Ірина Кібич, Юлія Пазюк icon

Ірина Кібич, Юлія Пазюк




Скачати 145.9 Kb.
НазваІрина Кібич, Юлія Пазюк
Дата01.08.2012
Розмір145.9 Kb.
ТипДокументи

УДК 504. 06 (477.85)

Ірина Кібич, Юлія Пазюк

(Чернівці)

Управління природоохоронною діяльністю в Чернівецькій області: стан, проблеми і завдання в світлі сучасних вимог


Кібич І.В. Розглянуті особливості регіонального управління природоохоронною діяльністю у Чернівецькій області, виявлені проблеми ефективного управління та їх причини, запропоновані завдання і рекомендації щодо подолання існуючих проблем управління.

Ключові слова: природоохоронна діяльність, регіональне управління, екологічні проблеми, принципи природокористування, екологізація, екологічне фінансування, екологічний фонд.

Україна ввійшла у третє тисячоліття, але екологічні проблеми, виявлені ще у минулому столітті не тільки не зникли, а набули ще більшої гостроти, незважаючи на численні програми і плани природоохоронних заходів (ПОЗ), прийняті нові закони щодо регулювання впливів суспільства на природу.


Що ж заважає успішному і швидкому подоланню вказаних проблем? Чому вони фігурують з року в рік у звітах державних органів управління екобезпекою?

Головною причиною, як ми вже звикли, називається хронічна нестача коштів, вкрай незадовільне бюджетне фінансування природоохоронної діяльності, економічна й політична криза в суспільстві.

Але справа не лише у фінансуванні, а й у всій системі природоохоронної діяльності, яка спирається на застарілий еколого-економічний принцип природокористування, зміст якого полягає в одержанні максимального економічного результату за умови мінімального порушення навколишнього природного середовища (НПС), що фактично передбачає забруднення НПС в певних нормах. Основним результатом природоохоронної діяльності за цим принципом є ліквідація негативних наслідків впливу господарської діяльності на довкілля, а не їх своєчасне попередження і недопущення. В цьому, на нашу думку, і полягає головна помилка всієї системи охорони природи, яка спрямована на утримання гранично-допустимого забруднення і руйнування природи в певних екологічних межах, аби це не призвело до катастрофічних явищ.

Вченими–екологами давно доведено, що найпрогресивнішим принципом природокористування і природоохоронної діяльності (ПОД) є соціоекологічний [5], який передбачає одержання максимального економічного ефекту за умови збереження динамічної рівноваги в соціоекосистемах та їх територіальних складових. Дотримання цього принципу передбачає проведення ПОЗ за єдиним науково обгрунтованим планом, який пов‘язує всі компоненти середовища і господарства. Соціоекологічний принцип вимагає обов‘язкового попередження будь-якого негативного впливу на довкілля, а для цього потрібно якомога скоріше переходити до екологізації матеріального виробництва, впровадження мало- і безвідхідних та екологічно-чистих технологій у всіх сферах виробництва та споживання.

Здається, що ці, вже давно азбучні, істини відомі всім, від кого залежить просування нашої держави до сталого розвитку. Але знову все впирається в ті ж самі банальні причини – нестача коштів! Проте ця причина не дає нам права заспокоюватись і відкладати невідкладні проблеми “на потім”, коли ці кошти з‘являться. Треба ці кошти шукати! Або шукати шляхи, якими можна одержати кошти на ПОД.

Вітчизняні вчені – фахівці в галузі економіки природокористування, спираючись на досвід і наукові дослідження передових країн світу, де ця робота поставлена на досить високому рівні [8], пропонують широко впроваджувати різноманітні важелі та інструменти економічного механізму управління природокористуванням і ПОД.

Зокрема, В.Трегобчук і О.Веклич різнобічно обгрунтовують необхідність запровадження еколого-економічної моделі ринкових реформ в Україні, підкреслюючи перспективність розвитку індустрії охорони та відтворення природного середовища та екологічного ринку і акцентуючи увагу на передумовах та перевагах створення такого ринку в Україні [7,2].

Детальний аналіз проблем екологізації суспільного виробництва і ролі в цьому процесі економічних важелів зробили Л.Мельник та О.Мельник. Вони, зокрема, обгрунтовують важливість розвитку екологічного ринку, який характеризується створенням екологічних потреб і відтворенням екологічного попиту [4 ]. Т.Галушкіна наголошує на перевагах економічного стимулювання екологічних ініціатив та ефективності цих інструментів у порівнянні з існуючими в Україні економічними методами “примусового” характеру (платежі за забруднення і за природні ресурси) [3]. Як один з методів фінансування ПОЗ вона називає створення системи екологічних фондів підприємств. Детальний аналіз розвитку ринку екологічних товарів і послуг в Україні з визначенням обмежуючих факторів цього розвитку зробив Н.Потапенко [6]. О. Балацький, В.Лук‘янихін і О. Лук‘янихіна з метою пошуку нових шляхів вирішення екологічних проблем звернулися до розробки систем екологічного менеджменту і обгрунтували необхідність та перспективність його розвитку як дійового засобу виходу з еколого-економічної кризи [1].

Отже, теоретичні засади шляхів розв‘язання нагальних екологічних проблем в Україні достатньо розроблені й обгрунтовані, але як вони впроваджуються на практиці в діяльності основних ланок державної системи екологічного управління – обласних Держуправлінь екології та природних ресурсів, які фактично формують початкові природоохоронні програми, – питання, що потребує дослідження та аналізу.

В зв‘язку з цим в даній статті ми поставили за мету проаналізувати діяльність обласного Держуправління екоресурсів в Чернівецькій області за останні два роки на підставі щорічних звітів про стан НПС та оприлюдненої інформації, виявити основні регіональні проблеми управління охороною природи та визначити завдання-рекомендації щодо активізації ПОД на базі сучасних досягнень в цій галузі.

Екологічна ситуація в Чернівецькій області зумовлена особливостями природних умов і наслідками техногенної діяльності людини. Екологічні проблеми носять як регіональний, так і загальнонаціональний характер. В зв‘язку з цим визначені основні пріоритети, щодо розв‘язання цих проблем.

Аналіз діяльності обласного Держуправління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області показує , що основні регіональні екологічні проблеми знаходяться в центрі уваги органів місцевої влади і спеціальних органів управління, але заходи, спрямовані на їх розв‘язання або виконуються у вкрай недостатньому обсязі, або зовсім не виконуються і носять рекомендаційний характер. Це, зрозуміло, не дає належного результату. Таким чином, екологічна ситуація в області залишається досить складною, хоча й не несе загрозу життю та здоров‘ю населення.

І знову головною причиною такого становища в області, як і у всій державі, виявляється нестача коштів, вкрай незадовільне фінансування ПОД. Це питання неодноразово обговорювалось в пресі, наукових виданнях небайдужими до нього вченими, громадськими діячами країни. Але “віз і нині там”. З кожним роком потреба в коштах зростає через накопичення проблем, але все менше і менше їх виділяється.

Прогресивна ідея щодо створення Всеукраїнського позабюджетного екологічного фонду, який би надавав кошти на розв‘язання пріоритетних екологічних проблем, так само як і створення подібних фондів у регіонах, областях, зависла десь на стадії пропозицій. Причина цього зрозуміла, адже основна частина коштів цих фондів повинна складатися з екологічних податків підприємств, які в наш час фактично замінили державне бюджетне фінансування природоохоронної діяльності. Водночас розділ бюджету “Охорона навколишнього природного середовища” повинен базуватися на платежах за природні ресурси і витрачатися на їх відновлення, але ці платежі, скоріш за все, просто використовуються не за призначенням, тому бюджетного фінансування, як такого, немає.

Кошти, які поступають у обласний і місцеві фонди охорони природи в Чернівецькій області також в основному складаються з платежів за забруднення і штрафних санкцій. І хоча з кожним роком їх збирається все більше, все одно цих надходжень не вистачає на забезпечення нагальних потреб. Тому Держуправління екології та природних ресурсів постійно виходить з пропозицією до вищих інстанцій про необхідність прийняття постанови про використання хоча б частини коштів від сплати за природні ресурси і зборів за здійснення екологічного контролю вантажів і транспортних засобів в пунктах пропуску через державний контроль. Останні збори зараз обраховуються в мільйонах гривень ( у 2000 р. –17,5 млн,2001 –18,5 млн. ), в той час, як збори за забруднення майже на порядок нижче – у тис. гривень (див. табл.).

Дані таблиці свідчать про зростання надходжень до обласного і місцевих фондів охорони природи з року в рік, але їх використання здійснюється не в повному обсязі через те, що вони надходять нерегулярно, із запізненням і фрагментарно. Тому, звичайно, ці кошти не можуть бути одразу використані на виконання масштабних заходів.


^ Надходження та використання коштів обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища ( у тис. грн.)


№№ з.п.
^

Обласний фонд


Місцеві фонди


1999 р.


2000 р.


2001р.

1.1

Залишки коштів на початок звітного періоду

23,4

10,3

55,2

21,1

60,8

62,9

2.2

Надійшло коштів у звітному періоді всього

85,0

17,5

143,7

89,2

292,5

151,3

3.3

Залишок коштів на кінець звітного періоду

55,2

21,1

60,8

62,9

68,4

55,0

4.4

Витрачено коштів всього

53,2

6,7

138,1

47,7

80,6

67,9

5.5

% використання коштів

49,1

24,1

69,4

43,0

80,6

67,9


Сучасний соціально-економічний і політичний стан України, на жаль, не дає особливої надії на швидке врегулювання фінансування ПОД з боку центральних державних органів, хоча потрібно постійно і наполегливо доводити свої позиції і намагатися їх реалізувати.

Проте ми не можемо і не повинні сподіватись лише на розуміння наших потреб з боку “верхів” і чекати милості від них. Потрібно виступати з власними ініціативами, спрямованими на скоріше розв‘язання регіональних екологічних проблем. І мова тут іде не тільки про розробку тактичних та стратегічних природоохоронних програм, які в Чернівецькій області розроблені і прийняті до виконання ( Обласна комплексна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки “Екологія” на 2000-2005 р.р.; Програма поводження з токсичними відходами у Чернівецькій обл. на 2001-2005 р.р.; Програма розвитку земельних відносин у Чернівецькій обл. на 2001-2010 р.р. тощо), і про виконання загальнодержавних та національних програм (Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 р. р.,; Комплексна програма протипаводкових заходів тощо), які знаходяться в постійному полі зору облуправління екології, а мова йде також про ініціативи, пов‘язані із впровадженням нових елементів економічного механізму управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю на території регіону.

Звичайно, без законодавчої бази, яка б підкріплювала ці ініціативи, обійтися важко, але чекати, поки будуть прийняті необхідні закони, які б дозволили активізувати діяльність регіональних екологічних служб і органів управління, чекати, пливучи за течією буденності і з року в рік констатувати одні й ті ж проблеми, вносячи корективи лише у цифри звітів, – це означає ще глибше занурюватись у екологічну кризу, що неминуче може призвести й до катастрофи. Адже проста заборона чи штрафи за влаштування несанкціонованих сміттєзвалищ не вирішить проблеми. Чому ідея створення в Чернівцях заводу з переробки технічних відходів, якій вже 10 років ( навіть розроблена проектна документація) вважається утопічною? Бо для її реалізації потрібно 1,5 млн. доларів? Все одно такий завод необхідний і цю ідею треба втілювати в життя. А кошти потрібно активно шукати.

Можна створити спеціальний цільовий екологічний фонд, залучити іноземні інвестиції, використовуючи міжнародне співробітництво, благо Чернівецька область є прикордонною і входить до Екоєврорегіону в складі Єврорегіону “Верхній Прут”. Тут послідовно реалізуються проекти TACIS, і питання утилізації відходів як виробничих, так і побутових можна і потрібно включити в плани цих міжнародних програм.

Розв‘язанню питання про використання відходів сприятиме нова Постанова Кабміну України від 18.01.2003 р. “ Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, доходи заготівельних підприємств від продажу яких звільняються від оподаткування, а суми нарахованого податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету за операції з їх продажу, залишаються у розпорядженні заготівельних підприємств і використовуються ними на придбання матеріально–технічних ресурсів виробничого призначення.” Ця постанова дозволить активізувати діяльність заготівельних підприємств по збиранню, заготівлі такої вторинної сировини, як макулатура, склобій, гумові полімери, текстильні матеріали, люмінісцентні лампи та відпрацьовані нафтопродукти, залучити до цього населення, піднявши заготівельну ціну на цю сировину.

Треба сміливіше розробляти регіональні проекти впровадження і розвитку ринку екологічних товарів і послуг, залучаючи до цього місцеві підприємства, використовувати можливості економічного стимулювання природокористувачів до природоохоронної діяльності. Перші спроби такі уже є, про що свідчать факти будівництва очисних споруд каналізації за власні кошти приватним підприємством “Колос”, а також Лужанським експериментальним спиртзаводом. Можливо таким способом, залучаючи економічні стимули не лише примусового, а й заохочувального плану до підприємств – основних забруднювачів довкілля, можна буде розв‘язати нагальну проблему стічних вод, яка існує в кожному районі.

Будівництво й реконструкція очисних споруд, які відсутні в багатьох райцентрах – найактуальніша на даний час проблема, і вона не повинна відкладатися через брак коштів. Це ж стосується і водопровідно-каналізаційної системи Чернівців – обласного центру, який оголошений (старе місто) історико-архітектурним заповідником і знаходиться під загрозою руйнування через спрацьовану водопровідну систему, яка постійно протікає і провокує появу карстових провалів, вимивання грунту з-під фундаментів цінних будівель.

На нашу думку, необхідно також кардинально змінити ставлення до проблеми забруднення повітря як стаціонарними, так і пересувними джерелами. Виходячи із звітів Держуправління екології, платежі за забруднення НПС поряд із приписами за порушення екологічного законодавства є основним джерелом надходження коштів в обласний і місцеві фонди охорони природи. Держуправління констатує тенденцію зростання надходжень з року в рік від зборів екоподатків ( у 2002 р. надійшло 497 тис. грн., що становить 112,8% від надходжень 2001 р.). Відмічається також збільшення кількості накладених адміністративних стягнень ї зростання відсотку відшкодованих збитків, заподіяних порушеннями законодавства ( майже на 14% у 2002 р. по відношенню до 2001 р.).

Відшкодовувати збитки, завдані природі – це, звичайно, добре, але хіба зростання зборів за забруднення свідчить про поліпшення ПОД? Навпаки, це свідчить про зростання забруднення довкілля і екологічних порушень, що повинно викликати занепокоєння, а не жаль з приводу того, що цих платежів мало і не вистачить на здійснення природоохоронних програм. Метою контролю за викидами повинно бути не збільшення стягнень з порушників, а зменшення самих викидів, а тому екоподатки не можуть бути єдиним джерелом фінансування ПОД.

З метою зменшення викидів потрібно надати “зелену вулицю” і забезпечити всіляку підтримку тим підприємствам, які з власної ініціативи намагаються впроваджувати в себе ресурсо- та енергозберігаючі, мало- та безвідхідні технології. Створення сприятливого економічного клімату для таких підприємств з боку органів місцевої влади допоможе підняти статус та імідж цих підприємств, зайняти їм лідуюче положення в ринкових умовах, послужить прикладом переваг екологізації виробництва для всіх природокористувачів. Ці питання складні і болючі, але іншим способом подолати екологічну кризу неможливо, а ми повинні думати про перспективу.

Таким чином, проаналізувавши діяльність Держуправління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області, можна відмітити, що, хоча екологічна ситуація в області і є керованою, і аварій та надзвичайних ситуацій поки що не відбулось, вона залишається складною і небезпечною в багатьох аспектах. В зв‘язку з цим можна зробити наступні висновки та рекомендації:

  1. Головною причиною складної екологічної ситуації є недостатність, чи, навіть, відсутність бюджетного фінансування ПОЗ і програм. Коштів обласного і місцевих фондів охорони природи, які в основному складаються з платежів за забруднення і стягнень за екологічні правопорушення, вкрай недостатньо для проведення ПОЗ і відновлення природних ресурсів. В зв‘язку з цим першочерговим залишається вирішення питання передачі частини платежів за використання природних ресурсів і за екологічний контроль на кордонах у фонди охорони природи. При цьому необхідно посилити контроль за їх цільовим використанням.

  2. Основним джерелом фінансування ПОЗ є обласний і місцеві фонди охорони природи, які є складовими відповідних бюджетів. В зв‘язку з скрутним економічним положенням держави бюджетне фінансування ПОД є вкрай недостатнім і не забезпечує нагальних потреб. Тому в якості додаткового джерела фінансування необхідно використовувати позабюджетні екологічні фонди, які потрібно створити в кожному районі та області. Для розв‘язання невідкладних завдань слід використовувати спеціальні цільові фонди, добровільні внески у які можуть сплачувати всі мешканці краю, яких стосується ця проблема. З цією метою потрібно широко використовувати пропаганду й агітацію, роз‘яснення населенню у ЗМІ, на підприємствах і установах.

  3. З метою покращення фінансування ПОД в Чернівецькій області необхідно ширше використовувати міжнародне співробітництво, участь у міжнародних екологічних програмах, спрямованих на збереження унікальної природи Карпат і прилеглих територій.

  4. В цілому діяльність Держуправління екоресурсів, яка здійснюється і координується безпосередньо Міністерством екології та природних ресурсів України, спрямована в більшій мірі на усунення і зменшення негативних антропогеннних і техногенних впливів на довкілля і в меншій степені – на попередження цих негативних впливів. Тому потрібно переорієнтувати ПОД у напрямку забезпечення екологізації всіх сфер життя регіону і в першу чергу – екологізації виробництва та споживання, що дасть змогу усунути основні джерела забруднення довкілля, чи хоча б зменшити їх негативний вплив.

  5. Економічний механізм забезпечення охорони НПС представлений лише методами “прямого” впливу на природокористувачів, якими є платежі за використання природних ресурсів і за забруднення та штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства. Ці методи, що являють собою інструменти “примусового” характеру, не сприяють поліпшенню екологічної ситуації. Екоплатежі давно перетворилися на один з видів податку і не стимулюють до зменшення викидів. В зв‘язку з цим потрібно ширше впроваджувати методи заохочення до ПОД, а саме: податкові стимули, кредитні стимули, неоподаткування прибутку з реалізації продукції, виготовленої з відходів, або зекономленої сировини тощо. З цією метою слід вивчити можливості і права органів місцевого самоврядування щодо впровадження методів стимулювання.

  6. Потрібно ширше використовувати рекреаційні та курортні можливості області, розвивати екотуризм, поєднуючи екологічні й економічні інтереси регіону. Частину прибутку від рекреаційного використання території спрямовувати на екологічні цілі.

  7. Для успішного розв‘язання регіональних екологічних проблем необхідно впроваджувати і підтримувати розвиток екологічного бізнесу, створити ринок екологічних товарів і послуг, всіляко підтримувати ініціативу підприємців у ПОД, поширювати передових досвід, використовуючи рекламу та інші способи пропаганди. З відповідними пропозиціями Держуправлінню екоресурсів звернутися до Міністерства екології і органів місцевої влади.

  8. Важливою умовою екологізації життя в області є подальший розвиток екологічної освіти й виховання. Потрібно постійно вивчати стан і проблеми екоосвіти у всіх освітньо-виховних ланках з метою її поліпшення. В зв‘язку з підготовкою кваліфікованих фахівців-екологів і менеджерів організації природоохоронної діяльності в Чернівецькому національному університеті і Чернівецькому факультеті Харківського національного політехнічного університету необхідно ширше залучати найкращих випускників цих спеціальностей до роботи в районних екологічних інспекціях та обласному Держуправлінні екології, інших установах і організаціях, що пов‘язані з управлінням ПОД і природними ресурсами в Чернівецькій області.


Список літератури

  1. Балацький О., Лук’янихін В., Лук’янихіна О. Екологічний менеджмент: проблеми і перспективи становлення та розвитку //Екон. України.– 2000.–№ 5.–С. 67-73.

  2. Веклич О. Удосконалення економічних інструментів екологічного управління в Україні //Економіка України.– 1998.– № 9.– С.65-74.

  3. Галушкіна Т. Екологічний менеджмент в Україні //Економіка України.– 1999.– № 6.– С. 78-83.

  4. Мельник Л., Мельник О. Економічна точка опори екологізації суспільного виробництва //Екон. України.– 1998.– № 7.– С. 64-69.

  5. Неверов А.В. Экономика природопользования.- Минск: Вышейшая школа,1990.–216 с.

  6. Потапенко Н. Особливості формування ринку екологобезпечних товарів, технологій та послуг в Україні // Екон. України.- 2001.-№8.- С.28-35.

  7. Трегобчук В., Веклич О. Необхідність еколого-економічної моделі ринкових реформ в Україні //Екон. України.– 1997.– № 4.– С.12-23.

  8. From Need Assessment to Demand Management Discussion Document at the Greening of Industry Conference, 1996. The Hague: Institute for Applied Environmental Economics, 1996, 18 pp.

Схожі:

Ірина Кібич, Юлія Пазюк iconІрина Кібич, Юлія Пазюк
Управління природоохоронною діяльністю в Чернівецькій області: стан, проблеми і завдання в світлі сучасних вимог
Ірина Кібич, Юлія Пазюк iconПилипенко Ірина Ігорівна Портяник Крістіна Сергіївна Харченко Ірина Миколаївна Чеберко Артем Валерійович Щогла Юлія Леонідівна список вступників, що рекомендуються до зарахування за умовами конкурс

Ірина Кібич, Юлія Пазюк iconЮлія Сугробова, Ірина Карпова ду «Кримський державний медичний університет»
У статті розкрито поняття критичного мислення, розглянуто технологію формування критичного мислення «Читання та письмо для розвитку...
Ірина Кібич, Юлія Пазюк iconСтанкевич Ірина Юріївна Сушич Катерина Сергіївна Твєрітіна Єкатерина Євгенівна Ткач Юлія Юріївна Шама Марія Борисівна список вступників, що рекомендуються до зарахування за умовами конкурс
За більш детальною інформацією звертайтесь до відбіркової комісії факультету біотехнології та екологічного контролю, б-306,307
Ірина Кібич, Юлія Пазюк iconРезультати конкурсу молодих балетмейстерів 2012 рік 1 місце Юлія Артеменко м. Херсон з хореографічною композицією «Я з тобою»
Ковлева Катерина, Засименко Юлія м. Скадовськ з хореографічною композицією «Дві сестри»
Ірина Кібич, Юлія Пазюк iconДобропас ірина Олександрівна
Добропас ірина Олександрівна (24. VI. 1957, Миколаїв) – філософ, канд філос наук (Традиція І новаторство в розвитку наукового пізнання,...
Ірина Кібич, Юлія Пазюк iconРобоча програма ( за кредитно-модульною системою) з дисципліни “Менеджмент організації природоохоронної діяльності”
Робоча програма складена на основі авторської навчальної програми, розробленої Кібич І. В
Ірина Кібич, Юлія Пазюк iconДегтяренко Тетяна Миколаївна, Лобанова Олена Василівна, Дудченко Ірина Олександрівна. Основні характеристики, суть розробки: навчальний посібник
Автори: Дегтяренко Тетяна Миколаївна, Лобанова Олена Василівна, Дудченко Ірина Олександрівна
Ірина Кібич, Юлія Пазюк iconГорюк Юлія Вікторівна 94,0 диплом

Ірина Кібич, Юлія Пазюк iconСтрутинська Юлія Валеріївна 50,0 диплом

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи