Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році icon

Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році




НазваМетодичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році
Сторінка3/7
Дата06.09.2013
Розмір0.83 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7

У 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою за умови вивчення російської мови у початкових класах необхідно використовувати навчальну програму авторів Баландіної Н.Ф., Синиці І.А., Фролової Т.Я., Бойченко Л.А., коли мова починає вивчатися вперше з 5 класу – навчальну програму авторів Курач Л.І., Корсакова В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П.. При вивченні російської мови за рахунок варіативної складової типових навчальних планів необхідно користуватися навчальною програмою з факультативного курсу за редакцією Крюченкової О. Ю., навчальною програмою курсу за вибором автора Фролової Т.Я. ( див. на сайті Міністерства).

Порядок вивчення російської мови у 6-9 класах залишається таким, як і в попередні роки. Вона може вивчатися за двома варіантами типових навчальних планів (див. додатки 1 та 2), затверджених наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України
від 05.02.2009 № 66. Одним із них передбачено вивчення російської мови (або інших мов національних меншин) як предмета в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на тиждень); за другим – за рахунок варіативної складової, починаючи з 1 або 5 класів. В останньому випадку, форми вивчення російської мови (вона може вивчатися як предмет, курс за вибором, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає адміністрація загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків.
У випадку, коли російська мова вивчається за рахунок варіативної частини як предмет, необхідно користуватися навчальними програмами за ред. Баландіної Н. Ф. або Ґудзик І. П., Корсакова В. О., скоригувавши їх зміст на відповідну кількість годин, визначену у робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу та затверджуватися директором навчального закладу.
У такому ж порядку можуть вивчатися інші мови національних меншин.

У разі обрання російської мови замість другої іноземної в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин можуть бути використані перераховані вище навчальні програми.

Вивчення російської мови за рахунок варіативної частини здійснюватиметься за наступними програмами:

  • Російська мова (курс за вибором). Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. / Т.Я. Фролова. 2010;

  • Программы для средних общеобразовательных учебных заведений с обучением на украинском языке. Русский язык. Факультативный курс. 5-11 классы / Л.В. Давидюк. 2010.


^ Орієнтовні вимоги оцінювання

навчальних досягнень учнів з мов національних меншин

(основна школа)


Оцінювання результатів навчання мов національних меншин здійснюється на основі компетентісного підходу до шкільного мовного курсу, який, передусім, має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, планування та організації самостійної діяльності; високу мовленнєву культуру особистості; сприяти формуванню громадської позиції та ціннісних орієнтацій.

У навчанні мови пріоритетним є формування комунікативної компетентності, передусім базових умінь і навичок мовленнєвої діяльності, культури усного і писемного мовлення.

Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку практичних мовних умінь і навичок, що є основою розвитку мовлення. Тому оцінювання (особливо у навчанні другої мови) передусім стосується усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма.

Комунікативна спрямованість шкільних курсів мов національних меншин обумовлює оцінювання результатів навчання з огляду на необхідність розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично осмислювати її, застосовувати для вирішення життєвих проблем.

В оцінюванні результатів навчання мови слід враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, що підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

Об'єктами регулярної перевірки та оцінювання є:

  • мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності;

  • знання про мову з погляду їх застосування в мовленнєвій практиці; мовні, орфографічні та пунктуаційні уміння й навички;

  • досвід творчої діяльності.

Зазначені загальні підходи модифікуються залежно від типу мовного курсу :

I – для шкіл із навчанням мовою національних меншин;

II-A – для шкіл із навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу);

II-Б – для шкіл із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу).

Відмінності між варіантами оцінювання навчальних досягнень учнів із зазначених мовних курсів визначаються вимогами навчальних програм і полягають в обсягах і рівнях складності текстів, що пропонуються для аудіювання, читання, переказування, списування чи диктанту; в обсязі висловлювань, які складають учні. Зазначені варіанти відрізняються видами робіт з мовленнєвої діяльності, які перевіряються у тому чи іншому класі.

Для перевірки знань з мови і мовних, орфографічних і пунктуаційних умінь у різних варіантах курсу застосовують різні види контрольних робіт по класах (завдання тестового характеру, списування, зорово-слуховий диктант, слуховий диктант).


^ Оцінювання умінь і навичок мовленнєвої діяльності

  1. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

1. Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти:

– тему тексту;

– тип і стиль мовлення;

– фактичний зміст;

– причинно-наслідкові звязки;

– основну думку висловлювання;

– виражально-зображувальні засоби прослуханого твору.

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально. Вчитель читає учням незнайомий текст:

у варіантах І та ІІ-А – один раз,

у варіанті ІІ-Б – два рази.

Після прослуховування учням пропонується серія запитань. Школярі повинні мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один із варіантів і записати лише його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.


Класи

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5–6-й

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з двома варіантами відповідей

7–9-й

12 запитань з трьома варіантами відповідей

12 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей


Завдання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причиново-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, образні вирази тощо).

^ 2. Матеріал для контрольного завдання: зв’язне висловлювання (текст добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так.


У варіанті І.


Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

400–500 слів

4–5 хвилин

300–400 слів

3–4 хвилин

6-й

500–600 слів

5–6 хвилин

400–500 слів

4–5 хвилин

7-й

600–700 слів

6–7 хвилин

500–600 слів

5–6 хвилин

8-й

700-800 слів

7–8 хвилин

600–700 слів

6–7 хвилин

9-й

800–900 слів

8–9 хвилин

700–800 слів

7–8 хвилин



У варіанті ІІ-А.


Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

300–400 слів

3–4 хвилин

200–300 слів

2–3 хвилин

6-й

400–500 слів

4–5 хвилин

300–400 слів

3–4 хвилин

7-й

500–600 слів

5–6 хвилин

400–500 слів

4–5 хвилин

8-й

600–700 слів

6–7 хвилин

500–600 слів

5–6 хвилин

9-й

700–800 слів

7–8 хвилин

600–700 слів

6–7 хвилин


У варіанті ІІ-Б.


Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

200–250 слів

2–2,5 хвилин

100–150 слів

1–1,5 хвилин

6-й

250–300 слів

2,5–3 хвилин

150–200 слів

1,5–2 хвилин

7-й

300–350 слів

3–3,5 хвилин

200–250 слів

2–2,5 хвилин

8-й

350–400 слів

3,5–4 хвилин

250–300 слів

2,5–3 хвилин

9-й

400–450 слів

4–4,5 хвилин

300–350 слів

3–3,5 хвилин


^ 3. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.

4. Оцінювання.

У варіантах І та ІІ-А у 5–6 класах правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами; у 7–9 класах кожне з 12 запитань оцінюється одним балом.

У варіанті ІІ-Б правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами.

Оцінювання здійснюється, виходячи з того, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав завдання, він мусить пройти відповідну перевірку додатково з тим, щоб одержати той чи інший бал.

^ II. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

При перевірці складених учнями висловлювань (діалогів, усних/письмових переказів та творів) враховується ступінь самостійності роботи і міра допомоги вчителя.


^ Усне діалогічне мовлення


Усне діалогічне мовлення в усіх варіантах курсів перевіряється у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; дотримуватися теми спілкування;

– складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації й мети спілкування;

– знати й використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

– вміти аргументувати висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим співрозмовником; розуміти можливість різних поглядів на ту саму проблему;

– дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати його, вміти висловити незгоду з позицією іншого так, щоб не образити його, тощо);

– невербальні засоби: міміка, жести, погляд, інтонування.

– дотримуватись норм літературної мови.

Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням протягом 3–5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному з учнів.

^ 2. Матеріал для контрольного завдання залежить від підготовки учнів і ступеня передбачуваної самостійності під час виконання завдання:
від розігрування даного варіанту діалогу (передбачається повтор з невеликим доповненням) до загального формулювання теми (передбачається самостійне визначення змісту діалогу, його мовного оформлення).

^ 3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу орієнтовно визначається так (мінімальна кількість реплік для двох учнів).


Класи

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5-й

6–7 реплік

5–6 реплік

4–5 реплік

6-й

7–8 реплік

6–7 реплік

5–6 реплік

7-й

8–10 реплік

7–8 реплік

6–7 реплік

8-й

10–12 реплік

8–9 реплік

7–8 реплік

9-й

12–14 реплік

9–10 реплік

8–9 реплік
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації у 9, 11 класах з російської мови І літератури,світової літератури
Про проведення державної підсумкової атестації у 9, 11 класах з російської мови І літератури, світової літератури у загальноосвітніх...
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2013-2014 навчальному році
Вивчення географії у 2013-2014 навчальному році буде здійснюватися за збірниками програм
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів надруковані у збірнику: Збірник програм для допрофільної
Методичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів з математики у 2013-2014 навчальному році
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах області у 2011-2012 навчальному році
Головною метою вивчення предмета «Світова література»в загальноосвітній школі є виховання в шкільної молоді високої читацької І загальної...
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2014-2015 навчальному році
Вивчення географії у 2014-2015 навчальному році буде здійснюватися за збірниками програм
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання біології, природознавства та екології у 2014-2015 навчальному році

Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу початкової школи у 2013-2014 навчальному році
У початкових класах навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – з 02. 09. 2013 по 27. 12. 2013, ІІ семестр...
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів надруковані у збірнику: Збірник програм для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах) / Упор. Н. С. Прокопенко
Методичні рекомендації щодо викладання курсів за вибором та факультативів з математики у 2012-2013 навчальному році
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодика викладання світової літератури у вищій школі змістовий модуль І. Методологічні основи викладання світової літератури. Елементи дидактики вищої школи в методичному дискурсі. Тема Методологічні основи викладання світової літератури
Сучасні методологічні аспекти викладання світової літератури у вищій школі. Принципи методики викладання світової літератури у вищій...
Методичні рекомендації щодо особливостей викладання світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу «Література» у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання географії у 2012-2013 навчальному році Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватися за збірниками програм
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11; видавництво «Перун». 2005, 2006 рр
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи