Інформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07. icon

Інформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07.




Скачати 193.62 Kb.
НазваІнформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07.
Дата13.09.2012
Розмір193.62 Kb.
ТипДокументи

Інформація

щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу


На виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 07.10.2011 №746 «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2011-2012 навчальному році» з метою діагностики та аналізу рівня сформованості пізнавально-інтелектуальної компетентності, логічних умінь і навичок учнів у листопаді було проведено моніторингове дослідження в п’яти загальноосвітніх закладах м. Суми та десяти школах Сумського району.

У Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначається, що стратегічним напрямом реформування освіти є забезпечення умов для розвитку і самореалізації особистості.

Одним із важливих напрямів, що забезпечує розвиток та самореалізацію особистості, є формування і розвиток пізнавально-інтелектуальної сфери дитини. Сформованість навчально-пізнавальної компетенції є одним із найважливіших завдань школи, тому що здатність до навчання, можливість освоєння будь-якого предмета тісно пов’язана з формуванням пізнавальних інтересів та розвитком мислення. Навчально-пізнавальна компетентність включає такі основні складові:

  • усвідомлення мети навчальної діяльності, сформованість позитивної навчальної мотивації;

  • уміння планувати свою освітню траєкторію, відповідати за результати навчальної діяльності;

  • готовність до самоосвіти, наявність навичок самостійної роботи;

  • володіння прийомами пізнавальної діяльності.

Завданнями дослідження були:

  • дослідження стану розвитку пізнавальних потреб й інтересів учнів;

  • діагностування рівня сформованості універсальних логічних умінь і навичок учнів;

  • виявлення прогалин, труднощів у досягненні логіко-пізнавальних умінь і навичок;

–   надання рекомендацій щодо корегування змісту навчального  процесу, удосконалення методичної роботи у школі.

^ Практичне значення дослідження.

Моніторингове дослідження дасть змогу адміністрації навчального закладу та вчителям отримати інформацію щодо стану розвитку пізнавальних потреб та інтересів, сформованості навчально-пізнавальних умінь школярів, прогалин у формуванні логіко-пізнавальних навичок учнів.

Учителям дослідження дасть змогу здійснити самоаналіз педагогічної діяльності з метою корегування змісту, форм та методів навчання.

Інструментарій може бути застосований у внутрішкільному моніторингу для аналізу пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів.

Суб’єктами дослідження були вчителі, учні та батьки.

У дослідженні взяли участь 580 респондентів, з них: 380 учнів, 100 учителів, 100 батьків (діаграма1).

Діаграма 1. Кількісний склад респондентів




^ Анкета для учнів складалася із трьох частин: перша та друга частини були присвячені виявленню стану розвитку пізнавальних потреб й інтересів школярів, готовності учнів до самоосвіти, їх уявлення про рівень володіння розумовими та навчальними уміннями.

Аналіз відповідей дев’ятикласників засвідчив, що переважна більшість респондентів відчувають потребу в отриманні знань (86%). Мотиви, якими керуються більшість учнів, є соціальними (класифікація А.К.Маркової): вони навчаються заради того, щоб пізнати корисне, потрібне в подальшому житті (66%), вступити у ВНЗ (61%), розвинути свої здібності (53%). Водночас пізнавальну мотивацію («учусь тому, що цікаво, подобається дізнаватися нове») проявляє менша частина школярів (46%) (діаграма 2).


Діаграма 2. ^ Мотиви навчання (кількість відповідей у %)




Акцентувати увагу слід також на тому, що з бажанням та задоволенням навчаються трохи більше третини учнів, відповідь «іноді» обрали 59% респондентів.

Спираючись на результати анкетування, можна констатувати, що в пізнавальній діяльності учнів, насамперед, приваблює пізнання конкретних фактів (зазначили 59%). Цікавим для половини школярів є аналіз інформації, знаходження доказів, формування висновків, проте самостійна пошукова діяльність викликає інтерес лише у чверті респондентів.

Переважна більшість учителів (84%) зазначила, що ефективне навчання – це «набуття уміння знаходити інформацію, аналізувати її, самостійно мислити, займатися самоосвітою», та серед методів навчання 81% педагогів обрали пошукові. Однак, згідно з відповідями учнів, основними засобами отримання інформації на уроках залишається розповідь учителя (так відповіли 89% учнів) та робота з підручником (52%). Значно менше дев’ятикласників відмітили, що отримують інформацію на уроках, самостійно виконуючи індивідуальні завдання та під час дискусії в класі (діаграма 3). Більшість учнів задоволені таким становищем, лише 10% бажають самостійно працювати, виконувати індивідуальні завдання.


Діаграма 3. ^ Засоби отримання інформації на уроках

(кількість відповідей у %)




Аналіз анкет виявив, що більш за все школярам подобається працювати з підручником, виконувати практичні й творчі завдання, але значно менше учнів бажають самостійно опрацьовувати тему, готувати виступ; третині опитаних категорично не до вподоби це робити.

Слід зазначити, що більшість школярів переконана, що учитель та учень несуть однакову відповідальність за якість освіти, чверть респондентів перекладають відповідальність на вчителя, й лише 15% вважають, що за результати навчання несе відповідальність саме учень.

Згідно з опитуванням, 88% учителів вважають, що реаліями сучасної школи є максимальне залучення до навчального процесу власного досвіду

учнів, обмін думками, відстоювання власної позиції. Всі, без виключення, педагоги переконані, що в сучасній школі ініціатива учнів підтримується, але третина учнів з цим не згодна, вони зазначили, що виконують вказівки та вимоги вчителя. Тільки половина дев’ятикласників вважають себе активними учасниками навчального процесу (діаграма 4). Такі відповіді свідчать про те, що вчителі видають бажане за дійсне, а школярі не готові бути більш самостійними в отриманні знань, брати на себе відповідальність за результати навчальної діяльності.

Діаграма 4. ^ Яку роль ви відводите собі в навчальному процесі?




Важливим є уявлення про те, яке навчання є ефективним. Продуктивне навчання асоціюється з формуванням здатності аналізувати різні точки зору, висловлювати та аргументовано відстоювати свою думку (так зазначили 58% учнів). Майже стільки ж дев’ятикласників пов’язують навчання з набуттям уміння знаходити інформацію, працювати з нею, займатися самоосвітою. В той же час половина учнів вважає, що ефективне навчання – це отримання інформації, її запам’ятовування та відтворення. Це свідчить про те, що незважаючи на інноваційні форми і методи навчання, які впроваджуються (або мають впроваджуватися) учителями в повсякденну педагогічну практику, учні надають перевагу репродуктивному навчанню. Тобто, виникає певне протиріччя: учні та вчителі ознайомлені з вимогами, які ставить життя перед сучасною школою, з надбаннями педагогічної науки, проте психологічно не готові навчатися (чи навчати) по-новому.

Переважна більшість учителів теж згодна з такими характеристиками ефективного навчання. Однак, при такому виборі його показників незрозумілим виглядає помітна недооцінка педагогами проблемного навчання, яке як раз й формує уміння аналізувати інформацію, самостійно мислити, аргументовано відстоювати свою думку (діаграма 5).


Діаграма 5. ^ Уявлення вчителів та учнів про ефективне навчання

(кількість відповідей у %)





На підставі відповідей дев’ятикласників можна констатувати, що переважна більшість опитаних вміють самостійно здобувати інформацію, планувати свою діяльність, самостійно працювати з підручником, додатковою літературою та Інтернетом.

Менш переконані школярі в тім, що вони володіють розумовими та інтелектуальними уміннями, проте й на ці питання відсоток відповідей «так» досить високий (таблиця 1).


Таблиця 1.^ Володіння навчально-пізнавальними уміннями

(кількість відповідей в %)





Уміння

Так

Іноді

Ні

1

Робити висновки

74

22

4

2

Порівнювати

67

32

1

3

Виділяти головне

67

31

2

4

Виявляти протилежності

61

36

3

5

Знаходити докази

55

39

6

6

Узагальнювати

53

42

5

7

Помічати помилки, суперечності, спростовувати хибні думки

49

48

3

8

Давати визначення

48

48

4

9

Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки

44

46

10

10

Класифікувати

42

52

6


Учителям та батькам було запропоновано визначити, чи забезпечує сучасна школа формування розумових здібностей дитини, її навчально- пізнавальних умінь.

Своє задоволення результатами навчання висловила переважна більшість опитаних батьків, проте кількість позитивних відповідей учителів на відповідні питання є меншою і становить в середньому 47% (діаграма 6).


Діаграма 6. ^ Якість забезпечення школою формування навчально-пізнавальних навичок (кількість відповідей у %)




Переважна більшість дев’ятикласників зазначила, що вони володіють розумовими та інтелектуальними уміннями. Лише загалом 6% респондентів на зазначене питання обрали відповідь «ні», проте результати анкетування зовсім не підтвердили ці думки (див. діаграму 9).


Третя частина анкети була присвячена діагностуванню рівня сформованості універсальних логічних умінь і навичок учнів, виявленню прогалин в їх формуванні.

У засвоєнні знань головна роль належить засвоєнню понять.

Найлегшими виявились для учнів завдання на виділення істотних (суттєвих) ознак предметів серед запропонованих. Рівень опанування цією операцією досить високий: 83% учнів успішно виконали завдання. Однак, слід звернути увагу на те, що 169 осіб (44%) не змогли вірно визначити істотні ознаки поняття «периметр» (сторона, сума).

Важливим для пізнання є уміння абстрагуватися від несуттєвого, узагальнювати поняття. Як показало опитування (завдання 3), учні в цілому уміють це робити, але, наприклад, знайти поняття, яке є узагальнюючим для понять «лікар, хворий», змогли лише 29 осіб (8% опитуваних).

Обов’язковою умовою всякої абстракції та всякого узагальнення є порівняння. Важлива його роль при уточненні, формуванні нових понять і систематизації знань. Успішність виконання учнями другого завдання свідчить про те, що вони, в цілому, уміють порівнювати поняття, установлювати схожість (або відмінність) між об’єктами, проте максимальний бал за це завдання отримали лише 19% респондентів.

Менш вдало школярі виявляють аналогії, характер логічних зв’язків і відношень між поняттями (завдання 4): 22% учнів зовсім не справилися з цим завданням, 69% опитуваних виконали його лише частково. Максимальний бал за це завдання отримали 9% респондентів.


Проблемним для респондентів виявилося завдання на уміння працювати з визначеннями – логічною операцією, без оволодіння якою вивчення будь-якого предмета є неможливим.

Як було зазначено вище, учні успішно виконали завдання на виявлення суттєвих ознак предмета, на узагальнення, однак, зовсім не справилися з завданням на визначення понять (діаграма 7). Відсоток учнів, які отримали більш високі бали за це завдання, суттєво відрізняється в сільських та міських школах.


Діаграма 7. ^ Результати виконання завдання на визначення понять

(за семибальною шкалою)




Це свідчить про те, що існуючі у школярів уявлення про істотні ознаки предметів та узагальнення при визначенні понять не застосовуються. Рівень опанування цією операцією є низьким (23%). Дев’ятикласники розуміють зміст поняття, але якщо суттєві ознаки предмета не запропоновані (чи запропоновані невірно), то школярам дуже важко їх виділяти. Анкетування показало, що учні чітко не розуміють, що таке визначення, які ознаки воно повинно мати, яким правилам підпорядковуватися. Значна кількість учнів не змогла відповісти на запитання щодо правильності визначень, переважна більшість не знайшла в них помилки. Наприклад, тільки один учень зазначив, що визначення поняття «байдужість» невірне, тому що в ньому наявна тавтологія, «поняття визначається через те саме слово, про яке запитують».

Такі результати опанування цією логічною операцією, скоріш за все, є результатом того, що згідно критеріїв оцінювання знання правил та термінів відповідає репродуктивному рівню знань, тобто від учнів вимагають вивчити визначення напам’ять та повторити його. Можливо, школярам недостатньо пояснюють, яким має бути визначення, яким правилам воно повинно відповідати.

Дещо краще було виконано завдання на класифікацію понять. Рівень опанування цією логічною операцією склав 33%. Однак, як показало дослідження, дев’ятикласники не знають правил логічного поділу понять, а помилки у класифікації знаходять переважно на рівні інтуїції. Учні мають суттєві труднощі в аргументації висновків, не вміють чітко і зрозуміло висловлювати свою думку. Більше чверті респондентів не змогли надати відповідь щодо правильності поділу сторін горизонту.

Наступне завдання перевіряло уміння формулювати судження, протилежне даному. За результатами опитування, тільки 36 учнів (10%) отримали максимальний бал, 81% дев’ятикласників справились із завданням частково, а 9% – зовсім не виконали завдання (діаграма 8). Деякі школярі не зрозуміли логічного змісту завдання: замість того, щоб сформулювати необхідне судження, учні намагались визначати власне ставлення до висловлювання («Я так не вважаю»), надати конкретний приклад («Ні, наприклад, паралелограм») тощо.


Діаграма 8. ^ Результати виконання завдання на уміння формулювати протилежні судження




Дев’ятикласники зазнали значних труднощів при виконанні завдання, у якому необхідно було з’ясувати, яке твердження є вірним висновком з наявної інформації. Менш третини учнів надала правильні відповіді, у більшості респондентів не сформовані уміння та навички робити висновки, обирати істинне судження з декількох запропонованих.

Найбільш складним виявилось завдання на перевірку сформованості уміння правильно міркувати, робити висновки та обґрунтовувати свої думки. Переважна більшість учнів не змогла зробити висновки з міркувань, не розрізнили причину і наслідок, аргументи та висновок, навіть у тих випадках, коли мовні засоби (слово «тому») чітко на нього вказували. Наприклад, «Я відвідував заняття, тому заслуговую на високу оцінку».

Украй мала частка відповідей стосується змісту запропонованого завдання. Учні намагаються використовувати знання з предметів, але не розуміють, що суть питання полягає в іншому: діти не бачать логічної структури висловлювання, не зазначають, чи правильне міркування й чому вони так вважають, а пишуть: «Я відвідую тому, що цікаво», «Кожна людина щаслива по-своєму», «Для юшки потрібна не тільки риба» тощо. Наприклад, аналіз міркування «Алюміній, мідь, срібло, золото, залізо – тверді тіла. Алюміній, мідь, срібло, золото, залізо – метали. Тому всі метали – тверді тіла.» цілком вірно та обґрунтовано надав тільки один учень.


Як було зазначено вище (таблиця 1), більшість школярів переконана, що володіють навчально-пізнавальними уміннями, проте за узагальненими відповідями учнів на третю частину анкети були отримані наступні результати: високий рівень сформованості логічних умінь та навичок має тільки один респондент, достатній – 7%, середній – 21%. Більше половини дев’ятикласників показали лише низький (34% учнів) та незадовільний (38%) рівень володіння логічними операціями (діаграма 9).

Діаграма 9. ^ Результати сформованості логічних умінь та навичок учнів




У дослідженні брали участь учні загальноосвітніх класів та класів з поглибленим вивченням математики.

Дещо несподіваним можна вважати те, що майже стільки ж учнів класів з поглибленим вивченням математики, як й учні із загальноосвітніх класів, мають незадовільний рівень сформованості логічних умінь та навичок (таблиця 2).


Таблиця 2. ^ Рівні сформованості логічних умінь та навичок (%)






Рівні

достатній

середній

низький

незадовільний

Учні

загальноосвітніх класів

5,6

23

39,1

32,3

Учні класі з поглибленим вивченням математики

18,1

29,6

19,7

31


Слід зазначити, що лише в одному із трьох класів з поглибленим вивченням математики, що брали участь у дослідженні, середня сума балів по класу є значно вищою за загальноосвітні класи.


ВИСНОВКИ


Сформованість пізнавально-інтелектуальної компетенції є одним з найважливіших завдань школи, тому що здатність до навчання, можливість освоєння будь-якого предмета тісно пов’язана з формуванням пізнавальних інтересів та розвитком мислення школярів.

1. Аналіз відповідей дев’ятикласників засвідчив, що переважна більшість респондентів відчуває потребу в отриманні знань. Мотиви, якими керуються більшість учнів, є соціальними: вони навчаються заради того, щоб пізнати корисне, потрібне в подальшому житті, вступити у ВНЗ, розвинути свої здібності. Водночас пізнавальну мотивацію проявляє менша частина школярів.

2. Більшість школярів переконана, що вчитель та учень несуть однакову відповідальність за якість освіти, тільки 15% респондентів вважають, що за результати навчання несе відповідальність саме учень. Активними учасниками навчального процесу вважають себе лише половина дев’ятикласників.

3. Ефективне навчання у більшості учнів асоціюється з формуванням здатності аналізувати різні точки зору, висловлювати та аргументовано відстоювати свою думку. В той же час значна частина школярів вважає, що ефективне навчання – це отримання інформації, її запам’ятовування та відтворення, тобто учні віддають перевагу репродуктивному навчанню.

4. Основними засобами здобування інформації на уроках залишається розповідь учителя та робота з підручником. Значно менше респондентів відмітили, що отримують інформацію на уроках, самостійно виконуючи індивідуальні завдання та під час дискусії в класі.

5. Батьки, учителі, учні, в цілому, задоволені тим, як школа забезпечує формування розумових здібностей дитини, її навчально-пізнавальних умінь. Більшість дев’ятикласників зазначили, що вони володіють розумовими та інтелектуальними уміннями. Учні вважають, що вміють вести діалог, аргументовано відстоювати свою думку, помічати помилки, спростовувати хибні думки. Проте результати анкетування спростовують ці переконання.

6. Діагностика рівня сформованості в учнів універсальних логічних умінь і навичок виявила суттєві прогалини в їх формуванні. Проблемним для учасників дослідження виявилося завдання на уміння працювати з визначеннями. Учні успішно виконали завдання на виявлення суттєвих ознак предмета, на узагальнення, однак, зовсім не справилися із завданням на визначення понять. Дев’ятикласники розуміють зміст поняття, але якщо суттєві ознаки предмета не запропоновані (чи запропоновані невірно), то школярам дуже важко їх виділяти. Вони чітко не розуміють, що таке визначення, які ознаки воно повинно мати, яким правилам підпорядковуватися. Значна кількість учнів не змогла відповісти на запитання щодо правильності визначень, переважна більшість не знайшла в них помилки.

7. Найбільш складним виявилось завдання на перевірку сформованості уміння правильно міркувати, робити висновки та обґрунтовувати свої думки. Переважна більшість учнів не змогла зробити висновки з міркувань, не розрізнила причину і наслідок, аргументи та висновок. Украй мала частка відповідей стосується змісту запропонованого завдання. Учні намагаються використовувати знання з предметів, зі свого життєвого досвіду, але не розуміють, що суть питання полягає в іншому: діти не бачать логічної структури висловлювання, не зазначають, чи правильне міркування й чому вони так вважають.

8. Результати дослідження щодо універсальних логічних умінь та навичок є такими: на достатньому та середньому рівні завдання виконали лише 28% респондентів, третина учнів показали низький рівень володіння навичками, а 38% дев’ятикласників – незадовільний рівень, тобто необхідні уміння та навички учнів не сформовані взагалі.

9. На підставі систематизації даних опитування можна констатувати, що вміння правильно мислити у школярів формуються стихійно, на інтуїтивному рівні. Учні не знають правил і законів логічного мислення, які є базовими, універсальними для пізнання будь-якої сфери дійсності, для вивчення будь-якої дисципліни. Без здатності узагальнювати, визначати та порівнювати поняття, виявляти причинно-наслідкові зв’язки, ставити запитання, формулювати висновки, обґрунтовувати існуючі переконання отримати справжні та глибокі знання неможливо.


Рекомендації


Одним із важливих напрямів, що забезпечують розвиток та самореалізацію особистості, є формування і розвиток пізнавально-інтелектуальної сфери дитини. Школа повинна прагнути забезпечити стійку мотивацію учнів до навчання, виховати людину, яка приймає знання як цінність, відповідально ставиться до рівня самоосвітньої діяльності, у якій розвинена пізнавальна активність та набуті власні прийоми самовдосконалення.

Слід зазначити й те, що сьогодні, коли обсяг інформації збільшується дуже швидкими темпами, знання самі по собі не є цінністю. Треба усвідомити, що головне – не сума засвоєних знань, а бажання, здатність і уміння здобувати їх протягом всього життя. Новий підхід до освіти передбачає заміну культу знань культом мислення, тому недостатньо зосереджувати увагу лише на засвоєнні певної суми знань, певного предмета, а треба навчити дитину вчитися, самостійно здобувати нову інформацію та знання, грамотно з ними працювати, критично мислити.

Сьогодні у відборі, структуруванні змісту та методиці навчання акцент повинен зміщуватися на процес навчального пізнання – як саме учні засвоюють матеріал, що саме вони навчаються робити, якими вміннями, способами діяльності оволодівають. Пізнавально-інтелектуальні компетенції формуються в учнів не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, прийомів, створення проблемних ситуацій, які органічно включаються в навчальний процес.

Виходячи з вищезазначеного, відділ моніторингу якості освіти рекомендує:


Інституту післядипломної педагогічної освіти:

1. Передбачити у програмах курсів перепідготовки вчителів набуття знань у галузі педагогіки, психології та логіки, які дадуть змогу педагогам формувати пізнавально-інтелектуальної компетенції, базові універсальні логічні уміння і навички учнів при вивченні будь-якого шкільного предмету.

2. Методистам–предметникам передбачити в планах роботи семінари, засідання творчої групи, обмін досвідом роботи вчителів щодо формування самоосвітніх, навчально-пізнавальних умінь і навичок школярів.


^ Фахівцям районних відділів освіти:

  1. Передбачити в планах роботи районних (міських) методичних об’єднань обмін досвідом роботи вчителів щодо формування самоосвітньої, пізнавально-інтелектуальної компетенцій, культури мислення учнів з різних навчальних предметів.

  2. Організувати методичну допомогу вчителям по опануванню методик, прийомів формування універсальних логічних умінь і навичок учнів при вивченні будь-якого шкільного предмету.

  3. Впроваджувати в навчальних закладах моніторинг щодо якості формування навчально-пізнавальних компетенцій, самостійного, критичного мислення учнів.


Адміністрації навчальних закладів:

1. Сприяти модернізації освіти в закладах не тільки через оновлення змісту освіти, а й вдосконалення процесу навчання та його організаційних форм.

2. Передбачити у планах роботи методичних об’єднань, педагогічних рад обмін досвідом роботи вчителів щодо формування самоосвітньої, пізнавально-інтелектуальної компетенцій, культури мислення учнів на різних уроках.

3. Сприяти створенню вчителями програм самоосвітньої діяльності для учнів по кожному предмету.

4. Доцільно ввести у 5- 9 класах ввести курс за вибором (факультатив) «Логіка» ( див. TIMSS 2007.Частина 1– К., 2010, с.214; Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання. Факультативи та курси за вибором. Частина 1.Допрофільна підготовка /Упоряд. Н.С.Прокопенко, О.П.Вашуленко, О.В.Єргіна. – Х., «Ранок», 2011, с.84-103); в старших класах – «Основи критичного мислення» (див. Збірник навчальних програм курсів за вибором для учнів 10-11 класів суспільно-гуманітарного напряму, частина 3. – К.,МОН, 2010, с.65-80).


^ Учителям загальноосвітніх навчальних закладів:

  1. Спрямувати викладання навчальних предметів на виховання компетентностей учнів шляхом впровадження новітніх інтерактивних технологій, застосування методів проблемно-розвиваючого навчання (див. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід; метод. посіб., авт.-уклад.: О.Пометун, Л.Пироженко. – Київ: А.П.Н.; 2002,– 136с.).

  2. Стимулювати й активно впроваджувати самостійний пошук в процес навчання, використовувати такі форми занять, які забезпечують максимально можливу активність дитини, відстежувати динаміку розвитку учнів (див. список літератури щодо самоосвітньої діяльності учнів).

  3. Організовувати роботу учнів з різними джерелами інформації так, щоб вони здійснювали самостійний пошук інформації, аналізували, вміли упорядкувати та відтворювати її (план, алгоритм, таблиця, схема, класифікація, стислий переклад тощо).

  4. Під час опитування (виставлення оцінок) аналізувати не лише правильність (неправильність) відповіді, але і її самостійність, оригінальність, бажання учня шукати різноманітні способи виконання завдань.

5. Зосередити увагу на системному розвитку розумових, навчально-пізнавальних вмінь і навичок учнів, таких як:

– виділяти основні ознаки, якості об’єкта, головне в явищах, процесах діяльності;

– визначати й пояснювати сутність поняття;

– порівнювати, встановлювати тотожність, проводити аналогію;

– вилучати зайве за різними ознаками;

– абстрагувати й конкретизувати визначення;

– встановлювати та пояснювати причинно-наслідкові зв’язки;

– доводити та спростовувати судження;

– формулювати висновок-узагальнення;

– висловлювати аргументовані критичні судження й думки;

6. Стимулювати й формувати уміння учнів критично мислити, аргументовано доводити власну думку, використовувати дискусію, дебати як педагогічну технологію (див.Імжарова З. Дебати як педагогічна технологія – «Відкритий урок», 2005, №19-20,с.65-70; Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів. – Х., Основа, 2007; Тягло О.В. Критичне мислення.– Х.,Основа, 2008).

7. Прагнути, щоб результатом навчання було не засвоєння фактів або чужих думок, а вироблення умінь аналізувати, висловлювати власні думки, оцінки, обґрунтовувати їх. Забезпечити контроль і оцінку не тільки результату навчання, а й, в більшій мірі, процесу засвоєння матеріалу.

8. Формувати дослідницькі уміння школярів (див.Орлова С.В. Розвиток дослідницьких умінь старшокласників – «Завучу», вид-во «Основа», 2011,№11-12, с.7-9).


Завідувач навчально-методичного відділу

моніторингу якості освіти Н.В.Сагалаєва

Схожі:

Інформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07. iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Сумської області
На виконання наказу управління освіти та науки Сумської обласної держадміністрації від 05. 10. 2012 №715-од «Про проведення регіональних...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07. iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів
На виконання наказу управління освіти та науки Сумської обласної держадміністрації від 07. 10. 2011 №746 «Про проведення регіональних...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07. iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження сформованості навчально-пізнавальної компетенції учнів 9 класів
У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначається, що стратегічним напрямом реформування освіти є забезпечення...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07. iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумської облдержадміністрації від 13. 09. 2013 №693-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07. iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня сформованості навчально-пізнавальної компетентності, логічних умінь і навичок учнів
Моніторингове дослідження дасть змогу адміністрації навчального закладу та вчителям отримати інформацію щодо стану розвитку пізнавальних...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07. iconПоложення про експериментальний навчальний заклад [1] та наказу Управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 22. 12. 11 №963 [2]. Дослідною роботою опікуються
Мон україни від 20. 02. 2002 №114 "Про забезпечення Положення про експериментальний навчальний заклад" [1] та наказу Управління освіти...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07. iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в знз лебединського, Кролевецького районів
Сумської облдержадміністрації від 23. 09. 2010 №723 «Про проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в загальноосвітніх...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07. iconІнформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07. iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумського оіппо було проведено дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження сформованості пізнавально-інтелектуальної компетенції учнів 9 класу На виконання наказу управління освіти І науки Сумської облдержадміністрації від 07. iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження перспектив розвитку загальноосвітніх навчальних закладів
Сумської облдержадміністрації від 05. 10. 2012 року №715-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2012-2013 навчальному...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи