Генеральна прокуратура україни icon

Генеральна прокуратура україни




Скачати 139.6 Kb.
НазваГенеральна прокуратура україни
Дата25.08.2012
Розмір139.6 Kb.
ТипДокументи

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

 


ЗАТВЕРДЖЕНО

Генеральним прокурором України

від 29 грудня 1998 р. 



Інструкція

про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах


1. Загальні положення


Міжнародне співробітництво органів прокуратури України у галузі правової допомоги здійснюється на основі міждержавних угод і договорів, учасником яких є Україна, законів України, а також нормативних актів і відомчих угод Генеральної прокуратури України.


Співробітництво органів прокуратури України з компетентними установами іноземних держав базуються на принципах:


- взаємної поваги до національного суверенітету і неухильного дотримання норм національного законодавства та міжнародного права;


- невтручання в питання політичного, військового, релігійного або расового характеру.


При застосуванні цієї Інструкції поняття правової допомоги у широкому розумінні означає підготовку, передачу до іноземних правоохоронних органів і судових установ, а також виконання на їх прохання звернень (клопотань, доручень, запитів) про:


- проведення процесуальних дій (виконання слідчих дій, вручення документів, передачу предметів, надання документів та виконання інших процесуальних заходів);


- екстрадицію, тобто видачу осіб, підозрюваних (обвинувачених) у скоєнні злочинів;


- перейняття (передачу або прийняття) кримінального переслідування.


^ 2. Порядок підготовки, передачі та виконання міжнародних слідчих доручень про проведення процесуальних дій


2.1. Міжнародні слідчі доручення про проведення процесуальних дій на території іншої держави готуються працівниками органів прокуратури на місцях і повинні містити:


- найменування органу прокуратури, що є ініціатором доручення та закордонної установи, до якої звернено запит;


- посилання на чинну угоду про надання правової допомоги, учасником якої є як Україна, так і запитувана сторона;


- найменування справи або матеріалу, по яких запитується правова допомога;


- опис подій, що є предметом розслідування (встановлення), їх юридична кваліфікація;


- дані про пред'явлення обвинувачення з викладенням повного тексту відповідних статей Кримінального кодексу України;


- прізвище, ім'я, по батькові та процесуальне становище осіб, з якими необхідно виконати процесуальні дії, відомості про їх місце проживання та перебування, рід занять, а також інші наявні дані, що можуть полегшити виконаним доручення;


- перелік процесуальних дій, які підлягають виконанню;


- у разі необхідності - дані про працівників органів прокуратури, присутність яких при виконанні процесуальних дій вважається потрібною, обгрунтування потреби та бажані строки відрядження, план роботи у відрядженні кожного з працівників, якщо їх декілька;


- у випадках, коли це передбачено відповідним договором або на вимогу компетентного органу держави виконання звернення, міжнародне доручення може містити і інші дані (наприклад, виклад статей, за ознаками яких порушено справу, тощо). 


У разі необхідності виконання слідчих дій, проведення яких відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства України можливе лише за умови винесення відповідної постанови (проведення обшуків, виїмок, накладання арештів на майно тощо) до міжнародних доручень долучаються необхідні постанови.


2.2. Міжнародні слідчі доручення про проведення процесуальних дій та документи, які до них додаються, складаються на чистих аркушах паперу державною мовою України з обов'язковим долученням до них належним чином завіреного перекладу на мову запитуваної сторони або передбачену договором. Для учасників Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року допускається складання всіх документів російською мовою.


Міжнародні доручення та документи, які до них додаються, мають бути засвідчені підписом слідчого або іншої компетентної особи і скріплені гербовою печаткою прокуратури - ініціатора доручення.


2.3. Міжнародні слідчі доручення, за виключенням випадків, коли міжнародними договорами України або міжвідомчими угодами передбачається можливість їх направлення безпосередньо територіальними прокурорами, надсилаються до Генеральної прокуратури України через прокуратуру області (прирівняну до неї прокуратуру) з листом, в якому вказується обгрунтованість запиту підпорядкованої прокуратури про проведення процесуальних дій на території іншої держави.


2.4. Генеральна прокуратура України після вивчення та перевірки матеріалів у разі належного їх оформлення готує і в можливо стислий термін відповідно до порядку, встановленого двосторонніми або багатосторонніми угодами, учасником яких є Україна, надсилає у відповідний орган іноземної держави звернення про проведення за межами України запитуваних процесуальних дій.


2.5. Запити про проведення процесуальних дій, що надійшли до Генеральної прокуратури України від правоохоронних установ інших держав, розглядаються міжнародно-правовим управлінням Генеральної прокуратури України.


За відсутності обставин, які в силу чинного законодавства України і положень міжнародних угод перешкоджають наданню правової допомоги, запити в тижневий строк відповідно до вимог закону про підслідність надсилаються компетентним установам, які, у свою чергу, організовують їх виконання. Матеріали виконаного доручення, завірені гербовою печаткою органу виконання запиту, надсилаються до Генеральної прокуратури України по таких самих каналах, якщо інше не обумовлено двосторонніми або багатосторонніми угодами, учасницею яких є Україна.


У разі неможливості виконання доручення зацікавлена сторона повідомляється про це з мотивованим викладенням відповідних причин.


2.6. Територіальні прокурори в межах своєї компетенції забезпечують контроль за кваліфікованою і своєчасною підготовкою доручень та нагляд за додержанням законів при виконанні запитів про проведення процесуальних дій.


^ 3. Порядок підготовки, передачі та виконання клопотань про екстрадицію (видачу) осіб


3.1. Клопотання про екстрадицію (видачу) осіб готуються працівниками органів прокуратури на місцях і повинні містити:


- найменування органу прокуратури, що є ініціатором клопотання та закордонної установи, до якої звернено запит;


- посилання на чинну угоду про надання правової допомоги, учасницею якої є як України, так і запитувана сторона;


- найменування справи, по якій запитується правова допомога;


- опис подій, що є предметом розслідування (встановлення), їх юридична кваліфікація;


- копію постанови про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або копію вироку з підтвердженням того, що вирок набрав законної сили, завірені гербовою печаткою органу, який виніс постанову (вирок);


- довідку про докази, якими підтверджується вина розшукуваної особи у вчиненні злочину;


- копію постанови про притягнення цієї особи як обвинуваченого;


- текст закону (статті Кримінальною кодексу України), за яким кваліфікується злочин;


- прізвище, ім'я, по батькові розшукуваної особи, повна дата і місце народження, місце проживання або місцеперебування за кордоном та інші відомості про цю особу;


- висновок органів внутрішніх справ про громадянство розшукуваної особи відповідно до Закону України "Про громадянство України";


- довідку про частину невідбутого покарання (у випадках, коли запит про видачу робиться щодо засудженої особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання);


- постанову слідчого (суду) про розшук особи;


- відомості про матеріальні збитки, заподіяні внаслідок злочину;


- дві фотокартки та дактилокарта розшукуваної особи (за наявності).


Вказані документи повинні бути завірені гербовою печаткою.


До матеріалів також додаються належним чином завірені текст клопотання про екстрадицію (видачу) та тексти перелічених документів, перекладених на державну мову країни, з якої підлягає видачі розшукувана особа, або мову звернення, передбачену договором. Для учасників Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року допускається складання всіх документів російською мовою.


3.2. Клопотання про екстрадицію надсилаються до Генеральної прокуратури України через прокуратуру області (прирівняну до неї прокуратуру) з листом, в якому вказується обгрунтованість запиту підпорядкованої прокуратури щодо видачі в Україну особи, яка розшукується правоохоронними органами України.


3.3. Генеральна прокуратура України після вивчення та перевірки матеріалів, у разі належного їх оформлення, готує і не пізніше 10 днів з моменту отримання матеріалів відповідно до порядку, встановленого двосторонніми або багатосторонніми угодами, учасницею яких є Україна, надсилає до відповідного органу іноземної держави клопотання про видачу (екстрадицію) розшукуваної особи.


3.4. У разі надходження від органів іноземної держави згоди на видачу розшукуваної особи і повідомлення про її затримання (арешт) Центральний орган виконання положень відповідної двосторонньої або багатосторонньої угоди, учасницею яких є Україна, направляє доручення МВС України та Державному департаменту України з питань виконання покарань щодо організації прийому цієї особи. У дорученні також повідомляється адреса етапування заарештованого.


3.5. Після закінчення провадження у справі щодо виданої особи до Генеральної прокуратурі України надсилається належним чином завірена копія постанови або вироку для подальшого інформування відповідного іноземного органу. 


3.6. Запити про видачу осіб, що надійшли до Генеральної прокуратури України від правоохоронних установ інших держав, розглядаються міжнародно-правовим управлінням Генеральної прокуратури України.


За відсутності обставин, які в силу чинного законодавства України і положень міжнародних угод перешкоджають вирішенню питання щодо видачі особи, прокурорам областей (прирівняним до них прокурорам) у тижневий строк надсилається відповідне доручення. Матеріали виконаного доручення надсилаються до Генеральної прокуратури України по таких самих каналах.


3.7. При задоволенні запиту щодо видачі особи Генеральна прокуратура України, якщо вона визначена Центральним органом виконання положень відповідної двосторонньої або багатосторонньої угоди, інформує запитуючу сторону про прийняте рішення і направляє доручення МВС України та Державному департаменту України з питань виконання покарань про організацію передачі цієї особи правоохоронним органам запитуючої сторони. У випадку, якщо Центральним органом виконання договору є Міністерство юстиції України, Генеральна прокуратура України у 10-денний строк направляє до нього матеріали для вирішення питання по суті.


3.8. У разі наявності перешкод для видачі запитуваної особи зацікавлена сторона повідомляється про це з мотивованим викладенням відповідних причин.


3.9. При затриманні осіб за дорученнями компетентних органів інших держав, у тому числі направленими через Генеральну прокуратуру України, прокурори, що здійснюють нагляд, перевіряють законність та підстави їх затримання, строки, наявність документів про арешт, а в разі відсутності вказаних документів невідкладно запитують їх в ініціаторів розшуку і ставлять перед ними питання щодо термінового направлення відповідних клопотань про видачу. До надходження постанов (ухвал) про арешт затримані тримаються в ізоляторах тимчасового тримання.


Після підтвердження арешту і надання постанов (ухвал) щодо цього, у тому числі переданих поштою, телефаксом, телеграфом чи телетайпом, заарештовані тримаються під вартою в слідчих ізоляторах відповідно до строків, передбачених багатосторонніми та двосторонніми договорами.


Про затримання (арешт) осіб за дорученнями компетентних органів інших держав невідкладно інформується Генеральна прокуратура України.


При ненадходженні документів про арешт звільнення проводиться з повідомленням відповідних прокурорів.


3.10. Територіальні прокурори за місцем затримання і взяття під варту осіб, які підлягають видачі:


- отримують від них пояснення щодо мети приїзду в Україну, місця та часу проживання і реєстрації, громадянства, надання притулку;


- перевіряють достовірність наявних у них документів, встановлюють їх особу, громадянство відповідно до Закону України "Про громадянство України";


- у необхідних випадках з'ясовують через паспортно-візові служби ГУ УМВС України в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі або консульські служби МЗС України щодо їх громадянства.


У разі підтвердження ініціаторами розшуку намірів порушити клопотання про видачу вказаних осіб матеріали перевірок разом з висновком невідкладно надаються через прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інших прирівняних до них прокурорів до Генеральної прокуратури України.


Звільнення заарештованих з-під варти проводиться тільки за вказівкою Генеральної прокуратури України після прийняття нею чи іншим уповноваженим на те органом рішення про відмову у видачі або при ненадходженні клопотання щодо видачі.


3.11. Забороняється видача осіб, які мають громадянство України, скоїли діяння, що не є злочинами відповідно до чинного українського законодавства, або яким надане право притулку, а також якщо санкція за злочин передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком менше одного року; якщо особі призначено за вироком покарання строком менше шести місяців (відповідно до положень Європейської конвенції про видачу правопорушників нижня межа засудження у разі видачі для приведення вироку суду до виконання становить чотири місяці); якщо особа переслідується у порядку приватного обвинувачення; якщо закінчився строк давності; коли кримінальне переслідування не може бути порушено чи вирок суду не може бути приведено до виконання; за наявності інших законних підстав відповідно до законодавства України.


3.12. При встановленні обставин, що виключають видачу, затримані звільняються з-під варти з повідомленням про це прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інших прирівняних до них прокурорів, а також Генеральну прокуратуру України.


Разом з тим не допускати формального ставлення до встановлених фактів щодо вчинення такими особами особливо тяжких злочинів (умисні вбивства, бандитизм і т. п.), негайно повідомляти Генеральну прокуратуру України та ініціаторів розшуку для термінового порушення перед компетентними органами запитуючої держави питання щодо направлення клопотання для здійснення кримінального переслідування на території України.


У разі підтвердження ініціаторами розшуку намірів клопотати про передачу кримінального переслідування тримати таких осіб під вартою на підставі постанови (ухвали) компетентного органу іноземної держави про їх арешт до надходження матеріалів кримінальної справи.


3.13. Територіальні прокурори в межах своєї компетенції забезпечують контроль за кваліфікованою і своєчасною підготовкою клопотань та виконанням доручень з питань екстрадиції, перевіряють скарги затриманих (заарештованих) осіб, які підлягають видачі, щодо законності та обгрунтованості затримання (арешту), умов тримання, відмови у визнанні їх громадянами України, можливих перешкод для їх видачі, керуючись тим, що питання кримінального судочинства у конкретних справах до юрисдикції правоохоронних органів України не відносяться.


^ 4. Порядок підготовки, передачі та виконання клопотань про перейняття кримінального переслідування


4.1. Клопотання про передачу кримінального переслідування готуються працівниками органів прокуратури на місцях і повинні містити:


- найменування органу прокуратури, що є ініціатором клопотання, та закордонної установи, до якої звернено запит;


- посилання на чинну угоду про надання правової допомоги, учасницею якої є як Україна, так і запитувана сторона;


- опис подій, що є предметом розслідування (встановлення), їх юридична кваліфікація;


- текст закону (статті Кримінального кодексу України), за яким кваліфікується злочин;


- прізвище, ім'я, по батькові підозрюваної (обвинуваченої) особи повна дата і місце народження, відомості про її громадянство, місце проживання або місцеперебування за кордоном, інші дані про особу, а також по можливості, опис зовнішності цієї особи, її фотокартку та дактилокарту;


- заяви потерпілого з кримінальної справи, порушеної за заявою потерпілого, і про відшкодування матеріальних та моральних збитків, якщо такі є;


- відомості про розмір заподіяної матеріальної шкоди;


- матеріали кримінального переслідування та наявні докази.


Вказані документи повинні бути завірені гербовою печаткою.


У разі направлення порушеної кримінальної справи кожний документ повинен бути засвідчений гербовою печаткою прокуратури - ініціатора клопотання, а її копія залишається в органі, який проводив розслідування.


До матеріалів також додаються належним чином завірені текст клопотання та тексти перелічених документів, перекладених на державну мову запитуваної сторони або мову звернення, передбачену договором. Для учасників Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року допускається складання всіх документів російською мовою.


4.2. Якщо особа в момент направлення клопотання про передачу кримінального переслідування тримається під вартою на території України, вона доставляється на територію запитуваної сторони. Передача такої особи відбувається у порядку, передбаченому для здійснення екстрадиційної процедури.


4.3. Клопотання про передачу кримінального переслідування, за винятком випадків, коли міжнародними договорами України або міжвідомчими угодами передбачено можливість їх направлення безпосередньо територіальними прокурорами, надсилаються до Генеральної прокуратури України через прокуратуру області (прирівняну до неї прокуратуру) з листом, в якому вказується обгрунтованість запиту підпорядкованої прокуратури про передачу кримінального переслідування.


4.4. Генеральна прокуратура України після вивчення та перевірки матеріалів, у разі належного їх оформлення, готує і в можливо стислий строк відповідно до порядку, встановленого двосторонніми або багатосторонніми угодами, учасницею яких є Україна, надсилає до відповідного органу іноземної держави клопотання про передачу кримінального переслідування.


4.5. Запити про прийняття кримінального переслідування, що надійшли до Генеральної прокуратури України від правоохоронних установ інших держав, розглядаються міжнародно-правовим управлінням Генеральної прокуратури України.


За відсутності обставин, які в силу чинного законодавства України і положень міжнародних угод перешкоджають наданню правової допомоги, запити в тижневий строк відповідно до вимог закону про підслідність надсилаються компетентним установам України. Останні, в свою чергу, організовують їх виконання відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства України.


4.6. У разі закриття кримінальної справи, зупинення слідства або засудження особи до Генеральної прокуратури України надсилається належним чином завірена копія постанови або вироку для подальшого інформування відповідного іноземного органу.


4.7. Територіальні прокурори в межах своєї компетенції забезпечують контроль за кваліфікованою і своєчасною підготовкою клопотань про передачу кримінального переслідування, а також здійснюють нагляд за додержанням чинного законодавства під час досудового слідства та судового розгляду даної категорії справ.


5. Інструкцію про порядок зносин органів прокуратури України з компетентними установами іноземних держав, яку було затверджено та введено в дію з 1 січня 1996 року наказом Генерального прокурора України N 23 від 25 грудня 1995 року, вважати такою, що втратила чинність.


____________


  


Надруковано:

Збірник нормативний актів "Прокуратура в Україні",

Юрінком Інтер, Київ-2000.


   

Схожі:

Генеральна прокуратура україни iconГенеральна прокуратура україни
Прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва І севастополя, військовим прокурорам регіонів та
Генеральна прокуратура україни iconДьомін Юрій Михайлович, Генеральна прокуратура України, заступник начальника Головного управління нагляду за додержанням закон
Робота виконана у Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України
Генеральна прокуратура україни iconЗакон і бізнес. 2007. №13. 31 березня
Навчання вже не світло, а гроші?: Генеральна прокуратура провела перевірку дотримання законів про освіту, спрямовану на запобігання...
Генеральна прокуратура україни iconСтатистична картка про наслідки розслідування злочину прокуратура Киевского района города Одессы
Розділ заповнюється працівником овс по веденню обліково – реєстраційної І статистичної роботи
Генеральна прокуратура україни iconЕнергія для всіх
Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла резолюцію (A/res/65/151), оголосивши 2012 рік Міжнародним роком стійкої...
Генеральна прокуратура україни iconВідповідно до пункту 49 порядку денного Генеральної Асамблеї ООН
Хімія наше життя, наше майбутнє! Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй на 63-ій сесії ухвалила проголосити 2011 рік Міжнародним...
Генеральна прокуратура україни iconVictoria andrievska@unic org
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила Міжнародний рік молоді (12 серпня 2010 – 12 серпня 2011), щоб залучити...
Генеральна прокуратура україни iconЗакон України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 року №30!8~ III // Офіційний вісник України 2002. №10,- ст. 442
Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня !996 р. //Відомості Верховної Ради України. — 1996.— № зо
Генеральна прокуратура україни iconНаціональний банк україни лист від 19. 06. 98 р. N 43-211/376-4361
Національного банку України, оскільки відповідно до статті 92 Конституції України діяння, які є злочинами, визначаються виключно...
Генеральна прокуратура україни iconЗакон України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 року №3018-ш // Офіційний вісник України. 2002. №10. Ст. 442
Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.— 1996.— № зо
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи