Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики




Скачати 228.77 Kb.
НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики
Дата28.09.2014
Розмір228.77 Kb.
ТипЗвіт


Звіт

щодо проведення

моніторингового дослідження

якості освіти учнів 9-х класів

загальноосвітніх навчальних закладів з фізики
Фізика є одним із загальноосвітніх навчальних предметів, який розвиває мислення, закладає фундамент для вивчення всіх дисциплін природничого циклу, формує світогляд людини на основі сучасних досягнень науки і техніки, дає змогу розібратися в явищах і процесах навколишнього природного середовища.

Змiст фiзичної освiти спрямовано на опанування учнями наукових фактiв i фундаментальних iдей, усвiдомлення ними сутi понять i законiв, принципiв i теорiй, якi дають змогу пояснити перебiг фiзичних явищ i процесiв, з’ясувати їхнi закономiрностi, характеризувати сучасну фiзичну картину свiту, зрозумiти науковi основи сучасного виробництва, технiки i технологiй, оволодiти основними методами наукового пiзнання i використати набутi знання в практичнiй дiяльностi.

Велика увага сьогодні приділяється питанням підвищення якості природничо-математичної освіти в цілому. На виконання заходів обласної комплексної програми «Освіта Сумщини у 2012-2015 роках», наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 23.09.2013 «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному році» та плану роботи Сумського ОІППО навчально-методичним відділом моніторингу було проведено дослідження якості освіти учнів з фізики.

Головна мета цього дослідження полягала у визначенні якості і рівня підготовки учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики, виявлення факторів, які могли суттєво вплинути на результати навчання. Проведене дослідження мало вирішити такі завдання:


  • дослідити якість засвоєння обов’язкових результатів навчання з курсу фізики 9 класу учнями загальноосвітніх навчальних закладів;

  • визначити якість сформованості в учнів певних видів навчальної діяльності;

  • визначити чинники, що впливають на якість загальноосвітньої підготовки учнів з фізики;

  • визначити мотиваційні чинники навчальної діяльності учнів;

  • дослідити форми та методи роботи учителів фізики.


Суб’єктом дослідження виступали учні 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, вчителі фізики.

Предметом дослідження були якість та рівень навчальних досягнень з фізики учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

До вибірки моніторингового дослідження залучались лише загальноосвітні школи і класи, учні яких навчалися за типовими навчальними планами.

Вибіркою були охоплені всі учителі фізики Великописарівського та Глухівського районів та 90% учнів від загальної кількості учнів 9-х класів зазначених районів. Були також запропоновані єдині вимоги щодо оцінювання результатів виконання діагностичної контрольної роботи. Дослідження проводилося за допомогою єдиного для всіх учнів інструментарію, який включав в себе:
1. Інструменти збирання інформації:

  • анкета для учнів;

  • анкета для вчителів;

  • контрольна робота для учнів.

2. Засоби первинної обробки даних: підсумкові таблиці.

3. Засоби ілюстрування результатів: діаграми, підсумкові таблиці.
У моніторингу взяли участь 352 респонденти, з них 320 – учні 9-х класів, 32 – учителі фізики, з яких 8 працюють у загальноосвітніх навчальних закладах, 24 – у НВК.
^ Результати анкетування вчителів фізики.

Загальний стаж педагогічної діяльності більшості учителів (63%) складає 20 років і більше. Стаж від 11 до 20 років мають 19% учителів, від 6 до 10 – 12%. До 5 років стаж мають 6% учителів (діаграма 1).

Діаграма 1

Кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» мають 28% учителів, які брали участь у моніторингу, 47% – спеціаліст І категорії, 22% – спеціаліст ІІ категорії, 3% – кваліфікаційну категорію спеціаліст (діаграма 2).

Діаграма 2

У загальноосвітніх навчальних закладах фізику викладають учителі, які мають відповідну фахову підготовку. Окрім фізики, більшість педагогів викладають математику, трудове навчання, астрономію, інформатику та трудове навчання.

Переважна більшість учителів (78%) працюють за підручником Є.В.Коршак «Фізика 9 клас».

Лише половина учителів вважають, що підручники повністю відповідають їх уявленням про сучасний шкільний підручник, 36% педагогів зазначили, що лише частково. Проте 14% педагогів впевнені, що підручник, за яким вони працюють, не відповідає вимогам до шкільного підручника.

Беззаперечним є факт, що ефективність навчальних занять з предметів природничо-математичного циклу, зокрема фізики, значною мірою залежить від наявності в загальноосвітніх навчальних закладах спеціалізованого кабінету з відповідним обладнанням, інтерактивними засобами навчання, лабораторією тощо. Тільки 22% учителів-респондентів вказали, що кабінет з фізики повністю відповідає вимогам Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, 68% вчителів зазначили про відповідність вимогам лише частково, а 10% педагогів наголосили про невідповідність їх кабінетів вимогам зазначеного Положення. Більше половини вчителів (56%) оцінюють рівень комплектації свого кабінету як достатній, проте 44% респондентів вказали на низький рівень.

Сьогодні конкурентоспроможність закладів освіти відображається у їх ставленні до питання впровадження інформаційно-комунікаційних технологій і використання новітніх технологій для розвитку навчального закладу. Усе це не може не викликати змін у сфері освіти і вимагає від усіх учасників освітнього процесу освоєння ІКТ і набуття навичок користування ними. Проте результати моніторингу показали: тільки 6% кабінетів фізики мають доступ до мережі Інтернет, а систематично використовують ІКТ у своїй педагогічній діяльності тільки 6 (19%) опитаних учителів фізики. Десять педагогів (31%) удосконалюють форми та методи своєї роботи з використання ІКТ; володіють на високому рівні та навчають інших лише 2 (6%) респонденти. Тільки 3 (10%) педагогів не використовують ІКТ у власній професійній діяльності (діаграма 3).

Діаграма 3

Для ефективної організації навчально-виховного процесу вчителі використовують електронні засоби навчального призначення. Більшість опитаних (63%) використовують їх епізодично, за потребою; про систематичне використання зазначених продуктів вказали 4 (12%) педагога. Крім цього, 10 (31%) учителів-фізики часто використовують віртуальну лабораторію, 14 (44%) – освітні портали, 8 (25%) – спеціалізовані wеb-сайти.

Учителі, що брали участь у дослідженні, використовують презентації, створені особисто (повідомили 56% респондентів) та відеоматеріали з Інтернету (53%) (діаграма 4).

Діаграма 4

Під час підготовки до уроків, організації позакласної роботи учителі фізики також використовують і сучасну науково-популярну літературу.

Важливим чинником поліпшення якості навчання, рівного доступу до освіти є зовнішнє незалежне оцінювання. Тому на сьогоднішній день перед учителем постає завдання не лише допомогти учням здобути глибокі та міцні знання з предмета, а й навчити їх досконало володіти методикою виконання тестових завдань. Оскільки ці вміння є актуальною вимогою, вчителю необхідно якомога частіше застосовувати тестову форму контролю знань учнів на уроці. Серед найпоширеніших форм перевірки знань учнів з фізики, які є найбільш об’єктивними, учителі обирають, у першу чергу, саме тестові завдання (про це повідомили 94% респондентів). Усній перевірці знань надають перевагу 47% педагогів.

Реалізація навчально-виховного процесу потребує від сучасного педагога знань та професійного використання різноманітних дидатичних форм, вміння їх удосконалювати. Завдання педагога – уміло поєднувати фронтальні, індивідуальні та групові форми організації навчання учнів на уроці. Урок буде єфективним, якщо вчитель може врізноманітнювати форми та методи навчальної діяльності таким чином, щоб стимулювати в учнів не лише інтерес до предмета, а й прагнення до самостійного навчання.

Проте результати моніторингу свідчать про те, що учителі найчастіше використовують фронтально-індивідуальні форми організації навчально-виховного процесу, а нетрадиційні уроки проводять лише іноді. А саме нетрадиційну форму уроку можна розглядати як одну з форм активного навчання. Для школярів такий урок – це перехід до іншого психологічного стану, це інший стиль спілкування, позитивні емоції, можливість відчути себе у новій ролі. Такий урок – це можливість для дитини розвинути свої творчі здібності.

Підвищенню ефективності навчання на уроках фізики допомагає такий вид діяльності, до якого педагогі залучають учнів, як робота з однокласниками у групах (або парах). Саме групове навчання може стати не лише важливим резервом підвищення ефективності навчання фізики, а й сприяти активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, перетворенню їх із об’єктів у суб’єкти навчання, формуванню у них самостійності. Результати моніторингу показали, що 38% вчителів фізики районів, що брали участь у дослідженні, на більшості уроках пропонують учням такий вид діяльності.

Часто учителі на уроках фізики пропонують учням провести самооцінку та взаємооцінку (про це повідомили 56% педагогів). На більшості уроках школяри самостійно виконуюють індивідуальні завдання, у тому числі й практичні (зазначили 53% учителів). Час від часу школяри самостійно складають задачі із вивченої теми, виступають з доповідями та рефратами, виконують творчі завдання (діаграма 5). Учителі залучають дев’ятикласників і до проектної діяльності. Проте найпоширенішими видами діяльності, які виконують учні на уроках фізики, ще залишається списування з дошки задач, розв’язаних іншими школярами та слухання розповіді вчителя (на це вказали 60% та 91% педагогів).

І Діаграма 5

У педагогів під час роботи виникають проблеми, які потребують найшвидшого вирішення. Серед них:

  • недостатня мотивація та інтерес учнів до предмета (зазначили 66% респондентів);

  • стан матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення (повідомили 91% та 38% учителів фізики);

  • відсутність системності та цілісності в організації процесу навчання з фізики (6%).



Великою проблемою залишається низька успішність учнів з фізики. У закладах проводиться систематична робота щодо покращення знань учнів з низьким і середній рівнем успішності. Так, учителі пропонують таким учням індивідуальні завдання (зазначили 75% педагогів), запрошують на додаткові індивідуальні заняття (72%), залучають до підготовки та проведення позакласних заходів з фізики (56%) (тематичних заходів та зустрічей, екскурсій, роботи гуртків тощо).

Важливим чинником підвищення професійного рівня педагогів є їх активна участь у різноманітних семінарах, творчих групах, круглих столах тощо. Всі учителі, які брали участь у дослідженні, повідомили, що протягом останніх 5-ти років активно залучались до методичної роботи. Так, 56% педагогів давали відкриті уроки на рівні районів та області, 22% були учасниками обласних семінарів, 31% є членами творчої групи, а 25% беруть участь у роботі школи молодого вчителя.

На запитання щодо оптимізації роботи вчителів фізики педагоги висловили наступні побажання:

  • збільшити кількість годин на викладання фізики;

  • покращити матеріальну базу кабінетів фізики шляхом придбання приладів для праведення лабораторних робіт комп’ютерів, мультимедійних дошок та проекторів за рахунок державного фінансування;

  • привести підручники у відповідність до вимог діючих програм та Державних стандартів.


Як свідчать результати опитування, закупівля комп’ютерів, принтерів, сканерів, проекторів, підключення навчальних кабінетів з фізики до мережі Інтернет та закупівля лабораторного обладнання потребують уваги, у першу чергу, та залишаються пріоритетними напрямками для більшості загальноосвітніх навчальних закладів районів, що брали участь у моніторинговому дослідженні. Учителі, в свою чергу, проводять систематичну роботу щодо покращення матеріально-технічної та науково-методичної бази кабінетів фізики. Так, вони оновлюють стенди, придбають наукову та методичну літературу, посібники, фахові журнали, виготовляють роздатковий, дидактичний матеріал, створюють презентації, розробляють тестові завдання.
^ Результати анкетування учнів 9-х класів.

Складовою дослідження було анкетування дев’ятикласників, яке мало на меті визначити фактори, що впливають на рівень підготовки учнів 9-х класів з фізики, а саме: мотивацію навчальної діяльності учнів; задоволеність учнів результатами навчання; організацію уроку, форми й методи роботи, що використовують учителі; труднощі у навчанні; пізнавальну активність та ініціативність у навчанні.

У анкетуванні брали участь 320 учнів 9-х класів, з яких 242 (76%) із сільської місцевості, 78 (24%) – із селищ міського типу.

Одним із найголовніших факторів, який впливає на результат навчання, є мотивація учнівської діяльності. Стійкий інтерес до предмета, прагнення здобути міцні знання, набуття відповідних умінь і навичок, усвідомлення потреби у власному інтелектуальному розвиткові залежать від особистого ставлення учня до предмету.

Більшість учнів (63%) вважають, що фізика потрібна їм для інтелектуального розвитку. Учні впевнені, що вона корисна у повсякденному житті (повідомили 59% респондентів) і її цікаво вивчати (52%). Переважна більшість школярів (78%) зазначили, що їм подобається учитель фізики. Невелика частина учнів (15%) прагматично зазначили, що фізика знадобиться їм для вступу до ВНЗ (діаграма 6).

Діаграма 6


Потреба отримати задоволення як процесом, так і результатом навчання є одним із стимулів навчальної діяльності. Зацікавленість предметом в учнів проявляється залежно від того, як учитель пояснює тему, яка загальна атмосфера на уроці, як на уроках фізики розвиваються здібності школярів. Одним із важливих факторів, що впливає на успішне засвоєння курсу фізики, є активна та відкрита взаємодія між вчителем та учнями. Згідно з даними анкетування, 90% учнів охарактеризували взаємодію з учителем на уроці як активну та відкриту, причому майже всі учні впевнені, що їх оцінювання з фізики здійснюється об’єктивно. Свою взаємодію з учителем фізики 5% учнів охарактеризували як стриману з недооцінкою один одного. Тільки 3% дев’ятикласників вказали на пасивну з їх боку взаємодію з учителем фізики.

Підвищенню ефективності навчання учнів на уроках фізики допомагають такі види діяльності як робота з однокласниками у групах (або парах), самостійне виконання індивідуальних завдань та складання задач із вивченої теми, виконання творчих завдань, робота за комп’ютером або з інтерактивною дошкою та участь у проектній діяльності.

Майже половина учнів, які брали участь в анкетуванні, самостійно виконують індивідуальні завдання, у тому числі й практичні, 29% працюють з однокласниками в групах та парах, 36% – часто виконують творчі завдання, 22% – проводять самооцінку та взаємооцінку. Зазначені відсотки майже співпадають з результатами анкетування вчителів фізики, окрім тих, що відносяться до здійснення учнями самооцінки та взаємооцінки. Так, за відповідями 56% вчителів вони часто на уроках пропонують школярам саме такий вид діяльності. Більшість ж учнів слухають розповідь учителя та списують з дошки задачі, розв’язані іншим учнем (про це повідомили 93% та 56% дев’ятикласників). Відсутність у більшості кабінетах фізики комп’ютерної та мультимедійної техніки пояснює й те, що велика кількість учнів 9-х класів (69%) николи не працювали на уроці з зазначеним обладнанням.

Під час перевірки знань 81% учнів вважають для себе найоптимальнішою тестову форму. Подобаються й учням фізичні диктанті (на цьому наголосили 46% респондентів). Письмовій та усній формі перевірки знань надають перевагу по 32% школярів.

Труднощі у вивченні предмета найчастіше учні аргументують прогалинами у засвоєнні попереднього матеріалу (про це повідомили 65% школярів), незрозумілим поясненням теорії у підручниках (42%) та тим, що не докладають значних зусиль у навчанні (35%) (діаграма 7).
Діаграма 7

Відомо, що у процесі виконання домашніх завдань формується самостійність учнів у навчальній діяльності. Значна кількість учнів (38%) вважають домашні завдання, які задають учителі фізики, інколи занадто великими за обсягом. Про систематичне перевантаження такими завданнями повідомили 6% дев’ятикласників.

Більше половини учнів, які брали участь у дослідженні, постійно дотримуються рекомендацій учителя фізики щодо навчання, проте 44% школярів лише інколи прислухаються до порад педагога.

Аналіз відповідей дає підстави стверджувати, що діалог у навчальному процесі часто ініціюють самі учні. Якщо вони не розуміють теми, то просять педагога додатково пояснити матеріал (про це повідомили 78% респондентів). Надають перевагу самостійному вивченню матеріалу 64% учнів, а ще 66% звертаються за допомогою до однокласників та батьків (36%). З репетиторами працюють лише 8% дев’ятикласників (діаграма 8). Занепокоєння викликає й той факт, що 22% школярів не турбує те, що вони не розуміють фізику.

Діаграма 8

Фiзика – експериментальна наука. Ця її риса визначає низку специфiчних завдань шкiльного курсу фiзики, спрямованих на засвоєння наукових методiв пiзнання. Навчальний фiзичний експеримент як ор­га­нiчна складова методичної системи навчання фiзики забезпечує формування в учнiв необхiдних практичних умiнь, дослiдницьких навичок та особистiсного досвiду експериментальної діяльності. У шкiльному навчаннi вiн реалiзується у формi демонстрацiйного i фронтального експерименту, лабораторних робiт, робіт фізичного практикуму, позаурочних дослiдiв i спостережень. Занепокоєння викликає той факт, що 88% учнів висловили побажання вчителям фізики частіше демонструвати на уроках досліди, а 76% – активніше використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховному процесі, а саме: комп’ютерну та мультимедійну техніку, електронні засоби навчального призначення (діаграма 9). Переважна більшість учнів (83%) висловили побажання вчителям проводити уроки фізики більш цікавіше.

Діаграма 9



Поряд з уроками позакласна робота є винятково важливою ланкою навчально-виховного процесу в школі. Саме вона дає можливість не лише для розширення й поглиблення знань учнів з фізики, а й для розвитку творчої активності й самостійності учнів, їхніх нахилів, здібностей, кругозору, підвищення інтересу до предмета. У процесі позакласної роботи учні навчаються знаходити науково обґрунтовані рішення під час розв’язання конкретних практичних завдань у різних життєвих ситуаціях, проводити досліди, спостереження. Аналіз відповідей учнів свідчить про те, що 38% дев’ятикласників постійно беруть участь у проведенні позакласних заходів з фізики, ще 30% залучаються до їх підготовки.
^ Результати контрольної роботи.

Однією із складових частин моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів з фізики була контрольна робота. За основу змісту завдань була взята програма з фізики для загальноосвітніх навчальних закладів. Це забезпечило єдині вимоги до учнів, які навчалися за різними підручниками. Написання роботи тривало 45 хвилин. Кожен варіант складався з:

  • шести завдань з однією правильною відповіддю (оцінювалися в 0,5 бала);

  • одного завдання на встановлення відповідності (оцінювалося в 1 бал);

  • одного завдання на встановлення послідовності (оцінювалося в 1 бал);

-  трьох задач, що вимагали повного запису розв’язання (два завдання оцінювалися в 2 бали, одне – 3 бали).

Завдання були підібрані із наступних тем фізики: «Електричне поле», «Електричний струм. Сила струму, напруга, опір», «Закон Ома. Робота. Потужність», «Електричний струм у різних середовищах», «Магнітне поле». В учнів перевірялось: знання теоретичного матеріалу (математичного виразу певної фізичної формули, означень і одиниць вимірювання фізичних величин), використання стандартних процедур та знання алгоритмів розв’язування типових задач, виконання алгебраїчних перетворень математичних виразів (перетворення фізичної формули, визначення невідомої величини), сформованість логічного мислення: аналіз перебігу фізичних процесів, пояснення залежностей фізичних величин. Максимальна кількість балів, яку міг набрати кожен учень за виконання роботи – 12. Відповіді на завдання контрольної роботи учні записували в бланк відповідей. Завдання відкритої форми перевіряли вчителі фізики загальноосвітніх навчальних закладів районів, які брали участь у дослідженні.

Результати проведеного дослідження показали, що переважна більшість учнів виконали завдання на достатньому та середньому рівнях (діаграма 10). Порівнюючи результати моніторингу з результатами оцінювання учнів за І семестр, слід відзначити, що розбіжність у рівнях складає 2% у початковому, 3% – середньому та достатньому рівнях, 1% – високому (діаграма 10). Таким чином, суттєвих відмінностей між семестровими оцінками учнів та діагностичною контрольною роботою не спостерігається.

Діаграма 10


Аналіз результатів моніторингу свідчить про те, що найкраще учні справились із завданнями на означення електричного струму та знають його дії. Школярі добре знають математичний вираз закону Ома для ділянки кола, електричного опору, закони послідовного з’єднання провідників. Розуміють поняття «рекомбінація» та вміють встановлювати відповідність між символами, якими позначаються фізичні величини та їх назвами. Більшість учнів (приблизно 69%) вміють розв’язувати прості типові задачі без виконання алгебраїчних перетворень математичних виразів. Це стосується задачі із використання закону Ома для ділянки кола та визначення загального опору кола, що складається із 2-х послідовно з’єднаних провідників.

Труднощі в учнів виникли під час розв’язання більш складних задач з виконанням алгебраїчних перетворень математичних виразів, а саме: перетворення фізичних формул, визначення невідомих величин. Майже 24% дев’ятикласників не змогли виконати завдання на визначення роботи електричного струму, 64% – на визначення напруги на полюсах акумулятора та потужності, що витрачається на нагрівання електроліту. Саме ці завдання вимагали від учнів не тільки знань певних фізичних формул, а й розуміння процесів, що відбуваються у задачі, та вмінь перетворювати фізичні формули і визначати невідомі величини.

Найскладнішім для школярів виявилась задача на змішане з’єднання провідників. Більшість учнів не змогли визначити ділянки кола із послідовним та пареллельним з’єднанням провідників та застосувати закони зазначних з’єднань до задачі. Тільки 4% дев’ятикласників повністю вірно розв’язали данне завдання, проте 84% взагалі не приступали до його виконання.

У цілому на високому та достатньому рівнях виконали роботу 53% учнів, з них 12% отримали оцінку високого рівня.

Результати моніторингу показали, що у частини учнів основні знання й навички сформовані лише на репродуктивному рівні, оскільки вони не можуть застосувати набуті знання на практиці під час розв’язування задач. Учні мають труднощі під час вираження умов задач в символах фізичних величин, одержання загального вигляду формул. Під час розв’язання задач учні не перевіряють розмірність фізичних величин, роблять арифметичні помилки у розрахунках.

З метою з’ясування об’єктивності оцінювання учнівських робіт учителями експертною групою в Сумському ОІППО було повторно перевірено 10% робіт. Слід відзначити, що із даних робіт 30% учителями в загальноосвітніх навчальних закладах були перевірені неретельно і необ’єктивно. Так, в окремих роботах було відсутнє повне розв’язання задачі, яке вимагалося в інструктажі, проте вчителем відповідь до задачі була оцінена максимальною кількістю балів. В частині робіт при перевірці задачі учитель порушив критерії оцінювання (при правильному розв’язанні учнем задачі учителем не вірно були проставлені бали). Це свідчить про те, що учитель знехтував таблицею оцінювання завдань, наведеною в Інструктажі для вчителя. В окремих роботах невірно виконані завдання були вчителем оцінені як правильні (наприклад завдання на визначення електричного струму, встановлення послідовності). В частині робіт при правильному розв’язанні задач була відсутня перевірка одиниць вимірювання. При цьому вчитель оцінює задачі максимальною кількістю балів. У цілому, в повторно перевірених роботах у 20% робіт вчителями бали були завищені на 1, у 10% робіт – на 2 бала (діаграма 11).

Діаграма 11


Висновки

за результатами моніторингового дослідження
Результати дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх начальних закладів Глухівського та Великописарівського районів з фізики дають підстави для таких висновків:

  1. У районах працюють досвідчені та кваліфіковані учителі фізики, загальний стаж педагогічної діяльності більшості (63% респондентів) складає 10 і більше років. Кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» та «спеціаліст І категорії» мають 75% учителів, які брали участь у моніторингу.

  2. У загальноосвітніх навчальних закладах є спеціалізовані кабінети з відповідним обладнанням, лабораторією тощо, проте тільки 22% учителів-респондентів вказали, що кабінет з фізики повністю відповідає вимогам Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів. Про невідповідність оснащення кабінетів фізики зазначеному Положенню зазначили 10% учителів.

  3. Більше половини вчителів (56%) оцінюють рівень комплектації свого кабінету як достатній, проте 44% респондентів вказали на низький рівень.

  4. Тільки 6% кабінетів фізики мають доступ до мережі Інтернет, а систематично використовують інформаційно-комунікаційні технології у своїй педагогічній діяльності тільки 19% опитаних учителів фізики.

  5. Третина опитаних учителів володіють елементарними навиками роботи з інформаційно-комунікаційних технологій і використовують їх епізодично за потребою у навчально-виховному процесі.

  6. Учителі фізики під час підготовки та проведення уроків використовують віртуальні лабораторії, освітні портали, спеціалізовані wеb-сайти, презентації, створені особисто, та відеоматеріали з Інтернету.

  7. Серед найпоширеніших форм перевірки знань учнів з фізики учителі обирають, у першу чергу, тестові завдання (про це повідомили 94% респондентів). Для 81% учнів зазначена форма також є найоптимальнішою.

  8. На уроках фізики переважають фронтальні та індивідуальні форми організації навчального процесу. Нетрадиційні уроки використовуються лише на деяких уроках.

  9. Основними проблемами, що потребують найшвидшого вирішення, для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, вчителі фізики вважають недостатню мотивацію та інтерес учнів до предмета та неналежний рівень матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення кабінетів фізики.

  10. Більшість учнів (63%) вивчають фізику для загального інтелектуального розвитку та тому, що вона корисна у повсякденному житті (59%). Переважна ж більшість школярів (78%) зазначили, що їм подобається учитель фізики.

  11. Свою взаємодію з учителем на уроці як активну та відкриту охарактеризували 90% учнів, проте, як свідчать результати анкетування, більшість школярів лише слухають розповідь учителя та списують з дошки задачі, розв’язані іншим учнем.

  12. Велика кількість учнів 9-х класів (69%) николи не працювали на уроці фізики з комп’ютерною та мультимедійною технікою.

  13. Найчастіше учні аргументують труднощі у вивченні предмета прогалинами у засвоєнні попереднього матеріалу (про це повідомили 65% школярів).

  14. Більше половина учнів, які брали участь у дослідженні, постійно дотримуються рекомендацій учителя фізики щодо навчання, 44% школярів лише інколи прислухаються до порад педагога.

  15. Найчастіше при виникненні труднощів у вивченні фізики учні звертаються за допомогою до вчителя (про це повідомили 78% респондентів) та однокласників і батьків (по 66% респондентів). Близько 22% школярів у цілому не турбує те, що вони не розуміють фізику.

  16. Більшість учнів (88%) висловили побажання вчителям фізики частіше демонструвати на уроках досліди і активніше використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології (комп’ютерну техніку, електронні засоби навчального призначення тощо), 83% бажають, щоб уроки фізики були цікавішими.

  17. Діагностичну контрольну роботу на високому та достатньому рівнях виконали 53% учнів, з них 12% отримали оцінку високого рівня. Оцінку початкового рівня за роботу отримали 2% дев’ятикласників.

  18. Суттєвих відмінностей між семестровими оцінками учнів та діагностичною контрольною роботою у ході моніторингу не виявлено.

  19. Найкраще учні справились із завданнями на означення електричного струму та знають його дії, добре знають математичний вираз закону Ома для ділянки кола, електричного опору, закони послідовного з’єднання провідників, розуміють поняття «рекомбінація» та вміють встановлювати відповідність між символами, якими позначаються фізичні величини та їх назвами.

  20. Більшість учнів вміють розв’язувати прості типові задачі без виконання алгебраїчних перетворень математичних виразів.

  21. Основні труднощі в учнів виникли під час розв’язання більш складних задач з виконанням алгебраїчних перетворень математичних виразів, а саме: перетворення фізичних формул, визначення невідомих величин. Учні мають труднощі під час вираження умов задач в символах фізичних величин, одержання загального вигляду формул.

  22. Найгірше учні виконали задачі на змішане з’єднання провідників: не змогли визначити ділянки кола із послідовним та пареллельним з’єднанням та застосувати закони зазначних з’єднань до задач.

  23. У частини учнів основні знання й навички сформовані лише на репродуктивному рівні.

  24. Аналіз повторної перевірки контрольної групи робіт (10% від загальної кількості) показав, що із них 30% учителями в загальноосвітніх навчальних закладах були перевірені неретельно і необ’єктивно. У 20% робіт вчителями бали були завищені на 1, у 10% робіт – на 2 бали.


Рекомендації

за результатами моніторингового дослідження


  1. Керівникам методичних об’єднань проаналізувати та обговорити з учителями результати проведеного моніторингового дослідження освіти учнів 9-х класів з фізики.

  2. Відповідальним за проведення предметних моніторингів посилити контроль за якістю проведення дослідження та перевірки діагностичної контрольної роботи.

  3. Залучати вчителів до роботи районного методичного об’єднання, надавати дієву методичну допомогу з метою впровадження передового педагогічного досвіду.

  4. Адміністрації шкіл розглянути можливість поповнення матеріальної бази кабінетів фізики, оснащення їх комп’ютерною та мультимедійною технікою, підключення кабінетів фізики до мережі Інтернет.

  5. Спрямовувати роботу вчителів фізики на модернізацію навчально-виховного процесу з широким використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

  6. Учителям загальноосвітніх навчальних закладів відповідальніше підходити до оцінювання робіт учнів.

  7. Залучати учнів до самооцінювання та оцінювання результатів навчальної діяльності на уроках на основі визначених критеріїв.

  8. Для забезпечення виконання дидактичних завдань уроків відповідно до їх мети використовувати різні форми роботи, надавати перевагу активним методам навчання, здійснювати діалог із учнями, пропонувати різні форми самостійної і творчої роботи.

  9. Обирати такі методи роботи, які роблять процес навчання осмисленим, сприяють формуванню й розвитку в учнів логічного мислення, бажання вчитися, самоосвіті, самореалізації учнів.

  10. Ураховувати в своїй роботі досягнення педагогічної науки, систематично знайомитись з новинками в області фізики, науковою літературою.

  11. Налагодити роботу з учнями, які мають недостатню мотивацію вивчення фізики у школі, намагатися подолати негативні тенденції щодо відчуженості знань, пов’язувати знання, які набувають учні із життям.

  12. В умовах активного впровадження системи зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів продовжувати роботу з відпрацювання в школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, широко практикувати тестування як навчальний прийом та контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок.

  13. Із метою недопущення перевантаження учнів учителям не допускати збільшення обсягу обов’язкових домашніх завдань.

  14. Посилити використання шкільного фізичного експерименту, який ефективно дає можливість підвести учнів до розуміння сучасних фізичних методів дослідження, виробляє у них практичні вміння і навички.


Проректор з питань моніторингу якості освіти

та зовнішнього незалежного оцінювання В.В.Бєлковський

Сагалаєва


Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Лебедин та
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумської облдержадміністрації від 13. 09. 2013 №693-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумського оіппо було проведено дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Сумського оіппо у лютому березні 2014 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського оіппо було проведено...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах району
Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до сучасних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики iconІнформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів
Сумського оіппо у жовтні листопаді 2013 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського оіппо було проведено...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з фізики iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області
Проблема якості освіти є однією з найбільш актуальних не лише в межах окремої країни, а й для освітньої системи світу у цілому, адже...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи