Кандидат історичних наук icon

Кандидат історичних наук




Скачати 288.39 Kb.
НазваКандидат історичних наук
Дата20.09.2012
Розмір288.39 Kb.
ТипДокументи


КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ЛІДЕРСТВА І СОЦІАЛЬНИХ НАУК

ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ


НАУКОВІ ЗАСАДИ

ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ (ЕКСПЕРИМЕНТУ)


Матеріал підготувала:

ХАЛЕЦЬКА ЛЕСЯ ПИЛИПІВНА,

кандидат історичних наук,

заступник директора з науково-методичної роботи

Українського гуманітарного ліцею

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка


Київ – 2010

ЗМІСТ


Розділ І. Основні підходи до педагогічних досліджень


Розділ ІІ. Педагогічне дослідження, його ознаки, види, умови та процедура проведення


^ Розділ ІІІ. Характеристика етапів педагогічного дослідження

Розділ І. Основні підходи до педагогічних досліджень

Як відомо, освіта за своєю природою є складною, динамічною, полі функціональною та багаторівневою системою, об’єктом дослідження не лише педагогіки, але й філософії, соціології, психології, економіки, культурології, політології, правознавства й інших наук; при цьому інтегруючу роль виконує філософія освіти.

^ Наукові дослідження – теоретичні та експериментальні – це дослідження, спрямовані на вивчення освітнього процесу (навчання та виховання) як взаємодії педагога і вихованця. Завдяки педагогічній взаємодії виникають нові освітні можливості, а її потенціал перевершує суму потенціалів компонентів цієї взаємодії.

Існують такі форми організації наукового знання:

  • факт – подія, результат;

  • положення – наукове твердження, сформульована думка;

  • поняття – думка, яка відображає в узагальненій та абстрагованій формі предмети, явища і зв’язки між ними шляхом фіксації загальних і специфічних ознак – властивостей предметів і явищ;

  • принцип – основне, вихідне положення будь-якої теорії, вчення, науки;

  • закон – суттєве, стійке відношення між явищами, процесами;

  • теорія – комплекс поглядів, уявлень, ідей, спрямованих на пояснення явищ, процесів і зв’язків між ними; найбільш висока форма організації наукового знання, яка дає цілісне уявлення про суттєві зв’язки в певній галузі знань - об’єкта певної теорії.

Функції науки як системи знань щодо практики такі:

  • описова – збір і накопичення даних, фактів;

  • пояснювальна – пояснення явищ і процесів, їхніх внутрішніх механізмів;

  • узагальнювальна – формулювання законів та закономірностей, які систематизують і вбирають у себе різноманітні явища й факти;

  • прогностична – наукові знання дають змогу наперед передбачити невідомі раніше нові процеси і явища;

  • нормативна – розробка стандартів на продукти чи технології.

Особливості досліджень у галузі освіти визначаються тим, що предметом дослідження виступають не лише педагогічний процес, технологія, управлінська діяльність тощо, а й сам учень, (вихованець) – суб’єкт, це по-перше; по-друге, мають бути враховані суб’єкт- суб’єктні відносини: «учитель-учень», «учень-учень», «учитель-батьки», «учень-батьки»; до того ж (це по-третє), система «людина-людина» є найбільш складно організованою; по-четверте, це довготривалі дослідження, а критерії (показники вихованості, освіченості) – досить відносні.

Дослідження педагогічних явищ і процесів мають ураховувати такі їх характерні риси: а) неоднозначність їх перебігу: результати навчання, розвитку і виховання залежать від одночасного впливу багатьох чинників; б) неповторність педагогічних процесів: під час повторного дослідження педагог має справу вже з іншим “матеріалом”, навіть попередні умови не вдається зберегти; в) участь у педагогічних процесах людей усіх вікових категорій (тому експерименти, що суперечать моральності й етичним нормам, забороняються); г) об'єктивні висновки у процесі дослідження можливі лише за умови багаторазових спостережень, в усередненій, узагальненій формі.

З огляду на це бажано користуватися терміном «дослідження», а не експеримент.

Отже, психолого-педагогічне дослідження – це комплексний метод дослідження, який забезпечує науково-об’єктивну і доказову перевірку правильності обґрунтованої на початку дослідження гіпотези. Він дає можливість глибше, ніж інші методи, перевірити ефективність інновацій у галузі навчання і виховання, порівняти значущість різних факторів у структурі педагогічного процесу й обрати оптимальне для відповідних ситуацій їх поєднання, виявити необхідні умови реалізації певних педагогічних завдань.

Суть педагогічного дослідження полягає в активному втручанні дослідника в психолого-педагогічний процес з метою його вивчення в заздалегідь запланованих параметрах і умовах.

В основу класифікації досліджень можна покласти наступні принципи:

  • масштабність;

  • тривалість;

  • значущість.

За масштабами проведення педагогічних досліджень розрізняють:

  • загальнодержавні;

  • регіональні (обласні,районні);

  • локальні.

За тривалістю:

  • короткотривалі;

  • довготривалі.

Відповідно до сутності проблеми, яка розглядається:

  • фундаментальні;

  • прикладні;

  • пошукові;

  • методичні розробки.

Фундаментальні дослідження покликані розкрити сутність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, дати її наукове обґрунтування.

^ Прикладні дослідження охоплюють питання, безпосередньо пов'язані з практикою.

Педагогічні дослідження спрямовані на вирішення певної проблеми. Сутнісний зміст проблеми полягає в тому, що це суперечність між науковими фактами та їх теоретичними обґрунтуваннями або між суперечними теоріями. У цьому значенні проблема є усвідомленням, констатацією недостатнього у певний момент рівня знань, що є наслідком відкриття нових фактів, законів, встановлення логічних недоліків існуючих теорій або наслідком нових запитів освітньої практики, які передбачають вихід за межі раніше набутих знань, роботу над їх поповненням.

Отже, проблеми:

  • є результатом глибокого вивчення практики і наукової літератури;

  • відображають суперечності процесу пізнання на певному етапі історичного розвитку науки;

  • репрезентують протиріччя, що виникають між соціальними потребами та наявними засобами їх розв’язання.

Серед освітніх проблем, що потребують експериментального вивчення, можуть бути наступні:

  • зв’язок між структурними компонентами освітньої системи, освітнього простору;

  • суперечності в освітньому процесі;

  • вплив освітніх технологій на ефективність освітньої системи;

  • оптимізація взаємодії суб’єктів освітнього процесу.

Визначення проблеми передбачає з’ясування дослідником основних суперечностей чи невідповідностей між досягнутим рівнем педагогічного знання і потребами розвитку теорії та практики навчання та виховання.

Необхідність і своєчасність вивчення і розв’язання виявлених дослідником протиріч із метою подальшого розвитку педагогічної теорії та вдосконалення освітньої практики визначає актуальність проблеми дослідження.

Обґрунтування актуальності передбачає відповідь на запитання: чому цю проблему потрібно розв’язати саме зараз?

^ Обґрунтування актуальності теоретичних досліджень потребує проектування наслідків пошукової роботи для розвитку педагогічної теорії, взяття до уваги можливого впливу запланованих результатів на наявні теоретичні уявлення, здійснення попереднього аналізу рівня опрацювання проблеми в науці.

Огляд стану опрацювання проблеми дає можливість:

  • провести якісний та кількісний аналіз проблеми;

  • обґрунтувати предмет дослідження;

  • визначити суперечності між теоретичним обґрунтуванням і практичною реалізацією предмета дослідження;

  • виділити прогресивні тенденції, шляхи, форми, методи та прийоми вирішення поставлених завдань;

  • визначити межі проведення дослідження, обґрунтувати умови та вимоги до його здійснення та можливого використання результатів.

^ Обґрунтування актуальності прикладно­го дослідження — це визначення практичної по­треби в опрацюванні проблеми, аналіз рівня її ви­рішення в педагогічній практиці, формулювання можливих наслідків від упровадження одержаних результатів у навчально-виховний процес.

^ Алгоритм обґрунтування передбачає ви­світлення таких аспектів досліджуваної проблеми:

  • сутнісний зміст проблеми — відтворює головні, найбільш гострі суперечності між наявними теоретичними знаннями і практичним станом питання, що досліджується;

  • соціальний запит — підтверджує продиктовану змінами соціальних умов необхідність вирі­шення більш загальної проблеми педагогіки, складовою частиною якої є проблема дослідження;

  • запити практики — узагальнені дослідником вказівки на конкретні труднощі в розв'язанні педагогічних задач, помилки і недоліки в роботі, що зумовлені відсутністю відповідних наукових положень та рекомендацій; прогресивні явища, які потребують узагальнення, аналізу та подальшої наукової розробки;

  • запити науки — характеризують необхідність дослідження для розвитку педагогіки, визначають місце проблеми дослідження в загальному науковому знанні, вказують наукову наступність розроблюваної проблеми;

  • розробленість проблеми — свідчить про реальний рівень висвітлення проблеми в педагогіці та суміжних науках;

  • ідея дослідження — містить вказівки на головні напрями дослідження чи його концепцію;

  • стратегія дослідження — вказує на основні принципи й шляхи зміни наявного чи розробки нового теоретичного знання;

  • тактика дослідження — визначає головні відомі науці теоретичні й методологічні положення, зважаючи на які варто розробляти теоретичні передумови дослідження як засіб підвищення практичної ефективності навчально-виховного процесу.

^ Розділ ІІ. Педагогічне дослідження, його ознаки, види, умови та процедура проведення

Проведення педагогічного дослідження вимагає обов’язкової наявності наступних умов:

  1. Готовність керівника навчального закладу – директора – до експериментальної діяльності, до змін.

  2. Готовність педагогічного колективу: потужний педагогічний склад (наявність кандидатів наук, учителів-методистів, учителів вищої категорії); партнерство школи з вищим навчальним закладом; партнерство з іншими навчальними закладами.

  3. Готовність педагогічного колективу до саморозвитку, володіння технологіями само менеджменту, перспективного проектування.

  4. Успіх педагогічного дослідження залежить від мотивації дослідників (прагнення самостверджуватись, досягати високих результатів, інтерес до змісту діяльності тощо).

Приступаючи до педагогічного дослідження, потрібно пам'ятати про умови ефективної індивідуальної наукової діяльності:

  • чітке визначення та обмеження мети наукової роботи; доцільно вичленити чіткий і вузький напрям роботи, поставити конкретну мету і послідовно йди до її досягнення;

  • здатність зосередитися лише на тій проблемі, якою дослідник займається, а всі інші «побічні» проблеми використовувати лише в тій мірі й на тому рівні, як вони описані в нинішній науковій літературі;

  • попереднє ознайомлення з літературою з проблеми дослідження;

  • засвоєння наукової термінології та чітка побудова власного термінологічного апарату;

  • обов'язкове оформлення результату наукової роботи, дослідження в письмовому вигляді — науковому звіті, доповіді, рефераті, статті, монографії, дисертаційному дослідженні тощо.

Дослідницька діяльність у педагогіці ґрунтується на комплексі принципів — загальних, базових положень, в яких на основі пізнання наукових законів формулюються вимоги, що забезпечують успіх у досягненні мети, зокрема:

  • гуманізму і педагогічного оптимізму (дослідник віддає перевагу оптимістичній гіпотезі розвитку кожного досліджуваного, керується бажанням не нашкодити дитині, не загальмувати її природної активності, потенційних, резервних сил);

  • об'єктивності й науковості (беруться до уваги знання об'єктивних закономірностей психічного розвитку особистості, новоутворень кож-ного вікового етапу);

  • комплексності, системності й систематичності (передбачає послідовне вивчення не конкретних параметрів, а цілісного процесу освіти (навчання і виховання) як формування соціальної особистості);

  • детермінізму (розуміння взаємозв'язку й взаємообумовленості різних аспектів формування особистості);

  • розвитку (всі особливості перебувають у динаміці — виникають, розвиваються, формуються, трансформуються внаслідок не лише зовнішніх, соціальних, а й внутрішніх умов);

  • єдності свідомості та поведінки (усвідомлення взаємозв'язку й взаємовпливу свідомості та діяльності: свідомість керує діяльністю, але в діяльності вона і формується);

  • індивідуального й особистісного підходу (загальні закони психічного розвитку в дітей різного віку, статі, досвіду, здібностей виявляються своєрідно і неповторно) .


^ Педагогічний експеримент передбачає активний вплив на педагогічне явище чи процес шляхом створення нових умов, які відповідають меті дослідження. Експеримент як самостійний метод характеризується такими ознаками:

  • діяльністю, що організована на основі наукових даних відповідно до теоретично обґрунтованої гіпотези;

  • запланованим впливом на досліджуваний об'єкт, створенням нових явищ тощо;

  • глибоким аналізом та теоретичним узагальненням отриманих результатів;

  • можливістю багаторазового повторення.

Експеримент створює умови для:

  • перевірки ефективності інновацій, запроваджуваних у навчально-виховний процес;

  • порівняння ролі та впливу різних чинників на педагогічний процес;

  • вибору оптимальних факторів для організації певних ситуацій навчання й виховання;

  • виявлення умов реалізації певних педагогічних завдань;

  • розкриття специфіки та закономірностей протікання педагогічного процесу в конкретних, зокрема й визначених, умовах.

Загалом сутнісний зміст експерименту полягає у:

  • розкладанні цілісного педагогічно явища на складові елементи;

  • внесенні змін до умов, у яких ці елементи функціонують;

  • відслідковуванні певних досліджуваних аспектів і явищ;

  • фіксуванні результатів навчально-виховного процесу в умовах експерименту.

Отже, педагогічне дослідження (експеримент) допомагає:

  • встановлювати наукові факти;

  • пояснювати та узагальнювати нові дані з позицій більш загальних теорій;

  • будувати, ґрунтуючись на одержаних результатах, нові гіпотези й

  • теорії.

Види експериментального дослідження:

  1. Констатувальний – визначення вихідних даних для подальшого дослідження.

  2. Формувальний – навчання чи виховання із введенням нового чинника і визначенням ефективності його використання.

  3. Контрольний – визначення через певний термін рівня знань, умінь, розвитку, вихованості за матеріалами (наслідками) експерименту формування.

  4. Порівняльний – зіставлення результатів навчання (виховання) в двох групах, яке проводиться різними методами.

^ Головний принцип проведення експериментального дослідження – зміна в кожній дослідницькій процедурі лише одного чинника при незмінності та контрольованості інших.

^

Етапи педагогічного дослідження


Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з'ясува­ти його вихідні положення, а саме: актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження.

^ Проблема дослідження в широкому значенні — складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, вирішення.

Проблема має бути відображена насамперед у темі до­слідження.

Об'єкт дослідження — частина об'єктивної реальності, яка на цьо­му етапі стає предметом практичної й теоретичної діяльності лю­дини як соціальної істоти (суб'єкта).

Об’єктом педагогічного дослідження є те, що досліджується, предметом – те, що у цьому об’єкті набуває наукового пояснення.

Об'єктами педагогічних досліджень можуть бути діяль­ність педагогів, учнів, педагогічні стосунки між суб'єктом і об'єктом навчально-виховної роботи, особистістю та ко­лективом, між вихованням і самовихованням, організація пізнавальної діяльності учнів, навчально-виховний процес тощо.

^ Предмет дослідження — зафіксовані в досвіді, включені в процес практичної діяльності людини сторони, якості та відносини дослід­жуваного об'єкта з певною метою за даних умов. Предмет дослідження вужче поняття, ніж об'єкт до­слідження. Об'єктами, наприклад, можуть бути методи виховання, а предметом — тільки одна група цих методів, наприклад, методи стимулювання виховання.

^ Мета дослідження — ціль, яку поставив перед собою дослідник. Формулюючи мету дослідження, дослідник з'ясовує, який результат передбачає отримати і яким він має бути. Гіпотеза дослідження — наукове передбачення його результатів. Вона повинна формулюватися так, щоб з цього форму­лювання проглядалися положення, які потребують пере­вірки у процесі дослідження.

^ Завдання дослідження — його конкретизована мета. Завдання дослідження:

  • вирішення певних теоретич­них питань, що є загальною проблемою (наприклад, з'ясу­вання сутності дидактичного явища, вдосконалення його визначення, дослідження ознак);

  • експериментальне вив­чення практики вирішення проблеми, виявлення її типо­вого стану, типових недоліків, їх причин, типових рис пе­редового досвіду та ін.;

  • обґрунтування системи заходів, необхідних для вирішення поставленого завдання;

  • ек­спериментальна перевірка пропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності;

  • вироб­лення методичних рекомендацій для тих, хто використо­вуватиме результати дослідження на практиці.

Організовуючи дослідження конкретної педагогічної проблеми, дотримуються певної послідовності, а саме:

  • Визначення проблеми і вибір теми дослідження, яка має актуальне, життєве значення.

  • Формулювання провідних ідей і гіпотез.

  • Розробка загального плану пошукової роботи.

  • Опрацювання літературних джерел із досліджуваної проблеми.

Під час вивчення літературних джерел з'ясовують го­ловну ідею, позицію автора та особливості наукового до­робку з досліджуваної проблеми. Важливо також простежити причину та логіку полеміки автора з іншими дослідниками, особливості його аргументації, виробити власну думку щодо його позиції. Аналіз проблеми, яка не знайшла відображення в його праці, допоможе чіткіше сформулювати завдання щодо глибшого вивчення проблеми.

  • Відбір методів науково-дослідної роботи.

  • Вивчення на практиці педагогічного досвіду та стану справ із питань, що вивчаються.

  • Розробка методики експерименту, програми дослідження.

  • Розробка теоретичних положень.

  • Дослідна робота здобувача. Збір та накопичення емпіричних даних.

  • Аналіз та узагальнення одержаних результатів, формулювання висновків.

  • Літературне оформлення роботи.

  • Упровадження результатів дослідження в педагогічну практику, оцінювання їх ефективності.

Процес і результати науково-педагогічного дослідження фіксуються багатьма способами. Для цього вироблено певні типи документації: анкети, плани спостереження, здійснення педагогічних експериментів, втілення результатів дослідження в практику, магнітофонні записи, фотокартки, кінострічки; протоколи обговорення уроків, виховних заходів та ін.; конспекти опрацьованої літератури, архівних матеріалів; описи досвіду роботи шкіл та інших виховних закладів; статистичні дані, математичні обчислення.

^ Розділ ІІІ. Характеристика етапів педагогічного дослідження

Етапами довготривалого педагогічного дослідження можуть бути:

  • діагностико-організаційний;

  • діагностико-моделюючий;

  • контрольно-інформаційний;

  • результативно-узагальнюючий.

На першому етапі визначається проблема, обирається тема дослідження, формулюється його гіпотеза, розробляється план дослідницької роботи, визначаються методи дослідження, відбувається опрацювання наукової та педагогічної літератури з проблеми дослідження, вивчається педагогічний досвід.

Необхідною й обов’язковою фазою педагогічного дослідження є його гіпотеза, яка може бути:

  • за змістом: описовою (припущення про набір елементів досліджуваного об’єкта та характер зв’язків між ними, про специфіку поведінки елементів об’єкта і виконання ними тих чи інших функцій); пояснювальною (припущення про причинно-наслідкові зв’язки в досліджуваному об’єкті та його зв’язки із зовнішнім середовищем, що потребують експериментальної перевірки);

  • за часом формулювання: робочою (тимчасове припущення, необхідне для систематизації зібраного фактичного матеріалу); науковою (положення, яке може перетворитися на наукову теорію);

  • за логічною структурою: лінійною (висувається та перевіряється одне припущення); розгалуженою (обґрунтовується декілька припущень).

У процесі формулювання гіпотези варто дотримуватися таких вимог:

  • гіпотеза повинна відповідати вихідним методологічним принципам програми дослідження;

  • гіпотеза повинна розкривати механіку функціонування педагогічного явища і передбачати перспективу його розвитку;

  • наукове припущення повинно бути нестандартним (уникати тривіальних формулювань);

  • гіпотеза будується так, щоб чітко були сформульовані положення, що потребують доведення;

  • гіпотеза передбачає, який засіб вирішення педагогічного завдання є ефективним;

  • у гіпотезі передбачають оптимальний варіант вирішення проблеми з декількох можливих;

  • гіпотеза формулюється так, щоб її можна було експериментально перевірити; необхідність перевірки випливає власне із суті гіпотези як припущення;

  • гіпотеза повинна давати ймовірне знання про причину певних педагогічних явищ (причинно-наслідкові зв'язки між педагогічними процесами та явищами);

  • розробляючи гіпотезу, автор тим самим визначає стратегію, головну ідею дослідження, ті положення, які потребують перевірки, підтвердження, аргументації;

  • формулювання гіпотези повинно бути простим і доступним для розуміння.

^ Алгоритм побудови та розробки гіпотези складається з певних етапів.

1. Однозначне визначення основного рівня розвитку суперечностей виховного процесу як найменш розробленого питання проблеми дослідження.

2. Чітке визначення в уявленнях про досліджуване явище, усвідомлення його структури, функцій, зв'язків за відповідними припущеннями про їх призначення й функціонування.

3. Проведення критичного аналізу взаємодії досліджуваних елементів у контексті досліджуваного явища (об'єкта) та узагальнення й синтез одержаних знань у гіпотезу.

4. Чітке та лаконічне обґрунтування основних моментів і методів теоретичної та емпіричної перевірки гіпотези загалом, а також певних припущень.

^ На другому етапі розробляється методика та програма дослідження його теоретичні положення, проводяться емпіричні дослідження.

Однією з провідних умов забезпечення ефективності, результативності педагогічного дослідження є адекватність методики його предмета. Ця вимога актуалізує проблему пошуку доцільної (такої, що більше відповідає предмету дослідження) сукупності методів вивчення освітнього процесу.

Важливими характеристиками методики як інструмента педагогічного дослідження є валідність і надійність.

Валідність — комплексна характеристика методики, яка охоплює відомості про галузь досліджуваних явищ і репрезентативність діагностичної процедури щодо них. У найпростішому і найбільш загальному формулюванні валідність методики — це поняття, яке вказує нам, що метод вимірює і наскільки добре це робить. Вона визначається як комплекс відомостей про те, стосовно яких груп рис особистості можуть бути зроблені висновки, а також про ступінь їх обґрунтованості.

Надійність — характеристика методики, що відображає точність вимірів, а також стійкість результатів тестування до дії сторонніх факторів. Результат педагогічного дослідження, звичайно, залежить від великої кількості неврахованих факторів (емоційний стан, втомленість, температура повітря у приміщенні, мотивованість досліджуваного тощо). Будь-яка зміна ситуації підсилює вплив одних і послаблює вплив інших чинників. У широкому значенні надійність — це характеристика того, наскільки виявлені в досліджуваного відмінності за тестовими результатами є справжніми і якою мірою вони є випадковими. У більш вузькому трактуванні надійність — це ступінь узгодженості результатів тесту, одержаних під час первинного і повторного його застосування, наприклад, тестування дітей в різні проміжки часу, із використанням різних наборів тестових завдань або за інших умов обстеження.

^ Сукупність методів дослідження повинна забезпечувати:

  • репрезентативність і валідність масиву первинної інформації;

  • формулювання наукових висновків як доповнень до вже відомих наукових теорій або системи наукового знання.

Експеримент як основний метод педагогічного дослідження передбачає вивчення навчально-виховного процесу, особливостей поведінки його суб'єктів у спеціально створених умовах. Під час педагогічного експерименту дослідник довільно і цілеспрямовано відтворює, змінює і повторює явище, яке вивчає, активно втручається в його процес, свідомо варіює умови.

^ Експеримент стає методом педагогічного дослідження, якщо:

  • ґрунтується на даних науки відповідно до теоретично обґрунтованої гіпотези;

  • він перетворює дійсність, створює нові педагогічні явища, супроводжується глибоким аналізом;

  • за його допомогою робляться висновки, теоретичні узагальнення.

За умовами проведення розрізняють лабораторний та природний експеримент.

Експеримент доцільно поєднувати з іншими методами дослідження: спостереженнями, анкетуванням, вивченням продуктів діяльності, бесідою тощо.

^ Головна функція спостереження полягає у вибірковому відборі відомостей про процес, що досліджується, в умовах прямого та зворотного зв'язку дослідника з об'єктом спостереження.

^ Особливість спостереження в тому, що воно використовується як самостійний засіб розв'язання дослідницьких задач, а також як складова частина інших методів, зокрема експерименту.

Розрізняють такі типи спостережень:

  • за частотою: постійні, періодичні;

  • за обсягом охоплення об'єктів: суцільні, вибіркові;

  • за способом отримання інформації: безпосередні, опосередковані, інструментальні.

До основних характеристик наукового спостереження, які визначають його специфіку, належать:

  • цілеспрямованість — спрямованість спостереження на певні об'єкти; опис результатів у межах певної педагогічної концепції, використання певного понятійно-термінологічного апарату; наявність попереднього уявлення про предмет, йо¬о історію, розвиток і структуру;

  • аналітичний характер — під час спостереження зважають лише на певні аспекти, елементи, зв'язки, які детально аналізують, об'єктивно оцінюють та одержують відповідне пояснення;

  • комплексність — беруться до уваги всі суттєві сторони і зв'язки педагогічного процесу чи явища;

  • систематичність — виявлення статистично стійких зв'язків та відношень, визначення змін і розвитку об'єкту на основі тривалих спостережень.

^ Для забезпечення наукового характеру одержаної у процесі спостереження інформації необхідно дотримуватися таких вимог:

  • спостереження повинно мати мету: що вужче та точніше сформульована мета, то легше фіксувати результати, робити висновки;

  • необхідно попередньо розробити план (програму) спостереження, в якому конкретизувати окремі питання, визначити послідовність проведення спостереження;

  • визначити мінімальну кількість досліджуваних ознак, а також критерії їх оцінювання: що точніше і детальніше зафіксовані завдання щодо досліджуваних ознак і що зрозуміліше сформульовано критерії оцінювання цих ознак, то більшу наукову цінність матимуть отримані результати;

  • підібрати способи фіксації результатів спостереження та підготувати відповідні засоби — протоколи, бланки, таблиці тощо;

  • проводити спостереження в реальних природних умовах; повторні спостереження проводити через однакові проміжки часу;

  • передбачити можливість виникнення помилок та шляхів запобігання їм.


Опитування здійснюється через діалог між дослідником та респондентом у вигляді формалізованих запитань та відповідей.

Опитування може бути: усне — бесіда, інтерв'ю; письмове — анкетування, тестування.

^ Вимоги до запитань, які використовуються при опитуванні:

  • опитування не повинно мати випадковий характер, а бути спланованим: легкі запитання ставляться на початку, більш важчі — згодом;

  • питання мають бути лаконічними, конкретними і зрозумілими;

  • питання не повинні суперечити педагогічному такту і професійній етиці.

Правила проведення опитування:

  • бути з респондентом наодинці, без сторонніх слухачів;

  • кожне запитання варто прочитати з опитувального листка дослівно, у незміненому вигляді;

  • потрібно дотримуватися порядку запитань;

  • опитування повинно бути короткотривалим, з учнями — 15—20 хв;

  • не впливати на думку респондента коментарем чи іншим чином;

  • ставити за потреби додаткові нейтральні запитання для уточнення змісту відповіді;

  • за потреби прочитати повторно запитання, не пояснюючи його сутності;

  • під час опитування фіксувати відповідь респондента.

^ Метод експертного оцінювання дає змогу одержувати як узагальнені дані групової думки експертів, так і нову інформацію, що міститься в латентній (прихованій) формі в експертних оцінках.

У педагогічних дослідженнях метод експертного оцінювання може використовуватися для:

  • аналізу складних педагогічних явищ, процесів, ситуацій, що характеризуються якісними ознаками, які не піддаються формалізації;

  • прогнозування розвитку певної галузі педагогічного знання, процесів навчання й виховання та їх взаємодії із зовнішнім середовищем;

  • вивчення і ранжування за вибраними критеріями найістотніших факторів, які впливають на функціонування і розвиток освітньої системи;

  • якісного оцінювання кількісних, точно виміряних явищ;

  • перевірки інших методик на валідність.

Методика використання експертного оцінювання передбачає виконання таких етапів:

  • підготовка програми (мета, завдання, терміни виконання);

  • збір попередньої інформації про проблему, що підлягатиме експертному оцінюванню;

  • формування експертних груп та оцінку компетентності експертів;

  • вибір системи оцінювання і відповідних шкал;

  • підготовка і проведення опитування експертів;

  • обробка результатів експертного оцінювання;

  • аналіз та оформлення результатів.


На третьому етапі відбувається обробка емпіричних даних, їх попередній аналіз, ознайомлення з результатами аналізу педагогічної громадськості, створення інформаційних баз даних тощо.

На етапі статистичної обробки одержаних даних відомості класифікуються, групуються, типізуються. Інформація обробляється таким чином, щоб її можна було використати й іншим дослідникам та практикам. За допомогою математико-статистичних методів вона перероблюється на вторинні дані — середні значення, коефіцієнти кореляції, показники значущості.

Статистична обробка в наукових дослідженнях із педагогіки необхідна, оскільки и результати утворюють основу відповіді на гіпотези всієї наступної теоретичної роботи. При цьому формується науково обґрунтований висновок. Кожна підтверджена (непідтверджена) гіпотеза підлягає подальшому опрацюванню. Мета — зробити відповідні висновки для педагогічної практики. Із перенесенням результатів дослідження у практику відбувається перевірка гіпотез в умовах реального життя.

Дослідження вважається закінченим тоді, коли його результати знаходять застосування в теорії та на практиці.

^ Алгоритм упровадження результатів педагогічного дослідження у практику роботи школи містить:

  • попередню підготовку педагогічного колективу до впровадження нової педагогічної ідеї (концепції);

  • формування передового педагогічного досвіду на основі результатів наукових досліджень;

  • упровадження у практику роботи педагогів школи досвіду реалізації нових педагогічних ідей, концепцій, рекомендацій;

  • аналіз результатів упровадження розробленого досвіду.

Етапи управління процесом упровадження результатів педагогічного дослідження в шкільну практику:

  • організація попередньої підготовки:

— уточнення рекомендацій;

— повідомлення ідеї і суті впровадження;

— порівняльний аналіз практики;

— оволодіння прийомами і методами роботи;

— планування, розробка рекомендацій;

  • визначення та постановка цілей і завдань на основі аналізу існуючої практики та зіставлення її зі стратегічними завданнями впровадження:

— аналіз виробленої практики;

— виявлення наявних суперечностей;

— визначення мети впровадження;

— конкретизація завдань реалізації мети;

  • планування впровадження:

— розробка проекту схеми впровадження;

— формулювання етапів;

— визначення термінів;

— розподіл обов'язків;

— визначення конкретних заходів з упровадження.

Безпосереднє впровадження наукових даних у практику забезпечується:

  • методичними посібниками;

  • статтями;

  • доповідями;

  • програмами підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів.

На четвертому етапі відбувається узагальнення результатів дослідницької діяльності, на цій основі – внесення корекції в освітній процес, презентація досвіду експериментальної діяльності на різних рівнях і в різний спосіб (семінари, конференції, форуми, публікації, створення науково-методичних посібників тощо).

Обов’язковим елементом педагогічного експерименту є моніторинг, спрямований на дослідження ефективності функціонування педагогічного нововведення. Сучасна теорія моніторингових досліджень визначає наступні елементи моніторингу:

    1. Чітко визначені мета і об’єкт управління.

    2. Задані параметри його розвитку.

    3. Критерії оцінки цих параметрів.

    4. Технологія проведення поточного контролю.

    5. Інформаційна база щодо скеровування процесу на кінцевий результат.

    6. Оцінка.

    7. Управлінське рішення.


Прикладом експериментальної діяльності за розглянутою схемою може бути педагогічне дослідження «Розробка й упровадження акмеологічної моделі ліцею. Вплив структурних компонентів на виховання успішної особистості» (Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка):


^ ПЕДАГОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Розробка й упровадження акмеологічної моделі ліцею.

Вплив структурних компонентів на виховання успішної особистості

Статус: загальноміський

2002-2005, 2005-2010 рр.
(Інноваційна програма)

^ Науковий супровід: Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка

Науковий керівник:

Ганна Стефанівна Сазоненко,

директор ліцею, кандидат педагогічних наук, Народний вчитель України


^ СТРУКТУРА ДОСЛІДЖЕННЯ:

2005-2006 Розробка акмеологічної системи (моделі) ліцею

2006-2008 Методолого-педагогічні основи моделювання ситуації успіху (акметехнології, результативність запровадження)

^ 2008-2010 Вплив структурних компонентів акмеологічної системи на успішність ліцеїстів

УПРАВЛІННЯ педагогічним дослідженням


Прогнозований результат (модель випускника)


Мета дослідження Мета (місія) Завдання




^ Практичні поради з управління педагогічним дослідженням

Порада №1: Узгодження мети дослідження (розробка освітньої моделі, що забезпечує успіх кожної особистості) з метою (місією) ліцею (плекання національної еліти України, людей державного рівня мислення, громадянина Світу, що гармонійно поєднує високий інтелектуальний, духовний розвиток, самопізнання з пізнанням природи, буття, Людини, Всесвіту і суспільства;
створення умов для одержання якісної гуманітарної освіти, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання та життєвого успіху
).

Мета дослідження в ліцеї детермінується багатьма мотивами (суспільне визнання, внутрішнє задоволення, позитивний результат, самоствердження).

^ Порада №2. Осмислення філософських і методологічних підходів у розробці акмеологічної моделі ліцею.

Філософсько-методологічні основи акмесистеми



Порада №3. Визначення структурних компонентів акмеологічної моделі ліцею.





^ ПРОЦЕС ДОСЛІДЖЕННЯ




Порада №4. Моніторинг (поетапний) результативності освітнього процесу (навченості, вихованості, результату освіченості).

^ СИСТЕМНИЙ МОНІТОРИНГ



РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ:

  • ОСВІЧЕНІСТЬ

(“від освіти до освіченості” компетентнісна освіта)

  • ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК (індивідуальна траєкторія)

  • ВИХОВАНІСТЬ ("від виховання до вихованості”)

ОСВІТА - найвеличніше із земних благ, якщо вона найвищої якості.
Інакше вона абсолютно даремна. Редьярд Кіплінг


^ МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ (ЕКСПЕРИМЕНТУ)

Експериментально-дослідницька робота

Управлінський компонент

Результативність


Науково-методична рада

Самоосвіта педагогів

Аналіз науково-педагогічної літератури


Діалоги з факультетом психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка



Ліцей міжнародних відносин №51

(констатувальний експеримент)

Вивчення педагогічного досвіду


Постійно діючий семінар


Факультет психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Професійна зрілість


Укладення бібліографічного показчика та презентація виставок


Індивідуальність освітньої траекторії


Предметні кафедри

Динамічні групи


Учіння - навченість


Соціальна зрілість

Науково-методичні лабораторії

Семінари-практикуми


Показові уроки


Вихованість

Психологічна служба

Розробка та обговорення методичних рекомендацій

Поетапний моніторинг

Педагогічна рада


Рівень партнерської взаємодії


Модель успішного випускника

Список використаної літератури


  1. Клеха Л. Інноваційні технології // Директор школи. – № 45. – грудень 2009. – С. 17-20.

  2. Сазоненко Г. С. Педагогіка успіху : Досвід становлення акмеологічної системи ліцею : Науково-методичний посібник. – К.: Генезис, 2004. – 684 с.

  3. Уруський В. Наукові засади проведення педагогічного дослідження з проблем виховання // Управління освітою. – № 21. – листопад 2009. – С.21-25.

  4. Уруський В. Наукові засади проведення педагогічного дослідження з проблем виховання // Управління освітою. – № 22. – листопад 2009. – С.16-23.


Схожі:

Кандидат історичних наук iconБбк 67. 2я73 о-66
Білик Б. І. доктор історичних наук, професор Бризгалов І. В. кандидат юридичних наук, доцент
Кандидат історичних наук iconІнститут інноваційних технологій І змісту освіти
К. М. Левківський кандидат історичних наук, професор; В. Л. Гуло, кандидат біологічних наук, доцент Л. О. Котоловець, начальник відділу...
Кандидат історичних наук iconІнститут інноваційних технологій І змісту освіти
К. М. Левківський кандидат історичних наук, професор; В. Л. Гуло, кандидат біологічних наук, доцент Л. О. Котоловець, начальник відділу...
Кандидат історичних наук iconІнститут інноваційних технологій І змісту освіти
К. М. Левківський кандидат історичних наук, професор; В. Л. Гуло, кандидат біологічних наук, доцент Л. О. Котоловець, начальник відділу...
Кандидат історичних наук iconМалець Наталія Богданівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін

Кандидат історичних наук iconАктуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених
Касьяненко Г. Я., кандидат хімічних наук, доцент; Корнус А. О., кандидат географічних наук, доцент; Говорун О. В., кандидат біологічних...
Кандидат історичних наук iconГалузевий стандарт вищої освіти
Ректор Херсонської державної морської академії, кандидат історичних наук, професор
Кандидат історичних наук iconГалузевий стандарт вищої освіти
Ректор Херсонської державної морської академії, кандидат історичних наук, професор
Кандидат історичних наук iconГалузевий стандарт вищої освіти україни
Ректор Херсонської державної морської академії, кандидат історичних наук, професор
Кандидат історичних наук iconГалузевий стандарт вищої освіти україни
Ректор Херсонської державної морської академії, кандидат історичних наук, професор
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи