Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз icon

Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз




Скачати 215.97 Kb.
НазваЗвіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз
Дата13.09.2012
Розмір215.97 Kb.
ТипЗвіт


Звіт

про проведення моніторингового дослідження

щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в ЗНЗ

м.Шостки та Липоводолинського району


На виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 07.10.2011 №746 «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2011-2012 навчальному році» у жовтні-листопаді 2011 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського ОІППО було проведено моніторингове дослідження мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів. У моніторингу взяли участь загальноосвітні навчальні заклади м. Шостки та Липоводолинського району Сумської області. Мета даного дослідження полягала у виявленні рівня навчальної мотивації учнів початкових класів та визначенні рівня володіння вчителями початкової школи основними методами мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів.

Для досягнення даної мети були поставлені завдання, які передбачали аналіз досліджуваної проблеми, розробку діагностики, проведення моніторингового дослідження, обробку і узагальнення отриманих результатів, надання рекомендацій щодо формування і підвищення рівня позитивної мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов.

Об’єктом дослідження виступив стан навчальної мотивації учнів і методи її формування.

Предметом дослідження – умови та методи, що стимулюють позитивну мотивацію в учнів початкових класів на уроці та заважають її формуванню.

Враховуючи мету і завдання дослідження, була сформована вибірка, яка охопила учнів перших та четвертих класів, крім комплектних класів, й учителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Для проведення моніторингового дослідження мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Шостки та Липоводолинського району був розроблений пакет інструментарію, який містив три види анкет за соціальними групами: учні та вчителі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів. В анкетуванні брали участь 376 першокласників, 424 учня четвертих класів та 94 учителя початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Шостки та Липоводолинського району. Анкети для учнів передбачали питання на визначення рівня навчальної мотивації учнів початкових класів. Анкети для вчителів містили твердження на визначення рівня володіння вчителями початкової школи основними методами мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів. Після обробки результатів всі дані були занесені у таблиці та проаналізовані.

Проблематика мотивації навчальної діяльності молодших школярів привертає дедалі більше уваги психологів і педагогів, оскільки зрозуміло, що для успішного виконання будь-якої операції потрібні сформовані мотиви, що лежать в основі активності людини. Саме в молодшому шкільному віці змінюється провідна діяльність – з ігрової на навчальну, формується структура її потреб, тому особливо актуальним є формування та розвиток мотивації учіння у дітей, які ступають на дорогу навчання.

За результатами проведеного моніторингу мотивації навчальної діяльності школярів, яке включало анкетування учнів перших і четвертих класів, моніторинговою групою були отримані і проаналізовані фактичні дані.

У ході даного дослідження було виявлено, що навчальна мотивація учнів перших та четвертих класів розвивається у кількох напрямках: соціальному, пізнавальному, меркантильному, професійно-ціннісному, спонукальному (див. діаграма 1).


Діаграма 1


^ Напрямки розвитку навчальної мотивації учнів

перших та четвертих класів





У дослідженні взяли участь 376 учнів перших класів, із них 57% - хлопці, 43% - дівчата (див. таблиця 1, діаграма 2).

Таблиця 1


^ Статевий розподіл

учнів перших класів загальноосвітніх навчальних закладів



Загальна кількість респондентів

У тому числі:

Хлопці

Дівчата

376

203

173



Діаграма 2

^ Статевий розподіл учнів перших класів загальноосвітніх навчальних закладів





За місцем проживання респонденти розподілилися наступним чином: 70% - жителі міста та 30% - жителі села (див. таблиця 2, діаграма 3).


Таблиця 2

^ Розподіл респондентів за місцем проживання


Загальна кількість респондентів

У тому числі:

Сільська місцевість

Місто

376

112

264


Діаграма 3

^ Розподіл респондентів за місцем проживання





Основні тенденції розвитку навчальної мотивації учнів перших класів за напрямками (соціальному, пізнавальному, меркантильному, професійно-ціннісному, спонукальному) наведені в діаграмі 4.

Діаграма 4

^ Напрямки розвитку навчальної мотивації

учнів перших класів





Проаналізувавши результати моніторингового дослідження, можна сказати, що пізнавальні мотиви, пов’язані зі змістом навчальної діяльності та процесом її виконання, займають лідируючу позицію у відповідях учнів. Їх підтримує 94% школярів. Анкетування показало, що 94% першокласників навчаються тому, що на уроках їм цікаво. Велика кількість респондентів (92%) зазначила, що їм подобається бути знаючою та освіченою людиною, цікавою для оточуючих, 93% -навчаються тому, що у наш час треба багато всього знати. Ці факти свідчать про орієнтацію учнів на оволодіння новими знаннями, спрямованість на вдосконалення способів здобуття знань.

Майже всі учні перших класів (93%) відмітили, що вчаться для того, щоб у майбутньому мати гарну роботу, що вказує на високу професійно-ціннісну навчальну мотивацію учнів. Певно на це вплинули деякі соціальні установки нашого суспільства.

Здійснений аналіз мотивації навчання молодших школярів дає змогу зробити висновок, що 90% респондентів мають чітко визначені соціальні мотиви, тобто такі, що пов’язані зі статусом учня. Так, 95% першокласників навчаються тому, що хочуть аби батьки могли ними пишатися, 86% - вчаться, щоб не засмучувати своїх батьків. Як показало опитування, дуже важливим для школярів є ставлення учня до вчителя і вчителя до учня. Тому 85% дітей відповіли, що вчаться, бо їм подобається класний керівник, і 94% учнів навчаються тому, що їм подобається, коли їх хвалить учитель у класі.

Слід зазначити, що соціальні мотиви полягають у прагненні дітей зайняти певну позицію, місце у відносинах не тільки з учителем і батьками, а й потребу учнів у спілкуванні з іншими дітьми, вміння налагоджувати стосунки з ровесниками, заслужити у них авторитет. Певно тому значна кількість першокласників відповіла, що навчаються, бо не хочуть відставати від інших учнів та своїх товаришів (89% опитаних), що їм цікаво спілкуватися з однокласниками (83%).

Соціальні мотиви навчальної діяльності учнів початкових класів полягають також у прагненні одержувати знання, у розумінні необхідності вчитися. Тому 95% дітей зазначили, що вчаться, бо хочуть отримувати гарні оцінки і що у наш час всі вчаться (86%).

Слід зазначити, що 43% школярів відмітили спонукальну силу навчальної діяльності. Більшість учнів (91%) навчаються тому, що їм подобається, коли їх хвалять вдома. Як показало опитування, тільки незначна кількість дітей (30%) ходить у школу, бо їх змушують батьки.

Як свідчать результати отриманих даних, мотивація навчальної діяльності учнів перших класів певним чином пов’язана з безпосередньою матеріальною вигодою особистості. На це вказує 61% опитаних. Першокласників приваблюють деякі зовнішні аспекти шкільного життя. Так, 71% респондентів зазначили, що навчаються, бо їм подобається ходити до школи у новій шкільній формі, з новим портфелем.

Як показав аналіз, 49% учнів навчаються, бо не хочуть бути покараними за невдачі у школі.

У проведеному моніторинговому дослідженні взяло участь 424 учнів четвертих класів загальноосвітніх навчальних закладів. Із них 53% хлопці, 47% дівчата (див. таблиця 3, діаграма 5).


Таблиця 3

^ Статевий розподіл учнів четвертих класів



Загальна кількість респондентів

У тому числі:

Хлопці

Дівчата

424

225

199



Діаграма 5

^ Статевий розподіл респондентів

у загальноосвітніх навчальних закладах




Із них 278 учнів є жителі міста, а 146 – сільської місцевості (див. таблиця 4, діаграма 6).


Таблиця 4

^ Розподіл респондентів за місцем проживання


Загальна кількість респондентів

У тому числі:

Сільська місцевість

Місто

424

146

278


Діаграма 6

^ Розподіл респондентів за місцем проживання





Що стосується навчальної мотивації учнів четвертих класів, то основні тенденції її розвитку за напрямками (соціальному, пізнавальному, меркантильному, професійно-ціннісному, спонукальному) наведені в діаграмі 7.

Діаграма 7

^ Напрямки розвитку навчальної мотивації

учнів четвертих класів





За результатами проведеного дослідження найбільш вираженими для учнів четвертих класів є професійні (95%) та пізнавальні (86%) мотиви.

Навчаються краще, щоб отримати в майбутньому гарну професію 95% учнів. Високий показник професійно-ціннісних мотивів скоріше за все пояснюється розумінням школярами практичної значущості знань для подальшого життя, інтерес до того, що допоможе у майбутньому. Тому проблема вибору майбутньої професії вже зараз є актуальною для учнів четвертих класів.

Пізнавальні мотиви проявляються у пробудженні пізнавальних інтересів школярів і реалізуються шляхом отримання задоволення від самого процесу навчання та його результатів. Тому формування у школярів пізнавальних мотивів повинно бути провідною метою діяльності кожного вчителя.

Майже всі діти (92%) намагаються вчитися краще, щоб більше знати та уміти. Якщо діти отримують хорошу оцінку, то їм найбільше подобається, що вони добре знають навчальний матеріал (88%). У свою чергу, коли діти отримують негативну оцінку, то через погану підготовку до уроку засмучується 79%.

Аналіз мотивації навчання школярів четвертих класів дає змогу визначити, що 71% респондентів мають чітко визначені соціальні мотиви. Так, 78% учнів намагаються гарно вчитися, щоб їх клас був кращим у школі, 72% респондентів навчаються, щоб бути корисним людям, 59% дітей, щоб їх поважали та хвалили товариші. Слід відзначити той факт, що для більшості опитаних (88%) у намаганні вчитися краще, важливим чинником є похвала батьків, 71% учнів, вчаться, щоб їх любила і хвалила вчителька. Тобто, можна відмітити, що авторитет батьків для учнів є більш вагомим, ніж авторитет учителя.

Більшість школярів (94%), отримують хороші оцінки, щоб батьки пишалися ними, 83% респондентів - щоб учитель був радий, 41% - щоб товариші їх поважали і були ними задоволені.

Зважаючи на викладене вище, слід відмітити, що для учнів є важливо усвідомлювати соціальну необхідність, займати певну позицію, місце у відносинах з оточуючими, одержувати схвалення батьків, учителів, товаришів, заслужити у них авторитет.

Для 57% учнів четвертих класів важливим напрямком для мотивації навчальної діяльності є спонукальні мотиви. Так, 46% намагаються вчитися краще, щоб їх не карали, 62% респондентів отримують хорошу оцінку, щоб не тягти клас назад.

Таким чином, специфікою спонукальних мотивів є вплив на свідомість учнів наступних чинників: вимог батьків, авторитету вчителів, колективу однолітків та інше.

На меркантильні мотиви навчання припадає 41% від загальної кількості відповідей. Так, 38% школярів вчаться краще, щоб згодом отримувати багато грошей. Отримує хороші оцінки, щоб їм купили красиві речі 31% опитаних.

Отже, меркантильними мотивами в умовах розвитку ринкової економіки не варто нехтувати. Даний вид мотивів пов’язаний із безпосередньою матеріальною вигодою особистості, він діє вибірково і більшою мірою залежить від індивідуальних психологічних особливостей кожної дитини.

Прикрим є той факт, що 19% учнів першого регіону стверджують, що у школі їх часто сварять і докоряють вчителі. В свою чергу у другому регіоні цей показник значно нижчий (8%). Не бажають ходити у школу відповідно 12% і 18% опитаних . Це говорить про дещо несприятливий психологічний клімат у класних колективах.

У моніторинговому дослідженні мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів взяли участь 94 учителя загальноосвітніх навчальних закладів.

Із них: 60% - вчителі вищої категорії, 27% - І категорії, 3% - ІІ категорії, 10% - спеціалісти (див. таблиця 5, діагама 8).

Таблиця 5

^ Розподіл учителів початкових класів

за категоріями


^ Загальна кількість

респондентів

Категорії

спеціаліст

ІІ категорія

І категорія

вища категорія

94

9

3

26

56


Діаграма 8

^ Розподіл учителів початкових класів

за категоріями





Моніторингова група СОІППО визначила такий результат: усі вчителі початкових класів використовують у своїй роботі різні методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів: пізнавальні, емоційні, вольові, соціальні (див. таблиця 6, діаграма 9). Це повинно сприяти зростанню свідомості молодших школярів у навчанні, активному та усвідомленому включенню в роботу, створенню внутрішнього налаштування на подальшу цілеспрямовану діяльність.

Таблиця 6


^ Методи мотивації та стимулювання вчителів початкових класів

навчальної діяльності учнів



^ Методи мотивації та стимулювання

(загальна кількість)

Застосовую регулярно


Застосовую іноді

^ Не застосовую

%

%

%

Вольові

73

26

1

Емоційні

60

35

5

Пізнавальні

60

39

1

Соціальні

65

31

4

Діаграма 9

^ Методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів





У внутрішній структурі груп мотивів спостерігається більш суттєва диференціація методів мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів, які використовують учителі.

Діаграма 10


^ Вольові методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності

учнів початкових класів




Анкетування вчителів показало, що переважна більшість опитаних (73%) використовує вольові методи мотивації (див. діаграма 10). Найчастіше (99%) вони вдаються до формування відповідального ставлення до навчання учнів початкових класів, 91% учителів висувають відповідно до навчальних програм навчальні вимоги, 93% - інформує про обов’язкові результати навчання. До заохочення самостійності учнів, надаючи лише необхідну допомогу, вдаються 79% респондентів, у своїй роботі формують навички самоорганізації – 83%. Крім того слід сказати, що значна кількість опитаних першого регіону (88%) спонукають школярів до рефлексії своєї поведінки. Тоді як у другому регіоні тільки половина вчителів, звертає увагу дітей на зміст власних пізнавальних зусиль, до розгляду їх з точки зору очікуваного результату. У той же час, лише 18% освітян застосовують стратегію розробки спеціальних пізнавальних труднощів з тим, щоб стимулювати навчальну діяльність школярів, і тільки 47% і 28% вчителів відповідно спонукають учнів до прогнозування їх майбутньої життєдіяльності.

Діаграма 11


^ Емоційні методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів




На основі аналізу відповідей можна зазначити, що емоційними методами мотивації користуються 60% учителів початкової школи (див. діаграма 11).

Анкетування показало, що педагоги працюють над створенням сприятливої психологічної атмосфери, очевидно розуміючи, що передумовами формування позитивної мотивації до пізнання нового та якісного засвоєння знань є рівень психологічного комфорту учнів, їхнє емоційно-цілісне ставлення до навчального закладу.

У внутрішній структурі групи емоційних методів мотивації навчальної діяльності учнів майже кожен з учителів (99%) вважає за необхідне застосовувати заохочення і похвалу, 83% створюють ситуації успіху на уроках і 98% - надають учням при потребі моральну підтримку. Зазначимо, що засудження і покарання як метод стимулювання мотивації використовує лише 1% респондентів. Але відповіді учнів на це питання дещо відрізняється від думки вчителів.

Слід відмітити, що 96% респондентів у своїй роботі враховують індивідуальні особливості нервової системи учнів. Тобто вони розуміють, що взаємини між учителем і учнем мають бути доброзичливими, основаними на поєднанні вимогливості і справедливості, дитина має відчувати зацікавленість учителя у поліпшенні її успішності.

Досить активно вчителі (93%) застосовують включення у навчальну діяльність ігор (дидактичних, предметних, спортивних та інших), використовують естетично-значимий матеріал (66%), намагаються при потребі здійснювати перебудову своєї діяльності, імпровізувати (45%). Слід зазначити, що на своїх уроках використовують елементи змагання для стимулювання навчальної діяльності учнів тільки 42% опитаних.

Негативним є той факт, що у своїй роботі вчителі недостатньо застосовують систематичний показ на уроках успіхів як окремих учнів (45%), так і груп школярів (37%), і лише 32% респондентів авансують успіх дітей при виконанні навчальних завдань.


Діаграма 12

^ Пізнавальні методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів




Розглянемо особливості застосування вчителями пізнавальних методів мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів. Як видно з діаграми 12, лише 60% опитаних застосовують ці методи у своїй роботі. А це дуже мало, адже відомо, що яким би ступенем самостійності не здійснювалася пізнавальна діяльність учнів, вона завжди була і буде похідною, залежною від діяльності вчителя тому, що при використанні цих методів збагачується навчальна мотивація дітей, розвиваються пізнавальні інтереси, зростає зацікавленість не тільки процесом навчання, а й змістом.

Анкетування показало, що більшість учителів (72%) реалізовують на всіх уроках один із найважливіших принципів навчання – опору на життєвий досвід як на джерело знань, що спрямований на розвиток особистості дитини, і є одним із головних чинників підвищення мотивації учнів до навчання.

Серед прийомів розвитку пізнавальних мотивів учнів, які вчителі використовують на уроках, значна кількість опитаних (94%) назвала заохочення пізнавальної активності школярів, 96% працює над формуванням і 97% - над навчанням основним прийомам навчальної діяльності. Більшість респондентів (79%) поєднує на своїх уроках індивідуальну, групову та колективну форми діяльності учнів, 83% працює з опорою на міжпредметні зв’язки, 67% використовує у своїй роботі творчі завдання, що допомагає створювати творчу атмосферу, 74% вибирає навчальні завдання різного рівня.

Прикрим є той факт, що лише 36% учителів використовують на уроках такий поширений метод, як «мозкова атака», 38% опитаних створюють проблемні ситуації, 27% спонукають учнів до пошуку альтернативних рішень, 38% пред’являють на уроках завдання «на кмітливість», які сприяють стимулюванню навчальної діяльності учнів початкових класів. Все це свідчить про те, що вчителі мало залучають учнів до активної діяльності, тобто на заняттях переважають традиційні методи одностороннього пояснення, коли учень пасивно сприймає інформацію, що недопустимо у початкових класах.

Слід звернути увагу, що тільки незначна кількість учителів (17%) вводить в урок елементи історизму, 32% опирається на цікаві факти науки.

Досить активно на уроках приділяється увага співробітництву учнів та вчителів. Про це зазначили 96% опитуваних.

Діаграма 13

^ Соціальні методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів





Діаграма 13 дає уявлення про частоту використання вчителями соціальних методів мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів. Їх застосовують 65% респондентів.

Слід зазначити, що вчителі намагаються сприяти дружній комфортній атмосфері у класних колективах. Так, 86% початківців створюють ситуації взаємодопомоги, 89% - включають учнів у колективістські форми діяльності, 78% - вдаються до емпатії, співпереживання, 77% - працюють над пошуком контактів і співробітництва.

На основі аналізу відповідей можна зазначити, що 84% опитаних розвивають у школярів бажання бути корисним Батьківщині.

Незначною є спроба вчителів сформувати у дітей прагнення наслідувати сильну особистість (42%). Лише 45% респондентів першого регіону та 28% опитаних другого регіону звертають увагу на професійну спрямованість учнів молодших класів. Як показала статистика, педагоги мало уваги приділяють таким інноваційним методам як рецензування (31%) і взаємоперевірки (56%).

Опитування виявило, що 89% і 92% респондентів відповідних регіонів на уроках застосовують демократичний стиль спілкування з учнями. Але при цьому 11% опитаних першого регіону зазначили, що при спілкуванні з учнями поєднують авторитарний і демократичний стилі.


Висновки


Таким чином, на підставі результатів анкетування ми можемо зробити висновки:


  1. Навчальна мотивація учнів як перших, так і четвертих класів, розвивається у кількох напрямках: соціальному, пізнавальному, меркантильному, спонукальному, професійно-ціннісному. Найбільш вираженим для обох вікових груп є пізнавальні та професійно-ціннісні мотиви.

  2. Як свідчать результати отриманих даних, динаміка мотивації учіння визначається зростанням інтересу до зовнішньої сторони навчальної діяльності на першому році навчання.

  3. Радикальних змін у мотивації учіння першокласників й учнів четвертих класів не відбувається. Отримані дані дають змогу констатувати деяку схожість у мотивації навчальної діяльності молодших школярів у всіх класно-вікових групах. Лідируючу позицію у відповідях учнів зайняли пізнавальні мотиви, пов’язані зі змістом навчальної діяльності і процесом її виконання та професійно-ціннісні мотиви, які впливають на вибір майбутньої професії. Ці факти свідчать про орієнтацію учнів на оволодіння новими знаннями, спрямованість на вдосконалення способів здобуття знань; розуміння школярами практичної значущості знань для подальшого життя, інтерес до того, що допоможе їм у майбутньому.

  4. Вчителі у роботі з учнями застосовують усі групи методів мотивації та стимулювання навчальної діяльності: емоційні, пізнавальні, вольові, соціальні. Причому, приоритетними є вольові методи мотивації.

  5. Педагоги на уроках недостатньо використовують пізнавальні методи навчальної мотивації учнів, мало залучають дітей до активної діяльності, у роботі переважають традиційні методи одностороннього пояснення, коли учень пасивно сприймає інформацію. Неналежним чином застосовують такий метод як «мозкова атака», пред’являють на уроках завдання на кмітливість, приділяють увагу створенню проблемних ситуацій.

  6. У своїй мотиваційній діяльності деякі вчителі віддають перевагу якійсь одній або двом групам методів мотивації, не використовуючи при цьому інші методи. Наприклад, вольовій, коли інформують про обов’язкові результати навчання, а потім пізнавальній, коли формулюють проблемну задачу та більшу частину часу присвячують її розв’язанню. У результаті цього підтримується зацікавленість лише у сильних учнів.

  7. Вчителі реалізовують на уроках один із найважливіших принципів навчання – опору на житєвий досвід, як на джерело знань, який спрямований на розвиток особистості дитини, і є одним із головних чинників підвищення мотивації учнів до навчання.

  8. У своїй роботі педагоги недостатньо застосовують професійну орієнтацію та формування професійної спрямованості учнів.

  9. Анкетування показало, що вчителі намагаються розумно поєднувати вимогливість і справедливість у роботі, застосовувати заохочення і похвалу.

  10. У своїй роботі вчителі недостатньо працюють над створенням ситуації успіху на уроках, мало застосовують систематичний показ успіхів як окремих учнів, так і груп школярів.

  11. Незначна кількість учителів вводить в уроки елементи історизму, опирається на цікаві наукові факти.

  12. Анкетування показало, що вчителі мало уваги приділяють такому інноваційному методу як рецензування.

  13. Більшість учителів одного із регіонів використовує демократичний стиль спілкування з учнями. В свою чергу педагоги іншого поєднують у своїй роботі демократичний і авторитарний стилі спілкування.

  14. Активна увага на уроках приділяється співробітництву учнів та вчителів.



Рекомендації



  1. Вчителям початкових класів організовувати навчально-виховний процес з урахуванням інтересів, бажань і можливостей психофізичного здоров’я учнів.

  2. Доцільно порівнювати результати роботи учнів тільки з їх власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей, не використовувати оцінку як метод дисциплінарного впливу на особистість учня, застосовувати різні способи педагогічної підтримки.

  3. Вчителям початкових класів необхідно співпрацювати з шкільним психологом, соціальним педагогом задля комплексної діагностики мотивації навчальної діяльності учнів з метою корегування їх мотиваційної сфери.

  4. Практичному психологу та соціальному педагогу забезпечити соціально-психологічний супровід навчально-виховного процесу в період адаптації учнів першого класу та четвертого при переході в п’ятий.

  5. Психологам доцільно відвідати навчальні заняття в початкових класах та зробити психологічний аналіз застосування позитивних мотивів навчальної діяльності школярів для виявлення сформованості мотивації та пошуку оптимальних шляхів її підвищення.

  6. Вчителям варто давати оцінку виконаної роботи так, щоб вона свідчила нехай навіть, про невеликі досягнення в навчальній діяльності учнів та забезпеченні їх пізнавальних потреб, настроювала на нову пізнавальну активність.

  7. Під час формування нових знань залучати учнів до продуктивної діяльності, пропонуючи їм завдання, які б стимулювали самостійність мислення, формування здібностей пошукової діяльності, розвиваючи таким чином у школярів уміння працювати з інформацією: здобувати, порівнювати, аналізувати та оцінювати її.

  8. Вчителям варто більше уваги приділяти навчанню прийомам пізнавальної діяльності учнів початкових класів. Одним із яких є формування інтересу до способів здобуття знань через самоосвіту, епізодичне читання додаткової літератури, вміння самостійно ставити цілі навчальної діяльності.

  9. Під час навчального процесу приділяти більше уваги професійній орієнтації та формуванню професійної спрямованості учнів.

  10. Слід добирати навчальні завдання з елементами новизни, історизму, опиратися на цікаві наукові факти, що сприятиме формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання, стежити за тим, щоб завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали рівень оптимальної складності.

  11. Бажано створити у колективі школярів необхідний інтелектуальний фон, який активізував би пізнавальний інтерес в учнів, що знаходяться в стані «інтелектуальної» сплячки.

  12. Вчителям початкових класів потрібно працювати над подоланням формалізму у роботі. Для формування мотиваційної діяльності педагогам необхідно гармонійно поєднувати всі групи методів стимулювання навчальної діяльності учнів, не віддаючи перевагу лише деяким з них.

  13. Учителям варто відмовитись від уявлень про учня як пасивного слухача готової інформації, використовувати активні, інтерактивні методи навчальної діяльності (незалежно від типу уроку).

  14. Потрібно частіше залучати учнів до оцінки та взаємооцінки, рецензування.

  15. Педагогам варто створювати атмосферу зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі всього класного колективу; стимулювати появу емоційного задоволення від процесу навчання, авансуючи і показуючи успіх як окремих дітей, так і груп школярів у процесі навчання.

  16. Стимулювати учнів до застосування різноманітних способів виконання завдань на уроках без побоювання помилитися, висловити неправильну думку, варто визнавати право дитини на помилку, навчати ставитися до невдач як до чогось хоч і неминучого, але корисного.

  17. Доцільно формувати в учнів адекватну оцінку власних можливостей.

  18. Створювати педагогічну ситуацію спілкування, що дозволила б кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності до уроку, виявляти ініціативу, самостійність і винахідливість у способах здобуття знань.

  19. Стимулювати мотивацію навчальної діяльності учнів початкових класів шляхом використання елементів змагання на уроках.

  20. Координувати вплив основних соціально-педагогічних та психологічних факторів на мотиваційну сферу учнів початкових класів.

  21. Для підвищення навчальної активності учнів початкових класів доцільно залучати батьків, налаштувати їх на допомогу своїм дітям у навчанні.

  22. Вивчати, узагальнювати, впроваджувати кращий педагогічний досвід із проблем вивчення мотивації навчальної діяльності учнів.

  23. Використовувати різноманітні форми й методи організації роботи, що враховують суб’єктивний досвід учнів щодо теми, яка розглядається.

  24. Забезпечити зворотній зв'язок із діяльністю учнів на всіх стадіях навчання.

  25. Під час опитування на уроці аналізувати не лише правильність відповіді, але й її самостійність, оригінальність, бажання учня шукати та знаходити різноманітні способи виконання завдань.

  26. Вчителям початкових класів аналізувати під час уроку різні способи виконання завдань, запропоновані дітьми, відзначати та підтримувати всі прояви діяльності, що сприяють досягненню учнями мети.

  27. Обговорювати з учнями наприкінці уроку не лише те, про що дізналися (що опанували), але й те, що сподобалось (не сподобалось) та чому; що хотілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому.



Завідувач навчально-методичного відділу

моніторингу якості освіти Н.В. Сагалаєва


Схожі:

Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів
Мета даного дослідження полягала у виявленні рівня навчальної мотивації учнів початкових класів та визначенні рівня володіння вчителями...
Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів
Мета даного дослідження полягала у виявленні рівня навчальної мотивації учнів початкових класів та визначенні рівня володіння вчителями...
Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумської облдержадміністрації від 13. 09. 2013 №693-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному...
Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумського оіппо було проведено дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського...
Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження організації освітнього середовища для обдарованих учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Метою даного дослідження було відстеження та оцінка організації освітнього середовища в знз для обдарованих учнів
Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження організації освітнього середовища для обдарованих учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Метою даного дослідження було відстеження та оцінка організації освітнього середовища в знз для обдарованих учнів
Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження організації освітнього середовища для обдарованих учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Сумського району та міста Суми. Метою даного дослідження було відстеження та оцінка організації освітнього середовища в знз для обдарованих...
Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів в знз iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в знз лебединського, Кролевецького районів
Сумської облдержадміністрації від 23. 09. 2010 №723 «Про проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в загальноосвітніх...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи