Управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти icon

Управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти




НазваУправління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Сторінка1/7
Дата20.09.2012
Розмір1.36 Mb.
ТипДиплом
  1   2   3   4   5   6   7

Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



З досвіду роботи

вчителя початкових класів

вчителя-методиста Шосткинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12

Шосткинської міської ради

^ Сумської області

Колотуші Лариси Іванівни



Суми – 2011


^

Матеріали схвалено вченою радою Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

(Протокол № 2 від 22 вересня 2011 р.)




Узагальнено

досвід: Н.П. Ганжою, методистом початкового навчання Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти


Рецензенти:

Захарова І.О. – декан кафедри підвищення кваліфікації Сумського ОІППО, кандидат педагогічних наук, доцент;


Декунова З.В. – старший викладач кафедри методики початкової та природничо-математичної освіти.


Вивчення української мови на краєзнавчому матеріалі: Матеріал з досвіду роботи Колотуші Л.І., вчителя початкових класів, вчителя-методиста Шосткинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 Шосткинської міської ради. – Суми: Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.




ЗМІСТ


1. Опис досвіду _____________________________________________________4

2. Додатки.

Додаток 1. Методичний посібник «Вивчення української мови на краєзнавчому матеріалі. 2 клас» (збірник).______________________________________________11

Додаток 2. Методичний посібник «Вивчення української мови на краєзнавчому матеріалі. 3 клас» (збірник). _____________________________________________34

Додаток 3. Методичний посібник «Вивчення української мови на краєзнавчому матеріалі. 4 клас» (збірник). _____________________________________________60

Додаток 4. Конверт «Люби і знай свій рідний край». ________________________ 90

Додаток 5. Шосткинщина очима дітей 91

Додаток 6. Розробки уроків з розвитку зв’язного мовлення на основі краєзнавчого

матеріалу. _____________________________________________________________92

Додаток 7. Розробки виховних заходів «Краю мій рідний, поліська перлино». __109

Додаток 8. Творчість вчителя над розкриттям теми «Люби і знай свій рідний край». _______________________________________________________________130


^ ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

В умовах динамічних перетворень у сучасному суспільстві особливу увагу привертають проблеми, пов'язані насамперед з використанням народознавчих засобів формування зростаючої особистості. Важливою державною справою краєзнавство стає у сучасних умовах розбудови української держави, коли йому належать відповідальні функції із суто навчальними – відродження духовності, формування національної самосвідомості нашого народу. У «Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти» підкреслюється, що одним із основних завдань виховання в середніх закладах освіти є «розвиток почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам'яток, активна діяльність школярів по поліпшенню умов життя в рідній місцевості, підвищенню матеріального і духовного рівнів життя народу, дійова участь у розбудові держави й духовному оновленні суспільства». У наш час оновлюються методи організації навчальної роботи, а також удосконалюються форми вивчення рідного краю у загальноосвітніх навчальних закладах. Природно, що все це вимагає кардинальних змін як у завданнях, змісті, так і краєзнавчої діяльності учнів.

Чим глибші і змістовніші будуть знання учнів про рідний край, свою Вітчизну, про його видатних людей, тим більше буде можливості у формуванні благородного розумового почуття.

Більшість розумових якостей людини зароджуються в дитячі, шкільні роки. Любов до рідного краю, бажання бачити своє рідне місто ще кращим і процвітаючим – всі ці почуття у великій мірі залежать від того, як вони були закладені дітям в шкільні роки.

Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін. Саме ці уроки дають можливість надати учням цікаві тексти про рідний край, донести поетичні рядки, сповнені красою нашої поліської сторони, звернутися до народної та духовної спадщини.

Отже, враховуючи значущість краєзнавства і значущість курсу української мови можна впевнено сказати, що вивчення рідного краю на уроках української мови є актуальною проблемою сьогодення.

Аналіз дидактичної, психологічної і методичної літератури з проблемами зародження і становлення краєзнавства дозволяє стверджувати, що шкільне краєзнавство пройшло неоднозначний шлях свого розвитку. Обгрунтуванню мети, завдань, розробці змісту й організаційних форм шкільного краєзнавства присвячені праці сучасних вчених-педагогів П. Іванова, П. Кузіна, Є. Пасічника, К. Строєва.

Проблему впровадження краєзнавства у навчально-виховному процесі висвітили у психолого-педагогічній літературі дослідники розвитку загального педагогічного краєзнавства минулих часів: Я. Коменський, Ж. Руссо,

А. Дістервег, М. Новіков, К. Ушинський, Д. Семенов, С. Русова, С. Рудницький та сучасні дослідники: О. Киричук, В. Онищук, В. Сухомлинський, М. Крачило,

М. Костриця, Б. Чернов, Я. Жупанський, О. Маринич. Велику увагу вивченню Шосткинщини приділяє наш земляк. В.Терлецький.

Видатний краєзнавець Софія Федорівна Русова краєзнавчу красу вбачала в ментальності українця, бо він «вихований на широкому просторі степу, серед його ясної кра­си, непорушної величної тиші в своїх мандрівках за часів козакування і чумакування, за часів самотньої хліборобської праці». Далі вона доводила, що навчання в цілому починається з пізнання національних цінностей і з глибокого вивчення природи та культури рідного краю. Її твердження про вивчення рідного краю і сьогодні вважають актуальними і корисними: «...треба добре знати свій край, бо рідна земля все одно, що велика сім 'я, а земляки — все одно, що родичі».

Саме Лариса Іванівна вважає, що краєзнавчий принцип повинен стати одним з визначальних при навчанні молодших школярів, бо саме він спрямований на осягнення реального навколишнього простору і життя.

Об’єктом дослідження у роботі Колотуші Л. І. виступає краєзнавчий матеріал із системою завдань з української мови для учнів початкових класів. Саме ця система повністю розкривається у складених і виданих вчителем збірниках завдань «Вивчення української мови на краєзнавчому матеріалі. 2 клас» (Додаток № 1), «Вивчення української мови на краєзнавчому матеріалі. 3 клас» (Додаток № 2) та «Вивчення української мови на краєзнавчому матеріалі. 4 клас» (Додаток № 3).

Обираючи тему «Вивчення української мови на краєзнавчому матеріалі», вчитель ставить перед собою таку мету:

– поглиблювати уявлення школярів про навколишній світ;

– безпосередньо ознайомити з рідним краєм, забезпечивши при цьому міцні знання;

– формувати загальні пізнавальні вміння, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її;

– розвивати образне і логічне мислення;

– створювати сприятливий для навчання емоційний фон;

– здійснювати патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання учнів;

– суттєво впливати на формування особистісних рис школярів, їх ставлення до навколишнього світу, соціального оточення;

– виховувати в учнів ціннісні орієнтації.

Для досягнення цієї мети Лариса Іванівна поступово виконала наступні завдання:

1. Дібрала краєзнавчий матеріал, який відповідає «Програмам з української мови. 2,3,4 класи», інтересам та віковим особливостям молодших школярів.

2. Зацікавила обраною темою учнів, їх батьків, родичів, знайомих, тим самим мала можливість накопичувати матеріал, який в подальшому буде використаний на уроках української мови. (Додаток № 4)

3.Систематизувала зібраний матеріал згідно тем, передбачених «Програмою для середньої загальноосвітньої школи. 1- 4 класи. Українська мова»

Краєзнавчий матеріал, який вчитель використовує на уроці, є:

  • перевіреним за кількома джерелами;

  • доступним для розуміння його молодшими школярами;

  • не переобтяжений зайвою, занадто детальною інформацією;

- співвідноситься із основним програмовим матеріалом, не затіняючи основного, а навпаки, надаючи йому конкретності та виразності;

- емоційно-насиченим;

  • спрямованим на формування в учнів емоційно-позитивного ставлення до рідної природи, праці людей, до свого краю.

У процесі добору краєзнавчого матеріалу важливими критеріями є його особиста значимість для учнів. Реалізація цієї вимоги у повній мірі забезпечена вчителем . На основі набутих знань про рідний край учні складають власні вірші, роблять замальовки до опрацьованого матеріалу (Додаток № 5), використовують набуті знання на інших уроках.

Процес вивчення за розробленою вчителем методикою є ефективним, адже матеріал використовується систематично та цілеспрямовано, з урахуванням його багатофункціональності.

Систематичність використання краєзнавчого матеріалу забезпечується його регулярним застосуванням на кожному з уроків (Додаток № 6). Причому, мовні і краєзнавчі відомості, що опрацьовуються, не уривчасті й розрізані, а впорядковані в певну, логічно-побудовану завершену систему. Починаючи роботу над обраною темою учитель детально проаналізувала «Програму для середньої загальноосвітньої школи. 1- 4 класи. Українська мова» і чітко визначила обсяг краєзнавчих знань та вмінь, які необхідно надати учням.

Цілеспрямованість процесу використання краєзнавчого матеріалу

Колотуша Л. І. підпорядкувала меті уроку (навчальній, виховальній, розвивальній). При цьому вона використала багатофункціональність краєзнавчих відомостей, зумовлену специфікою їх змісту та різноплановим пізнавально-виховними навантаженням. Краєзнавчий матеріал вчитель використовує для ілюстрації та конкретизації основного програмового матеріалу; збудження інтересу учнів до нової теми; перевірки міцності та усвідомленості знань та вмінь учнів; закріплення та поглиблення вивченого матеріалу; розвитку самостійності учнів, підвищення їх активності; зв’язку навчання з життям.

Автор досвіду враховує вікові особливості учнів та їх інтелектуальний розвиток. У першому класі основну роль у цьому процесі вчитель бере на себе. Він добирає місцевий матеріал, сам його розповідає, зачитує цікаві відомості, показує ілюстрації. Чим дорослішими стають діти, тим активнішою стає їх діяльність. Учитель доручає учням 2-4 класів добирати цікавий матеріал до тієї чи іншої теми, що буде вивчатися; виступати з короткими повідомленнями перед учнями.

Широко практикується створення учнями малюнків на краєзнавчу тематику, складання власних тематичних альбомів “Наш край”, які є опорою для проведення відповідних уроків. Завдання краєзнавчого змісту розвивають творчість, активність, самостійність учнів та сприяють формуванню у них стійкого інтересу до вивчення свого краю. Організовуючи засвоєння програмового матеріалу, вчитель використовує різноманітні методи та прийоми навчання. До них належать:

  • пояснення нового матеріалу з елементами розповіді про рідний край;

  • тренувальні вправи на закріплення, побудовані на краєзнавчій основі;

  • читання краєзнавчої літератури;

  • сприймання ілюстративного та натурального наочного краєзнавчого матеріалу;

  • використання краєзнавчого матеріалу на уроках з розвитку мовлення.

Вибираючи способи опрацювання краєзнавчого матеріалу, вчитель детально продумує і його місце в структурі уроку. Місцевий матеріал успішно використовується на різних етапах уроку.

Під час перевірки знань, здобутих на попередньому уроці, реалізується не лише контрольна, а й пізнавальна функція, стимулюючи тим самим увагу й активність учнів, завдяки використанню краєзнавчого матеріалу.

Залучений до уроку краєзнавчий матеріал використовується для:

  • актуалізації знань учнів;

  • ілюстрації і конкретизації основних програмних положень уроку;

  • збудження інтересу учнів до нової теми;

  • формування на його основі нових понять, уявлень;

  • закріплення і систематизації вивченого матеріалу;

  • перевірки міцності і усвідомленості знань учнів;

  • урізноманітнення та диференціації домашніх завдань, самостійної роботи;

  • здійснення зв’язку навчання з життям;

  • розширення краєзнавчого кругозору школярів.

Поряд із навчальною, краєзнавчий матеріал на уроках Лариси Іванівни виконує виховну та розвивальну функції, сприяє вихованню в учнів любові до рідного краю, відповідального, гуманного ставлення до природи і праці людей. Розвивальна функція краєзнавчого матеріалу полягає у стимулюванні та розвитку пізнавальних, психічних процесів учнів, їх мови, спостережливості. Цікаво і змістовно були розроблені виховні заходи: «Вулиця мого дитинства», «Славетні наші земляки», «Традиції рідного краю», «Пишаємось Іваном Кожедубом» та інші. Деякі з цих свят подаються у збірців «Краю мій рідний, поліська перлино!» (Додаток № 7)

У класі постійно діє виставка «Українська світлиця», експонати до якої добирають діти під керівництвом учителя. Матеріали подані у збірках, вчитель постійно висвітлює для учнів школи у куточку « Краю мій рідний».

Теоретичне значення цього досвіду полягає в тому, що одночасно з міцним засвоєнням знань з української мови учні Колотуші Л. І. на зрозумілому і цікавому матеріалі пізнають рідний край. До дібраних текстів авторка збірників подала різноманітні завдання, які дали вчителю можливість не тільки перевірити засвоєння програмного матеріалу, а й розширити кругозір учнів.

Практичне значення вбачається в тому, що матеріали, подані в роботі, можуть бути використані учителями початкових класів на уроках української мови, при вивченні курсу «Я і Україна. Громадянська освіта» та «Я і Україна. Природознавство», вихователями дошкільних навчальних закладів, педагогами-організаторами при проведенні виховних заходів, керівниками туристичних та краєзнавчих гуртків як довідкова література.

Краєзнавство – це засіб розумового виховання учнів до краси природи, до людини і воно повинно збагачувати інтелект пізнання краси життя людей – творців матеріальних і духовних благ.

Уроки на такі теми потрібно починати з початкових класів, враховуючи психологічну особливість і глибоке емоційне сприйняття молодшого шкільного віку.

Проведення уроків із застосуванням поданого матеріалу у других, третіх та четвертих класах сприяють стимуляції пізнавальної активності учнів, міцному і глибокому засвоєнню знань, формуванню інтересу до життя свого краю, наближають навчання до реальності, пробуджують і розвивають у молодших школярів національну свідомість.

Колотуша Л. І. є керівником шкільної творчої групи «Проектні технології». Під її керівництвом були розроблені і презентовані проекти «Люби і знай свій рідний край» (видано 3 збірки). Колотуша Л.І. – автор багатьох віршованих творів, присвячених рідному краю, школі.(Додаток № 8)

Вчитель завжди прагне до нових непідкорених вершин і в травні місяці 2011 року приготувала до друку нову збірку матеріалів: «Екологічні казки» для дітей молодшого шкільного віку та «Абетку юного шосткинця».

Додаток 1

Колотуша Л. І.




Люби і знай

свій рідний край


Збірник завдань з української мови


2 клас





Суми -2007

У збірнику подані індивідуальні завдання з української мови до тем, передбачених навчальною програмою 2 класу. Речення, тексти, фоторепродукції у завданнях дібрані так, що своїм змістом розширюють кругозір школярів, сприяють збагаченню знань з історії і сьогодення рідного краю

.Матеріал розміщений відповідно до програми з української мови для 2 класу.

Поданий у збірнику матеріал може бути використаний учителями початкових класів на уроках української мови, при вивченні курсу «Я і Україна. Громадянська освіта» та «Я і Україна. Природознавство», вихователями дошкільних навчальних закладів, педагогами-організаторами при проведенні виховних заходів, керівниками туристичних та краєзнавчих гуртків.


Добірка завдань з тем


^ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 1 КЛАСІ

1. Звуки і букви . Алфавіт

2. Звуки мовлення. Букви. Звуко-буквенний аналіз слів

3. Звуки і букви. Вживання великої букви

4. Склад. Перенос слів

5. Склад. Перенос слів з рядка в рядок різними способами

6. Перенос слів з Й та Ь (м’яким знаком) у середині слова

7. Слово. Речення. Робота з деформованим текстом


^ МОВА І МОВЛЕННЯ

8. Мова як найважливіший засіб спілкування

9. Найпоширеніші умовні знаки. Мови різних народів

10. Вправи на співвідношення предметів і їх назв

11. Усне і писемне мовлення

12. Звертання в українській мові

13. Сила голосу і швидкість мовлення

14. Залежність сили голосу і швидкості мовлення від ситуації

15.Слова ввічливості


ТЕКСТ

16. Уявлення про текст. Розрізнення групи окремих речень і тексту.

17. Тема висловлювання.

18. Будова тексту: зачин, основна частина, кінцівка

19. Спостереження за текстами різних типів

20. Текст-розповідь і текст-опис.


РЕЧЕННЯ

21. Поняття про речення . Засоби відокремлення речень в усному мовленні

22. Спостереження за будовою речень

23. Розповідні речення

24.Питальні речення. Спостереження за логічним наголосом у питальних реченнях

25. Інтонаційне виділення в реченнях слів, найважливіших для висловлювання думки

26. Уявлення про спонукальні речення

27.Уявлення про головні і другорядні члени речення

28. Вправи на виділення головних членів речення

29. Поширення речень за питаннями

30. Встановлення зв’язку слів у реченні

31.Побудова речень з однорідними членами (за зразком)


СЛОВО

32. Закріплення уявлень про слово як одиницю мови і мовлення. Слова – назви предметів

33. Іменники. Вміння розрізняти іменники за допомогою питань ХТО? ЩО?

34. Уявлення про один предмет і багато предметів

35. Групування предметів за родовими і видовими ознаками

36. Спостереження за вживанням у тексті слів близьких і протилежних за значенням

37. Велика буква в іменах, по-батькові, прізвищах людей.

38. Велика буква в кличках тварин

39. Велика буква в назвах міст, сіл, вулиць, річок

40 Слова – ознаки предметів, їх зв’язок з іменниками. Роль прикметників у мові

41. Розпізнавання прикметників за питаннями. Зв’язок з іменниками

42. Зміна прикметників за зразком (один-багато)

43. Прикметники близькі і протилежні за значенням

44. Слова, що означають дії предметів. Зв’язок дієслів з іменниками

45. Роль дієслів у реченні. Розвиток умінь ставити питання до дієслів

46. Зміна дієслів за зразком (один-багато)

47. Дієслова протилежні і близькі за значенням

48. Роль дієслів у мовленні

49. Спостереження за влучним вживанням дієслів у тексті, пояснення їх образності, доречності для характеристики дійових осіб

50. Прийменник. Написання прийменників з іншими словами

51. Вживання прийменників для зв’язку слів у реченні

52. Вміння будувати текст за опорними словами і вживання прийменників

53. Уявлення про споріднені слова, їхню спільну частину.

54. Корінь слова. Визначення кореня


^ ЗВУКИ І БУКВИ. СКЛАД. НАГОЛОС

55. Звуки мовлення. Букви. Алфавіт.

56. Голосні звуки. Позначення їх на письмі буквами. Складотворча роль голосних звуків

57. Букви Я,Ю,Є,Ї на початку складу

58. Поділ слів на склади з орієнтацією на голосні звуки

59. Наголос. Наголошені і ненаголошені голосні

60. Роль наголосу в розрізненні значень слів

61. Ненаголошені [ е ] [ и ]. Правопис слів з ненаголошеними [ е ] та [ и ]

62. Слова з ненаголошеними [ е ] [ и ], які не перевіряються наголосом

63. Приголосні звуки. Їх позначення буквами

64. Нероздільна вимова [ дж ] [ дз ] [ дз΄ ]. Позначення їх буквами

65. Дзвінки і глухі приголосні

66.Тверді і м’які приголосні, їх розрізнення. Позначення м’якості приголосних на письмі

67. Позначення м’якості приголосних перед О. Перенесення слів з Ь перед О

68. М’які подовжені приголосні

69. Вживання апострофа. Перенос слів з апострофом

^ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 1 КЛАСІ


1.ЗВУКИ І БУКВИ. АЛФАВІТ

1. Прочитай уривок з вірша.

Не обирають матір і Вітчизну,

Не обирають батька у житті.

Щасливий я, що доля дарувала

Народження мені на цій землі.

2.Назви, якими буквами починаються слова у поданому уривку.

3.Назви звуки у слові Д О Л Я.


^ 2.ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. БУКВИ. ЗВУКО-БУКВЕННИЙ АНАЛІЗ СЛІВ

1.Послухай загадку. Вдумайся в текст. Спробуй відгадати.

Є на землі прекрасних міст чимало,

Вони великі є і є малі.

Та місто те, яке тебе зростило -

Найкраще на усій святій землі.

Для тебе й мене – це ліси Поліські,

Це край, де сиплють трелі солов’ї.

Тепер назвіть, мої маленькі друзі,

Яке ж найкраще місто на землі ?

2.Назви звуки у слові Шостка. За допомогою яких букв запишемо це слово?


^ 3. ЗВУКИ І БУКВИ. ВЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ БУКВИ

1.Прочитай текст. Запам’ятай назви сіл, що є у Шосткинському районі.

Неподалік від нашого міста знаходяться чудові українські села. Це Миронівка, Богданка, Макове, Собич, Ображіівка, Івот та інші.

2. Поясни вживання великої букви у другому реченні.

3. Спробуй розташувати назви сіл за алфавітом.


^ 4.СКЛАД ПЕРЕНОС СЛІВ

1. Прочитай текст. Чи можна тебе назвати словами першого речення?

Малий ласунчику! Я думаю, що всі діти полюбляють морозиво. А чи відомо тобі, що у нашому місті є прекрасна “Молочна країна”. Зветься вона “Білі береги”.

Випускають у цій країні 18 найменувань морозива.

2. Пригадай, яке морозиво ти купував у кіосках, магазинах фірми «Білі береги».

3. Запиши ці назви, поділивши їх на склади.

Зразок: “Плом-бір”, “Каз-ка”, …


^ 5. СКЛАД ПЕРЕНОС СЛІВ З РЯДКА В РЯДОК РІЗНИМИ СПОСОБАМИ

1. Прочитай вірш. Про яке село йдеться мова у цьому вірші?

Бог дав село прекрасне і чудове,

Де сінокосів жать і неба голубінь.

Село Богданівка … Навіки я з тобою.

Бо ти земля свята – земля моїх батьків.

Л. Колотуша

2. Слово Богданівка має варіанти переносу. Поділи це слово для переносу різними способами.


^ 6. ПЕРЕНОС СЛІВ З Й ТА Ь У СЕРЕДИНІ СЛОВА

1. Прочитай текст.

Засновниками села Івот були солдати Жительний і Тубольцев. Вони відзначилися у бою зі шведами. За це Петро І дав їм земельні ділянки і право на поселення у цих місцях.

2. Хто був засновниками села Івот? Поділи ці прізвища для переносу. Пам’ятай правило щодо переносу слів з м’яким знаком.

^ 7. СЛОВО. РЕЧЕННЯ. РОБОТА З ДЕФОРМОВАНИМ ТЕКСТОМ

1. Прочитай речення у вказаному порядку.

Є у нашому місці ріка Локотка. Вона розділяє Локотський мікрорайон навпіл. Раніше це була повновода річка з греблями, млинами. А зараз це маленький струмочок.

2. Про яку річку нашого міста ти довідався?

3. Запиши перше речення. Поясни в ньому вживання великої літери.


^ МОВА І МОВЛЕННЯ

8. МОВА ЯК НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ СПІЛКУВАННЯ

1. Прочитай крилатий вислів Костянтина Дмитровича Ушинського. Ушинський – великий педагог, що жив і працював у селі Богданка Шосткинського району. Коли зникає народна мова – народу більше нема.

2. Підготуйся записати цей вислів з голосу.

^ 9. НАЙПОШИРЕНІШІ УМОВНІ ЗНАКИ. МОВИ РІЗНИХ НАРОДІВ

1. Прочитай текст, у якому є умовні знаки.

Пригадаємо 1 вересня у другому класі. В цей день було ☼. ׃ ׃ не було . Дув легенький →. Настрій у всіх був чудовий.

2. Запиши за допомогою умовних знаків сьогоднішню погоду.


^ 10. ВПРАВИ НА СПІВВІДНОШЕННЯ ПРЕДМЕТІВ І ЇХ НАЗВ

1. Прочитай і запиши текст.

«ВІТА»- фірмовий магазин Шосткинського молококомбінату. Завжди тут можна купити

Молочні продукти – наше здоров’я і довголіття.

2. Постав наголос у словах , що є назвами молочних продуктів.


^ 11. УСНЕ І ПИСЕМНЕ МОВЛЕННЯ

1. Прочитай текст, дотримуючись культури усного мовлення.

Чи чули ви про річку Горбатку?

Тече вона неподалік вулиць Депутатської та Радянської. Є через неї Горбатий міст, який побудували ще до революції.

2. Встав замість крапок пропущені слова, дібрані із тексту. Запиши, дотримуючись культури писемного мовлення утворені словосполучення.

Річка … , вулиці … і …, … міст.


^ 12. ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

1. Прочитай і спиши вірш.

Шостко, Шостко ! Любе наше місто.

Хай зі мною будеш ти завжди

Ти маленька частка України

Моє серце, мрії і пісні.

2. Знайди у поданому вірші звертання.

3. Поясни розділові знаки при звертанні

4. Поділи слово Шостка на склади


^ 13. СИЛА ГОЛОСУ І ШВИДКІСТЬ МОВЛЕННЯ

1. Прочитай вірш, виділяючи голосом виділені слова

* * *

Осінь в рідне місто завітала.

Золотою нині Шостка стала.

* * *

Осінь в рідне місто завітала.

Золотою нині Шостка стала.

* * *

Осінь в рідне місто завітала.

Золотою нині Шостка стала.

2. Чи змінився зміст вірша в залежності від логічного наголосу?

3. Запиши, дотримуючись культури писемного мовлення, поданий вірш

. 4. Назви звуки у слові осінь.


^ 14. ЗАЛЕЖНІСТЬ СИЛИ ГОЛОСУ І ШВИДКОСТІ МОВЛЕННЯ ВІД СИТУАЦІЇ

1. Прочитай.

Територія Шостки почала заселятися здавна. Поблизу міста знайдені крем’яні знаряддя праці.

2. Уяви, що працюючи на своїй садибній ділянці ти знайшов скриньку з золотими монетами. Про свою знахідку ти хочеш розповісти своєму найкращому другу. Як ти про це розкажеш?

а) голосно;

б) пошепки;

в) звичайним голосом.


^ 15. СЛОВА ВВІЧЛИВОСТІ

1. Юний друже! Більше дізнатися про своє місто, свій рідний край ти зможеш, відвідавши Шосткинський краєзнавчий музей.

Прочитай деякі «Правила поведінки у музеї».

*Коли хочеш запитати, не забувай сказати «будь ласка».

*Не забувай сказати «дякую» за те, що тобі пояснили, за екскурсію.

2. Знайди у цих правилах слова ввічливості. Запиши їх.

3. А які слова б у своєму мовленні вживав ти?


ТЕКСТ


^ 16. УЯВЛЕННЯ ПРО ТЕКСТ.

РОЗРІЗНЕННЯ ГРУПИ ОКРЕМИХ РЕЧЕНЬ І ТЕКСТУ

1. Прочитай подані речення. Скільки їх?

За легендою завезли до нас цю рослину татари, щоб лікувати свої хвороби. У народі його називають «татарське зілля». У нашій місцевості росте аїр.

2. Спробуй розташувати ці речення у такому порядку, щоб утворився текст.

3. Запиши 1 речення, поділивши слова на склади.


^ 17. ТЕМА ВИСЛОВЛЮВАННЯ

1.Прочитай текст.

Чи знаєш ти, що на небі теж є “дороги”?

Це – Чумацький шлях, по якому ходили за сіллю до Криму. На волах чумаки звертали до Собича, зупинялись і змазували колеса возів дьогтем. А потім знову вирушали в путь.

2. Добери заголовок до тексту. Поясни свій вибір.

3. Назви звуки у слові путь. Чи можна переносити це слово? Чому?


^ 18. БУДОВА ТЕКСТУ: ЗАЧИН, ОСНОВНА ЧАСТИНА, КІНЦІВКА

1. Прочитай текст.

Здавна полюбляли шосткинці народні свята. Готувалися до них заздалегідь.

За декілька днів до Різдва на льоду річки Шостка вдень і вечорами горіли багаття. То “шмалили кабанів”. Розкладали рівненько солому, клали на неї кабана. І починалося дійство! Коли кабана було “ошмалено”, облито водою, його накривали соломою. Дорослі давали дітям наказ: “Сідайте!” Необізнані запитували: “Навіщо?” “ Щоб сало добре від м’яса відставало!”- відказували дорослі.

А Різдво наближалося все ближче і ближче.

2. Добери заголовок до тексту.

3. Знайди у тексті зачин, основну частину, кінцівку.

4. Запиши зачин.


^ 19. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ТЕКСТАМИ РІЗНИХ ТИПІВ

1. Прочитай і відгадай загадку.

Через поле, через ліс,

Через гнучкий верболіз

Протікає невеличка

Швидка неглибока річка.

Тому місту, де текла

Свою назву віддала.

2. Користуючись текстом загадки склади і запиши речення про цю річку. Для цього знайди у загадці опис річки.

^ 20. ТЕКСТ-РОЗПОВІДЬ І ТЕКСТ-ОПИС

1. Прочитай текст.

Ти хочеш знати, що було на місці, де збудована твоя школа? Тоді слухай.

Там, де зараз знаходиться стадіон, стояла собі біленька українська хата. Наче сторожові на варті росли у садку пишні яблуні, вишні, сливи, груші. Отож і бігала дітвора з сусідніх п’ятиповерховок у гості до бабусі. Пригощала старенька малих пустунів дарами свого саду.

А попід самими вікнами хати виблискувало на сонці болітце. Жили у ньому невгамовні жаби і співали бабусі пісень.

Все це було давно. А зараз на цьому місці гостинно зустрічає дітей твоя школа –

школа №12.

2. Визнач тип цього тексту (опис чи розповідь).

3. Дізнайся, а що було на місці, де збудовано твій будинок.


РЕЧЕННЯ


^ 21. ПОНЯТТЯ ПРО РЕЧЕННЯ. ЗАСОБИ ВІДОКРЕМЛЕННЯ РЕЧЕНЬ В

УСНОМУ МОВЛЕННІ

1. Прочитай. Кожне речення виділяй зниженням голосу і паузою в кінці речення.

Жив колись у наших краях селянин по прізвищу Тимон. Покорила його краса і багатство нашого краю. Він і заснував у цьому краю поселення. На його честь воно одержало назву Тимон-поселення. А пізніше село назвали Тиманівка.

2. Скільки речень у цьому тексті ?

3. Запиши речення у якому сказано, яку назву має село у наші дні.


^ 22. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА БУДОВОЮ РЕЧЕНЬ

1. Прочитай. Простеж за словами, що стоять у дужках. Чи зв’язані вони з іншими словами в реченні?

Неподалік від (місто) Шостки знаходиться село Чорні Лози. Були тут раніше величезні хлібні (скирта), круторогі (віл), міцні (будівля). А, значить, і народ тут жив заможній.

2. Зміни слова, що стоять в дужках, так, щоб вийшли речення. Запиши перше речення.


^ 23. РОЗПОВІДНІ РЕЧЕННЯ

1. Прочитай і спиши вірш.

Весело сонечно в небі блищить.

Весело пісня навколо дзвенить.

Жити нам гарно у цьому краю,

Любим, як неньку, ми Шостку свою.

2. Поясни розділові знаки в кінці речень. Що це за речення?

3. Назви звуки у слові “краю”.


^ 24. ПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЛОГІЧНИМ

НАГОЛОСОМ У ПИТАЛЬНИХ РЕЧЕННЯХ

1. Прочитай уривок з байки нашої землячки Кирич Тетяни.

Прийшли зозулі і сичі.

І галки, і синиці,

І заблики і горобці –

Різноманітні птиці.

І ось зібралось птаство все

Та почало гадати:

Хто з них найкращий над усе ?

Хто міг би керувати?”

2. Над чим “гадали пташки”? Навчись читати це речення, дотримуючись відповідної інтонації.

3. Спиши питальні речення.


^ 25. ІНТОНАЦІЙНЕ ВИДІЛЕННЯ В РЕЧЕННЯХ СЛІВ, НАЙВАЖЛИВІШИХ ДЛЯ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ДУМКИ

1. Прочитай вірш. Голосом виділяй підкреслені слова.

Милий край берізок і каштанів,

Край лісів, що Шосткою зовуть.

Про тебе я мрію повсякчасно,

До тебе думки мої пливуть.

2. Спиши вірш. Скільки у ньому речень?


^ 26. УЯВЛЕННЯ ПРО СПОНУКАЛЬНІ РЕЧЕННЯ

1. Є у нашому місті Вічний вогонь. Запалений він у пам’ять про тих, що загинули у роки війни, визволяючи наше місто.

Прочитай вірш.

Солдатський обеліск

Стоїть солдатський обеліск,

На обеліску сонця блиск.

Ти принеси сюди, як всі,

Осінні айстри у росі.

Під обеліском зупинись,

Солдатській славі уклонись.

Г. Бойко

2. Знайди речення, в яких висловлено спонукання (прохання).

3. Спиши останнє речення.

4. Поділи для переносу слово обеліск.


^ 27. УЯВЛЕННЯ ПРО ГОЛОВНІ І ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

1. Прочитай вірш.

Фонтани б’ють у літню днину.

А взимку - на ялинці ліхтарі.

Будинок Ради. Телеграф. Центр виховання,-

Естетики щоб вчились школярі.

2. Чи здогадався ти, про яке місто йдеться мова у цьому вірші?

3. Запиши перше речення. Підкресли у ньому підмет і присудок.

4. Встанови (усно) у першому реченні зв’язок між підметом і присудком.


^ 28. ВПРАВИ НА ВИДІЛЕННЯ ГОЛОВНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕНННЯ

1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

Моя школа стоїть на вулиці Ціолковського. Біля школи пролягла залізниця. Поблизу знаходиться магазин і дитсадок. Я люблю свою школу!

2. Спиши текст. Підкресли у кожному реченні головні члени.

3. Знайди у тексті речення, що відповідає такій схемі:

|___ ____ ____ __ ____ _____ .


^ 29. ПОШИРЕННЯ РЕЧЕНЬ ЗА ПИТАННЯМИ

1. Прочитай речення.

Люди жили.

2. Чи зрозумів ти зміст цього речення ?

3. Спробуємо зробити це речення зрозумілим. Для цього скористаємося словами:

СЛОВА ДЛЯ ДОВІДКИ: Десни, в давнину, на берегах, первісні.

4. Встав замість запитань потрібні слова.

(Коли?) (Де?) (Чого?) жили (Які?) люди.

Запиши це речення.


^ 30. ВСТАНОВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У РЕЧЕННІ

1. Прочитай текст.

Повінь приходить до нас у квітні. В цей час ріка Десна виходить з берегів. І полощуть свої тонкі віти у холодній прозорій воді верби.

2. Запиши перше речення. Встанови у ньому зв’язок слів.

Повінь (що робить?) … ;

приходить (що?) … ;

приходить (коли?)… ;

приходить (до кого?) … .

3. Назви звуки у слові повінь


31. ПОБУДОВА РЕЧЕНЬ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ (за зразком)

1. Прочитай текст.

Ваша вулиця

Уявіть собі, що ви в один голос сказали:

- Моя вулиця найкраща!

Знаєте, що це означає? Це означає, що твоє місто найкраще. Що ви його бережете. А берегти рідне місто – значить берегти кожну вулицю, двір, будинок, кущ, тварину, рослину, пташку, комашку, любити річку, гори, ліс, луки.

2. Що значить “берегти рідне місто”? Запиши це речення. Знайди у ньому однорідні члени речення.


СЛОВО

^ 32. ЗАКРІПЛЕННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО СЛОВО ЯК ОДИНИЦЮ МОВИ І МОВЛЕННЯ. СЛОВА – НАЗВИ ПРЕДМЕТІВ

1. Прочитай вірш.

В школі є музей у нас.

Експонати – вищий клас.

Є тут прялка, коромисло,

Праска, писанка, колиска,

Миски, глечики із глини

рушники цвітуть на стінах.

2. Випиши, що є у шкільному музеї. Постав запитання до виписаних слів.

^ 33. ІМЕННИКИ. ВМІННЯ РОЗРІЗНЯТИ ІМЕННИКИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПИТАНЬ

ХТО? ЩО?

1. Прочитай уривок з вірша юної шосткинської поетеси Кирич Тетяни.

Осінь! Тихі й невеселі

Дощовії дні стоять.

Рівним клином наді мною

В вирій лебеді летять.

Птахи, горді і красиві,

Знов лишають рідний край –

Вже спустошений і чорний

Помарнілий тихий рай.

2. Знайди у тексті іменники. Запиши їх у два стовпчики.

ХТО ? ЩО?

3. Допиши у ці стовпчики по одному слову, дібраному самостійно.


^ 34. УЯВЛЕНННЯ ПРО ОДИН ПРЕДМЕТ І БАГАТО ПРЕДМЕТІВ

1. Прочитай і спиши речення.


Сьогодні Шостка – це красиві багатоповерхові будинки, широкі проспекти, палаци, вулиці, вдягнуті у асфальт.

2. Один чи багато предметів означають підкреслені іменники? Зміни за зразком: Будинки – будинок, …


^ 35. ГРУПУВАННЯ ПРЕДМЕТІВ ЗА РОДОВИМИ І ВИДОВИМИ ОЗНАКАМИ

1. Прочитай текст.

Багатим був наш поліський край. Водилися тут ондатри, бобри, нутрії, соболі, ведмеді, лисиці. Хутром цих звірів і платили селяни своїм панам данину.

2. Випиши, які звірі водилися на Поліссі.

Звірі: ондатри, …


^ 36. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВЖИВАННЯМ У ТЕКСТІ СЛІВ, БЛИЗЬКИХ

І ПРОТИЛЕЖНИХ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

1. Прочитай уривок з вірша.

Десна

Прийшла весна, шумить Десна

Та хвилі розганя.

- Пора, пора, вставай від сну, -

До діда промовля.

Прокинувсь дід – Дніпро старий

Реве, гуде, клекоче.

Десна жартує, гомонить,

Радіє та регоче.

2. Знайди у вірші слова, близькі за значенням до слів: говорить, сміється. 3. Знайди у вірші слово, протилежне за значенням до слова сумує.


^ 37. ВЕЛИКА БУКВА В ІМЕНАХ, ПО-БАТЬКОВІ, ПРІЗВИЩАХ ЛЮДЕЙ

1. Прочитай текст.

Дитинство Івана Кожедуба

Маленький Іванко виріс у бідній безземельній сім’ї. Крім нього у родині було ще троє братів і сестра. З дитинства мріяв він про далеку морську подорож. Змайструє із соснової кори човника, пустить його в ручай. А весняні води понесуть човника у велике озеро.

Одного разу заліз Іванко – високо на дерево. Як побачила його мати, злякалась та стала благати: “Злазь синку. Упадеш!”

Але у відповідь почула: “У –У-У”

І поніс Іванка літак під самі хмари.

2. Про кого йдеться мова у цьому тексті?

Доповни і запиши речення. У тексті розповідається про дитинство … … .

3. Поясни розділові знаки у реченні: Злазь, синку!

^ 38. ВЕЛИКА БУКВА В КЛИЧКАХ ТВАРИН

1. Прочитай текст.

Є у нашому місті Станція юних натуралістів. Спішить до неї дітвора. Бо чекають на них пацюк Борис, морська свинка Тімка, папуга Свирид. А діти йдуть до них з різними ласощами. Несуть вони сир, хліб та варену картоплю для пацюка, капусту і буряк для свинки, овес, просо, сир для папуги.

2.Випиши назви і клички тварин. Поясни вживання великої літери.

3. Побудуй речення

У мене

У моєї бабусі

У мого друга

У моєї подруги живе ховрах

кіт

собака

папуга

пацюк напиши кличку


^ 39. ВЕЛИКА БУКВА В НАЗВАХ МІСТ, СІЛ, ВУЛИЦЬ, РІЧОК

1. Юний друже. Твоя школа розташувалась на вулиці Ціолковського. А хто він такий? Прочитай про це у тексті.

Костянтин Едуардович Ціолковський

Невеселим було дитинство Костянтина. Коли йому виповнилось 9 років, він захворів на скарлатину. До школи ходити не міг, а почав багато читати.

Спочатку обрав професію вчителя і працював у Калузі. Був глухим, але на уроках клас завмирав. Бо викладав Ціолковський дуже цікаво.

Дома у нього було багато дивного: незвичайні моделі міжпланетних кораблів і штучних супутників Землі.

Він мріяв про польоти на Луну і на Марс. Він вірив, що його відкриття допоможуть людям штурмувати космос.

Ціолковський створив ракету, якій під силу було подолати космічну далечінь.

2. Встав замість крапок пропущене слово.

Моя школа розташована на вулиці …

3. Запиши, за зразком попереднього речення, на якій вулиці розташований твій будинок.


^ 40. СЛОВА-ОЗНАКИ ПРЕДМЕТІВ,

ІХ ЗВ’ЯЗОК З ІМЕННИКАМИ.

РОЛЬ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВІ

1. Прочитай українську народну пісню. Її любили співати мешканці села Чапліівки.


Хилилися густі лози

Відкіль вітер віє.

Дивилися карі очі,

Відкіль милий їде.

Хилилися густі лози,

Та вже й перестали.

Дивилися карі очі

Тай плакати стали.


2. Випиши словосполучення: Лози (які ?) … .

Очі (які ?) … .

3. З якою частиною мови зв’язані прикметники ?

4. Очі бувають карі, сірі, зелені, блакитні.

Допиши речення: У моєї матусі … очі.


^ 41. РОЗПІЗНАВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ПИТАННЯМИ.

ЗВ’ЯЗОК З ІМЕННИКАМИ


1. Прочитай вірш Марини Полтавець. Маринка – мешканка нашого міста. Цей вірш вона написала, коли навчалася у 6 класі.

В зеленому лузі я бачив колись-то

Біленьку корзинку, в ній дно золотисте.

Жовтеньке те очко дивилось на мене,

А білі пелюстки всміхались, мов неня.

Високая ніжка купалась в росі,

Зелененьке листя співало пісні.

Ромашка красива, мов сонечко ясне, -

Усі теє диво бачать прекрасне.

2. Знайди у вірші слова, що відповідають на питання який ? яка? яке? які? Пригадай, як називається ця частина мови.

3. Випиши сполучення іменника з прикметником.

Зразок: В лузі (якому?) зеленому.

4. Чи потрібні прикметники у мові? Для чого вони потрібні?


42. ЗМІНА ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗРАЗКОМ (один-багато)

1. Прочитай текст. Словосполучення, що у дужках, постав у множині.

Є біля нашої школи березняк. Посадили його дбайливі руки учнів, що навчалися у нашій школі. Милують очі перехожих (білокора берізка). Восени розплітають вони (золота коса). А взимку красуні бачать (зимовий сон). А як прийде весна, звеселять перехожих (ємарагдовий лист).

Берізки - добра пам’ять про школярів, що вже стали дорослими.

2. А якої пори року подобаються берізки тобі? Вибери з тексту відповідне речення і запиши.


^ 43. ПРИКМЕТНИКИ, БЛИЗЬКІ ТА ПРОТИЛЕЖНІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

1. Доповни і запиши речення.

Річка Шостка вузенька і мілка, а Десна … і … . Богданка – невеличке село, а клишки - … .У нашому краї тепле літо і … зима.

2. Випиши парами слова, протилежні за значенням.


^ 44. СЛОВА, ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ДІЇ ПРЕДМЕТІВ. ЗВ’ЯЗОК ДІЄСЛІВ З ІМЕННИКАМИ

1. Прочитай текст. Знайди у ньому слова, що означають дії предметів (дієслова).

Іванчикова криниця

Неподалік від річки Осота є криниця. Колись давно знайшовся чоловік, який розчистив джерело, зробив дерев’яний зруб. Вийшла чудова криниця, яка ввійшла в історію під назвою «Іванчикова криниця». (далі буде)

2. Встанови зв’язок між іменниками і дієсловами у останньому реченні. Запиши.

Зразок: Криниця (що зробила?) вийшла.

3. Назви звуки і букви у слові криниця.


^ 45. РОЛЬ ДІЄСЛІВ У РЕЧЕННІ. РОЗВИТОК УМІНЬ СТАВИТИ ПИТАННЯ ДО ДІЄСЛІВ

1. Прочитай продовження тексту «Іванчикова криниця». Знайди у тексті дієслова.

Зробив криницю Іван тому, що сон дивний побачив. Снилося, що одужають його хворі діти, коли полити їх криничною водою. Попрацював чоловік на славу.

В цей час діти і справді одужали. До криниці потягнувся народ. Криницю було освячено.

2. Спробуй прочитати цей текст без дієслів. Чи зрозумів прочитане ?

3. Випиши дієслова. Усно став до них питання.


^ 46. ЗМІНА ДІЄСЛІВ ЗА ЗРАЗКОМ

(один-багато)

1. З цього тексту ти дізнаєшся про звичаї твоїх земляків. Але обряд, що описується у цьому тексті, проводився не поодинці, а гуртом. Отож, постав у формі множини виділені слова.

Темніло. Дим розстилався і добре пахло у морозяному повітрі. Приходив час колядування і щедрування. Локотський хлопець «водив козу». Сипав приказками. Чулися припросини. Тут і розкривалась гостинність селян.

2. Запиши подані дієслова у множині: водив, сипав.


^ 47. ДІЄСЛОВА ПРОТИЛЕЖНІ ТА БЛИЗЬКІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

1. Прочитай уривок з улюбленої пісні мешканців села Локотки (співали у 19 столітті).

Ой чиє то поле

Пожали так скоро?

Ой люлі, люлі, пожали так скоро!

Павлове поле

Пожали так скоро …

2. Яку пору року ти уявив? Яке дієслово вказує на це?

3.Заміни дієслово пожали дієсловом, протилежним за значенням. Прочитай цю пісню зі зміненим дієсловом. А яку пору року уявляєш зараз?


^ 48. РОЛЬ ДІЄСЛІВ У МОВЛЕННІ

1. Прочитай улюблену пісню мешканців нашого міста. Звучала вона раніше дуже часто. Добери і встав замість крапок слова.

В кінці греблі … верби,

Що я … .

Нема ж того козаченька

Що я … .

Ой нема козаченька –

за Десну:

Рости, рости дівчинонько

На другую весну!

Слова для довідки: шумлять, насадила, полюбила, поїхав.

2. Спиши 1-4 рядки цієї пісні. Підкресли дієслова.

3.Чи розумілим би був текст пісні без дієслів?


^ 49. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВЛУЧНИМ ВЖИВАННЯМ ДІЄСЛІВ У ТЕКСТІ. ПОЯСНЕННЯ ЇХ ОБРАЗНОСТІ, ДОРЕЧНОСТІ ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДІЙОВИХ ОСІБ.

1. Прочитай уривок з вірша Р.Павленка “Десна”. Зверни увагу на виділені слова.

Та в спеку спить, мовчить Десна

І мовить не згадає.

Лишень вітрець шумить по ній …

2. Що робить Десна в спеку? Чи влучно про це сказав поет?

3. Запиши речення, в якому говориться про поведінку Десни у спеку. Підкресли дієслова.


^ 50. ПРИЙМЕННИК. НАПИСАНННЯ ПРИЙМЕННИКІВ З ІНШИМИ

СЛОВАМИ

1. Спиши текст. Подумай над написанням прийменників з іншими словами.


(В) літню спеку майже висихає ріка Крупець. Раніше (на) її берегах робили крупку. Сюди й припливали (за) порохом запорізьки козаки. А село стали називати Крупець.

До відома: крупка-крихти від пороху.


^ 51. ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ ДЛЯ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У РЕЧЕННІ

1. Прочитай вірш. Слова, що стоять у дужках, змінюй відповідно до змісту речення.


На (Батьківщина) Кожедуба

Літак стоїть на (п’єдестал).

Серед берізок – красень дуб.

Погляньте, (в літак) такому

Літав відважний Кожедуб.

2. Чи допомогли тобі прийменники зв’язати слова в реченні?

3. Спиши вірш. Підкресли прийменники.


^ 52. ВМІННЯ БУДУВАТИ РЕЧЕННЯ ЗА ОПОРНИМИ СЛОВАМИ

ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

1. За опорними словами склади речення про свій клас. Запиши складені речення.

Опорні слова: у другому класі, на стіні, біля вікна, на стелі, у шафах, біля дошки.

2. Чи зміг би ти вказати на місцезнаходження предметів, не вживаючи при цьому прийменників?


^ 53. УЯВЛЕННЯ ПРО СПОРІДНЕНІ СЛОВА, ЇХНЮ СПІЛЬНУ ЧАСТИНУ

1. Прочитай і спиши вірш.

Мій рідний край! Поліська сторона!

Ліси, дубрави, луки, ріки, ниви.

Тут проліски зустріну навесні,

Почую рідних пташок переливи.

2. Спробуй знайти споріднені слова до слова ліс.

Що спільного у значенні цих слів ?


^ 54. КОРІНЬ СЛОВА. ВИЗНАЧЕННЯ КОРЕНЯ

1. Прочитай текст.

Болото Дегтярне

Неподалік від Собича є болото Дегтярне. Було тут колись озеро, поросле навкруги лісом. Кажуть, що на березі у давнину стояв курінь (дьогтярня). Мешканці з навколишніх сіл копали пні, варили смолу, гнали дьоготь.


2. Знайди споріднені слова до слова дьоготь. Визнач у них корінь. Що спільного у значенні цих слів?


^ ЗВУКИ І БУКВИ. СКЛАД. НАГОЛОС

55. ЗВУКИ МОВЛЕННЯ . БУКВИ. АЛФАВІТ

1. Другокласник Данилко населені пункти Шосткинського району за алфавітом розмістив так: Богданівка, Вовна, Вороніж, Гамаліївка, Глазове, Івот, Каліївка, Клишки, Ковтунове, Коротченкове, Макове, Миронівка. Ображіївка, Собич, Собичеве, Тиманівка, Чапліівка.

Чи не помилився Данилко?

2. Назви перший звук у кожному слові. Якою буквою він позначається.

3. Підкресли, у яких селах тобі доводилось бути. Постав наголос у підкреслених словах.


^ 56. ГОЛОСНІ ЗВУКИ. ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ НА ПИСЬМІ БУКВАМИ.

РОЛЬ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

1. Прочитай текст.

Територія Шостки почала заселятися здавна. Поблизу міста знайдені крем’яні знаряддя праці. Спочатку у лісовій місцевості почали селитися втікачі. Так виникло село Локотки.

2. Запиши перше речення. Підкресли у ньому букви, що позначають голосні звуки.


^ 57. БУКВИ Я, Ю, Є, Ї НА ПОЧАТКУ СКЛАДУ

1.Прочитай текст.

Ясен

Росте у дитячому садку “Горобинка” ясен.

Назвали це дерево так недарма. Багато світла пропускає його розкішна крона! Ясно під нею у будь-яку погоду. Дерево це дуже красиве. Стовбур у ясена рівний, гладенький.

Взимку до ясена злітаються поласувати наші пернаті друзі.

2. Знайди спільнокореневе слово до слова ясно.

3. Зроби звуковий аналіз слова ясен. Чи однакова кількість букв і звуків у цьому слові? Чому?


^ 58. ПОДІЛ СЛІВ НА СКЛАДИ З ОРІЄНТАЦІЄЮ НА ГОЛОСНІ ЗВУКИ

1. Прочитай текст.

Василь Маркович – один із перших лісничих села Локотки. Він був у захваті від величезних сосон, загадкового лісу. Цей ліс завжди дивував його своєю таємністю. Здавалось, що він ось-ось почне розмовляти.

2. Пригадай правило: «Скільки у слові голосних звуків, стільки у слові і …».

Користуючись цим правилом,знайди у тексті слово, що має найбільшу кількість складів.

3. Запиши по три: односкладових слова;

двоскладових слова;

трискладових слова.


^ 59. НАГОЛОС. НАГОЛОШЕНІ І НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ

1. Прочитай текст.

Десна – права притока Дніпра. Походить ця назва від слова “десниця” – права рука, правий бік.

2. Спиши перше речення, постав наголос. Дужкою познач ненаголошені склади.

3. Поясни вживання великої букви у словах першого речення.


^ 60. РОЛЬ НАГОЛОСУ В РОЗРІЗНЕННІ ЗНАЧЕНЬ СЛІВ

1. Прочитай і спиши уривок з байки Кирич Тетяни, дівчини, що живе у нашому місті.

Але в цей час, як на біду,

Подув страшенний вітер,

І всю з ворони “красоту”

Розвіяло по світу.

2. Давай попрацюємо зі словом ворони. Правильно вимови слова і познач у них наголос.

Хто? –-ворона.

Кого? – ворони.

Гурт пташок чоловічої статі – ворони.

Гурт пташок жіночої статі – ворони.

Ось такий він наголос!


61. НАГОЛОШЕНІ [ е ], [ и ] . ПРАВОПИС СЛІВ З НЕНАГОЛОШЕНИМИ [ е ], [ и ]

1. Прочитай і спиши уривок з оповідання Василя Чухліба. Встав пропущені букви, добираючи перевірні слова.

На Десні – повінь. Навколо вода, берегів не видно. Верби у воді стоять - гілля полощуть. Поміж вербами човен пливе.

2. Знайди у тексті перевірне слово до слова верба.


^ 62. СЛОВА З НЕНАГОЛОШЕНИМИ

[ е ], [ и ], ЯКІ НЕ ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ НАГОЛОСОМ

1. Прочитай і спиши уривки з творів юних шосткинців. Встав замість крапок пропущені букви, Користуйся при цьому «Орфоргафічним словником».

* * *

Ледь чутно мер..хтить оч..рет. Дрібні хвильки ліниво вмивають піщаний бер..г.

* * *

Дитинство моє, як м..етелик прозорий,

Який улітає, не знаю куди …


^ 63. ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ.

ЇХ ПОЗНАЧЕННЯ БУКВАМИ

1. Прочитай речення.

Сьогодні у нашому місті нараховується двісті вісімнадцять вулиць і провулків.

2. Запиши назви вулиць (які ти знаєш), що починаються приголосним.

3. Чи є у нашому місті вулиця, що починається звуком [ Ш ]?


^ 64. НЕРОЗДІЛЬНА ВИМОВА

[ дж ], [ дз ], [ дз׳ ]. ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ БУКВАМИ

1. Любий другокласнику. Ти живеш у місті, де є багато талановитих людей: художників, поетів, композиторів. Давай зробимо перші поетичні спроби і складемо чистомовку.

Джу, джу, джу - я у другий клас … .

Ок, ок. ок - ось лунає вже … .

2. Запиши вставлені слова. Зроби їх звуковий аналіз.


^ 65. ДЗВІНКІ І ГЛУХІ ПРИГОЛОСНІ

1. Пригадай, які рослини ростуть у нашій місцевості.

У два стовпчики запиши по п’ять назв рослин.

Починаються дзвінким звуком Починаються глухим звуком

д… т…

б… п…

ж… ш…

з… с…

г… х…

2. З одним із записних слів склади і запиши речення. Підкресли у цьому реченні підмет і присудок.


^ 66. ТВЕРДІ І М’ЯКІ ПРИГОЛОСНІ, ЇХ РОЗРІЗНЕННЯ. ПОЗНАЧЕННЯ

М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ

1. Прочитай і спиши вірш.

Полів краса, краса дібров.

Сади. Озер весняних каламуть.

Стократ померти я готов,

Щоб знову народитись тут.

2. Підкресли у словах букви, що позначають м’які приголосні. Зверни увагу на букви, що стоять після них.


^ 67. ПОЗНАЧЕНННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ ПЕРЕД О.

ПЕРЕНЕСЕННЯ СЛІВ З Ь ПЕРЕД О.

1 Прочитай і спиши речення.

Споконвіку на Поліссі вирощували три сорти льону – лущик, простяк та великольон.

2. Поділи слово льону для переносу.

3. З яких двох слів складається слово великольон?


^ 68. М’ЯКІ ПОДОВЖЕНІ ПРИГОЛОСНІ

1. Прочитай текст.

Сотні років тому наша поліська земля була зовсім незаселена. Росли тут густі столітні ліси, серед яких розташувалася глибока річка Осота. У лісах водилося багато звірів, в річці – риби. Отож і приїздили сюди люди на полювання і рибну ловлю. Деякі з них тут селились, влаштовували поселення. А до них все “чиплялись” нові і нові сім’ї. Звідси і пішла назва села Чапліївка.

2. Випиши слова з подовженим приголосним звуком.. Вкажи кількість букв і звуків у цих словах.


^ 69. ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА. ПЕРЕНЕСЕННЯ СЛІВ З АПОСТРОФОМ

1. Прочитай і спиши вірш.

Як згадаю слово «Батьківщина»,

Зразу в моїй пам’яті встає

Рідна школа біля залізниці.

Все тут рідне, миле, все своє!

2. Скільки букв і звуків у слові пам’яті?

3. Поділи слово пам’ять для переносу.

  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconМіністерство освіти І науки управління освіти І науки сумської обласної державної адміністрації сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Друкується згідно з рішенням вченої ради Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол №10 від 31. 05....
Управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації Комунальна установа Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Рекомендовано вченою радою Комунального закладу Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Протокол №10 від...
Управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
На допомогу методичній службі: Збірка./ За ред. Міщенко Л. Б. – Суми: соіппо. 2010
Управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
На допомогу методичній службі: Збірка./ За ред. Міщенко Л. Б. – Суми: соіппо. 2010
Управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІІ та ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії
Рекомендовано вченою радою Комунального закладу Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол №10 від...
Управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Анотований каталог матеріалів передового педагогічного досвіду, узагальненого на обласному рівні
Рецензенти: І. О. Захарова, декан факультету підвищення кваліфікації Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,...
Управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Комунальна установа Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ІІ-ІV етапи Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії у 2012-2013 н р
Л. А. Коростіль – доцент кафедри початкової та природничо-математичної освіти, к пед н., методист хімії Сумського оіппо
Управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти І науки, молоді та спорту Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії
Рекомендовано вченою радою Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (Протокол №10 від 29....
Управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти І науки, молоді та спорту Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії
Рекомендовано вченою радою Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (Протокол №10 від 29....
Управління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.
Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи