Звіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів




Скачати 250.67 Kb.
НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів
Дата13.09.2012
Розмір250.67 Kb.
ТипЗвіт



Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

атестації педагогічних працівників

загальноосвітніх навчальних закладів

Недригайлівського та Путивльського районів


На виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 07.10.2011 №746 «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2011-2012 навчальному році» у січні 2011 року працівниками навчально-методичного відділу моніторингу якості освіти було проведено моніторингове дослідження атестації педагогічних працівників в 43 загальноосвітніх навчальних закладах Недригайлівського та Путивльського районів.

Метою дослідження було вивчення системи роботи з атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів; збирання та відстеження інформації про підготовку та проведення атестаційного процесу, вивчення передумов для вибору стратегії подальших змін щодо підвищення ефективності проведення атестаційного процесу, спрямованих на розвиток творчої професійної діяльності й підвищення професійної відповідальності працівника в міжатестаційний період.

Об’єктом моніторингового дослідження виступав процес організації, зміст та результати впровадження системи атестаційних процедур.

Суб’єктами моніторингового дослідження адміністрація навчального закладу, вчителі.

Завданнями моніторингового дослідження було визначено:

  1. Дослідження доцільності розподілу за роками кількості педагогів, які підвищували кваліфікацію у загальноосвітніх навчальних закладах.

  2. Визначення рівня діяльності закладів щодо стану підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників.

  3. Відстеження термінів і результатів атестації педагогічних працівників.

4. Визначення рейтингу видів педагогічної діяльності в системі оцінювання вчителя в процесі атестації.

  1. Вивчення стану психологічної комфортності особи, яка атестується.

Для проведення моніторингового дослідження було розроблено інструментарій, який включав:

1. Інструменти збирання інформації:

а) Анкета 1. Визначення кількісно-якісних показників атестації педагогічних працівників (для керівників навчальних закладів);

б) Анкета 2. Визначення рівня діяльності загальноосвітнього навчального закладу щодо стану підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників (для заступників директорів);

в) Анкета 3. Визначення важливості критеріїв в системі оцінки вчителя в процесі атестації (для всіх категорій респондентів, що брали участь в опитуванні);

г) Анкета 4. Вивчення стану психологічної комфортності особи, яка атестується (для учителів);

д) Анкета 5. Вивчення обізнаності учителів щодо процедури підготовки та проведення атестації педагогічних працівників (для учителів).

2. Засоби первинної обробки даних – підсумкові таблиці.

3. Засоби ілюстрування результатів – діаграми, підсумкові таблиці.

У проведеному дослідженні у районах взяли участь 570 респондентів, з яких – 43 (7%) директори шкіл, 33 (6%) заступники директорів, 89 (16%) керівники методичних об’єднань, 405 (71%) учителі (таблиця 1, діаграма 1).


Таблиця 1

^ Вибірка респондентів моніторингового дослідження



^ Кількість респондентів

У тому числі:

директори

заступники директорів

керівники

м/о

учителі

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

570

43

7

33

6

89

16

405

71


Діаграма 1. Кількісний склад респондентів





Із 435 опитаних учителів стаж роботи до 3-х років мають 15 (3%) осіб, від 3-х до 10-ти років – 52 (20%), від 10 до 20-ти років – 103 (24%), більше 20 років – 247 (67%) (таблиця 2, діаграма 2).

Таблиця 2

^ Якісний склад респондентів

(за стажем роботи)


^ Загальна к-ть учителів

У тому числі зі стажем роботи:

до 3 років

від 3 до 10 років

від 10 до 20 років

більше

20 років

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

435

15

3

70

16

103

24

247

57



^ Діаграма 2. Якісний склад респондентів

(за стажем роботи)





Моніторинг кількісно-якісних показників атестації проводився шляхом аналізу статистичних даних за наступними показниками:

  • проходження курсів підвищення кваліфікації;

  • атестація педагогічних працівників;

  • динаміка зростання кваліфікаційної категорії;

  • кількість педагогічних працівників, які працюють без відповідної фахової освіти тощо.

Правильне перспективне планування курсів підвищення кваліфікації набуває важливого значення, оскільки курсова перепідготовка працівників є головною умовою проходження ними атестації. Перспективне планування курсів й у цілому атестації, розраховується на 5 років і охоплює за цей період усіх педагогічних працівників закладу.

Аналіз відповідей респондентів-директорів свідчить про те, що в районах здійснюється попереджувальна курсова перепідготовка. В навчальних закладах складаються перспективні плани перебування педагогів на курсах підвищення кваліфікації, які чітко узгоджуються з планами та графіками атестації педагогічних працівників.

Характер діаграми щодо підвищення кваліфікації педагогічними працівниками в районах відповідає відносно доцільному рівномірному розподілу за роками кількості вчителів, які пройшли атестацію (становить від 14 до 20% від загальної кількості педагогічних працівників).


^ Діаграма 3. Проходження атестації педагогічними

працівниками (за роками)





Стосовно аналізу якості кадрового забезпечення навчальних закладів слід зазначити, що в продовж 2007-2011 років у районах спостерігалась певна стабільність щодо кількості працівників всіх кваліфікаційних категорії (діаграма 4).

^ Діаграма 4. Динаміка зростання кількості працівників

І та вищої кваліфікаційної категорії





Педагогічні працівники без відповідної фахової освіти знаходяться в навчальних закладах на окремому обліку. Робота щодо атестації цієї категорії

педагогів організовується з урахуванням особливості їх освіти, початку роботи не за фахом освіти, стажу роботи на посаді й підвищення кваліфікації за предметом викладання. Аналіз відповідей респондентів свідчить про те, що кількість педагогічних працівників, які викладали навчальні предмети не за фахом, у одному із районів відносно невисока і за останні роки зменшується (з 5 до 3%), у той час, як у другому – постійна і становить 8% (діаграма 5).

^ Діаграма 5. Кількість працівників, які викладали предмети

не за освітнім фахом





Під час дослідження вивчалися напрями зростання якості організації атестації педагогічних працівників та напрями, що потребують корекції. Аналізувалася діяльність закладу з підвищення кваліфікації педагогічних працівників, соціально-педагогічної адаптації та підвищення професійного рівня педагогічних працівників, система професійно-педагогічної адаптації молодих фахівців та їх професійного становлення тобто аспект атестації, який виступає механізмом активізації творчої професійної діяльності педагогічних працівників. За кожним з цих напрямів проводилося оцінювання з визначення коефіцієнта як з окремих аспектів так і в цілому.

Аналіз анкет респондентів дозволив встановити ступінь реалізації вище вказаних напрямів роботи навчальних закладів з підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Це дало змогу визначити сильні та слабкі сторони діяльності адміністрації закладів щодо підготовки та проведення атестації педагогічних кадрів.

Таблиця 4


^ Визначення коефіцієнта діяльності загальноосвітнього навчального закладу щодо стану підвищення кваліфікації та атестації

педагогічних працівників






^ Напрями діяльності та показники дослідження

Коефіцієнт

вагомості показника

1 район

2 район

І

Діяльність закладу з підвищення кваліфікації педагогічних працівників (перспективне та поточне планування і фактичне його виконання, систематичність проходження підвищення кваліфікації, ведення звітно-аналітичної документації)


0,89


0,9

ІІ

Соціально-педагогічна адаптація підвищення професійного рівня педагогічних працівників (відповідність фахової освіти педагогічного працівника, ступінь реалізації заходів, спрямованих на підвищення професійної майстерності, динаміка підвищення кваліфікаційних категорій )



0,73



0,8


ІІІ

Система професійно-педагогічної адаптації молодих фахівців та їх професійного становлення (наявність бази даних молодих фахівців, система роботи з молодими фахівцями)


0,58


0,84

ІV

Атестація педагогічних працівників як механізм активізації творчої професійної діяльності педагогічних працівників

(обізнаність педагогічних працівників з нормативно-правовою документацією щодо питань атестації, дотримання нормативності в підготовці і проведенні атестації)



0,88



0,85

^ Загальний коефіцієнт за всіма блоками

0,8

0,86


Виявлено, що навчальні заклади районів мають високий рівень діяльності щодо стану підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників. У всіх закладах проводиться поточне та перспективне планування підвищення кваліфікації педагогічних працівників, яке згодом повністю виконується, розроблені заходи, спрямовані на підвищення професійної майстерності вчителів. Проте особливої уваги вимагає робота з молодими спеціалістами в одному із районів, про що свідчить найнижчий коефіцієнт вагомості вище вказаного виду діяльності (0,58) (таблиця 4). Особливої уваги в другому районі вимагає соціально-педагогічна адаптація підвищення професійного рівня педагогічних працівників, про що свідчить найнижчий коефіцієнт вагомості вище вказаного виду діяльності (0,8) (таблиця 4).

Рівень роботи педагогічного працівника має вирішальне значення для підвищення його кваліфікаційної категорії. Тому особливого значення набуває об’єктивність вивчення якості роботи вчителя, який атестується. Головними вимогами до вивчення досвіду роботи педагогічного працівника є системність та загальні критерії оцінювання. Відпрацювавши систему вивчення якості роботи вчителя та визначивши загальні критерії оцінювання його роботи, можна проводити моніторинг діяльності педагогічного працівника.

Атестація сучасного вчителя потребує цілої системи оцінки особистісних якостей, соціально-психологічних рис і педагогічних здібностей. При цьому вона виконує низку функцій серед яких:

  • виявлення особистісного вкладу особи, що атестується в результат діяльності організації;

  • підтвердження відповідності займаній посаді;

  • корегування діяльності працівника;

  • підвищення професійної компетентності працівника;

  • вдосконалення системи управління колективом.

Оскільки за своєю цілеспрямованістю функції атестації є різними, оцінюються одночасно декілька видів та напрямів діяльності педагогічного працівника. Це обов’язково відображає всі аспекти роботи вчителя як викладача, вихователя, спеціаліста:

  • компетентність;

  • організацію занять;

  • упровадження інноваційних форм та методів роботи;

  • взаємини з учителями та учнями;

  • якості особистості (відповідальність, надійність тощо).

Враховуючи складність учительської праці, за відсутністю загальноприйнятої професіограми, були визначені наступні критерії оцінювання діяльності педагогічного працівника:

    1. Результативність навчально-виховної роботи.

    2. Професійна підготовка.

    3. Педагогічно-психологічні знання.

    4. Організаційна робота.

    5. Методика викладання предмета.

    6. Громадсько-педагогічна діяльність.

    7. Виховна робота.

    8. Педагогічна культура.

    9. Ведення шкільної документації.

Запропонована анкета дозволила визначити ступінь важливості окремих критеріїв, якими користуються під час вивчення роботи педагогічного працівника у період атестації. Так як погляд на важливість цих критеріїв у адміністрації та вчителів різний, то результати моніторингових досліджень щодо даного питання у зазначених категорій працівників суттєво розходяться (таблиця 5).


Таблиця 5

^ Визначення коефіцієнта вагомості

категорії діяльності вчителя, що атестується








^ Категорія діяльності


Директор



Заступник

директора


Керівники

методичних

об’єднань



Учителі


Загальний К



К


К


К


К

1

Результативність НВП

0,8

0,83

0,8

0,85

0,82

2

Професійна підготовка

0,86

0,86

0,84

0,89

0,86

3

Педагогічно-психологічні знання

0,86

0,88

0,85

0,9

0,87

4

Організаційна робота

0,81

0,71

0,74

0,77

0,76

5

Методика викладання предмета

0,78

0,81

0,81

0,86

0,86

6

Громадсько-педагогічна діяльність

0,66

0,69

0,7

0,72

0,69

7

Виховна робота

0,8

0,83

0,78

0,87

0,82

8

Педагогічна культура

0,88

0,9

0,88

0,97

0,91

9

Ведення шкільної документації

0,92

0,92

0,88

0,97

0,92


Так, максимальні коефіцієнти (0,92 та 0,91) мають такі напрями оцінювання, як ведення шкільної документації та педагогічна культура (табл.5).

Особлива увага в навчальних закладах приділяється культурі спілкування, дотриманню норм педагогічної етики і моралі, ініціативності вчителя, трудовій та виконавчій дисципліні.

Дотримання вимог щодо ведення шкільної документації всі групи респондентів також визначили як найбільш суттєвий критерій оцінювання роботи особи, що атестується (0,92). Проте, на думку провідних фахівців-дослідників (Єльникової Г., Сівак С.) цей показник не має такої вагомості як інші категорії діяльності.

Найнижчі коефіцієнти діяльності отримали такі категорії як громадсько-педагогічна діяльність (0,69) та організаційна робота (0,76). Таким чином, на думку всіх груп респондентів, найменша увага при оцінюванні вчителя, що атестується, повинна приділятися роботі з класним колективом, поповненню дидактичними матеріалами навчальних кабінетів, організації роботи предметних гуртків, факультативів, науково-дослідницькій роботі. Проте таким напрямам діяльності вчителя, як результативність роботи та виховна робота, не всі категорії респондентів під час визначення вагомості критеріїв оцінювання роботи вчителя, приділяють належну увагу (коефіцієнти вагомості даних виді діяльності становить 0,82).

Атестація нині стала звичайною справою у професійному житті вчителя, проте в умовах соціальної та економічної нестабільності слід передбачити такі форми організації цього процесу, які були б спрямовані на створення психологічного комфорту процесу атестації.

Під час атестації, крім встановлення міри відповідності вчителя займаній посаді та присвоєння кваліфікаційної категорії, його оцінюють у тому числі як особистість. Проте, слід враховувати низку факторів, що впливають на емоційний стан особи, яка атестується. Ці фактори у свою чергу стають для неї потужнім регулятором світосприйняття і як наслідок – відносин до оточуючих людей (у тому числі колег по роботі). Неуважне ставлення до такої особливості може привести до погіршення психологічного клімату в колективі, що часто стає наслідком хибного сприйняття особи, яка атестується. З іншого боку успіх атестації визначається використанням достовірних даних, об’єктивним доброзичним ставленням до того, кого атестують, знанням, якістю, чіткістю зіставлення показників і критеріїв оцінювання.

Атестаційна оцінка є складовою мотивації та може впливати на зміну поведінки працюючих. Загальна позитивна оцінка покращує результати роботи та одночасно сприяє формуванню високої самооцінки. Загальна негативна оцінка формує невпевненість у працівників, що не сприяє ефективності праці.

Запропонована вчителям анкета щодо вивчення стану їх психологічної комфортності під час підготовки та проходження атестації дозволила зробити висновок, що 28% учителів взагалі уникали б атестацію, якщо вона носила б необов’язковий характер, 21% – погоджувалися б атестуватися лише у випадку призначення їх на керівну посаду. Зовсім не відчували психологічного пресингу під час атестації 86% учителів, проте 14% респондентів зазначили, що відчували з боку адміністрації пресинг.

Свій психологічний стан під час підготовки та проведення атестації більшість вчителів (80%) характеризує як напружений, 6% - стресовий.

Емоційний стан після завершення атестації вчителі характеризують як:

  • задоволення (46%);

  • полегшення (42%);

  • розчарування (2%);

  • виснаження (10%) (таблиця 6, діаграма 6).

^ Таблиця 6


Емоційний стан учителів після завершення атестації




^ Емоційний стан

% респондентів

1 район

2 район

Середній

показник

Задоволення

59

34

46

Полегшення

32

53

42

Розчарування

2

1

2

Виснаження

7

12

10



^ Діаграма 6. Емоційний стан учителів після завершення атестації





У 20% вчителів зазначених вище районів при підготовці та проходженні атестації змінюються взаємовідносини з оточуючими, проте у 80% вчителів такі взаємовідносини залишаються без змін.

Зміну взаємовідносин в гіршу сторону вчителі відзначають з:

  • адміністрацією – 30%;

  • колегами – 13%;

  • родиною – 45%;

  • друзями – 12% (діаграма 7).


Діаграма 7. Зміна стану взаємовідносин учителів з оточуючими

під час атестації





Респонденти відзначають, що рішення атестаційних комісій були причиною міжособистісних або виробничих конфліктів у 23% випадків.

    У більшості навчальних закладів шкільний психолог надає дієву професійну допомогу працівникам, які атестуються.

     Ефективність атестації педагогічних працівників та її результативність значною мірою залежить від чітко визначеної мети, скоординованих дій, що в єдності утворюють процес управління атестацією. Успішність організації проведення, отримання та передбачення реальних результатів атестації. педагогічних працівників значною мірою залежить від специфічної готовності керівників та вчителів до її проведення.

Процедура проведення атестації покликана здійснювати свій дієвий вплив на рівень роботи педпрацівника, якість навчально-виховного процесу, сприяти потребі педагогів щодо підвищення професійної майстерності.

Ще на підготовчому етапі роботи педагогічний працівник у повній мірі повинен бути ознайомлений з особливостями атестаційної процедури викладеної у нормативних документах. Членам атестаційної комісії необхідно роз’яснити працівникам, які підлягають атестації, не лише її мету, завдання або рівень вимог, а й рекомендувати, як краще підготуватися до атестації, з яким досвідом ознайомитися, з’ясувати необхідність консультацій чи співбесід для них. Такий підхід сприяє узгодженню громадської думки, запобігає виникненню виробничих та міжособистісних конфліктів.

Об’єктивне оцінювання та вивчення досвіду роботи осіб, які атестуються, активізує їхню участь у прийнятті рішень, спонукає вчителя до самостійного вибору способів вирішення поставлених завдань, що є особливо важливим для висококваліфікованих та амбітних працівників.

Учителям була запропонована анкета з метою вивчення їх обізнаності щодо процедури підготовки та проведення атестації педагогічних працівників. Аналіз відповідей респондентів свідчить про те, що у повній мірі в одному з районів обізнані з нормативно-методичними матеріалами з атестації педагогічних працівників 21% учителів, достатньо – 79%, у той час як в іншому – 53 та 46% відповідно. Щодо дотримання в навчальних закладах нормативності при організації та проведенні атестації – 55% учителів першого району зазначили, що в їх школах завжди дотримуються нормативності, проте, 45% учителів зазначили, що в навчальних закладах, де вони працюють, траплялися випадки її порушення. Відповідні показники у другому районі становлять 96% та 4%. Більшість учителів даних районів зазначають, що права педагогів, які проходили атестацію, не порушувалися (83%).

Щодо якості оцінювання рівня професійної компетентності вчителів, лише 63% респондентів вважають таку оцінку об’єктивною, а 37% опитаних сумніваються в її об’єктивності. На відміну від вказаного вище переважна більшість опитаних учителів зазначили, що при проведенні атестації оцінка адміністрації для них є найбільш суттєвою і вони впевнені в її об’єктивності (89% респондентів).

Процедура проведення атестації покликана здійснювати свій вплив на рівень роботи педагогічних працівників, якість навчально-виховного процесу, сприяти формуванню потреби вчителів до підвищення професійної майстерності. Проте, як показало дослідження, під час наступної атестації вчителі районів планують:

  • підвищити кваліфікаційну категорію – 27%;

  • підтвердити попередньо присвоєну категорію – 80%;

Про випадки зниження кваліфікаційної категорії вчителям, які атестувались, повідомили 24% респондентів.

Аналіз анкет свідчить про те, що основними труднощами в процесі підготовки та проходження атестації з якими зустрічалися респонденти, були:

  • брак часу на підготовку атестаційних матеріалів – 57% відповідей;

  • необхідність підготовки відкритих уроків, позакласних заходів – 8 %;

  • надмірне навантаження на посаді класного керівника – 5%;

психологічний дискомфорт – 30% (діаграма 8).


Діаграма 8

^ Основні труднощі в процесі атестації

(на думку учителів-респондентів)





З опитаних респондентів 39% вказали, що атестація є необхідною умовою їх професійного зростання, визнанням їх професіоналізму – 33%, можливістю підвищити свою заробітну плату – 12%. Проте 18% респондентів зазначили, що атестація для них – формальна процедура, яка є частиною педагогічного процесу.

Переважна більшість опитаних засвідчили що під час підготовки та проходження атестації найсуттєвішу допомогу вчителям, які атестуються, надають адміністрація школи та колеги – 81%.


Висновки



  1. За даними дослідження було встановлено, що в загальноосвітніх навчальних закладах районів, які брали участь в опитуванні, робота щодо підготовки та проведення атестації педагогічних працівників проводиться на належному рівні.

  2. Аналіз анкет респондентів дозволив зробити висновок, що діяльність загальноосвітніх навчальних закладів, щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників ведеться на високому рівні.

  3. Впродовж 2007-2011 років спостерігалася певна стабільність щодо кількості працівників всіх кваліфікаційних категорії.

  4. Кількість педагогічних працівників, які викладали навчальні предмети не за фахом, у районах невисокий, проте, протягом останніх чотирьох років вона є незмінною у одному з районів і становить 8%.

5. У навчальних закладах проводиться поточне та перспективне планування підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розподіл за роками кількості педагогів, що проходять атестацію не завжди доцільний та за останні 5 років коливався від 14 до 20% у першому та від 16 до 20% у другому районі.

6. Встановлено, що погляд адміністрації та вчителів загальноосвітніх навчальних закладів на важливість критеріїв, якими користуються під час вивчення роботи педагогічних працівників, які атестуються є різним.

7. Найвищі коефіцієнти за результатами анкетування (0,91 та 0,92) мають такі напрями оцінювання особи вчителя, як педагогічна культура та ведення шкільної документації, найнижчі – громадсько-педагогічна діяльність (0,69) та організаційна робота (0,76).

8. Один із найнижчих коефіцієнтів отримала така складова діяльності вчителя, як методика викладання предмета (0,78 у керівників загальноосвітніх навчальних закладів).

9. Свій психологічний стан під час підготовки та проведення атестації 80% респондентів-учителів характеризують як напружений, а 6% - стресовий.

10. Рішення атестаційних комісій нерідко ставали причинами міжособистісних або виробничих конфліктів (відзначили 23% респондентів).

11. У більшості навчальних закладах шкільний психолог надає дієву професійну допомогу працівникам, які атестуються.

12. Аналіз відповідей респондентів свідчить про те, що всі учителі обізнані з нормативно-методичними матеріалами з атестації педагогічних працівників, проте, тільки 76% зазначають, що в навчальних закладах дотримуються нормативності при її організації та проведенні.

13. Більшість учителів зазначають, що права педагогів, які проходили атестацію, не порушувалися (83%).

14. Лише 63% учителів-респондентів вважають, що атестація об’єктивно оцінює їх професійну компетентність.

15. Аналіз анкет свідчить про те, що основними труднощами в процесі підготовки та проходження атестації з якими зустрічалися респонденти, були:

  • брак часу на підготовку атестаційних матеріалів – 57 % відповідей;

  • необхідність підготовки відкритих уроків, позакласних заходів – 8 %;

  • надмірне навантаження на посаді класного керівника – 5%;

  • психологічний дискомфорт – 30%.

16. Переважна більшість опитаних учителів зазначили, що при проведенні атестації оцінка адміністрації для них є найбільш суттєвою і вони впевнені в її об’єктивності (89% респондентів).


Рекомендації


    1. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів забезпечувати вивчення й аналіз нормативних документів, що регламентують атестацію педагогічних працівників, визначення раціональних шляхів їх реалізації з удосконаленням усіх форм організації та методики проходження атестаційного періоду, домагатися їх якісного та своєчасного виконання.

    2. З метою стимулювання самого педагога до осмислення, самопізнання, самовдосконалення та вирішення професійних проблем враховувати не тільки оцінку «зовнішню», тобто оцінку експертів, а також його особисту професійну самооцінку на основі самодіагностики.

    3. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів забезпечувати неухильне дотримання нормативно-правових засад атестаційного процесу.

    4. Сприяти підвищенню серед педагогічних працівників рівня обізнаності з питань їх атестації, а саме: прав педагогів, умов, порядку проходження.

    5. З метою запобігання порушень щодо забезпечення своєчасної попереджувальної курсової перепідготовки педагогічних працівників складати дієві перспективні плани з курсової перепідготовки, які чітко узгоджувати з планами та графіками атестації.

    6. Ретельно вести поточне та перспективне планування підвищення кваліфікації педагогічних працівників, корегувати за необхідністю перспективний план атестації педагогічних працівників на початок і кінець кожного навчального року.

    7. Удосконалювати систему об’єктивної комплексної оцінки рівня кваліфікації, професійної майстерності педагогів відповідно до вимог Типового положення про атестацію, критерії та показники результативності педагогічної діяльності, стимулювати зростання кваліфікації вчителів, самовдосконалення через самоосвіту.

    8. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів посилити роботу з молодими спеціалістами у напрямі стимулювання їх творчої активності шляхом створення м/о молодих спеціалістів, проведення семінарів-тренінгів з недосвідченими фахівцями, вдосконалювати систему професійного наставництва.

    9. Сприяти підвищенню зацікавленості працівників у постійному професійному розвитку, заохочувати до вивчення та впровадження досягнень психолого-педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.

    10. Підвищувати рівень самоосвітньої роботи педагогів шляхом вивчення сучасної педагогічної преси, наукової літератури, матеріалів з періодичної педагогічної преси.

    11. Учителям необхідно переконливо демонструвати членам педагогічного колективу та членам атестаційної комісії свої педагогічні знахідки і відкриття, які б характеризували зростання їх педагогічної майстерності; узагальнювати власний педагогічний досвід, систематично брати участь у міських та обласних методичних об’єднаннях, готувати матеріали до публікації у фахових періодичних виданнях.

    12. Адміністрації загальноосвітніх навчальних закладів створювати психологічно комфортні умови для осіб, які атестуються.



Завідувач навчально-методичного відділу

моніторингу якості освіти Н.В. Сагалаєва

Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження перспектив розвитку загальноосвітніх навчальних закладів
Сумської облдержадміністрації від 05. 10. 2012 року №715-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2012-2013 навчальному...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Роменського та Путивльського районів. Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів Конотопського та Буринського районів
Метою даного дослідження було вивчення позитивних і негативних тенденцій управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в знз лебединського, Кролевецького районів
Сумської облдержадміністрації від 23. 09. 2010 №723 «Про проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів
Сумського оіппо у жовтні листопаді 2013 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського оіппо було проведено...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів
На виконання наказу управління освіти та науки Сумської обласної держадміністрації від 07. 10. 2011 №746 «Про проведення регіональних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в знз
Сумського оіппо було проведено дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Охтирського та Глухівського...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Сумської області
На виконання наказу управління освіти та науки Сумської обласної держадміністрації від 05. 10. 2012 №715-од «Про проведення регіональних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського та Шосткинського районів
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Сумського оіппо було проведено дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського району та м....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи