Методичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році icon

Методичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році




Скачати 130.42 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році
Дата13.09.2012
Розмір130.42 Kb.
ТипМетодичні рекомендації



Методичні рекомендації щодо викладання

художньої культури у 2011-2012 навчальному році


Шкільна музично-естетична підготовка є підґрунтям безперервної мистецької освіти, що дає учням можливість продовжувати її на різних ступенях навчання.

Стратегічною метою сучасного освітнього процесу є розвиток особистості учня, формування в людині системи цінностей: особистісних, загальнолюдських,  професійних тощо. Серед предметів, що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний та розвивальний потенціал має мистецтво з притаманним йому впливом на свідомість і підсвідомість особистості, інтелектуальну та емоційну сфери, моральне й фізичне здоров'я людини.

У 9 класі художня культура вивчається за програмою «Художня культура» (авт. Л. Масол, Н. Миропольська, вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua). Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій МОН України (лист Міністерства освіти і науки України від 27.01.09 №1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.

З художньої культури чинними є три підручники для 9 класу (авт. Л. Масол; авт. Л.Климова; авт. Н. Назаренко).

У 10 класі вивчення художньої культури здійснюється за програмою «Художня культура» (авт. Л. Масол, Н. Миропольська, www.mon.gov.ua). Оскільки на вивчення цього предмета на рівні стандарту та академічному рівні в 10 класі відводиться 0,5 години на тиждень, у зв’язку з необхідністю ущільнення навчального матеріалу пропонується в наступному навчальному році вивчення художньої культури здійснити протягом І семестру. Ущільнення навчального матеріалу за програмою профільного рівня пропонується здійснити за рахунок резервного часу. Зміст програм рівня стандарту та академічного рівня реалізують два підручники: (авт. Л.Масол; авт. Л.Климова), а також підручник профільного рівня (авт. Л. Масол та ін.).

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване МОН України до використання в навчальних закладах, зазначено в Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua). Нагадуємо, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства або схвалення комісії Науково-методичної ради з питань освіти МОН України.

Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, створення композицій у різних мистецьких стилях).

^ Одним із найважливіших завдань 2011/2012 навчального року є впровадження нового змісту художньо-естетичної освіти в 11 класі.

Звертаємо увагу на те, що програми з художньої культури для 11 класу мають різну структуру. Зміст програми рівня стандарту систематизовано за видами мистецтва. На прикладах зразків різних видів мистецтва та творчості видатних митців, репрезентується художня культура різних регіонів світу. Так, зокрема, мистецтво архітектури пропонується розглядати на прикладах споруд епохи готики, бароко та модерну, коли найбільше проявилися усі конструктивні, декоративні та інші виразові можливості цього виду мистецтва на теренах Європи, а сприймання та аналіз творів арабо-мусульманської, індійської та далекосхідної архітектури створять в учнів цілісне розуміння щодо архітектури світу. Під час вивчення цієї теми доцільно акцентувати увагу учнів на інформації про особливості мови архітектури, здійсненні порівнянь, узагальнень, проведенні аналогій щодо розвитку цього виду мистецтва в різних регіонах світу, втіленні в ній усіх притаманних для цього мистецтва засобів виразності: краси декору, пропорційності, єдності форми і змісту тощо. Аналогічні акценти слід поставити і у темі «Паркова культура», де репрезентуються найвищі досягнення у царині цього мистецтва – французький, англійський та японські парки.

Враховуючи той факт, що переважна більшість скульптурних творів присвячена образу людини, автори програми Н. Миропольська, Л. Масол, пропонують мистецтво скульптури, його видатні досягнення розкрити на прикладах епохи Античності та Відродження (зокрема, на прикладі скульптурних творів Мікеланджело), епох, коли це мистецтво в оспівуванні образу Людини, можливості втілення у різних матеріалах її фізичної і духовної краси та досконалості досягло найвищого розквіту. Теми з вивчення образотворчого мистецтва слід розглядати через призму творчості митців та особливостей регіональної культури. Регіональною специфікою пронизано декоративно-прикладне мистецтво Близького Сходу.

Багатогранність та різножанровість музичного мистецтва у межах трьох навчальних годин програми пропонується розглядати на прикладах найвищих досягнень у розвитку європейської класичної музики – жанрів симфонічної музики (Віденська класична школа), жанрів камерної музики (творчість композиторів-романтиків) і жанрів масової музики (зокрема, французького шансону) та музики різних культурних регіонів світу – індійського, далекосхідного, африканського. Завдання вчителя – не обтяжувати учнів інформацією про музику, а познайомити їх із музичним розмаїттям світу в його спільних та відмінних рисах.

Під час вивчення теми з театрального мистецтва учителю слід спрямувати увагу учнів таким чином, щоб вони усвідомили унікальність і своєрідність східного театру, його філософсько-символічну глибинність і кардинальну відмінність від європейського; унікальність російського балету, видатні твори якого (балети Чайковського, Стравінського) відомі й популярні в усьому світі і є надбанням не тільки російської, а й світової музичної культури. Опановуючи тему «Світове кіномистецтво», в умовах обмеженості часу, доцільно зробити акцент на тому, що, народившись у Франції, найбільшого розквіту цей вид мистецтва досяг на теренах США.

Закінчуючи вивчення курсу художньої культури в школі, доцільною і логічною є завершальна тема програми «Простір культури і зустрічі в ньому», де ключовою має бути думка про те, що сенсом будь-якої культури є її «провідність» щодо інших культур, а мистецтво може виступати посередником між культурами. Доказом цього є багато прикладів взаємопроникнення культур різних національних картин світу (у творчості митців різних регіонів світу та, зокрема, українських).

Зміст програми академічного рівня структуровано за принципом «культурних регіонів», прийнятих ЮНЕСКО (європейський, арабо-мусульманський, африканський, індійський, далекосхідний, американський) на матеріалах взірців, що не розглядалися в рамках матеріалу предметів гуманітарного циклу в попередніх класах. Враховуючи факт обмеженості навчального часу, виділеного програмою на вивчення кожної з тем, з метою запобігання перевантаження учнів інформацією, вчителю слід керуватися загальною формулою: кожен регіон світу додав у скарбницю світової культурної спадщини унікальне фундаментальне художнє явище (явища). Саме навколо них потрібно структурувати змістове наповнення теми. Наприклад, ознайомлюючись із художньою культурою європейських країн, слід зосередити увагу учнів на тому культурному явищі, яке виникло саме на теренах цієї країни, давши поштовх для його поширення і подальшого розвитку в усьому світі. Саме тому художню культуру Греції пропонується розглядати через призму античного мистецтва, яке було в основі всього європейського мистецтва. Італійська культура дала світу небувалий розквіт мистецтва в епоху Відродження; французька – народження імпресіонізму, кінематографу; в Англії виникло таке унікальне явище, як англійський парк, і саме там з’явився всесвітньовідомий гурт «Beatles», творчість якого дала небувалий поштовх для подальшого розвитку більшості рок- і поп-напрямів сучасної естрадної музики. За аналогічним принципом визначені й інші домінанти кожної теми, навколо яких слід будувати інформаційний ряд уроків. Вивчаючи художню культуру різних регіонів світу, доцільно акцентувати увагу не лише на її особливостях, а й проводити паралелі щодо споріднених художніх явищ. Розуміння «діалогу культур» дає можливість учням не тільки прилучитися до загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися у світі культури, долучаючись до її творення, вдосконалюючи, насамперед, власний духовний світ. Водночас варто робити акцент не на тому, що роз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається полікультурне виховання особистості.

Програми пропонують орієнтовні практичні завдання до кожної теми, які спрямовані на формування потреби у вивченні творів мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього досвіду, наповненого особистісним смислом. Орієнтовними практичними завданнями можуть бути: розробка і виконання тестових завдань, створення плакатів, кросвордів, колажів, порівняння архітектурних пам’яток світу, музичних і живописних творів різних художніх напрямів, аналіз мистецьких передач радіо і телебачення, написання критичних відгуків, створення творчих проектів, здійснення віртуальних подорожей у провідні музеї, театри тощо. Практичні завдання можуть здійснюватися як в урочний, так і позаурочний час (за бажанням учнів).

Оскільки на вивчення художньої культури на рівні стандарту та академічному рівні в 11 класі відводиться 0,5 години на тиждень, у зв’язку з необхідністю ущільнення навчального матеріалу, пропонується в наступному навчальному році вивчення художньої культури здійснити протягом І семестру.

У 10-11 класах художньо-естетичного напряму художня культура є профільним предметом і вивчатиметься 4 години на тиждень. Учні 11-х класів художньо-естетичного напряму також вивчатимуть естетику 1 годину на тиждень.

Згідно з Концепцією профільного навчання, у профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях.

Зміст програми «Художня культура» профільного рівня також побудований за принципом «культурних регіонів». Завдяки кількості навчального часу (4 години на тиждень) програмовий матеріал більш деталізовано (порівняно з програмою академічного рівня), завдяки чому в учнів буде можливість глибше сприйняти художню культуру певної європейської країни чи культурного регіону.

Ущільнення навчального матеріалу за програмою профільного рівня пропонується здійснити шляхом зменшення на 10 годин передбаченого програмою резервного часу, а також об’єднання навчального матеріалу поданих нижче тем і вивчення його за рахунок часу, призначеного на опанування однієї теми:

тему 12 «Норвегія» з темою 13 «Швеція» розділу І «Європейська художня культура»;

тему 15 «Південно-західні слов’янські народи» з темою 18 «Румунія» розділу І «Європейська художня культура»;

тему 17 «Чехія» з темою 19 «Угорщина» розділу І «Європейська художня культура»;

тему 21 «Країни Прибалтики» з темою 22 «Бєларусь» розділу І «Європейська художня культура»;

тему 3 «Латиноамериканські мелодії та ритми» з темою 4 «Карнавал» розділу VІ «Латиноамериканський культурний регіон».

До основних загальноосвітніх завдань курсу «Художня культура» (формування цінностей і розвиток різних видів компетентностей) у старшій профільній школі додається нове завдання освіти: професійна орієнтація учнів.

Для цього слід у профільних класах посилити практичну спрямованість через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів (наприклад: створити відеоролик на тему: «Європа – спільний дім її країн»). Ознайомленню зі світом мистецьких професій (реставратора, мистецтвознавця, архітектора, картографа, дизайнера, критика тощо) допоможуть завдання типу: розробити дизайн власного кишенькового годинника; конкурс моделей одягу з використанням елементів, винайдених французькими модельєрами, конкурс лібрето балету, відгуків (рецензій) на переглянутий фільм та ін. Кожен педагог може самостійно розробити аналогічні зразки практичних завдань-випробувань. Водночас доцільно доповнити базовий курс низкою курсів за вибором учнів (наприклад, за окремими видами мистецтва).

Навчання художньої культури має базуватися на таких положеннях:

– уроки мають бути емоційно насиченими й цілісними (метод емоційної драматургії);

– головне – не кількість набутих учнями знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду; не інформація, а власні емоції та почуття учнів, їхнє ставлення до мистецьких цінностей.

Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, використання інноваційних художньо-педагогічних технологій, зокрема інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу на те, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно зорієнтованого навчання головним завданням учителя стає зацікавлення учнів предметом, віднайдення завдань, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати її результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коригувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.

За результатами Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для 11 класу Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі два підручники з художньої культури за програмою рівня стандарту (авт. Н. Миропольська, Л. Масол, Е. Бєлкіна, О. Гайдамака, вид. «Ранок»; авт. Н. Назаренко, І. Ковальова, В. Тулинова, М. Мерзлікіна, вид. «Оберіг»), а також 2 підручники, що поєднують зміст програм з художньої культури академічного та профільного рівнів, (авт. Н. Миропольська, Л. Масол, Е. Бєлкіна, О. Гайдамака, вид. «Ранок»; Л. Климова, вид. «ТОВ «Літера ЛТД»).

У процесі навчання художньої культури доцільно посилити міжпредметні зв’язки, зокрема з іншими предметами гуманітарного циклу, а також з інформатикою (пошук художніх матеріалів у мережі Інтернету).

Важливо поєднувати уроки з позаурочною естетико-виховною роботою (відвідування музеїв, театрів, концертів, виставок тощо) для розуміння учнями зв'язків мистецтва з культурним середовищем життєдіяльності, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу і водночас виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення мистецтва народів світу, розуміння полікультурного простору світової цивілізації. З метою полікультурного виховання доцільно організовувати силами учнів, під керівництвом учителів, проведення шкільних мистецьких вечорів, конкурсів і фестивалів, присвячених явищам національної культури та мистецтва різних народів світу, зокрема й тих, що компактно проживають у різних регіонах України.

У процесі викладання курсу художньої культури необхідно застосовувати засоби стимулювання художньої самоосвіти старшокласників, навчити їх самостійно планувати свою художньо-пізнавальну діяльність, контролювати її виконання, адекватно оцінювати її результати. Для розвитку самоосвітніх компетентностей учні мають долучатися до різних видів пошуково-дослідної роботи, зокрема брати участь у роботі Малої академії наук.

Результатом вивчення курсу художньої культури має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набутих предметних компетентностей у процесі творчої самореалізації. Пропоновані програмою пізнавальні й практичні засоби самовираження й розкриття свого ставлення до життя через мистецтво покликані спрямовувати учнів на розвиток універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, тобто на формування загальнокультурної компетенції.

Мета профільного курсу естетики в 11 класі (авт. О. Оніщенко, програма розміщена в Збірнику програм для профільного навчання вид. «Оберіг», 2009 р. та на офіційному веб-сайті МОНМС (www.mon.gov.ua), як зазначено в програмі, визначена предметом естетичної науки – осмислення і розвиток чуттєвої культури людини. Викладання курсу естетики в профільних класах художньо-естетичного напряму дозволить учням усвідомити основні етапи розвитку цієї науки, навчить їх давати загальну характеристику основоположним теоретичним проблемам, ознайомить учнів із поняттєво-категоріальним апаратом естетики. Ущільнення навчального матеріалу за програмою з естетики пропонується здійснити за рахунок резервного часу.

Допрофільна підготовка учнів та поглиблене вивчення

предметів художньо-естетичного циклу

Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкільної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступність. Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін – запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування. Міністерством освіти і науки України сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілів (вид. «Ранок», 2009 р.). Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів. Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.

У залежності від змісту, деякі з пропонованих програм призначені для вивчення впродовж одного навчального року «Етнодизайн», «Креслення», «Екологія та образотворче мистецтво», інші (і таких більшість) – упродовж кількох років. Також слід зазначити, що вікові особливості дітей шкільного віку щодо сприймання та навчання мистецтва вимагають впровадження в навчальний процес певних мистецьких курсів за вибором ще в початковій школі. Так, починаючи з 1-2 класу, використовуючи години варіативної складової навчального плану, можна вивчати такі факультативні курси та курси за вибором, як «Декоративно-ужиткове мистецтво», «Театральне мистецтво», «Хореографія», «Сопілка», «Бандура» та інші.

У збірниках також наявні програми для здійснення допрофільної підготовки учнів основної школи: «Світова художня культура», «Українське народне мистецтво», «Креслення», «Музичне краєзнавство», «Графіка», «Живопис» тощо. Зміст деяких із пропонованих програм потребує пробудження його опанування у класах старшої школи: «Етикет», «Основи культурології», «Театр», «Я та естетика».

З новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта», де розміщено інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» в шкільному навчально-виховному процесі.


Методист музики та естетичних дисциплін О.П. Сердюк


Схожі:

Методичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2013-2014 навчальному році у 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура»
Мон від 27. 01. 2009 №1/9-55, зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під...
Методичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання предмету інформатика у 2011/2012 навчальному році Лист монмолодьспорту №1/9-454 від 09. 06. 2011
Навчальний предмет «Інформатика» у 2011/12 навчальному році згідно Типових навчальних планів вивчатиметься учнями 9-11 класів
Методичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової навчального плану у 2010/2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономі у 2011-2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2011-2012 навчальному році
У 2011-2012 навчальному році курс «Хімія» повністю переходить на нові програми для 11-річної школи. Тому, відповідно до типових навчальних...
Методичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році iconІнструктивно-методичні рекомендації щодо викладання предмету інформатика у 2011/2012 навчальному році Інформаційний збірник монмолодьспорту України,2011 Навчальний предмет «Інформатика»
Навчальний предмет «Інформатика» у 2011/12 навчальному році згідно Типових навчальних планів вивчатиметься учнями 9-11 класів
Методичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення географії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011-2012 навчальному році
Вивчення географії у 2011-2012 навчальному році буде здійснюватись в основній школі за збірниками програм за якими працювали вчителі...
Методичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів надруковані у збірнику: Збірник програм для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах) / Упор. Н. С. Прокопенко
Методичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів з математики у 2012-2013 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2012-2013 навчальному році Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватися за збірниками програм
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11; видавництво «Перун». 2005, 2006 рр
Методичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів надруковані у збірнику: Збірник програм для допрофільної
Методичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів з математики у 2013-2014 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2011-2012 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання інформатики у 2011-2012 навчальному році
З 2 по 4 клас курс інформатики викладатиметься за рахунок варіативної складової навчальних планів за програмами схваленими Міністерством...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи