Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області




Скачати 158.92 Kb.
НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області
Дата28.09.2014
Розмір158.92 Kb.
ТипЗвіт

Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

стану впровадження інформаційно-комунікаційних

технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області
Сьогодні інформаційні технології стали невід’ємною частиною сучасного світу, вони значною мірою визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства. У цих умовах революційних змін вимагає й система навчання. Актуальність даного питання має місце у сучасному освітньому середовищі, адже нині якісне викладання дисциплін не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет. Вчитель має можливість отримувати найостаннішу інформацію, активно спілкуватися з колегами, учнями та батьками. Завдяки цьому підвищується авторитет вчителя, він дійсно може бути носієм культури, знань, усього передового. Саме тому, на виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 13.09.2013 № 693-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному році» та плану роботи СОІППО з метою вивчення стану сучасного навчального середовища у загальноосвітніх навчальних закладах, впровадження в навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій, працівниками навчально-методичного відділу моніторингу якості освіти було проведено моніторингове дослідження «Стан впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах» у 16 районах (містах) області.

Для досягнення даної мети були поставлені завдання, які передбачали розробку інструментарію, проведення моніторингового дослідження, обробку і узагальнення отриманих результатів.

Зважаючи на те, що Сумська область бере участь у державному дослідженні щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах, яке проходить в 4 етапи, і за вибіркою в ньому задіяно 9 районів, то вибірка регіонального моніторингу була побудована таким чином, щоб дослідити всі ті райони (міста), які не потрапили до вибірки державного дослідження.

Для проведення моніторингового дослідження використовувались інструменти збирання інформації (анкета для керівників (заступників) та анкета для учителів-предметників), які були надані Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства МОН України для проведення ІІ етапу державного моніторингу «Стан впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах».

Моніторинг проводився методом онлайн-анкетування двох груп респондентів: керівників (заступників) (анкета 1) та вчителів біології, хімії, основ здоров’я, музичного мистецтва, української мови та літератури, іноземної мови та художньої культури (анкета 2). Анкетування було анонімним. Узагальнення даного дослідження було в автоматичному режимі.

Вибірка онлайн-опитування охопила 50% учителів від загальної кількості педагогів та директорів Білопільського, Буринського, Конотопського, Краснопільського, Кролевецького, Лебединського, Путивльського, Роменського, Середино-Будського, Тростянецького, Шосткинського та Ямпільського районів, та міст Лебедин, Охтирка, Ромни, Шостка.

У моніторинговому дослідженні взяли участь 171 загальноосвітній навчальний заклад. Загальна кількість складає 1903 респондентів, з них 261 (14%) – директори (заступники директорів) навчальних закладів та 1642 (86%) – учителі - предметники (діаграма 1).

Діаграма 1
^ Кількісний склад респондентів

Таблиця 1
Якісний склад респондентів за стажем керівної діяльності

(директори (заступники директорів))


Стаж керівної діяльності

Респонденти

К-ть

%

до 3 років

59

23

до 5 років

32

12

від 5-10 років

48

18

від11-15 років

55

21

від 16-25 років

41

16

понад 25 років

26

10


Директори (25%) наголосили на тому, що саме в цьому закладі вони працюють, до 3 років, до 5 років, зазначили 15% респондентів. Понад 25 років, керівну посаду займають 6% анкетованих.

Як показало анкетування, школи, які брали участь у дослідженні, на 93% укомплектовані учителями інформатики, але за відповідями респондентів видно, що кваліфікованих спеціалістів, які здійснюють обслуговування засобів ІКТ немає, вказали більше половини опитаних (діаграма 2).
Діаграма 2








Учителі навчальних закладів, за відповідями директорів, мають можливість: користуватися технікою; підвищувати рівень кваліфікації; брати участь у конкурсах; працювати за комп’ютером та користуватися Інтернетом (діаграма 3).
Діаграма 3
^ Можливості для праці у педагогічного колективу

Результати анкетування керівників свідчать про те, що загальноосвітні навчальні заклади мають такі можливість щодо публікацій:

  • розміщувати науково-методичні матеріали на Web-сайті навчального закладу (55%);

  • розміщувати науково-методичні матеріали на Web-сайті районного науково-методичного центру (35%);

  • таких можливостей не мають (10%).

Проаналізувавши відповіді на запитання анкети видно, що навчальні заклади беруть участь у таких заходах (діаграма 4).

Діаграма 4
^ Заходи в яких навчальні заклади беруть участь

Слід звернути увагу, що існує проблема з наявності в загальноосвітніх навчальних закладах класів спеціально обладнаних комп’ютерною технікою. Про те, що у школи є комп’ютерні класи з сучасною технікою повідомили майже 57% респондентів, на застаріле обладнання вказали 41%, але є й такі заклади, в яких зовсім немає класів обладнаних подібною технікою, (відзначили 2% опитаних). В наш час поширена співпраця шкіл з професійно-технічними та вищими навчальними закладами. На постійну спільну роботу вказали 48% респондентів, про працю час від часу повідомили 38% опитаних, але є школи, які не співпрацюють ні з ПТНЗ, ні з ВНЗ таких нараховується, 38 шкіл зі 171, які брали участь у дослідженні.

Директорам було поставлено питання щодо фінансування навчального закладу з оновлення матеріальної бази відповідно до сучасних вимог. Так, більшість опитаних керівників вказали на часткове фінансування. Майже третина респондентів зазначила про незадовільне фінансування (діаграма 5).

Діаграма 5
^ Фінансування навчального закладу з питань оновлення матеріальної бази відповідно до сучасних вимог


Керівники загальноосвітніх навчальних закладів у своїй діяльності широко використовують комп’ютерну техніку. Так, у кабінетах директорів (заступників) є: комп’ютер (повідомили 26% опитаних), принтер (20%), сканер (13%), Інтернет (17%), телефон (20%). На те, що зовсім відсутня техніка вказали 4% управлінців (діаграма 6).
Діаграма 6
^ Наявність у кабінеті керівників комп’ютерної техніки

Моніторингове дослідження показало, що директори, які брали участь в опитуванні, постійно використовують у свої діяльності засоби інформаційно-комунікаційних технологій (70%), час від часу (28%), про те, що керівник не має бажання використовувати ІКТ під час роботи позначили 1% респондентів. Варто, також, відзначити, що з опитаних є директори, які зовсім не володіють засобами ІКТ (0,5%), та не мають потреби у використанні (0,5%) (діаграма 7).
Діаграма 7
^ Як часто педагоги використовують в своїй діяльності засоби ІКТ

Загальноосвітні навчальні заклади забезпечені засобами ІКТ переважно на середньому рівні (вказали 78% директорів). Про високе забезпечення зазначили 4,5% респондентів, низьке – 17%. Проте є школа, яка зовсім незабезпечена комп’ютерною технікою (табл.2).
Таблиця 2
^ Рівень забезпеченості ЗНЗ засобами ІКТ


Заб-ть

К-ть

%

забезпеченість на високому рівні

12

4,5

забезпеченість на середньому рівні

203

78

забезпеченість на низькому рівні

45

17

зовсім незабезпечений

1

0,5


Більше половини директорів повідомили про те, що потребують підвищення рівня кваліфікації у використанні інформаційно-комунікаційних технологій. Що стосується шляхів підвищення рівня кваліфікації по впровадженню та використанню ІКТ, то керівники зазначили про:

- курси підвищення кваліфікації (відповіли 52% опитаних);

- курси комп’ютерної грамотності (17%);

- самонавчання (29%).

В час, коли інформаційно-комунікаційні технології займають лідируючі позиції щодо розвитку особистості, 2% директорів відповіли, що не проходили взагалі жодної підготовки з їх використання (діаграма 8).

Діаграма 8
^ Шляхи підготовки та підвищення рівня кваліфікації

щодо впровадження та використання ІКТ

Директори також повідомили, що впровадження та використання ІКТ мають певний вплив на управлінську діяльність, а саме:

  • дозволяють економити час (відповіли 38% опитаних);

  • підвищують ефективність управлінської діяльності (37%);

  • дозволяють реалізувати дослідницькі та проектні технології (22,5%);

  • заважають управлінській діяльності (0,5%);

  • ускладнюють управлінську діяльність (1%) (табл.3).


^ Таблиця 3
Вплив ІКТ на керівну діяльність



Вплив

К-ть

%

дозволяють економити час

217

38

підвищують ефективність управлінської діяльності

211

37

дозволяють реалізувати дослідницькі та проектні технології

128

22,5

заважають управлінській діяльності

2

0,5

ускладнюють управлінську діяльність

7

1


Анкетування показало, що свою готовність до використання ІКТ в професійній діяльності, керівники, які брали участь у анкетуванні, оцінили таким чином:

- не володіють ІКТ – 1%;

- не бачать необхідності використання ІКТ у своїй роботі – 0%;

- не використовують ІКТ в силу різних обставин, але розумію їх необхідність – 2%;

- володіють елементарними навиками роботи з ІКТ, але використовую епізодично – 21%;

- систематично використовують ІКТ в своїй професійній діяльності – 42%;

- удосконалюють форми та методи роботи з використанням ІКТ – 32%;

- володіють на високому рівні та навчаю інших – 3% (діаграма 9).
Діаграма 9
^ Оцінка готовності до використання ІКТ в професійній діяльності директорів

Найчастіше, за відповідями директорів, придбання засобів інформаційно-комунікаційних технологій найчастіше відбувається за рахунок державного бюджету (зазначили 52% опитаних), 26% – вказали на спонсорські кошти, 12% респондентів відмітили, що за рахунок місцевого бюджету та тільки 10% придбання відбувається за рахунок гуманітарної допомоги. Що стосується підключення до мережі Інтернет, то 32% управлінців відповіли, що у школі є тільки одне робоче місце з цим доступом (діаграма 11).

Діаграма 11
^ Підключення шкіл до мережі Інтернет

Директори у своїй педагогічній діяльності частіше всього користуються такими загальнодоступними Web-ресурсами з навчально-методичними матеріалами, а саме: mon.gov.ua – 18%; сайт СОІППО – 9%; http://osvita.org.ua – 11%; http://www.znannya.org – 7%; www.pedrada.com.ua – 8%; http://shodennik.ua – 12%; http://www.osnova – 7%; іitzo.gov.ua – 10%; http://teacher.in.ua – 15% (діаграма 12).
Діаграма 12
Сайти, якими зазвичай користуються керівники


Значний відсоток директорів, які брали участь у дослідженні (85%) вказали на те, що їх навчальний заклад має власний web-сайт, де педагогічний колектив має можливість розміщувати свої матеріали. На думку 40% директорів педагогічні працівники використовують в своїй професійній діяльності засоби ІКТ до 80% (діаграма 13):

Діаграма 13
^ Педагоги, які використовують ІКТ у своїй діяльності (%)

Як повідомили адміністратори (96%) заклади в якому вони працюють, регулярно заохочують вчителів до використання засобів ІКТ під час навчального процесу. Більша частина (70%) опитаних вказали на те, що у школах є незначна кількість ЕЗНП, що використовуються під час навчально-виховного процесу, про те, що у школі є вчителі, які систематично отримують (обмінюють, копіюють) ЕЗНП (про це повідомили 18% керівників). Як відповіли 7% респондентів ці матеріали потрапляють до школи за рахунок централізованих закупок. Тільки 33% педагогічних працівників, як зазначили керівники, розробляють власні ЕЗНП.

З метою вивчення стану створення сучасного навчального середовища у загальноосвітніх навчальних закладах та упровадження в навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій у ході дослідження була запропонована анкета учителям-предметникам. До анкетування були залучені 1642 вчителя з таких дисциплін, як: біологія, хімія, основи здоров’я, музичне мистецтво, українська мова та література, іноземна мова та художня культура. Даний моніторинг показав, що тільки 15% опитаних учителів мають у своєму кабінеті комп’ютер, проте 66% учителів вказали на його відсутність. Хоча у педагогів недостатня кількість комп’ютерів у кабінетах все одно за таких умов 72% респондентів використовують інформаційно-комунікаційні технології у своїй педагогічній діяльності. Під час дослідження учителям було задано питання щодо проходження та підвищення рівня кваліфікації щодо впровадження та використання ІКТ, відповіді опитаних розподілилися таким чином:

- на курсах підвищення кваліфікації ІКТ (59%);

- на курсах комп’ютерної грамотності (12%);

- самонавчання (21%);

- не проходив взагалі (8%) (діаграма 14).

Діаграма 14
^ Шляхи підготовки та підвищення рівня кваліфікації

щодо впровадження та використання ІКТ

Дані результати моніторингу свідчать про те, що вчителі-предметники на належному рівні використовують ІКТ, але великий відсоток педагогів (51%) прагнуть ще підвищення свого рівня кваліфікації щодо цього питання. Третина респондентів використовують засоби ІКТ під час навчально-виховного процесу епізодично, проте навиками роботи володіють добре. Про систематичне використання ІКТ повідомили 24% опитаних. Лише 2% учителів, які брали участь в опитуванні, володіють зазначеними технологіями на високому рівні та можуть навчати інших (діаграма 15).

Діаграма 15
^ Оцінка готовності до використання ІКТ у професійній діяльності


Слід відмітити, що третина учителів впевнені в своїх можливостях і відчувають певне задоволення під час досягнення успіхів у засвоєнні та використанні ІКТ. Відчувають певні труднощі, але впевнені, що подолають їх 38% опитаних. Проте негативним є той факт, що майже чверть учителів-предметників відчувають страх перед комп’ютерною технікою, не вірять в свої сили та здібності, що призводить до проблем з використання та впровадження ІКТ.

Найчастіше учителі використовують зазначені технології під час викладання нового матеріалу (відповіли 26%), закріплення раніше вивченого матеріалу (12%), як засіб визначення рівня навчальних досягнень учнів (10%). Проте 12% педагогів, які брали участь в анкетуванні, під час уроків не використовують засоби ІКТ (діаграма 16).
Діаграма 16
^ Педагогами використовується ІКТ під час уроку

Під час впровадження та використання інформаційно-комунікаційних технологій в педагогічну діяльність, учителі відчувають певні труднощі. Причини, що заважають використанню ІКТ, найчастіше вчителі називають:

- недостатньо навичок – 19%;

- не мають часу, підготовка уроків з ІКТ займає багато часу – 17%;

- не мають доступу до комп’ютерного класу на своїх уроках – 10%;

- недостатньо електронного контенту, ЕЗНП та ресурсів – 24%;

- мають лише комп’ютер у класі, але цього недостатньо для ефективної -навчальної діяльності учнів – 5%;

використовують залюбки – 24%.

На думку педагогів, інформаційно-комунікаційні технологій сприяють підвищенню пізнавального інтересу школярів до предмету (відповіли 24%), формують навички самостійною продуктивної діяльності (16%), дозволяють учням проявити себе в новій ролі (14%), сприяють зростанню успішності із предмета (14%) та сприяють створенню ситуації успіху для кожного учня (12%). Проте 10% учителів вказали на те, що використання ІКТ практично ніяк не впливає на учнів, та зовсім відволікає їх від уроку відмітили також 10%.

Що стосується самих вчителів-предметників, використання ІКТ на уроці також має певний вплив на їх педагогічну діяльність. Майже 20% учителів відповіли, що ІКТ сприяє підвищенню ефективності уроку та дозволяє економити час на уроці. На можливість збільшити глибину занурення в матеріал, завдяки використанню ІКТ, вказали 14% педагогів. Занепокоєння викликає той факт, що по 9% опитаних впевнені, що використання зазначених технологій відволікає учнів від уроку та заважає педагогічній діяльності у цілому (діаграма 18).
Діаграма 18
^ Вплив ІКТ на професійну діяльність вчителів-предметників


При використанні комп’ютерних технологій у педагогічній діяльності найкраще вчителям вдається робота в текстовому редакторі, з мережею Інтернет, файловою системою та з електронною поштою. Найгірше вчителям вдається створювати web-сайти, вести блоги та встановлювати програмне забезпечення. Учителі оцінили свій рівень володіння комп’ютерними технологіями за 5-ти бальною шкалою, що ми бачимо на діаграмі 19.
Діаграма 19
^ Рівень володіння учителями комп’ютерних технологій

за 5-ти бальною шкалою

Результати дослідження свідчать про те, що майже всі респонденти (93%) не мають власного сайту.

Як і директори навчальних закладів, вчителі-предметники зазначили, що у школах, де вони працюють, є творчі групи педагогів, які займаються питаннями розробки та впровадження засобів ІКТ (вказали 40% опитаних). Незважаючи на те, що навчальні заклади на неналежному рівні забезпечені засобами ІКТ, адміністрація шкіл заохочує їх до використання вищезазначених технологій (відповіли 97%). Але, 23 респонденти (1%) повідомили, що керівництво їх закладів не заохочує вчителів до впровадження та використання ІКТ, а ще 2% анкетованих наголосили на відсутності уваги з боку керівництва закладів щодо зазначеного питання.

З метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу учителі-предметники використовують електронні засоби навчального призначення (ЕЗНП). Результати анкетування свідчать про те, що найчастіше вчителі-предметники ЕЗНП використовують епізодично, за потребою (49%), на систематичне використання вказало 11% опитаних. Позитивним є той факт, що є 24 педагоги (1%), які розробляють та удосконалюють форми та методи роботи з учнями на основі використання ЕЗНП. Занепокоєння викликає те, що 31% анкетованих зовсім не використовують ЕЗНП за ряду причин (діаграма 20).


Діаграма 20
^ Використання педагогами у своїй роботі ЕЗНП

Найчастіше вчителями використовуються електронні засоби навчального призначення ті, що мають гриф МОН України (40%) та що розміщуються і Інтернеті (25%). Зовсім не використовують ЕЗНП 33% педагогів. На думку вчителів ЕЗНП, що мають гриф МОН України відповідають цілком навчальним програмам (зазначили 35% анкетованих), 37% вказали на те, що вони частково відповідають навчальній програм. Проте, 28% анкетованих вказали на те, що ЕЗНП за грифом МОН України зовсім не відповідають навчальній програмі. Найчастіше учителі-предметники ЕЗНП використовують у комплексі та під час вивчення вивченого матеріалу (діаграма 21).
Діаграма 21
^ Етапи уроку на яких використаються ЕЗНП

Отже, сучасний рівень розвитку інформаційно-комунікативних технологій значно розширює можливості доступу до інформації для учителів та учнів, підвищує ефективність управління навчально-виховним процесом як соціально-педагогічною системою, метою, якої є підготовка майбутнього покоління до життя в інформаційному суспільстві. Але, для цього потрібно ряд факторів такі, як фінансове забезпечення шкіл, мотиваційна сторона праці вчителя так і бажання самих учителів розвиватися в напрямку інформаційно-комунікаційних технологій, щоб в подальшому навчати підростаюче покоління.


Проректор з питань моніторингу якості

освіти та зовнішнього незалежного оцінювання В.В.Бєлковський

Боріщик

Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області
Основними критеріями ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій у начально-виховному процесі є вже не наявність...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області
Основними критеріями ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій у начально-виховному процесі є вже не наявність...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Роменського та Путивльського районів. Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського та Шосткинського районів
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Недригайлівського та Путивльського районів
Об’єктом моніторингового дослідження виступав процес організації, зміст та результати впровадження системи атестаційних процедур
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумського оіппо було проведено дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Сумського оіппо було проведено дослідження якості виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Білопільського району та м....
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумської облдержадміністрації від 13. 09. 2013 №693-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи