Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році icon

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році




Скачати 170.66 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році
Дата06.09.2013
Розмір170.66 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методичні рекомендації

щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія»

у 2013-2014 навчальному році


Навчання фізики та астрономії в сучасній школі є основою для формування в учнів сучасного наукового світогляду, розуміння значення основних фізичних та астрономічних понять і законів для вирішення практичних потреб суспільства та створення новітніх технологій, розвитку інтелектуальних здібностей і пізнавальних інтересів школярів.

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти в освітній галузі «Природознавство» зазначено, що фізика та астрономія є базовими компонентами природничо-наукової освіти. Новий зміст фізичної освіти, відповідно до Державного стандарту, передбачає реалізацію двох складових: курсу фізики основної школи (7–9 класи) та курсу профільної школи (10–11 класи).

У курсі фізики основної школи продовжується формування, уточнення і розвиток фундаментальних природничо-наукових понять, вивчених у пропедевтичному курсі природознавства. Фізика в основній школі вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами, які дають змогу пояснити перебіг найбільш поширених процесів у навколишньому світі, ознайомити учнів з фізичними основами сучасного виробництва, техніки і технологій.

Оволодіння учнями навичками експериментальної діяльності в основній школі спрямоване на використання набутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток їхніх творчих здібностей, зацікавленості до вибору майбутньої професії, пов’язаної з фізикою.

З метою створення умов для урахування життєвих та пізнавальних потреб учнів навчання в старшій школі ґрунтується на засадах профільної освіти. При цьому навчання фізики здійснюватиметься відповідно до змісту, який закладено в навчальних програмах трьох рівнів: рівні стандарту, академічному та профільному рівнях.

Зміст навчальної програми рівня стандарту спрямовано на вивчення фізики як елементу загальнолюдської культури, на формування світоглядних уявлень про картину світу. На академічному рівні закладаються основи системних фізичних знань, достатніх для продовження навчання за напрямами, де потрібна відповідна фахова підготовка. Навчання фізики на профільному рівні ставить на меті формування в учнів фундаментальних знань і навичок, які будуть запорукою успішного подальшого навчання у вищих навчальних закладах, пов’язаних з обранням майбутніх професій у галузі науки, техніки і технологій.

Зміст усіх програм побудовано за принципом доповнення. Для цього в тексті змісту навчальних тем використано різні шрифтові форми: напівжирний шрифт відображає зміст програми рівня стандарту, звичайний — доповнення для академічного рівня, курсив — доповнення для рівня профільного навчання.

Програма рівня профільного навчання значно перевищує за обсягом навчальних годин програму академічного рівня, її зміст спрямований головним чином на поглиблення знань, а не на їх розширення. Структури академічного і профільного курсу навчання фізики є ідентичними, проте вони відрізняється від програми рівня стандарту. Це зумовлено тим, що завдання академічної і профільної програм по суті близькі і мають прагматичний характер, на відміну від програми рівня стандарту, яка по суті світоглядна.

Зміна спрямованості змісту навчальних програм у старшій школі відбивається у відмінностях до рівнів застосування одержаних знань для розв’язування задач і виконання експериментальних робіт. Спостерігається поетапне збільшення кількості лабораторних робіт у навчальних програм різних рівнів. Окрім того, у навчальних програмах академічного та профільного рівнів значна кількість годин відводиться на виконання робіт фізичного практикуму.

З метою здійснення рівневого профільного навчання з фізики належна увага повинна приділятися, під час організації навчального процесу використанню сучасних методів навчання, впровадженню проблемних, пошуково-дослідницьких, інтерактивних та інших технологій, що є актуальними в системі освіти.


^ Програмно-нормативні засади

навчання фізики в загальноосвітніх навчальних закладах


У 2013-2014 навчальному році вивчення фізики та астрономії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:

7 – 9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005;

^ 8 – 9 класи з поглибленим вивченням фізики – Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики. Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009.

10 – 11 класи Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. Фізика. Астрономія. Київ, 2010.

Навчальні програми з астрономії для старшої профільної 11-річної школи розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (http://www.mon.gov.ua/education/average/progl2), а також надруковано в посібниках: «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа», 2010) та «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Фізика. Астрономія» (Київ, 2010).

^ Програми факультативів та курсів за вибором – Збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії. – Х: Видавнича група «Основа», 2009.

Розподіл навчальних годин між предметами здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, які визначено в листах Міністерства освіти і науки від 05.03.10 № 1/9-143 та від 10.08.2010 № 1/9-543.

Звертаємо увагу педагогічних працівників, що у навчально-виховному процесі може використовуватися лише навчально-методична література, яка має відповідний гриф Міністерства освіти і науки.

Наголошуємо, що гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» надається навчальним програмам з предметів інваріантної складової навчальних планів та підручникам, які пройшли апробацію. Гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» надають підручникам, що стали переможцями Всеукраїнського конкурсу, та іншій навчальній літературі з метою її подальшої апробації та використання в моніторингових дослідженнях у загальноосвітніх навчальних закладах. Навчально-методичній літературі (практикумам, методичним розробкам, навчально-методичним посібникам, робочим зошитам, дидактичним матеріалам тощо) за рішенням відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти МОН надається гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах». Текст грифа МОН зазначається на звороті титульного аркуша, де зазначаються номер і дата листа або наказу МОН, яким надано гриф МОН.

У зв’язку з появою на книжковому ринку літератури з підробкою грифа МОН, звертаємо увагу вчителів до уважного ставлення при виборі навчально-методичної літератури.

Перелік програм, підручників та навчально-методичних посібників, які рекомендовані міністерством, друкується в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України», фахових науково-методичних журналах, а також розміщено на сайті: www.mon.gov.ua.


^ Організація навчання фізики та астрономії в 2013-2014 н.р.

Навчання фізики та астрономії в 2013-2014 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки (від 05.02.2009 № 66 «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи» та від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»). Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення фізики в основній і старшій школі:



7

клас

8

клас

8

клас

(поглиблене вивчення фізики)

9

клас

9

клас

(поглиблене вивчення фізики)

10 клас

11 клас

рівень

стандарту

академічний рівень

профіль

ний рівень

рівень

стандарту

академічний рівень

профіль

ний рівень

1

2

4

2

4

2

3

6

2

3

6


Кількість годин на подовження часу опанування змісту обраної програми навчальними закладами може бути збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану.

У 7 класі фізика може вивчатися протягом навчального року (по 1 годині на тиждень), або протягом одного семестру (по 2 години на тиждень).


Астрономія


Астрономія вивчається в 11 класі за однією з двох програм: програмою, що об’єднує академічний рівень та рівень стандарту (розраховану на 17 годин), або за програмою для профільного рівня (розраховану на 35 годин).

Звертаємо увагу вчителів на те, що зміст навчального матеріалу спрямований на розвиток загальнокультурної компетенції, розуміння астрономічних явищ, із якими людина стикається в повсякденному житті, має розкривані еволюційні зв’язки між різними формами руху та структурної організації матерії у Всесвіті, взаємозв’язок астрономічної науки з іншими природничими га технічними науками.

Особливістю програми профільного рівня є те, що серед державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів є й вимога уміти розв’язувати задачі. У зв’язку з цим рекомендуємо вчителеві під час складання календарно-тематичного планування курсу передбачити час на формування в учнів уміння розв’язувати задачі астрономічного змісту.

Програма ріння стандарту, академічного рівня передбачає виконання однієї практичної роботи. Учитель може довільно обирати тему цієї роботи з трьох, запропонованих програмою. Разом із тим, практика, зокрема результати Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії, показує, що учні на неналежному рівні знають зоряне небо: не орієнтуються в сузір’ях; не можуть вказати найяскравіші зорі у відомому сузір’ї; недостатньо вміють працювати з картами зоряного неба. З огляду на це рекомендуємо проводити комбіноване практичне заняття, на якому показати будову карти зоряного неба (зокрема особливості відображення на ній небесних світил, використання небесних координат) та прийоми роботи з такою картою. У другій частині практичного заняття бажано продемонструвати учням вигляд зоряного неба в ділянці північного полюса світу (сузір’я Малої та Великої Ведмедиць, Полярна зоря тощо), а також у різні пори року. Рекомендуємо чотири орієнтовні дати: 15 жовтня (осіннє зоряне небо), 15 січня (зимове зоряне небо), 15 квітня (весняне зоряне небо) і 15 липня (літнє зоряне небо). Час доби добирається довільно, бажано обирати вечірні години. Готуючись до проведення такого комбінованого практичного заняття, доцільно використовувати програмно-педагогічний засіб «Бібліотека електронних наочностей з астрономії. 11 клас» (опис зазначеного ППЗ є за адресою http://www.astroosvita.kiev.ua/HTML/infotl8.htm. За допомогою цього планетарію також можна показати зміну вигляду зоряного неба впродовж доби.

У процесі викладання астрономії за програмою рівня стандарту, академічного рівня, як ілюстративний матеріал, можна використовувати зображення астрономічних об’єктів, відеофрагменти уміщені на сайтах астрономічних обсерваторій. Наприклад, на сайті Європейської південної обсерваторії (http://www.eso.org/public/), яка у 2012 році відзначає 50-ліття своєї діяльності.

Навчальна програма профільного рівня містить тематику п’яти практичних робіт, яка є орієнтовною. З огляду на можливості навчального закладу щодо технічних засобів навчання учителем добираються три роботи для проведення практичної частини курсу. Також учитель може запропонувати й іншу тему роботи. Серед практичних робіт можна виділити найбільш значущі для узагальнення, зокрема роботу з рухомою картою зоряного неба (№1), визначення параметрів зір за діаграмою Герцшпрунга-Рессела (№4) і визначення чисел Вольфа за спостереженнями у шкільний телескоп чи за знімками Сонця (№5).

При формуванні календарно-тематичного планування за 17 годинним курсом рекомендуємо планувати дві тематичні атестації: першу – за результатами вивчення тем 1-3, а другу – за результатами вивчення тем 4 - 8. За програмою профільного рівня доцільно передбачити не менше трьох тематичних оцінювань навчальних досягнень учнів. Наприклад, за результатами вивчення розділів 1-2 – перша, розділів 3- 4 – друга і п’ятого розділу – третя.

Готуючись до тематичних атестацій у профільних класах, можна скористатися збірником різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової атестації з астрономії (авт. Казанцев A.M., Крячко І.П., X.: Гімназія, 2008. — 48 с.). До цього збірника було включено завдання високого рівня для учнів класів фізико-математичного профілю. Під час підбору завдань для проведення тематичного оцінювання за програмою рівня стандарту, академічного рівня можна брати за основу завдання, які запропоновано у збірнику завдань для державної підсумкової атестації з астрономії для 11 класу (2012), який розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.


^ Оцінювання навчальних досягнень


Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється під час виставлення поточних, тематичних, семестрових, річних балів та державної підсумкової атестації. Поточне оцінювання здійснюється за виконання учнями різних видів навчальної діяльності (усні та письмові відповіді, експериментальні роботи, домашні завдання тощо). Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм на основі поточних оцінок. Семестрові оцінки виставляються на основі тематичних з урахуванням динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливості теми, тривалості її вивчення, складності змісту тощо. Окрема оцінка за ведення зошитів з фізики не виставляється.

Мінімально в семестр проводиться одна письмова контрольна робота з фізики, яка може бути оформлена як в окремо заведеному зошиті для контрольних та самостійних робіт або інших видів діагностичної діяльності (наприклад, фізичних диктантів тощо), так і на окремих аркушах паперу. Учитель може використовувати в своїй роботі для перевірки знань і умінь учнів друковані матеріали, яким надано гриф МОН. Необхідність збільшення кількості тематичних та лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визначається вчителем.

У таблиці наведено мінімальну кількість тематичних оцінок (які виставляються у класному журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати) та мінімальну кількість лабораторних робіт, що обов’язково оцінюються, для класів різних профілів:




Клас

Річна кількість годин за навчальними планами та програмами

Мінімальна кількість тематичних оцінок

^ Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються

7

35

4

6

8

70

6

8

8 класи з поглибленим вивченням фізики

105-140

8

10

9

70

6

8

9 класи з поглибленим вивченням фізики

105-140

8

8


10

Рівень стандарту

70

6

4

Академічний рівень

105

8

4

Профільний рівень

210

10

8


11

Рівень стандарту

70

5

4

Академічний рівень

105

7

4

Профільний рівень

210

10

8




Допрофільне та профільне навчання


У цьому навчальному році варто звернути увагу на організацію допрофільного навчання учнів 8-9-х класів та профільного навчання учнів старшої школи, адже саме старша школа покликана створювати умови для підготовки молоді до виконання своїх соціальних функцій – трудових, суспільних, а також до подальшого продовження освіти.

При організації допрофільного навчання має враховуватися як розвиток пізнавального інтересу до вивчення предмета, так і усвідомлений вибір спрямованості подальшої освіти та професійної діяльності. Допрофільна підготовка у процесі навчання фізики в основній школі здійснюється за допомогою курсів за вибором різної спрямованості, факультативних занять, засідань гуртків і секцій, проведення екскурсій тощо.

Відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 № 128 мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять та курсів за вибором у загальноосвітніх навчальних закладах міської місцевості становить 8 осіб, сільської місцевості – 4 особи.

Метою запровадження допрофільної підготовки є ознайомлення учнів із світом сучасних професій, розширення їхніх знань зі шкільних предметів, орієнтація на правильний вибір профілю навчання в старшій школі тощо.

Впровадження у старшій школі профільних курсів за вибором або факультативів спрямоване на створення умов для орієнтації школярів з метою індивідуалізації навчання та соціалізацію, підготовки до усвідомленого й відповідального вибору сфери майбутньої професійної діяльності. Основними функціями курсів за вибором (факультативів) у старшій школі є:

• поглиблене й розширене вивчення змісту профільних предметів, забезпечення профільної прикладної та початкової професійної спеціалізації навчання;

• вивчення ключових проблем сучасності на основі міжпредметних зв’язків, сприяння вивченню суміжних предметів;

• орієнтація на удосконалення навичок пізнавальної, організаційної діяльності, вивчення методів пізнання природи;

• ознайомлення з певним видом діяльності людини з метою професійного самовизначення.

Для створення належних умов щодо впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах підготовлено Збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії, який видруковано в 2009 році видавничою групою «Основа» (м. Харків). Програми розроблено авторами та авторськими колективами, до складу яких увійшли вчителі, методисти та науковці з різних регіонів України.

У передмові до збірника наведено тематику запропонованих програм та рекомендовані напрями для профільного навчання. Залежно від особливостей та умов роботи загальноосвітнього навчального закладу і потреб учнів, учителем обирається тематика курсів за вибором (факультативів). За ознакою формування змістового компонента серед програм курсів за вибором і факультативів для реалізації профільного навчання можна виділити:

• світоглядні курси, присвячені вивченню методів пізнання природи, розширення світоглядних уявлень (наприклад: «Шляхи становлення сучасної фізичної картини», «Сучасна фізика та проблеми природознавства як основа філософії» тощо);

• культурно-історичні курси, присвячені історії техніки та розвитку природничих наук (наприклад: «Деякі питання з історії механіки», «Досягнення та перспективи сучасної фізичної науки та техніки» та ін.);

• курси поглибленого вивчення окремих розділів (тем) курсів фізики та астрономії (наприклад: «Оптичні системи й прилади», «Елементи квантової теорії будови атомів» тощо);

• курси, під час проведення яких учні знайомлюються з основами суміжних з фізикою й астрономією науками (наприклад: «Біофізика», «Фізика атмосфери» та ін.)

• експериментальні курси, присвячені вивченню методики проведення дослідницької роботи (наприклад: «Експериментальне вивчення явищ у термодинаміці» та ін.);

• прикладні курси, мета яких – ознайомлення учнів з найважливішими шляхами й методами застосування знань на практиці, вивчення методів розв’язування задач, розвиток інтересу учнів до сучасної техніки та виробництва (наприклад: «Методи розв’язування задач з електрики та магнетизму», «Основні положення динаміки польоту», «Елементи вищої математики під час вивчення фізичних явищ» тощо);

• допрофесійні курси, спрямовані на ознайомлення з основами професійної діяльності (наприклад: «Сучасні процеси виробництва», «Морехідна астрономія» тощо).

Матеріали для підготовки уроків і занять, що поліпшують впровадження профільного навчання, розкривають зміст запропонованих у збірнику програм, допомагають учителеві ознайомитися з новими технологіями навчання, висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), газеті «Фізика» (видавнича група «Шкільний світ»); у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Світ фізики», «Країна знань», «Вселенная, пространство, время» тощо. У цьому році вийшов друком новий журнал для школярів «Школа юного вченого», спрямований на розвиток творчих і дослідницьких здібностей учнів, залучення їх до наукової роботи. З січня 2011 року видається науково-популярний журнал для школярів «Фізика для допитливих» (видавнича група «Основа»). Журнал розраховано на учнів як основної так і старшої школи, які цікавляться фізикою. Цим пояснюється рубрикація журналу: «Як це було», «Вони створювали фізику», «Фізика навколо нас», «Новини науки», «Домашня лабораторія» тощо.


^ Проведення занять у кабінеті фізики

Під час проведення занять у кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту від 01.02.2012 № 1/9-72).

У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення занять у кабінетах (лабораторіях) фізики, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету» і «Акт дозволу на проведення занять у кабінеті».

З повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитись на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.


Методист фізики

Сумського ОІППО С.В. Кода





Схожі:

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2014-2015 навчальному році
«Природознавство» зазначено, що фізика та астрономія є базовими компонентами природничо-наукової освіти. Новий зміст фізичної освіти,...
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2012-2013 навчальному році
Особливістю реалізації нового змісту фізичної освіти, відповідно до Державного стандарту, є те, що його побудова базується на двох...
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2013-2014 навчальному році
Вивчення географії у 2013-2014 навчальному році буде здійснюватися за збірниками програм
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів надруковані у збірнику: Збірник програм для допрофільної
Методичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів з математики у 2013-2014 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової навчального плану у 2010/2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономі у 2011-2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2012-2013 навчальному році Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватися за збірниками програм
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11; видавництво «Перун». 2005, 2006 рр
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році iconПро проведення ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2013/2014 навчальному році
Міністерства освіти і науки України від 05. 08. 2013 №1079 «Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних...
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2014-2015 навчальному році
Вивчення географії у 2014-2015 навчальному році буде здійснюватися за збірниками програм
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації викладання хімії у 2014-2015 навчальному році
Міністерства освіти І науки України щодо навчальних планів та структури 2014/2015 навчального року (лист мон від 11. 06. 2014 №1/9-303)...
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання біології, природознавства та екології у 2014-2015 навчальному році

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи