Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області




Скачати 149.76 Kb.
НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області
Дата11.09.2012
Розмір149.76 Kb.
ТипЗвіт

Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

запровадження інклюзивного навчання

у загальноосвітніх навчальних закладах області


Важливим показником розвитку суспільства є гуманне й турботливе ставлення до дітей з особливими потребами, які не мають змоги вести повноцінне життя. Їхні проблеми завжди актуальні не зважаючи на те, що держава намагається розв’язувати їх через адаптацію в суспільство.

Сьогодні важливим є усвідомлення того, що всі діти, незалежно від стану їхнього здоров’я та фізіологічних особливостей можуть і повинні мати рівний доступ до якісної освіти, а особливо до звичайного, повноцінного людського спілкування. У розвинених країнах діти з особливими потребами мають можливість вчитися у школах разом зі здоровими дітьми. Завданнями інклюзивної школи є не тільки створення умов для розвитку хворих дітей у здоровому середовищі однолітків та формування толерантного відношення до них з боку батьків, вчителів та учнів, а і досягнення повної освітньої інтеграції, що незмінно веде до прогресу. З огляду на це, питанню впровадження інклюзивного та інтегрованого навчання значну увагу приділяють науковці та педагоги-практики.

На виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 23.09.2010 № 721 «Про проведення моніторингового дослідження щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Сумської області» з метою реалізації державної політики щодо забезпечення прав дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку на здобуття якісної освіти, інтеграцію їх у суспільство шляхом запровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, у жовтні 2010 року працівниками навчально-методичного відділу моніторингу якості освіти було проведено І етап вищезазначеного дослідження у Дубов’язівській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів Конотопської районної ради та Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8.


^ Основними завданнями проведеного дослідження стали:


  1. Вивчення особливості оцінювання процесу інклюзії адміністрацією шкіл, учителями та виявлення перешкод щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання.

  2. Дослідження соціально-емоційного, когнітивного, творчого та фізичного розвитку дітей з обмеженими можливостями здоров’я.

  3. Дослідження соціальної адаптації основних учасників освітнього процесу в умовах інклюзивного та інтегрованого навчання.

  4. Вивчення ефективності виховної роботи щодо комунікативних навичок та творчого розвитку дітей з обмеженими можливостями здоров’я в загальноосвітньому навчальному закладі.

  5. Аналіз особливостей ставлення громадськості (батьків, здорових дітей, вчителів, які працюють в інклюзивному освітньому середовищі) до процесу інтеграції дітей з обмеженими можливостями здоров’я в загальноосвітню школу.

У дослідження взяли участь наступні категорії респондентів: керівники ЗНЗ – 2, учителі, які працюють з учнями з обмеженими фізичними або розумовими можливостями – 40, здорові учні – 80, учні з обмеженими фізичними можливостями (візочники) – 2, батьки учнів з обмеженими фізичними та розумовими можливостями – 11.

Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів та вчителям, які брали участь у дослідженні, було запропоновано визначати ступінь перешкод зазначених факторів для запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання. Найбільшу ступінь перешкод, на думку респондентів, щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання мають наступні фактори (діаграма 1):

  • відсутність стимулювання педагогів, які працюють з дітьми з особливими потребами (зазначає 68% респондентів);

  • недостатня підготовка спеціалістів для роботи з дітьми з особливими потребами в умовах загальноосвітнього начального закладу та в цілому недостатня кількість фахівців для роботи з такими учнями (67%);

  • неврахування навчальними програмами потреб дітей з обмеженими можливостями (58%);

  • велика наповнюваність класів (50%).

  • непристосованість навчальних приміщень до потреб учнів з обмеженими можливостями (36%).

Діаграма 1

Фактори,

що перешкоджають запровадженню інклюзивної освіти





Факторами, що на думку респондентів, не є перешкодою щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання виступають:

  • опір батьків здорових учнів тому, що поряд з їх дітьми навчатимуться учні з особливими потребами;

  • неприйняття здоровими дітьми дітей з особливими потребами.

Проведене анкетування серед учнів 9-11 класів дозволило дати оцінку ставлення підлітків до дітей з особливими потребами та виявити їх готовність до соціальної інтеграції з дітьми-інвалідами. Більшість учнів-респондентів (76%) добре, зі співчуттям відносяться до дітей з обмеженими можливостями, проте 15% опитаних зазначили, що навчатися таким учням було б краще в спеціальних навчальних закладах або вдома (11%). Серед позитивних рис особистості, що притаманні дітям з обмеженими можливостями, учні-респонденти вказали: доброзичливість (39%), наполегливість у досягненні мети (25%) та терпіння (20%); серед негативних – недовіру до інших (42%), брак ініціативи (31%), заздрість (13%) (діаграма2).

Діаграма 2

^ Позитивні та негативні риси особистості дітей з

обмеженими можливостями





Позитивно ставляться до того, щоб дитина з обмеженими фізичними та (або) розумовими можливостями була їх сусідом, родичем, однокласником, другом – 57% учнів, а зазначають, що таким учням потрібні пільги під час вступу до ВНЗ – 23% респондентів, лікуванні – 64%, у транспорті – 36%.

Більшість учнів (74%) впевнені, що для повноцінного, активного розвитку дітей з особливими потребами необхідно залучати їх до суспільно-корисної діяльності, тому при школах потрібно створювати спеціальні центри, де діти-інваліди мали б можливість спілкуватися зі здоровими дітьми. Такі соціально-реабілітаційні центри могли б компенсувати дітям з обмеженими можливостями однобічність функціональних зв’язків, сприяти розширенню кола спілкування, що в свою чергу покращить внутрішній стан дитини, усуне почуття тривоги, самотності, невпевненості та емоційної відчуженості.

Для розвитку особистості дитини, яка має фізичні чи психічні вади учителі-респонденти вважають найбільш важливими (діаграма 3):


Діаграма 3


^ Напрямки розвитку особистості дитини з особливими потребами





  • спільну колективну працю та навчання зі здоровими однолітками (32% респондентів);

  • розвиток комунікативних здібностей (28%)

  • можливість соціальної адаптації (28%);

  • можливість творчого самовираження (12%)

Тому, вчителі впродовж навчального року, спрямовують діяльність дітей на такі способи самовираження, як:

  • малювання (44%);

  • складання оповідань, віршів (40%);

  • ліплення, конструювання (12%)

Крім того, з метою покращення соціальної адаптації дітей з обмеженими можливостями  вчителі-респонденти  проводять індивідуальні бесіди, відвідують Палац дітей та юнацтва, залучають дітей до виставок творчих поробок, концертів, спортивних ігор і змагань, інтелектуальних ігор. Більшість учителів (92%) відзначають, що діти із задоволенням виконують класні доручення, беруть участь у позакласних та позашкільних заходах, суспільно-корисних справах (прибиранні кабінету, території школи тощо).

На думку всіх вчителів-респондентів здорові діти цілком позитивно та дружньо ставляться до дітей з обмеженими можливостями. Зокрема, вони зазначають (у 88% випадків), що результативність навчання дітей, які відвідують класи масової школи покращилась, самооцінка дітей значно підвищилась – вони з готовністю йдуть на контакт з учителями та однолітками. Проте, 40% респондентів вказують на підвищення самооцінки дітей з обмеженими можливостями лише в якійсь мірі.

З метою кращої адаптації дітей з обмеженими можливостями до шкільного освітнього середовища, покращення комунікативних умінь та навичок спілкування, учителі використовують такі форми та методи навчання, як уроки-ігри, екскурсії, походи. На уроках проводяться диспути, дискусії, діти активно залучаються до групової роботи та інтерактивних вправ. Учні із задоволенням слухають музику, співають, малюють, вдаються до музичної та художньої імпровізації. Це все сприяє тому, що за період навчання в загальноосвітньому навчальному закладі в емоційно-вольовій сфері дітей с обмеженими можливостями відбуваються певні зміни: вони із задоволенням спілкуються с однолітками, краще адаптуються до роботи на уроці, швидше звикають до ритму уроку, позитивно ставляться до навчання, адекватно реагують на зауваження вчителя. Проте, деякі вчителі відзначають, що позитивних зрушень у поведінці дітей майже немає. Окремі учні важко самодисциплінуються, але бажання до спілкування та привітливого ставлення до однолітків у них зберігається. Особливо це стосується дітей з обмеженими розумовими можливостями.

Висновок про особливості прогресу розвитку дітей з обмеженими розумовими можливостями за період їхнього навчання в загальноосвітній школі здійснювався на основі узагальнення даних анкетування, що було запропоновано учителям, які працюють з дітьми з обмеженими розумовими можливостями. В анкеті фіксувалися різноманітні поведінкові та діяльнісні прояви дітей, що охоплювали такі основні сфери їхнього розвитку: соціально-емоційну, когнітивну, мовленнєву, творчу та характеристики фізичного розвитку. Анкета дала змогу фіксувати ступінь володіння дитиною тією чи іншою якістю (початкова стадія, стадія розвитку, стадія частого та постійного прояву). Описаний підхід дає змогу порівнювати отримані результати щодо особливостей розвитку дітей та прогнозувати подальші зміни.

Як свідчать отримані результати, ступінь прояву вищезазначених сфер розвитку дитини з обмеженими розумовими можливостями є різним і коливається від початкової стадії до стадії постійного прояву. До того ж, як виявилось у дослідженні, різні вчителі дають одній і тій самій дитині різну оцінку в залежності від власного сприйняття зазначених учнів

Так, найкращі показники характеризують соціально-емоційну та творчу сферу. Більшість вчителів (77%) зазначили, що соціально-емоційно сфера дітей, які досліджувались, знаходиться на достатньо високому рівні розвитку. Діти проявляють дружнє ставлення до інших, привітні, із задоволенням беруть участь у спільних іграх. Проте, найгірші показники учні демонструють при виявленні інтересів до навчальних видів діяльності, та майже завжди не хочуть працювати самостійно. Тому окремі з них не вміють самостійно приймати рішення, а у деяких сформувався низький рівень самоконтролю.

Творчий розвиток дітей з обмеженими розумовими можливостями носить зазвичай пасивний характер, що проявляється в слуханні музики, оповідань, загадок. Проте, певний відсоток учнів (33%) із задоволенням самостійно малюють, в їх роботах переважають яскраві кольори, які сповнені добрими почуттями. Звертає на себе увагу той факт, що майже всі вчителі по відношенню до одного з учнів відзначають наявність яскраво виражених художніх здібностей, що проявляються постійно. Поряд з цим, велика кількість вчителів (77%) зазначають, що переважна більшість дітей не здатна творчо самостійно працювати, їм важко передавати перспективу, дотримуватися об’єму та заданих пропорцій.

Результати анкетування свідчать про те, що більшість з опитаних вчителів (88%) вказують на низький рівень зацікавленості учнів до вивчення нового матеріалу, недостатнє вміння узагальнювати, перетворювати величини, робити логічні висновки. Цей факт говорить про доволі низькі показники когнітивного розвитку дітей з обмеженими розумовими можливостями. Щодо пізнавальної сфери, то на думку вчителів, у більшості учнів вона знаходиться лише у процесі розвитку. Діти читають, розуміють текст, проте роблять велику кількість орфографічних та пунктуаційних помилок, мають великі труднощі з розв’язанням завдань та рівнянь. Це пояснюється тим, що діти з особливими потребами часто мають вади інтелектуальної сфери, що, безумовно, позначається на особливостях їхнього розвитку.

Аналізуючи рівень навчальних досягнень зазначених учнів з різних циклів предметів (таблиця 1) можна зробити висновок, що найбільш вдало ними засвоюється матеріал естетично-практичного напрямку. Діти навчаються на середньому (45% респондентів), достатньому (33%) та високому (22%) рівнях, що цілком підтверджує вищезазначене. Проте, навчальний матеріал природничо-математичного циклу предметів засвоюється учнями з обмеженими розумовими можливостями значно гірше, переважно на початковому рівні (89% учнів). Щодо гуманітарних дисциплін, то відповідний показник становить 56%.

Таблиця 1

^ Рівень навчальних досягнень учнів

з обмеженими розумовими та фізичними можливостями


^ Учні з обмеженими розумовими можливостями

Рівні навчальних досягнень

початковий

середній

достатній

високий

Цикл предметів

Гуманітарний

55%

45%

-

-

Природничо-математичний


89%


11%


-


-

Естетично-практичний


-


45%


33%


22%

^ Учні з обмеженими фізичними можливостями


початковий


середній


достатній


високий

Цикл предметів

Гуманітарний

-

50%

50%

-

Природничо-математичний


-


100%


-


-

Естетично-практичний


-


-


100%


-


Щодо фізичного розвитку, то антропометричні та біометричні дані, розвиток основних рухів, рівень фізичних якостей по показниках формування постави у всіх учнів відповідає віковим та фізіологічним нормам на відміну від учнів з обмеженими фізичними можливостями.

Учні з обмеженими фізичними можливостями, які брали участь у дослідженні, із задоволенням відвідують школу і впевнені, що саме в звичайному класі масової школи їм найкраще навчатися. З більшості навчальних дисциплін діти навчаються на середньому та достатньому рівнях (таблиця 1), проте, гуманітарний цикл предметів та естетично-практичний викликають в учнів більшу зацікавленість і засвоюються на середньому та достатньому рівнях. З предметів природничо-математичного циклу учні мають нижчі показники навчальних досягнень (всі учні навчаються на середньому рівні). При цьому, під час навчання учням доводилося стикатися з такими проблемами, як недовіра до оточуючого середовища та неможливість активно поводитися у зв’язку з порушенням опорно-рухового апарату.

Учні зазначають, що лише іноді беруть участь у позакласних та позашкільних заходах і трапляються випадки, коли вони відмовляються від доручень або участі у позакласних заходах у зв’язку з почуттям невпевненості в собі та нестачею часу. Учні мають непорозуміння під час навчання з однолітками, проте у процесі спілкування таких труднощів не виникає. Один з учнів зазначає, що має хобі – випалювання по металу, його цікавить технічне та комп’ютерне моделювання.

Аналізуючи результати опитування батьків, які виховують дітей з особливими потребами, слід зазначити, що вони глибоко переконані, що їх діти мають навчатися зі своїми здоровими ровесниками (всі батьки «цілком погоджуються» з ідеєю інклюзії). Перебування дитини в такому середовищі сприяє покращенню знань і навичок, збагаченню досвіду спілкування та знаходженню нових друзів (91%). Самі ж батьки, як учасники процесу інтеграції, мають змогу постійно отримувати інформацію про сильні та слабкі сторони своєї дитини, а також її навчання вдома (82%). Переважна більшість батьків (91%) відчувають себе активними учасниками процесу інтеграції дитини в загальноосвітню школу та вважають освітнє середовище навчального закладу безпечним для своєї дитини. Батьки дітей з обмеженими фізичними та розумовими можливостями переконані, що найсприятливішими умовами для виховання і навчання їхніх дітей є звичайні школи, де діти зможуть успішно покращувати свої уміння та навички, товаришувати з ровесниками і почуватися в безпеці.


Висновки


На шляху розвитку демократичного освітнього простору України проблема формування позитивної громадської думки щодо інклюзивної освіти посідає одне з найважливішим місць. Досягнення повної інтеграції дітей, що мають певні вади розвитку вимагає від держави не тільки надання комплексу медичних послуг, забезпечення фізичного простору для інвалідів-візочників, а і психолого-педагогічної та методичної допомоги всім суб’єктам педагогічного процесу (дітям, батькам, соціально-педагогічним працівникам).

Проведене дослідження показало:

  1. Інклюзивне навчання в області знаходиться лише на шляху свого становлення.

  2. З метою впровадження державної політики щодо забезпечення рівного доступу всіх громадян до якісної освіти, педагогічними працівниками проводиться цілеспрямована робота щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання: формується позитивна громадська думка щодо залучення дітей з обмеженими можливостями до навчання у масових школах, робота шкіл спрямовується на виховання толерантного ставлення до дітей-інвалідів.

  3. Вчителі спрямовують свою діяльність на розвиток комунікативних здібностей дітей, що мають вади розвитку, їх творче самовираження. Діти активно залучаються до спільної колективної праці, беруть участь у позакласних та позашкільних заходах, із задоволенням виконують класні доручення.

  4. Вивчення ефективності виховної роботи в напрямі дослідження соціально-емоційного, когнітивного та фізичного розвитку дітей з обмеженими можливостями показало, що найкращі показники має соціально-емоційна та творча сфера. Діти з задоволенням спілкуються, беруть участь в іграх, малюють, слухають музику, проте часто не здатні працювати самостійно та проявляти ініціативу. Найгірші показники учні демонструють в навчальних видах діяльності. Серед шкільних предметів перевага надається предметам гуманітарного та естетично-практичного циклу. Гірші показники учні мають з предметів природничо-математичного циклу і навчаються переважно на початковому (73% - діти з розумовими вадами) та середньому рівнях (27% учнів).

  5. Батьки учнів з обмеженими фізичними й розумовими можливостями переконані у необхідності навчання їх дітей у масових школах і вважають навчальне середовище загальноосвітнього навчального закладу безпечним для них. При цьому, батьки зазначених учнів відчувають себе активними учасниками навчально-виховного процесу закладу, в якому навчаються їх діти.

  6. Батьки відзначають позитивні зміни в поведінці власних дітей: зростання інтересу до спілкування з однолітками, впевненості у власних силах, бажання відвідувати навчальний заклад.

  7. Більшість здорових учнів психологічно готові до впровадження інклюзивної освіти. Вважають за потрібне існування пільг для дітей-інвалідів, проте лише 22% з них зазначають необхідність таких пільг при вступі у вищі навчальні заклади.

  8. Існує ряд факторів, що перешкоджають впровадженню інклюзивної освіти: відсутність стимулювання педагогів, недостатня підготовка спеціалістів для роботи з дітьми з обмеженими можливостями, недосконалість програм, велика наповнюваність класів, непристосованість навчальних приміщень до потреб таких учнів.


Рекомендації


На основі зроблених висновків можна надати наступні рекомендації:


  1. Начальникам (завідуючим) управлінь (відділів) освіти райдержадміністрацій, міськвиконкомів:  вивчати прогресивний досвід інших областей України щодо впровадження інклюзивного та інтегрованого навчання та поширювати і запроваджувати зразки кращих інклюзивних практик у освітньому середовищі і суспільстві в цілому.

  2. Працівникам відділів освіти, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів: забезпечувати можливість спеціалістам, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, систематично підвищувати рівень знань і навичок (курси, тренінги, семінари.

  3. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів продовжити сприяти формуванню позитивної громадської думки щодо інклюзивної освіти та працювати над створенням достатнього навчально-методичного забезпечення її впровадження.

  4. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, класним керівникам, учителям: своєчасно забезпечувати батьків дітей з особливими потребами доступом до інформації і консультацій, підтримки з боку професіоналів, а також необхідних для їх дитини реабілітаційних і коригувальних послуг, наявних у соціальному оточенні; підтримувати здатність батьків долати свої страхи та інші психологічні труднощі, заохочувати до співпраці з педагогами та спеціалістами.

5.  Адміністрації загальноосвітніх навчальних закладів, учителям, класним керівникам: формувати позитивне ставлення та загальну культуру батьків з метою надання дітям достатньої опіки, заохочення самостійного вибору дітьми занять, реалізації їх творчих потенціалів і бажань.

6. Практичним психологам, соціальним педагогам та класним керівникам: формувати позитивне ставлення та загальну культуру батьків з метою надання дітям достатньої опіки, заохочення самостійного вибору дітьми занять, реалізації їх творчих потенціалів і бажань.

7. Учителям загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють з учнями з обмеженими фізичними (розумовими) можливостями: продовжувати систематичну роботу щодо розвитку комунікативних здібностей дітей, що мають вади розвитку, їх творчого самовираження, соціальної адаптації; особливу увагу звертати на розвиток когнітивної сфери та активізацію пізнавальної діяльності учнів на предметах природничо-математичного та гуманітарного циклів.

Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області iconПро організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах
«Організація інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», розробленого з метою запровадження Порядку організації...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області iconПро організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах
«Організація інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», розробленого з метою запровадження Порядку організації...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області iconНаказ №855 Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки
Затвердити План дій щодо запровадження інклюзивного навчання дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку,...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області iconНаказ №855 Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки
Затвердити План дій щодо запровадження інклюзивного навчання дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку,...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області
«Стан впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах» у 16 районах (містах) області
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумського оіппо було проведено дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Роменського та Путивльського районів. Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського та Шосткинського районів
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи