Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів




Скачати 188.64 Kb.
НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів
Дата13.09.2012
Розмір188.64 Kb.
ТипЗвіт




Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів

м.Лебедин та Буринського району Сумської області


На виконання наказу управління освіти та науки Сумської обласної держадміністрації від 07.10.2011 № 746 «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2011-2012 навчальному році» протягом квітня місяця було проведено зазначене моніторингове дослідження.


МЕТОЮ моніторингового дослідження було відстеження та оцінка ступеня сформованості професійної компетентності вчителів ЗНЗ.

Професійна компетентність – інтегральна якість особистості педагога, яка характеризується рівнем сформованості професійно необхідних знань та вмінь. Ці знання та вміння інтегруються в цілісний професійно-особистісний комплекс, який включає такі складники:

  • загальна культура педагога (моральна, естетична, духовна);

  • професійно-педагогічна компетентність (фахова, методична, психологічна, дослідницька, творча);

  • загально професійні уміння та здібності (пізнавальні, комунікативні, організаційні);

  • педагогічна техніка, готовність до інноваційної діяльності та самовдосконалення.

Для аналізу в цьому дослідженні були вибрані такі показники діяльності вчителя:

  • здатність та потреби педагога до самоосвіти та самовдосконалення;

  • готовність учителя до інноваційної діяльності.

ЗАВДАННЯМИ моніторингового дослідження були:

  • відстеження рівня готовності вчителів до самоосвіти та самовдосконалення;

  • виявлення готовності вчителів до інноваційної діяльності;

  • виявлення труднощів у прагненні педагогів до самовдосконалення, пошук оптимальних шляхів їх подолання;

  • надання рекомендацій щодо удосконалення роботи адміністрації, методичних служб стосовно підвищення професійної компетентності вчителів ЗНЗ;

- стимулювання вчителя до осмислення своїх професійних проблем.

ОБ’ЄКТОМ дослідження виступала діяльність учителя ЗНЗ.

ПРЕДМЕТОМ моніторингового дослідження було визначення професіоналізму, рівня професійної компетентності вчителя.


^ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Інструменти збирання інформації:

а) Анкета 1. Самооцінка рівня готовності вчителя до самоосвіти та самовдосконалення (для вчителів).

б) Анкета 2. Виявлення позитивних і негативних факторів розвитку та саморозвитку вчителя (для вчителів).

в) Анкета 3. Оцінювання діяльності вчителя адміністрацією закладу (для заступників директорів).

г) Анкета 4. Оцінка діяльності вчителя керівниками методичних об'єднань.

д) Анкета 5. Оцінка діяльності вчителя учнями.


2. Засоби первинної обробки даних – підсумкові таблиці.

3. Засоби ілюстрування результатів - діаграми, підсумкові таблиці.


Моніторингове дослідження було проведено в 15 школах, у ньому взяли участь такі групи респондентів: заступники директорів – 18 осіб; керівники методоб’єднань – 26 осіб; учителі вищої кваліфікаційної категорії – 40 осіб; учителі першої категорії – 43 особи; учителі другої категорії – 37 осіб; учні –600 осіб.

Із учителів, професійна компетентність яких досліджувалась, 16 осіб (13%) мають стаж педагогічної роботи від 3 до 10 років, 39 осіб (32%) - від 11 до 20 років, 44 особи (37%) – від 21 до 30 років, 21 особа (18%) – більше 30 років (діаграма 1).

Діаграма 1. ^ Склад респондентів за стажем роботи




Освітній простір як дзеркало суспільства постійно змінюється відповідно до соціально-економічних умов країни. В умовах, коли змінюється освітня парадигма, професійна компетентність учителя набуває надзвичайно важливого значення. Сучасній школі потрібен учитель, готовий до професійної діяльності в умовах змін і постійного вдосконалення фахової майстерності. Необхідність формувати професіонала, здатного до інноваційного типу мислення, може здійснюватись тільки вчителем, який опанував у цілому культуру самовдосконалення та самоосвіти. Здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за свої результати та вплив на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі. Особистісно орієнтована самоосвіта педагога забезпечує підвищення педагогічної майстерності, а в результаті – безперервний саморозвиток педагога та його вплив на розвиток учня.

Самоосвіта – постійна діяльність учителя, спрямована на розширення й поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки, розвиток його творчої особистості. Самоосвітня діяльність учителя – запорука успішної роботи кожного навчального закладу.

З метою виявлення готовності вчителів до самоосвіти, самовдосконалення та до інноваційної діяльності була запропонована анкета 1.

Аналіз відповідей респондентів свідчить про те, що 105 осіб (87,9%) займаються саморозвитком систематично, 13 (10,4%) – періодично, 2 особи (1,7%) – час від часу (діаграма 2).

Діаграма 2. Кількість осіб, що займаються саморозвитком



Учителі вважають, що самоосвітня діяльність, перш за все, передбачає вивчення наукової та методичної літератури (72,5%). Майже половина респондентів відмітили також необхідність вивчення досвіду своїх колег (43%), практичної апробації особистих матеріалів (41%); участі у колективних формах методичної роботи (40%).

Майже всі опитувані використовують активні форми навчання: 64% – часто, майже на кожному уроці, 35% – після або в ході вивчення тем програми.

Згідно з опитуванням переважна більшість респондентів (96 %) вважає, що застосування нових технологій для використання на уроках - це особиста справа вчителя.

Позитивним є той факт, що серед видів мотивації до інноваційної діяльності переважає професійна мотивація: за визначенням учителів (88%) інноваційна діяльність приваблює тим, що підвищується інтерес дітей до навчання – цей фактор отримав у середньому 4,7 балів із 5. Більшість опитуваних також вважає, що у нововведеннях повніше реалізується досвід та здібності педагога. Такий фактор як «повага з боку адміністрації» опинився на передостанньому місці й отримав 2,4 бала (діаграма 3). Це свідчить про недостатній рівень психологічного забезпечення саморозвитку вчителів з боку адміністрації досліджувальних навчальних закладів. Слід зауважити, що однією з умов самовдосконалення педагога та його бажання займатися інноваційною діяльністю є високопрофесійна діяльність адміністрації, яка повинна надихати вчителя на творчість, а не стримувати її.



Діаграма 3. ^ Фактори, які сприяють привабливості інноваційної діяльності




Як показало дослідження, серед умов і факторів, які сприяють упровадженню нових технологій навчання, найбільш важливим є власна ініціатива й творчість (середній бал 4,2 із 5); самостійне опрацювання методичної літератури та курси підвищення кваліфікації отримали відповідно 3,4 та 3,0 балів.

Майже всі респонденти відмітили, що методична робота в навчальному закладі сприяє вдосконаленню професійної діяльності педагогів. Однак тривожить той факт, що робота методичних об’єднань менше ніж для чверті вчителів є фактором, що сприяє впровадженню інноваційних технологій навчання (діаграма 4). Це говорить про те, що науково-методична робота в навчальних закладах спланована не на діагностичній основі та потребує переходу до особистісно зорієтованої моделі управління.

Діаграма 4. ^ Фактори, які сприяють впровадженню нових технологій навчання



Слід зазначити, що лише 56% учителів вірно зазначили, що таке інновація та чим вона відрізняється від досвіду. Формальне сприйняття ідей та інноваційних технологій не дає гарантії щодо професійного розвитку особистості педагога та успішності його педагогічної діяльності. Так, всі педагоги, які брали участь у дослідженні, підтверджують використання активних форм навчання, проте тільки 57% респондентів серед запропонованих методів навчання визначили інтерактивні. Серед технологій інтерактивного навчання могли б застосувати технології колективно-групового навчання 78% учителів, технології опрацювання дискусійних питань – 25%, але ж інші технології (ситуативного моделювання, кооперативного навчання,) – зовсім незначна частина респондентів. Одержані результати дозволяють вважати, що вчителі не мають достатніх практичних навичок застосування інтерактивних технологій.


На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, що основними проблемами під час впровадження нових технологій навчання вчителі називають недостатню навчально-матеріальну базу (73%) та переважно велику витрату часу на підготовку уроків за новими технологіями (42%).

Основними внутрішніми протиріччями, які виникають при створенні або застосуванні нових ідей та технологій, учителі вважають такі: немає впевненості, що нове принесе практичну користь (35%), ці ідеї важко реалізувати практично (33%). Чверть респондентів зазначають, що неминучі втрати часу для роботи по-новому, але ж немає компенсації за новаторські зусилля. Не впевнені у своїх можливостях застосовувати нові технології 13% педагогів (діаграма 5).


Діаграма 5. ^ Протиріччя, які виникають при застосуванні інновацій





Аналіз відповідей респондентів на запитання «Чи вважаєте ви, що деякі ваші ідеї значно поліпшують навчально-виховний процес?» ствердно відповіли менш половини вчителів вищої та першої категорії. На підставі систематизації даних можна назвати наступні педагогічні ідеї:

  • проведення інтегрованих уроків;

  • використання технологій інтерактивного навчання;

  • застосування інформаційно-комунікаційні технології;

  • використання мультимедійних презентацій;

  • рейтингове оцінювання, створення портфоліо учнів;

  • розробка дидактичних ігор та завдань з предмета для обдарованих учнів.


З метою виявлення факторів, які стимулюють і перешкоджають навчанню, розвитку та саморозвитку вчителів респондентам була запропонована анкета 2. Узагальнені результати опитування представлені в таблиці 1.

Таблиця 1^ . Фактори розвитку та саморозвитку вчителя



Негативні фактори

Респонденти

кількість

%

Велика витрата часу

55

46

Власна інерція, відсутність необхідних теоретичних знань

54

45

Обмежені ресурси

52

43

^ Позитивні фактори







Інтерес до роботи, бажання підвищити майстерність

118

99

Шкільна методична робота

110

92

Увага до проблеми зі сторони керівників

99

83

Навчання на курсах

89

75


Як видно з вищенаведеної таблиці, для значної кількості респондентів громіздка підготовка уроків за новими технологіями та власна інерція є факторами, які найбільш перешкоджають розвитку педагогів. Серед чинників, які мотивують розвиток, майже всі вчителі віддали перевагу інтересу до роботи, бажанню підвищити свою майстерність.

Слід зазначити, що такі фактори як підтримка з боку колективу, приклад керівників та колег є менш важливими для опитаних.


Адміністрація навчальних закладів, характеризуючи діяльність педагогів, високо оцінила вчителів вищої кваліфікаційної категорії за наступними критеріями: навчання, самовдосконалення з метою підвищення майстерності (майже всі отримали високий рівень), готовність до змін, перебудови (82%), знання сучасних освітніх технологій (77%), За цими ж критеріями половина вчителів першої та другої категорій теж отримали високий бал (діаграма 6).


Діаграма 6.^ Оцінка діяльності вчителів адміністрацією навчальних закладів (високий рівень, %)




Але, як було зазначено вище, більшість учителів не володіють технологіями ситуативного, кооперативного навчання, технологією опрацювання дискусійних питань; третина опитаних педагогів невірно розуміють, що таке інновація, некоректно визначили методи навчання, які відносяться до інтерактивних. Чверть респондентів не впевнені у своїх можливостях застосувати нові технології навчання.

Спираючись на результати опитування заступників директорів навчальних закладів, необхідно зазначити, що менше половини вчителів вищої категорії мають високий рівень за критеріями «Участь учнів в олімпіадах, конкурсах тощо». За таким показником як «Організація навчально-виховного процесу в профільних класах та класах з поглибленим вивченням предметів» діяльність лише третини педагогів оцінена на високому рівні. Близько 10% учителів вищої категорії мають низький рівень за критерієм «Наявність власних методичних розробок».

З метою оцінювання діяльності вчителя керівникам методичних об’єднань була запропонована анкета 4. Переважна більшість учителів отримали високі оцінки за такими критеріями: «Любов до предмета й бажання підвищити свій професійний рівень», «Бажання стимулювати інтерес учнів до процесу навчання», «Прагнення до професійного успіху». Водночас варто зауважити, що на думку керівників МО, лише 60% вчителів вищої категорії готова до змін, до перебудови діяльності (згідно анкети адміністрації цей відсоток дорівнює 82%). Оцінка діяльності вчителів за деякими іншими критеріями відображена у діаграмі 7.


Діаграма 7. Оцінка діяльності вчителів керівниками методичних об’єднань

(високий рівень %)



Готовність педагога до інноваційної діяльності науковці визначають за такими показниками:

^ 1. Усвідомлення потреби запровадження інновацій у власній педагогічній практиці.

Як показали результати дослідження, адміністрація та керівники методичних об’єднань навчальних закладів міста відмічають, в цілому, достатній рівень готовності педагогів до змін, до перебудови діяльності. Але більше третини опитаних учителів зазначили, що власна інерція, байдужість до інновацій перешкоджають діяльності.

^ 2. Інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи.

Аналіз анкет показав, що лише 57% учителів дали вірну відповідь на питання, які стосувались уявлення про інновації та інтерактивні технології. Адміністрація та керівники методоб’єднань вважають, що інформованість 58% педагогів, діяльність яких досліджувалась, знаходиться на високому рівні.

^ 3. Зорієнтованість на створення власних творчих завдань, методик, налаштованість на експериментальну діяльність.

Результати опитування адміністрації та керівників МО свідчать, що 57% респондентів вищої категорії досягли високого рівня за показником «Наявність власних методик викладання». На думку представників адміністрації та керівників МО, загалом третина учителів першої та другої категорій мають низький рівень за цим показником.

^ 4. Готовність до подолання труднощів, пов’язаних зі змістом та організацією інноваційної діяльності.

Результати анкетування свідчать про те, що не всі опитані готові до подолання перешкод: 22% респондентів опановують сумніви, що вони зможуть застосувати нові технології, 5% – не вистачає волі й терпіння доводити нове до досконалості.

^ 5. Володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій та розробки нових.

Результати опитування вчителів засвідчили, що всі респонденти використовують активні форми навчання на уроках. Проте аналіз відповідей адміністрації та керівників МО засвідчив інше. Так, на думку адміністрації та керівників МО, серед педагогів вищої категорії використовують новітні технології 72% учителів вищої категорії, 49% респондентів першої та 41% педагогів другої категорій.


Сучасний учитель відповідно до завдань освіти повинен не тільки передавати необхідну суму знань, але й сприяти формуванню певних компетентностей, що впливають на конкурентоспроможність випускників навчальних закладів. Щоб сформувати вищезазначені компетентності вчителя, необхідно виконувати певні ролі: фасилітатора, тренера, наставника, менеджера, консультанта, дослідника, агента змін (заохочення та проведення постійного аналізу та рефлексії).

Актуальною складовою педагогічної компетентності сучасного вчителя є фасилітаторська діяльність, що заснована на наступних принципах:

  • бачити в учневі самоцінну та унікальну особистість;

  • створювати ситуації успіху на уроці;

  • демонструвати довіру до учня;

  • запроваджувати такий навчальний процес, який допоможє учням досягти очікуваних результатів навчання.

«Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися»(В.Сухомлинський).

З метою оцінювання діяльності вчителя з точки зору цих показників була запропонована анкета для учнів. Серед критеріїв оцінювання, що були запропоновані, учні виділили доброзичливість, справедливість педагогів у ставленні до учнів, авторитет учителя в учнівському середовищі. Але третина учнів зазначили низький рівень використання педагогами засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Деякі учні відмітили низький рівень діяльності вчителя за такими показниками: запровадження вчителем цікавих форм роботи (8%), уміння педагога організувати індивідуальну роботу учнів, роботу в групах (7%), формування навичок самостійної роботи, залучення до навчального процесу досвіду учнів, їх власних думок (5%).


ВИСНОВКИ


Педагогічна компетентність – комплекс якостей особистості, що забезпечує високий рівень самоорганізації професійної діяльності та її результатів. Створення особистісно-орієнтованої моделі підвищення кваліфікації учителя, розвиток його творчих можливостей лежить в основі роботи методичної служби. Важливу роль в реалізації цих завдань відіграє моніторинг професійної компетентності педагогічних працівників та інноваційні підходи щодо керівництва самоосвітньою діяльністю вчителів.

Узагальнюючи результати моніторингового дослідження професійної компетентності можна зробити наступні висновки:


1. Серед учителів, що взяли участь у дослідженні, спостерігається потреба у самоосвітній діяльності, відкритість до нових знань, готовність до сприйняття нових технологій.

2. Виявлено достатній рівень готовності вчителів до самоосвіти та самовдосконалення: 88% учителів займаються саморозвитком систематично.

3. Більшість учителів самовдосконалюється, вивчаючи наукову та методичну літературу, лише третина педагогів беруть участь у колективних формах методичної роботи та вивчають досвід своїх колег.

4. Для переважної більшості вчителів (88%) інноваційна діяльність є привабливою, оскільки впливає на підвищення інтересу до навчання.

5. Найбільш вагомим фактором, який сприяє впровадженню нових технологій навчання, є власна ініціатива й творчість педагогів.

6. Загалом педагоги готові до змін, до перебудови діяльності, але майже половині опитаних учителів перешкоджає власна інерція, байдужість до інновацій та відсутність необхідних теоретичних знань.

7. Методична робота в навчальному закладі сприяє вдосконаленню професійної діяльності педагогів. Проте, робота методичних об’єднань менше ніж для чверті вчителів є чинником, що сприяє впровадженню інноваційних технологій навчання.

8. Більшість учителів не мають практичних навичок застосування технологій ситуативного моделювання, кооперативного навчання, опрацювання дискусійних питань.

9. Менше половини педагогів мають ідеї та методичні наробки, що поліпшують навчально-виховний процес.

  1. Згідно опитуванню основні проблеми, що заважають упровадженню нових технологій навчання є:

- недостатня навчально-матеріальна база навчальних закладів;

- велика витрата часу на підготовку уроків за інноваційними технологіями.


^ Методичні рекомендації стосовно підвищення рівня професійної компетентності вчителів ЗНЗ


Сучасна загальноосвітня школа вимагає докорінних переосмислень парадигм навчання та виховання, освоєння прогресивних технологій, створення умов для самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності. Останнє вимагає переходу на нову філософію методичної роботи, в основі якої лежить системно-мотиваційний підхід і особистісно орієнтовані цілі. Пріоритетним напрямом методичної служби районів є орієнтація на людину та її потреби, створення у школі умов, які забезпечують розвиток особистості кожного учня та вчителя.

Виходячи з вищезазначеного відділ моніторингу якості освіти рекомендує:


І. Фахівцям районних відділів освіти:

1. Під час планування навчально-методичної роботи слід спрямовувати роботу на вирішення наступних проблем:

  • забезпечення відповідності структури методичної роботи кількісному і якісному складу педагогічних кадрів;

  • формування у педагогічних працівників стабільного інтересу до актуальних проблем психолого-педагогічної науки, передового досвіду, збільшення кількості вчителів, що беруть участь у масових формах методичної роботи;

  • забезпечення високої інформаційної насиченості змісту науково-методичної роботи, її відповідності поставленій меті й завданням.

2. Впроваджувати інноваційні форми організації методичного супроводу процесу вдосконалення професійної компетенції вчителів: тьюторство, кейс-стаді, методичні тренінги, педагогічні студії, управлінські та методичні практикуми, педагогічні консиліуми, методичні сесії з презентації матеріалів з досвіду роботи вчителів, що атестуються.


^ П. Адміністрації навчальних закладів:

1. Здійснювати диференційований підхід до роботи з різними категоріями вчителів. Сприяти створенню нової модульної системи в організації науково-методичних об’єднань, які б знизили розрив між рівнями методичної майстерності вчителів.

У вищезазначену систему включити динамічні МО:

І група – педагоги, що хочуть і вміють творчо працювати, - «Школа високої педагогічної майстерності».

Зміст роботи цієї групи: інформація про все нове в педагогічній практиці, пропаганда нових педагогічних ідей, їх творчий розвиток через авторські програми, методики, міні-підручники і міні-зошити, відкриті уроки.

ІІ група – педагоги, що хочуть творчо працювати, але мають труднощі в роботі - «Школа вдосконалення майстерності».

Зміст роботи цієї групи: аналіз, виявлення проблем у роботі, організація самоосвіти вчителів, тренінги (ділові ігри, семінари-практикуми) з метою досягнення особистого досвіду роботи, визначення перспектив.

Ш група – молоді вчителі-початківці – «Школа становлення молодого вчителя». Основний зміст її роботи: вивчення технології сучасного уроку та виховного заходу.

ІV група - вчителі, які працюють формально, не вміють і не бажають працювати творчо, - «Школа становлення позитивної мотивації до творчості». Зміст роботи цієї групи: створення системи заходів стимулювання сумлінної праці, навчання вчителів технології сучасного уроку.

Надавати педагогам право самостійно визначати участь в одній із груп.

2. Здійснювати керівництво самоосвітньою діяльністю вчителів, дотримуючись нижчезазначених функцій заступників директора:

аналітико-прогностична (здійснення діагностики і спонукання до самодіагностики професійної діяльності);

планування (допомога у формуванні проблеми і очікуваних результатів);

цільова (допомога у виборі форм реалізації програми самоосвіти);

організаційно-координаційна (підбір літератури, консультації щодо розробки програми, організація показу успіхів);

контрольно-оцінна (планування системи внутрішньошкільного контролю).

регулятивно-корекційна (рефлексивна оцінка процесу і результатів, вихід на нову проблему);

соціальна-психологічна (створення сприятливого мікроклімату, необхідного для продуктивної роботи вчителя; з метою стимулювання самоосвітньої діяльності педагогів систематично висвітлювати результати їх успіхів: випуск методичних бюлетенів, семінари з презентацій педагогічних новинок, публікації методичних знахідок, створення банку творчих доробок учителів).

3. Для вибору оптимального варіанту системи методичної роботи з педагогічними кадрами необхідно враховувати :

  • завдання, що стоять перед педагогічним колективом в умовах особистісно орієнтованого навчання;

  • результати діагностування професійної діяльності педагогів;

  • накопичені традиції педагогічного колективу навчального закладу;

– порівняльну ефективність різних форм методичної роботи;

  • соціально-психологічний клімат в педагогічному колективі.

4. Сприяти удосконаленню змісту і форм науково-методичної роботи, орієнтуючись на професійні потреби вчителя.

5. Під час планування методичних об’єднань зважати на результати проведених моніторингів стану професійного рівня педагогів та брати до уваги пропозиції більшості членів методичного об’єднання.

6. Удосконалювати зміст та форми проведення методичних об’єднань, адаптуючи їх до запитів та потреб вчителів різних кваліфікаційних категорій.

7. Забезпечувати якісний психолого-педагогічний супровід навчально- виховного процесу шляхом створення умов для моделювання власної індивідуальної траєкторії професійного розвитку вчителів та сприятливого психологічного клімату.

8. З метою розвитку психологічної компетенції, формування стійкої мотивації до саморозвитку, становлення індивідуальної стратегії та тактики ефективного самовдосконалення здійснювати соціально-психологічне навчання педагогів.

9. Виконуючи інноваційну управлінську діяльність, необхідно створювати умови, що сприяють здійсненню інноваційної діяльності вчителя:

  • особистий приклад і майстерність керівників ВНЗ;

  • підтримка педагогів- новаторів;

  • створення відповідних умов (матеріальних, психологічних, моральних);

  • наявність внутрішньої конкуренції в навчальних закладах;

  • забезпечення участі педагогів у всеукраїнських проектах.

10. Для заохочення педагогів до інноваційної діяльності подбати про:

  • зовнішні стимули, пов’язані з матеріальним заохоченням;

  • мотиви зовнішнього самоствердження (шляхом оцінки оточення);

  • проведення об’єктивної атестації;

  • мотиви особистісної самореалізації, які передбачають можливість особистісного росту;

  • надання максимально широкої ініціативи без зайвої опіки та формалізму.

11. Здійснювати психологічний супровід інноваційної діяльності педагогів, використовуючи тренінг «Формування мотиваційної готовності вчителя до інноваційної діяльності». (див. «Обдарована дитина». – 2007. -№5. – с.23).

12. З метою подолання опору педагогів щодо інноваційної діяльності використовувати такі засоби:

- навчання та консультування;

- своєчасна допомога й підтримка;

- спонукання, переконання;

- власний приклад творчої діяльності.

13. Розвивати здатність до прогнозування, моделювання та реалізації образу освітнього закладу майбутнього, створення його внутрішньої (корпоративної) культури, яка позитивно впливає на формування внутрішньої мотивації до підвищення професійної компетентності.

Ш. Учителям загальноосвітніх навчальних закладів:

  1. Розвивати уміння аналізувати власну діяльність.

  2. Оптимально підбирати зміст, необхідні форми і методи діяльності.

  3. Прогнозувати, проектувати і планувати свою роботу.

  4. Знайомитись із педагогічними технологіями ситуативного моделювання, кооперативного навчання, опрацювання дискусійних питань, використовуючи інтерактивні методи навчання (див. «Управління школою». – 2008, - №8-9, с.18-61; Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій, укладач Наволокова Н.П. – Х., Основа, 2010).

  5. З метою підвищення ефективності навчальної діяльності рекомендуємо ознайомитись з посібником «Усе про мотивацію» (укладач А.Г. Дербеньова). –Х., Основа, 2012.

6. Враховуючи актуальність застосування інформаційно - комунікаційних технологій в навчально - виховному процесі, активно використовувати нові засоби самоосвіти вчителів:

  • розробка електронних уроків, посібників тощо;

  • розробка пакету тестового матеріалу в електронному вигляді;

комплект дидактичного матеріалу з предмета: самоосвітні, практичні, контрольні роботи;

  • створення термінологічного словника з предметної теми, розділу;

– розробка навчальних проектів;

  • проект особистої методичної веб-сторінки;

  • база даних питань і задач з предмета.

7. З метою формування навичок ефективного використання інформаційно-комунікаційних та кращих інноваційних педагогічних технологій взяти участь у навчанні за програмою «Intel – навчання для майбутнього».


Завідувач навчально- методичного відділу моніторингу якості освіти Н.В.Сагалаєва

Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Сумської області
На виконання наказу управління освіти та науки Сумської обласної держадміністрації від 05. 10. 2012 №715-од «Про проведення регіональних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів
Об’єктом моніторингового дослідження виступав процес організації, зміст та результати впровадження системи атестаційних процедур
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів Конотопського та Буринського районів
Метою даного дослідження було вивчення позитивних і негативних тенденцій управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження перспектив розвитку загальноосвітніх навчальних закладів
Сумської облдержадміністрації від 05. 10. 2012 року №715-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2012-2013 навчальному...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Сумського оіппо було проведено дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського району та м....
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів мм. Глухів та Конотоп
Конотоп з метою вивчення управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів у жовтні 2011 року працівниками...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів
Сумського оіппо у жовтні листопаді 2013 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського оіппо було проведено...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Лебедин та
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи