Звіт щодо проведення моніторингового дослідження icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження




Скачати 242.08 Kb.
НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Дата28.09.2014
Розмір242.08 Kb.
ТипЗвіт




Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах м. Глухів та м. Суми Сумської області
На виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 13.09.2013 № 693-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному році» та відповідно до плану роботи Сумського ОІППО у лютому - березні 2014 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського ОІППО було проведено дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах м. Глухів та м. Суми Сумської області.

Метою дослідження було визначити якість і рівень математичної підготовки учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Для досягнення даної мети були поставлені завдання:

- дослідити навчальні досягнення учнів 9-х класів з математики та визначити їх готовність до подальшого навчання в старшій школі;

- визначити чинники, що впливають на якість загальноосвітньої підготовки школярів з математики;

- проаналізувати деякі психологічні особливості розвитку учнів, мотиваційні чинники їхньої навчальної діяльності;

- надати достовірну інформацію споживачам освітніх послуг та вчителям математики про рівень математичної освіти в школах.

Суб’єкти дослідження: учні 9-х класів ЗНЗ, вчителі математики.

Предмет дослідження: якість та рівень навчальних досягнень з математики учнів 9-х класів ЗНЗ.

Враховуючи мету і завдання дослідження, була сформована вибірка, яка складалась з 90% від загальної кількості учнів 9-х класів першого міста та 50% від загальної кількості школярів другого міста загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів та вчителів математики ЗНЗ.

Для проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах був розроблений пакет інструментарію, який містив два види анкет за соціальними групами (учні 9-х класів та вчителі математики загальноосвітніх навчальних закладів) та контрольну роботу (І варіант, ІІ варіант) для учнів. В дослідженні брали участь 917 учнів 9-х класів, 41 вчитель математики загальноосвітніх навчальних закладів.

Для ґрунтовного вивчення якості математичної освіти випускників основної школи учасникам дослідження було запропоновано два варіанти контрольної роботи для загальноосвітніх класів. Основою змісту завдань була чинна програма з математики для загальноосвітніх навчальних закладів. Це забезпечило єдині вимоги до учнів, які навчаються за різними підручниками, у різних класах.

Складовою дослідження було анкетування дев’ятикласників, яке мало на меті визначити фактори, що впливають на рівень математичної підготовки випускників основної школи.

Було проаналізовано такі фактори: мотивація навчальної діяльності учнів; задоволеність учнів результатами навчання; організація уроку, форми й методи роботи, які використовує вчитель; труднощі у навчанні; пізнавальна активність дев’ятикласників та їхня ініціатива у навчанні; особливості сприйняття й засвоєння навчальних тем за курс математики основної школи хлопцями та дівчатами.

Під час моніторингового дослідження проаналізовано 917 анкет учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів. На початку анкети містилися запитання про стать і вік учасників дослідження.

Кількість хлопців і дівчат, які брали участь у дослідженні, була майже однаковою: 51% і 49% відповідно (діаграма 1).

Діаграма 1
^ Розподіл кількості учнів загальноосвітніх навчальних закладів

за статевим складом (%)

Більшість дев’ятикласників були 1999 року народження (60%), 1998 року народження (37%) та 1996 року (лише 3%).

Одним із важливих факторів, що впливає на успішне засвоєння курсу математичних дисциплін є активна та відкрита взаємодія між вчителем та учнями про що зазначили 73% опитаних дітей (діаграма 2).


Діаграма 2
^ Як ти можеш охарактеризувати свою взаємодію з учителем (%)

Постійно прислухаються до думки вчителя математики та дотримуються його рекомендацій 61% школярів, 38% учнів лише іноді звертають увагу на побажання свого педагога, хоча є і такі дев’ятикласники (1%), які ніколи не користуються порадами вчителя щодо їх роботи в класі (діаграма 3).

Діаграма 3

^ Чи дотримуєшся рекомендацій, щодо навчання, які надає тобі вчитель математики (%)

Домашня навчальна робота учня — це форма організації са­мостійного індивідуального вивчен­ня навчального матеріа­лу у позаурочний час. Вона органіч­но входить до процесу навчання як його необхідної ланки. Домашнє за­вдання можна розглядати як індиві­дуальну форму навчальних занять. На уроці зазвичай учні працю­ють фронтально, засвоюючи один і той же матеріал в однаковий для всіх проміжок часу і під суворим контролем учителя. Удома вивчення матеріалу проходить інакше. Учні самі планують свою роботу, викону­ють завдання і самоконтроль улюб­леними способами, витрачаючи стільки часу, скільки буде потрібно.

В середньому на виконання домашнього завдання з алгебри та геометрії учні витрачають до 1 години (46%), хоча є і такі школярі, які готуються до вказаних предметів менше 15 хвилин (6%), що можна побачити з діаграми 4.
Діаграма 4

^ Скільки часу ти витрачаєш

в середньому на домашнє завдання з алгебри та геометрії (%)

Одним із найголовніших факторів, який впливає на результат навчання, є мотивація учнівської діяльності. Стійкий інтерес до предмета, прагнення здобути міцні знання, набути відповідні уміння і навички, усвідомлення потреби у власному інтелектуальному розвитку залежать від особистого ставлення учня до предмету.

Для визначення мотивації вивчення математики у дев’ятикласників наведемо результати аналізу відповідей учнів міст, які досліджувались. Значна кількість учнів (47% і 66% відповідно) вивчають цей предмет для загального інтелектуального розвитку. Менше половини опитаних обох міст (41%) прагматично зазначили, що математика знадобиться їм для вступу до ВНЗ. Вивчають математику тому, що вона потрібна в повсякденному житті 36% і 48% школярів відповідно. Цікаво вивчати математику 30% респондентів. З твердженням про те, що вивчати математику змушують батьки, погодилися 9% учнів вказаних міст. Вивчають предмет, щоб отримати високі бали 35% і 26% опитаних (діаграма 5).

Діаграма 5

^ Наскільки ти погоджуєшся

з такими твердженнями про математику (%)

Організація навчального процесу на уроках є ефективнішою, якщо вчитель може урізноманітнювати форми та методи навчальної діяльності таким чином, щоб стимулювати в учнів не лише інтерес до предмета, а й прагнення до самостійних форм навчання.

Підвищенню ефективності навчання учнів на уроках математики допомагають такі види діяльності як робота з однокласниками у групах (або парах), самостійне виконання індивідуальних завдань та складання задач із вивченої теми, розв’язування запропонованих учителем задач, яких немає в підручнику, робота за комп’ютером або з інтерактивною дошкою та використання математичних знань для вирішення життєвих ситуацій.

Слід зазначити, що 32% і 47% учнів загальноосвітніх класів першого та другого міста самостійно виконують індивідуальні завдання, 39% дітей одного із міст та 59% респондентів іншого міста розв’язують задачі, запропоновані вчителями, яких немає у підручнику. Значна кількість (67%) анкетованих вказаних міст ніколи не працюють з інтерактивною дошкою, 48% опитаних школярів самостійно не складають задач із вивченої теми. Негативним є той факт, що аж 50% учнів першого та 44% другого міста списують з дошки задачу, розв’язану іншим однокласником (діаграма 6).
Діаграма 6

^ На уроках математики вчитель найчастіше пропонує тобі

такий вид діяльності (%)

Під час вивчення математики учні 9-х класів обох міст в цілому мають певні труднощі, які найчастіше пов'язані з тим, що не засвоєний попередній матеріал (83%), пропущені заняття з предмету (66%), погано розуміють, як викладено тему в підручнику (59%), не докладають зусиль у навчанні (30%), не зрозуміле пояснення вчителя (27%), часто не виконують домашнє завдання або виконують рідко (24%) і нецікаво вивчати математику (30%) (діаграма 7).

Діаграма 7

^ Труднощі у вивченні математики

найчастіше пов’язані з тим, що (%)

Кожен учитель ставить перед собою мету: прищеплювати учням інтерес до предмета, активізувати й стимулювати ініціативу в навчанні, розумову й пізнавальну діяльність, вчити розмірковувати, виховувати свідоме ставлення до здобуття знань. Як на думку дев’ятикласників реалізуються ці завдання, свідчить аналіз їх відповідей на запитання анкети.

Якщо учні не зрозуміли теми, учитель математики ще раз доступно пояснює матеріал, пропонує виконати легші завдання, підбадьорює, щоб учні відчули впевненість,  так вважають 62% опитаних досліджуваних міст.

Разом із тим аналіз відповідей питань анкети дає підстави стверджувати, що діалог у навчальному процесі зазвичай ініціюють самі учні. Переважна більшість школярів (63%) звертаються за допомогою до однокласників. Більше половини дітей (57%) як першого, так и другого міста прагнуть допомоги батьків.

Працюють із репетитором лише 17% учнів досліджуваних міст. Додатково самостійно вивчають теоретичний матеріал 55% респондентів обох міст, самостійно виконують більшу кількість тренувальних вправ 45% учнів. Проте негативним є той факт, що 16% учнів вказаних міст, даючи відповідь на це запитання, зазначили, що їх це не турбує (діаграма 8).

Діаграма 8

^ Якщо ти не розумієш тему з математики, то (%)

Під час моніторингового дослідження було проаналізовано 41 анкета вчителів математики загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів міст, які досліджувались.

У дослідженні взяли участь 51% вчителів математики вищої категорії, 12% - І категорії, 22% - ІІ категорії, 15% - спеціалісти (таблиця 1, діаграма 9).
Таблиця 1

^ Розподіл кількості вчителів математики

за кваліфікаційними категоріями


^ Загальна кількість

респондентів

Категорії

спеціаліст

ІІ категорія

І категорія

вища категорія

41

6

9

5

21



Діаграма 9

^ Розподіл кількості вчителів математики

за кваліфікаційними категоріями (%)

Із опитаних педагогів 12% працюють у загальноосвітніх навчальних закладах до 5 років, 7% - від 5 до 10 років, 25% - від 11 до 20 років, 56% - більше 20 років (таблиця 2, діаграма 10).

Таблиця 2

^ Розподіл кількості вчителів математики

за педагогічним стажем



Загальна кількість респондентів

^ Педагогічний стаж

До 5 років

Від 5 до 10 років

Від 11 до 20 років

Більше 20 років

41

5

3

10

23


Діаграма 10

^ Розподіл кількості вчителів математики

за педагогічним стажем (%)


Переважна більшість вчителів математики працюють за підручниками: Г.П. Бевз, В.Г. Бевз «Алгебра 9 клас», Г.М. Возняк, Г.М. Литвиненко, Ю.І. Мальований «Алгебра 9 клас», В. Кравчук «Алгебра 9 клас»; А.Г. Мерзляк та ін. «Геометрія 9 клас», Г.П. Бевз, В.Г. Бевз «Геометрія 9 клас», Г.В. Апостолова «Геометрія 9 клас».

У педагогів під час роботи виникають проблеми, які потребують найшвидшого вирішення, серед них: недостатня мотивація та інтерес до предмета (8% і 67% учнів першого та другого міста відповідно), стан матеріально-технічного (64% і 70%) та начально-методичного забезпечення (28% і 27%), відсутність системності та цілісності в організації у педагогів одного із міст (7%) (діаграма 11).

Діаграма 11
^ Які проблеми, на Вашу думку, є найбільш актуальними та потребують вирішення у процесі вивчення математики в школі (%)

Незначна кількість вчителів математики першого міста (9%) та 17% педагогів другого міста систематично звертаються за допомогою до методичних кабінетів, консультуються з спеціалістами обласного, міського методичних кабінетів час від часу (91% та 66% респондентів відповідно), а таких, які взагалі не звертаються зовсім аж 17% вчителів одного із міст (діаграма 12).
Діаграма 12
^ Як часто ви звертаєтесь за консультацією (допомогою) до спеціалістів обласного, районного методичного кабінету (%)

Важливим чинником підвищення професійного рівня педагогів є їх активна участь у різноманітних семінарах, творчих групах, круглих столах тощо. Так, анкетовані дають відкриті уроки на рівні міста, області (73% і 30% педагогів досліджуваних міст), беруть участь в обласних семінарах (36% і 50% відповідно), творчих групах (9% і 20%), у різноманітних конкурсах (14% обох міст).

Педагоги висловили такі побажання, щодо оптимізації власної роботи:

- забезпечити кабінети математики засобами ІКТ;

- забезпечити методичною літературою по проведенню гурткових занять та спецкурсів з математики;

- удосконалити програми навчання з математики;

- збільшити кількість годин на вивчення математики у 9-11-х класах;

- провести методичні занять по вивченню форм роботи з обдарованими учнями.

- розробити електронні програми та дидактичне забезпечення дистанційного навчання математики.

Більшість вчителів на уроках алгебри та геометрії використовують такі форми контролю як самостійна робота ( 100% і 97% першого і другого міста), усне опитування (100% і 70%) та тести ( 91% і 70%), комп’ютерний контроль використовують лише 13% педагогів одного із міст (діаграма 13).

Діаграма13
^ Яким формам контролю Ви надаєте перевагу на уроках (%)

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення математичних дисциплін. Вчителю у його прагненні зацікавити, сконцентрувати увагу учнів на вивчення свого предмету доводиться конкурувати з чудово організованим світом мас-медіа.

Крім того, витрачаючи великі кошти на придбання комп’ютера для дитини з метою, насамперед, забезпечити гарним засобом навчання, багато хто з батьків не розуміє, що сам по собі комп’ютер – це своєрідна tabula rasa, яка буде виконувати лише ті функції, які у неї закладуть, тому дуже часто комп’ютер стає не помічником у навчанні, а потужною, часом – непереборною перепоною останньому, коли у школяра виникає ігрова або Інтернет залежність. Тому саме вчитель має виховувати бажання застосовувати улюблену іграшку для здійснення навчання.

Вчителі (64% і 43% першого та другого міста) визначили стан забезпечення математичних дисциплін електронними засобами педагогічного призначення лише на 25%, а саме навчальними програмами, електронними бібліотеками, посібниками, таблицями. Повністю забезпечені електронними засобами педагогічного призначення лише 7% опитаних одного із міст. Більш детальний розподіл відповідей на вказане питання видно із діаграми 14.

Діаграма14
^ Стан забезпечення навчання алгебри та геометрії електронними засобами педагогічного призначення (%)

Майже всі респонденти одного та другого міста зазначили, що використовують на уроках такі комп’ютерні засоби навчання як презентації (100% і 97% відповідно), постійно користуються Інтернет-ресурсами (45% і 73%) опитаних, надають перевагу у своїй роботі електронним посібникам (28% і 40%), комп’ютерним тренажерам (0% і 23%), комп’ютерним діагностичним засобам (0% і 10%) та електронним бібліотекам (0% і 7%).

Більшість педагогів (81%) у своїй роботі систематично звертаються до сучасної наукової літератури. Позитивним є той факт, що не має таких вчителів обох міст, які не підвищують свій рівень самоосвіти.

Анкетування засвідчило, що респонденти, досліджуваних міст, постійно застосовують усі із запропонованих в анкетах прийомів розвитку пізнавальних мотивів учнів.

Слід відзначити, що такі прийоми як зацікавленість змістом навчального матеріалу та процесом його вивчення на більшості уроках використовують у своїй діяльності 62% і 59% вчителів математики обох міст відповідно. Інформують про обов’язкові результати навчання на всіх уроках 75% вчителів.

Потрібно відмітити той факт, що 64% анкетованих вчителів одного міста та половина математиків іншого міста на уроках звертаються до такого прийому як «ситуація успіху». Опору на життєвий досвід на більшості уроках використовують 36% і 70% педагогів відповідно.

Значна кількість респондентів вказаних міст на всіх уроках віддають перевагу фронтальним (9% і 30% відповідно) та індивідуальним (9% і 17%) формам організації навчально-виховного процесу. На більшості уроках у своїй роботі використовують фронтально-індивідуальні (64% і 80%) та групові форми організації (45% і 33%). Прикрим є той факт, що нетрадиційні уроки більшість педагоги обох міст проводять лише час від часу (72% і 93%) (діаграма 14).

Діаграма14

^ Використання форм організації навчального процесу (%)


Переважна більшість респондентів зазначила, що вони найчастіше використовують активні методи навчання на уроках математики не залежно від їх типу.

Значна кількість вчителів досліджуваних міст застосовують активні методи навчання на уроках засвоєння нових знань (82% і 67% відповідно), засвоєння навичок і вмінь (82% і 77%), контролю та корекції знань, навичок і вмінь (82% і 70%). Причому пасивні методи навчання педагоги першого міста найчастіше використовують на уроках засвоєння нових знань (9%), а вчителі другого на уроках контролю та корекції знань (23%).

Інтерактивні методи навчання найбільше використовуються вчителями першого міста на уроках застосування знань, навичок і вмінь (18%), а педагоги другого міста на уроках узагальнення та систематизації знань (60%) (діаграма 15).
Діаграма15

^ Використання методів навчання відповідно до типу уроку (%)

Результати опитування засвідчили, що учителі як першого, так і другого міста найчастіше на всіх уроках залучають учнів до роботи з підручником та додатковою літературою (27% і 64% відповідно), до самостійного розв’язання завдань (36% і 33%), на більшості занять долучаються до взаємоперевірок та взаємооцінок (45% і 50%) (діаграма 16).

Діаграма 16

^ Залучення учнів до різних видів діяльності (%)

Однією із складових частин моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів була контрольна робота. За основу змісту завдань була взята програма з математики для загальноосвітніх навчальних закладів. Це забезпечило єдині вимоги до учнів, які навчалися за різними підручниками. Написання роботи тривало 45 хвилин (один урок).

За рівнем складності завдання контрольної роботи розподілялися на легкі (їх мали виконати не менше ніж 60% учнів), оптимальні (від 35 до 60%) та складні (не більш як 35% учнів).

Завдання роботи були представлені у двох варіантах. Кожен варіант складався з чотирьох рівнів (початкового, середнього, достатнього, високого).

У першому рівні (початковому) було запропоновано 8 завдань з вибором однієї правильної відповіді. Цими завданнями перевірялися знання й уміння учнів застосовувати навчальний матеріал у стандартних ситуаціях (розпізнавати певні математичні об’єкти, розв’язувати завдання, застосовуючи означення математичних понять, властивості, ознаки, теореми тощо).

Наступні три частини роботи, а саме середній, достатній, високий рівні складались з завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Для розв’язання завдань відкритої форми від дев’ятикласників вимагалися вміння застосовувати засвоєний навчальний матеріал в ускладнених ситуаціях, а саме визначати спосіб розв’язування, вводити позначення невідомої величини, записувати послідовні логічні дії та пояснення, робити посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження, обґрунтовувати спосіб розв’язування, робити висновки тощо.

Відповіді на завдання контрольної роботи учні записували в бланк відповідей. Завдання відкритої форми перевіряли вчителі математики загальноосвітніх навчальних закладів м. Глухів та м. Суми, які брали участь у дослідженні (таблиця 3).

Таблиця 3

^ Система нарахування балів за правильне виконання завдань для оцінювання робіт учнів



Номер завдань

Кількість балів

Усього

1-8

По 0,5 бала

4 бала

9-10

По 1 балу

2 бала

11-14

По 2 бали

6 балів

Усього балів

12 балів


Для виконання завдань першого (початкового) рівня (1-8 завдання) учні повинні знати правила виконання дій над степенями з цілими показниками та його властивості; основну властивість дробу; означення розв’язку системи двох лінійних рівнянь із двома змінними; алгоритм розв’язання системи двох лінійних рівнянь із двома змінними; означення функції та її елементів, властивості функції; означення нерівності та її елементів; означення тангенса; значення синуса і косинуса для кутів 00, 900, 1800; теорема Піфагора; розв’язання трикутників.

Для правильного розв’язання завдань відкритої форми (середній, достатній, високий) рівні (9-14 завдання) від учнів вимагалося вміння застосовувати засвоєний навчальний матеріал в ускладнених ситуаціях. Діти повині мати уявлення про рівняння, способи їх розв’язання; види задач, які стосуються розв’язання трикутників; теорему синусів; означення функції, область визначення функції, область значення функції; розв’язання текстових задач за допомогою складання рівняння; теорему Вієта; квадратичну функцію; формули площи трикутника.

Аналіз розподілу балів за контрольну роботу засвідчує, що 13% учнів першого міста та 4% школярів другого міста виконали всі завдання або допустилися незначних помилок, тобто отримали оцінку 10-11 балів. Разом із тим були школярі, які продемонстрували дуже низький рівень навчальних досягнень (1-3 бали): таких виявилося 1% і 3% девятикласників відповідно першого та другого міста. Найбільша кількість учнів (49% і 62% відповідно) отримали оцінку середнього рівня (4-6 балів), на достатньому рівні (7-9 балів) з завданнями контрольної роботи впоралися 37% і 31% школярів досліджуваних міст відповідно (діаграма 17).

Діаграма 17
^ Розподіл результатів контрольної роботи учнів

загальноосвітніх класів за 12-бальною шкалою (%)


Як видно з діаграми засвоєння учнями програмового матеріалу з математики відповідає переважно середньому та достатньому рівням навчальних досягнень учнів.

В ході аналізу робіт школярів спостерігається низький рівень умінь розв’язувати текстові задачі, а саме відсутність навичок складання моделей до них та логічного обґрунтування етапів розв’язання; відсутність у деяких учнів уявлень про функціональну залежність між змінними, умінь виконувати найпростіші перетворення графіків функцій та навичок характеризувати їхні властивості; недостатня сформованість навичок застосовувати властивості числових нерівностей для зображення геометричної інтерпретації множини розв’язків; низький рівень сформованості уявлень про рівняння та нерівність з одним та з двома невідомими як математичні моделі реальних відношень між величинами.

Статистичні дані щодо правильного виконння кожного із завдань контрольної роботи моніторигового дослідження наведені в діаграмі 18.

Діаграма 18

^ Розподіл результатів контрольної роботи учнів

загальноосвітніх класів по кожному завданню (%)

Аналіз робіт показав, що із завданнями першого (початкового) рівня (1-8 завдання) впоралися 88% і 93% опитаних досліджуваних міст, середнього рівня (9-10 завдання) – 72% і 50% респондентів відповдіно, достатнього (11-12 завдання) – 26% і 20% школярів і високого (13-14 завдання) – 10% і 3% від загальної кількості досліджуваних дітей (діаграма 19).

Діаграма 19

^ Розподіл результатів контрольної роботи

по рівням завдань, які виконали учні (%)



Про рівень навчальних досягнень учнів 9-х класів та якість засвоєння ними змісту навчальних програм із математики певною мірою свідчить оцінка з алгебри та геометрії за перший семестр 2012-2013 навчального року. Можна відмітити той факт, що суттєвих відмінностей між семестровими оцінками учнів та контрольною роботою не спостерігається (діаграма 20).

Діаграма 20

^ Розподіл оцінок контрольної роботи

та оцінок за перший семестр з алгебри, геометрії (%)



Проблема психофізіологічних відмінностей між хлопцями та дівчатами завжди детально вивчалася науковцями. Відомий факт, що хлопці краще запам’ятовують графічний матеріал, ніж вербальний, а дівчата однаково запам’ятовують обидва. Щодо загального інтелекту, то зазвичай статевих відмінностей не спостерігається. Проте загальний інтелект хлопців має чітко виражену структуру, а інтелект дівчат – слабо інтегрований. Статевих відмінностей немає також щодо обчислювальних здібностей, хоча перевага дівчат помітна в розв’язуванні завдань з арифметики, а хлопців – у сфері обчислень (діаграма 21).

Діаграма 21

^ Розподіл результатів оцінок

контрольної роботи за статевим показником учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (%)

У цілому учні обох статей виявляють однаковий інтерес як до самої навчальної діяльності, так і до її оцінювання. Водночас дівчата перевершують хлопців у прагненні досягти реальних успіхів упродовж усього періоду навчання в школі. Ці факти підтверджуються результатами контрольної роботи й анкетування учнів.

Тенденції виконання завдань контрольної роботи дівчатами та хлопцями зберігається. Так, у загальноосвітніх класах дівчат, які виконали завдання контрольної роботи на бали, що відповідають високому рівню навчальних досягнень, дещо більше, ніж хлопців відповідно: 7% і 2% опитаних досліджуваних міст. Це свідчить лише про сумлінніше ставлення дівчат до навчання. Отримали за контрольну оцінки на достатньому рівні майже більше дівчат ніж хлопців (відповідно 20% і 14% опитаних), на середньому рівні дівчата мали менше оцінок, ніж хлопці (23% і 32%). На низькому рівні виконали роботу лише 1% дівчат і 2% хлопців міст, які досліджувались.

Висновки

за результатами моніторингового дослідження
Результати дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх начальних закладів дають підстави для таких висновків.

  1. Школярі усвідомлюють те, що математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки й впливає на інтелектуальний розвиток особистості.

  2. Більшість школярів характеризують свою взаємодію з учителем як активну та відкриту та дотримуються рекомендацій, щодо навчання, які надає педагог.

  3. В середньому на виконання домашнього завдання з математичних дисциплін учні використовують до 1 години часу.

  4. Дев’ятикласники погодилися з твердженнями про те, що математика потрібна для загального інтелектуального розвитку та знадобиться їм у майбутній професійній діяльності.

  5. Переважна більшість дітей мають певні труднощі, які найчастіше пов’язані з тим, що не засвоєний попередній матеріал, пропущені заняття з предмету, погано розуміють, як викладено тему в підручнику .

  6. Найчастіше при виникненні труднощів у вивченні математики учні звертаються до вчителя, однокласників та батьків. З репетитором займається незначна кількість опитаних.

  7. У 16% анкетованих учнів немає прагнення долати труднощі, які виникають при вивченні предмету.

  8. У педагогів під час роботи виникають проблеми, які потребують найшвидшого вирішення, а саме: стан матеріально-технічного забезпечення, недостатня мотивація та інтерес учнів до предмета, стан навчально-методичного забезпечення.

  9. Більшість вчителів досліджуваних міст час від часу співпрацюють з методистами обласного та міського методичного кабінету.

  10. Вчителі на уроках алгебри та геометрії використовують такі форми контролю як усне опитування, тестова форма контролю та самостійна робота. Прикрим є той факт, що лише незначна кількість педагогів міста Суми використовує комп’ютерний контроль.

  11. Більшість педагогів визначили стан забезпечення математичних дисциплін електронними засобами педагогічного призначення лише на одну чверть.

  12. У своїй роботі 81% анкетованих вчителів систематично звертаються до сучасної наукової літератури.

  13. Серед прийомів розвитку пізнавальних мотивів вчителі найбільш уваги приділяють зацікавленості процесом вивчення навчального матеріалу та інформуванням про обов’язкові результати навчання. Значно менше використовують опору на життєвий досвід.

  14. На уроках математики переважають фронтальні, фронтально-індивідуальні та індивідуальні форми організації навчального процесу. Нетрадиційні уроки використовуються лише час від часу.

  15. Переважна більшість респондентів-вчителів використовують активні методи навчання на уроках математики не залежно від типу. Пасивні методи педагоги використовують на уроках засвоєння нових знань, контролю та корекції знань, інтерактивні методи – на уроках узагальнення та систематизації знань, застосування знань, навичок і вмінь.

  16. Учителі залучають учнів до роботи з підручником та додатковою літературою, до самостійного розв’язання завдань.

  17. Засвоєння учнями програмового матеріалу з математики відповідає переважно середньому та достатньому рівням навчальних досягнень.

  18. Спостерігається низький рівень умінь розв’язувати текстові задачі, а саме відсутність навичок складання моделей до них та логічного обґрунтування етапів розв’язання.

  19. У деяких учнів відсутні уявлення про функціональну залежність між змінними, уміння виконувати найпростіші перетворення графіків функцій та навички характеризувати їхні властивості.

  20. У деяких дев’ятикласників недостатньо сформовані навички застосовувати властивості числових нерівностей для зображення геометричної інтерпретації множини розв’язків.

  21. У школярів було виявлено низький рівень сформованості уявлень про рівняння та нерівність з одним та з двома невідомими як математичні моделі реальних відношень між величинами.


Рекомендації

за результатами моніторингового дослідження
Результати дослідження дають змогу сформулювати практичні рекомендації для вчителів ЗНЗ, адміністрації ЗНЗ.

  1. Проаналізувати та обговорити на засіданнях шкільних методичних об’єднань учителів математики результати моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

  2. Плануючи роботу на наступний навчальний рік, передбачити час на ґрунтовніше вивчення навчальних тем, завдання з яких викликали в учнів труднощі під час контрольної роботи.

  3. Передбачити в планах роботи міських методичних об’єднань обмін досвідом стосовно роботи за підручниками різних авторів.

  4. Адміністрації шкіл необхідно посилити мотивацію вчителів математики до творчої активності, до педагогічних інновацій у практиці, до засвоєння передового педагогічного досвіду у своїй роботі.

  5. Керівникам закладів освіти доцільно знайти можливість поповнити навчальні заклади методичною літературою та періодичними виданнями з математичних дисциплін, працювати над створенням сучасної інформаційної бази з метою висвітлення робіт кращих учителів математики, забезпечити доступ до мережі Інтернет.

  6. У навчальній роботі педагогам слід використовувати особистісно-орієнтований підхід до учнів: від «роботи на всіх» до «роботи на кожного». Діяти за принципом: творчий педагог виховує творчого учня.

  7. Спрямовувати діяльність вчителів на розвиток критичного мислення учнів.

  8. На уроках та в позаурочний час створювати умови для стимулювання зацікавленості учнів у вивченні математики.

  9. Спрямовувати роботу вчителів-математиків на модернізацію навчального процесу з використанням мультимедійних технологій.

  10. Ширше використовувати сучасні технічні засоби навчального призначення.

  11. Доцільно вчителям застосовувати індивідуальний підхід при визначенні завдань та видів діяльності під час планування уроків математики для різних класів.

  12. Активізувати роботу вчителів щодо формування навичок логічного мислення. З цією метою застосувати дослідницько-пошукові, творчі завдання.

  13. Налагодити роботу з учнями, які мають недостатню мотивацію вивчення математичних дисциплін у школі, намагатися подолати негативні тенденції щодо відчуженості знань, пов’язати знання, які набувають учні із життям.

  14. Більше уваги приділяти реалізації одного із найважливіших принципів навчання, суть якого полягає в опорі на життєвий досвід учнів.

  15. Відмовитися від пасивних методів навчання на уроках, та використовувати активні, інтерактивні методи.

  16. Вчителям більше використовувати на уроках групові форми організації навчально-виховного процесу.

  17. Урізноманітнювати форми та методи контролю навчальної діяльності учнів.

  18. Посилити увагу до формування в учнів навичок: виконання дій із раціональними числами; розв’язування рівнянь і нерівностей з одним та двома невідомими; застосування властивостей числових нерівностей до оцінювання значень виразів; виконання найпростіших перетворень графіків функцій; розв’язування текстових задач.


Проректор з питань моніторингу якості освіти В.В. Бєлковський

та зовнішнього незалежного оцінювання

Черних 33-03-29

Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів
Об’єктом моніторингового дослідження виступав процес організації, зміст та результати впровадження системи атестаційних процедур
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в знз лебединського, Кролевецького районів
Сумської облдержадміністрації від 23. 09. 2010 №723 «Про проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Сумського оіппо було проведено дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського району та м....
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Роменського та Путивльського районів. Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня професійної компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів
На виконання наказу управління освіти та науки Сумської обласної держадміністрації від 07. 10. 2011 №746 «Про проведення регіональних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості виховної роботи в знз
Сумського оіппо було проведено дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Охтирського та Глухівського...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського та Шосткинського районів
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи