Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах




Скачати 205.4 Kb.
НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Дата03.06.2013
Розмір205.4 Kb.
ТипЗвіт




Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

якості математичної освіти учнів 9-х класів

у загальноосвітніх навчальних закладах


На виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 05.10.2012 № 715-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2012-2013 навчальному році» у лютому-березні 2013 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського ОІППО було проведено дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського та Глухівського районів Сумської області.

Метою дослідження було визначити якість і рівень математичної підготовки учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Для досягнення даної мети були поставлені завдання:

- дослідити навчальні досягнення учнів 9-х класів з математики та визначити їх готовність до подальшого навчання в старшій школі;

- визначити чинники, що впливають на якість загальноосвітньої підготовки школярів з математики;

- проаналізувати деякі психологічні особливості розвитку учнів, мотиваційні чинники їхньої навчальної діяльності;

- надати достовірну інформацію споживачам освітніх послуг та вчителям математики про рівень математичної освіти в школах.

Суб’єкт дослідження: учні 9-х класів ЗНЗ, вчителі математики.

Предмет дослідження: якість та рівень навчальних досягнень з математики учнів 9-х класів ЗНЗ.

Враховуючи мету і завдання дослідження, була сформована вибірка, яка складалась з 90% від загальної кількості учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів та вчителів математики ЗНЗ Великописарівського та Глухівського районів.

Для проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах був розроблений пакет інструментарію, який містив два види анкет за соціальними групами (учні 9-х класів та вчителі математики загальноосвітніх навчальних закладів) та контрольну роботу (І варіант, ІІ варіант) для учнів 9-х класів. В дослідженні брали участь 323 учня 9-х класів, 34 вчителя математики загальноосвітніх навчальних.

Для ґрунтовного вивчення якості математичної освіти випускників основної школи учасникам дослідження було запропоновано два варіанти контрольної роботи для загальноосвітніх класів. Основою змісту завдань була чинна програма з математики для загальноосвітніх навчальних закладів. Це забезпечило єдині вимоги до учнів, які навчаються за різними підручниками, у різних класах.

Складовою дослідження було анкетування дев’ятикласників, яке мало на меті визначити фактори, що впливають на рівень математичної підготовки випускників основної школи.

Було проаналізовано такі фактори: мотивація навчальної діяльності учнів; задоволеність учнів результатами навчання; організація уроку, форми й методи роботи, які використовує вчитель; труднощі у навчанні; пізнавальна активність дев’ятикласників та їхня ініціатива у навчанні; особливості сприйняття й засвоєння навчальних тем за курс математики основної школи хлопцями та дівчатами.

Під час моніторингового дослідження проаналізовано 323 анкети учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів. На початку анкети містилися запитання про стать і вік учасників дослідження.

Кількість хлопців і дівчат була майже однаковою: 49% і 51% відповідно (таблиця 1, діаграма 1).

Таблиця 1

^ Розподіл кількості учнів загальноосвітніх навчальних закладів

за статевим складом


Загальна кількість респондентів

^ У тому числі:

Хлопці

Дівчата

323

161

162


Діаграма 1


^ Розподіл кількості учнів загальноосвітніх навчальних закладів

за статевим складом (%)




Більшість дев’ятикласників були 1998 року народження (76%), 1997 року народження (23%) та 1996 року лише 1% (таблиця 2).


Таблиця 2

^ Розподіл кількості учнів загальноосвітніх навчальних закладів

за віковим складом




Рік народження учнів

Кількість учнів даного року народження

1

1996

4

2

1997

72

3

1998

247


Одним із важливих факторів, що впливає на успішне засвоєння курсу математичних дисциплін є активна та відкрита взаємодія між вчителем та учнями про що зазначили 88% опитаних дітей (діаграма 2).

Діаграма 2

^ Як ти можеш охарактеризувати свою взаємодію з учителем (%)





Постійно прислухаються до думки вчителя математики та дотримуються його рекомендацій 64% школярів, хоча є і такі дев’ятикласники (36%), які лише іноді звертають увагу на побажання свого вчителя щодо їх роботи в класі (діаграма 3).

Діаграма 3

^ Чи дотримуєшся рекомендацій, щодо навчання, які надає тобі вчитель математики (%)



Одним із найголовніших факторів, який впливає на результат навчання, є мотивація учнівської діяльності. Стійкий інтерес до предмета, прагнення здобути міцні знання, набути відповідні уміння і навички, усвідомлення потреби у власному інтелектуальному розвитку залежать від особистого ставлення учня до предмету.

Для визначення мотивації вивчення математики у дев’ятикласників наведемо результати аналізу відповідей учнів досліджуваних районів. Значна кількість учнів (81% і 63% відповідно) вивчають цей предмет для загального інтелектуального розвитку. Більш як половина опитаних обох районів (56%) прагматично зазначили, що математика знадобиться їм для вступу до ВНЗ. Вивчають математику тому, що вона потрібна в повсякденному житті 63% школярів. Цікаво вивчати математику 49% і 32% респондентам відповідно першого та другого району. З твердженням про те, що вивчати математику змушують батьки, погодилися 9% учнів вказаних районів. Вивчають предмет, щоб отримати високі бали, 46% і 27% опитаних (діаграма 4).

Діаграма 4

^ Наскільки ти погоджуєшся

з такими твердженнями про математику (%)




Організація навчального процесу на уроках є ефективнішою, якщо вчитель може урізноманітнювати форми та методи навчальної діяльності таким чином, щоб стимулювати в учнів не лише інтерес до предмета, а й прагнення до самостійних форм навчання.

Підвищенню ефективності навчання учнів на уроках математики допомагають такі форми й методи як робота з однокласниками у групах (або парах), самостійне виконання індивідуальних завдань та складання задач із вивченої теми, розв’язування запропонованих учителем задач, яких немає в підручнику, робота за комп’ютером або з інтерактивною дошкою та використання математичних знань для вирішення життєвих ситуацій.

Слід зазначити, що 57% і 42% учнів загальноосвітніх класів досліджуваних районів самостійно виконують індивідуальні завдання, 67% дітей першого району та 45% респондентів другого району розв’язують задачі, запропоновані вчителями, яких немає у підручнику. Значна кількість (85%) анкетованих вказаних районів ніколи не працюють з інтерактивною дошкою, 35% опитаних школярів самостійно не складають задач із вивченої теми. Негативним є той факт, що аж 48% учнів першого та 33% другого району списують з дошки задачу, розв’язану іншим однокласником (діаграма 5).

Діаграма 5

^ На уроках математики вчитель найчастіше пропонує тобі

такий вид діяльності (%)



Під час вивчення математики учні 9-х класів обох районів в цілому мають певні труднощі, які найчастіше пов'язані з тим, що не засвоєний попередній матеріал (65%), пропущені заняття з предмету (75%), погано розуміють, як викладено тему в підручнику (60%), не докладають зусиль у навчанні (29%), часто не виконують домашнє завдання або виконують рідко (13%), нецікаво вивчати математику (19%), і лише 9% опитаних не зрозуміле пояснення вчителя (діаграма 6).

Діаграма 6

^ Труднощі у вивченні математики

найчастіше пов’язані з тим, що (%)





Кожен учитель ставить перед собою мету: прищеплювати учням інтерес до предмета, активізувати й стимулювати ініціативу в навчанні, розумову й пізнавальну діяльність, вчити розмірковувати, виховувати свідоме ставлення до здобуття знань. Як на думку дев’ятикласників реалізуються ці завдання, свідчить аналіз їх відповідей на запитання анкети.

Якщо учні не зрозуміли теми, учитель математики ще раз доступно пояснює матеріал, пропонує виконати легші завдання, підбадьорює, щоб учні відчули впевненість,  так вважають 77% опитаних досліджуваних районів.

Разом із тим аналіз відповідей питань анкети дає підстави стверджувати, що діалог у навчальному процесі зазвичай ініціюють самі учні. Переважна більшість школярів (74%) звертаються за допомогою до однокласників. Менш як половина дітей (45%) як першого, так и другого району прагнуть допомоги батьків.

Працюють із репетитором лише 4% учнів. Додатково самостійно вивчають теоретичний матеріал 52% респондентів обох районів, самостійно виконують більшу кількість тренувальних вправ 44% учнів вказаних районів. Проте негативним є той факт, що 16% і 9% учнів досліджуваних районів відповідно, даючи відповідь на це запитання, зазначили, що їх це не турбує (діаграма 7).

Діаграма 7


^ Якщо ти не розумієш тему з математики, то (%)





Під час моніторингового дослідження було проаналізовано 34 анкети вчителів математики загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів досліджуваних районів Сумської області.

У дослідженні взяли участь 12% вчителів математики вищої категорії, 56% - І категорії, 18% - ІІ категорії, 14% - спеціаліст (таблиця 3, діаграма 8).


Таблиця 3

^ Розподіл кількості вчителів математики

за кваліфікаційними категоріями


^ Загальна кількість

респондентів

Категорії

спеціаліст

ІІ категорія

І категорія

вища категорія

34

5

6

19

4


Діаграма 8

^ Розподіл кількості вчителів математики

за кваліфікаційними категоріями (%)





Із опитаних педагогів 18% працюють у загальноосвітніх навчальних закладах до 5 років, 9% - від 5 до 10 років, 18% - від 11 до 20 років, 55% - більше 20 років (таблиця 4, діаграма 9).

Таблиця 4


^ Розподіл кількості вчителів математики

за педагогічним стажем



Загальна кількість респондентів

^ Педагогічний стаж

До 5 років

Від 5 до 10 років

Від 11 до 20 років

Більше 20 років

34

6

3

6

19



Діаграма 9

^ Розподіл кількості вчителів математики

за педагогічним стажем (%)




Переважна більшість вчителів математики Великописарівського та Глухівського районів працюють за підручниками: Г. Бевз «Алгебра», Г. Янченко «Алгебра», В. Кравчук «Алгебра»; А. Мерзляк «Геометрія», Г. Апостолова «Геометрія», М. Бурда «Геометрія».

У педагогів під час роботи виникають проблеми, які потребують найшвидшого вирішення, серед них: недостатня мотивація та інтерес до предмета (57% і 20% учнів першого та другого районів відповідно), стан матеріально-технічного (43% і 90%) та начально-методичного забезпечення (14% і 40%), відсутність системності та цілісності в організації у педагогів одного із районів (5%) (діаграма 10).

Діаграма 10

^ Які проблеми, на Вашу думку, є найбільш актуальними та потребують вирішення у процесі вивчення математики в школі (%)




Менш як половина вчителів математики одного із районів (40%) та 14% педагогів другого району систематично звертаються за допомогою до методичних кабінетів, приблизно однакова кількість респондентів консультуються з спеціалістами обласного, районного методичних кабінетів час від часу (50% та 40% відповідно), а таких, які взагалі не звертаються зовсім аж 7% вчителів першого району (діаграма 11).

Діаграма 11

^ Як часто ви звертаєтесь за консультацією (допомогою) до спеціалістів обласного, районного методичного кабінету (%)





Важливим чинником підвищення професійного рівня педагогів досліджуваних районів є їх активна участь у різноманітних семінарах, творчих групах, круглих столах тощо. Так, анкетовані дають відкриті уроки на рівні району, області (72% і 35% педагогів вказаних районів), беруть участь в обласних семінарах (14% і 20% відповідно), творчих групах (21% вчителів обох районів), у різноманітних конкурсах (14%).

Педагоги висловили такі побажання, щодо оптимізації власної роботи:

- забезпечити кабінети математики комп’ютерами;

- забезпечити сільські школи інтерактивними дошками, сучасним навчальними засобами;

- збільшити кількість годин на вивчення математики у 9-11-х класах;

- забезпечити школи якісними за змістом підручниками;

- привести у відповідність до програми підручник «Геометрія» Г. Апостолової.

Анкетування засвідчило, що респонденти постійно застосовують усі із запропонованих в анкетах прийомів розвитку пізнавальних мотивів учнів (діаграма 12).


Діаграма12

^ Використання прийомів розвитку пізнавальних мотивів учнів (%)




Слід відзначити, що такі прийоми як зацікавленість змістом навчального матеріалу та процесом його вивчення на більшості уроках використовують у своїй діяльності 69% і 41% вчителів математики обох районів відповідно. Інформують про обов’язкові результати навчання на всіх уроках 55% вчителів.

Потрібно відмітити той факт, що 79% анкетованих вчителів першого району та половина математиків другого району на уроках звертаються до такого прийому як «ситуація успіху». Опору на життєвий досвід на більшості уроках використовують 50% і 70% педагогів відповідно.

Значна кількість респондентів вказаних районів на всіх уроках віддають перевагу фронтальним (21% і 40% відповідно) та індивідуальним (29% і 50%) формам організації навчально-виховного процесу. На більшосьті уроках у своїй роботі використовують фронтально-індивідуальні (43% і 55%) та групові форми організації (29% і 35%). Прикрим є той факт, що нетрадиційні уроки більшість педагоги обох районів проводять лише час від часу (79% і 97%).

Переважна більшість респондентів зазначила, що вони найчастіше використовують активні методи навчання на уроках математики не залежно від їх типу.

Більшість вчителів досліджуваних районів застосовують активні методи навчання на уроках засвоєння нових знань (86% і 45% відповідно), засвоєння навичок і вмінь (71% і 65%), контролю та корекції знань, навичок і вмінь (57% і 80%). Причому пасивні методи навчання педагоги одного із районів найчастіше використовують на уроках засвоєння нових знань (40%), а вчителі іншого району на уроках контролю та корекції знань (36%).

Інтерактивні методи навчання найбільше використовуються вчителями вказаних районів на уроках узагальнення та систематизації знань (64% і 70%) та застосування знань, навичок і вмінь (64% і 55%).

Результати опитування засвідчили, що учителі як першого, так і другого району найчастіше на всіх уроках залучають учнів до роботи з підручником та додатковою літературою (36% і 40% відповідно), до самостійного розв’язання завдань (36% і 30%), на більшості занять до взаємоперевірок та взаємооцінок (50% і 40%). Такий вид діяльності як виконання творчих завдань використовують час від часу 50% і 70% опитаних, на більшості уроках пропонують 43% і 25% респондентів досліджуваних районів (діаграма 13).


Діаграма13


^ Залучення учнів до різних видів діяльності (%)




Однією із складових частин моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів була контрольна робота. За основу змісту завдань була взята програма з математики для загальноосвітніх навчальних закладів. Це забезпечило єдині вимоги до учнів, які навчалися за різними підручниками. Написання роботи тривало 45 хвилин (один урок).

За рівнем складності завдання контрольної роботи розподілялися на легкі (їх мали виконати не менше ніж 60% учнів), оптимальні (від 35 до 60%) та складні (не більш як 35% учнів).

Завдання роботи були представлені у двох варіантах. Кожен варіант складався з чотирьох рівнів (початкового, середнього, достатнього, високого).

У першому рівні (початковому) було запропоновано 8 завдань з вибором однієї правильної відповіді. Цими завданнями перевірялися знання й уміння учнів застосовувати навчальний матеріал у стандартних ситуаціях (розпізнавати певні математичні об’єкти, розв’язувати завдання, застосовуючи означення математичних понять, властивості, ознаки, теореми тощо).

Наступні три частини роботи, а саме середній, достатній, високий рівні складались з завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Для розв’язання завдань відкритої форми від дев’ятикласників вимагалися вміння застосовувати засвоєний навчальний матеріал в ускладнених ситуаціях, а саме визначати спосіб розв’язування, вводити позначення невідомої величини, записувати послідовні логічні дії та пояснення, робити посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження, обґрунтовувати спосіб розв’язування, робити висновки тощо.

Відповіді на завдання контрольної роботи учні записували в бланк відповідей. Завдання відкритої форми перевіряли вчителі математики загальноосвітніх навчальних закладів районів, які брали участь у дослідженні (таблиця 5).

Таблиця 5

^ Система нарахування балів за правильне виконання завдань для оцінювання робіт учнів



Номер завдань

Кількість балів

Усього

1-8

По 0,5 бала

4 бала

9-10

По 1 балу

2 бала

11-14

По 2 бали

6 балів

Усього балів

12 балів

Для виконання завдань першого (початкового) рівня (1-8 завдання) учні повинні знати правила виконання дій над степенями з цілими показниками та його властивості; основну властивість дробу; означення розв’язку системи двох лінійних рівнянь із двома змінними; алгоритм розв’язання системи двох лінійних рівнянь із двома змінними; означення функції та її елементів, властивості функції; означення нерівності та її елементів; означення тангенса; значення синуса і косинуса для кутів 00, 900, 1800; теорема Піфагора; розв’язання трикутників.

Для правильного розв’язання завдань відкритої форми (середній, достатній, високий) рівні (9-14 завдання) від учнів вимагалося вміння застосовувати засвоєний навчальний матеріал в ускладнених ситуаціях. Діти повині мати уявлення про рівняння, способи їх розв’язання; види задач, які стосуються розв’язання трикутників; теорему синусів; означення функції, область визначення функції, область значення функції; розв’язання текстових задач за допомогою складання рівняння; теорему Вієта; квадратичну функцію; формули площи трикутника.

Аналіз розподілу балів за контрольну роботу засвідчує, що лише 9% учнів як першого, так і другого району правильно виконали всі завдання або допустилися незначних помилок, тобто отримали оцінку 10-11 балів. Разом із тим були школярі, які продемонстрували дуже низький рівень навчальних досягнень (1-3 бали): таких виявилося 2% девятикласників одного із районів. Найбільша кількість учнів (57% і 48% відповідно) отримали оцінку середнього рівня (4-6 балів), на достатньому рівні (7-9 балів) з завданнями контрольної роботи впоралися 32% і 43% девятикласників досліджуваних районів відповідно (діаграма 14).

Діаграма 14

^ Розподіл результатів контрольної роботи учнів

загальноосвітніх класів за 12-бальною шкалою (%)




Як видно з діаграми засвоєння учнями програмового матеріалу з математики відповідає переважно середньому та достатньому рівням навчальних досягнень, оцінок початкового рівня не було виявлено.

В ході аналізу робіт школярів спостерігається низький рівень умінь розв’язувати текстові задачі, а саме відсутність навичок складання моделей до них та логічного обґрунтування етапів розв’язання; відсутність у деяких учнів уявлень про функціональну залежність між змінними, умінь виконувати найпростіші перетворення графіків функцій та навичок характеризувати їхні властивості; недостатня сформованість навичок застосовувати властивості числових нерівностей для зображення геометричної інтерпретації множини розв’язків; низький рівень сформованості уявлень про рівняння та нерівність з одним та з двома невідомими як математичні моделі реальних відношень між величинами.

Статистичні дані щодо правильного виконння кожного із завдань контрольної роботи моніторигового дослідження наведені в діаграмі 15.

Діаграма 15

^ Розподіл результатів контрольної роботи учнів

загальноосвітніх класів по кожному завданню (%)



Аналіз робіт показав, що із завданнями першого (початкового) рівня (1-8 завдання) впоралися 93% і 94% опитаних досліджуваних районів, середнього рівня (9-10 завдання) – 61% і 62% респондентів відповдіно, достатнього (11-12 завдання) – 27% школярів обох районів і високого (13-14 завдання) – 6% і 5% від загальної кількості досліджуваних дітей (діаграма 16).

Діаграма 16

^ Розподіл результатів контрольної роботи виконали учні

по рівням завдань, які виконали учні (%)



Про рівень навчальних досягнень учнів 9-х класів та якість засвоєння ними змісту навчальних програм із математики певною мірою свідчить оцінка з алгебри та геометрії за перший семестр 2012-2013 навчального року. Можна відмітити той факт, що суттєвих відмінностей між семестровими оцінками учнів та контрольною роботою не спостерігається (діаграма 17).

Діаграма 17

^ Розподіл оцінок контрольної роботи

та оцінок за перший семестр з алгебри, геометрії (%)



Проблема психофізіологічних відмінностей між хлопцями та дівчатами завжди детально вивчалася науковцями. Відомий факт, що хлопці краще запам’ятовують графічний матеріал, ніж вербальний, а дівчата однаково запам’ятовують обидва. Щодо загального інтелекту, то зазвичай статевих відмінностей не спостерігається. Проте загальний інтелект хлопців має чітко виражену структуру, а інтелект дівчат – слабо інтегрований. Статевих відмінностей немає також щодо обчислювальних здібностей, хоча перевага дівчат помітна в розв’язуванні завдань з арифметики, а хлопців – у сфері обчислень.

У цілому учні обох статей виявляють однаковий інтерес як до самої навчальної діяльності, так і до її оцінювання. Водночас дівчата перевершують хлопців у прагненні досягти реальних успіхів упродовж усього періоду навчання в школі. Ці факти підтверджуються результатами контрольної роботи й анкетування учнів.

Тенденції виконання завдань контрольної роботи дівчатами та хлопцями зберігається. Так, у загальноосвітніх класах дівчат, які виконали завдання контрольної роботи на бали, що відповідають високому рівню навчальних досягнень, дещо більше, ніж хлопців відповідно: 7% і 3% опитаних відповідних районів. Це свідчить лише про сумлінніше ставлення дівчат до навчання. Отримали за контрольну оцінки на достатньому рівні майже в два рази більше дівчат ніж хлопців (відповідно 23% і 14% опитаних), на середньому рівні дівчата мали менше оцінок, ніж хлопці (20% і 34%). На низькому рівні виконали роботу лише 1% дівчат і хлопців одного із районів


Висновки

за результатами моніторингового дослідження


Результати дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх начальних закладів дають підстави для таких висновків.

  1. Школярі усвідомлюють те, що математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки й впливає на інтелектуальний розвиток особистості.

  2. Значна частина дев’ятикласників зазначили, що математика знадобиться їм у майбутній професійній діяльності.

  3. Переважна більшість дітей погано розуміють, як викладено тему в підручнику з математики.

  4. Найчастіше при виникненні труднощів у вивченні математики учні звертаються до однокласників, вчителя та батьків. З репетитором займається незначна кількість опитаних.

  5. У 25% учнів першого та 31% анкетованих учнів другого району немає прагнення долати труднощі, які виникають у вивченні предмету.

  6. Серед прийомів розвитку пізнавальних мотивів вчителі найбільш уваги приділяють зацікавленості змістом і процесом вивчення навчального матеріалу. Значно менше використовують опору на життєвий досвід.

  7. Учителі рідко використовують на уроках сучасні технічні засоби навчального призначення.

  8. На уроках математики переважають фронтальні та індивідуальні форми організації навчального процесу. Нетрадиційні уроки використовуються лише на деяких уроках.

  9. Активні методи навчання найчастіше використовуються вчителями досліджуваних районів на уроках засвоєння нових знань, уроках засвоєння навичок і вмінь. Інтерактивні – на уроках узагальнення та систематизації знань. Пасивні форми використовуються лише на уроках контролю та корекції знань.

  10. Більшість вчителів залучають школярів до взаємооцінок та взаємоперевірок, самостійного розв’язання завдань, роботи з підручниками.

  11. Засвоєння учнями програмового матеріалу з математики відповідає переважно середньому та достатньому рівням навчальних досягнень.

  12. Відсутність у деяких учнів уявлень про функціональну залежність між змінними, умінь виконувати найпростіші перетворення графіків функцій та навичок характеризувати їхні властивості.

  13. Недостатня сформованість навичок застосовувати властивості числових нерівностей для зображення геометричної інтерпретації множини розв’язків.

  14. Низький рівень сформованості уявлень про рівняння та нерівність з одним та з двома невідомими як математичні моделі реальних відношень між величинами.

  15. В ході дослідження було виявлено, що на високому рівні виконали завдання більше дівчат, ніж хлопців. На достатньому та середньому рівні успішно справилися з завданням майже однакова кількість дівчат і хлопців. Отримали оцінку початкового рівня у два рази більше хлопців, ніж дівчат.


Рекомендації

за результатами моніторингового дослідження


Результати дослідження дають змогу сформулювати практичні рекомендації для вчителів ЗНЗ, адміністрації ЗНЗ.

  1. Проаналізувати та обговорити на засіданнях шкільних методичних об’єднань учителів математики результати моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

  2. Плануючи роботу на наступний навчальний рік, передбачити час на ґрунтовніше вивчення навчальних тем, завдання з яких викликали в учнів труднощі під час контрольної роботи.

  3. Передбачити в планах роботи районних (міських) методичних об’єднань обмін досвідом стосовно роботи за підручниками різних авторів.

  4. Адміністрації шкіл необхідно посилити мотивацію вчителів математики до творчої активності, до педагогічних інновацій у практиці, до засвоєння передового педагогічного досвіду у своїй роботі.

  5. Керівникам закладів освіти доцільно знайти можливість поповнити навчальні заклади методичною літературою та періодичними виданнями з математичних дисциплін, працювати над створенням сучасної інформаційної бази, з метою висвітлення робіт кращих учителів математики, забезпечити доступ до мережі Інтернет.

  6. У навчальній роботі педагогам використовувати особистісно-орієнтований підхід до учнів: від «роботи на всіх» до «роботи на кожного». Діяти за принципом: творчий педагог виховує творчого учня.

  7. Спрямовувати діяльність вчителів на розвиток критичного мислення учнів.

  8. Спрямовувати роботу вчителів-математиків на модернізацію навчального процесу з використанням мультимедійних технологій.

  9. Ширше використовувати сучасні технічні засоби навчального призначення.

  10. Доцільно вчителям районів застосовувати індивідуальний підхід при визначенні завдань та видів діяльності під час планування уроків математики для різних класів.

  11. Активізувати роботу вчителів щодо формування навичок логічного мислення. З цією метою застосувати дослідницько-пошукові, творчі завдання.

  12. Налагодити роботу з учнями, які мають недостатню мотивацію вивчення математичних дисциплін у школі, намагатися подолати негативні тенденції щодо відчуженості знань, пов’язати знання, які набувають учні із життям.

  13. Більше уваги приділяти реалізації одного із найважливіших принципів навчання суть якого полягає в опорі на життєвий досвід учнів.

  14. Відмовитися від пасивних методів навчання на уроках, та використовувати активні, інтерактивні методи.

  15. Вчителям більше використовувати на уроках групові форми організації навчально-виховного процесу.

  16. Урізноманітнювати форми та методи контролю навчальної діяльності учнів.

  17. Посилити увагу до формування в учнів навичок: виконання дій із раціональними числами; розв’язування рівнянь і нерівностей з одним та двома невідомими; застосування властивостей числових нерівностей до оцінювання значень виразів; виконання найпростіших перетворень графіків функцій; розв’язування текстових задач.


Завідувач навчально-методичного відділу

моніторингу якості освіти Н.В. Сагалаєва


Черних 33-03-29

Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconІнформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Сумського оіппо у лютому березні 2014 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського оіппо було проведено...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумської облдержадміністрації від 13. 09. 2013 №693-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Лебедин та
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах району
Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до сучасних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області
Проблема якості освіти є однією з найбільш актуальних не лише в межах окремої країни, а й для освітньої системи світу у цілому, адже...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи