Вихідні передумови І постановка завдання icon

Вихідні передумови І постановка завдання




Скачати 162.18 Kb.
НазваВихідні передумови І постановка завдання
Дата01.08.2012
Розмір162.18 Kb.
ТипДокументи

УДК 330.15(477.85):633.88

Ірина Кібич

(Чернівці)


Обґрунтування потенціалу лікарської сировини Чернівецької області як важливої складової її природно-рекреаційних ресурсів


Вступ. Однією з найважливіших галузей рекреаційного природокористування є використання природних лікувальних ресурсів території з метою оздоровлення населення, відновлення його фізичних і психічних характеристик.

Серед лікувальних ресурсів особлива роль належить лікарським рослинам, які є природним джерелом вітамінів та лікувальних біологічно активних речовин і сполук, що у найбільшій мірі відповідають структурі організму людини і не викликають негативних побічних явищ.

Останніми роками в усьому світі спостерігається особливе посилення інтересу до цілющих властивостей рослин, значне збільшення попиту на них. Для лікувальних цілей залучаються все нові види, з’явились десятки нових лікувальних препаратів рослинного походження.

Джерелом лікарської сировини є дикорослі лікарські рослини і рослини, що вирощують в культурі. Більша частина ліків виготовляється з дикорослих рослин, тому ресурсознавство дикорослих лікарських рослин набуває дуже вагомого практичного значення для цілей дійової та ефективної охорони здоров’я населення нашої держави [1].

^ Вихідні передумови і постановка завдання. Потенціал лікарської сировини є важливою складовою потенціалу природно-рекреаційних ресурсів території і потребує більш детального вивчення. В зв’язку з цим, метою дослідження було обґрунтування потенціалу лікарської сировини Чернівецької області. Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

  • вивчення флористичного складу лікарської сировини регіону;

  • вивчення розповсюдженості основних видів лікарських рослин та попередня оцінка їх запасів;

  • обґрунтування обсягів щорічної заготівлі лікарської сировини;

  • розробка рекомендацій щодо використання рослинних лікувальних ресурсів області та узгодження їх з чинною нормативно-правовою базою, сучасним станом заготівлі і використання лікарської сировини.

^ Виклад основного матеріалу. Аналіз флори Чернівецької області за даними досліджень, проведених науковцями ЧНУ [2,3], і даними управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області показує, що частка видів лікарських рослин області, що підлягає заготівлі, утричі менша порівняно з відповідним загальнодержавним показником (табл. 1).

Певною мірою це пояснюється більшою часткою рідкісних лікарських рослин у флорі регіону, які охороняються і не підлягають заготівлі, проте частка рослин, запаси яких недостатні для промислової заготівлі, свідчить про значний потенціал фіторесурсів за умови раціонального їх використання у невеликих кількостях, проведення моніторингу запасів і заходів щодо їх відтворення.


Табл. 1. Кількісна характеристика ресурсів лікарської сировини


Територія

Загальна

кількість видів лікарських рослин

Запаси достатні

Запаси

недостатні

Запаси не-

доступні

К-ть видів

%

К-ть

видів

%

К-ть

видів

%

Україна

1075

354

32,9

631

58,7

90

8,4

Чернівецька обл.

314

34

10,8

220

70,1

60

19,1

Останніми роками в Чернівецькій області, як і по всій Україні, спостерігається тенденція до скорочення обсягів заготівлі лікарської сировини, хоча видовий склад цінних рослин майже не змінився. За даними інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України [ 4] обсяг заготівлі – як загальний, так і окремих видів – суттєво зменшується кожні 3-5 років, а валовий обсяг заготівлі сировини з 1987 р. зменшився більш, ніж у 10 разів. Ілюстрацією даної тенденції може слугувати динаміка заготівлі лікарської сировини у Чернівецькій області протягом 10 останніх років ( Рис. 1).

Причин такого становища можна назвати багато, але частіше вони носять соціально-економічний характер, ніж біоекологічний.

Отже, можливості Карпатського регіону і, зокрема, Чернівецької області, в плані забезпечення як місцевого, так і населення всієї країни цінними природними ліками – величезні. Про це свідчать дослідження науковців

я Інституту ботаніки НАНУ, Інституту екології Карпат НАНУ, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Буковинського державного медичного університету [ 5, 6, 7, 8 ].

На території Чернівецької області на даний час централізовано заготовлюється сировина 30-34 видів лікарських рослин, які за відношенням до антропогенного впливу і стресово-адаптивними властивостями, що визначаються реакцією на вилучення їх сировини, в більшості, належать до груп антропофілів ( групи 0 та 1) і антропонейтралів ( групи 2 і 3) [ 9].

До групи антропофілів належать види, стан популяцій яких мало залежить від ступеня антропогенного навантаження, вони швидко адаптуються в змінених екотопах, активно займають порушені ділянки ( трав’янисті рослини). За реакцією до вилучення сировини група 0 – це види, майже невразливі. Це дерева, кущі, в яких як лікарську сировину збирають квітки, листки, бруньки, плоди ( береза, шипшина, вільха, глід, липа тощо). Заготівля сировини таких рослин можлива на стабільному рівні протягом багатьох років без особливо помітної шкоди для рослин і запасів сировини. Група 1 – маловразливі види лікарських рослин. Сюди належать переважно багаторічні полікарпічні рослини, у яких заготовлюються тільки листки, квітки, плоди або траву ( деревій, кропива, чистотіл, малина, м’ята, пижмо, спориш, подорожник ) і однорічники – представники синантропної флори ( ромашка лікарська, череда тощо).

До групи антропонейтралів належать види, реакцією яких на інтенсивне антропогенне навантаження ( випасання худоби, надмірна заготівля сировини, рубки догляду, осушувальна меліорація ) є дигресія ценопопуляцій, проте за умови припинення антропогенного навантаження ці види здатні відновлюватись протягом 3-5 років. За реакцією до вилучення сировини вони належать до групи 2 – вразливі види лікарських рослин і групи 3 – сильно вразливі види. До групи 2 належать багаторічні полікарпічні рослини, які після заготівлі надземної частини незадовільно відновлюються: звіробій, чебрець, материнка, а також рослини, у яких заготовляють кору. До групи 3 належать рослини, лікарською сировиною яких є корені, кореневища, бульбоцибулини. При заготівлі цієї сировини відбувається повне знищення всієї рослини без можливості відновлення. Отже запаси рослин груп 2 і 3 постійно зменшуються, тому необхідний постійний контроль і обмеження використання цих видів. Однак, до цих груп лікарських рослин в Україні належить 631 вид, а в Чернівецькій області – 220 видів, з яких організована заготівля дозволена лише 8 видів. Отже, більшість лікарських рослин цих груп антропонейтральних рослин майже не використовується і є величезним резервом для майбутнього раціонального рекреаційного природокористування.

Необхідні детальні дослідження запасів тих видів лікарських рослин, які користуються попитом у фармацевтів, практичних лікарів, цілителів, гомеопатів з метою розробки рекомендацій щодо їх раціонального і ефективного використання. Але навіть на базі попередніх оцінок можна рекомендувати для більш широкого використання і заготівлі ще не менше 70 видів лікарських рослин, відомих як в народній, так і в офіційній медицині. Серед них - бузина трав’яниста і червона, буквиця лікарська, буркун лікарський, верба біла, ламка і козяча, вербена лікарська, вербозілля звичайне і лучне, вовчуг польовий, волошка синя, в’язіль барвистий, гадючник звичайний, гірчак почечуйний, глуха кропива біла, грабельки звичайні, дудник лісовий, живокіст лікарський, жовтець багатоквітковий, їдкий, повзучий, жовтий осот городній, жовтозілля звичайне, залізняк бульбистий, злинка канадська, золотушник звичайний, кмин звичайний, копитняк європейський, купина пахуча і лікарська, лобода багатонасінна, лопух справжній і повстистий, мак дикий, миколайчики плоскі, мильнянка лікарська, морква дика, очерет звичайний, парило звичайне, перстач гусячий, пирій повзучий, підлісник європейський, підмаренник справжній і чіпкий, полин звичайний, розхідник звичайний, ромашка продірявлена, сокирки польові, суниці лісові, сухоребрик лікарський, талабан польовий, фіалка запашна, ф. польова, Іван-чай, цикорій дикий, чистець лісовий, чорнокорінь лікарський, щитник чоловічий.

Запаси більшості названих видів рослин у Чернівецькій області можуть задовольнити потреби як місцевого населення, так і забезпечити ефективну діяльність місцевої фармацевтичної галузі, яка могла би у контрольованих обсягах використовувати необхідну фітосировину.

Територія Чернівецької області розміщується в трьох географічних областях [10] – Прут-Дністровській лісостеповій підвищеній рівнині, Прут-Сіретському лісолучному (Буковинському) Передкарпатті та Буковинських Карпатах, які відрізняються своїми природно-географічними умовами. Відповідно до умов кожної з природно-географічних областей сформувався багатий видовий склад флори, насичений характерними видами лікарських рослин.

Прут-Дністровський лісостеповий регіон займає майже половину території Чернівецької області. За характером рослинного покриву в межах цього регіону виділяють два райони: Західний або Покутський та Східний або Бесарабський. На території Покутського району поширені дубові ліси з домішкою граба, клена гостролистого, липи серцелистої, буку лісового, ясена звичайного, черешні. В складі лісових асоціацій поширені такі види деревних лікарських рослин, як дуб звичайний, береза бородавчаста, липа серце листа і дрібнолиста, у підліску часто можна зустріти лікарські види – глід, бузину чорну, крушину ламку. У трав’янистому покриві тут зростають лікарські рослини: копитняк європейський, підмаренник проміжний, печіночниця, чистотіл звичайний, барвінок, гірчак перцевий. В Покутському районі ліси розміщені головним чином вздовж Дністра. Саме тут на берегових схилах розміщуються основні запаси таких промислових видів лікарської сировини, як глід і шипшина. Зважаючи на те, що ці види належать до групи антропофілів, можна стверджувати, що запаси цілком достатні для заготівлі в межах встановлених лімітів, тобто в межах, відповідно, 50-60 цнт плодів глоду і 300-500 цнт плодів шипшини щорічно.

На лісових галявинах, узліссях, луках часто зустрічаються такі види лікарських рослин, як звіробій, гадючник в’язолистий, череда трироздільна, чебрець, золототисячник. Запаси цих рослин невеликі, тому заготівля повинна бути обмеженою, по лісових квитках, що видаються органами лісового господарства.

Необмеженою може бути заготівля лікарських рослин – синантропів і бур’янів, що поширені по всій території області. До них належать 10 з переліку офіційно дозволених для промислової заготівлі видів, а також ще щонайменше 20 видів, поки що мало використовуваних в офіційній медицині.

Східний або Бессарабський геоботанічний район характеризується лісостеповою рослинністю. Природні широколистяні ліси широкою смугою тягнуться по схилах Дністра. Як і в Західному районі, тут в рослинному покриві домінують ті ж види лікарських рослин, але поряд з ними зустрічаються й види, характерні для даного геоботанічного району. Це такі цінні лікарські рослини, як конвалія звичайна, сухоцвіт багновий, папороть чоловіча, собача кропива п’ятилопатева. Запаси сировини цих видів дозволяють заготовляти їх в обмежених кількостях по лісових квитках з врахуванням чинних нормативів збору даних видів для Чернівецької області. В рослинному покриві Прут-Сіретського лісолучного ( Буковинського) Передкарпаття домінують лісові формації з дубом звичайним, буком лісовим, липою серцелистою. У підліску поширені такі лікарські рослини, як бузина чорна, калина звичайна, ліщина звичайна, малина, ялівець звичайний. У трав’янистому покриві лісів тут зустрічається і часом утворює суцільні зарості лікарська рослина – цибуля ведмежа. Через інтенсивну заготівлю цього виду місцевим населенням на продаж в якості харчової рослини, популяції її різко зменшилися. Вид належить до рідкісних і потребує охорони, проте він здатний до швидкого розмноження та відновлення і може стати об’єктом цілеспрямованого розведення у місцевих лісництвах. Окрім цибулі ведмежої, в лісах зростають різні види купини, анемона жовтецева, барвінок малий, копитняк європейський, суниці лісові, підмаренник чіпкий, підлісник європейський, плющ звичайний, а на узліссях – Іван-чай, чорнокорінь лікарський, пижмо звичайне, чистотіл, мильнянка лікарська підбіл звичайний, оман високий. Видовий склад лучної рослинності мало чим відрізняється від Прут-Дністровського лісостепового регіону і представлений , в більшості, тими ж видами лікарських рослин. Серед різнотрав’я часто зустрічаються цикорій дикий, ромашка продірявлена, морква дика, парило звичайне, перстач гусячий, вербозілля лучне, вовчуг польовий, в’язіль барвистий, конюшина лучна.

Геоботанічний район Буковинські Карпати є основним лісопромисловим і рекреаційним районом Чернівецької області. Цей район відрізняється значною різноманітністю природних ландшафтів, багатим рослинним і тваринним світом. Тут виділяються чотири вертикальні пояси рослинності: нижній гірський пояс буково-ялицевих лісів – 600-900 м над р. м.; пояс ялинових лісів з домішкою бука і ялиці – 900-1225 м над р. м.; пояс чистих ялинових лісів – 1225-1500 м над р. м.; субальпійський пояс – вище 1500 м над р. м.

У нижньому поясі в складі лісової рослинності серед лікарських рослин характерними є бук лісовий, горобина звичайна, крушина ламка. Дуже поширена малина, ожина звичайна, в трав’янистому покриві – копитняк європейський, барвінок малий, чистець лісовий, печіночниця, купина лікарська, папороть чоловіча. На узліссях зустрічаються валеріана лікарська, чистотіл звичайний, пижмо звичайне. На вологих місцях та галявинах у нижньому поясі Карпат зустрічається ялівець звичайний. Запаси цих рослин згідно їх належності до відповідних груп можуть вважатися достатніми для обмеженої заготівлі.

У вищих гірських поясах у лісах, на узліссях, на полонинах поширені цінні лікарські і харчові рослини – чорниця і брусниця. Популяції цих рослин внаслідок значного антропогенного навантаження зазнали значної дигресії, тому заготівля лікарської сировини цих видів можлива лише за лісовими квитками. На альпійських луках, узліссях і лісових галявинах у Буковинських Карпатах зустрічається велика видова різноманітність лікарських рослин, значна частина яких належить до рідкісних, і тому – недоступних для заготівлі. Серед них такі цінні лікарські рослини, як арніка гірська, траунштейнера куляста, любка дволиста, зозулинець салепів і пурпуровий, пальчатокорінник плямистий, чемериця біла й Лобеля, пізньоцвіт осінній, лілія лісова, плаун булавовидний, родіола рожева. Деякі з цих видів потрапили у Червону книгу України саме через надмірну заготівлю, а також через антропогенне руйнування природних місць зростання ( випасання худоби на полонинах). Так, арніка гірська ще в кінці 80-х років ХХ ст.. підлягала промисловій заготівлі і лише в Чернівецькій області заготовлювалась на площі 128,9 га в обсягах – 0,84- 0,87 т повітряно-сухої речовини із запасів, що оцінювались у 3,9 -4,2 т сирої речовини. Ця дуже цінна не тільки на вітчизняному, а й на світовому ринку лікарська рослина повинна повернутися до широкого застосування шляхом відновлення її природних запасів, а також шляхом культивування у лісництвах та на присадибних ділянках місцевих жителів гірських районів. З цією метою слід розробити механізм економічного заохочування населення до розведення арніки гірської в культурі. Так само можна культивувати і родіолу рожеву, яку за своїми цілющими властивостями називають карпатським жень-шенем.

Таким чином, дослідження науковців-ботаніків дозволяють стверджувати, що територія Чернівецької області, особливо її передгірські і гірські райони – це справжня аптека природи. Тут зростає переважна більшість відомих лікарських рослин України, а за ресурсами окремих унікальних за своєю цілющою дією видів ( арніка гірська, пізньоцвіт осінній, цибуля ведмежа, родовик лікарський ) посідає одне з провідних місць в Україні.

Заготівля рослинної лікарської сировини в Чернівецькій області здійснюється централізовано державними організаціями та установами у порядку, встановленому Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки у Наказі «Про нормативи використання недеревних рослинних ресурсів» від 6.05.1996 р. До 2001 р. заготівлею займалися п’ять таких організацій: обласне управління лісового господарства, облспоживспілка, управління державної ветеринарної медицини, управління сільського господарства та продовольства, управління охорони здоров’я. З 2001 року лише дві установи – обласне управління лісового господарства та облспоживспілка – займаються заготівлею лікарської сировини в основному для потреб фармацевтичної галузі загальнодержавного значення. Сировина постачається на Житомирську фармацевтичну фабрику ЗАТ «Ліктрави» і, частково, на Івано-Франківську фармацевтичну фірму. Зважаючи на обмежені ліміти заготівлі, які встановлюються відповідно до державних нормативів ( затверджуються рішенням Обласної Ради народних депутатів на кожний рік), а також на фактичні обсяги заготівлі основних лікарських рослин, що зменшуються з року в рік, можна припустити, що наявний потенціал природної лікарської сировини Чернівецької області використовується явно недостатньо і, отже, має значні перспективи використання не лише для потреб держави в цілому, а й, зокрема, для розвитку рекреаційного оздоровчого природокористування в регіоні і забезпечення цінною сировиною місцевої фармацевтичної галузі, яка могла б скласти достойну конкуренцію таким відомим європейським фірмам, як Бітнер, Тайс, Береш, Наттерман тощо.

Фактичні обсяги заготівлі більшості видів лікарських рослин на порядок менше встановлених лімітів ( які також не є обтяжливими для Чернівецької області). Така сировина, як корінь аїру, шишки вільхи, квітки глоду, трава золототисячника, квітки материнки, трава споришу, полину, череди та чебрецю останніми роками зовсім не заготовлялася для промисловості. Заготівля інших видів теж мінімальна. Такий стан речей може пояснюватись як дією екологічних та антропогенних чинників, що впливають на дигресію ценопопуляцій лікарських рослин внаслідок надмірної експлуатації масивів цінних видів і зміни умов їх природного зростання ( виснаження запасів таких видів лікарських рослин, як золототисячник, звіробій, череда, чебрець, оман, материнка), так і значним впливом соціально-економічних чинників, головними серед яких є економічна невигідність заготівлі, низькі закупівельні ціни на тлі доволі жорсткої податкової політики по відношенню до заготівників і заготівельних організацій, концентрація виробництва лікувальних препаратів з фітосировини лише на кількох фармацевтичних фабриках України, де заготовлена сировина приймається за обмеженим асортиментом і у великих обсягах. Все це створює значні незручності для дрібних заготівельних організацій і не сприяє їх зацікавленості у більш широкому та ефективному використанні природних лікувальних ресурсів регіону. Водночас, існує неконтрольована «армія» стихійних заготівельників, так званих патентників, які, купуючи патент на приватну підприємницьку діяльність (не зазначаючи виду цієї діяльності) фактично займаються заготівлею лікарської сировини у необмежених і неконтрольованих обсягах. При цьому зібрану сировину вони продають зацікавленим організаціям і особам без сплати будь-якого податку державі. Таким чином відбувається поступове виснаження запасів найбільш цінних лікарських рослин.

^ Висновки та рекомендації. Чернівецька область володіє багатою і різноманітною флорою і має значний потенціал природної лікарської сировини, який на даний час використовується недостатньо і неефективно.

За останні десять років спостерігається стійка тенденція до зменшення промислової заготівлі лікарської сировини, що пояснюється в більшій мірі економічними причинами: низькими закупівельними цінами на сировину, податковою політикою, трудомісткістю процесу.

Натомість, активна діяльність тіньових заготівників, які обминають державний контроль, призводить до виснаження природних місць зростання багатьох цінних видів і зменшення їх запасів.

В таких умовах, а також зважаючи на перспективність розвитку в Чернівецькій області рекреаційного природокористування, можна рекомендувати:

  1. З метою ефективного використання наявного потенціалу лікарських рослин Буковини необхідно провести детальні дослідження запасів основних видів фармакопейних лікарських рослин з прив’язкою до місць їх зростання і розробити наукове обґрунтування обсягів їх можливої щорічної заготівлі. Звернути особливу увагу на види рослин, здавна відомих у народній медицині, які ще мало або зовсім не використовуються в офіційній медицині. Силами науковців Чернівецької обласної асоціації фітотерапевтів вивчити можливість використання цих рослин для оздоровлення населення, до застосування їх у різноманітних трав’яних зборах, спиртових настоянках (галенові препарати) тощо.

  2. Підвищити попит на лікарську сировину шляхом створення і розвитку її агропромислової переробки на рівні області або регіону. Для цього нагальним є створення фармацевтичної фірми, або її філіалу в області, де б виготовлялись спеціалізовані лікарські збори для різних захворювань, галенові препарати, а згодом і сучасні види таблеток з сухих рослин, водорозчинні форми ліків на основі сучасних новітніх технологій, що зараз активно використовуються на багатьох фармацевтичних фірмах Європи. Потрібна ініціативна участь у цьому бізнесових структур, підтримка облдержадміністрації і фінансово-юридичних органів.

  3. З метою розширення виробництва фітопрепаратів, особливо з цінної лікарської сировини, недоступної для промислової заготівлі з природних місць зростання, необхідно створити агропромислову базу на основі створення спеціалізованих агрогосподарств по вирощуванню лікарських рослин на екологічно чистих територіях у лісостеповій, передгірській і гірській зонах. Заохочувати до культивування лікарських рослин місцеве населення.

  4. Для попередження виснаження запасів і знищення рідкісних лікарських рослин на території області підсилити контроль за їх охороною з боку відповідних природоохоронних служб, проводити регулярні рейди по місцях масової торгівлі з метою виявлення і штрафування стихійних заготівників лікарських рослин.

  5. Рекомендувати рекреаційним закладам, санаторіям, курортним установам краю застосовувати в оздоровленні населення рецепти фіточаїв, розроблені фітотерапевтами Буковинського державного медичного університету [ 8 ].

В цілому, спираючись на наявний природний потенціал лікарської сировини Чернівецької області, науково-дослідні, організаційні та економічні можливості краю, можна спрогнозувати, що замкнений цикл агропромислового виробництва лікарської сировини, її раціональної заготівлі з природних місць зростання, належна фармацевтична база, сфера заготівлі й реалізації, підготовка кадрів науковців і практичних лікарів-фітотерапевтів, постійне вдосконалення і впровадження у широку оздоровчу практику науково-обґрунтуваних лікувально-профілактичних програм і нових ліків з рослин при постійному екомоніторингу довкілля і сировини могли би зробити вагомий внесок у збереження здоров’я і генофонду населення не тільки Чернівецької області, а й зростаючого потоку рекреантів, які відвідують з метою відпочинку й оздоровлення цей чудовий край.


Список літератури

  1. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин. – Луцьк: Едельвіка, 1996. – 178 с.

  2. Термена Б.К., Стефаник В.І., Серпокрилова Л.С. та ін. Конспект флори Північної Буковини (судинні рослини). – Чернівці: Вид-во газети «Від Дністра до Карпат», 1992. – 227 с.

  3. Лікарські рослини Буковини. Довідник. Частина 1 – Природна флора / Укл. Смолінська М.О., Королюк В.І., Галицька Л.Г. – Чернівці: Рута, 2002. -295 с.

  4. Мінарченко В.М. Ресурси лікарських рослин в Україні.// Укр..бот.журн., 2000 .- №2.- Том 57. –С.21-25

  5. Антропогенні зміни біоценотичного покриву в Карпатському регіоні. – К.: Наук. Думка. -1994. – 166 с.

  6. Горохова З.М., Солодкова Т.І. Лікарські рослини у флорі Радянської Буковини. – Чернівці, 1978. – 83 с.

  7. Комендар В.І. Підсумки програми наукових досліджень. //Укр.бот.журнал, 1992, №5. – С.107-112

  8. Волошин О.І., Пішак В.П. Оздоровчі ресурси Буковини. – Чернівці: Прут. – 1999. – 240 с.

  9. Заверуха Б.В., Мінарченко В.М. Наукові основи ресурсознавства лікарських рослин // Укр..бот.журн.,2000.-№3.- С.243-249

  10. Природа Чернівецької області / за ред. К.І.Геренчука. – Львів: Вища школа, 1978. – 57 с.


Iryna Kibych


Substantiation of the potential of medicinal raw material in Chernivtsi administrative region as an important component of regional natural-recreational resources


Summary


The article deals with substantiation of floristical composition of medicinal plants, their distribution within geo-botanical regions, and recommendations for stockpiling volumes, growing and use.


Ірина Кібич

Обґрунтування потенціалу лікарської сировини Чернівецької області як важливої складової її природно-рекреаційних ресурсів


В статті подається обґрунтування флористичного складу лікарських рослин, їх розповсюдженість в межах геоботанічних районів, рекомендації з обсягів заготівлі, вирощування та використання.


Ключові слова: потенціал лікарської сировини, флора, фіторесурси, антропофіли , антропонейтрали, ценопопуляція, геоботанічний район, фітосировина.

Схожі:

Вихідні передумови І постановка завдання iconАналіз стану дослідження активізації пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів постановка проблеми
Постановка проблеми. Деякі закономірності соціально-економічного, політичного та екологічного стану України створюють усі передумови...
Вихідні передумови І постановка завдання iconДіяльнісний підхід до структурування змісту професійного навчання вихідні передумови
З одного боку, ці зміни дали нові можливості для професійного зростання, успішної самозайнятості, а з іншого – для більшості громадян...
Вихідні передумови І постановка завдання iconЗавдання. Вихідні дані
Дослідження впливу операційно-темпової напруженості на показники діяльності оператора
Вихідні передумови І постановка завдання iconТаблиця А. 1 Вихідні дані варіантів завдань Порядковий номер цифри шрифту завдання, назва даних

Вихідні передумови І постановка завдання iconПрограмування наскрізної самостійної роботи при вивчені дисципліни «машиновикористання в рослинництві» студентами агроінженерних спеціальностей постановка проблеми
Постановка проблеми. Нагодувати людей, дати сировину для промисловості – таке генеральне завдання аграрного сектора країни. Від оптимального...
Вихідні передумови І постановка завдання iconДодаток до індивідуального завдання 2
Випишіть, відповідно до свого варіанту, вихідні дані параметрів будівництва та характеристики забруднюючих речовин у стічних водах...
Вихідні передумови І постановка завдання iconАнотація до конкурсної роботи під шифром «150355» удосконалення технологій переробки вантажопотоку на прикордонних станціях постановка завдання
Постановка завдання: у зв'язку з перспективами України щодо інтеграції в єс важливо визначити основні проблемні аспекти питання удосконалення...
Вихідні передумови І постановка завдання iconПро ліквідацію академічної заборгованості студентами, які навчаються за кмсонп та традиційною системою у вихідні дні
«незадовільно» у вихідні дні (суботи) 12. 05, 19. 05 та 26. 05. 2012 р за додатковим графіком, затвердженим на навчально-методичних...
Вихідні передумови І постановка завдання iconЛогістика ● Логістичне обслуговування
Передумови, причини та тенденції розвитку логістики. Етапи розвитку логістики. Особливості сучасного етапу розвитку логістики. Мета...
Вихідні передумови І постановка завдання iconЛогістика ● Логістичне обслуговування
Передумови, причини та тенденції розвитку логістики. Етапи розвитку логістики. Особливості сучасного етапу розвитку логістики. Мета...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи