Міністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти icon

Міністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти




Скачати 360.11 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Дата11.09.2012
Розмір360.11 Kb.
ТипДиплом

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти




ЗАТВЕРДЖЕНО СХВАЛЕНО

вченою радою СОІППО вченою радою факультету

Ректор ____________ В.Ф.Живодьор підвищення кваліфікації СОІППО

Протокол № _____ Декан факультету __________С.М. Панченко від «_____»_______________ 2006 р. Протокол № _____

від «_____»________________2006 р.




П О Л О Ж Е Н Н Я




ПРО ФАКУЛЬТЕТ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ



^ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО ІНСТИТУТУ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ


Суми 2006

Рекомендовано до друку вченою радою Сумського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

Протокол № 1 від „13жовтня 2006 року


Положення про факультет підвищення кваліфікації Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти /За заг. ред. С.М. Панченко – Суми: СОІППО, 2006. – 22 с.




«Положення» – нормативний документ, який визначає основні організаційні та правові засади діяльності факультету підвищення кваліфікації Сумського ОІППО.

Призначене для всіх учасників навчального процесу підвищення кваліфікації.


^
 СОІППО, 2006

І. Загальні положення

1.1. Факультет підвищення кваліфікації Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (далі СОІППО) створений на основі рішення вченої ради інституту (протокол № 1 від 25 серпня 2005 року).

1.3. Факультет є основним адміністративним, навчально-виховним і науковим структурним підрозділом інституту.

1.4. У своїй діяльності факультет керується законами України в галузі освіти: «Про освіту» (від 23.05.1991 р.), «Про професійно-технічну освіту» (від 10.02.1998р.), «Про загальну середню освіту» (від 13.05.1999 р.), «Про вищу освіту» (від 17.01.2002 р.); Державною програмою «Вчитель» (Постанова Кабінету Міністрів України № 379 від 18.03.02 р.), «Національною доктриною розвитку освіти» (Указ Президента України № 347/2002 від 17.04.03 р.), «Концепцією розвитку післядипломної освіти в Україні» (рішення колегії МОН України від 11.04.2002 р.), «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (Наказ МОН України від 02.06.1993р., №161), Статутом СОІППО, рішеннями вченої ради інституту, наказами ректора, навчальними планами і програмами, положеннями, інструкціями та іншими документами.

1.5. До складу факультету входять 3 кафедри: кафедра методики початкової та природничо-математичної освіти, кафедра психології, кафедра педагогіки та інноваційних освітніх технологій, які забезпечують якість післядипломної освіти відповідно до вимог державних стандартів. Відповідність освітніх послуг державним стандартам освіти визначається Міністерством освіти і науки України разом із засновником шляхом ліцензування, атестації, акредитації та інспектування.

1.6. Перелік спеціальностей, за якими передбачено підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів приймає вчена рада інституту, затверджує ректор.

1.7. Факультет підвищення кваліфікації діє на підставі Положення, затвердженого вченою радою інституту. Положення регламентує систему організаційних заходів, спрямованих на реалізацію змісту підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів області відповідно до навчальних програм, державних і галузевих освітніх стандартів.

1.8. Положення поширюється на всіх учасників педагогічного процесу, що здійснюють підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів області.


ІІ. основні Форми ^ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ слухачів на факультеті


2.1. Підвищення кваліфікації на факультеті підвищення кваліфікації СОІППО здійснюється через створену організаційно-педагогічну модель, яка передбачає навчання педагогічних працівників на курсах підвищення кваліфікації; навчання за індивідуальним планом та графіком; навчання за накопичувальною системою; роботу слухачів у Відкритій педагогічній школі та стажування науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів на кафедрах інституту.

2.2. Навчання на курсах підвищення кваліфікації відбувається за такими основними формами: денна (очна), очно-дистанційна, екстернат. Можлива комбінована форма навчання, яка передбачає інтеграцію різних форм або їх окремих елементів.

^ Денна (очна) форма навчання є основною формою підвищення кваліфікації з відривом від виробництва. Тривалість кусів – 1 місяць (4 тижні). Програми курсів підвищення кваліфікації розраховані на 144 та 180 годин.

Очно-дистанційна форма підвищення кваліфікації передбачає оптимальне поєднання очного та дистанційного навчання (див. табл.1).

Очно-дистанційна форма підвищення кваліфікації дає можливість значно збільшити тривалість підвищення кваліфікації без відриву слухачів від виконання професійних обов'язків, підвищити якість їх самостійної роботи, розвивати інформаційну культуру слухачів шляхом широкого застосування у навчанні сучасних інформаційних, комп'ютерних та телекомунікаційних технологій.

^ Таблиця 1

Модель очно-дистанційного підвищення кваліфікації


Етап

Форма нав-чання


Завдання етапу



Зміст етапу


^ Настановна сесія

очна


— ознайомлення слухачів з організацією, порядком та змістом підвищення кваліфікації

— проведення занять настановного характеру для інформаційного та методичного забезпечення самостійної роботи слухачів

  • інформування слухачів про основні напрями державної політики в сфері освіти, ознайомлення з передовим педагогічним досвідом

— реєстрація слухачів

— вхідне тестування

— настановне заняття

— зустріч з керівниками управлінь та відділів освіти

— аудиторні заняття, спецкурси за вибором та ін.

— консультації

Дистан-ційний

дистан-ційна

— якісне забезпечення та супровід самостійної роботи слухачів з використанням технологій дистанційного навчання

— керована самостійна робота слухачів

— всі види консультування

— виконання випускної творчої роботи (проекту)

^ Екзаменаційна сесія

очна


— систематизація знань та вмінь слухачів

— оцінювання індивідуальної успішності навчання педагогів

— виявлення ступеня задоволення слухачів результатами підвищення кваліфікації


  • навчальні заняття

— конференція з обміну досвіду

  • педагогічна практика;

— консультації

— вихідне тестування

— захист випускної творчої роботи (проекту)

— анкетування


Зміст етапів підвищення кваліфікації для кожної категорії слухачів визначається відповідними навчальними програмами, а послідовність та порядок вивчення навчальних дисциплін – навчальними планами.

Екстернат – особлива форма навчання, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін, оволодіння прийомами, навичками навчальної діяльності, складання заліків та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Екстернат є формою підвищення кваліфікації для педагогів, які мають вищу освіту, вищу кваліфікаційну категорію, педагогічні звання. У першу чергу вона розрахована на досвідчених педагогів, схильних до творчого пошуку, експериментальної та дослідницької діяльності. В екстернаті можуть навчатися також педагогічні працівники, які з вагомих причин не можуть навчатись за очною формою навчання. У цьому випадку декану факультету подаються наступні документи: особиста заява, лист-клопотання з районного (міського) управління, відділу освіти з зазначенням кваліфікаційної категорії та звання педагогічного працівника, довідка, що підтверджує необхідність у навчанні екстерном (медична довідка про стан здоров’я, довідка про склад сім’ї тощо).

Організація навчального процесу в екстернаті здійснюється згідно з державними стандартами освіти у терміни, передбачені планом та графіком навчального процесу факультету підвищення кваліфікації. Зарахованим до екстернату видається залікова книжка, до якої заносяться результати заліків, інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом, тема та оцінка випускної творчої роботи (проекту), дата захисту.

По закінченню навчання на курсах факультету підвищення кваліфікації Сумського ОІППО слухачі отримують документ про освіту – свідоцтво про підвищення кваліфікації, що дає їм право на атестацію.

2.3. Для тієї категорії педагогічних працівників, які з певних об’єктивних причин не можуть навчатись за очною формою (стаціонарно) на момент проходження курсів, організовується (за умови пред’явлення та оформлення відповідних документів) підвищення кваліфікації за індивідуальним планом та графіком навчання. Така форма підвищення кваліфікації здійснюється з частковим мінімальним відривом від виробництва в терміни, передбачені графіком проходження курсів. Основну частину часу, відведеного на підвищення кваліфікації таких слухачів становить самостійна робота за навчальним планом відповідної спеціальності та індивідуальним планом навчання. Для слухачів цієї форми навчання організовуються індивідуальні заняття та консультації, влаштовується захист випускної творчої роботи перед аудиторією колег. Слухачі в індивідуальному порядку складають заліки, передбачені навчальним планом, звітують про виконання індивідуальної програми навчання викладачам кафедр. Результати навчання заносяться до залікової книжки. За умови повного виконання навчальної програми, наприкінці навчання залікова книжка підлягає обміну на свідоцтво про підвищення кваліфікації в деканаті факультету.

2.4. Запроваджена накопичувальна системи підвищення кваліфікації, що розрахована на вчителів-методистів і вихователів-методистів. Це один із варіантів дистанційної форми підвищення кваліфікації, який передбачає створення досвідченими педагогами, які мають звання самозвіту за різними напрямками підвищення кваліфікації. Такий самозвіт здійснюється протягом усього міжатестаційного періоду (4 роки) під керівництвом консультанта, який призначається з числа досвідчених науково-педагогічних працівників. Всі види та форми виконаної роботи педагог заносить до залікової книжки, яка наприкінці навчання підлягає обміну на свідоцтво про підвищення кваліфікації в деканаті факультету

2.5.^ Відкрита педагогічна школ – організаційно-педагогічна форма навчання, спрямована на розширення сфери діяльності педагогічних працівників в умовах реформування вітчизняної освіти, набуття ними здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості, в межах спеціальності. Потреба в організації діяльності Відкритої педагогічної школи продиктована постійними змістовними, організаційними, технологічними, структурними змінами, що відбуваються в освіті. Системність роботи школи забезпечується організацією та проведенням короткотривалих (36, 40, 48 годин аудиторних занять) експрес-курсів: проблемних, тематичних, авторських. Навчання на таких курсах має на меті допомогти педагогам розширювати сферу власної педагогічної діяльності, швидко реагувати на зміни та нововведення в освіті. За підсумками навчання на експрес-курсах слухачі отримують сертифікати, що надають їм право викладати нові предмети в межах спеціальності, запроваджувати інноваційні освітні технології, здійснювати просвітницьку діяльність, апробувати нові освітні програми в своїй педагогічній діяльності.

2.6. Стажування є однією з основних форм післядипломної освіти науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів (ВНЗ). Основною метою стажування є набуття досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності. Стажування викладачів ВНЗ передбачає вивчення педагогічного досвіду, ознайомлення з сучасними досягненнями науки, розробку навчально-методичних матеріалів, призначених для використання при підготовці спеціалістів, надання науково-технічної допомоги кафедрам інституту.

Вищі навчальні заклади направляють викладачів на стажування на підставі договорів з інститутом та згідно з річними планами.

Стажування викладачів ВНЗ відбувається за індивідуальними планами, при складані яких враховується спеціальність викладача, зазначається термін та програма стажування, відмічається, що нового він повинен запровадити в діяльність вищого навчального закладу, факультету, кафедри за наслідками стажування.

Термін стажування викладача визначається керівником того навчального закладу, де він працює (від 1 до 3 місяців залежно від складності індивідуального плану стажування та досвіду практичної роботи викладача). Індивідуальний план та програма стажування затверджується на засіданні кафедри і погоджується з проректором з навчальної роботи чи деканом факультету того навчального закладу, де здійснюватиметься стажування. Направлення на стажування викладачів здійснюється відповідно до наказу ректора вищого навчального закладу.

Зарахування викладачів на стажування затверджується наказом ректора з призначенням консультанта з числа провідних фахівців кафедр інституту. Контроль за проходженням стажування здійснює безпосередньо завідуючий кафедрою, на якій відбувається стажування викладача.

Захист результатів стажування здійснюється на засіданні кафедри з урахуванням їх практичного значення для поліпшення навчально-виховного процесу та розвитку освіти. Кафедра приймає рішення про затвердження або відхилення звіту про стажування (за необхідністю — про його доопрацювання), а також дає рекомендації по використанню результатів стажування. Відмітки про хід та результати стажування заносяться до індивідуального плану.

На випадок невиконання викладачем покладених на нього під час стажування обов'язків ректор інституту має право звільнити його від подальшого проходження стажування, про що повинен повідомити керівництво відповідного вищого навчального закладу, який направив викладача на стажування.

2.7. Формування контингенту слухачів факультету підвищення кваліфікації здійснюється навчальним відділом інституту разом з відділами освіти райдержадміністрацій та міськвиконкомів щорічно, до 1 травня.

2.8.Зарахування на всі форми навчання здійснюється в установленому порядку на основі заявок (договорів).

2.9. При наявності заявок на виїзні курси, їх планування, організація та проведення регламентується Положенням про виїзні курси.

2.10. Мінімальна наповнюваність навчальних груп – 7 чоловік. Під час проведення практичних, семінарських занять велика група ділиться на 2 підгрупи по 10 – 15 чоловік у кожній.


ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


3.1. Навчальний процес – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

3.2. Навчальний процес на факультеті підвищення кваліфікації інституту покликаний реалізувати право педагогічних працівників на освіту впродовж життя та організовується з урахуванням можливостей сучасних технологій навчання (традиційних, комп'ютерних, телекомунікаційних, кейс-технології).

3.3. Навчальний процес здійснюється у таких формах:

  • навчальні заняття;

  • самостійна робота;

  • практична підготовка;

  • заходи педагогічного контролю.

Співвідношення між обсягами аудиторних видів навчальних занять та самостійної роботи, форми і періодичність контрольних заходів визначаються навчальним планом.

3.3.1. Навчальні заняття

Основними видами навчальних занять на курсах підвищення кваліфікації є: лекція, семінарське, практичне, індивідуальне заняття, консультація. Форми занять визначаються кафедрами, перевага надається інтерактивним формам організації навчання: «круглий стіл», конференція з обміну досвідом, тренінг, дискусія, ділова гра, розв’язання ситуаційних задач тощо.

Лекція — основний вид навчального заняття, що призначений для засвоєння слухачами теоретичного змісту навчальних модулів. Як правило, лекція є елементом певного курсу, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Лекції читаються лекторами: професорами, доцентами (викладачами) інституту, а також запрошеними для читання науковими працівниками та спеціалістами. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп слухачів.

Кандидатури лекторів, які не входять до штатного розпису, мають бути затверджені деканом факультету за поданням завідувачів відповідних кафедр.

Семінарське заняття — вид навчального заняття, на якому викладач організовує активне обговорення проблеми за попередньо визначеними питаннями, за якими слухачі готують тези виступів. Перелік тем семінарських занять визначається робочою програмою. План семінару розробляє викладач кафедри, він же забезпечує підготовку слухачів щодо його проведення. Проводиться в аудиторіях (звичайних, спеціалізованих та ін.) з однією навчальною групою.

Практичне заняття — вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд слухачами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни; формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання слухачами відповідно сформульованих завдань. Проводиться в аудиторіях (звичайних, спеціалізованих) та в комп'ютерних класах. Можуть проводитися з половиною навчальної групи. Поділ навчальних груп на підгрупи має бути відображений в навчально-тематичних планах.

Настановне заняття вид практичного заняття, що проводиться на початку курсів для ознайомлення слухачів з організацією та порядком проведення курсів підвищення кваліфікації, змістом навчання, порядком проведення педагогічного контролю та атестації, загальними вимогами до змісту, якості та оформлення випускних творчих робіт (проектів). Це заняття передбачає реєстрацію слухачів, заповнення документації щодо курсів підвищення кваліфікації.

На настановному занятті слухачам розкриваються можливості бібліотеки та читального залу інституту, методичне, дидактичне, комп'ютерне, телекомунікаційне забезпечення курсів. Проводить настановне заняття, як правило, куратор групи.

«Круглий стіл» це інтерактивний вид навчального заняття, основним змістом якого є спільне з викладачами обговорення актуальних та важливих інноваційних аспектів професійної діяльності слухачів. Тема «круглого столу» визначається робочою програмою та навчально-тематичним планом. План проведення та забезпечення розробляє кафедра. У проведенні «круглих столів» беруть участь професори, доценти кафедр, а також запрошені провідні вчені та спеціалісти у сфері обговорюваних проблем.

Конференція з обміну досвідомце інтерактивний вид заняття, основним змістом якого є обговорення попередньо підготовлених доповідей слухачів з актуальних проблем їхньої професійної діяльності, власного передового досвіду. Тема конференції визначається робочою програмою та навчально-тематичним планом. План підготовки та проведення конференцій розробляє кафедра, у конференції беруть участь провідні викладачі кафедр, а також запрошені провідні вчені та спеціалісти у сфері обговорюваних проблем.

За умови очно-дистанційної форми підвищення кваліфікації конференція з обміну досвідом може проводитися як під час настановної, так і під час екзаменаційної сесії.

Тренінг – специфічна форма організації навчання, вид практичного заняття з чіткою структурою, що переслідує конкретні прогнозовані цілі, які можуть бути досягнуті у відносно короткий термін. Тренінг – це інтенсивне навчання, що здійснюється спеціальними інтерактивними методами. Види тренінгів: соціально-психологічні, соціально-просвітницькі, педагогічні. Проводяться в спеціально обладнаних аудиторіях, можуть передбачати поділ навчальної групи слухачів на підгрупи (15-25 осіб).

У процесі роботи курсів створюються умови для навчання слухачів за індивідуальною програмою. Індивідуальний план та графік навчання складається слухачем на підставі навчально-тематичного плану за погодженням з викладачами кафедр та затверджується деканом факультету.

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремим слухачем з метою підвищення рівня його підготовки та розкриття його індивідуальних творчих здібностей.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю визначаються індивідуальним навчальним планом підвищення кваліфікації слухача.

Консультація — вид навчального заняття, під час якого слухач отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення конкретних положень чи аспектів їх практичного використання.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи слухачів, залежно від того, чи викладач консультує з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

На дистанційному етапі навчання консультування слухачів проводиться як за їх запитом, так і за ініціативи викладачів. Може здійснюватися в режимі реального часу (синхронно) та з затримкою відповідей у часі (асинхронно) з використанням усіх засобів зв'язку (Інтернет, електрона і звичайна пошти, телефон, факс тощо).

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом та робочою програмою. Консультація проводиться за встановленим кафедрою розкладом або за усної домовленості з викладачем. Фіксується в журналі обліку курсів чи в журналі консультацій кафедри із зазначенням часу на її проведення.


3.3.2. Самостійна робота

Самостійна робота слухача є важливим засобом засвоєння змісту програм підвищення кваліфікації у час, вільний від обов'язкових навчальних занять, сприяє формуванню вмінь і навичок практичного застосування теоретичних знань. Зміст самостійної роботи слухача та її обсяг визначається програмами підвищення кваліфікації, навчальними планами, а також завданнями та вказівками викладача за конкретними модулями. Організується і всебічно забезпечується при будь-якій формі навчання, на всіх етапах підвищення кваліфікації.

Зокрема, самостійне виконання слухачами обов’язкових домашніх завдань (ОДЗ) чи індивідуальних творчих завдань (розрахункових, графічних тощо), що організується і методично забезпечується при денній (очній) формі навчання, не передбачає обов’язкову присутність слухачів на занятті та може здійснюватись в бібліотеці (читальній залі), закріплених аудиторіях, комп'ютерних класах, центрах, на кафедрах, у гуртожитку. При необхідності ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу слухачів до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома слухачів на початку курсів.

Результати виконання слухачами обов’язкових домашніх завдань (ОДЗ), індивідуальних творчих завдань (розрахункових, графічних тощо) можуть стати підставою для заліку з навчальної дисципліни (модулю).

На дистанційному етапі курсів підвищення кваліфікації очно-дистанційної та екстернатної форми навчання самостійна робота – основний вид навчальної роботи слухача, який забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручники, навчальні та методичні посібники, конспекти лекцій, практикуми тощо. Для самостійної роботи слухачу можуть також надаватися електронні навчальні ресурси – навчально-методичні матеріали в електронній формі (на компакт-дисках чи за допомогою мережевих технологій), рекомендації щодо організації самостійної роботи слухачів. Методичні матеріали для самостійної роботи повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку слухача.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений навчальним планом для засвоєння в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався слухачами під час аудиторних навчальних занять.


3.3.3. Практична підготовка

Практична підготовка є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми підвищення кваліфікації і має на меті набуття слухачами курсів професійних навичок та вмінь. Зміст та обсяги практичної підготовки слухачів визначаються навчальними та навчально-тематичними планами (розділ «Педагогічна практика»), а терміни проведення – розкладом занять.

Основним змістом педагогічної практики є ознайомлення слухачів із передовим досвідом різних аспектів їх професійної діяльності. Вона здійснюється у навчальних закладах, які попередньо визначаються деканатом з урахуванням пропозицій кафедр. З керівництвом навчального закладу погоджується організація та порядок проведення практики, обговорюється необхідність залучення до практики персоналу навчального закладу.

Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача методики вивчення предмета чи спеціаліста з даного фаху.


3.3.4. Заходи педагогічного контролю

Педагогічний контроль — необхідний компонент навчального процесу, що забезпечує зворотний зв'язок, визначення рівня досягнення слухачем завдань підвищення кваліфікації та діагностику навчального процесу.

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості слухача до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрами.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на кусах підвищення кваліфікації і включає вхідний та вихідний контроль, самоконтроль, залік, захист слухачами випускних творчих робіт (проектів), комплексний залік.

Вхідний контроль передбачає встановлення рівня соціально-гуманітарної та професійної підготовки слухачів, визначення їх стартового рівня знань та умінь і усвідомлення характеру власних прогалин. Проводиться на початку курсів підвищення кваліфікації методами комп'ютерного або паперового тестування. Тестові завдання (оптимальна кількість – 50) повинні відображати основний зміст модулів (навчальних курсів) програми підвищення кваліфікації: соціально-гуманітарного та професійного. Розробляються та затверджуються відповідними кафедрами.

Керує роботою щодо розробки тестів та їх підготовкою до контролю деканат через відділ діагностики та корекції навчального процесу. Результати вхідного контролю доводяться до відома слухачів, фіксуються у відповідну графу журналу обліку курсів, використовуються для конкретизації змісту навчання.

Вихідний контроль призначений для встановлення рівня знань слухачів за результатами підвищення кваліфікації. Слухачам надається можливість продемонструвати не тільки обсяг знань, а й здобуті під час навчання уміння вирішувати конкретні практичні завдання.

Проводиться на завершальному етапі курсів за тестами вхідного контролю з іншим розміщенням завдань. Організація та забезпечення такі самі, як при вхідному контролі.

Самоконтроль слугує для самооцінювання слухачами ефективності особистої навчальної роботи щодо засвоєння змісту модулів (тем) програми, у першу чергу під час дистанційного етапу курсів підвищення кваліфікації очно-дистанційної та екстернатної форми навчання. З цією метою у навчально-методичних комплексах курсів (навчальних посібниках, конспектах лекцій тощо) передбачаються питання для самоконтролю. Засобом самоконтролю можуть виступати також контрольні тести та інструкції щодо порядку відповідей на завдання тесту, які пропонуються слухачам на паперових чи електронних носіях разом з іншими навчально-методичними засобами, передбаченими для вивчення конкретної навчальної дисципліни.

Залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння слухачами навчального матеріалу з певної дисципліни (курсу) на підставі:

  • результатів виконаних ними обов’язкових домашніх завдань (ОДЗ), індивідуальних творчих завдань (розрахункових, графічних тощо), що не передбачає обов’язкову присутність слухачів на занятті;

  • результатів виконання певних видів робіт на семінарських та практичних заняттях.

Заліки передбачаються навчальними планами очної (денної) та екстернатної форми навчання слухачів і проводяться згідно з розкладом.

Слухач вважається допущеним до заліку, якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом з цієї навчальної дисципліни. У іншому випадку слухач відраховується з курсів наказом декана факультету. З огляду на поважні причини невиконання навчального плану слухачем, деканатом можуть встановлюватись індивідуальні терміни складання заліків. Результати складання заліків оцінюється за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») і фіксуються викладачем у відповідній графі журналу обліку курсів.

Захист випускних творчих робіт (проектів) – заключний етап підвищення кваліфікації слухачів, що передбачає презентацію та захист основних ідей індивідуальної роботи чи колективного творчого проекту, висвітлення їх актуальності, а також відповіді на запитання. Це важливий етап атестації слухачів, що має на меті визначення фактичної відповідності рівня підготовки слухача вимогам програм підвищення кваліфікації та видачі свідоцтва про підвищення кваліфікації встановленого зразка.

Захист випускних творчих робіт організовується деканатом, здійснюється комісіями, що створюються для кожної навчальної групи слухачів очно-дистанційної форми навчання та екстернату. До складу комісії входять голова, секретар і члени комісії з числа науково-педагогічних працівників кафедр, провідних спеціалістів або вчених. Персональний склад членів комісії затверджується ректором інституту. Графік роботи комісії визначається розкладом і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку захисту випускних творчих робіт (проектів).

До захисту випускних творчих робіт (проектів) допускаються слухачі, які виконали всі вимоги навчального плану та мають:

  • письмову рекомендацію до захисту (на титульній сторінці роботи) чи схвальний відгук керівника про випускну роботу;

  • рецензію на випускну творчу роботу (проект) спеціаліста відповідної кваліфікації (склад рецензентів затверджується деканом факультету за поданням завідувача відповідної кафедри);

  • інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної роботи – друковані статті за темою роботи (проекту), документи, які вказують на практичне застосування роботи (проекту), макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

Захист випускних творчих робіт (проектів) проводиться за участю не менше половини складу комісії при обов'язковій присутності голови комісії та секретаря. Результати оголошуються у цей же день після оформлення секретарем комісії протоколу засідання комісії, який підписують голова та ті члени комісії, які брали участь у засіданні. Протокол передається в деканат і є підставою для видачі слухачам свідоцтва про підвищення кваліфікації. Книга протоколів зберігається в деканаті факультету.

Випускні творчі роботи після їх захисту зберігаються 1 рік на кафедрі (у наукового керівника), а потім віддаються до архіву у встановленому порядку. Окремі роботи, які мають наукову та практичну цінність, за рекомендацією комісії можуть передаватися на зберігання до бібліотеки інституту та кабінету передового педагогічного досвіду.

Комплексний залік — форма підсумкового контролю, яка полягає в оцінюванні засвоєння слухачем навчальних модулів на підставі результатів вихідного контролю, заліків та виконання випускної творчої роботи (проекту).

На заключному етапі курсів підвищення кваліфікації деканатом факультету організується анкетування слухачів для отримання статистичних даних про їх ставлення до різних аспектів підвищення кваліфікації (змісту, організації, забезпечення тощо), виявлення рівня задоволеності результатами навчання.

Дані анкетування використовуються для оцінки якості підвищення кваліфікації слухачів, корекції змісту, організації, методів навчання тощо. Обробку анкет здійснює відділ діагностики і корекції навчального процесу, що функціонує при деканаті факультету. Узагальнені результати за встановленою формою та у встановленому порядку доводяться до проректорів, декана факультету і завідувачів кафедр.

3.4. Навчальний процес на факультеті підвищення кваліфікації інституту здійснюється штатними науково-педагогічними працівниками кафедр, методистами інституту, а також вченими, провідними спеціалістами-практиками інших навчальних закладів, установ та організацій на договірних умовах.

3.5.Мова навчання визначається відповідно до Конституції України та Закону України «Про мови».


^ ІV. ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


4.1. Основними нормативними документами, що визначають організацію та планування навчального процесу є: навчальний план, навчально-тематичний план; навчальні програми, план-сітка підвищення кваліфікації, розклад занять.

4.2. Науково-обґрунтований зміст навчання та вимоги до рівня знань і вмінь слухачів визначає освітньо-професійна програма підвищення кваліфікації, що складається на основі кваліфікаційних характеристик та типових професійних програм підвищення кваліфікації. Зміст навчальних планів, засобів діагностики якості освіти визначається у межах структури та форми, встановлених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

4.3. Навчальний план підвищення кваліфікації певної спеціальності слухачів складається на підставі «Типових навчальних планів та анотованих програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи загальної середньої світи», рекомендованих Міністерством освіти і науки України (Лист Міністерства освіти і науки України № 14/18.–2.–1199) і визначає перелік навчальних модулів, обсяг інваріантної та варіативної частин модулів, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення підсумкового контролю.

Типовий навчальний план містить три модулі:

  • соціально-гуманітарний, орієнтований на удосконалення та оновлення знань і вмінь слухачів з філософських, правових, соціогуманітарних, політологічних аспектів їх професійної діяльності;

  • професійний, спрямований на здобуття додаткових знань і вмінь відповідно до вимог професійних кваліфікаційних характеристик керівників і педагогів закладів освіти, отримання ними найновішої інформації щодо досягнень науки, перспектив розвитку світової та вітчизняної освіти;

  • діагностико-аналітичний, що реалізує проведення експертного оцінювання, передбачає заходи педагогічного контролю та атестації.

Навчальні модулі, у свою чергу, містять дві частини: інваріантну та варіативну. Інваріантна частина включає перелік нормативних (обов'язкових) навчальних дисциплін та видів практичних робіт із зазначенням мінімального обсягу годин, що відведено на їх засвоєння. Варіативна частина — це перелік вибіркових навчальних дисциплін (спецкурсів, факультативів, тренінгів тощо), призначених для задоволення запитів та потреб слухачів.

На основі навчальних планів, із врахуванням поточних змін кафедрами складаються навчально-тематичні плани, які затверджуються в установленому порядку та подаються в навчальний відділ.

4.4. Програми навчальних дисциплін визначають їх інформаційний обсяг, рівень сформованості вмінь та знань, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів, критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання. Програми можуть бути двох видів — типові (орієнтовані на достатньо тривалий період) та робочі (на один рік).

4.5. Робочі навчальні програми розробляються викладачами кафедр на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану певної спеціальності з урахуванням необхідності ознайомлення слухачів із змінами у структурі та змісті професійної діяльності. Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність викладу, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Основні структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:

  • тематичний план;

  • програмна анотація навчальних занять;

  • список навчально-методичної літератури;

  • засоби для проведення поточного та підсумкового контролю (питання для самоконтролю, тести, орієнтовна тематика випускних робіт (проектів) тощо).

4.6. План-сітка підвищення кваліфікації визначає календарні строки проходження курсів, тривалість та форму підвищення кваліфікації. Складається навчальним відділом у встановлені строки. План-сітка використовується у процесі планування навчального навантаження викладачами кафедр для кожної категорії слухачів та при складанні розкладів занять.

4.7. Навчальні заняття на факультеті тривають 1год. 20 хв. (2 академічні години) з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад визначає щоденну кількість і послідовність навчальних занять. Складається методистом деканату факультету за встановленою формою, відповідно до навчального плану та санітарно-гігієнічних вимог.

Розклад занять має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять. Затверджується деканом та доводиться до відома викладачів не пізніше ніж за три дні до початку занять. Зміни у затвердженому розкладі дозволяються лише з дозволу декана і, як правило, у виняткових випадках. Про всі зміни деканат інформує викладачів, старост навчальних груп та проректора з навчальної роботи негайно.

4.8.За узгодженням з кафедрами та деканом факультету допускається проведення занять за окремими темами в потоці (2—3 навчальні групи).


^ V. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ТА ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ФАКУЛЬТЕТІ


5.1.Якісне і всебічне навчально-методичне і дидактичне забезпечення навчального процесу — основний напрям наукової і методичної роботи викладачів кафедр факультету. Типову структуру навчально-методичного та дидактичного забезпечення навчального процесу визначає вчена рада інституту.

5.2. Основу навчально-методичного забезпечення становлять:

  • державні стандарти освіти;

  • навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;

  • програми педагогічної практики;

  • інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;

  • збірники тестів чи контрольних робіт з навчальних дисциплін для перевірки рівня знань слухачів;

  • методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи слухачів;

  • методичні рекомендації щодо написання випускних творчих робіт (проектів).

5.3. Дидактичне забезпечення являють собою: підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій, роздаткові матеріали, комплекти наочних засобів тощо.

5.4. Навчально-методичні та дидактичні матеріали, які використовуються для організації та проведення занять, можуть надаватись слухачам у друкованому або в електронному вигляді (електронні навчальні ресурси). Їх розробка та видання здійснюється відповідно до планів роботи кафедр і плану роботи інституту під загальним керівництвом проректора з наукової роботи.

5.5. Методичні та дидактичні матеріали зберігаються на кафедрах, у центрах чи бібліотеці. Допуск до них слухачів здійснюється у встановленому порядку.

5.6. Стан навчально-методичного і дидактичного забезпечення навчального процесу періодично обговорюється на засіданнях кафедр, вченої ради факультету.

5.7. Пріоритетним завданням кафедр є методичне і дидактичне забезпечення самостійної роботи слухачів на дистанційному етапі очно-дистанційної форми підвищення кваліфікації та екстернату. Його основу становлять стислі тексти змісту основних модулів, методичні рекомендації (з організації самостійної роботи, з питань самостійного опрацювання фахової літератури, виконання випускних творчих робіт (проектів) та інші розробки кафедр.

5.8. Електронні навчальні ресурси (електронні конспекти лекцій, дистанційні навчальні курси, електронні версії навчально-методичних посібників, науково-методичних видань, віртуальні лабораторні та практичні роботи, мультимедійні матеріали тощо) можуть надаватися слухачу на компакт-дисках чи за допомогою мережевих технологій (за умови їх розміщення в спеціальних програмних оболонках менеджером дистанційного навчання) та структуруються таким чином, щоб забезпечити належний доступ до них користувача. Компакт-диск – один з основних видів інформаційних ресурсів, який призначений для якісного методичного та дидактичного забезпечення підвищення кваліфікації кожного слухача на дистанційному етапі навчання. Структуру та зміст інформації на компакт-диску визначає кафедра.


VІ. Керівництво факультетом


6.1. Керівництво роботою факультету здійснює декан факультету.

6.2. Вчена рада факультету обирає і рекомендує ректору інституту кандидатуру на посаду декана факультету з числа науково-педагогічних працівників факультету, які мають науковий ступінь і вчене звання доцента, професора.

6.3. Ректор СОІППО призначає декана факультету терміном на п'ять років. Декан факультету виконує свої повноваження на постійній основі. Інші питання щодо порядку обрання декана факультету визначаються Статутом Інституту.

6.4. Розпорядження, інструкції та вимоги декана факультету є обов'язковими для виконання деканатом, кафедрами, професорсько-викладацьким складом (ПВС), навчально-допоміжним персоналом факультету.

6.5. Декан факультету відповідає за планування, організацію та контроль навчально-виховного процесу на факультеті.

6.6. За своїми функціями декан:

– безпосередньо керує навчальною, методичною, організаційною, виховною і науковою роботою на факультеті;

– здійснює контроль за навчальним процесом, забезпечує виконання навчальних планів перепідготовки фахівців;

– аналізує, узгоджує та контролює виконання графіка навчального процесу, навчальних занять, сесій, виробничих практик, канікул;

– здійснює керівництво й виконання програми виробничої практики студентів;

– здійснює керівництво складанням розкладу навчальних занять і контролює та відповідає за його виконання;

– організовує контроль за самостійною роботою студентів, проведенням заліків, екзаменів;

– допускає студентів до захисту дипломних робіт (проектів);

– формує академічні групи за курсами і спеціальностями;

– контролює розрахунки штатів ПВС і навчального навантаження кафедр на навчальний рік;

  • контролює навчальну дисципліну студентів і викладачів;

  • очолює вчену раду факультету;

очолює методичну раду факультету;

– здійснює підготовку проектів наказів і розпоряджень із питань організації навчального процесу, контролює їх виконання;

– контролює ліквідацію студентами академічної заборгованості та академічної різниці;

– координує раціональне використання навчальних приміщень, сприяє проведенню поточних ремонтів;

– забезпечує підготовку матеріалів для розгляду на вченій раді факультету та Інституту, на ректораті;

– готує матеріали та несе відповідальність за проведення ліцензування та акредитації на факультеті;

– готує річний звіт факультету про діяльність з питань навчальної, наукової та методичної роботи;

– організовує роботу щодо підготовки бази даних для отримання студентських квитків, для випускників – документів про освіту;

– забезпечує ведення необхідної документації з питань планування, обліку і звітності на факультеті;

– систематично інформує завідувачів кафедр про нові положення та інші нормативно–правові матеріали з питань навчально–виховної роботи;

– організовує і проводить семінари та виробничі наради з питань організації навчального процесу з працівниками деканату та кафедр;

– бере участь у роботі комісій відповідно до наказів і розпоряджень ректора;

– проводить профорієнтаційну роботу для вступу на спеціальності факультету з урахуванням потреби регіонів;

– з метою підтримки рейтингу спеціальності на ринку праці, декан факультету організовує діяльність ПВС на формування змісту спеціальності, впровадження інноваційних технологій навчання та створення умов для активізації навчального процесу та покращення якості підготовки випускників Інституту.

6.7. Ректор інституту, в якому створено новий факультет, призначає на умовах контракту виконуючого обов'язки декана цього факультету на термін до проведення виборів керівника факультету, але не більше, ніж на один рік.

6.8. Декан факультету може бути звільнений із посади на підставах, визначених трудовим законодавством, а також за порушення Статуту Інституту та умов контракту.

6.9. Декан факультету може бути звільнений із посади на підставі подання органу громадського самоврядування факультету. Пропозиція про звільнення декана факультету вноситься до органу громадського самоврядування факультету не менш як половиною Статутного складу вченої ради факультету. Пропозиція про звільнення декана факультету приймається не менше ніж двома третинами голосів Статутного складу органу громадського самоврядування факультету.

6.10. При чисельності студентів на факультеті понад 400 осіб встановлюється посада заступника декана, на яку ректором Інституту можуть призначатися особи із числа професорсько–викладацького складу.

6.11. Для розгляду та вирішення основних питань факультету створюється робочий орган (деканат) і дорадчий орган (науково–методична рада), які діють на підставі Положення.


VІІ. Керівні органи факультету


7.1. Колегіальним органом факультету є вчена рада факультету, склад якої обирається на 5 років.

7.2. Вчену раду факультету очолює її голова – декан факультету. До складу вченої ради факультету входять за посадами завідувачі кафедр, керівники органів самоврядування факультету, а також виборні представники, які є науково–педагогічними працівниками й обираються з числа професорсько-викладацького складу факультету.

7.3. Виборні представники обираються органом громадського самоврядування факультету за поданням структурних підрозділів, в яких вони працюють.

7.4. До компетенції вченої ради факультету належать:

– визначення загальних напрямів освітньої діяльності факультету;

– обрання на посаду таємним голосуванням декана факультету;

– ухвалення навчальних програм та навчальних планів;

– вирішення питань організації навчально–виховного процесу на факультеті.

7.5. Рішення вченої ради факультету вводяться в дію рішеннями декана факультету. Рішення вченої ради факультету може бути скасовано вченою радою Інституту.

7.6. Органом громадського самоврядування факультету в Інституті є збори (конференція) трудового колективу факультету.

7.7. Порядок скликання органу громадського самоврядування факультету визначається Статутом СОІППО.

7.8. Органи громадського самоврядування факультету повинні бути представлені професорсько–викладацьким складом, обслуговуючим персоналом та іншими працівниками факультету. Не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити педагогічні або науково–педагогічні працівники факультету.

7.9. Орган громадського самоврядування факультету скликається не рідше, ніж один раз на рік.

7.10. Орган громадського самоврядування факультету:

– дає оцінку діяльності декана факультету;

– затверджує річний звіт про діяльність факультету;

– вносить пропозиції ректору СОІППО про відкликання з посади декана факультету;

– обирає виборних представників до вченої ради факультету;

– обирає кандидатури до вищого колегіального органу громадського самоврядування Інституту.


^ VІІІ. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКІВ

НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


8.1.Учасниками навчального процесу підвищення кваліфікації є:

  • науково-педагогічні працівники кафедр факультету та інституту;

  • працівники інших структурних підрозділів інституту: спеціалісти, старші лаборанти, методисти, начальники центрів та ін.;

  • слухачі (особи, які в установленому порядку зараховані та навчаються на факультеті підвищення кваліфікації інституту).

8.2. Права та обов'язки науково-педагогічних та педагогічних працівників визначені законами України «Про освіту» (ст. 55, 56), «Про вищу освіту» (ст. 50, 51) та їх функціональними обов'язками.

8.3. Права та обов’язки осіб, які навчаються на факультеті підвищення кваліфікації інституту визначаються Конституцією України, законом України «Про освіту» (ст. 51, 52), Статутом Сумського ОІППО, даним положенням.


^ ІХ. ПЛАНУВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ВИКЛАДАЧІВ факультету


9.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових та організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному плані роботи.

9.2. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше ніж 1548 годин на навчальний рік при середній тривалості робочого тижня – 36 годин. Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік.

9.3. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, відображений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача. Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються кафедрою.

9.4. Мінімальний та максимальний обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлюється з урахуванням виконання ним інших обов’язків (методичних, наукових, організаційних). У випадках виробничої необхідності викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов’язковий обсяг навчального навантаження, визначений індивідуальним робочим планом, в межах свого робочого часу. Додаткова кількість облікових годин не може перевищувати 0,25 обсягу мінімального обов’язкового навчального навантаження.

9.5. Планування робочого часу викладача здійснюється на поточний навчальний рік і відображується в індивідуальному плані.

При визначенні індивідуальних планів роботи професорсько-викладацького складу завідувач кафедри повинен враховувати особливості кожного виду роботи і забезпечувати оптимальне використання творчого потенціалу кожного викладача.

Індивідуальні плани складаються всіма штатними викладачами та сумісниками, розглядаються на засіданні кафедри і підписуються завідуючим кафедрою.

Хід виконання індивідуальних планів викладачів повинен систематично перевірятися шляхом обговорення на засіданнях кафедри з критичним оцінюванням якості виконання за кожним видом робіт, вимогою особистого пояснення кожним виконавцем причин низької якості, несвоєчасності виконання або невиконання роботи, передбаченої планом.

Наприкінці навчального року завідувач кафедри зобов'язаний оцінити якість виконання індивідуального плану роботи кожним викладачем і зробити відповідний запис у розділі «Висновки про виконання».

Під час підведення підсумків навчального року на засіданні кафедри питання про виконання індивідуальних планів професорсько-викладацьким складом є одним з основних.

9.6. Розрахунок навантаження викладачів здійснюється відповідно до «Положення про норми часу для організації, планування, розрахунку та обліку навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи викладачів Сумського ОІППО», схваленого вченою радою інституту (протокол № 3 від 01.02.2006 р.) і затвердженого ректором.

9.7. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом контрольних заходів та іншими видами робіт. Викладач зобов’язаний дотримуватись встановленого йому графіка робочого часу.


^ Х. НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СЛУХАЧІВ факультету ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ


10.1. Навчальний час слухача визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на кваліфікаційному рівні.

10.2. Обліковими одиницями навчального часу слухачів є академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальні курси.

^ Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 40 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі «пара»).

^ Навчальний день — складова частина навчального часу слухача, нормою навчального навантаження слухачів протягом якого є 8 робочих годин, що дорівнює приблизно 8–10 академічним годинам на день, або 4–5 «парам».

^ Навчальний тиждень – складова частина навчального часу слухача тривалістю не більше 54 академічних годин. Навчальний тиждень може бути п’ятиденним і шестиденним.

^ Навчальні курси — завершений період навчання слухачів протягом терміну підвищення кваліфікації за певною формою навчання. Початок і закінчення навчання слухачів на курсах оформляються відповідними наказами.

10.3. Навчальний рік в інституті триває з 1-го вересня по 31серпня.

10.4. Навчальні заняття тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

10.5. Відвідування всіх навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для слухачів. Забороняється відволікати слухачів курсів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.


^ ХI. Ліквідація факультету


11.1. Рішення про ліквідацію факультету приймає вчена рада інституту за умови невідповідності його структури.

ПОЛОЖЕННЯ про факультет підвищення кваліфікації


Сумського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти



Підп. до друку 17.10.06. Формат 6084/16. Папір офс.

Тираж 50. Друк офс. Зам.2


40007 м. Суми, вул. Р.- Корсакова, 5

Видавничий центр Сумського ОІППО


тел. 33-40-56; тел/факс 33-40-67

Е-mail: oippo@cable-tv.sumy.ua




Схожі:

Міністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconМіністерство освіти І науки україни управління освіти І науки сумської облдержадміністрації сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти каталог
Рекомендовано до друку рішенням вченої ради Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Міністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти І науки, молоді та спорту Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії
Рекомендовано вченою радою Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (Протокол №10 від 29....
Міністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти І науки, молоді та спорту Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії
Рекомендовано вченою радою Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (Протокол №10 від 29....
Міністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconМіністерство освіти І науки управління освіти І науки сумської обласної державної адміністрації сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Друкується згідно з рішенням вченої ради Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол №10 від 31. 05....
Міністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Н. П. Ганжою, методистом початкового навчання Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Міністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ІІ-ІV етапи Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії у 2012-2013 н р
Л. А. Коростіль – доцент кафедри початкової та природничо-математичної освіти, к пед н., методист хімії Сумського оіппо
Міністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації Комунальна установа Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Рекомендовано вченою радою Комунального закладу Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Протокол №10 від...
Міністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти І науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Інформаційно-аналітичний бюлетень ІІІ та ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії
Рекомендовано вченою радою Комунального закладу Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол №10 від...
Міністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconУправління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Анотований каталог матеріалів передового педагогічного досвіду, узагальненого на обласному рівні
Рецензенти: І. О. Захарова, декан факультету підвищення кваліфікації Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,...
Міністерство освіти І науки України Управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Інститут інноваційних технологій І змісту освіти Головне управління освіти І науки Дніпропетровської облдержадміністрації Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кафедра філософії випереджаючої освіти та управління
«Філософсько-теоретичні та практико-зорієнтовані аспекти випереджаючої освіти для сталого розвитку», яка відбудеться 22 листопада...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи