Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах




Скачати 263.72 Kb.
НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Дата28.09.2014
Розмір263.72 Kb.
ТипЗвіт

Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

якості мовної освіти учнів 11-х класів

у загальноосвітніх навчальних закладах
Відповідно до плану роботи Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти на 2013-2014 н.р. та наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 13.09.2013 № 693-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному році» з метою дослідження рівня навчальних досягнень учнів з української мови, удосконалення системи мовної освіти проводився моніторинг серед учнів 11-х класів у 30 загальноосвітніх навчальних закладах двох районів області.

^ Мета моніторингового дослідження – виявлення умов, які сприяють досягненню учнями такого рівня освіченості й досвіду роботи з тестовими завданнями, який би відповідав їх особистісному потенціалу, давав змогу випускникам одержати позитивний результат у зовнішньому належному оцінюванні, і тим самим це було б основою для продовження освіти і реалізації особистих і професійних запитів молоді в майбутньому.

^ Завдання моніторингу якості мовної освіти:

- актуалізація значення моніторингу якості викладання української мови;

- викладання української мови в контексті реалізації компетентнісного підходу як необхідної умови якості мовної освіти й відповідного впливу на результати зовнішнього незалежного оцінювання;

- навчання педагогічних працівників технологій застосування моніторингу;

- дослідження рівня навчальних досягнень учнів з української мови в регіоні, виявлення та оцінювання ступеня реалізованих педагогічних дій (у межах змісту запропонованих тестових контрольних робіт та анкетування вчителів і учнів);

- підвищення ефективності управління якістю мовної освіти та підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання на основі запровадження моніторингових процедур;

- забезпечення зворотної інформації про відповідність фактичних результатів діяльності освітньої системи та її кінцевих результатів;

- вияв факторів, які впливають на якість навчання, а саме: як вимоги до реалізації чинної програми з української мови для 11 класу узгоджуються із завданням якісної підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання.

Об’єкт дослідження – учнівські та педагогічні колективи.

^ Предмет дослідження – якість освіти учнів 11-х класів з української мови та ступінь їх готовності до зовнішнього незалежного оцінювання.

Суб’єкти – учні, учителі.

У межах дослідження було проведено контрольна робота (тестові завдання та власне висловлювання) учнів 11-х класів та їх опитування за анкетами, а також опитування вчителів щодо організаційно-методичних засад вивчення української мови та підготовки випускників до участі в зовнішньому незалежному тестуванні.

Моніторингове дослідження було проведено за даними завданнями та встановленою процедурою. Статистичну вибірку сформовано з урахуванням чисельності випускників та кількості загальноосвітніх навчальних закладів, яку можна розглянути у таблиці 1.

^ Таблиця 1

Чисельність респондентів

порядк.

Район

Класи

Кількість випускни-

ків, які брали участь у дослідженні

Кількість

учителів, які брали участь у дослідженні

Усього випуск-

ників у районі

Усього вчителів

у районі

1.

1-ий район

11

254

23

274

23

2.

2-ий район

11

83*

9

84

9

Всього:

337

32

358

32

*Примітка. 1 учень не брав участі в моніторинговому дослідженні – індивідуальна форма навчання за відсутності класу.

Для проведення моніторингового дослідження було підготовлено пакет матеріалів, який складався з таких документів:

- інструктивно-методичного листа щодо роз’яснення проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах даного району;

- інструктажу для вчителя з проведення даного моніторингу;

- складу вибірки району;

- контрольної роботи (тестових завдань та творчої частини);

- інструментарію для виявлення фонової інформації (анкет для учнів та анкет для вчителів);

- схеми аналізу (звіти) для фіксації первинної інформації про результати виконання контрольної роботи.

Для проведення дослідження було обрано тестову форму перевірки навчальних досягнень школярів. За основу складання тестових завдань було взято чинну програму з української мови та тестові завдання з грифом Міністерства освіти і науки України. Контрольні завдання відповідали цій діючій шкільній програмі з української словесності на рівні обов’язкових результатів навчання.

Тестові завдання, структура яких відповідала специфікації тестів для зовнішнього незалежного оцінювання, було складено в одному варіанті із 3 завдань, який мав 3 форми:

- І завдання з вибором однієї правильної відповіді.

- ІІ завдання на встановлення відповідності (1 – установити відповідність між головною та видами підрядної частини складнопідрядних речень; 2 – установити відповідність між словами та твірною основою).

- ІІІ завдання творче завдання (розгорнути цитату у власне висловлювання).

При складанні завдань враховувався весь обсяг вивченого учнями 11-х класів програмового матеріалу.

Тестові завдання характеризувалися технологічністю, науковою обумовленістю, широтою, глибиною й вірогідною точністю знань, які перевіряються, а також пропонуються учням при здійсненні зовнішнього незалежного оцінювання.

Контрольна робота (тести і творча частина) передбачала виявлення рівня знань учнів щодо вивченого раніше матеріалу та підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання.

Навчальні досягнення учнів із української словесності за програмою дослідження оцінювалися за критеріями, які були подані у таблиці. Учні максимально могли набрати 12 балів.

Для проведення моніторингового дослідження були залучені всі випускники 11-х класів усіх загальноосвітніх навчальних закладів даного району та вчителі української словесності, які викладають даний предмет у цих закладах.

Перевірка виконаних контрольної роботи (тестових завдань і творчої частини) здійснювалася вчителями-предметниками в кожному закладі. Отримані результати узагальнювалися, а потім передавалися до відділу освіти.

Дослідженням було охоплено 254 випускники із 21 навчального закладу 1-ого та 83 учні із 9 навчальних закладів 2-ого району, усього респондентів указано в таблиці 1 «Чисельність респондентів».

За місцем розташування в 1-ому районі 5 загальноосвітніх навчальних закладів знаходяться у місті, а решта – 16 – у сільській місцевості. У 2-ому – всі знаходяться в сільській місцевості.

Результати виконання контрольної роботи засвідчили, що випускники районів в основному справились із завданнями. Вони володіють методикою виконання тестових завдань. Це говорить про те, що в загальноосвітніх навчальних закладах вище названих регіонів приділяється значна увага тестовим технологіям.

Разом із тим письмові роботи школярів засвідчили, що учні мають достатньо проблем, які стосуються не лише рівня набутих знань і вмінь, а, мабуть, і загальних навичок роботи з тестовими завданнями.

Усі закриті завдання з вибором однієї правильної відповіді контрольної роботи (що є легким у плані пред’явлених вимог до знань і умінь учнів), то із діаграми 1 можна дізнатися, що із 7 завдань найкраще справились із визначенням речення, у якому наявна обставина причини – 225 (89%) респондентів та із правописом закінчень іменників (-а, -я) у формі родового відмінка однини 224 (88%) школярі. Від 70% до 76% випускників справились із такими завданнями: визначення рядка, у всіх словах якого однакова кількість звуків і букв, із визначенням рядка, у якому допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів, визначення поширеного речення, та речення, у якому виділене слово вжито у невластивому йому значенні. Найменше учнів- 164 (64%) правильно визначили речення, у якому із поданих у дужках синонімів кожен із варіантів можливий у ньому.

І не справилися із даними завданнями близько 40% респондентів (1-ий район).

Це ж саме завдання респонденти 2-го району виконали так: із 7 завдань найкраще справились 75 (84%) респондентів із визначенням рядка, у якому всі іменники у формі родового відмінка мають закінчення (-а,-я), із визначенням рядка, у якому в правописі особових закінчень дієслів допущено помилку та назвали обставину причини в реченні – до 84% школярів. Від 75% до 70% респондентів виконали такі завдання: визначення поширеного речення, визначення однакової кількості звуків і букв у всіх словах рядка, назвали рядок, у якому з поданих у дужках синонімів кожен із варіантів можливий у реченні та виділене слово вжито у невластивому йому значенні в реченні. І не справилися із даними завданнями близько 30% респондентів, діаграма 1.

Діаграма 1

«Закрите завдання з однією правильною відповіддю»

1-ий район 2-ий район

Висновок. Отже, найпростіша форма тестових завдань, як закриті завдання з однією правильною відповіддю, яка передбачає контроль рівня «знання – розуміння вивченого матеріалу» виявила значні прогалини в знаннях учнів, несталість набутих навичок.

Відсоток учнів – майже до 40%, які не змогли виконати дане завдання навіть частково, пояснюється тим, що школярі мають деякі знання про вивчений матеріал, і частіше вони є поверховими і несистемними.

Зважаючи на те, що випускники беруть участь у зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови, можна зазначити, що учні недостатньо якісно підготовлені до роботи із тестовими завданнями.

Рекомендації. Учителям потрібно відстежувати наскільки успішно школярі працюють із кожним типом завдань за підсумками вивченої теми, а не тільки коригувати роботу школярів щодо вдосконалення набутих знань і вмінь.

А також виправлення не вважати за правильну відповідь (на жаль, у контрольній роботі (тестових завданнях) це було наявне), тому що при виконанні завдань на зовнішньому незалежному оцінюванні це буде рахуватися помилкою. Отже, на це потрібно звернути увагу і донести до відома кожного учня.

Наступне завдання на встановлення відповідності між головною та видами підрядної частини складнопідрядних речень передбачало виявлення умінь визначати види підрядних частин у складнопідрядних реченнях. Більшість учнів 1-го району – 208 (82% ) – визначили підрядне умови і 205 (81%) школярів – підрядне місця. Від 70% до 77% респондентів правильно назвали підрядні мети, наслідку, підрядне з’ясувальне. І, майже, у третини учнів виникли труднощі при виконанні цього завдання. Це можна відслідкувати у діаграмі 2.

Розглянемо це завдання в 2-ому районі: – 67 (81% ) – визначили підрядне умови, 62 (75%) школярів – підрядне наслідку, 59 (71%) – підрядне місця, 55 (66%) – підрядне мети, 48 (55%) – підрядне з’ясувальне. І, майже, у 40% учнів виникли труднощі при виконанні цього завдання, діаграма 2.
Діаграма 2

«Встановлення відповідності між головною та видами

підрядної частини складнопідрядних речень»

1-ий район 2-ий район

Важчим, у деякій мірі, виявилося завдання на встановлення відповідності між словами та способами їх творення в учнів обох районів. До 72% респондентів, у середньому, справилися з цим завданням. Про результати виконання цього завдання трактує діаграма 3.

Діаграма 3

«Встановлення відповідності між словами та способами їх творення»

1-ий район 2-ий район
Висновок. Очевидно, що відповідна частина випускників не володіє найпростішими завданнями, такими як на встановлення відповідності між головною та видами підрядного речення та встановленням відповідності між словами та способами їх творення, тобто розпізнаванням, алгоритмами виключення зайвого матеріалу, а отже в них не сформовані відповідні уміння на рівні державного стандарту, що стосуються роботи з найпростішими тестовими завданнями.

Рекомендації. Слід звернути увагу випускників на те, що завдання на встановлення відповідності різняться за складністю, потребують уваги та логічних умінь співвідносити матеріал двох частин.

Бажано відстежувати якісні показники навчальних досягнень випускників у різних навчальних закладах, аналізувати їх, прогнозувати шляхи щодо покращання ситуації.

При виконанні творчого завдання в 1-ому районі: потрібно було розгорнути цитату «Шевченко допомагає відчути себе людиною, …відчути себе не безбатченком, а українцем, … разом з ним входять у тебе моральна висота, чуття прекрасного, «наша дума й наша пісня» у власне висловлювання – усього 9 (4%) учнів набрали максимальну кількість балів.

І взагалі, творче завдання виконали слабо: із 254 учнів максимальну кількість балів – 4 бали всього набрало 9 (4%) респондентів, 3,5 балів одержали 7 (3%) учнів, 3 бали – 26 (10%) школярів, 2,5 бала – 14 (6%) випускників, 2 бали – 54 (21%) учні, 1,5 бала – 18 (7%) респондентів, 1 бал – 43 (17%) школярі, 0,5 бала – 22 (9%) випускники, 0 балів – 61 (24%) учень. Цю картину можна розглянути в діаграмі 4.

Висновок. У творчих роботах допущено багато помилок: учні будують лише окремі, не пов’язані між собою речення, лексика висловлювання дуже бідна, письмове висловлювання характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми, порушенням послідовності викладу думок, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю; наявні орфографічні (написання не з дієсловами, із дієприслівниками, вживання апострофа, написання м’якого знака в дієсловах, чергування прийменників у-в, подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків, написання префіксів пре-, при-, прі-, написання чоловічих прізвищ із закінченням –ко, написання прислівників через дефіс та інші), пунктуаційні, граматичні та стилістичні помилки.

Аналогічно цьому можна розглянути результати респондентів 2-го району: творче завдання виконали задовільно: із 83 учнів максимальну кількість балів – 4 бали ніхто не набрав – 0 (0%) респондентів, 3,5 бала одержали 5 (6%) учнів, 3 бали – 9 (11%) школярів, 2,5 бала – 2 (2%) випускники, 2 бали – 14 (17%) учнів, 1,5 бала – 7 (8%) респондентів, 1 бал – 33 (40%) школярів, 0,5 бала – 5 (6%) випускників, 0 балів – 8 (10%) учнів, діаграма 4.

Висновок. У творчих роботах учнів 2-го району (власному висловлюванні) також допущено багато помилок: учні будують лише окремі, не пов’язані між собою речення, лексика висловлювання дуже бідна, письмове висловлювання характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми, порушенням послідовності викладу думок, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю; наявні орфографічні (написання не з дієсловами, із дієприслівниками, написання м’якого знака в дієсловах, чергування прийменників у-в, подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків, велика буква у власних назвах, та інші), пунктуаційні, граматичні та стилістичні, змістовні помилки.

Отже, у плані готовності до роботи з даним форматом завдання (творчого висловлювання) учні обох районів показали слабкі результати.

Діаграма 4

«Творче завдання»

1-ий район 2-ий район
Рекомендації. Учителям потрібно більше приділяти уваги щодо написання учнями творчих робіт. Бо творча робота є невід’ємною частиною зовнішнього незалежного оцінювання.

Під час планування роботи уроків української мови доцільно звертати особливу увагу на підготовку різних видів завдань для випускників.

Із усього вище викладеного за результатами виконання контрольної роботи (тестових та творчого завдання) із української мови в загальноосвітніх навчальних закладах обох регіонів респонденти показали такі показники за рівнями навчальних досягнень:

1-ий район 2-ий район

- високий – 50 (20%) – випускників - високий –15 (18%) - випускників

- достатній – 122 (48%) – респонденти - достатній – 42 (51%) - респонденти

- середній – 81 (32%) – учень - середній –23 (28%) - учень

- початковий -1 (%) – школяр - початковий – 3 (4%) – школяр, гістограма 5.

Гістограма 5

«Рівні навчальних досягнень учнів»

1-ий район 2-ий район




Із гістограми 5 видно, що при виконанні контрольної роботи всіма учнями, достатній рівень навчальних досягнень (48%) домінує над іншими (1-ий район), а також (51%) домінує над іншими рівнями навчальних досягнень (2-ий район).

За визначеними коефіцієнтами якості та результативності мовної освіти, відсотком успішності респондентів кожного загальноосвітнього навчального закладу випливають середні показники двох регіонів:

1-ий район 2-ий район

^ Коефіцієнт якості мовної освіти – 0,49 Коефіцієнт якості мовної освіти – 0,5

Коефіцієнт результативності Коефіцієнт результативності

мовної освіти – 0,63 мовної освіти – 0,6

Відсоток якості мовної освіти – 61. Відсоток якості мовної освіти - 69.
Рівень навченості учнів певною мірою залежить як від ефективної діяльності вчителя, так і від відповідальності і мотивації учня, під час дослідження було проведене анкетування учнів і вчителів.

Крім контрольної роботи учні повинні були відповісти на питання анкети, яка їм пропонувалась.

Серед випускників обох районів, які взяли участь в анкетуванні, розподіл за статтю показаний у діаграмі 6.

Діаграма 6

«Розподіл учнів за статтю»

1-ий район 2-ий район




За місцем розташування у 1-ому районі 5 (24%) загальноосвітніх навчальних закладів знаходяться в місті і 16 (76%) – у сільській місцевості, а в 2-ому районі – всі розташовані тільки в сільській місцевості.

При вивченні програмового матеріалу респонденти 1-го району навчаються за такими підручниками:

1. Караман С.О. та ін. Українська мова. 11 клас.

2. Заболотний О.В. та ін. українська мова. 11 клас;

2-го району – за такими:

1. Караман С.О. та ін. Українська мова. 11 клас (академічний

рівень).

2. Бєляєв О.М. та ін. Українська мова. 11 клас.

На питання «Яким ти хотів бачити підручник із української мови», відповіді учнів можна дослідити у діаграмі 7.




Діаграма 7

1-ий район 2-ий район
Висновок. Відповідаючи на вище вказане питання, учні відмітили, що потрібно вдосконалювати підручники із української мови всіх авторів.

На питання «Чи подобаються тобі уроки української мови?», то 247 (97%) респондентів 1-го району відповіли, що «так», і тільки 7 (3%) учням не подобаються уроки, а 82 (99%) учні 2-го району зазначили, що «так», і тільки 1 (1%) учню не подобаються уроки.
Діаграма 8

«Є бажання, щоб уроки були»:

1-ий район 2-ий район
Висновок. Виходячи із даних діаграми 8, слід зазначити, що для певної частини учнів уроки є не цікавими, не змістовними, не хочуть, щоб більше пропонувалося б самостійних видів робіт та тестових завдань.

Рекомендації. Учителям-словесникам звернути увагу на відверті відповіді учнів і посилити роботу щодо поліпшення і заохочення респондентів цікавими і змістовними уроками, більше пропонувати самостійних видів роботи та тестових завдань різного формату.

Які види робіт на уроці української словесності подобаються учням 1-го району найбільше, можна розглянути у таблиці 2.

Таблиця 2

«Різні види робіт»


^ Види робіт

Кількість учнів

Види робіт

Кількість учнів

тести

125 (49%)

лекції

3 (1%)

самостійна робота

8 (3%)

діалоги

9 (4%)

творчі завдання

49 (19%)

перекази

1 (1%)

диктанти

38 (15%)

вивчення нової теми

1 (1%)

робота в парах

15 (6%)

робота біля дошки

8 (3%)

робота в групах

24 (9%)

перевірка домашнього завдання

1 (1%)

робота з підручником

4 (1%)

дослідження

10 (4%)

словникова робота

6 (2%)

практичні вправи

7 (3%)

розповідь учителя

10 (4%)

редагування

1 (1%)

підготовка повідомлень

5 (2%)

бесіди

4 (2%)

аудіювання

12 (5%)

усні відповіді

11 (4%)



Висновок. Із даної таблиці можна побачити, що учителі з метою підтримання інтересу до української мови, утримання уваги учнів, закріплення знань та умінь активно залучають учнів до різних видів діяльності.

Види робіт, які подобаються на уроці української словесності учням 2-го району найбільше: тестові завдання, вправи з ключем, редагування тестів, індивідуальні, самостійні роботи, диктанти, групові, парні види робіт, лінгвістичні ігри, інтерактивні вправи.

На питання «Чому необхідно вивчати українську мову?», то найбільша кількість респондентів 1-го району – 233 (92%) відповіли, що їм знання з цього предмета знадобляться в їхньому житті, щоб більше знати – засвідчило 146 (58 %), 88 (35%) учням уроки української словесності є цікавими, і тільки 55 (22%) випускників вивчають цей предмет, щоб отримати гарні оцінки.

На вище зазначене питання респонденти 2-го району відповіли так: 72 (88%) відповіли, що їм знання з цього предмета знадобляться в їхньому житті, щоб більше знати – засвідчило 60 (72 %), 35 (42%) учням уроки української словесності є цікавими, і тільки 9 (11%) випускників вивчають цей предмет, щоб отримати гарні оцінки.

«Чи вважаєш ти, що маєш достатній досвід для того, щоб працювати з тестовими завданнями?» – 224 (88%) школярів 1-го району запевнили, що мають достатній досвід, а 30 (12%) – заперечують цьому, а 67 (81%) школярів 2-го району запевнили, що мають достатній досвід, а 16 (19%) – заперечують цьому.
Але наступне запитання «Чи хотів би ти отримати додаткові консультації вчителя української мови щодо роботи з тестовими завданнями?» суперечить попередньому запитанню: тільки 125 (49%) – не потребують консультацій, а 129 (51%) – учнів не вміють працювати з тестами і потребують консультацій учителя, (1-ий район). І тільки 2-го району 48 (58%) – не потребують консультацій, а 35 (42%) – учнів не вміють працювати з тестами і потребують консультацій вчителя.
Які консультації і з яких завдань хочуть отримати випускники, розповість діаграма 9.
Діаграма 9
«Тестові завдання різного формату»
1-ий район 2-ий район


Висновок. Такі відповіді діаграми 9 свідчать про загальну позитивну мотивацію учнів щодо роботи із завданнями тестового характеру. У той же час 129 (51%) учнів 1-го і 35 (42%) – 2-го потребують з боку вчителя заходів щодо відповідної мотивації.

Отже, необхідно звернути увагу на те, що учні не завжди розуміють змістовну суть окремих завдань, що пропонуються під час зовнішнього незалежного оцінювання.

Рекомендації. Учителі повинні використовувати на уроках української мови при вивченні тієї, чи іншої теми різні за форматом завдання.

Фахівцям необхідно звернути увагу на те, наскільки сформовані навички учнів щодо роботи з тестовими завданнями. Та повсякчас необхідно надавати їм якнайбільше інформації про форми тестових завдань й особливості їх виконання, та більше використовувати на уроках української мови тестових завдань, бо половина респондентів, 125 (49%) 1-го і 35 (42%) 2-го районів, потребують додаткових консультацій з цього питання.

Причому такі консультації у змістовому плані стосуються самих різних форматів завдань (діаграма 9). Ця діаграма показує, який % учнів бажає консультацій з того, чи іншого завдання.

Як часто учні виконують тренувальні вправи тестового характеру з української мови, готуючись до зовнішнього незалежного оцінювання, а саме:

^ А не виконують ніколи – 3 (1%) – 1-ий район;

- 0 (0%) – 2-ий район;

Б найчастіше виконують на уроках – 206 (81%) – 1-ий район;

- 77 (93%) – 2-ий район;

В виконують вдома, самостійно, придбавши зразки тренувальних зошитів

з тестовими завданнями – 112 (44%) – 1-ий район;

- 55 (66%) – 2-ий район;

Г виконуєш, використовуючи зразки тестових завдань, розміщені в

Інтернеті - 86 (34%) – 1-ий район;

- 26 (31%)2-ий район, гістограма 10.

Гістограма 10

«Тренувальні завдання тестового характеру»

1-ий район 2-ий район
Наступна гістограма 11 розповідає про те, наскільки часто випускники виконують тестові завдання на уроках української словесності.

Гістограма 11

«Як часто виконуєш тестові завдання на уроках української мови»

1-ий район 2-ий район
Висновки. Таким чином можна відстежити тенденції:

- відрадно те, що певний % учнів, які самостійно бажають покращити вміння працювати з тестами і перевіряти власні знання, гістограма 10;

- відповідним є і показник учнів 86 (34%) 1-го району і 26 (31%) – 2-го району, що користуються послугами Інтернет гістограма 10;

- найчастіше учні 2-го району виконують тестові завдання на уроках української мови під час вивчення нової теми 83 (100%) – декілька разів на місяць (гістограма 11);

- позитивним є те, що учителі випускникам пропонують виконувати тестові завдання, і вони, як правило, різної форми, це можна розглянути в гістограмі 12.

Гістограма 12

«Тестові завдання різної форми»

1-ий район 2-ий район




Кількість варіантів тестових завдань, що пропонуються учням 11-х класів, можна спостерігати в гістограмі 13.
Гістограма 13

«Кількість варіантів тестової роботи»

1-ий район 2-ий район

Висновок. Респонденти зазначили, що 1-2 завдань найчастіше пропонуються вчителями на уроках української мови для виконання тестової роботи. Найменше пропонуються учням 1-го району, на уроках 5-6 та 7-8 завдань, а в 2-ому районі зовсім учителі ігнорують такою кількістю завдань. Це запитання виявило, що вчителі при використанні тестових технологій звужують кількість форматів. А, можливо, це свідчить про обмежені можливості дидактичної бази тестових завдань, накопиченої на сьогодні в загальноосвітніх навчальних закладах.

На запитання «Який бал із української мови ти очікуєш отримати на кінець навчального року?» діти зазначили у таблиці 2.



^ Таблиця 2

«Бал, який очікує отримати кожен випускник

на кінець навчального року в 1-ому районі»

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

-

-

-

6

(2%)

9

(4%)

32

(13%)

36

(14%)

47

(19%)

60

(24%)

38

(15%)

22

(9%)

4

(2%)


«Бал, який очікує отримати кожен випускник

на кінець навчального року в 2-ому районі»

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

-

-

1

1%

1

(1%)

9

(11%)

8

(96%)

15

(18%)

14

(10%)

7

(8%)

15

(18%)

10

(12%)

3

(4%)



Таблиця 2 трактує, що учні об’єктивно оцінюють свої здібності і вказали, який бал вони очікують отримати на кінець навчального року.

Висновок. Учителям звернути на це увагу і допомогти респондентам у підвищенні свого бала.

Анкетуванням було охоплено 23 (100%) учителі загальноосвітніх навчальних закладів 1-го району, що викладають українську мову в 11-х класах. Опитування показало, що 22 (96%) учителі є фахівцями, а 1 (4%) – не фахівець, однак це свідчить про важливий фактор впливу на якість викладання даного предмета.

У 2-ому районі анкетуванням було охоплено 9 (100%) учителів загальноосвітніх навчальних закладів району, що викладають українську мову в 11-х класах. Опитування показало, що всі 9 (100%) учителів є фахівцями, і це свідчить про важливий фактор впливу на якість викладання даного предмета.

Добре відомо, що стан шкільної освіти в цілому залежить від багатьох факторів. Одним із вирішальних є рівень фахової та методичної підготовки вчителя, його кваліфікація та відношення до навчально-виховного процесу. Формування вчителя, як творчої особистості – одне із найважливіших завдань методичної служби району.

З поданої діаграми 14 можна зробити висновок, що словесники мають достатній досвід педагогічної роботи в обох районах. Найбільша кількість учителів-предметників мають педагогічний стаж від 26 років і більше – 13 (57%) словесників та від 16 до 25 років – 5 (22%) – у 1-ому районі, а в 2-ому – від 26 років і більше – 5 (56%) словесників та від 16 до 25 років – 3 (33%).


Діаграма 14

«Загальний педагогічний стаж»

1-ий район 2-ий район




Опитування про кваліфікаційну категорію педагогічних працівників обох районів показано в гістограмі 15. Із усіх 23 педагогів 10 (44%) – мають вищу категорію, 10 (44%) – І категорію та 3 (13%) – спеціалісти, ІІ категорію – 0 (0%) – 1-ий район. А в 2-ому районі із усіх 9 педагогів 5 (56%) – мають вищу категорію, 3 (33%) – І категорію та 1 (1%) – спеціаліст, ІІ категорію – 0 (0%).


Гістограма 15

«Кваліфікаційна категорія вчителів»

1-ий район 2-ий район
Аналіз анкет учителів показав, що вони підвищують свій кваліфікаційний рівень, особливо на курсах.

Курси перепідготовки мали різну тематику, і які теми були найбільш поширеними , розглянемо в діаграмі 16.

Діаграма 16

«Тематика курсів перепідготовки»

1-ий район 2-ий район

В усіх навчальних закладах і районі працюють шкільні та районні методичні об’єднання вчителів української мови, працюють творчі групи, школа молодого вчителя. У таких об’єднаннях співпрацює практично кожен учитель (1-ий район), у 2-ому – творчі групи відсутні, про що свідчить наступна гістограма 17.

Гістограма 17

1-ий район 2-ий район
Про якість підручника думка вчителів різнобічна. І вони зазначили, що зміст підручника відповідає:

- програмі – 20 (87%) – 1-ий район;

- 7 (78%) – 2-ий район;

- принципам науковості – 12 (52%) – 1-ий район;

- 8 (89%) – 2-ий район;

- принципам систематичності – 8 (35%) – 1-ий район;

- 9 (100%) – 2-ий район;

- принципам послідовності – 9 (39%) – 1-ий район;

- 6 (67%) – 2-ий район;

- логічності викладення матеріалу – 9 (39%) – 1-ий район;

- 9 (100%) – 2-ий район.

«Чи відповідає зміст підручника віковим особливостям та пізнавальним інтересам учнів», то 7 (30%) фахівців запевнили, що повністю відповідає, а 16 (70%) – відмітили, що частково відповідає (1-ий район), а в 2-ому районі – 5 (56%) фахівців запевнили, що повністю відповідає, а 4 (44%) – запевнили, що частково відповідає.

На питання «Яким би ви хотіли бачити підручник із української мови?», розповість гістограма 18.


Гістограма 18

«Про підручник із української мови»

1-ий район 2-ий район

При відповідях на запитання «Чи пропонуєте ви учням в 11 класі» (крім уроків тематичного оцінювання) тестові завдання?», то можна дослідити, який % учителів віддає перевагу тому, чи іншому завданню:

- ^ А тільки з однією правильною відповіддю – 8 (35%) учителів 1-го району, 

- 5 (56%) респондентів 2-го;

- Б з однією і кількома правильними відповідями - 12 (52%) словесників 1-го району, - 6 (67%) учителів 2-го району;

- В з однією, кількома і з невизначеною кількістю правильних відповідей -

4 (17%) респонденти 1-го району, 2 (22%) мовники 2-го району;

- Г з однією, кількома і з невизначеною кількістю правильних відповідей, а

також завдання на встановлення відповідності – 13 (57%) учителів 1-го району, - 5 (56) респондентів 2-го району;

- Д з однією, кількома і з невизначеною кількістю правильних відповідей,

завдання на встановлення відповідності, відкриті завдання з короткою

відповіддю – 18 (78%) респондентів 1-го району, - 9 (100%) словесників 2-го району.

Серед завдань щодо засвоєння учнями лінгвістичної чинної програми для 11-го класу можна простежити в гістограмі 19, словесники 1-го району надають перевагу по-різному. А мовники 2-го – надають перевагу всім завданням стопроцентово.

Гістограма 19

«Завдання щодо засвоєння учнями лінгвістичної змістової

лінії чинної програми»




Усі вчителі української словесності обох районів відзначають, що на достатньому рівні були опрацьовані проблемні питання, які стосуються ефективної організації роботи учнів з тестовими завданнями, на методичних заходах як шкільного, так і районного рівнів. Але із 23 опитаних словесників 1-го району, які брали участь у моніторинговому дослідженні з української мови, відповідаючи на питання «Чи потребуєте ви методичну допомогу з питань тестування з української мови?», то 3 (13%) відповіли, що потребують методичної допомоги щодо питань з тестування учнів з української мови, а 1 (11%) – 2-го району.

Дбаючи про якість тестових завдань, учителі вважають за доцільне, пропонуючи учням зразки тестових завдань, які розроблені фахівцями-науковцями – 20 (87%) мовників, а тестові завдання, розроблені самостійно – 10 (43%) респондентів 1-го району, а 2-го – 9 (100%) мовників, а самостійно – не розробляють.

Висновок. Не всі вчителі обох районів, які працюють із випускниками, обізнані і навчені технологіям застосування тестових завдань.

Рекомендації. Методичній службі потрібно надати таким учителям допомогу.
Висновок

Отже, практичне значення проведеного моніторингового дослідження полягає втім, що отримані результати щодо вивчення якості навчальних досягнень учнів, умінь і навичок грамотно писати, розуміння теоретичного матеріалу, уміння застосовувати одержані знання на практиці надали важливу інформацію про готовність більшості учнів до участі в зовнішньому незалежному оцінюванні.
Отримані дані стали складовою комплексу заходів, що допоможуть коригувати навчальний процес з вивчення рідної мови і сприятимуть удосконаленню роботи районних і методичних об’єднань та вчителів української словесності щодо підвищення рівня викладання даного предмета.


^ Методичні рекомендації для вчителів
1. У загальноосвітніх навчальних закладах проводити моніторинг діяльності вчителя української мови.
2. Необхідно звертати увагу на відстеження рівня сформованості вмінь учнів щодо виконання різних типів завдань при вивчені якоїсь окремо взятої теми.
3. Систематично відстежувати якість уже набутих знань і вмінь школярів.
4. Відстежувати знання учнів за допомогою тестів, що дасть змогу одержати об’єктивну інформацію про успішність.
5. У навчально-виховному процесі важливо звертати увагу не лише на рівень знань учнів, а й на способи виконання навчальних дій.


^ Рекомендації для працівників методичних кабінетів
1. Методичній службі району звертати увагу на те, що моніторинг як технологія управління пов’язаний з постановкою цілей, аналізом, корекцією, оцінкою і контролем на всіх етапах навчально-виховного процесу.
2. З метою відстеження динаміки змін у якості україномовної освіти підвищувати мотивацію керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо проведення різних видів моніторингу україномовної освіти.
3. Відстежувати якісні характеристики, що свідчать про створення системи моніторингу якості освіти в кожному загальноосвітньому навчальному закладі.
4. Спрямовувати роботу районного методичного об’єднання вчителів української словесності на систему використання тестових технологій у навчально-виховному процесі.
5. Як один із напрямків практичної діяльності створювати творчі об’єднання вчителів, діяльність яких спрямовувати на розробку тематичних тестових завдань.
6. Надавати методичну допомогу вчителям, які потребують її щодо питань з тестування.

7. При проведенні моніторингових досліджень із української словесності необхідно проводити навчальні наради для вчителів української мови і літератури, на яких роз’яснювати правильність перевірки тестових робіт, навчати правильно оцінювати те, чи інше завдання (об’єктивне оцінювання кожного завдання), та правильно визначати відповідь до того, чи іншого завдання.




Проректор з питань моніторингу якості освіти

та зовнішнього незалежного оцінювання


В.В. Бєлковський


Мікулінцева 33 03 29

Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумського оіппо було проведено дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах району
Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до сучасних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумської облдержадміністрації від 13. 09. 2013 №693-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Лебедин та
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Сумського оіппо у лютому березні 2014 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського оіппо було проведено...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconІнформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області
Проблема якості освіти є однією з найбільш актуальних не лише в межах окремої країни, а й для освітньої системи світу у цілому, адже...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи