Р. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов\

Р. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов'язаних з порушеннями бюджетного закон




Скачати 117.9 Kb.
НазваР. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов'язаних з порушеннями бюджетного закон
Р.Л. Степанюк ПОДОЛАННЯ ПРОТИДІЇ РОЗСЛІДУВАННЮ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ'ЯЗА
Дата26.08.2012
Розмір117.9 Kb.
ТипЗакон

Р.Л. Степанюк

ПОДОЛАННЯ ПРОТИДІЇ РОЗСЛІДУВАННЮ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМИ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Кримінальна відповідальність за злочинні порушення бюджетного законодавства (статті 210 і 211 Кримінального кодексу України) в Україні існує понад чотири роки. Боротьба з вказаними злочинами знаходиться в центрі уваги правоохоронних органів. Але аналіз емпіричного матеріалу вказує на недостатній рівень застосування вказаних норм на практиці, значну кількість закритих та призупинених кримінальних справ, а також таких, що знаходяться в провадженні більше року. Наприклад, за даними УОІ МВС України у 1999 році по Україні з 591 кримінальних справ за статтею 80-3 КК (1960 року), що знаходились у провадженні, було розслідувано 381 справу, до судів же направлено 136 справ. Всього ж за даними Міністерства юстиції судами в Україні за період з жовтня 1997 по липень 2001 років було засуджено тільки 130 осіб за статтею 80-3 КК (1960 року), за статтею 80-4 КК (1960 року) жодної особи засуджено не було.

Така ситуація значною мірою обумовлюється вельми “успішною” протидією виявленню і розслідуванню злочинів з боку службових осіб, винних у вчиненні злочинних порушень бюджетного законодавства.

Питанням подолання протидії розслідуванню присвячено кілька окремих наукових праць [1-4]. Певна увага методам подолання протидії розслідуванню приділяється і при дослідженні методик розслідування окремих видів злочинів [5, c. 124-147; 6, c. 282-296; 7, c. 2-3], та при розгляді способів протидії розслідуванню з боку окремих суб'єктів [8, c. 479; 9, c. 67-70; 10, c. 7-9]. Не дивлячись на збільшення в останній період кількості наукових праць, що присвячені різним аспектам цього явища, та навіть на початок формування окремої криміналістичної теорії протидії розслідуванню [11] вказана проблема залишається ще не до кінця вирішеною, оскільки недостатньо в теоретичному плані розроблені визначення протидії, її ознаки, форми, способи, їх класифікація [ 12, c. 26], місце відомостей про неї у межах приватної методики розслідування.

За останній період у науковій літературі пропонуються різні визначення протидії розслідуванню (В.Н. Карагодін [1, c. 18], А.М. Кустов [ 2, c. 53], Р. Н. Шехавцов [ 13, c. 64], Е.У. Бабаева [10, c. 7], О.Л. Стулін [12, c. 26], А.Ф. Волобуєв [5, c. 126], В.Д. Берназ [14, c. 79] та ін. [15, c. 239]). При цьому у визначеннях різних авторів існує цілий ряд невідповідностей, зокрема, при визначенні форми діяння, суб'єктивного відношення особи до своїх дій, їх відповідності закону, часу вчинення, кола суб'єктів протидії. Не вдаючись детально в аналіз існуючих дефініцій, відзначимо, що, на наш погляд, протидія розслідуванню злочину може бути визначена як умисні діяння осіб, що вчинюються після початку кримінально-процесуальної діяльності з метою створення перешкод встановленню об'єктивної істини у кримінальній справі.

Широке використання особами, які винні у злочинних порушеннях бюджетного законодавства, різноманітних способів і прийомів протидії розслідуванню обумовлено, перш за все, особливостями суб’єкту вказаного виду злочинів. Вчинити ці злочини може не будь-хто, а лише службові особи, причому часто досить високого рівня. 56 зі 100 опитаних слідчих і оперативних працівників, які приймали участь у розслідуванні бюджетних злочинів, вказали на протидію розслідуванню як обставину, що викликала найбільші складнощі.

Для дослідження цієї проблеми найбільш придатною є, на наш погляд, запропонована А.Ф. Волобуєвим класифікація прийомів протидії розслідуванню [5, c. 135-147], яку взято нами за основу, оскільки більшість з цих прийомів з урахуванням специфіки злочинів даної категорії використовується і особами, які вчиняють злочинні зловживання з бюджетними коштами. Можливостей для здійснення протидії розслідування у службових осіб (особливо у керівників органів державної влади або місцевого самоврядування) значно більше ніж у інших злочинців. Те, що звичайні злочинці можуть здійснити тільки у складі організованої злочинної групи, порушники бюджетного законодавства мають можливість здійснити самостійно. Якщо злочинні угруповання використовують для здійснення протидії розслідування як власні сили, так і корумпованих представників органів державної влади, то особи, винні у вчиненні бюджетних злочинів, самі часто є представниками органів державної влади. При цьому у них є широкі можливості використання для протидії розслідування власних службових повноважень і різного роду особистих зв'язків з іншими високопоставленими посадовими особами. Ускладнює ситуацію ще й така обставина, що у даній категорії кримінальних справ відносно підозрюваних (обвинувачених) майже завжди застосовуються запобіжні заходи, які не пов’язані з взяттям під варту, та вони продовжують займати свої посади під час всього розслідування (а іноді й після розгляду справи).

Проведене нами дослідження дає змогу вказати, що службові особи, які скоюють бюджетні злочини, використовують наступні форми протидії розслідуванню, ступень розповсюдженості яких визначено по результатам анкетування та інтерв’ювання слідчих і оперативних працівників:

^ 1. Знищення, приховування або фальсифікація бухгалтерських, банківських (казначейських) документів, які відображують операції з бюджетними коштами (72 %). Методи подолання цієї форми протидії розслідуванню залежать від конкретного її способу. Попередження спроб злочинців та інших осіб знищити, приховати або фальсифікувати документи має полягати у швидкому та повному виконанні одного з найважливіших тактичних завдань початкового етапу розслідування злочинів, пов'язаних з порушеннями бюджетного законодавства – забезпечення збереження необхідних документів. Виконання цього завдання здійснюється шляхом невідкладного та грамотного проведення виїмок документів, а також в окремих випадках обшуків за місцем роботи та проживання відповідних осіб. Вирішенню цього завдання сприяє, також, проведення комплексу оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення місць знаходження документів, а також осіб, у яких вони можуть знаходитись, а також певних заходів організаційного характеру (використання знань обізнаних осіб, вивчення відповідної нормативної та учбової літератури, ознайомлення з особливостями даного органу, установи тощо).

Якщо мала місце фальсифікація документів, потрібне проведення комплексу слідчих дій, оперативно-розшукових та інших заходів, основними завданнями яких є: а) виявлення і вилучення інших екземплярів цього документу; б) встановлення і допит всіх осіб, які приймали участь у складанні справжніх або фальсифікації наявних документів; в) встановлення і допит всіх осіб, підписи, посади, прізвища яких є на сфальсифікованому документі; г) допит осіб, відповідальних за ведення в установі бухгалтерського обліку, діловодства; д) встановлення і допит осіб, які приймали або повинні були брати участь у фінансових, господарських, правотворчих та інших операціях, з приводу яких складено фальсифікований документ.

Окремо слід відзначити випадки, коли службові особи, в розпорядженні яких знаходяться суттєві для справи документи, відмовляються видати їх слідчому, мотивуючи свої дії відсутністю, знищенням, неможливістю знаходження потрібних об’єктів. Засоби подолання цієї форми протидії розслідуванню досить докладно описані В.Н. Карагодіним. Він вказує, що в ситуації, коли службові особи заявляють про відсутність необхідних слідчому об’єктів (в тому числі і документів), рекомендується: а) перевірити достовірність цих стверджень (шляхом слідчих дій або оперативно-розшуковими заходами встановлюється, коли в останній раз використовувався об’єкт, хто його бачив та застосовував); б) прийняти заходи для розшуку необхідних органам розслідування об’єктів; в) спробувати вплинути на суб’єктів протидії, щоб вони відмовились від своєї діяльності (переконання, пред’явлення доказів їх участі в протидії попередньому розслідуванню, роз’яснення їм неминучості несприятливих наслідків при продовженні протидії тощо) [1, c. 143-147].

^ 2. Тиск на свідків злочинних дій (52%). Мета такого прийому протидії розслідуванню – заставити свідків дати неправдиві показання відносно фактів порушень бюджетного законодавства службовою особою. Цей прийом досить часто використовується підозрюваними (обвинуваченими) за даною категорією справ. Пояснюється така ситуація тим, що злочинець, як правило, займає керівну посаду в державному органі, установі, підприємстві чи організації, а основні свідки злочину часто є його підлеглими. Це надає злочинцям змогу здійснювати тиск на свідків шляхом погроз звільненням з роботи, дисциплінарними стягненнями та іншими службовими неприємностями. Також може використовуватись підкуп, обіцянки службового росту. У деяких випадках злочинці вдаються і до відвертих загроз і протиправних дій щодо життя та здоров'я свідків та членів їх сімей.

У криміналістичній літературі з метою попередження такої форми протидії розслідуванню рекомендується ретельне проведення перших допитів з максимальною деталізацією показань, а також застосування аудио- чи відеозапису з метою фіксації показань. Якщо ж попередити зміну раніше наданих свідчень не вдалось, то рекомендується вибирати засоби подолання цього прийому протидії розслідування в залежності від причин, що підштовхнули свідка до надання допомоги злочинцям [5, c. 139]. Законодавство надає слідчому можливості вибрати такі засоби. Зокрема, він повинен попередити свідка про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 178 КК. При цьому слідчому необхідно спробувати роз’яснити свідку реальність такої можливості. Якщо є підстави вважати, що обвинувачений здійснює тиск на свідка-підлеглого з використанням свого службового становища, то слідчий зобов’язаний відповідно до ст. 147 КПК винести постанову про відсторонення обвинуваченого від займаної посади. У складних випадках, коли є підстави вважати, що з боку злочинців мають місце реальні загрози життю, здоров’ю, житлу та майну свідка, може бути організована його охорона. Можливість та порядок застосування такого засобу подолання протидії розслідуванню з боку зацікавлених осіб врегульовано ст., ст. 521 – 525 КПК, а також Законом України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” від 23.12.1993 р.

3. Втручання у процес розслідування корумпованих представників органів державної влади (39%). Особливістю названого виду злочинів є та обставина, що самі злочинці часто займають високі посади у органах державної влади чи управління і можуть використовувати своє становище для здійснення впливу не тільки на членів слідчо-оперативної групи, а й на керівництво правоохоронних органів. Тому у таких випадках необхідно, щоб розслідування проводили слідчі правоохоронного органу (прокуратури, МВС, СБУ) більш високого рівня.

^ 4. Використання корумпованих працівників правоохоронних органів для протидії розслідуванню (28%). При цьому злочинцями можуть використовуватись такі прийоми, як: а) розголошення зацікавленим особам даних досудового слідства; б) усунення від розслідування “незговірливих” працівників; в) дача слідчому прямих указівок про необхідність закриття кримінальної справи (частіше за все в усній формі, сполученій з погрозами службовими неприємностями у разі відмови та з обіцянками службового росту у разі погодження); г) необґрунтоване часте і на тривалий час витребування кримінальної справи для перевірки, сполучене з наступним наданням письмових вказівок про проведення низки слідчих та інших дій, виконання яких є по-перше недоцільним, а, по-друге, або технічно неможливе чи суттєво ускладнене, що призводить, як мінімум, до затягування строків досудового слідства.

Нейтралізувати такі прийоми дуже складно і нерідко, як свідчить опитування слідчих, цього зробити не вдається. За даними В.Н. Карагодіна близько 40 % слідчих, що були опитані, не змогли подолати тиск керівництва та виконали його вимоги [1, c. 160]. Найефективнішими засобами подолання такої протидії розслідування є: а) провадження розслідування слідчими підрозділами більш високого рівня підпорядкування ніж рівень, на якому вчинено злочин; б) переконання керівника в помилковості його позиції, при цьому впливаючи на його позитивні якості та роз’яснюючи суспільну небезпеку злочинних дій порушників бюджетного законодавства; в) вимога з боку слідчого формального документального підтвердження вказівок про закриття кримінальної справи (що потребує від слідчого високого професіоналізму та громадської мужності, оскільки такий крок може призвести до службових ускладнень) [5, c. 143]; г) оскарження слідчим таких дій та рішень прокурору або вищестоящому керівництву.

^ 5. Протиправні дії у відношенні до слідчого або інших осіб, які тією чи іншою мірою беруть участь у розслідуванні (оперативних працівників, експертів тощо) (15%). Такі дії можуть виражатись у спробах дати хабара цим особам, а також у загрозах життю та здоров`ю слідчого, оперативних працівників або членів їх сімей. Загрози життю та здоров’ю вказаних осіб у даній категорії справ застосовуються злочинцями нечасто. У таких випадках реальним способом подолання такої протидії розслідування є взяття осіб, яким загрожують під охорону службою внутрішньої безпеки МВС, порядок застосування котрої врегульовано Законом “Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів” від 23.12.1993 р. Значно частіше зацікавлені особи намагаються підкупити осіб, які приймають участь у розслідуванні. Безумовно, “ефективність” цього прийому протидії розслідуванню значною мірою залежить від чесності та порядності самих осіб, яким пропонують хабара. В умовах низького матеріального забезпечення працівників правоохоронних органів деякі з них не втримуються перед цією спокусою. Для нейтралізації подібних намагань з боку зацікавлених у “розвалі” кримінальної справи осіб пропонується здійснювати комплекс заходів, а саме: а) забезпечити достойне матеріальне забезпечення працівників правоохоронних органів; б) доручення розслідування найбільш кваліфікованим працівникам; в) здійснення систематичного контролю за ходом розслідування у кримінальних справах з боку керівників слідчих підрозділів, прокуратури, служб внутрішньої безпеки; г) обов’язкове притягнення до кримінальної відповідальності працівників, винних у хабарництві, корупції [5, c. 144].

^ 6. Утворення негативної суспільної думки щодо процесу розслідування злочинних порушень бюджетного законодавства (10%). Цей прийом полягає у використанні засобів масової інформації для публікацій та телевізійних передач, у яких створюється позитивний облік злочинця та негативно описуються дії правоохоронних органів. При цьому часто неправдиво подається інформація відносно обставин злочину, дій правоохоронців, вказується на політичне підґрунтя кримінальної справи. Такий спосіб протидії розслідування більш характерний для організованих злочинних груп, які вчиняють економічні злочини. Державні ж службовці, винні у скоєнні злочинних порушень бюджетного законодавства по зрозумілим причинам не мають бажання щоб факти їх діяльності стали надбанням громадськості. Досить важко, наприклад, довести людям, які роками не отримують зарплату, що бюджетні гроші були використані на проведення банкетів чи на потреби органів управління на законних підставах, і що за це можна не притягати до відповідальності. Тому такий спосіб протидії розслідуванню злочинів цієї категорії застосовується нечасто і, як правило, у випадках, коли відомості про злочин вже з’явились у засобах масової інформації. У такому разі у відповідь з’являються замовлені зацікавленими у перешкоді розслідуванню особами газетні статті, телевізійні передачі, в яких інформація про подію та обставини злочину подається у перекрученому вигляді, та критикується діяльність правоохоронних органів. Успішною така протидія розслідуванню може бути лише при умові, якщо правоохоронні органи не використовують засоби масової інформації для надання громадськості офіційної інформації про розслідування, а обмежуються лише повідомленням про факт порушення кримінальної справи, провокуючи тим самим винних осіб на вчинення заходів по спростуванню своєї вини у скоєнні злочину, про який вже стало відомо населенню. Тому для нейтралізації тиску на слідство з боку засобів масової інформації правоохоронним органом слід постійно та детально (звичайно, без розголошення даних, які містять слідчу таємницю) інформувати громадськість про стан розслідування таких справ.

Успіх у попередженні та подоланні протидії розслідуванню злочинів вказаного виду, значною мірою обумовлюється високим професіоналізмом та особистими моральними якостями як слідчого та інших осіб, що беруть участь у розслідуванні, так і службових осіб правоохоронних органів, які здійснюють керівництво та контроль за діяльністю по розслідуванню злочинних зловживань з бюджетними коштами. Важливе значення має, також, знання працівниками правоохоронних органів методики розслідування злочинів даного виду та законодавчої бази в сфері бюджетних правовідносин.

1. Карагодин В.Н. Преодоление противодействия предварительному расследо­ванию — Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1992.

2. Кустов А.М. Механизм деятельности по противодействию расследованию. // Актуальные проблемы криминалистического обеспечения расследования преступлений. Труды Академии МВД РФ. – М.: Академия МВД России, 1996, с. 50-59.

3. Бабаева Э.У. Противодействие предварительному расследованию и пути его преодоления. – М.: Изд-во “Щит-М”, 2001.

4. Журавлёв С.Ю. Противодействие деятельности по раскрытию и расследованию преступлений и тактика его преодоления: Дисс. … канд. юрид. наук. – Нижний Новгород: Нижн. Новг. ВШ МВД РФ, 1992.

5. Волобуєв А.Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000.

6. Основы борьбы с организованной преступностью. / Под ред. Овчинского В.С., Эминова В.Е., Яблокова Н.П. – М.: ИНФРА М, 1996. – 400с.

7. Колесникова Т.В. Преодоление противодействия при расследовании вымогательства, совершённого преступными группами // Российский следователь. – 2001. - № 1. – с. 2-3.

8. Зорин Г.А. Криминалистическая методология. – Мн.: Амалфея, 2000.

9. Чаплинський К. Особливості проведення слідчих дій (за участю захисника) при розслідуванні злочинів, вчинених організованими угрупованнями // Право України. – 2001. - № 6. – с. 67-70.

10. Бабаева Э.У. Противодействие предварительному следствию и пути его преодоления // Российский следователь. – 2001. - № 6. – с. 7-9.

11. Александренко О.В. До питання про формування криміналістичної теорії протидії розслідуванню та заходів по їх подоланню // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Тези доп. Міжнар. наук.-практ. конференції. Ч. 1. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – с. 123-125.

12. Стулин О. Как препятствовать противодействию расследованию. // Законность. – 2000. - № 2. - с. 26.

13. Шехавцов Р. Виявлення та подолання протидії розслідуванню злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями // Право України. – 2001. - № 6. – с. 64-65.

14. Берназ В.Д. Психологія протидії слідчій діяльності. // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. - № 2. – с. 79-83.

15. Криминалистика: Учебник для вузов / под ред. А.Ф. Волынского – М.: Закон и право; ЮНИТИ-ДАНА, 2000.


Степанюк Р.Л. Подолання протидії розслідуванню злочинів, пов'язаних з порушеннями бюджетного законодавства. // Вісник Запорізького юридичного інституту. – Запоріжжя, 2002. – № 2 (19). – с. 213-221.

Схожі:

Р. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов\Р. Л. Степанюк
Особливості організації розслідування злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства
Р. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов\Степанюк Р. Л
Актуальні проблеми розслідування злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства
Р. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов\Язаних з порушеннями бюджетного законодавства
Криміналістичні особливості предмета злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства
Р. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов\Підготовка І призначення судових експертиз у справах про злочини, пов'язані з порушеннями бюджетного законодавства
Р. Л. Степанюк, викладач кафедри криміналістики Національного університету внутрішніх справ мвс україни (м. Харків)
Р. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов\Закон України від 21 квітня 1999 року №606-хіу "Про виконавче провал-ження"
Особливості процесуального порядку вирішення питань, пов’язаних з виконанням вироку
Р. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов\Степанюк Р. Л
Перш за все, ефективність виїмки у справах даної категорії залежить від ретельної підготовки, у яку з урахуванням специфіки злочинів...
Р. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов\Осика І. М. (ад’юнкт Університету внутрішніх справ) Досвід поліції Великобританії в розслідуванні економічних злочинів, пов’язаних з підробкою та використанням підроблених документів Вступ
Ння як в наукових дослідженнях, так І в практичній діяльності правоохоронних органів України. На наш погляд, представляють інтерес...
Р. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов\Закон України «Про лікарські засоби». Вступительная лекция. История развития фармакологии. Состояние современной фармакологии. Закон Украины «Про лекарственные средства». проф. Степанюк Г.І. 2
Вступна лекція. Історія розвитку фармакології. Стан сучасної фармакології. Закон України «Про лікарські засоби»
Р. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов\Тема : Множинність злочинів. Поняття І ознаки множинності злочинів
Термін „множинність злочинів” у чинному кк не використовується. Щоб скласти уявлення про „множинність злочинів” необхідно чітко розмежовувати...
Р. Л. Степанюк подолання протидії розслідуванню злочинів, пов\Роботи «Оцінювання екологічних ризиків, пов’язаних з викидами підприємств цукрової промисловості Вінницької області» керівник роботи Мокін Віталій Борисович, д т. н., професор
Тема роботи «Оцінювання екологічних ризиків, пов’язаних з викидами підприємств цукрової промисловості Вінницької області»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи