Інформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області icon

Інформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області




Скачати 218.88 Kb.
НазваІнформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області
Дата13.09.2012
Розмір218.88 Kb.
ТипДокументи

Інформація

щодо проведення моніторингового дослідження

якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області


На виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 07.10.2011 №746 «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2011-2012 навчальному році» у березні-квітні 2012 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського ОІППО було проведено моніторингове дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області.

Метою дослідження було визначити якість і рівень математичної підготовки учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Для досягнення даної мети були поставлені завдання:

- дослідити навчальні досягнення учнів 9-х класів з математики та визначити їх готовність до подальшого навчання в старшій школі;

- визначити чинники, що впливають на якість загальноосвітньої підготовки школярів з математики;

- проаналізувати деякі психологічні особливості розвитку учнів, мотиваційні чинники їхньої навчальної діяльності;

- надати достовірну інформацію споживачам освітніх послуг та вчителям математики про рівень математичної освіти в школах.

Суб’єкт дослідження: учні 9-х класів ЗНЗ, вчителі математики.

Предмет дослідження: якість та рівень навчальних досягнень з математики учнів 9-х класів ЗНЗ.

Враховуючи мету і завдання дослідження, була сформована вибірка, яка складалась з 90% від загальної кількості учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів та вчителів математики ЗНЗ Білопільського та Тростянецького районів.

Для проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах був розроблений пакет інструментарію, який містив два види анкет за соціальними групами (учні 9-х класів та вчителі математики загальноосвітніх навчальних закладів) та контрольна робота (І варіант, ІІ варіант) для учнів 9-х класів. В дослідженні брали участь 664 учня 9-х класів, 47 вчителів математики загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського та Тростянецького районів Сумської області.

Для ґрунтовного вивчення якості математичної освіти випускників основної школи учасникам дослідження було запропоновано два варіанти контрольної роботи для загальноосвітніх класів. Основою змісту завдань контрольної роботи була чинна програма з математики для загальноосвітніх навчальних закладів. Це забезпечило єдині вимоги до учнів, які навчаються за різними підручниками, у різних класах.

Складовою дослідження було анкетування дев’ятикласників, яке мало на меті визначити фактори, що впливають на рівень математичної підготовки випускників основної школи.

Було проаналізовано такі фактори: мотивація навчальної діяльності учнів; задоволеність учнів результатами навчання; організація уроку, форми й методи роботи, які використовує вчитель; труднощі у навчанні; пізнавальна активність дев’ятикласників та їхня ініціатива в навчанні; особливості сприйняття й засвоєння навчальних тем за курс математики основної школи хлопцями та дівчатами.

Під час моніторингового дослідження проаналізовано 664 анкети учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів. На початку анкети містилися запитання про стать і вік учасників дослідження.

Кількість хлопців і дівчат була майже однаковою: 53% і 47% відповідно (таблиця 1, діаграма 1).

Таблиця 1

^ Розподіл кількості учнів загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського та Тростянецького районів за статевим складом


Загальна кількість респондентів

^ У тому числі:

Хлопці

Дівчата

664

354

310


Діаграма 1

^ Розподіл кількості учнів загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського та Тростянецького районів за статевим складом (%)




Більшість дев’ятикласників були 1997 року народження (62%) та 1996 року народження (34%) (таблиця 2).

Таблиця 2

^ Розподіл кількості учнів загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського та Тростянецького районів за віковим складом




Рік народження учнів

Кількість учнів даного року народження

1

1995

17

2

1996

229

3

1997

415

4

1998

3


Що стосується місця проживання учнів, то 66% мешкають у місті, 34% - у сільській місцевості (таблиця 3, діаграма 2).

Таблиця 3

^ Розподіл кількості учнів загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського та Тростянецького районів за місцем проживання


Загальна кількість респондентів

^ Місце проживання

Сільська місцевість

Місто

664

229

435


Діаграма 2

^ Розподіл кількості учнів загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського та Тростянецького районів за місцем проживання (%)





Одним із найголовніших факторів, який впливає на результат навчання, є мотивація учнівської діяльності. Стійкий інтерес до предмета, прагнення здобути міцні знання, набути відповідні уміння і навички, усвідомлення потреби у власному інтелектуальному розвитку залежать від особистого ставлення учня до предмету.

Для визначення мотивації вивчення математики у дев’ятикласників наведемо результати аналізу відповідей учнів загальноосвітніх класів. Значна кількість учнів (54% і 63% вказаних районів відповідно) вивчають цей предмет для загального інтелектуального розвитку. Більш як половина опитаних першого району (51%) та 34% дев’ятикласників другого району прагматично зазначили, що математика знадобиться їм для вступу до ВНЗ. Вивчають математику тому, що вона потрібна в повсякденному житті 51% школярів обох районів. Цікаво вивчати математику 34% і 43% респондентам відповідно першого та другого району. З твердженням про те, що вивчати математику змушують батьки, погодилися 17% учнів вказаних районів. Вивчають предмет, щоб отримати високі бали, 27% і 38% опитаних досліджуваних районів (діаграма 3).

Діаграма 3

^ Наскільки ти погоджуєшся

з такими твердженнями про математику (%)




Організація навчального процесу на уроках є ефективнішою, якщо вчитель може урізноманітнювати форми та методи навчальної діяльності таким чином, щоб стимулювати в учнів не лише інтерес до предмета, а й прагнення до самостійних форм навчання.

Підвищенню ефективності навчання учнів на уроках математики допомагають такі форми й методи як робота з однокласниками у групах (або парах), самостійне виконання індивідуальних завдань та складання задач із вивченої теми, розв’язування запропонованих учителем задач, яких немає в підручнику, робота за комп’ютером або з інтерактивною дошкою та використання математичних знань для вирішення життєвих ситуацій.

Слід зазначити, що 43% учнів загальноосвітніх класів вказаних районів самостійно виконують індивідуальні завдання, 57% дітей першого району та 39% респондентів другого району розв’язують задачі, запропоновані вчителями, яких немає в підручнику. Значна кількість (77%) анкетованих вказаних районів ніколи не працюють з інтерактивною дошкою, 47% опитаних школярів самостійно не складають задач із вивченої теми. Негативним є той факт, що аж 46% учнів як першого так і другого району списують з дошки задачу, розв’язану іншим однокласником (діаграма 4).

Діаграма 4

^ На уроках математики вчитель найчастіше пропонує тобі

такий вид діяльності (%)




Під час вивчення математики учні 9-х класів Білопільського та Тростянецького районів мають певні труднощі, які найчастіше пов'язані з тим, що не засвоєний попередній матеріал (73%), пропущені заняття з предмету (70%), погано розуміють, як викладено тему в підручнику (62%), не докладають зусиль у навчанні (37%), часто не виконують домашнє завдання або виконують рідко (34%), нецікаво вивчати математику (29%), і лише 20% опитаних не зрозуміле пояснення вчителя (діаграма 5).

Діаграма 5

^ Труднощі у вивченні математики

найчастіше пов’язані з тим, що (%)





Кожен учитель ставить перед собою мету: прищеплювати учням інтерес до предмета, активізувати й стимулювати ініціативу в навчанні, розумову й пізнавальну діяльність, вчити розмірковувати, виховувати свідоме ставлення до здобуття знань. Як на думку дев’ятикласників реалізуються ці завдання, свідчить аналіз їх відповідей на запитання анкети.

Якщо учні не зрозуміли теми, учитель математики ще раз доступно пояснює матеріал, пропонує виконати легші завдання, підбадьорює, щоб учні відчули впевненість, - так вважають 61% опитаних першого та другого районів.

Разом із тим аналіз відповідей питань анкети дає підстави стверджувати, що діалог у навчальному процесі зазвичай ініціюють самі учні. Переважна більшість школярів (72% і 65% відповідно) звертаються за допомогою до однокласників. Більше половини дітей (54%) як першого, так и другого району прагнуть допомоги батьків.

Працюють із репетитором 22% учнів першого та 15% дев’ятикласників другого району. Додатково самостійно вивчають теоретичний матеріал 54% респондентів обох районів, самостійно виконують більшу кількість тренувальних вправ 41% учнів першого району і 31% опитаних другого району. Проте негативним є той факт, що 21% і 15% учнів досліджуваних районів відповідно, даючи відповідь на це запитання, зазначили, що їх це не турбує (діаграма 6).

Діаграма 6

^ Якщо ти не розумієш тему з математики, то (%)





Під час моніторингового дослідження було проаналізовано 47 анкет вчителів математики загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів Білопільського та Тростянецького районів Сумської області.

Анкетуванням було охоплено 45% вчителів навчальних закладів, які розташовані в місті, та 55% опитаних - в сільській місцевості (таблиця 4, діаграма 7).


Таблиця 4

^ Розподіл кількості вчителів

Білопільського та Тростянецького районів

за місцем розташування навчального закладу


Загальна кількість респондентів

^ Місце розташування навчального закладу

Сільська місцевість

Місто

47

26

21



Діаграма 7

^ Розподіл кількості вчителів математики

Білопільського та Тростянецького районів

за місцем розташування навчального закладу (%)





У дослідженні взяли участь 62% вчителів математики вищої категорії, 19% - І категорії, 11% - ІІ категорії, 8% - спеціаліст (таблиця 5, діаграма 8).


Таблиця 5

^ Розподіл кількості вчителів математики

Білопільського та Тростянецького районів за кваліфікаційними категоріями


^ Загальна кількість

респондентів

Категорії

спеціаліст

ІІ категорія

І категорія

вища категорія

47

4

5

9

29


Діаграма 8

^ Розподіл кількості вчителів математики

Білопільського та Тростянецького районів

за кваліфікаційними категоріями (%)





Із опитаних педагогів 6% працюють у загальноосвітніх навчальних закладах до 5 років, 19% - від 5 до 10 років, 15% - від 11 до 20 років, 60% - більше 20 років (таблиця 6, діаграма 9).


Таблиця 6


^ Розподіл кількості вчителів математики

Білопільського та Тростянецького районів за педагогічним стажем




Загальна кількість респондентів

^ Педагогічний стаж

До 5 років

Від 5 до 10 років

Від 11 до 20 років

Більше 20 років

47

3

9

7

28



Діаграма 9

^ Розподіл кількості вчителів математики

Білопільського та Тростянецького районів

за педагогічним стажем (%)




Переважна більшість вчителів математики Білопільського та Тростянецького районів працюють за підручниками Г.П. Бевза «Алгебра», В. Кравчука «Алгебра» та А.П. Єршової «Геометрія», Г. Апостолової «Геометрія».

Анкетування засвідчило, що респонденти, досліджуваних районів, постійно застосовують усі із запропонованих в анкетах прийомів розвитку пізнавальних мотивів учнів (діаграма 10).

Діаграма10

^ Використання прийомів розвитку пізнавальних мотивів учнів (%)




Слід відзначити, що такі прийоми як зацікавленість змістом навчального матеріалу та процесом його вивчення на більшості уроках використовують у своїй діяльності 66% і 63% вчителів математики обох районів відповідно. Інформують про обов’язкові результати навчання на всіх уроках 47% вчителів першого району і 59% педагогів другого району.

Потрібно відмітити той факт, що 35% анкетованих вчителів одного із районів та лише 7% математиків іншого району на уроках звертаються до такого прийому як «ситуація успіху». Опору на життєвий досвід на більшості уроках використовують 57% і 47% педагогів першого та другого районів відповідно.

Значна кількість респондентів досліджуваних районів віддають перевагу фронтальним формам організації навчально-виховного процесу (47% і 65% відповідно), фронтально-індивідуальним (80% і 53%), індивідуальним ( 47% і 64%). Значно менше у своїй роботі використовують групові форми організації ( 20% і 29% вчителі першого і другого району відповідно). Прикрим є той факт, що нетрадиційні уроки майже всі педагоги обох районів проводять лише час від часу (97%) (діаграма 11).


Діаграма11

^ Використання форм організації навчального процесу (%)




Переважна більшість респондентів зазначила, що вони найчастіше використовують активні методи навчання на уроках математики не залежно від їх типу.

Більшість вчителів як першого, так і другого району, застосовують активні методи навчання на уроках засвоєння нових знань (75%) та засвоєння навичок і вмінь (82%). Причому пасивні методи навчання на цих уроках взагалі не використовуються педагогами одного із районів.

На уроках застосування знань, навичок і вмінь активні та інтерактивні методи навчання використовують вчителями обох районів майже однаково - 53% і 47% відповідно.

Інтерактивні методи навчання найбільше використовуються вчителями одного із району на уроках узагальнення та систематизації знань (88%). Пасивні методи навчання використовуються на уроках контролю та корекції знань, навичок і вмінь 33% педагогів досліджуваного району та 41% вчителів іншого району (діаграма 12).

Діаграма12

^ Використання методів навчання відповідно до типу уроку (%)





Результати опитування засвідчили, що переважна більшість учителів найчастіше на уроках залучають учнів до роботи з підручником та додатковою літературою (87% і 65% респондентів першого та другого району відповідно), до самостійного розв’язання завдань - 69% педагогів обох районів, взаємоперевірок та взаємооцінок - половина опитаних, досліджуваних районів. Такий вид діяльності як виконання експериментальних завдань не використовують 3% педагогів першого району та 18% опитаних другого району, час від часу – 85% респондентів як першого, так і другого району (діаграма 13).

Діаграма13


^ Залучення учнів до різних видів діяльності (%)





Однією із складових частин моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів була контрольна робота. За основу змісту завдань була взята програма з математики для загальноосвітніх навчальних закладів. Це забезпечило єдині вимоги до учнів, які навчалися за різними підручниками. Написання роботи тривало 45 хвилин (один урок).

За рівнем складності завдання контрольної роботи розподілялися на легкі (їх мали виконати не менше ніж 60% учнів), оптимальні (від 35 до 60%) та складні (не більш як 35% учнів).

Завдання роботи були представлені у двох варіантах. Кожен варіант складається з чотирьох рівнів (початкового, середнього, достатнього, високого).

У першому рівні (початковому) було запропоновано 8 завдань з вибором однієї правильної відповіді. Цими завданнями перевірялися знання й уміння учнів застосовувати навчальний матеріал у стандартних ситуаціях (розпізнавати певні математичні об’єкти, розв’язувати завдання, застосовуючи означення математичних понять, властивості, ознаки, теореми тощо).

Наступні три частини роботи, а саме середній, достатній, високий рівні складались з завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Для розв’язання завдань відкритої форми від дев’ятикласників вимагалися вміння застосовувати засвоєний навчальний матеріал в ускладнених ситуаціях, а саме визначати спосіб розв’язування, вводити позначення невідомої величини, записувати послідовні логічні дії та пояснення, робити посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження, обґрунтовувати спосіб розв’язування, робити висновки тощо.

Відповіді на завдання контрольної роботи учні записували в бланк відповідей. Завдання відкритої форми перевіряли вчителі математики загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського та Тростянецького районів (таблиця 7).

Таблиця 7


^ Система нарахування балів за правильно виконане завдання для оцінювання робіт учнів



Номер завдань

Кількість балів

Усього

1-8

По 0,5 бала

4 бала

9-10

По 1 балу

2 бала

11-14

По 2 бали

6 балів

Усього балів

12 балів


Для виконання завдань першого (початкового) рівня (1-8 завдання) учні повинні знати правила виконання дій над степенями з цілими показниками та його властивості; основну властивість дробу; означення розв’язку системи двох лінійних рівнянь із двома змінними; алгоритм розв’язання системи двох лінійних рівнянь із двома змінними; означення функції та її елементів, властивості функції; означення нерівності та її елементів; означення тангенса; значення синуса і косинуса для кутів 00, 900, 1800; теорема Піфагора; розв’язання трикутників.

Для правильного розв’язання завдань відкритої форми (середній, достатній, високий) рівні (9-14 завдання) від учнів вимагалося вміння застосовувати засвоєний навчальний матеріал в ускладнених ситуаціях. Діти повині мати уявлення про рівняння, способи їх розв’язання; види задач, які стосуються розв’язання трикутників; теорему синусів; означення функції, область визначення функції, область значення функції; розв’язання текстових задач за допомогою складання рівняння; теорему Вієта; квадратичну функцію; формули площи трикутника.

Аналіз розподілу балів за контрольну роботу засвідчує, що лише 11% учнів першого району та 8% - другого району правильно виконали всі завдання або допустилися незначних помилок, тобто отримали оцінку 10-11 балів. Разом із тим були школярі, які продемонстрували дуже низький рівень навчальних досягнень (1-3 бали): таких виявилося 10% девятикласників одного із району та 13% учнів іншого району. Найбільша кількість учнів (48% і 53% відповідно) отримали оцінку середнього рівня (4-6 балів), на достатньому рівні (7-9 балів) з завданнями контрольної роботи впоралися 31% і 26% девятикласників досліджуваних районів відповідно (діаграма 14).


Діаграма 14


^ Розподіл результатів контрольної роботи учнів

загальноосвітніх класів за 12-бальною шкалою (%)





Статистичні дані щодо правильного виконння кожного із завдань контрольної роботи моніторигового дослідження наведені в діаграмі 15.


Діаграма 15


^ Розподіл результатів контрольної роботи учнів

загальноосвітніх класів по кожному завданню (%)





Аналіз робіт показав, що із завданнями першого (початкового) рівня (1-8 завдання) впоралися 83% опитаних обох районів, середнього рівня (9-10 завдання) – 50% і 44% респондентів відповідно, достатнього (11-12 завдання) – 32% і 17% школярів першого та другого районів і високого (13-14 завдання) – 12% одного із районів та лише 6% іншого району від загальної кількості досліджуваних дітей (діаграма 16).


Діаграма 16


^ Розподіл результатів контрольної роботи виконали учні

по рівням завдань, які виконали учні (%)





Про рівень навчальних досягнень учнів 9-х класів та якість засвоєння ними змісту навчальних програм із математики певною мірою свідчить оцінка з алгебри та геометрії за перший семестр 2011-2012 навчального року. Можна відмітити той факт, що суттєвих відмінностей між семестровими оцінками учнів та контрольною роботою не спостерігається (діаграма 17).

Проте було виявлено, що окремі вчителі досліджуваних районів не достатньо об’єктивно оцінили контрольні роботи запропоновані школам для моніторингового дослідження. Так, більше половини робіт достатнього і високого рівня були всередньому завищенні на 1-1,5 бали, що виявили під час детального аналізу наданих робіт в Сумському ОІППО. Також не всі вчителі вказаних районів перевіряли роботи згідно сучасних вимог щодо перевірки письмових робіт з математики, що значно ускладнило процес узагальнення дослідження.


Діаграма 17


^ Розподіл оцінок контрольної роботи

та оцінок за перший семестр з алгебри, геометрії (%)





Проблема психофізіологічних відмінностей між хлопцями та дівчатами завжди детально вивчалася науковцями. Відомий факт, що хлопці краще запам’ятовують графічний матеріал, ніж вербальний, а дівчата однаково запам’ятовують обидва. Щодо загального інтелекту, то зазвичай статевих відмінностей не спостерігається. Проте загальний інтелект хлопців має чітко виражену структуру, а інтелект дівчат – слабо інтегрований. Статевих відмінностей немає також щодо обчислювальних здібностей, хоча перевага дівчат помітна в розв’язуванні завдань з арифметики, а хлопців – у сфері обчислень (діаграма 18).


Діаграма 18

^ Розподіл результатів оцінок

контрольної роботи за статевим показником учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (%)





У цілому учні обох статей виявляють однаковий інтерес як до самої навчальної діяльності, так і до її оцінювання. Водночас дівчата перевершують хлопців у прагненні досягти реальних успіхів упродовж усього періоду навчання в школі. Ці факти підтверджуються результатами контрольної роботи й анкетування учнів.

Тенденції виконання завдань контрольної роботи дівчатами та хлопцями у Білопільському та Тростянецькому районах зберігається. Так, у загальноосвітніх класах дівчат, які виконали завдання контрольної роботи на бали, що відповідають високому рівню навчальних досягнень, дещо більше, ніж хлопців відповідно: 8% і 4% опитаних. Це свідчить лише про сумлінніше ставлення дівчат до навчання. Отримали за контрольну оцінки на достатньому рівні майже однакова кількість дівчат і хлопців (відповідно 15% і 14% опитаних), на середньому рівні дівчата мали менше оцінок, ніж хлопці (20% і 30%). На низькому рівні виконали роботу 5% дівчат і 9% хлопців.


Висновки

за результатами моніторингового дослідження


Результати дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх начальних закладів Білопільського та Тростянецького районів дають підстави для таких висновків.

  1. Школярі усвідомлюють те, що математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки й впливає на інтелектуальний розвиток особистості.

  2. Значна частина дев’ятикласників зазначили, що математика знадобиться їм у майбутній професійній діяльності.

  3. Переважна більшість дітей погано розуміють, як викладено тему в підручнику з математики.

  4. Найчастіше при виникненні труднощів у вивченні математики учні звертаються до однокласників, вчителя та батьків. З репетитором займається незначна кількість опитаних.

  5. У 21% учнів першого району та 15% анкетованих учнів другого району немає прагнення долати труднощі, які виникають у вивченні предмету.

  6. Серед прийомів розвитку пізнавальних мотивів вчителі найбільш уваги приділяють зацікавленості змістом і процесом вивчення навчального матеріалу. Значно менше використовують опору на життєвий досвід.

  7. Учителі рідко використовують на уроках сучасні технічні засоби навчального призначення.

  8. На уроках математики переважають фронтальні та фронтально-індивідуальні форми організації навчального процесу. Групові форми використовуються лише на деяких уроках.

  9. Активні методи навчання найчастіше використовуються вчителями досліджуваних районів на уроках засвоєння нових знань, уроках засвоєння навичок і вмінь. Інтерактивні – на уроках узагальнення та систематизації знань. Пасивні форми використовуються лише на уроках контролю та корекції знань.

  10. Більшість вчителів залучають школярів до взаємооцінок та взаємоперевірок, самостійного розв’язання завдань, роботи з підручниками.

  11. На уроках вчителі найчастіше пропонують учням такий вид діяльності як фронтальна робота.

  12. В ході дослідження було виявлено формальне відношення окремих вчителів районів до перевірки контрольних робіт, а саме: не було проведено по елементного аналізу кожного завдання; не завжди була виставлена оцінка за роботу; деякі оцінки достатнього та високого рівня були дещо завищенні.

  13. Засвоєння учнями програмового матеріалу з математики відповідає переважно середньому та достатньому рівням навчальних досягнень.

  14. Спостерігається низький рівень умінь розв’язувати текстові задачі, а саме відсутність навичок складання моделей до них та логічного обґрунтування етапів розв’язання.

  15. Відсутність у деяких учнів уявлень про функціональну залежність між змінними, умінь виконувати найпростіші перетворення графіків функцій та навичок характеризувати їхні властивості.

  16. Недостатня сформованість навичок застосовувати властивості числових нерівностей для зображення геометричної інтерпретації множини розв’язків.

  17. Низький рівень сформованості уявлень про рівняння та нерівність з одним та з двома невідомими як математичні моделі реальних відношень між величинами.

  18. В ході дослідження було виявлено, що на високому рівні виконали завдання більше дівчат, ніж хлопців. На достатньому та середньому рівні успішно справилися з завданням майже однакова кількість дівчат і хлопців. Отримали оцінку початкового рівня у два рази більше хлопців, ніж дівчат.

Рекомендації

за результатами моніторингового дослідження


Результати дослідження дають змогу сформулювати практичні рекомендації для вчителів ЗНЗ, адміністрації ЗНЗ.

  1. Проаналізувати та обговорити на засіданнях шкільних методичних об’єднань учителів математики результати моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського та Тростянецького районів.

  2. Плануючи роботу на наступний навчальний рік, передбачити час на ґрунтовніше вивчення навчальних тем, завдання з яких викликали в учнів труднощі під час контрольної роботи.

  3. Передбачити в планах роботи районних (міських) методичних об’єднань обмін досвідом стосовно роботи за підручниками різних авторів.

  4. Надалі, вчителям об’єктивно оцінювати контрольні роботи для проведення моніторингового дослідження.

  5. Адміністрації шкіл необхідно посилити мотивацію вчителів математики до творчої активності, до педагогічних інновацій у практиці, до засвоєння передового педагогічного досвіду у своїй роботі. Діяти за принципом: творчий педагог виховує творчого учня.

  6. Керівникам закладів освіти доцільно знайти можливість поповнити навчальні заклади методичною літературою та періодичними виданнями з математичних дисциплін, працювати над створенням сучасної інформаційної бази, з метою висвітлення робіт кращих учителів математики, забезпечити доступ до мережі Інтернет.

  7. У навчальній роботі педагогам використовувати особистісно-орієнтований підхід до учнів: від «роботи на всіх» до «роботи на кожного».

  8. Спрямовувати діяльність вчителів на розвиток критичного мислення учнів.

  9. На уроках та в позаурочний час створювати умови для стимулювання зацікавленості учнів у вивченні математики.

  10. Спрямовувати роботу вчителів-математиків на модернізацію навчального процесу з використанням мультимедійних технологій.

  11. Ширше використовувати сучасні технічні засоби навчального призначення.

  12. Доцільно вчителям районів застосовувати індивідуальний підхід при визначенні завдань та видів діяльності під час планування уроків математики для різних класів.

  13. Активізувати роботу вчителів щодо формування навичок логічного мислення. З цією метою застосувати дослідницько-пошукові, експериментальні завдання.

  14. Налагодити роботу з учнями, які мають недостатню мотивацію вивчення математичних дисциплін у школі, намагатися подолати негативні тенденції щодо відчуженості знань, пов’язати знання, які набувають учні із життям.

  15. Більше уваги приділяти реалізації одного із найважливіших принципів навчання суть якого полягає в опорі на життєвий досвід учнів.

  16. Відмовитися від пасивних методів навчання на уроках, та використовувати активні, інтерактивні методи.

  17. Вчителям більше використовувати на уроках групові форми організації навчально-виховного процесу.

  18. Урізноманітнювати форми та методи контролю навчальної діяльності учнів.

  19. Посилити увагу до формування в учнів навичок: виконання дій із раціональними числами; розв’язування рівнянь і нерівностей з одним та двома невідомими; застосування властивостей числових нерівностей до оцінювання значень виразів; виконання найпростіших перетворень графіків функцій; розв’язування текстових задач.

Схожі:

Інформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумського оіппо було проведено дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області
Проблема якості освіти є однією з найбільш актуальних не лише в межах окремої країни, а й для освітньої системи світу у цілому, адже...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Сумського оіппо у лютому березні 2014 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського оіппо було проведено...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумської облдержадміністрації від 13. 09. 2013 №693-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Лебедин та
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Сумського оіппо було проведено дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського району та м....
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в знз лебединського, Кролевецького районів
Сумської облдержадміністрації від 23. 09. 2010 №723 «Про проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в загальноосвітніх...
Інформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів
Сумського оіппо у жовтні листопаді 2013 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського оіппо було проведено...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи