Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради




Скачати 183.23 Kb.
НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради
Дата13.09.2012
Розмір183.23 Kb.
ТипДокументи



Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в

Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському НВК «спеціалізована школа І-ІІ ступенів - ДНЗ» Конотопської районної ради


Важливим показником розвитку суспільства є гуманне й турботливе ставлення до дітей з особливими потребами, які не мають змоги вести повноцінне життя. Їхні проблеми завжди актуальні не зважаючи на те, що держава намагається розв’язувати їх через адаптацію в суспільстві.

У сучасних умовах українські діти з вадами розвитку практично не мають права на рівний доступ до освіти, вони, як правило, навчаються у спеціальних навчально-виховних закладах або їх навчання здійснюється вдома. У таких умовах процес соціалізації відбувається однобічно, ізольованість дитини відбивається в усіх сферах її життя і не дає можливості реалізувати ті здібності і таланти, які у неї є. Практика роботи з такими дітьми вказує на те, що кожен із них може адаптуватися у суспільстві, приносити йому користь, вести повноцінне життя у колі ровесників та друзів. Таким чином, основним завданням держави та освітніх установ в цьому напрямку стає створення відповідних умов для розвитку таких дітей, інакше Україна не може претендувати на звання держави, яка вважає пріоритетом гуманізм та демократію.

Сьогодні важливим є усвідомлення того, що всі діти, незалежно від стану їхнього здоров’я та фізіологічних особливостей можуть і повинні мати рівний доступ до якісної освіти, а особливо до звичайного, повноцінного людського спілкування. У розвинених країнах діти з особливими потребами мають можливість навчатися у школах разом зі здоровими дітьми. Така форма освіти називається інклюзивною. Завданнями школи є не тільки створення умов для розвитку хворих дітей у здоровому середовищі однолітків та формування толерантного відношення до них з боку батьків, учителів та учнів, а й досягнення повної освітньої інтеграції, що незмінно веде до прогресу. З огляду на це, питанню впровадження інклюзивного та інтегрованого навчання значну увагу приділяють науковці та педагоги-практики.

На виконання наказів управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 23.09.2010 № 721 «Про проведення моніторингового дослідження щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Сумської області», від 07.10.2011 № 746 «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2011-2012 навчальному році» працівниками навчально-методичного відділу моніторингу якості освіти було проведено вищезазначене дослідження у Дубов’язівському НВК «спеціалізована школа І-ІІІ ступенів-ДНЗ» Конотопської районної ради та Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 (І етап – жовтень 2010 рік, ІІ етап – квітень 2011 рік, ІІІ етап – квітень 2012 рік).


^ Основними завданнями проведеного дослідження стали:


  1. Вивчення особливості оцінювання процесу інклюзії адміністрацією шкіл, учителями та виявлення перешкод щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання.

  2. Дослідження соціально-емоційного, когнітивного, творчого та фізичного розвитку дітей з обмеженими можливостями здоров’я.

  3. Дослідження соціальної адаптації основних учасників освітнього процесу в умовах інклюзивного та інтегрованого навчання.

  4. Вивчення ефективності виховної роботи щодо комунікативних навичок та творчого розвитку дітей з обмеженими можливостями здоров’я в загальноосвітньому навчальному закладі.

  5. Аналіз особливостей ставлення громадськості (батьків, здорових дітей, учителів) до процесу інтеграції дітей з обмеженими можливостями здоров’я в загальноосвітню школу.

Відповідно до поставлених цілей було визначено наступний інструментарій дослідження:

1. Інструменти збирання інформації:

а) Анкета 1 (для учнів) «Ставлення підлітків до дітей-інвалідів та дітей з обмеженими фізичними та (або) розумовими можливостями»;

б) Анкети 2 (для керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів, які працюють з дітьми з обмеженими фізичними та (або) розумовими можливостями);

в) Анкета 3 (для вчителів, які працюють з дітьми з обмеженими розумовими можливостями) (не використовувалась у Сумській ЗОШ №8);

г) Анкета 4 (для вчителів, які працюють з дітьми з обмеженими фізичними та (або) розумовими можливостями);

д) Анкета 5 (для дітей з обмеженими фізичними можливостями);

е) Анкета 6 (для батьків, які виховують дітей з обмеженими можливостями).

є) Таблиця 1 «Рівень навчальних досягнень учнів».

2. Засоби первинної обробки даних – підсумкові таблиці.

3. Засоби ілюстрування результатів – діаграми, підсумкові таблиці.

У дослідженні взяли участь наступні категорії респондентів: керівники ЗНЗ – 2 особи, учителі, які працюють з учнями з обмеженими фізичними та розумовими можливостями – 31, здорові учні – 80, учні з обмеженими фізичними можливостями – 2, батьки учнів з обмеженими фізичними можливостями – 2, учні з обмеженими розумовими можливостями – 5 (ІІІ етап), батьки учнів з обмеженими розумовими можливостями – 5 (таблиця 1).


Таблиця 1

^ Вибірка дослідження


Назва закладу

Кількість респондентів

Керівники ЗНЗ

Учителі, які працюють з учнями з обмеженими можливостями

Здорові учні

Учні з обмеженими можливостями

(за ІІІ етапом)

Батьки учнів з обмеженими можливостями

Сумська

ЗОШ І-ІІІ ст.№8

1

10

60

2

2

Дубов’язівський НВК

1

21

20

5

5

Всього

2

31

80

7

7


Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів та вчителям, які брали участь у дослідженні, було запропоновано визначати ступінь перешкод зазначених факторів для впровадження інклюзивного та інтегрованого навчання. Результати анкетування свідчать про те, що у порівнянні з І етапом дослідження, респонденти найчастіше зазначають саме на відсутність перешкод, ніж на їх наявність. Так, на думку респондентів, такі фактори, як непристосованість навчальних приміщень до потреб учнів з особливими потребами, побоювання того, що учням з особливими потребами буде причинена шкода з боку здорових дітей, велика наповнюваність класів, неврахування навчальними програмами потреб дітей з обмеженими можливостями та відсутність стимулювання педагогів, які працюють з дітьми з особливими потребами не є факторами, що перешкоджають запровадженню зазначеного навчання (порівняно з І етапом – ці фактори зазначались, як перешкода).

Факторами, які не є перешкодою щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання, на думку респондентів, виступають: опір батьків здорових учнів тому, що поряд з їх дітьми навчатимуться учні з особливими потребами; неприйняття здоровими учнями дітей з особливими потребами.

Щодо недостатньої підготовки спеціалістів для роботи з дітьми з особливими потребами в умовах загальноосвітнього начального закладу та в цілому недостатньої кількості фахівців для роботи з такими учнями, як і у І, так і у ІІІ етапі респонденти зазначили можливою перешкодою (ІІІ етап – зазначили 30% респондентів).

Проведене анкетування серед учнів 9-11 класів дозволило дати оцінку ставленню підлітків до дітей з особливими потребами та виявити їх готовність до соціальної інтеграції з дітьми-інвалідами.

Результати опитування свідчать про те, що більшість учнів-респондентів (88% – І етап, 71% – ІІІ етап) добре, зі співчуттям відносяться до дітей з обмеженими можливостями. При цьому на питання «У якій школі найкраще було б навчатися дітям з обмеженими можливостями здоров’я?» учні зазначили:

  • «у спецшколах» (20% – І етап, 24% – ІІІ етап);

  • «у спецкласах масових шкіл» (25% – І етап, 31% – ІІІ етап);

  • «удома» (11% – І етап, 10% – ІІІ етап);

  • «в звичайних класах масової школи» (44% – І етап, 35% – ІІІ етап) (діаграма 1).



Діаграма 1


^ У якій школі найкраще було б навчатися дітям з обмеженими фізичними та (або) розумовими можливостями





Серед позитивних рис особистості, що притаманні дітям з обмеженими можливостями, учні-респонденти вказали: доброзичливість, наполегливість у досягненні мети, терпіння; серед негативних – недовіру до інших, жалісливість, заздрість, брак ініціативи (таблиця 1, діаграма 2).


Таблиця 1


Риси особистості дітей з обмеженими можливостями

Етапи дослідження

І етап

ІІІ етап

Позитивні риси

Доброзичливість

48%

46%

Наполегливість

31%

30%

Терпіння

19%

31%

Негативні риси

Недовіра до інших

48%

39%

Брак ініціативи

22%

19%

Заздрість

14%

15%

Жалісливість

14%

31%



Діаграма 2


^ Позитивні та негативні риси особистості дітей

з обмеженими можливостями

(за анкетами здорових учнів)





Позитивно ставляться до того, щоб дитина з обмеженими фізичними та (або) розумовими можливостями була їх сусідом, родичем, однокласником, другом – 63% учнів (І етап) та 60% (ІІІ етап), а зазначають, що таким учням потрібні пільги під час вступу до ВНЗ – 21% респондентів (І етап) та 28% (ІІІ етап), лікуванні – 50% (І етап) та 53% (ІІІ етап), у транспорті – 27% (І етап) та 23% (ІІІ етап).

Більшість учнів, як і у І, так і у ІІІ етапі впевнені, що для повноцінного, активного розвитку дітей з особливими потребами при школах потрібно створювати спеціальні центри, де вони мали б можливість спілкуватися зі здоровими дітьми.

Для розвитку особистості дитини, яка має фізичні вади учителі-респонденти вважають найбільш важливими:

  • спільну колективну працю та навчання зі здоровими однолітками (49% – І етап, 47% – ІІІ етап);

  • розвиток комунікативних здібностей (39% – І етап, 32% – ІІІ етап);

  • можливість соціальної адаптації (44% – І етап, 63% – ІІІ етап);

  • можливість творчого самовираження (32% – І етап, 52% – ІІІ етап); (діаграма 3).



Діаграма 3


Напрями розвитку особистості дитини з особливими потребами





Упродовж навчального року, учителі спрямовують діяльність дітей на такі способи самовираження, як:

  • малювання (І етап – 40%, ІІІ етап – 54%);

  • складання оповідань, віршів (І етап – 45%, ІІІ етап – 27%);

  • конструювання (І етап – 7%, ІІІ етап – 22%);

  • рукоділля (І етап – 10%, ІІІ етап – 50%).


Крім того, з метою покращення соціальної адаптації дітей з обмеженими можливостями  вчителі-респонденти  проводять індивідуальні бесіди, залучають дітей до екскурсій, конкурсів, концертів, тематичних заходів під час проведення предметних тижнів, проводять тренінги. Всі учителі відзначають, що діти із задоволенням виконують класні доручення, беруть участь у позакласних та позашкільних заходах, суспільно-корисних справах (прибиранні кабінету, території школи тощо).

На думку всіх учителів-респондентів здорові діти цілком позитивно та дружньо ставляться до дітей з обмеженими фізичними (розумовими) можливостями. При цьому вони зазначають, що результативність навчання дітей, у порівнянні з І етапом дослідження, покращилася, самооцінка дітей значно підвищилась – вони з готовністю йдуть на контакт з учителями та однолітками. З метою кращої адаптації дітей з обмеженими можливостями до шкільного освітнього середовища, покращення комунікативних умінь та навичок спілкування, учителі продовжують використовують такі форми та методи навчання, як уроки-ігри, уроки-подорожі, екскурсії, походи. Діти активно залучаються до групової роботи та інтерактивних вправ.

За період проведення дослідження в емоційно-вольовій сфері дітей с обмеженими фізичними можливостями (Сумської ЗОШ І-ІІІ ступенів №8) відбулися певні зміни: підвищилась їх самовпевненість, рівень комунікабельності, вони із задоволенням спілкуються з однолітками, діти стали більш відкритими, краще адаптуються до роботи на уроці, швидше звикають до ритму уроку, позитивно ставляться до навчання, адекватно реагують на зауваження вчителя.

Учнями найбільш вдало засвоюється матеріал естетично-практичного напрямку – діти навчаються на достатньому рівні. Проте, навчальний матеріал природничо-математичного та гуманітарного циклів предметів засвоюється учнями на середньому рівні.

На думку всіх учителів-респондентів здорові діти цілком позитивно та дружньо ставляться до дітей з обмеженими розумовими можливостями. При цьому 67% учителів зазначають, що результативність навчання дітей, які мають вади розумового розвитку, у порівнянні з І етапом дослідження, покращилася, самооцінка дітей значно підвищилась (зазначила половина респондентів) – вони з готовністю йдуть на контакт з учителями та однолітками.

З метою кращої адаптації дітей з обмеженими розумовими можливостями до шкільного освітнього середовища, покращення комунікативних умінь та навичок спілкування, учителі продовжують використовують такі форми та методи навчання, як уроки-ігри, уроки-подорожі, екскурсії, походи. Діти активно залучаються до групової роботи та інтерактивних вправ.

Учні із задоволенням слухають музику, співають, малюють, вдаються до музичної та художньої імпровізації. Це все сприяє тому, що за період навчання в загальноосвітньому навчальному закладі в емоційно-вольовій сфері дітей з обмеженими розумовими можливостями відбуваються певні зміни: вони із задоволенням спілкуються с однолітками, краще адаптуються до роботи на уроці, швидше звикають до ритму уроку, позитивно ставляться до навчання, адекватно реагують на зауваження вчителя. Учні, як зазначили вчителі, стали більш впевнені у собі, емоційно стабільні, урівноважені.

Висновок про особливості прогресу розвитку дітей з обмеженими розумовими можливостями за період їхнього навчання в загальноосвітній школі здійснювався на основі узагальнення даних анкетування, що було запропоновано учителям, які працюють з дітьми з обмеженими розумовими можливостями. В анкеті фіксувалися різноманітні поведінкові та діяльнісні прояви дітей, що охоплювали такі основні сфери їхнього розвитку: соціально-емоційну, когнітивну, мовленнєву, творчу та характеристики фізичного розвитку. Анкета дала змогу зафіксувати ступінь володіння дитиною тією чи іншою якістю (початкова стадія, стадія розвитку, стадія частого та постійного прояву). Описаний підхід дав можливість порівняти отримані результати щодо особливостей розвитку дітей та прогнозувати подальші зміни.

Як свідчать отримані результати, ступінь прояву вищезазначених сфер розвитку дитини з обмеженими розумовими можливостями є різним і коливається від початкової стадії до стадії постійного прояву. До того ж, як виявилось у дослідженні, різні вчителі дають одній і тій самій дитині іншу оцінку в залежності від власного сприйняття зазначених учнів.

Так, найкращі показники характеризують соціально-емоційну та творчу сферу. Більшість учителів (74%) зазначили, що соціально-емоційно сфера дітей, які досліджувались, знаходиться на достатньо високому рівні розвитку. Діти проявляють дружнє ставлення до інших, привітні, із задоволенням беруть участь у спільних іграх. Більшість учнів адекватно реагують на зауваження (зазначили 80% учителів), виявляючи доброзичливість при спілкуванні. Учителі відповіли, що всі діти привітні та готові до спілкування. Проте, найгірші показники учні демонструють при виявленні інтересів до навчальних видів діяльності. Як показало дослідження, найбільш суттєві зміни за період дослідження відбулися в уміннях учнів працювати самостійно та приймати власні рішення. Так, у 30% учнів зазначене вище вміння проявляється часто, а в стадії формування – у 60% учнів.

Творчий розвиток дітей з обмеженими розумовими можливостями носить зазвичай пасивний характер, що проявляється в слуханні музики, оповідань, загадок. Проте, окремі учні із задоволенням самостійно малюють, у їх роботах переважають яскраві кольори, які сповнені добрими почуттями. Поряд з цим, велика кількість учителів (55%) зазначають, що переважна більшість дітей не здатна творчо самостійно працювати (даний напрям знаходиться у дітей лише у процесі розвитку), їм важко передавати перспективу, дотримуватися об’єму та заданих пропорцій.

Результати анкетування свідчать про те, що половина з опитаних учителів зазначають, що зацікавленість учнів з обмеженими розумовими можливостями щодо вивчення нового матеріалу зросла у порівнянні з І етапом дослідження. Покращилися уміння порівнювати кількість за унаочненням, орієнтуватися у просторі, удосконалилося просторове уявлення, уміння узагальнювати. Проте, як і було виявлено раніше – логічне мислення, уміння перетворювати величини, знаходяться лише у процесі розвитку (початкову стадію цих показників має відповідно третина учнів, що краще, у порівнянні з І етапом). Цей факт говорить про певні позитивні зрушення показників когнітивного розвитку дітей з обмеженими розумовими можливостями. Щодо пізнавальної сфери у більшості учнів, як зазначили вчителі, вона знаходиться лише у процесі розвитку. Діти читають, розуміють текст, проте роблять велику кількість орфографічних та пунктуаційних помилок, мають великі труднощі з виконанням математичних дій. Половина учителів відповіли, що діти мають низький рівень розвитку умінь розв’язувати задачі і рівняння. Уміння розрізняти природні явища в учнів виявляється часто (зазначили 60% учителів), учні мають уявлення про навколишній світ (відповіли 72% педагогів).

Учнями найбільш вдало засвоюється матеріал естетично-практичного напрямку – діти навчаються, в основному, на середньому та достатньому рівнях. Проте, навчальний матеріал природничо-математичного циклу предметів засвоюється учнями з обмеженими розумовими можливостями переважно на середньому рівні.

Щодо фізичного розвитку, то антропометричні та біометричні дані, розвиток основних рухів, рівень фізичних якостей за показниками формування постави у всіх учнів у цілому відповідає віковим та фізіологічним нормам на відміну від учнів з обмеженими фізичними можливостями.

Аналізуючи результати опитування учнів з обмеженими фізичними можливостями, слід зазначити, що вини глибоко переконані, що навчатися повинні у звичайному класі масової школи. На цьому наголошують також і батьки учнів. Діти із задоволенням відвідують школу, але під час навчання, як зазначили учні, у них виникають непорозуміння саме з однолітками, а головною проблемою, з якою вони стикаються – є нестача їх власної ініціативи. Діти з обмеженими фізичними можливостями мають доручення в класі, але трапляються випадки, коли вони відмовляються від доручень або участі в позакласних заходах. Це пов’язано з тим, що учні не бажають брати на себе відповідальність. Учні мають друзів серед однолітків, до яких часто звертаються за допомогою та порадою під час виникнення труднощів у навчанні. Як відзначають діти: труднощів під час спілкування з однолітками у них не виникають.


Аналізуючи результати опитування батьків, які виховують дітей з обмеженими розумовими можливостями, слід зазначити, що частина їх глибоко переконана, що їх діти мають навчатися зі своїми здоровими ровесниками. Проте, якщо у І етапі всі батьки дітей з обмеженими розумовими можливостями «цілком погоджуються» з ідеєю інклюзії, то у ІІІ етапі половина батьків не погоджуються з тим, що для їхніх дітей кориснішим є навчання в інтегрованому, а не в ізольованому середовищі. Крім того, ці батьки не впевнені, що перебування дитини в такому середовищі сприяє покращенню знань і навичок їх дітей. Але всі батьки згодні з тим, що навчання дітей в масовій школі сприяє збагаченню досвіду спілкування та знаходженню нових друзів.

Результати опитування батьків учнів з обмеженими фізичними можливостями свідчать про те, що батьки переконані у тому, що перебування дитини в неізольованому середовищі, а в звичайному класі сприяє покращенню знань і навичок, збагаченню досвіду спілкування та знаходженню нових друзів. Батьки, як учасники процесу інтеграції, мають змогу постійно отримувати інформацію про сильні та слабкі сторони своєї дитини. Вони відчувають себе активними учасниками процесу інтеграції учнів в загальноосвітню школу та вважають освітнє середовище навчального закладу безпечним для своєї дитини. Таким чином, батьки учнів з обмеженими фізичними можливостями переконані, що найсприятливішими умовами для виховання і навчання їхніх дітей є звичайні школи.


Висновки


На шляху розвитку демократичного освітнього простору України проблема формування позитивної громадської думки щодо інклюзивної освіти посідає одне з найважливішим місць. Досягнення повної інтеграції дітей, які мають певні вади розвитку вимагає від держави не тільки надання комплексу медичних послуг, забезпечення фізичного простору для дітей з обмеженими можливостями здоров’я, а й психолого-педагогічної та методичної допомоги всім суб’єктам педагогічного процесу (дітям, батькам, соціально-педагогічним працівникам).

Проведене дослідження показало:

  1. Інклюзивне навчання в області знаходиться на шляху свого становлення.

  2. З метою впровадження державної політики щодо забезпечення рівного доступу всіх громадян до якісної освіти, педагогічними працівниками проводиться цілеспрямована робота щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання: формується позитивна громадська думка щодо залучення дітей з обмеженими можливостями до навчання у масових школах, робота шкіл спрямовується на виховання толерантного ставлення до дітей з обмеженими можливостями здоров’я.

  3. Всі категорії респондентів позитивно ставляться до впровадження інклюзивної та інтегрованої освіти.

  4. Для розвитку особистості дитини, яка має фізичні вади учителі-респонденти вважають найбільш важливими: спільну колективну працю та навчання зі здоровими однолітками; можливість соціальної адаптації; творчого самовираження; розвиток комунікативних здібностей.

  5. Щодо визначення факторів, що перешкоджають запровадженню інклюзивного та інтегрованого навчання, то у порівняння з І етапом дослідження, респонденти найчастіше зазначають саме на відсутність таких перешкод, ніж на їх наявність.

  6. Як і у І, так і у ІІІ етапі респонденти зазначили можливою перешкодою щодо запровадження інклюзивного навчання недостатню підготовку спеціалістів для роботи з дітьми з особливими потребами в умовах загальноосвітнього начального закладу та в цілому їх недостатню кількість (І етап – 68% респондентів, ІІІ етап – 30%).

  7. Більшість здорових учнів психологічно готові до впровадження інклюзивної освіти і вважають за потрібне – існування пільг для дітей з обмеженими можливостями здоров’я.

  8. Незважаючи на те, що учні зі співчуттям, добре відносяться до дітей з обмеженими можливостями здоров’я, тільки 35% дітей відповіли, що навчатися таким учням краще у звичайних класах масової школи.

  9. Учителі-респонденти зазначають, що результативність навчання більшості дітей, у порівнянні з І етапом дослідження, покращилася, самооцінка – значно підвищилась, діти із задоволенням спілкуються з однолітками.

10. Найкращі показники характеризують соціально-емоційну та творчу сферу  дітей з обмеженими розумовими можливостями.

  1. Батьки учнів з обмеженими фізичними можливостями  переконані у  необхідності навчання їх дітей у масових школах та вважають навчальне  середовище загальноосвітнього навчального закладу  безпечним для своїх дітей. При цьому, батьки учнів відчувають себе  активними учасниками навчально-виховного процесу закладу, в якому  навчаються їх діти.

12. Щодо батьків, які виховують дітей з обмеженими розумовими можливостями, то у порівняні з І етапом дослідження зменшила кількість батьків, які «цілком погоджуються» з ідеєю інклюзії.

  1. Усі батьки відзначають позитивні зміни в поведінці власних дітей: зростання інтересу до спілкування з однолітками, упевненості у власних силах, бажання відвідувати навчальний заклад.



Рекомендації


  1. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, адміністрації, учителям:

  • продовжити сприяти формуванню позитивної громадської думки щодо інклюзивної освіти та працювати над створенням достатнього навчально-методичного забезпечення її впровадження;

  • своєчасно забезпечувати батьків дітей з особливими потребами доступом до інформації і консультацій, підтримки з боку професіоналів, а також необхідних для їх дитини реабілітаційних і коригувальних послуг, наявних у соціальному оточенні;

  • підтримувати здатність батьків долати свої страхи та інші психологічні труднощі, заохочувати до співпраці з педагогами та спеціалістами.

  1. Практичним психологам, соціальним педагогам та учителям спрямовувати виховну роботу серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів, де навчаються діти з обмеженими можливостями здоров’я, на формування толерантного ставлення до цих учнів.

  2. Класним керівникам активно залучати учнів з обмеженими можливостями здоров’я до проведення позакласних та позашкільних заходів.

  3. Учителям загальноосвітніх навчальних закладів:

    • продовжувати систематичну роботу щодо розвитку комунікативних здібностей дітей, які мають вади фізичного (розумового) розвитку, їх творчого самовираження, соціальної адаптації;

    • особливу увагу звертати на розвиток когнітивної сфери та активізацію пізнавальної діяльності учнів на предметах природничо-математичного та гуманітарного циклів;

    • продовжувати роботу щодо урізноманітнення форм і методів навчання, з метою стимулювання мотивації до навчання учнів з обмеженими можливостями здоров’я.

5.  Адміністрації загальноосвітніх навчальних закладів, практичним психологам, соціальним педагогам та класним керівникам, учителям: формувати позитивне ставлення та загальну культуру батьків з метою надання дітям достатньої опіки, заохочення самостійного вибору дітьми гуртків, реалізації їх творчого потенціалу і бажань.


Завідувач відділу моніторингу якості освіти Н.В. Сагалаєва

Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради iconПоради батькам, у яких є діти з особливими освітніми потребами
Дубов’язівського навчально-виховного комплексу: «спеціалізована школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Конотопської...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради iconЗ/п Шифр
Соснівський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад Конотопської районної...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради iconЗасідання журі ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з англійської мови
Липоводолинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Липоводолинської районної ради
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради iconЗасідання журі ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії
Білопільська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1 Білопільської районної ради Сумської області
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради iconЗасідання журі ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії
Кролевецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Кролевецької районної ради Сумської області
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради iconЗасідання журі ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії
Жовтнева спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Білопільської районної ради Сумської області
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради iconЗасідання журі ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії
Кролевецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1 Кролевецької районної ради Сумської області
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради iconПротокол №2 засідання журі ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з англійської мови проведеної серед учнів 10 класів шкіл Сумської області 01-02 лютого 2013 року max 120
...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради iconОрганізація формування естетичного середовища в комунальній установі сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №17
У статті розглядаються організаційні аспекти формування естетичного середовища учнів основної та старшої школи експериментального...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради iconЗ/п Шифр
Кириківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Великописарівської районної ради
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи