Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво icon

Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво




НазваПрограма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво
Сторінка1/3
Дата18.07.2013
Розмір0.49 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3






МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

________________

________________

________________

________________


«___»______2010 р.


ПРОГРАМА

вступного іспиту

до аспірантури з наукової спеціальності

17.00.05. – ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО


Львів - 2010


Програма затверджена на засіданні кафедри «Історії та теорії мистецтва», протокол № 18 від « 10 » липня 2010 р.


Завідувач кафедрою «Історії та теорії мистецтва»

_____________________проф. Стельмащук Г.Г.


Схвалено Вченою радою факультету ІТМ, протокол № від « » 2010 р.

Голова Вченої ради факультету ІТМ __________________проф. Шмагало Р.Т.


^ ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОГО МИСТЕЦТВА


ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА


Визначення мистецтвознавства як науки. Складові мистецтвознавства, завдання і сфери діяльності.

Теоретичні напрацювання в галузі історії та теорії мистецтва в період античності і Середньовіччя. Доба Ренесансу в історії мистецтвознавчої науки. Видатні дослідники мистецтва XVII-XVIII ст. Особливості зародження і формування художньої критики у західноєвропейському мистецтвознавстві.

Загальна періодизація історії мистецтва.

Характеристика видів мистецтва. Специфіка архітектури як виду мистецтва. Види і жанри образотворчого мистецтва. Функції образотворчого мистецтва. Живопис як вид образотворчого мистецтва. Характеристика жанрів живопису. Види станкового живопису. Особливості монументального живопису.

Скульптура як вид образотворчого мистецтва. Різновиди скульптури.

Види графіки за змістом і призначенням: характеристика особливостей.

Видова специфіка виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

Співвідношення понять «мистецтво» і «дизайн».

Професійне і народне мистецтво.

Поняття еволюції пластичної форми у мистецтві. Роль образу у мистецтві. Роль символу у мистецтві. Засоби художньої виразності в образотворчому мистецтві. Особливості кольору і світлотіні у мистецтві.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Бартенев И.А. Очерки истории архитектурных стилей: Учебное пособие. – М., 1983

  2. Виппер Б. Р. Введение в историческое изучение искусства. – М., 1985

  3. Власов В.Г. Большой энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 8 т. – СПб.: Лита, 2000

  4. Всеобщая история архитектуры. В 12 т. / Гл. ред. Н.В. Баранов. – М., 1977

  5. Всеобщая история искусств. В 6 т. / Редкол.: Б.В. Веймарн и др. – М.: Искусство, 1956

  6. Ильина Т.В. Введение в искусствознание. – М., 2003

  7. Миллер Дж. Все об антиквариате / Пер. с англ. – М., 2001

  8. Нариси з історії зарубіжного декоративно-ужиткового мистецтва. – К., 1995

  9. Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. – Львів, 1969

  10. Памятники мирового искусства. – М.: Искусство, 1968

  11. Історія українського мистецтва. – К., 1966-1971

  12. Антонович Є., Захарчук-Чугай Р., Станкевич М. Декоративно-прикладне мистецтво. – Львів, 1992



^ ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОГО МИСТЕЦТВА


ІСТОРИЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА

Формування художніх стилів як відображення соціально-історичних процесів у системі взаємодії мистецтва та суспільства. Дефініція стилю. Канон і стиль. Категоріальні характеристики художніх стилів. Еволюція художніх стилів. Характеристика образної системи окремих художніх стилів (романський, готика, ренесанс, бароко, рококо, класицизм). Художні стилі ХІХ та ХХ століть і дискусійність їхньої ідентифікації в окремих видах мистецтва.

Формування художніх напрямів у процесі еволюції мистецтва. Художній стиль та художній напрям. Еволюція художніх напрямів XVIII – першої половини ХІХ ст. Взаємодія та полеміка художніх напрямів другої половини ХІХ ст. Модернізм як парадигма мистецтва ХХ ст. Постмодернізм у мистецтві

Формування художніх методів. Категорія методу в мистецтвознавстві. Ґенеза методів реалізму та романтизму. Романтизм як стиль, як напрям і як метод. Специфіка романтичного світогляду та художнього образу. Еволюція реалізму. Специфіка реалізму в різних видах мистецтва. Реалізм у мистецтві ХХ ст.


^ МИСТЕЦТВО ДАВНЬОГО СВІТУ
Первісне мистецтво. Виникнення і розвиток художньої культури з первісної синкретичної цілісності. Система «трьох віків»: палеоліт, мезоліт, неоліт. Функції найдавнішого мистецтва. Мистецтво й архаїчні форми релігії. Теорії походження мистецтва. Джерела вивчення первісної культури та їх інтерпретація. Образ звіра та людини в монументальному й мобільному мистецтві палеоліту. Особливості первісного «реалізму» та «схематизації». Мегалітична архітектура неоліту-енеоліту.

^ Мистецтво Давнього Сходу. Становлення, розвиток та занепад перших цивілізацій давнього світу. Розвиток ремесел і наук. Виникнення писемності та її роль в історії мистецтва. Зміст поняття «Давній Схід». Основні риси мистецтва Давнього Сходу. Структура художньої культури, види мистецтв давніх цивілізацій. Професіоналізація мистецтва. Роль канону в художній творчості. Синкретичний характер мистецтва давніх цивілізацій Сходу.

^ Мистецтво Давньої Передньої Азії. Зародження найдавнішої відомої цивілізації світу між Євфратом і Тигром. Особливості світобачення народів Близького Сходу. Традиційна періодизація культури Давньої Передньої Азії. Планування і забудова міст, будівельна техніка і матеріали. Розвиток храмової архітектури. Реконструкція давнього Вавилона. Образотворча система мистецтва Месопотамії. Шедеври пластичного мистецтва.

^ Мистецтво Давнього Єгипту. Періодизація художньої культури Давнього Єгипту. Роль мистецтва у поховальному і державному культі фараона. Міф і канон як основа синтезу просторових мистецтв Давнього Єгипту. Іконографія давньоєгипетських богів. Релігійно-філософська концепція пропорцій у мистецтві Давнього Єгипту. Символічність давньоєгипетської орнаментики. Особливості давньоєгипетської художньої системи. Палетка Нармера і образотворчий канон.

Мистецтво Давнього царства. Розвиток монументальних форм архітектури: комплекси пірамід. Типологія та художньо-стилістичні особливості скульптури Давнього царства. Сюжетне наповнення і становлення стилістичних особливостей монументального живопису. Мистецтво Середнього царства. Розквіт місцевих художніх шкіл. Архітектура: храмовий комплекс Ментухотепів у Дейр-ель-Бахрі. Розвиток образотворчого мистецтва: скульптурні портрети, стінопис гробниць номархів у Фівах і Бені-Хасані. Мистецтво Нового царства. Відродження і розквіт єгипетської державності. Архітектурні ансамблі в Луксорі та Карнаку та характерні риси храмів Нового царства. Образотворча символіка конструктивних деталей. Ілюзіоністичні ефекти давньоєгипетської архітектури. Поховальний храм цариці Хатшепсут у Дейр-ель-Бахрі. Декоративні тенденції в живописі та скульптурі Нового царства: розписи гробниці Небанума і поховальної камери жерця Нахта у Фівах. Релігійна реформа фараона Аменхотепа IV – Ехнатона та художньо-стилістичні особливості мистецтва Амарни. Скарби гробниці фараона Тутанхамона. Мистецтво Єгипту другої половини Нового царства: діяльність Рамсеса ІІ та Абу-Симбел.


^ МИСТЕЦТВО АНТИЧНОСТІ

Історія вивчення античного мистецтва. Характеристика визначних збірок античного мистецтва в музеях світу.

Егейське мистецтво. Історія відкриття Крито-Мікенської культури. Історична інтерпретація міфологічних джерел про острів Крит і мінойську культуру. Особливості архітектурно-планувальної структури критських палаців. Система декорування палацових приміщень. Скульптура мінойського періоду. Археологічні розкопки на острові Санторин. Мистецтво ахейської Греції. Цитаделі-акрополі материкової Греції. Гробниці ахейських царів. Сюжети і художньо-стилістичні особливості ахейського живопису та скульптури.

^ Мистецтво Античної Греції. Основні періоди розвитку культури Античної Греції. Змістовий план давньогрецького мистецтва. Гуманістична сутність культури античної Греції. Значення міста-полісу в розвитку давньогрецької культури. Проблеми гармонії, краси, істини, долі, свободи й доблесті в художній свідомості Античної Греції.

Давньогрецький храм як сакральна модель світобудови. Еволюція фронтонної композиції. Проблема руху в давньогрецькій скульптурі. Поняття мімесису в мистецтві.

Мистецтво грецької архаїки. Типологія давньогрецьких храмів. Формування ордерної системи. Скульптура архаїки: тема куроса й кори. Вазопис чорнофігурного та червонофігурного стилю. Мистецтво “строгого стилю”. Вплив історичних подій на тематику і художньо-стилістичні особливості мистецтва. Мистецтво високої класики. “Золоте століття” Перикла: афінська демократія і стиль Еллади. Скульптура високої класики: творчість Мирона, Поліклета та Фідія. Архітектурно-скульптурний ансамбль Афінського акрополя – міфологізація просторового середовища. Мистецтво пізньої класики. Криза полісу й утвердження нових форм грецького мистецтва. Прагнення грандіозності та декоративізму в архітектурі. Художньо-стилістичні особливості скульптури пізньої класики: творчість Праксителя, Скопаса, Лісіппа, Леохара. Драматургія античного живопису: Полігнот, Аполодор, Зевкіс, Апелес. Мистецтво еллінізму: зіткнення і синтез культури античності з давніми афро-азійськими культурами. Найвизначніші центри елліністичного мистецтва: Олександрія, Пергам, Родос. Розвиток містобудування і утвердження «гіпподамової системи» у плануванні міст. Художні школи у скульптурі еллінізму.

^ Мистецтво Давньої Італії. Етрурія та специфіка етруського мистецтва. Мистецтво республіканського Риму. Римський характер і моральні принципи римської культури. Проблема культурних запозичень і самобутності римської художньої кльтури. Розвиток громадської архітектури. Синтез мистецтв у контексті художньо оформленого державного ритуалу: Форум-Ромарум. Формування портретного жанру.

^ Мистецтво імператорського Риму. Утвердження придворного мистецтва. Августівський класицизм. Становлення історичного рельєфу. Римський домус і чотири стилі помпейського живопису. Синтез мистецтв у “Золотому домі” Нерона. Типологія римської мозаїки. Основні пам’ятки давньоримської архітектури. Розвиток портретної скульптури. Принципи об’єднання мистецтв у творчості Аполодора Дамаського: форум Траяна, Пантеон, вілла Адріана в Триволі. Синтез античних та варварських начал у мистецтві пізньої імперії. Мистецтво римських провінцій. Фаюмський портрет.

Значення мистецтва античного світу для європейської художньої культури.


^ МИСТЕЦТВО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Структура художньої культури Середньовіччя. Формування художніх стилів у середньовічній культурі. Еволюція видів та жанрів мистецтва. Роль канону в середньовічному мистецтві: історично-типологічний і семіотичний аспекти. Проблема карнавалізації в мистецтві Середньовіччя.

^ Ранньохристиянське мистецтво. Виникнення християнства і криза античної культури. Розписи римських катакомб: кристалізація художніх особливостей та утвердження символічної мови християнського мистецтва. Становлення культової християнської архітектури: базиліка та центричний тип храму. Складання християнської іконографії. Ранньохристиянські мозаїки Риму.

^ Мистецтво Візантії. Християнство як ідеологічна основа візантійської культури. Античність і Візантія. Символізм середньовічного мислення. Релігійно-філософські аспекти синтезу в мистецтві Візантії. Основні етапи розвитку візантійського мистецтва.

Мистецтво ранньовізантійського періоду. Епоха Юстиніана і формування самобутнього візантійського художнього стилю. Розробка купольного типу храму. Софія Константинопольська: конструктивні особливості та символіка візантійського храму. Мозаїки Равенни V – VII cт. Мистецтво середньовізантійського періоду. Іконоборство та його естетичний вплив на художню культуру Візантійської імперії. Утвердження і конструктивний принцип хрестово-купольної церкви. Візантійський іконографічний канон. Мистецтво пізньовізантійського періоду. „Палеологівське Відродження” та особливості художньої системи візантійського живопису.

Вплив візантійської культури на мистецтво Західної Європи і Київської Русі.

^ Середньовічне мистецтво Західної Європи.

„Темні віки”: мистецтво Меровінгів, Каролінгів.

Романське мистецтво. Конструктивні особливості романської базиліки. Синкретизм скульптурних й архітектурних форм романського храму. Архітектурні школи Франції. Романське мистецтво Італії. Романське мистецтво Німеччини.

Готичне мистецтво. Розвиток європейської міської культури. Теологія абата Сюгерія та нова концепція храму як моделі космосу. Конструктивні та художньо-стилістичні особливості готичної архітектури. Синтетичний ансамбль готичного собору. Традиційна періодизація готичного мистецтва. Куртуазний стиль у мистецтві пізнього Середньовіччя.

Готика у Франції. Основні етапи розвитку готичної архітектури Франції. Готична скульптура Франції: основні пам’ятки, іконографія та стиль. Еволюція вітражного мистецтва. Ранній період французького станкового живопису. Паризька школа мініатюри. Готика в Німеччині. Архітектура та монументальна скульптура Бамберга, Магдебурга, Наумбурга. Готика в Англії. Основні етапи розвитку готичної архітектури Англії. Англійська меморіальна пластика. Мистецтво треченто в Італії. Творчість Чімабуе. Живописна реформа Джотто.


^ МИСТЕЦТВО ВІДРОДЖЕННЯ

Мистецтво італійського Ренесансу. Передумови розвитку італійського мистецтва Відродження. Міський характер ренесансної культури. Відродження й Античність. Відродження і Середньовіччя. Секуляризація культури. Нова концепція історії та природи. Гуманізм та індивідуалізм як визначальні риси культури Відродження. Людина в мистецтві Відродження. Періодизація Ренессансу. Ренесансний стиль життя: Флоренція XV ст.

Мистецтво кватроченто. Полеміка з готикою: діяльність Філіппо Брунелескі. Характерні риси ренесансної архітектури. Італійський ренесансний палаццо. Основні тенденції у живописі Флоренції XV ст. Новаторство Мазаччо. Синтез раціональних та ідеальних істин у творчості П’єро делла Франческа. “Куртуазний” ідеал Беноццо Гоццолі. Видовищність релігійного живопису Доменіко Гірландайо. Творчість Сандро Ботічеллі. Живопис Центральної Італії. Гуманізм в образотворчому мистецтві Північної Італії. Живопис кватроченто у Венеції. Міф і реальність у творчості Джованні Белліні. Скульптура кватроченто: впливи античної та готичної скульптури, розширення тематичного діапазону. Поява нових жанрів і видів пластичного мистецтва. Творчість Лоренцо Гіберті. Становлення стилістичних особливостей ренесансної скульптури: творчість Донателло. Кругла статуя у творчості Андреа Вероккіо.

Мистецтво високого Відродження. Універсалізм Леонардо да Вінчі. Поєднання традицій античності та християнської благодаті у творчості Рафаеля Санті. Різносторонній геній Мікеланджело Буонаротті.

Проблема стилю в образотворчому мистецтві чінквіченто в Італії. Живопис чінквіченто у Венеції. Новаторство Джорджоне. Перший живописець Венеціанської республіки – Тиціан Вечеллі. Маньєризм у Венеції: Тінторетто і Паоло Веронезе. Цілісна структура архітектури Андреа Палладіо.

Італійське мистецтво і маньєризм Іспанії: творчість Ель Греко в Толедо.

Просторово-образна система ренесансного художнього синтезу. Принципи об’єднання монументального живопису й архітектури в мистецтві італійського Відродження. Теорія перспективи. Типологія композиційної побудови живописних творів: “архітектонічна” композиція, “килимова” композиція, композиція “театральної сцени”, композиція “крупного плану”. Еволюція композиційної побудови портрета. “Закони краси” людини: ренесансні пропорції. Колір і світло в живописі Відродження.

Значення мистецтва італійського Відродження для формування європейського мистецтва нового часу.

^ Мистецтво Північного Відродження. Північний тип культури Відродження. Збереження національних середньовічних традицій та вплив італійського Відродження. Засади протестантської моралі. Великі географічні та наукові відкриття та їхній вплив на розвиток європейської культури і мистецтва.

Ренесансний живопис Нідерландів. Вівтарні композиції XV ст. Ренесансні ідеали та середньовічний спіритуалізм у творчість Губерта і Яна ван Ейків. Творчість Рогіра ван дер Вейдена. Теми й образи Ієронімуса Босха. Проблема стилю в нідерландському мистецтві XVI ст. Інтелектуалізм живопису Пітера Брейгеля Мужицького.

Ренесансний живопис Німеччини. “Синтетична” особистість Альбрехта Дюрера: теоретичні трактати, живописна спадщина, гравюри, рисунок. Художня мова Альбрехта Альтдорфера. Ізенгеймський вівтар Матіаса Ґрюневальда. Портрети Ганса Гольбайна. Особливості образної системи Лукаса Кранаха.

Ренесансна художня культура Франції. Утвердження ренесансних форм в архітетктурі: французьке шато. Перший великий художник французького Відродження – Жан Фуке. Портретна галерея Жана Клуе. Принципи взаємодії мистецтв у стилістиці маньєризму. Школа Фонтебло.

^ МИСТЕЦТВО НОВОГО ЧАСУ

Мистецтво XVII ст. Соціально-економічний та моральний контекст європейської культури XVII ст. Антиномія барокової картини світу. Вплив філософського раціоналізму на культуру Нового часу. Ідеологія абсолютизму на її вплив на всі сфери художньої культури XVII ст. Проблема стилю в мистецтві XVII ст. Відображення суспільної поляризації в художніх стилях. Теорія жанрів.

Мистецтво Італії. Зародження та розвиток архітектури бароко в Італії: собор Іль Джезу в Римі. Експерименти з простором в архітектурі Л.Берніні та Ф.Борроміні. Станкова та монументально-декоративна скульптура Л.Борніні. Новаторство Караваджо. Караваджизм: учні і послідовники. Болонська академія братів Каррачі.

Мистецтво Фландрії. Провідна роль малярства в системі образотворчих мистецтв. Франко-фламандська школа живопису: П.П.Рубенс. Портрети Яна Ван Дейка. Побутовий жанр у творчості Я.Йорданса. Натюрморти Ф.Снайдерса.

Мистецтво Голандії. Демократизація та багатожанровість голландського живопису. „Сніданки” та „десерти” у творчості В.Хеди, П.Класа, В.Кальфа. Створення національного реалістичного пейзажу. Побутовий живопис художників дельфтської школи: Вермеєр Дельфтський. Ф.Гальс і розвиток портретного живопису в Голандії. Мистецтво Рембрандта в історії європейської гравюри й станкового живопису.

Мистецтво Іспанії. «Золотий вік» розвитку іспанського живопису. Образ людини у творчості Рібери. Відображення життя іспанських монастирів у творчості Ф.Сурбарана. Теми й образи живопису Д.Веласкеса.

Мистецтво Франції. Особливості розвитку французької художньої культури в епоху утвердження національної держави і абсолютної монархії. Синтез мистецтв у палацовій архітектурі стилю Людовика XIV. Жанровий реалістичний живопис та графіка: Ж.Калло, Л.Ленен, Ж. де ля Тур. Н.Пуссена та формування класицизму у французькому живописі. Розвиток традицій героїчного пейзажу Пуссена у творах К.Лорена.

^ Мистецтво XVIIІ ст. Становлення художньої системи Просвітництва. Людина, природа, цивілізація у світогляді доби Просвітництва. Просвітницька концепція мистецтва. Художня творчість та філософські концепції XVIII ст.: особливості взаємодії. Структура художньої культури XVIII ст. Просвітницький реалізм в образотворчому мистецтві.

Мистецтво Франції. Стиль Людовика XV. Ідилістичні полотна А.Ватто. Особливості стилю рококо в архітектурі (готель Субіз), живописі (пасторалі Ф.Буше), скульптурі (салонна порцеляна Ф.Буше й Е.М.Фальконе). Гімн третьому стану в творчості Ж.Шардена. Мистецтво революційного класицизму: Паризький Пантеон (церква св. Женев’єви). Портрети в мистецтві просвітницького реалізму: А.Гудон. Теми, ідеї, образи живопису Ж.Л.Давіда.

Мистецтво Італії. Рим як центр європейського мистецького життя. Життєвість і художня виразність образів у творах Дж.Креспі й А.Маньяско. Монументальні квадратури Дж.Тьєполо. Розвиток пейзажного живопису (Ф.Гварді, Дж.Каналетто). «Архітектурні фантазії» графічних циклів Дж.Піранезе.

Мистецтво Англії. Особливості розвитку англійської художньої культури XVIII ст. Сатиричні та моралізаторські серії Хогарта. Аристократична велич та втілення героїчного ідеалу в образах Дж.Рейнольдса. Поетична настроєвість портретів Т.Гейнсборо. Принципи пленерного живопису Дж.Констебля.

Мистецтво Росії. Реформи Петра І та їх вплив на формування художньої культури європейського типу. Розвиток містобудування та столиця Петра. Діяльність Д.Трезіні. Становлення світського образотворчого мистецтва. Творчість А.Матвеєва, І.Нікітіна, О.Антропова. Художньо-стилістичний синтез класицизму, бароко і сентименталізму в мистетцькій культурі Росії другої половини XVIII ст. Соціальна диференціація художньої культури. Бароко в російській архітектурі: творчість Б.Растреллі. Класицизм в російській архітектурі (В.Баженов, М.Казаков, Дж.Кваренгі, Ч.Камерон). Класицистичні тенденції у розвитку російського образотворчого мистецтва другої половини XVIII ст.


^ МИСТЕЦТВО ХІХ ст.

Мистецтво першої половини ХІХ ст. Загальна характеристика й періодизація західноєвропейського мистецтва ХІХ ст. Формування національних шкіл образотворчого мистецтва. Романтизм як світоглядна система першої третини ХІХ ст. Конфлікт з дійсністю в образотворчому мистецтві романтизму. Естетичні концепції романтизму. Полеміка з ідеологією Просвітництва. Ідейно-художні завдання романтизму. Національна специфіка й загальні риси. Проблема синтезу мистецтв. Виникнення нових форм і жанрів мистецтва. Живописна мова романтиків.

Мистецтво Франції. Класицистична школа Давіда: творчість А.Гро та Ф. Жерара. Академічний класицизм Ж.Д.Енгра. Живопис французького романтизму: творчість Т.Жеріко й Е.Делакруа. Ф.Рюд і романтизм у французькій скульптурі.

Мистецтво Іспанії. Філософські узагальнення у творчості Ф.Гойї.

Мистецтво Німеччини. Типологічні паралелі в літературі та живописі німецького романтизму. Романтичне вікно у творчості К.Д.Фридриха, Ф.О.Рунге, Г.Т.Керстінга. Братство «Назарейців» та його послідовники.

Мистецтво Англії. В.Тернер – нове слово в мариністиці. Романтизм у Англії – В.Блейк, Братство «Прерафаелітів».

Мистецтво Росії. Архітектура російського класицизму першої третини ХІХ ст.: розбудова Петербурга, реконструкція Москви. Класицизм та реалістичні традиції російської скульптури. Меморіальна пластика у творчісті І.Мартоса. Ф.Щедрін як майстер монументально-декоративної скульптури. Поєднання романтизму з реалістичними пошуками в російському живописі. Психологізм і національна своєрідність портретів О.Кіпренського. Риси реалізму в романтичних творах В.Тропініна. Традиції класицизму і риси романтизму в творчості К.Брюллова. Побутовий жанр в творчості О.Венеціанова. Новаторство змісту та засобів художньо-образної виразності в творчості О.Іванова. Автопортрети російських художників-романтиків – історія духовного життя суспільства.

^ Мистецтво другої половини ХІХ ст. Проблема демократизації культури та мистецтва. Метод критичного реалізму. Різновиди реалістичного методу в образотворчому мистецтві 70-80-х років ХІХ ст. Стилі та художні напрями у мистецтві другої половини ХІХ ст.

Мистецтво Франції. Активізація реалістичних тенденцій у французькому живописі: творчість О.Дом’є К.Коро і «барбізонська школа». Демократична спрямованість живописних полотен Г.Курбе. Всесвітня виставка 1855 р. в Парижі. Зародження бунтарського мислення в живописі: новаторство Е.Мане. Мистецтво імпресіонізму: історія виникнення, загальна характеристика та періодизація. Пейзажний живопис імпресіоністів. Роль пленеру у творчості К.Моне. Пленер у творчості А.Сіслея та К.Піссаро. Творчий метод Е.Дега. Колір і світло в картинах О.Ренуара. Скульптура імпресіонізму: творчість О.Родена. Постімпресіонізм – полеміка з імпресіонізмом. Особливість художньої манери П.Сезана. Метод „клуазонізму” та синтетичного декоративізму в творах П.Гогена. Експресивний колоризм живопису В.Ван Гога. Живопис і графіка А.Тулуз-Лотрека. Символізм в образотворчому мистецтві Франції. Містичний образ у творах П.Пюві де Шаванна, О.Редона. Група Набі.

Мистецтво Росії. Зародження методу критичного реалізму в творчості П.Федотова. Пейзажний живопис С.Щедріна. Російське селянство у творах В.Перова. І.Крамський та створення „Товариства пересувних художніх виставок” (1871 р.). Психологізм образів у творах І.Крамського. Розвиток побутового жанру у творчості В.Максимова, В.Маковського, М.Ярошенка. Стиль і художній метод І. Рєпіна. Історичні полотна В.Сурикова. Естетика нового реалістичного пейзажу в творчості передвижників (О.Саврасов, Ф.Васильєв, І.Шишкін, В.Полєнов, І.Левітан, І.Айвазовський, А.Куїнджі).

Мистецтво Польщі. Історична тематика в творчості Я.Матейка та Ю.Брандта. Розвиток побутового жанру в творах Г.Родаковського, А.Гроттгера, Ю.Хелмонського, Ю.Коссака, ТОксентовича. Відображення природи в краєвидах Н.Орди та Ю.Хелмонського.

  1   2   3

Схожі:

Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво iconПрограма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво
Програма затверджена на засіданні кафедри «Історії та теорії мистецтва», протокол №18 від «10» липня 2010 р
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво iconПрограма вступного випробування для спеціальності "Образотворче мистецтво "
Малюнок. Програма вступного випробування для спеціальності “Образотворче мистецтво ”
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво iconПрограма творчого конкурсу з образотворчого мистецтва для спеціальності 020205 Образотворче мистецтво
Вступне фахове випробування з дисципліни «Образотворче мистецтво» для вступників на базі загальноосвітньої школи буде проводитися...
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво iconМистецтво з методикою викладання: образотворче мистецтво
Образотворче мистецтво як специфічна форма візуального зображення дійсності на площині чи в просторі
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Рама вступного випробування творчого конкурсу для вступу за напрямом 020205 «Образотворче мистецтво» передбачає виявлення здібностей...
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво iconПрограма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 26. 00. 01 «Теорія та історія культури» (Мистецтвознавство)
Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 26. 00. 01 «Теорія та історія культури» (Мистецтвознавство). – Львів: лнам,...
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Програма вступного випробування для осіб, що вступають на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» (Галузь знань:...
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво iconПроректору з наукової роботи професору Башкову Є. О
Прошу Вас затвердити комісію для приймання вступного іспиту до аспірантури за науковою спеціальністю
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво iconПрограма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 12. 00. 11 Міжнародне право
Затверджено на засіданні Вченої Ради Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво iconПрограма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 12. 00. 11 Міжнародне право
Затверджено на засіданні Вченої Ради Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи