Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році icon

Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році




НазваМетодичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році
Сторінка2/7
Дата06.09.2013
Розмір0.83 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7

  • У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю зі світової літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.

Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.


Можливі види контрольних робіт:

  • тест;

  • відповіді на запитання;

  • контрольний літературний диктант;

  • анкета головного героя;

  • комбінована контрольна робота тощо;

  • письмові контрольні твори.


Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

  • складання оповідання (казки) за прислів’ям;

  • добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

  • введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

  • усний переказ оповідання, епізоду твору;

  • твір-характеристика персонажа;

  • написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

  • написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

  • твір-опис за картиною;

  • складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

  • підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

  • складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

  • написання реферату;

  • ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

  • написання листа авторові улюбленої книжки;

  • інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

зі світової літератури

^ Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Оцінювання навчальних досягнень учнів


Початковий


1

Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.




2

Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.




3

Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).


Середній


4

Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.




5

Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.




6

Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.


Достатній


7

Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.





8

Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.





9

Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.


Високий


10

Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.





11

Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.





12


Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.


^ Вимоги до оцінювання контрольних творів

Рівень

Бали

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

Грамотність

Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок

Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичнихпомилок

Початковий



1

Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи

15-16 і більше

9-10

2

Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення

13-14

3

Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання

11-12

Середній

4

Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика

9-10

7-8

5

За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим

7-8

6

За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції

5-6

Достатній

7

Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку

4

5-6

8

Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи

3

9

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати

1+1 (негруба)

Високий


10

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту

1

3




11

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю

1 (негруба)

2




12

Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю











Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При виведенні оцінки за письмову роботу перевагу надавати балам, отриманим за наявність орфографічних та пунктуаційних помилок. Допущення більшої за норму кількості лексичних, граматичних і стилістичних помилок веде до зниження оцінки за мовне оформлення на 1 бал.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми. Формами поточного оцінювання є виконання учнями різних видів усних і письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах тощо.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно відповідь або виконану роботу). Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 12.01.2012 № 16 «Про затвердження програми для зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури» з 2012–2013 навчального року запроваджено ЗНО зі світової літератури.

Програму зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства освіти і науки України від 23.12.2004 р. № 1/11-6611) та програм для профільного навчання учнів 10–11 класів (рівень академічний, наказ Міністерства від 28.10.2010 р. № 1021). Програма надрукована у фахових видання і розміщена на сайтах Міністерства і Українського центру оцінювання якості освіти.

Перелік головних вимог щодо перевірки зошитів зі світової літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількості, призначення та особливостей оформлення зошитів з предмета містяться у відповідному методичному листі Міністерства освіти і науки України від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури.

Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 р. № 806 «^ Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя, якщо

  • посібник має гриф «^ Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних заклада»;

  • від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.


Інтегрований курс «Література» в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено, що складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури, світової літератури і літератур національних меншин, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу.

Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Зміст літературної освіти з урахуванням вікових особливостей учнів визначає художні твори, літературні явища і факти, розкриває їх ідейно-естетичну своєрідність та значущість в історії української і світової культури, встановлює зв’язки між різними національними літературами, літературою і фольклором, літературою і міфологією, літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва, передбачає обсяг загальних теоретичних понять, необхідних для розуміння літератури як мистецтва слова, формування вмінь аналізувати та інтерпретувати художні твори в різних аспектах.

Засвоєння учнями літературного компонента сприяє їх залученню до надбань вітчизняного і світового письменства, розвитку стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури протягом життя, збагаченню духовно-емоційного досвіду, формуванню загальної культури, підвищенню рівня володіння українською, іноземними мовами та мовами національних меншин.

Враховуючи, що інтегровані курси «Література» (національної меншини та світова) вивчаються паралельно з українською літературою, особлива увага має бути приділена взаємодії різних культур. Тому доцільно у доступній для учнів формі розкривати контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв’язки, виявляти роль українських письменників і перекладачів у творчості майстрів інших народів. Під час розгляду програмових творів слід підкреслювати також взаємозв’язки літератури з іншими видами мистецтв, зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції. Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури.

Вивчення інтегрованих курсів «Література» (національної меншини та світова) у 5 класах здійснюватиметься за навчальними програмами:

  • Література (російська та світова) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (укладачі: Исаева Е.А., Клименко Ж.В., Корниенко О.А., Мельник А.О., Храброва В.Е., Мухин В.А., Данилова И.Н.

У пояснювальних записках до чинних програм зазначено, що кількість годин на вивчення розділів і тем є орієнтовною, тому вчитель, виходячи з конкретних умов навчання, має право самостійно здійснювати перерозподіл годин протягом всього навчального року та реалізувати зміст навчання за рахунок резервного часу та інтенсифікації навчального процесу.

Навчальний предмет «Світова література» мають право викладати педагогічні працівники, які здобули вищу філологічну освіту, зокрема спеціальності «Учитель російської мови та літератури», «Учитель української мови та літератури», мають спеціалізацію вчителя світової (зарубіжної) літератури, та які пройшли підвищення кваліфікації як вчителі світової літератури відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 за № 1255/18550 (із змінами, затвердженими наказом МОНмолодьспорту від 20.12.2011 № 1473) (пункти 3.21; 4.10 цього Положення).

Особливості викладання російської мови за новим

Державним стандартом


Особливим при реалізації освітньої галузі «Мови і літератури» у нових Типових навчальних планах є запровадження з 5-го класу обов’язкового вивчення другої іноземної мови. У той же час, загальноосвітні навчальні заклади можуть обрати для вивчення замість другої іноземної мови російську або іншу мову національних меншин, враховуючи бажання батьків та дітей та зважаючи при цьому на регіональні особливості, наявність педагогічних кадрів, забезпечення навчальною літературою. У загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням рідною мовою як друга іноземна не може обиратися для вивчення мова навчання – нею може бути будь-яка інша мова національної меншини.

Рідна мова може вивчатися поглиблено, але за рахунок варіативної складової типових навчальних планів.

Головна мета вивчення російської та інших мов національних меншин в загальноосвітніх навчальних закладах – надати основи знань про мову, що дозволить забезпечити достатньо високий рівень спілкування та грамотного письма, необхідних для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння. Ця мета реалізується через головний методологічний принцип – комунікативність навчання.

Вивчення російської мови і літератури у 5 класі буде здійснюватися за наступними навчальними програмами:

  • Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Голобородько Є.П., Озерова Н.Г., Михайловська Г.О., Стативка В.І., Давидюк Л.В., Бикова К.І., Яновська Л.Г., Кошкіна Ж.О.);

  • Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (укладачі: Баландіна Н.Ф., Синиця І.А., Фролова Т.Я., Бойченко Л.А.);

  • Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) (укладачі: Курач Л.І., Корсаков В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П. ).
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації у 9, 11 класах з російської мови І літератури,світової літератури
Про проведення державної підсумкової атестації у 9, 11 класах з російської мови І літератури, світової літератури у загальноосвітніх...
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2013-2014 навчальному році
Вивчення географії у 2013-2014 навчальному році буде здійснюватися за збірниками програм
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів надруковані у збірнику: Збірник програм для допрофільної
Методичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів з математики у 2013-2014 навчальному році
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах області у 2011-2012 навчальному році
Головною метою вивчення предмета «Світова література»в загальноосвітній школі є виховання в шкільної молоді високої читацької І загальної...
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2014-2015 навчальному році
Вивчення географії у 2014-2015 навчальному році буде здійснюватися за збірниками програм
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання біології, природознавства та екології у 2014-2015 навчальному році

Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу початкової школи у 2013-2014 навчальному році
У початкових класах навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – з 02. 09. 2013 по 27. 12. 2013, ІІ семестр...
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів надруковані у збірнику: Збірник програм для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах) / Упор. Н. С. Прокопенко
Методичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів з математики у 2012-2013 навчальному році
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодика викладання світової літератури у вищій школі змістовий модуль І. Методологічні основи викладання світової літератури. Елементи дидактики вищої школи в методичному дискурсі. Тема Методологічні основи викладання світової літератури
Сучасні методологічні аспекти викладання світової літератури у вищій школі. Принципи методики викладання світової літератури у вищій...
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2012-2013 навчальному році Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватися за збірниками програм
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11; видавництво «Перун». 2005, 2006 рр
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи