для всіх суб’єктів фінансових правовідносин фінансово-правових норм, порядку і правил ведення фінансового господарства, в тому числі бухгалтерського обліку, фінансової та податкової звітності, виконання фінансових зобов’язань;


21) фінансова експертиза – метод державного фінансового контролю, пов’язаний із дослідженням та оцінкою законодавчих та інших нормативно-правових актів, фінансових та економічних результатів діяльності і підготовкою обґрунтованих висновків та пропозиції для прийняття рішень щодо об’єкту експертного дослідження;


22) фінансовий контроль – комплексна і цілеспрямована фінансово-правова діяльність органів фінансового контролю або їх підрозділів чи представників, а також осіб, уповноважених здійснювати контроль, що базується на положеннях актів чинного законодавства, полягає у встановленні фактичного стану справ на підконтрольному об’єкті щодо його фінансово-господарської діяльності і спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів з метою найбільш ефективного соціально-економічного розвитку усіх суб’єктів фінансових правовідносин;


23) державний фінансовий контроль – різновид фінансового контролю, що здійснюється відповідними органами державного фінансового контролю, полягає у встановленні фактичного стану справ щодо дотримання вимог чинного законодавства на підконтрольному об’єкті, спрямований на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі, а також використання коштів, що залишаються у суб’єкта фінансових правовідносин у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних позабюджетних фондів та кредитів отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України;


24) попередній фінансовий контроль – державний фінансовий контроль, що здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень з фінансових питань;


25) поточний фінансовий контроль – державний фінансовий контроль за безпосередньою оперативною фінансовою діяльністю;


26) наступний фінансовий контроль – державний фінансовий контроль за фінансовими результатами діяльності;


27) обов’язковий фінансовий контроль – державний фінансовий контроль, що здійснюється в силу приписів нормативно-правових актів або за рішенням компетентних органів держави;


28) ініціативний фінансовий контроль – державний фінансовий контроль, що здійснюється на підставі власних рішень органів державного фінансового контролю;


29) фінансове правопорушення – це діяння (дія або бездіяльність) суб’єкта фінансових правовідносин уповноваженого державного органу або його підрозділу, адміністративно-територіального утворення, іншої юридичної особи незалежно від форм власності, її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу, громадської організації, а також фізичної особи, яка має статус суб’єкту підприємницької діяльності чи не має такого статусу, наслідком якої стало недотримання фінансово-правових норм, визначених актами чинного законодавства.


^ Стаття 2. Правові засади та мета державного фінансового контролю


1. Правові засади державного фінансового контролю складають Конституція України, Закони України, прийняті на їх підставі, в межах і у спосіб, визначених Конституцією та Законами України, інші нормативно-правові акти, міжнародні договори та угоди, укладені чи визнані Україною.


2. Державний фінансовий контроль здійснюється відповідними уповноваженими державними органами лише на підставі, у спосіб та у межах повноважень визначених для них Конституцією України, цим Законом та іншими актами чинного законодавства.


3. Основною метою державного фінансового контролю є викриття на підконтрольних об’єктах порушень принципів законності, ефективності, доцільності й економії при формуванні та використанні державних фінансових та матеріальних ресурсів, відхилень від прийнятих норм, стандартів на найбільш раній стадії, попередження фінансових правопорушень, притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків, вжиття заходів щодо запобігання таким порушенням у майбутньому.


4. Державний фінансовий контроль є однією з важливих функцій державного управління, яка полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів держави для досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів.


^ Стаття 3. Завдання державного фінансового контролю


1. Завданням державного фінансового контролю є забезпечення законності, ефективності, фінансової дисципліни і раціональності у ході формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі, а також використання коштів, що залишаються у суб’єкта фінансових правовідносин, у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України.


^ Стаття 4. Принципи організації та здійснення державного фінансового контролю.


1. Принципами організації державного фінансового контролю є:


1) розмежування місця, ролі, завдань та функцій органів державного фінансового контролю у відповідності з встановленим Конституцією та законодавством України розмежуванням компетенції законодавчої та виконавчої влади;


2) функціональна, організаційна, персональна та фінансова незалежність органів державного фінансового контролю та їх посадових осіб від підконтрольних об’єктів;


3) координація діяльності органів державного фінансового контролю з метою виключення дублювання у їх роботі та забезпечення єдиної системи державного фінансового контролю на усіх рівнях державної влади.


2. Принципами здійснення державного фінансового контролю є:


1) законність;

2) неупередженість;

3) гласність за умови дотримання державної, службової комерційної та іншої таємниці, що охороняється законом;

4) системність і плановість у діяльності органів державного фінансового контролю з метою найбільш повного охоплення контрольними заходами усіх напрямів фінансової діяльності держави.


^ РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ


Стаття 5. Загальні засади системи державного фінансового контролю


1. Система державного фінансового контролю - це поєднання структурної побудови державного фінансового контролю, сукупності об’єктів та суб’єктів контролю та взаємодія між ними під час здійснення покладених функцій.


2. В залежності від визначених Конституцією та чинним законодавством України статусу та компетенції органів державного фінансового контролю, їх належності до гілок державної влади система державного фінансового контролю складається із зовнішнього, внутрішнього, відомчого та спеціалізованого державного фінансового контролю. Відомчий та спеціалізований державний фінансовий контроль є різновидом внутрішнього державного фінансового контролю.


3. Система суб’єктів державного фінансового контролю визначає ієрархію, місце і роль органів державного фінансового контролю, відповідно до їх статусу, функцій та повноважень, їх підзвітність та підконтрольність, а також механізм взаємодії між цими органами.


^ Стаття 6. Суб’єкти державного фінансового контролю


1. До суб’єктів державного фінансового контролю належать: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад, місцеві фінансові органи, Національний банк України, Міністерство фінансів України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державна митна служба України, Державне казначейство України, Державна податкова служба України, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Фонд державного майна України, Агентство з питань банкрутства, служби відомчого контролю.


2. Повноваження органів державного фінансового контролю визначаються Конституцією України, цим Законом, спеціальними законами про ці органи та іншими нормативно-правовими актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України.


3. Суб’єкти державного фінансового контролю взаємодіють між собою у порядку визначеному Конституцією України, цим Законом, іншими актами чинного законодавства.


Стаття 7. Об’єкти та предмет державного фінансового контролю


1. Об’єктами державного фінансового контролю є підконтрольні об’єкти, що беруть участь у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні активів, що належать державі, коштів, що залишаються у їх розпорядженні у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних позабюджетних фондів та отриманням кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України, а також операції, що проводяться підконтрольними об’єктами з такими активами.


2. Предметом державного фінансового контролю є безпосередньо активи, що належать державі, у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні яких бере участь підконтрольний об’єкт, а також кошти, що залишаються у розпорядженні підконтрольного об’єкта у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних позабюджетних фондів, кредити, отримані під гарантії Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правова діяльність підконтрольних об’єктів.


Стаття 8. Види, форми та методи державного фінансового контролю


1. В залежності від часу проведення державний фінансовий контроль поділяється на попередній, поточний і наступний.


2. За формою проведення державний фінансовий контроль поділяється на обов’язковий та ініціативний.


3. Методи державного фінансового контролю – це засоби, прийоми і способи його здійснення. Вони конкретизуються в методиках (технології) проведення контролю. Державний фінансовий контроль здійснюється шляхом:


  • моніторингу;

  • аналізу;

  • ідентифікації;

  • ліцензування;

  • фінансової експертизи;

  • перевірки;

  • обстеження;

  • ревізії;

  • нагляду.


4. За результатами перевірки, обстеження та ревізії, особою, що проводила контрольний захід складається відповідний акт (довідка), який підписується нею, керівником підконтрольного об’єкту та підрозділу який перевірявся, а також головним (старшим) бухгалтером цього об’єкту чи особами, що виконують їх обов’язки. За результатами моніторингу, аналізу, фінансової експертизи складаються висновки або звіти.


5. Заходи державного фінансового контролю можуть бути плановими, позаплановими, в тому числі повторними.


6. За результатами контролю визначаються заходи щодо усунення виявлених порушень.


7. Вибір виду, форми та методу фінансового контролю залежить від повноважень органу державного фінансового контролю, що його здійснює та мети, якої намагається досягти цей орган.


^ РОЗДІЛ ІІІ. ЗОВНІШНІЙ ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ


Стаття 9. Суб’єкти зовнішнього державного фінансового контролю


1. До суб’єктів зовнішнього державного фінансового контролю належать: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради.


2. Рахункова палата є вищий орган державного фінансового контролю, який здійснює незалежний зовнішній парламентський контроль в межах спеціальної компетенції, передбаченої Конституцією України, цим Законом, Законом України “Про Рахункову палату”, іншими актами чинного законодавства. Рахункова палата має свої реґіональні представництва.


3. Верховна Рада України, Президент України та Кабінет Міністрів України здійснюють зовнішній державний фінансовий контроль під час реалізації наданих їм конституційних повноважень.


4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради здійснюють зовнішній державний фінансовий контроль у спосіб та у межах повноважень, визначених Конституцією України та іншими актами чинного законодавства.


Стаття 10. Рахункова палата


1. Рахункова палата є колегіальним органом, який має регіональні представництва у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.


2. Формування складу Колегії Рахункової палати здійснюється Верховною Радою України. Члени Колегії Рахункової палати у своїй діяльності незалежні від будь-якого стороннього впливу.


3. Голова Рахункової палати очолює її Колегію. За умовами оплати праці, матеріального забезпечення та соціального захисту він прирівнюється до Прем’єр-міністра України. Перший заступник Голови та заступник Голови, за умовами оплати праці, матеріального забезпечення та соціального захисту прирівнюються відповідно до Першого Віце Прем’єр-міністра України та Віце Прем’єр-міністра України, інші члени Колегії прирівнюються відповідно до міністрів України.


5. Рахункова палата фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. Загальна сума видатків на її утримання визначається Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на основі затвердженого Колегією Рахункової палати кошторису. Видатки на утримання Рахункової палати відображаються окремим рядком у Державному бюджеті України.


6. Рахункова палата підзвітна Верховній Раді України. Вона функціонально й організаційно незалежна від стороннього впливу при виконанні покладених на неї завдань, функцій та повноважень.


7. Структуру і штатний розклад Рахункової палати визначає її Колегія в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Рахункової палати.


  1. До основних функцій Рахункової палати належать:


1) фінансовий контроль та аналіз за формуванням та виконанням Державного бюджету України, державних позабюджетних фондів, а також місцевих бюджетів у частині фінансового забезпечення делегованих Автономній Республіці Крим, місцевим державним адміністраціям та місцевому самоврядуванню повноважень по надходженнях і витратах, розроблення та подання за наслідками контрольних і аналітичних заходів пропозицій щодо удосконалення бюджетного процесу, законності та ефективності використання державних активів;


2) фінансовий контроль за ефективністю володіння, управління, використання та відчуження активів, що належать державі, а також коштів, що залишаються у розпорядженні підконтрольного об’єкту у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних позабюджетних фондів, кредитів отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України;


3) перевірка та аналіз стану дотримання Законів, інших нормативно-правових актів з питань фінансової діяльності, підготовка пропозицій щодо їх удосконалення, а також розробка відповідних законопроектів;


4) вжиття заходів щодо забезпечення дотримання фінансового законодавства та усунення причин і наслідків його невиконання, саме внесення обов’язкових для розгляду і виконання приписів, складання протоколів про фінансові, в тому числі бюджетні правопорушення, та звернення до відповідних судів з позовами в інтересах держави;


5) координація, спрямування, методологічне та нормативне забезпечення діяльності органів державного фінансового контролю, перевірка та аналіз результатів їх роботи, а також надання їм методичної допомоги;


6) видання нормативно-правових актів з питань діяльності органів державного фінансового контролю;


7) організація взаємодії органів державного фінансового контролю та безпосередня взаємодія з правоохоронними органами;


8) проведення фінансової експертизи на відповідність чинному законодавству окремих питань бюджетного процесу, проектів програм та міжнародних договорів України, проектів Державного бюджету України, інших законів та підзаконних актів, а також експертизи нормативно-правових актів, що видаються іншими органами державного фінансового контролю та державної реєстрації цих актів, з метою формування спільних підходів здійснення контрольної діяльності;


9) надання у встановленому порядку консультативних послуг відповідним органам або посадовим особам, а також відповідей та висновків з питань, що належать до її відання;


10) утворення та ведення єдиної інформаційної бази державного фінансового контролю;


11) забезпечення підтримання зв’язків органів державного фінансового контролю України з відповідними контрольними органами інших держав, укладає з ними угоди про співробітництво;


12) інформування у встановленому порядку відповідних органів, посадових осіб та громадськості про результати своєї роботи.


9. Свою діяльність Рахункова палата здійснює за власною ініціативою на основі Конституції України, цього Закону, закону про Рахункову палату та на підставі планів роботи, що затверджуються її Колегією. Позапланові контрольні заходи проводяться за рішенням Колегії Рахункової палати.


10. Сфера контрольних повноважень Рахункової палати поширюється на Верховну Раду України та її апарат, Адміністрацію Президента України, державне управління справами, апарат Кабінету Міністрів України, апарат Ради національної безпеки і оборони України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національний банк України, уповноважені банки, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий господарський суд України, та інші судові органи, центральні органи державної виконавчої влади, Генеральну прокуратуру України, інші правоохоронні та контрольні органи, Вищу раду юстиції України, Центральну виборчу комісію України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, а також бюджетні установи - розпорядники бюджетних коштів усіх рівнів, інші юридичні особи, в тому числі громадські організації в частині формування та використання коштів Державного бюджету України, а також державні позабюджетні фонди.


11. Сфера контрольних повноважень регіональних представництв Рахункової палати поширюється на Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні ради та їх апарати, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та її апарат, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад, філії (територіальні управління) Національного банку України, бюджетні установи та організації, інші юридичні особи, в тому числі громадські організації в частині формування та використання коштів Державного бюджету України, а також державні позабюджетні фонди.


12. Завдання, функції, повноваження, порядок організації та діяльності Рахункової палати, а також її регіональних представництв, особливості її взаємовідносин з вищими органами державної влади України та відповідними органами іноземних держав визначаються законом про Рахункову палату.

  1   2   3

Схожі:

Закон україни \" Про систему державного фінансового контролю в Україні\" iconСтеблянко О. Л., здобувач Житомирський державний технологічний університет
Нагальна потреба проведення реформи державного внутрішнього фінансового контролю в Україні та створення сучасної вітчизняної моделі...
Закон україни \" Про систему державного фінансового контролю в Україні\" iconЗакон України „Про бюджетну систему" (втратив чинність). Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 21. 05. 1997р. (з наступними змінами І доповненнями). Закон України „Про Державний бюджет України на 2005 рік". Тема 5
Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21. 05. 1997р. (з наступними змінами І доповненнями)
Закон україни \" Про систему державного фінансового контролю в Україні\" iconЗакон України «Про соціальне партнерство» кзпп україни Закон України «Про охорону праці» Закон України «Про соціальний діалог» Трудовий кодекс
Який нормативно-правовий акт визначає поняття, систему та рівні соціального діалогу з питань охорони праці?
Закон україни \" Про систему державного фінансового контролю в Україні\" iconЗакон україни про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні

Закон україни \" Про систему державного фінансового контролю в Україні\" iconУдк 336. 008. 6 Регіональні аспекти активізації державного фінансового контролю
Усе це вимагало створення нової системи фінансового контролю, принципи організації, компетенція і функції повноваження якої відповідали...
Закон україни \" Про систему державного фінансового контролю в Україні\" iconУдк 336. 008. 6 Регіональні аспекти активізації державного фінансового контролю
Усе це вимагало створення нової системи фінансового контролю, принципи організації, компетенція і функції повноваження якої відповідали...
Закон україни \" Про систему державного фінансового контролю в Україні\" iconШановний Сергію Васильовичу! За результатами аналізу закон
Державної судової адміністрації України з фінансового контролю за використанням судами коштів Державного бюджету України (реєстр....
Закон україни \" Про систему державного фінансового контролю в Україні\" iconЗакон україни про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Із змінами І доповненнями, внесеними  Законами України
...
Закон україни \" Про систему державного фінансового контролю в Україні\" iconЗакон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16. 04. 91 року №959 ХІІ, із змінами та доповненнями Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.
move to 0-16381002
Закон україни \" Про систему державного фінансового контролю в Україні\" iconЗакон України «Про Національний банк України» №679-хіv від 20. 05. 1999р. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-ііі від 04. 2001 р
Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-ііі від 04. 2001 р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи