Звіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах




Скачати 420.34 Kb.
НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Сторінка2/3
Дата09.10.2014
Розмір420.34 Kb.
ТипЗвіт
1   2   3


Спираючись на результати опитування, можна зазначити, що найбільш пріоритетними напрямами методичної служби в досліджуваних регіонах є :

  • координація діяльності методичних об’єднань району, навчальних закладів;

  • підвищення кваліфікації та вдосконалення професійної майстерності педагогічних працівників у міжкурсовий період;

  • здійснення контролю за виконанням чинного законодавства в галузі освіти; оцінювання якості навчально-виховної роботи атестаційних комісій.


Негативним є той факт, що найменш пріоритетними напрямами методичної служби, на думку заступників є:

  • апробація навчально-методичного забезпечення підручників і посібників;

  • міжрегіональне і міжнародне співробітництво;

  • зв’язок із громадськими організаціями та ЗМІ;

  • створення системи інформаційно-методичного забезпечення галузі світи;

  • оцінювання якості навчально-виховної роботи педагогів, які атестуються.



У цілому, більше половини заступників директорів (69%) оцінили результативність роботи методичних служб з питань підвищення якості викладання основ наук на достатньому рівні ( діаграма 3).

Діаграма 3
^ Рівень результативності роботи методичних служб

з питань підвищення якості викладання основ наук

(за визначенням заступників директорів)



Щодо здійснення функцій методичних кабінетів, на погляд заступників директорів, найбільшу ступінь реалізації мають інформаційно-коригувальна (57%), інформаційно-аналітична (76%) та організаційно-координувальна ( 66%) (діаграма 4).

Діаграма 4

^ Ступінь реалізації функцій методичних кабінетів



На підставі аналізу результатів дослідження виявлено середній рівень ступеня реалізації наступних функцій методичних кабінетів: прогностичної (17%), компенсаторної (7%),трансформаційна (7%) моделювальної (13%) та соціальної (24%), (діаграма 4).

Більшість респондентів (67%) підтвердили наявність в навчальних закладах діагностування вчителів щодо виявлення їх найважливіших професійних якостей. Майже всі заступники (92%) підтвердили вивчення професійних потреб вчителів у підвищенні рівня фахової майстерності. Більшість заступників (83%) вважають, що в навчальних закладах створені умови для творчого зростання кожного вчителя. Гарним показником організації науково-методичної роботи є збільшення кількості вчителів, які використовують інформаційно-комунікаційні технології в процесі навчання, цей факт підтвердили всі респонденти. Водночас варто зауважити, що більшість заступників (62%) засвідчили, що у порівнянні з 2006 роком кількість вчителів, що беруть участь у випуску методичної продукції не збільшилась.

Під час опитування було з’ясовано, що основними проблемами невирішеними в організації діяльності методичної служби регіону № 1 є: матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення в організації методичної служби, відсутність власного редакційного відділу, підвищення рівня методичної підготовки вчителів з поглибленим вивченням предметів. До основних проблем в діяльності методичної служби регіону№2 належать:організація навчання та консультацій для молодих спеціалістів та заступників з незначним стажем на посаді,підвищення методичної культури вчителів, що готують учасників обласних конкурсів та олімпіад, надання методичної допомоги методистам-предметникам під час підготовки до олімпіад, покращення якості навчально-методичних комплексів предметів інваріантної складової в руслі сучасних вимог.

На всіх етапах розвитку школи головним завданням було і залишається підвищення рівня професійної майстерності педагогів. Впоратись з цим завданням можна тільки за умови добре організованої та спланованої роботи шкільних методичних об’єднань, оскільки в системі роботи методичного об’єднання одним з провідних напрямів його діяльності є підвищення педагогічної майстерності вчителя без відриву від основного місця роботи.

З метою визначення якості планування та організації засідань методичних об’єднань, визначення рівня діяльності методичних об’єднань та проблем що залишились невирішеними в організації науково-методичної роботи керівникам методичних об’єднань була запропонована анкета № 3.

Серед респондентів-керівників м/о, які брали участь у дослідженні педагогічний стаж до 3-х років мають 2 вчителя (1%), від 3 до 10 років – 14 педагогів (8%), від 10 до 20 років – 49 вчителів (30%), від 20 до 30 років – 78 (46%) та понад 30 років – 26 (15%) (табл. 4)

Табл.4

^ Якісний склад керівників методичних об’єднань

(за педагогічним стажем)




Регіони

Педагогічний стаж

до 3 років

від 3 до 10 років

від 10 до 20 років

від 20 до 30 років

понад 30 років

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

Регіон 1

1

1

3

4

31

39

39

48

6

8

Регіон 2

1

1

11

12

18

20

39

44

20

22

Разом

2

1

14

8

49

30

78

46

26

15


Кваліфікаційну категорію «спеціаліст» мають 8 вчителів (5%), «Спеціаліст 2 категорії» –16 респондентів (10%), «Спеціаліст 1 категорії» –59 педагогів (34%), «Спеціаліст вищої категорії» – 86 вчителів (51%) (табл.5).

Табл.5

^ Якісний склад керівників методичних об’єднань

(за кваліфікаційною категорією)



Регіони

Кваліфікаційна категорія

Спеціаліст

Спеціаліст 2 категорії

Спеціаліст 1 категорії

Спеціаліст вищої категорії

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

Регіон 1

2

3

6

8

21

26

51

64

Регіон 2

6

7

10

11

38

43

35

39

Разом

8

5

16

10

59

34

86

51


Згідно опитування, найбільше новин методичного спрямування керівники методичних об’єднань отримують завдяки самоосвіті (51%) та методистам районного методичного кабінету (53%). Плануючи роботу методичного об’єднання, більшість респондентів (68%) консультуються з керівником навчального закладу або його заступником. Викликає занепокоєння, що лише 45% педагогів під час планування методичного об’єднання зважає на результати проведених моніторингів стану професійного рівня педагогів і навчальних досягнень учнів із предметів.

На думку респондентів, найбільш результативними формами методичної роботи в досліджуваних навчальних закладах є семінари-практикуми (55%), засідання районних методичних об’єднань (58%), інструктивно-методичні наради (54%). Найменш результативними виявилися тренінги (21%) та педагогічні читання (9% ). На підставі систематизації даних, можна зробити висновок, що найбільш пріоритетними напрямами діяльності методичних служб на думку керівників методичних об’єднань є:

    • підвищення якості викладання основ наук, підтримка та інноваційний супровід інноваційної освітньої діяльності роботи педагогів;

    • оцінювання якості навчально виховної роботи педагогів,які атестуються;

    • участь у роботі атестаційних комісій;

    • здійснення контролю за виконанням чинного законодавства в галузі освіти.

Потрібно відмітити той факт, що серед найменш пріоритетних напрямів діяльності методичної служби регіонів, що досліджувались респонденти виділили наступні:

  • створення регіональної системи моніторингу стану професійного рівня педагогів, якості ЗСО;

  • апробація навчально-методичного забезпечення підручників і посібників;

  • міжрегіональне і міжнародне співробітництво;

  • зв’язок із громадськими організаціями;

  • створення системи інформаційно-методичного забезпечення галузі освіти.

Оцінюючи за 5-бальною системою ступінь реалізації функцій методичного кабінету району (відповідно до Положення про районний методичний кабінет), респонденти найвищими балами відмітили інформаційно-коригувальну, інформаційно-аналітичну та організаційно-координувальну функції. На підставі систематизації даних можна зробити висновок, що компенсаторна, трансформаційна та моделювальна функції реалізуються в досліджуваних регіонах недостатньо.

З аналізу опитування видно, що найбільш вагомими умовами для творчого зростання кожного вчителя, є придбання періодичної методичної літератури та психолого-педагогічної преси (49%), забезпечення навчальним навантаженням (56%), надання допомоги в оформленні кабінету та відзначення в наказі за професійну компетентність (37%). Під час опитування на запитання «Чи проводиться в навчальному закладі діагностування вчителів щодо виявлення їх найважливіших професійних якостей?» ствердно відповіли 85% респондентів.

Переважна більшість (95) керівників методичних об’єднань зазначила, що в навчальних закладах приділяється увага вивченню професійних потреб вчителів у підвищенні рівня фахової майстерності.

Аналіз відповідей респондентів свідчить також про те, що діагностика самооцінки вчителями задоволення від роботи здійснюється нерегулярно, цей факт підтверджують 22% педагогів.

Своє повне задоволення існуючою системою перепідготовки педагогічних працівників висловили 66% педагогів. Прикрим є й те, що 30% респондентів лише частково задоволені вищезазначеною системою. Спираючись на результати опитування, можна зазначити, що досвід створення портфоліо мають 77% педагогів. Більшість опитуваних ( 76%) переконані, що із запропонованих напрямків психолого-педагогічного сервісу в навчальних закладах найчастіше використовується психолого-педагогічна підтримка методичної роботи.

Як свідчать дані анкети для керівників методичних об’єднань, в досліджуваних навчальних закладах МО мають оптимальний рівень діяльності за наступними критеріями: підвищення кваліфікації вчителів (80%), організація взаємовідвідування уроків (74%), робота м/о з вивчення, узагальнення й поширення досвіду кращих вчителів (64%), ведення документації м/о (75%) та відвідування засідань м/о (69%). Найвагомішим показником дієвості методичної роботи є співвідношення зростання професійної майстерності педпрацівників з кінцевою метою науково- методичної роботи – підвищення якості й ефективності навчально-виховного процесу. Негативним є той факт, що задовільний рівень діяльності методичного об’єднання респонденти визначили за наступними критеріями: ставлення педагогів до роботи в м/о (65%), методична продукція (75%) та якість знань, ступінь навченості учнів з предмета (68%).

Однією з ефективних форм трансформації педагогічної науки та передового педагогічного досвіду в практику освітніх установ є концентрація зусиль педагогічного колективу навколо єдиної науково-методичної проблеми. У цьому процесі важлива роль належить заступнику директора школи, саме він має створити умови для ефективного науково-методичного, психологічного та інформаційного супроводу діяльності вчителів. Дослідження єдиної науково-методичної теми (проблеми) – центральна ланка в науково-методичній роботі навчального закладу. Аналіз науково методичних тем педагогів показав певні недоречності у їх формулюванні, а саме: певні теми не мають комплексного спрямування, відірвані від проблем над якими працюють педагоги району, охоплюють тільки виховну роботу.

Респонденти виділили наступні проблеми, що залишаються невирішеними в організації науково-методичної роботи в навчальних закладах, а саме: забезпеченість науково-методичною літературою, публікація творчих доробків учителів у фахових виданнях та недостатній психологічний супровід навчально-виховного процесу.

В умовах реформування національної системи освіти в Україні винятково важливого значення набуває систематична робота з молодими педагогічними працівниками. Реалізується вона різними шляхами, але основним є організація і проведення на належному рівні методичної роботи.

Методична робота здійснюється практично постійно і найбільш повно враховує запити та потреби педагогічних працівників, більш динамічно реагує на потреби педагогічної практики, її зміст визначається як загальними цілями побудови української національної школи, так і конкретними знаннями, які витікають з реального стану професійної діяльності педагогічних працівників.

Успішна педагогічна діяльність молодого вчителя залежить не тільки від його професійної підготовки і особистих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту йому створять, яку нададуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціативність і творчість.

З метою вивчення якості організації роботи з молодими вчителями та здійснення наставницького супроводу їх освітньої діяльності вчителям – стажистам була запропонована анкета №4. Серед молодих вчителів, що приймали участь у дослідженні педагогічний стаж до 1 року мають 35 вчителів (29%), від 1-2 років – 36 педагогів (30%) та від 2-3 років – 50 респондентів (41%) (табл. 6).

Табл.6
^ Якісний розподіл молодих спеціалістів за педагогічним стажем


Регіони

до 1 року

від 1 до 2 років

від 2 до3 років

к -сть

%

к -сть

%

к -сть

%

Регіон 1

19

23

19

23

45

54

Регіон 2

16

42

17

45

5

13

Разом

35

29

36

30

50

41


Під час відповіді респондентів на запитання « Чому Ви обрали професію вчителя?», думки молодих спеціалістів розподілились таким чином:

  • подобається робота з дітьми ( 56%);

  • вирішальний вплив мала любов до даної спеціальності (23%);

  • підходить режим і характер роботи вчителя (21%).

Основними ознаками професіоналізму є наявність позитивного внутрішнього ставлення вчителя до професії, психічних властивостей і станів, а не тільки висока продуктивність та результативність праці. Приємно відзначити, що всі молоді спеціалісти району цілком задоволені обраною професією. Майже всі молоді вчителі (97%) в досліджуваних навчальних закладів мають особисту потребу в цілеспрямованій і систематичній самоосвіті, але разом з цим 20% респондентів підтверджують, що адміністрація не завжди вивчає їх професійні потреби.

Найбільше сприяють поліпшенню методичної культури молодих вчителів взаємовідвідування (67%), самоосвіта (61%) та Інтернет ресурси (63%). Негативним є той факт, що лише 57% респондентів підвищують свій професійний рівень завдяки методичному об’єднанню начального закладу.
Діаграма 5
^ Джерела поліпшення методичної культури молодих вчителів




Всі молоді вчителі підтверджують створення сприятливих умов для педагогічної діяльності та (99%) відчувають позитивний вплив науково-методичної роботи на свою професійну діяльність.

Аналіз результатів виявив, що найбільш вагомими сприятливими умовами для педагогічної діяльності молоді спеціалісти відмічають забезпечення навчальним навантаженням (57%), надання допомоги в оформленні кабінету(33%) придбання періодичної методичної літератури та психолого-педагогічної преси (29%) (Діаграма 6).

Діаграма 6
^ Найбільш сприятливі умови для педагогічної діяльності

молодих вчителів


Більшість молодих вчителів (58%), відчуваючи мотивацію до самовдосконалення, заявили про своє бажання навчатися в обласній школі молодого вчителя. Як свідчать дані анкет, переважна більшість педагогів серед напрямків діяльності методичного об’єднання корисними та цікавими для себе вибрали організацію та проведення відкритих уроків членами методичного об’єднання (69%), організацію та поширення передового педагогічного досвіду (48%), аналіз якості знань, ступеня навченості учнів з предмета (47%). Викликає занепокоєння, що: тематика засідань методичного об’єднання є цікавою та корисною лише для 35% молодих вчителів, план роботи методичного об'єднання для 15% респондентів.

Професійна адаптація молодого вчителя – це складний динамічний процес досконалого освоєння професії та оволодіння педагогічною майстерністю. Сприяти цьому процесові, розвивати професійний потенціал спеціаліста-початківця – одне з основних завдань науково – методичної роботи в навчальному закладі. Дослідження показують, що процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку молодий учитель отримує від адміністрації школи, досвідчених учителів, колег по роботі. Тому успішна педагогічна діяльність молодого вчителя залежить не тільки від його професійної підготовки та особистих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, від стилю управління, який передбачає індивідуальний підхід до кожного вчителя, які умови праці створять, як надаватимуть методичну допомогу, наскільки підтримають його творчість, прагнення до самореалізації. Значну роль у формуванні професійної компетентності молодого вчителя відіграє планування та організація стажування його в навчальному закладі.
Основними завданнями стажування в навчальних закладах є:

  • набуття практичних навичок, необхідних для педагогічної
    роботи;

  • вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у вузі, в конкретній практичній роботі;

  • набуття та вдосконалення педагогічних навичок виховної роботи з дітьми;

  • вивчення перспективного педагогічного досвіду;

  • засвоєння різноманітних методів навчання, використання сучасних засобів навчання, впровадження нетрадиційних форм, методів і прийомів
    навчання, нових педагогічних технологій.


Відповідно до основних завдань стажування та вищезазначених результатів дослідження можна зробити висновок про достатній рівень планування та проведення стажування в навчальних закладах регіонів, що приймали участь в дослідженні, оскільки більша частина молодих спеціалістів (87%) підтвердила вищезазначений рівень.

Спираючись на результати дослідження, варто зауважити, що найдієвішу методичну допомогу протягом 2-3 років молоді спеціалісти отримали від колег (77%), директора навчального закладу (51%) та шляхом самоосвіти (54%).

Результати анкетування засвідчили, що найбільше труднощів в роботі молодих спеціалістів викликають організація свого часу (37%), аналіз своєї діяльності (30%) та підготовка до уроків (21%) ( діаграма7).

Діаграма 7
1   2   3

Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Роменського та Путивльського районів. Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського та Шосткинського районів
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів
Об’єктом моніторингового дослідження виступав процес організації, зміст та результати впровадження системи атестаційних процедур
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в знз лебединського, Кролевецького районів
Сумської облдержадміністрації від 23. 09. 2010 №723 «Про проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів Конотопського та Буринського районів
Метою даного дослідження було вивчення позитивних і негативних тенденцій управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумського оіппо було проведено дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Сумського оіппо було проведено дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського району та м....
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області
«Стан впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах» у 16 районах (містах) області
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів мм. Глухів та Конотоп
Конотоп з метою вивчення управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів у жовтні 2011 року працівниками...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи