Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області




Скачати 276.3 Kb.
НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області
Дата13.06.2013
Розмір276.3 Kb.
ТипЗвіт

Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів

Сумської області


Проблема якості освіти є однією з найбільш актуальних не лише в межах окремої країни, а й для освітньої системи світу у цілому, адже є запорукою випередженого розвитку держави та її конкурентоспроможності на світовій арені.

Якість освіти забезпечується постійним контролем з метою своєчасного усунення недоліків та підвищення ефективності функціонування всіх складових системи. Одним із засобів такого контролю є моніторинг, зокрема моніторинг якості освіти з базових дисциплін. Саме тому на виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 05.10.2012 № 715-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2012-2013 навчальному році» був проведений моніторинг якості біологічної освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів області. Основними завданнями моніторингу стали:


  • визначення рівня сформованості життєвих компетенцій з біології;

  • виявлення факторів, що впливають на результативність та якість навчання;

  • надання рекомендацій щодо підвищення якості біологічної освіти учнів 9-х класів з біології.

Дослідження включало в себе декілька складових, а саме: проведення письмової роботи з метою визначення учнівських компетенцій з предмета та рівня підготовки дев’ятикласників до складання Державної підсумкової атестації з біології; порівняльний аналіз успішності учнів-респондентів за перший семестр поточного року та результатів виконаної ними письмової роботи, анонімне анкетування учнів та учителів-предметників.

Завданнями письмової роботи стали тести, що охопили курс біології з 7 по 9-й класи та включали в себе:


  • тести з однією правильною відповіддю;

  • завдання з використанням графічного матеріалу та кількома правильними відповідями;

  • завдання на встановлення відповідності структур, явищ, подій;

  • завдання на складання характеристик.


Проведене дослідження охопило 515 (90%) дев’ятикласників 36-х шкіл зазначених вище районів. З них навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах 45% учнів, 16% - у середніх спеціалізованих закладах та 39% дітей - у навчально-виховних комплексах (діаграма1).


^ Діаграма 1. Розподіл учнів за типами навчальних закладів





Учні, які навчаються у закладах усіх типів, справились з виконанням завдань запропонованих груп (блоків).

У першому блоці були зібрані 12 питань на відтворення фактичного матеріалу: знання біологічних термінів, природних явищ і процесів, класифікації, фізіології, анатомії рослинних, тваринних організмів та людини й передбачали один правильний варіант відповіді. У цілому, завдання цього блоку успішно виконали 71% респондентів. Як показали результати роботи, діти правильно називають типи кореневих систем, визначають функції фотосинтезу, проводять класифікацію рослин та тварин, дають визначення біологічних понять та термінів, вірно вказують наслідки впливу мікроорганізмів та паразитів на організм людини (табл.1).


Таблиця 1


Загальна

к-ть учнів, які писали роботу

^ Кількість учнів, які успішно виконали завдання за

І блоком (у %)

Номери запитань

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

515

67

81

63

68

59

77

74

75

69

67

70

77


Дещо менша кількість учнів (від 62% до 70%) дали правильну відповідь на запитання щодо типів суцвіть, використання людиною молочнокислих бактерій, будови кишковопорожнинних, циклу розвитку комах, особливостей будови дихальних шляхів та системи виділення людини.

Другий блок запитань присвячений завданням з використанням графічного матеріалу та питанням, що передбачали вибір декількох правильних відповідей. У середньому успішно з його виконанням впорались 64% учнів (табл.2).

Таблиця 2


Загальна

к-ть учнів, які писали роботу

^ Кількість учнів, які успішно виконали завдання за

ІІ блоком (у %)

Номери запитань

1

2

3

4

5

6

515

72

77

63

56

64

54

Дев’ятикласники вказують частини будови квітки, характеризують різноманітність листків, ознаки вищих спорових рослин, особливості будови типу Кишковопорожнинні. Учні вміють визначати інфекції, що передаються статевим шляхом, знають будову та функції кровоносної системи. Проте, питання щодо анатомії та життєвого циклу комах, а також будови та функціонування кісткової тканини людини, викликали в учнів найбільші утруднення. Вірно на ці питання відповіли від 54 до 63% дітей.

Питання третього блоку (завдання на визначення відповідностей структур, явищ, подій) викликали в учнів певні труднощі. Лише 46% респондентів успішно встановили відповідність між характеристиками та складовими слухового апарату людини та з встановленням ознак та класифікацією типів червив. Учні правильно визначили послідовність стадій розвитку перетинчастокрилих, проте припустилися помилок аналізуючи життєвий цикл хрущів. Зв’язок між рослинами та родинами до яких вони належать близько половини учнів визначили невірно (табл.3).


Таблиця 3


Загальна

к-ть учнів, які писали роботу

^ Кількість учнів, які успішно виконали завдання за

ІІІ блоком (у %)

Номери запитань

1

2

3

515

44

32

63


Завдання на складання характеристик, що увійшли до четвертого блоку, успішно виконали лише 44% респондентів. Учні не завжди правильно характеризують механізми гуморальної регуляції, дають характеристику окремим органам і системам, обирають ознаки фізіологічних захворювань. Проте, занепокоєння викликає той факт, що зазначені вище питання присвячені анатомії та фізіології людини й пов’язані зі збереженням власного здоров’я школярів.

Структура зазначеної письмової роботи передбачала виконання не тільки різних форм тестових завдань, а й охоплення таких розділів навчальних програм як «Рослини», «Тварини», «Людина», що є підґрунтям для складання питань Державної підсумкової атестації з біології в 9-х класах.

Розглядаючи успішність засвоєння учнями різних курсів біології, можна визначити, що найкраще діти відповідають на питання розділу «Рослини» (табл.4, діаграма 2).


Таблиця 4


^ К-ть учнів, які писали роботу

Кількість учнів, які успішно виконали завдання за

основними розділами біології (у %)

Рослини

Тварини

Людина

515

63%

55%

60%


Діаграма 2. Розподіл кількості учнів за успішністю виконання завдань різних розділів біології




Лише 60% респондентів успішно відповіли на запитання курсу, що вивчається в 9 класі. Найнижчі результати учні продемонстрували із зоології – 55% дев’ятикласників виконали запропоновані завдання в повному обсязі. У цілому, результативність виконання письмової роботи наближена до результативності навчальних досягнень учнів у І семестрі поточного навчального року (табл.5).

Таблиця 5




Район



К-ть учнів,

які писали

роботу

^ Рівень навчальних досягнень учнів, які брали участь у дослідженні

І семестр

Письмова робота

початковий

середній

достатній

високий


ПЯН

%

початковий

середній

достатній

високий


ПЯН

%

Район 1

240

-

34%

46%

20%

61,5

-

34%

47%

19%

61,1

Район 2

275

1%

40%

44%

15%

57,7

2%

40%

40%

18%

58,2

Всього

515

1%

37%

45%

17%

59,6

1%

37%

44%

18%

59,7



Наслідками такого розподілу є невелика різниця між показниками якості навчання за І семестр (59,6%) та письмової роботи (59,7%).

На основі аналізу письмової роботи було зроблено підрахунки коефіцієнтів якості біологічної освіти та результативності біологічної освіти. У середньому для районів вони відповідно становлять: К ябо – 0,40 та К рбо – 0,57.

З метою контролю якості перевірки вчителями письмової роботи було проведено експертний аналіз робіт контрольної групи учнів. Чисельність контрольної групи – 99 робіт, що становить 19% від загальної кількості респондентів.

Відповідний аналіз виявив факти невідповідності оцінювання навчальних досягнень учнів: середній рівень (+12%), достатній (-5%), високий (-7% перевірених робіт) (діаграма 3).

^ Діаграма 3. Порівняння рівня навчальних досягнень учнів

(за результатами письмової роботи та оцінок контрольної групи )





За показниками якості навченості ця розбіжність становить - 4% по одному та 11% по іншому району (діаграма 4).


Діаграма 4. Аналіз характеру відповідності оцінювання

(за оцінками учителів-предметників та членів експертної групи)





Порівняння результатів оцінювання учителів-предметників та членів експертної групи також по-різному розставило показники (відсотки) правильних відповідей учнів-респондентів щодо складових курсу «Біологія»(діаграма 5).


^ Діаграма 5. Порівняння рівня навчальних досягнень учнів

(за різними курсами «Біології»)




Таким чином, отримані результати дають підстави сумніватися в об’єктивності оцінювання деяких робіт, а відтак, і в достовірності поданих даних.

Одним із завдань проведеного моніторингу було визначення факторів, що впливають на якість навчання. З метою його реалізації було проведено анкетування 38 учителів біології, які викладають у 9-х класах досліджених закладів. Більшість з опитаних працюють у навчально-виховних комплексах та загальноосвітніх школах району (39% та 45% відповідно), а 16% викладають біологію в спеціалізованих школах районів.

Загальний педагогічний стаж половини працівників становить понад 20 років, з яких 29% є спеціалістами вищої кваліфікаційної категорії (табл.6, діаграма 6).

Таблиця 6


^ Загальна к-ть респондентів

Стаж роботи


38

До 5 років

6-10 років

11-20 років

Більше 20 років

3/8%

3/8%

13/34%

19/50%


^ Діаграма 6. Якісний склад респондентів

(за кваліфікаційною категорією)





Усі без виключення вчителі мають спеціальну фахову освіту (діаграма 7). Проте переважна більшість з них, окрім біології, викладає інші навчальні дисципліни, що, напевне, пов’язане з нестачею навчальних годин.


^ Діаграма 7. Якісний склад респондентів

(за спеціальністю)




Лише 11% респондентів працюють у класах з поглибленим вивченням біології та мають достатнє навчальне навантаження з фахового предмета. Майже 47% опитаних мають переможців ІІ-ІV етапів предметної олімпіади та беруть участь у всеукраїнських конкурсах і турнірах. Проте, переважна більшість учителів зазначили, що мають переможців районного етапу олімпіад з біології.

З метою підвищення якості біологічної освіти учнів, учителі систематично працюють над поповненням матеріальної бази кабінету: оновлюють стенди, створюють тематичні папки, колекції, гербарії. Так, близько половини респондентів зазначили, що власноруч створюють наглядні посібники у тісній співпраці зі школярами, чим забезпечують від 25% до 75% потреб лабораторного практикуму (таблиця 7).

Таблиця 7


^ Відсоток лабораторного практикуму, що забезпечується обладнанням, створеним власноруч (у %)

0-25%

25-50%

50-75%

75-100%

67

39

28

20



Систематична самоосвітня робота педагогів дозволяє їм бути в курсі новин педагогічної літератури, позитивного педагогічного досвіду та використовувати їх у своїй педагогічній діяльності. Серед названих ними джерел інформації є журнали «Біологія в школі», «Біологія і хімія в школі», «Все для вчителя», енциклопедія «Дивовижна біологія», інші енциклопедії та хрестоматії. З наукової літератури респонденти вказали: «Фізіологію рослин», «Медичну генетику», «Основи екології та екологічного права». Проте близько 24% опитаних використовують фахову літературу лише час від часу (таблиця 8).

Таблиця 8


^ К-ть

опитаних

Використання вчителями сучасної фахової літератури

Часто

Час від часу

Не використовують

38

29/76%

9/24%

-


Підвищенню професійного рівня вчителів також сприяють районні методичні об’єднання та семінари. Як показало анкетування, учителі-респонденти залучені до методичної роботи району та області. Майже 68% опитаних дають відкриті уроки на рівні району, а 24% є членами творчої групи. Проте менше 21% педагогів брали участь в обласних семінарах, а 11% взагалі не були охоплені такою роботою протягом останніх п’яти років (табл.9, діаграма 8).

Таблиця 9


^ Залучення вчителів до методичної роботи

Член творчої групи

Учасник обласних семінарів

Дає відкриті уроки

Задіяний у «школі молодого вчителя»

Не залучений

9/24%

8/21%

26/68%

5/13%

4/11%

Діаграма 8. Залучення вчителів до методичної роботи





За консультацією чи допомогою до спеціалістів обласного або районного методичного кабінету переважна більшість учителів (79%) звертається лише час від часу, а в тісній взаємодії зі спеціалістами методичної служби працює лише 18% опитаних.

Ефективність процесу навчання залежить як від активності учнів, так і від єдності процесів викладання та учіння, тобто спільної діяльності вчителя та учня, за якої розвивається не тільки учень, а й вдосконалює свої професійні навички вчитель. Усвідомлення цього зобов’язує вчителя добирати оптимальні форми і методи навчання, які є націленими на стимулювання розумової діяльності, мають відносну самостійність та формують емоційно-ціннісне ставлення до природи.

Учителями, які приймали участь у дослідженні, на уроках найбільш застосовуються фронтальні та фронтально-індивідуальні форми роботи (85% і 76% відповідно). Щодо нетрадиційних уроків, то вони проводяться лише час від часу. Про це повідомили 50% респондентів (табл.10).


Таблиця 10


Форми організації

навчально-виховного процесу

Не використовують

На деяких

уроках

На більшості

уроків

На всіх

уроках

Фронтальні

-

16%

61%

24%

Фронтально-індивідуальні

-

24%

58%

18%

Групові

-

26%

24%

-

Індивідуальні

-

16%

24%

11%

Нетрадиційні уроки

-

50%

-

-


Отже, учителі практикують різні форми навчальної діяльності: групову, фронтальну, індивідуальну, які здійснюються в умовах колективної діяльності, проте, досить рідко вдаються до нетрадиційних уроків.

Урізноманітнюючи роботу на уроках, учителі біології використовують як завдання творчого характеру з необхідністю застосування знань для пояснення та передбачення природних явищ та властивостей біологічних об’єктів, так і традиційні, такі як робота з підручником та додатковою літературою (табл.11).

Таблиця 11


Форми організації

навчально-виховного процесу

Не

використовують

Час від часу

На більшості

уроків

На всіх

уроках

Робота з підручником та додатковою літературою

-

-

39%

61%

Використання експериментальних завдань

-

66%

26%

8%

Використання завдань творчого характеру

-

39%

58%

3%

Використання завдань на застосування знань для пояснення і передбачення природних явищ

-

26%

60%

13%

Взаємооцінка та самооцінка

-

24%

68%

8%


Як показало дослідження, 61% учителів систематично вдаються до роботи з підручником та додатковою літературою, а також до завдань творчого характеру. Значно менше педагогами використовуються експериментальні завдання, про що повідомили тільки 34% опитаних. Як виявило дослідження, учителі високо оцінюють значення взаємооцінки та самооцінки, до яких систематично вдаються 76% педагогів, усвідомлюючи що формування вмінь здійснювати якісний самоконтроль спрямовує учнів на глибокий аналіз власних пізнавальних операцій, сприяє усвідомленню набутих навичок самоконтролю, що дає їм змогу оцінити результати власної діяльності.

Учителі пропонують дев’ятикласникам такі види індивідуальних завдань як підготовка повідомлень і побудова схем певних біологічних процесів. Але проведення домашніх експериментів та дослідів, написання учнівських проектів учителями використовується вкрай рідко (табл.12).


Таблиця 12



Види завдань

Не використовують

На деяких уроках

На більшості уроків

На всіх уроках

Написання учнівського проекту

3%

92%

5%

-

Побудова схеми певного процесу

-

47%

45%

8%

Підготовка повідомлення

-

29%

66%

5%

Складання кросворду

3%

76%

18%

3%

Проведення домашнього експерименту (досліду)


-


82%


18%


-


З метою розширення біологічних знань учнів, у своїй практиці учителі активно використовують тематичні заходи та зустрічі, лекторії, екскурсії. Звертає на себе увагу той факт, що більша частина респондентів (55%) ведуть біологічні гуртки. Курси за вибором та факультативи проводяться 27% опитаних (діаграма 9).

^ Діаграма 9. Форми позакласної роботи, що використовують вчителі





Учителі цілеспрямовано ведуть роботу у напрямі покращення знань учнів з низьким та середнім рівнем успішності: проводять індивідуальні заняття (76%), задають індивідуальні завдання (60%), намагаються використовувати творчі здібності дитини (21%). А також залучають учнів до цікавих виховних заходів з предмету, рольових ігор, проводять бесіди з батьками.

З метою здійснення поточного контролю вчителі використовують різні форми перевірки знань, серед яких найбільш популярними є письмові завдання з розгорнутою відповіддю та усна перевірка (по 74%). Тестування ж учнів, як найбільш об’єктивну форму здійснення поточного контролю, відзначили лише 24% респондентів. Звідси виникає певна суперечність: ДПА з біології в тестовій формі проводять 37% респондентів, а по одному з районів ця цифра сягає 68% (діаграма 10).


^ Діаграма 10. Порівняння відповідей учителів щодо об’єктивності форм поточного контролю та форм проведення ДПА з біології





У письмовій формі ДПА з біології проводять 68%, а в усній 29% учителів.

Найбільш актуальними проблемами, що потребують вирішення у процесі вивчення біології в школі, на думку опитаних учителів, є:

  • стан матеріально-технічного забезпечення – 95%;

  • стан матеріально-методичного забезпечення – 27%;

  • недостатня мотивація та інтерес учнів до предмета–16% .


Таким чином, основними побажаннями респондентів щодо оптимізації роботи вчителів біології є забезпечення кабінетів мультимедійним обладнанням, приєднання шкіл до мережі Інтернет, покращення матеріально-технічної бази, удосконалення підручників.

Отже, на ефективність навчання впливає низка системних чинників серед яких: стан матеріально-технічної бази школи, методичне забезпечення НВП, професійна підготовка вчителя, характер взаємодії викладача та учня, так і рівень мотивації й активності дій школярів та їх реальних навчальних можливостей.

У проведеному моніторингу взяли участь 515 учнів 9-х класів, що навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах різного типу.

Як показало дослідження, більшість учнів планує отримати наприкінці навчального року оцінки достатнього рівня (59%), 26%- високого, а 15% - середнього рівня. Проте, у порівнянні з оцінками учнів за І семестр, ці показники є значно вищими, що можливо пояснюється сподіваннями учнів на більш високу результативність складання Державної підсумкової атестації (діаграма 11).


^ Діаграма 11. Порівняння успішності учнів за І семестр та прогнозованих результатів за рік





З іншого боку, це може вказувати на недостатню увагу, яку учителі приділяють розвитку самооцінювання, яке б поєднувалось з об’єктивним прогнозуванням на основі чіткого знання дев’ятикласниками визначених критеріїв, про що було зазначено раніше.

Проте, слід відзначити, що переважна більшість дітей (95%) вважає оцінювання своїх навчальних досягнень об’єктивним. Учні проявляють цікавість до предмета і вважають вивчення біології важливим для набуття ними майбутньої професії (63% респондентів). Поряд з цим, переважна більшість школярів (91%) упевнена в тому, що набуті знання з біології необхідні в їх подальшому житті, таким чином підкреслюючи важливість вивчення предмета.

Результативність написання письмової роботи свідчить про організоване повторення матеріалу тих курсів біології, що вивчались раніше. На це вказує і той факт, що 61% опитаних учнів постійно дотримується рекомендацій учителів щодо вивчення предмету. При цьому взаємодія з педагогами у переважної більшості опитаних дітей (87%) активна і відкрита, що дає додатковий стимул для підвищення ефективності навчання.

Аналіз результатів анкетування учнів дає підстави говорити про те, що більшість респондентів задовольняє зміст та наповнюваність уроків, проте 81% учнів вважають, що уроки повинні бути цікавішими та передбачати більшу кількість тестових завдань (65% опитаних). Особливу увагу звертає на себе той факт, що учні не бажають збільшення кількості видів самостійної роботи та урізноманітнення змісту уроків (табл.13).


Таблиця 13


Чи бажаєте ви, щоб уроки:

Так

Ні

- були цікавішими

81%

19%

- були змістовнішими

62%

38%

- передбачали більшу кількість видів самостійної роботи

23%

77%

- передбачали більшу кількість тестових завдань

65%

35%


Основними ж мотивами щодо вивчення біології учні назвали бажання поповнення власного світогляду та зацікавленість предметом (діаграма 12).


^ Діаграма 12. Напрями мотивації учнів до вивчення біології





Підвищує мотивацію школярів до подальшої пізнавальної діяльності на уроках також і сукупність форм й методів навчання, що добираються учителем та забезпечують комфортні умови навчання учня. На більшості уроків, за результатами опитування, 68% учнів виконують завдання разом з усім класом, що свідчить про активне залучення дітей до фронтально-індивідуальної форми роботи (табл.14).


Таблиця 14



Форми організації роботи на уроках


Ніколи

На

деяких уроках

На більшості уроків

На

всіх уроках

Працюють разом з усім класом

1%

32%

34%

33%

Виконують завдання у парі з однокласником

2%

51%

38%

9%

Виконують завдання разом з групою однокласників

4%

53%

33%

10%

Отримують індивідуальні завдання

24%

54%

19%

3%


Значно менша частина учнів виконує завдання у парі з однокласником (47%), а до роботи з групою однокласників 53% учнів залучаються лише час від часу. Як показали результати моніторингу, індивідуальні завдання на уроках отримують не всі учні. Переважна більшість з опитаних дітей працюють індивідуально лише на деяких уроках (у середньому 54% респондентів), а 24% учнів не отримують таких завдань ніколи. Більшість учнів, які брали участь у дослідженні, указали на те, що майже на всіх уроках отримують інформацію, слухаючи вчителя (96%) та працюючи з підручником (88%), тобто через пасивні методи навчання. Це не заперечує відповідям учителів, які ствердно відповіли на аналогічне запитання.

Одним з найбільш ефективних методів засвоєння навчального матеріалу, особливо у циклі природничих наук, є проведення на уроках та в позашкільний час експериментів та дослідів. Саме вони ознайомлюють учнів із методами дослідження природи, розвивають навички самостійної роботи, та зацікавленість до вивчення біології.

 Результати анкетування школярів свідчать про те, що експериментальна робота під час опрацювання навчального матеріалу майже не проводиться. Близько 61% дев’ятикласників лише на деяких уроках здобувають інформацію під час проведення експериментів або дослідів.

Суттєву розбіжність становлять відповіді учнів та вчителів на питання стосовно залучення їх до самооцінювання та взаємооцінювання. Більшість вчителів (76%) зазначили, що вдаються до такого виду оцінювання на більшості уроків, у той час як ствердно на дане запитання відповіли 41% школярів. Це може бути свідченням того, що вчителі приділяють недостатню увагу рефлексії учнів.

Серед індивідуальних домашніх завдань, як показали результати моніторингу, переважають: написання повідомлень (49%) та побудова схем певних біологічних процесів (45%). Проте в переважній більшості випадків, як указують учні, індивідуальні завдання даються досить рідко, лише на деяких уроках (від 42% до 72% позитивних відповідей).


Висновки


  1. Проведене дослідження охопило 553 респонденти: 515 (90%) дев’ятикласників та 38 учителів з 36-х шкіл Буринського та Тростянецького районів.

  2. У цілому результативність виконання письмової роботи подібна до результативності навчальних досягнень учнів у І семестрі поточного навчального року, а показники якості навчання майже збігаються ( 59,6% та 59,7% відповідно).

  3. Результативність виконання роботи є досить високою: на високому рівні роботу виконали - 18%, на достатньому - 44%, на середньому - 37% та на початковому - 1% учнів.

  4. У середньому для районів коефіцієнти якості та результативності біологічної освіти становлять: К ябо – 0,40 та К рбо –0,57.

  5. Із запропонованих завдань найбільші труднощі викликали завдання на складання характеристик з анатомії та фізіології людини, з якими успішно справились 44% респондентів.

  6. Найбільш успішно дев’ятикласники виконали тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання з використанням графічного матеріалу та на відповідність структур, явищ, подій. Від 71% до 64% школярів дали вірні відповіді на зазначені групи запитань.

  7. Найкраще діти відповідають на питання розділу «Рослини» .Лише 60% респондентів успішно відповіли на запитання курсу, що вивчається в 9-у класі. Найнижчі результати учні продемонстрували із зоології (55% дев’ятикласників виконали запропоновані завдання в повному обсязі).

  8. З метою контролю якості перевірки учителями письмової роботи, було проведено експертний аналіз робіт контрольної групи учнів (19% від загальної кількості). Проведений аналіз виявив факти невідповідності оцінювання навчальних досягнень учнів: середнього рівня (+12%), достатнього (-5%), високого - (-7%).

  9. Серед факторів, що впливають на ефективність навчання, опитані респонденти називають стан матеріально-технічної бази школи, методичне забезпечення НВП, професійну підготовку вчителя, характер взаємодії викладача та учня, рівень мотивації й активності дій школярів та їх реальні навчальні можливості.

  10. Як показало опитування вчителів, з метою підвищення якості біологічної освіти учнів, вони систематично працюють над поповненням матеріальної бази кабінету: оновлюють стенди, створюють тематичні папки, колекції, гербарії. Майже половина респондентів зазначила, що власноруч створюють наглядні посібники у тісній співпраці зі школярами, чим забезпечує від 50% до 75% потреб лабораторного практикуму.

  11. Опитані вчителі вказали на те, що вони систематично займаються самоосвітою: вивчають фахову літературу (76%), систематично беруть участь у роботі методичних об’єднань (89%), проте в тісній взаємодії зі спеціалістами методичної служби працює лише 18% опитаних.

  12. Учителі практикують різні форми навчальної діяльності, але найбільш застосовуються фронтальні та фронтально-індивідуальні форми організації роботи на уроці (85% і 76% відповідно).

  13. Опитані вчителі надають перевагу традиційним формам роботи, таким як робота підручником та додатковою літературою. Близько 99% респондентів систематично звертаються до такого виду організації навчання на уроці, проте, тільки 34% активно використовують експерименти та досліди.

  14. Недооцінюють значення взаємооцінки та самооцінки учнів на уроках 24% педагогів та практично ніколи його не застосовують.

  15. ДПА з біології в тестовій формі проводять 37% учителів, проте як спосіб об’єктивного оцінювання його відзначив лише 24% учителів-респондентів.

  16. Переважна більшість (94%) учнів-респондентів вважають оцінювання своїх навчальних досягнень з біології об’єктивним. Діти проявляють цікавість до вивчення предмета та вважають його необхідним для набуття майбутньої професії (як зазначив 63% опитаних).

  17. Значна кількість школярів (61%) постійно дотримуються рекомендацій учителів щодо вивчення біології. При цьому взаємодія з педагогами у переважної більшості опитаних дітей (87%) активна та відкрита.

  18. У цілому, дев’ятикласників задовольняє зміст та наповнюваність уроків, проте, 81% учнів бажають, щоб уроки були цікавішими. Особливу увагу звертає на себе той факт, що діти не хочуть збільшення кількості видів самостійної роботи та урізноманітнення змісту уроків.

  19. Більшість учнів, які брали участь у дослідженні, указали на те, що майже на всіх уроках отримують інформацію, слухаючи учителя (96%) та працюючи з підручником (88%), тобто через пасивні методи навчання.



Рекомендації


Результати дослідження дають змогу сформулювати практичні рекомендації для учасників проведеного дослідження:

  1. Керівникам методичних об’єднань проаналізувати та обговорити результати проведеного моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів з метою подальшої корекції роботи вчителів району.

  2. Відповідальним за проведення предметних моніторингів підсилити контроль за якістю проведення та перевірки письмових робіт.

  3. Активніше залучати вчителів до роботи районних та обласних методичних об’єднань, надавати організовану методичну допомогу з метою впровадження передового педагогічного досвіду.

  4. Адміністрації шкіл розглянути можливості поповнення матеріальної бази кабінетів біології, оснащення їх технічними засобами та необхідною наочністю, забезпечити підключення до мережі Інтернет.

  5. Учителям відповідальніше підходити до оцінювання робіт учнів, не допускати фактів «штучної корекції» оцінок.

  6. У повсякденній практиці вчителям активніше використовувати інноваційні форми і методи організації роботи учнів на уроках.

  7. Залучати учнів до самоцінювання та оцінювання результатів навчальної діяльності на уроках на основі визначених критеріїв.

  8. Урізноманітнювати роботу на уроці за рахунок колективної організації праці та індивідуальної навчально-пізнавальної діяльності.

  9. Продовжити проводити системно організоване повторення, спонукати учнів до застосування попередньо засвоєного досвіду.

  10. Ширше застосовувати індивідуальні диференційовані завдання, що створюють сприятливі умови для всебічного розвитку кожного учня з використанням його задатків і можливостей.

  11. Надавати перевагу активним методам навчання, експериментальній та дослідній роботі, залучати школярів до роботи предметних гуртків та факультативів.

  12. З метою одержання професійних консультацій та методичної допомоги, учителям активніше співпрацювати зі спеціалістами обласного (районних) методичних кабінетів.

  13. Систематично проводити аналіз результатів навчання учнів з подальшим їх коригуванням.

  14. Продовжити організаційну роботу щодо використання прийомів взаємонавчання, взаємодопомоги учнів, надавати допомогу відмінникам та учням з низьким рівнем успішності.



Завідувач навчально-методичного відділу

моніторингу якості освіти Н.В. Сагалаєва

Борисенко 33-03-29

Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області iconІнформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумського оіппо було проведено дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумської облдержадміністрації від 13. 09. 2013 №693-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Сумського оіппо у лютому березні 2014 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського оіппо було проведено...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Лебедин та
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в знз лебединського, Кролевецького районів
Сумської облдержадміністрації від 23. 09. 2010 №723 «Про проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в знз
Сумського оіппо було проведено дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Охтирського та Глухівського...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів
Сумського оіппо у жовтні листопаді 2013 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського оіппо було проведено...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи