Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво icon

Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво




НазваПрограма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво
Сторінка1/3
Дата18.07.2013
Розмір0.55 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

________________

________________

________________

________________


«___»______2010 р.


ПРОГРАМА

вступного іспиту

до аспірантури з наукової спеціальності

17.00.06. – ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО


Львів - 2010


Програма затверджена на засіданні кафедри «Історії та теорії мистецтва», протокол № 18 від « 10 » липня 2010 р.


Завідувач кафедрою «Історії та теорії мистецтва»

_____________________проф. Стельмащук Г.Г.


Схвалено Вченою радою факультету ІТМ, протокол № від « » 2010 р.

Голова Вченої ради факультету ІТМ __________________проф. Шмагало Р.Т.


^ Програма вступу в аспірантуру по спеціальності 17-00-06 – декоративне і прикладне мистецтво


Історія кераміки


І.Зарубіжна кераміка.


Антична кераміка.

Розписна кераміка (Греція). Особливості технології, прийоми декорування. Характеристика найпоширеніших форм (амфора, піфос, кратер, ойнохоя, гідрія, пеліка, кілік, канфар, скіфос, аск, ритон тощо). Періодизація. Стилі античної кераміки: геометричний, килимовий (східний), чорнофігурний, червонофігурний. Афіни – головний центр грецької кераміки періоду класики: провідні майстри.

Кераміка Етрурії. Періодизація. Види кераміки: імпасто, буккеро (тяжке, легке), чорнофігурні та червонофігурні вироби УІ-ІУ ст. до н.е., фігурний посуд ІІІ-І ст. до н.е.


^ Кераміка Західної Європи ХУ-ХУІ ст.

Іспанія. Кераміка Валенсії: найхарактерніші риси формотворення та декору.

Італійська ренесансна майоліка Особливості технології та декору. Центри майолікового виробництва: Фаенца, Губбіо, Каза Піротта, Урбіно, Дерута та ін. Провідні майстри.

Франція. Фаянси Сен-Поршер. „Сільські глини” Бернара Паліссі.

Німеччина. Центри виробництва „кам’яного посуду”. Технологія, своєрідність форм та декору.


^ Кераміка Західної Європи ХУІІ-ХУІІІ ст.

Голландія. Делфтський фаянс. Періодизація. Джерела інспірацій – далекосхідний фарфор та вітчизняне керамічне виробництво. Принципи формотворення та декору.

Англія. Діяльність Дж.Веджвуда. Види керамічних виробів Веджвуда – тонкий фаянс та кольорові кам’яні маси.


^ Європейський фарфор ХУІІІ- ХІХ ст.

Німеччина. Створення твердої фарфорової маси Й.Ф.Бетгером на початку ХУІІІ ст. та організація фарфорового виробництва у Мейсені. Вплив мистецьких стилів ХУІІІ-поч.ХХ ст. на формотворення та декор мейсенської порцеляни. Діяльність Й.Ф.Бетгера, Й.Герольда, Й.Кірхнера, Й.Кендлера, М.Асьє та ін.

Австрія. Організація фарфорового виробництва у Відні. Художні особливості віденської порцеляни: далекосхідні впливи, та втілення власних творчих ідей.

Росія. Діяльність Імператорського фарфорового заводу у С.-Петербурзі, заснованого у 1744 р. Мистецькі стилі та напрямки (класицизм, ампір, історизм) у формах та декорі фарфорових виробів ХУІІІ-ХІХ ст.


ІІ. Українська кераміка.

Кераміка енеоліту на території України. Трипільська кераміка. Технологія, принципи формотворення та система декору у ранньо-, середньо- та пізньотрипільський періоди.

Кераміка античного Надчорномор’я УІІ ст. до н.е. - ІУ ст. н.е.: кухонний та столовий посуд, прийоми декорування.

Кераміка Княжої доби. Типологія форм керамічного посуду, способи декорування, орнаментальні мотиви. Монументально-декоративна кераміка Галича.

Художні особливості формотворення та прийоми декорування народної кераміки провідних осередків Київщини (Васильків, Дибинці), Львівщини (Гавареччина, Сокаль, Яворів, Миколаїв), Поділля (Адамівка, Бубнівка), Полтавщини (Опішня), Івано-Франківщини (Косів, Пістинь).

Український фарфор. Асортимент, художні особливості виробів Корецького, Баранівського, Городницького заводів ХІХ-початку ХХ ст. Художній фарфор другої половини ХХ ст.

Українська професійна художня кераміка другої половини ХХ ст. Львівська керамічна школа. Види кераміки, провідні майстри.


Література:


1.Археологія УРСР.У 3 т. – К., 1989.

2.Голубець О.Львівська кераміка. – К., 1991.

3.Данченко Л. Народна кераміка Середнього Придніпров’я. – К., 1974.

4.Дреботюк Р.Художники Прикарпаття. – К., 1989.

5.Історія українського мистецтва. У 6 т. – К., 1966-1970.

6.Матейко К. Народна кераміка Західних областей України. – К., 1959.

7.Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. – Львів, 1969.

8.Петрякова Ф. Украинский художественный фарфор. – К., 1988.

9.Тищенко О. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (ХІІІ-ХУІІІ ст.). – К., 1985.

10.Українське народне мистецтво. Кераміка. Скло. – К., 1974.


Художній метал
^

І. Зарубіжний метал

Металопластика античних держав


Диференціація ремісничого виробництва давньогрецького художнього металу, історичні та стилістичні витоки золотарства греків, географічне поширення. Вироби з міді, бронзи, заліза (Греція). Поширення мистецтва металопластики на територях Фракії (Болгарія) та Скіфії (Півн. Причорномор'я). Ювелірство Етрурії (техніка зерні “а пульвісколло”). Розвиток художнього срібла Давнього Риму. Розвиток мистецтва гліптики (гемми, камеї, інталії).


^ Художній метал Західної Європи ХУ-ХУІ ст.

Поліхромно-інкрустаційний стиль декорування прикрас часів гунської навали. Культове і світське ювелірство Візантії. Монастирські школи ювелірного мистецтва, навчально-виробничі об'єднання-гільдії. Символіко-алегоричннй характер ювелірства романської доби. Сакральні фігури-релікварії. Ліможські емалі ХП-ХШ ст. Розвиток цехового ковальського та слюсарного ремесла (готика). Архітектурний готичний метал. Творчість у художньому металі видатних майстрів Відродження (Б. Челліні, Донателло, Ботічеллі, Леонардо да Вінчі, Дюррер, Вероккіо, Брунелескі. Асортимент та комплекти ренесансних прикрас. Ренесансний архітектурний метал та зброярство.


^ Художній метал Західної Європи ХУІІ-ХУІІІ ст.

Стилістика жіночих ювелірних прикрас доби бароко. Німецьке золотарство Нюренбергу та Аугсбургу (бароко). “Золотий вік” ковальства Франції (архітектурний метал Версалю). “Антикізуючий” та “радикальний” напрямки розвитку архітектурного ковальства доби бароко.


^ Художній метал Західної Європи ХУІІІ-ХІХ ст.

Вплив фабричних технологій на ювелірне мистецтво (поява нових сплавів, техніки просування та покриття міді сріблом “шеффілдське срібло”). Нові форми організації ювелірного виробництва ХІХ ст. “Золотий вік” бронзи. Використання чавунного лиття в архітектурному металі. Стилістика художньої металопластики періоду класицизму і ампіру.


^ Художній метал періоду періоду історизму і еклектики.

Метапопластика стилістичного напрямку бідермайєр (металева галантерея, біжутерія, посуд). Діяльність фірм Фаберже, Картьє та ін. (стилістика, асортимент продукції, технологічні особливості фірмового стилю).


^ Художній метал модерну і постмодерну.

Джерела нових стилістичних тенденцій у металопластиці ХХ ст. Творчість у художньому металі Рене Лаліка, Картьє, Ван де Вельде, Тіффані та ін. Архітектурний метал Г.Ейфеля, В.Орта, Г.Гімара, А.Гауді. Металопластика у напрямках конструктивізм, функціоналізм, арт-деко.Тенденції розвитку світового художнього металу другої половини ХХ ст. Творчість П.Пікассо, С.Далі, Калгера, Гіякометті, Г.Іенсена у металопластиці. Два напрямки розвитку ювелірного мистецтва ХХ ст.: нетрадиційний (авторський) та “салонний”. Головні ювелірні фірми XX ст. Кований метал кінця XX ст.: відродження і шляхи розвитку. Головні міжнародні форуми та симпозіуми ковалів та ювелірів. Художній метал і дизайн.


  1   2   3

Схожі:

Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво iconПрограма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. – Образотворче мистецтво
Програма затверджена на засіданні кафедри «Історії та теорії мистецтва», протокол №18 від «10» липня 2010 р
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво iconПояснювальна записка Фахове випробування на напрям «Декоративно-прикладне мистецтво»
«бакалавр» у галузі знань 0202 «Мистецтво» за напрямом підготовки 020208 «Декоративно-прикладне мистецтво» на основі освітньо-кваліфікаційного...
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво iconПояснювальна записка Фахове випробування на напрям «Декоративно-прикладне мистецтво»
«бакалавр» у галузі знань 0202 «Мистецтво» за напрямом підготовки 020208 «Декоративно-прикладне мистецтво» на основі освітньо-кваліфікаційного...
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво iconХудожньо-педагогічний факультет напрям підготовки 020208 «декоративно-прикладне мистецтво» Кафедра образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва приймає абітурієнтів за напрямом підготовки «Декоративно-прикладне мистецтво»
Кафедра образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва приймає абітурієнтів за напрямом підготовки «Декоративно-прикладне мистецтво»,...
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» зі спеціальності 02020801 «Декоративно-прикладне мистецтво» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
«Мистецтво» зі спеціальності 02020801 «Декоративно-прикладне мистецтво» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво iconПідручники англійською мовою за темою декоративно прикладне мистецтво, образотворче мистецтво

Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво iconЛекційні модулі: Лекція Декоративно – прикладне мистецтво, як вид образотворчого мистецтва. Ціль та завдання курсу дпм
Лекція Декоративно – прикладне мистецтво, як вид образотворчого мистецтва. Ціль та завдання курсу дпм
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» зі спеціальності 020208 «Декоративно-прикладне мистецтво» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст»
Усе це є необхідним підґрунтям загальної творчо-мистецької підготовки вступника
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво iconПрограма творчого конкурсу для вступників напрямів підготовки
Метою творчого конкурсу є виявлення рівня професійної придатності вступників напрямів підготовки „Образотворче мистецтво", „Дизайн",...
Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 06. – Декоративно-прикладне мистецтво iconПояснювальна записка Фахове випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»
«спеціаліст» за напрямом підготовки 0202 «Мистецтво» зі спеціальності 02020801 «Декоративно-прикладне мистецтво» на основі освітньо-кваліфікаційного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи