Удк: 371. 132 Наталія Куб’як icon

Удк: 371. 132 Наталія Куб’як




Скачати 94.45 Kb.
НазваУдк: 371. 132 Наталія Куб’як
Дата28.02.2014
Розмір94.45 Kb.
ТипДокументи

УДК: 371.132 Наталія Куб’як

м. Чернівці




ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ДО РОБОТИ З ДИСТАНТНИМИ СІМ ’ЯМИ



Значною мірою позначаються на життєдіяльності сучасної сім’ї та виконанні нею основних функцій, зміни, що відбуваються в нашому суспільстві: нестабільність, складність політичної та економічної ситуації, знецінення освіти та культури, втрата соціальної значущості праці, відсутність належних умов життя, криміналізація суспільства, занепад моральних цінностей Велика кількість сімей потрапляє до розряду функціонально-неспроможних та неблагополучних. Чимало українських громадян виїжджає на заробітки за кордон, а їх сім’ї стають дистантними, тобто такими, члени яких тривалий час проживають на відстані[6, 87]. До числа дистантних сімей відносять сім’ї, що живуть на відстані через особливості професії (бортпровідники, моряки, артисти, космонавти, геологи, військові, спортсмени),сім’ї, де батьки ув’язнені і відбувають покарання, сім’ї, де дитина виховується в закладах інтернатного типу. Сьогодні до них додаються сім’ї заробітчан за кордоном.

Для української родини жінка традиційно була берегинею родинного вогнища, передавала традиції. Займалася вихованням дітей. Про це свідчать народні прислів’я. “Дитина, без батька - напівсирота, а без матері – кругла сирота”, “Мати з хати – горе в хату”, “Мати - душа сім’ї”, “Чого мама навчить, то й батько не перевчить”. Тому особливо непокоїть сьогодні таке явище, як жіноче заробітчанство, коли жінка залишає родину, дітей і їде на декілька років у пошуках заробітку. У дистантних сім’ях виникає чимало психолого-педагогічних проблем у вихованні дітей, тому діти з таких сімей потребують особливої уваги з боку педагогів. Сьогодні педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів та профтехосвіти не завжди мають достатній рівень знань, умінь та навичок для роботи з такими дітьми. Виникає потреба готувати до такої роботи під час навчання або в процесі післядипломної освіти.

Проблемами підготовки соціальних педагогів та практичних психологів займаються: В. Г. Панок, Т. М. Титаренко, Н. Л. Коломінський, О.Ф.Бондаренко, Г. М. Лактіонова, Г. В. Ложкін та інші [3]. Особливості роботи з дітьми з неблагополучних сімей висвітлюють у своїх працях: З. Г. Зайцева, В. Г. Постовий [5, 15], М. І. Буянов [1], І. В. Дубровіна [4, 364-368],Ремезова В.В., КузнєцоваЄ.В. Проблеми та особливості роботи з дистантними сім’ями описує І. М. Трубавіна [8, 113], МустаєваФ. А. Сьогодні готовність вчителів до роботи з сім’єю досліджують Бугаєць Н. А., Шанскова Т.І., Аннєнкова Н.В., Бабаєв Е.З., Гущина Т. Ю.[2] та інші. Однак проблема підготовки вчителів до навчально-виховної роботи з дітьми з дистантних сімей , ще достатньо не вивчена.

Не претендуючи на повне висвітлення проблеми, ми маємо на меті розглянути деякі аспекти підготовки педагогічних працівників до роботи з дітьми з дистантних сімей. Завдання статті розглянути проблеми навчання і виховання дітей з дистантних сімей, проаналізувати підготовленість педагогів до роботи з такими дітьми, розглянути напрямки і форми роботи з дітьми з дистантних сімей, а також зміст, напрямки та форми підготовки вчителів до цієї роботи.

Сім’я є одним з найперших та найважливіших інститутів соціалізації, що виконує важливі суспільні функції: виховання підростаючого покоління та забезпечення особистого щастя людей. Під впливом вищезгаданих факторів сучасна сім’я часто стає функціонально-неспроможною або неблагополучною. Неблагополучна сім’я – це сім’я яка з різних причин втратила свої виховні можливості, неспроможна належним чином сприяти соціалізації особистості. [7]

Досить поширеним типом стає дистантна сім’я, члени якої тривалий час перебувають на відстані, через те, що один або обидва батьків працюють за кордоном [8, 117]. Такі сім’ї є потенційно неблагополучними, у них порушено зв’язки з мікро - та макросередовищем, внутрішньородинні зв’язки. У цих сім’ях виникають специфічні проблеми: епізодичність виховних впливів на дітей, брак сімейних стосунків, що веде до емоційного відторгнення батьків дітьми, протиставлення батьківських відношень до дітей, неузгодженість батьківських поглядів на виховання дітей, непорозуміння дітей з мікросередовищем, а також проблеми адаптації членів сім’ї до зустрічей та нових розлучень, стабілізація внутрішньосімейних стосунків, організація спілкування на відстані. Крім того можуть виникати конфлікти між батьками та дітьми, девіантна поведінка, алкоголізм та наркоманія серед дітей та підлітків, що залишилися без належного нагляду та інші проблеми.

Коли сім’я належним чином не може здійснювати свою виховну функцію на допомогу повинні прийти інші соціальні інститути, зокрема школа та інші навчально-виховні заклади. Нелегке завдання лягає на плечі працівників цих закладів. Допомагати дітям адаптуватися до умов життя, подолати різні життєві кризи, психологічні проблеми, обрати вірний шлях в житті, соціалізуватися у суспільстві.

У системі загальної середньої освіти працює ряд педагогічних працівників різних за своїми функціями, а саме: вчителі з різних предметів, які можуть бути і класними керівниками; вихователі (в інтернатах), заступники директора з навчальної та виховної роботи; практичні психологи та соціальні педагоги. Усі вони різною мірою задіяні у процесі навчання та виховання учнів, але кожен з них сьогодні зустрічається з проблемами виховання дітей із дистантних сімей. Слід відмітити, що для багатьох з них ця проблема стає досить складною та непосильною через відсутність підготовленості до її вирішування. Якщо розглядати кожну окрему групу педагогічних працівників, то можна зробити такі висновки:

Підготовка соціальних педагогів та практичних психологів передбачає вивчення особливостей роботи з сім’єю та дітьми, з різними типами сімей та з різними категоріями дітей. Однак навіть при високому рівні теоретичної підготовки, немає достатньої практичної підготовленості до роботи саме з такими сім’ями та дітьми. Крім того сьогодні рідко у якій школі є психологічна служба, де б співпрацювали шкільний психолог, соціальний педагог та заступник директора з виховної роботи. Як правило функціонують лише дві з цих посад і кількість дітей на одного психолога досить велика.

Заступники директора не завжди мають спеціальну психологічну освіту, а обираються з числа учителів школи, які мають досвід виховної роботи.

Класні керівники та вихователі, за освітою учителі різних предметів і також не мають спеціальної підготовки для роботи з дітьми з так званих проблемних сімей. У своїй роботі вони можуть опиратися на знання з курсів педагогіки та психології, які у вузах читаються для студентів різних педагогічних спеціальностей (до курсу педагогіки сьогодні, наприклад, вводяться теми з соціальної педагогіки), свій педагогічний та життєвий досвід, педагогічну інтуїцію. А також консультуватися з шкільними психологами, читати психолого-педагогічну літературу, періодику. Однак усе це не завжди дає можливість вирішувати проблеми, через відсутність необхідних умінь та навичок.

Саме тому на нашу думку очевидною є необхідність психолого-педагогічної підготовки педагогічних працівників до роботи з дітьми з дистантних сімей, яких сьогодні досить великий відсоток серед школярів.

Важливим питанням у процесі підготовки вчителів до роботи з дистантними та іншими типами сімей є визначення критеріїв готовності до цієї роботи.

Вчені виділяють такі компоненти готовності до роботи з проблемними сім’ями:

  1. Мотиваційно-ціннісний

  2. Технологічний

  3. Емоційно-вольовий

  4. Рефлексивний

Відповідно до цих компонентів розглядають такі критерії готовності та їх рівні прояву :

  1. Ставлення до роботи з сім’єю (особистісна значимість, інтерес до діяльності)

  2. Практична готовність до роботи з сім’єю (когнітивний та операційний рівні)

  3. Прагнення до досягнення мети взаємодії (задоволення професійною діяльністю, активність і наполегливість у діяльності)

  4. Оцінка власної діяльності і себе як її суб’єкта (потужність рефлексії, адекватність рефлексії) [2,с.50-55]

Зміст підготовки педагогічних працівників певною мірою буде зумовлений основними напрямками, формами та методами роботи з дітьми з дистантних сімей. Ці напрямки досить різноманітні: Виявлення проблем кожної конкретної дитини, психодіагностика, корекційна робота, допомога батькам і дітям у встановленні правильних взаємовідносин, Розширення знань дітей та батьків про правила формування знань про правила формування здорового способу життя, навчання засобів захисту від психологічних і соціальних стресів, контроль за умовами життя дитини в сім’ї та школі, зниження емоційного напруження учнів, оцінка індивідуально-психологічних особливостей і можливостей дитини та створення програми її розвитку допомога у встановленні контактів батьків з класними керівниками, створення сприятливого мікро клімату у класних колективах та ін. [9, с.78].

При роботі з дітьми з дистантних сімей необхідні ще й такі напрямки роботи, як: формування позитивного мислення, профілактика помилок у родинному вихованні та сімейних конфліктів, просвіта з прав сім’ї та дітей, корекція стосунків сім’ї та її членів з мікросередовищем, допомога в адаптації членів сім’ї до розлучень та зустрічей, допомога в організації спілкування на відстані ,організація груп взаємо підтримки, залучення дітей до культурно-дозвільнєвої діяльності та ін.[8, 113].

Різні педагогічні працівники можуть брати на себе посильний напрямок роботи і таким чином спільно вирішувати проблеми.

У роботі з сім’єю поєднуються масові, індивідуально-групові та індивідуальні форми роботи: батьківські дні в школі, свята сім’ї, кабінети психолого-педагогічного всеобучу, вечори обміну сімейним досвідом, групові консультації батьків із спеціалістами-науковцями (педагогами, психологами, медиками, юристами, соціологами), шкільні батьківські конференції та ін.

Досить важливою і особливо складною є індивідуальна допомога конкретній дитині та сім’ї.

Основними формами роботи з дітьми з дистантних сімей є: групи підтримки, самодопомоги та взаємодопомоги, лекторії, консультпункти, тренінги, семінари, курси, громадські оплачувані роботи для дітей, організація предметного дозвілля, спілкування і відпочинку дітей і батьків, а також гуртки за інтересами, ярмарки професій, клуби спілкування, спільне відзначення свят, благодійні акції, екскурсії, походи та ін.[8,113].

Основними методами роботи є інформування, консультування, переконання, навіювання, приклад, представництво, перенавчання, переключення, реконструкція характеру, педагогічні ситуації, вправи тощо[8,с.111].

Виходячи з усього вищесказаного, виділимо такі напрямки та методи підготовки педагогічних працівників:

При підготовці студентів педагогічних спеціальностей приділяти належну увагу роботі з проблемними сім’ями, вводити більше тем з соціальної педагогіки та соціальної психології, зокрема, пов’язаних з проблемами сім’ї, у програми з педагогіки та психології, а можливо й окремі спецкурси про особливості виховання різних категорій дітей в умовах сучасного суспільства, вводити відповідні завдання для педагогічної практики (наприклад, виявити кількість дітей з дистантних та неблагополучних сімей у класі, школі, спостереження за ними з метою вивчення проблем їх навчання та виховання і т. п. );

Для педагогів, які вже працюють у системі загальної середньої освіти проводити курси, семінари конференції, тренінги з даної тематики;

Створювати науково-практичні лабораторії , які б накопичували матеріали з досвіду роботи з дітьми з різних типів сімей, розробляли нові напрямки, форми та методи роботи з ними, і куди б могли звертатися педагогічні працівники за допомогою в разі потреби.

Проблема виховання дітей дистантних та неблагополучних сімей досить складна і серйозна не може бути вирішена швидко та одноразово, тому важливим є питання підготовки педагогічних працівників до роботи з такими дітьми. В подальших дослідженнях ми плануємо більш детально розробити критерії готовності до роботи з сім’ями, а також вивчити напрямки і методи підготовки педагогів до роботи з дітьми дистантних та сімей.
^

Список літератури


  1. Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семи: записки детского психиатра.: Кн. Для учителей и родителей .-М.: Просвещение, 1988 – 207с.

  2. Гущина Т.Ю. Формирование готовности у будущих педагогов к работе с неполными семьями.:Дис. Канд. Пед. Наук.: 13.00.01.-Белгогрод,1997.-261 с.-

  3. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи” 27-28 лютого 2003р.-Тернопіль – 2003.

  4. Практическая психология образования / Под. Ред. И. В. Дубровиной: Учебник для студентов и средних специальных учебных заведений. – М.: Т. Ц. «Сфера», 1997. – 528с.

  5. Програма формування педагогічної культури батьків. За редакцією Постового В. Г. – К., 2003, - 108с.

  6. Соціальна робота в Україні: теорія та практика: Посібник для підвищення кваліфікації працівників соціальних служб для молоді. 4-а частина /за ред. доц. А. Я. Ходорчук – К.: ДЦССМ, 2003 – 272с.

  7. Соціальна робота / соціальна педагогіка(понятійно-термінологічний словник). / під заг. ред. І. Д. Звєрєвої. – К.: Етносфера, 1994 – 119с.

  8. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім’єю. Трубавіна І. М. Навчальний посібник – К.: ДЦССМ, 2003. – 132с.

  9. Якубова Ю. М., Антонова-Турченко О. Г., Святненко Г. В., Московка М. М. Проблеми сім’ї: діти і батьки. – К., 1998.

Аннотация

^ НАТАЛЬЯ КУБЬЯК

НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ПРОБЛЕМЫ ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЕЙ К РАБОТЕ С ДЕТЬМИ ИЗ ДИСТАНТНЫХ СЕМЕЙ

В статье анализируется подготовленность педагогических работников к работе с детьми из дистантних семей. Рассматриваются направления, формы и методы работы с такими детьми, а также содержание, направления и формы подготовки педагогов к работе с ними.


^ The summary

Natalia Kub'jak


SOME ASPECTS OF THE PROBLEM OF PREPARATION OF TEACHERS TO WORK WITH CHILDREN FROM DISTANT FAMILIES

In clause is analyzed readiness of pedagogical workers to work with children from distant families. The directions, forms and methods of work with such children, and also the contents, directions and forms of preparation of teachers to work with them are considered.


ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Куб’як Наталія Іванівна

асистент кафедри загальної та соціальної педагогіки

Чернівецького Національного Університету ім. Юрія Федьковича.


Домашня адреса:

58023

м. Чернівці

вул. Руська 227 \ 5

Т. 8-(037)- 6-73-48

Схожі:

Удк: 371. 132 Наталія Куб’як iconУдк 371. 132: 009 Г. М. Удовіченко
Дидактичні умови формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей
Удк: 371. 132 Наталія Куб’як iconУдк 371. 132: 009 І. Ю. Сіняговська
Організаційно-дидактичні умови формування пізнавальної самостійності студентів педагогічного університету
Удк: 371. 132 Наталія Куб’як iconУдк. 37. 032: 37. 025: 371. 132: 371. 134 Ю. В. Журат аналіз психологічно-педагогічних умов актуалізації суб’єктності студента в процесі навчання у внз
У статті розглянуто процес актуалізації суб’єктності студентів в процесі навчання в вищому навчальному закладі, психолого-педагогічні...
Удк: 371. 132 Наталія Куб’як iconУдк 371. 134: 33 С. М. Хоцкіна
Дидактичні чинники формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів економіки
Удк: 371. 132 Наталія Куб’як iconУдк 371. 13: 377 © Аверьянова Е. А, Посохова И. С
Мониторинг готовности будущих инженеров-педагогов к профессионально-педагогической деятельности
Удк: 371. 132 Наталія Куб’як iconУдк 371. 134 Ю. В. Вассалатій
Організація самостійної роботи студентів у вивченні курсу «методика навчання математики»
Удк: 371. 132 Наталія Куб’як iconУдк 37. 018. 4: 371. 13 В. В. Морозов
У статті розглянуто технологію діалогічного навчання студентів у внз, побудовану на принципі рольової перспективи
Удк: 371. 132 Наталія Куб’як iconУдк 371. 134: 78 М. В. Вікторова
У статті розглянуто проблему музичної компетентності вчителя музики як основи його педагогічної діяльності
Удк: 371. 132 Наталія Куб’як iconУдк 371. 13. 032 Ó 2005 Пшенична Л. В
Теоретичні засади формування етико-правової культури майбутнього вчителя: історичний аспект
Удк: 371. 132 Наталія Куб’як iconУдк 159. 9 : 371. 13 © Філенко І. О
Психологічне супроводження педагогічного процесу як основа розвитку й удосконалювання гармонійної особистості інженера-педагога
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи