Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах icon

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах




Скачати 315.93 Kb.
НазваЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Дата28.08.2012
Розмір315.93 Kb.
ТипЗвіт



Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

якості мовної освіти учнів 11-х класів

у загальноосвітніх навчальних закладах


Відповідно до плану роботи Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти на 2011-2012 н.р. та наказу управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 07.10.2011 №745 „Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2011-2012 навчальному році” з метою дослідження рівня навчальних досягнень учнів з української мови, удосконалення системи мовної освіти проводився моніторинг серед учнів 11-х класів у 24 загальноосвітніх навчальних закладах Роменського району та в 11 - закладах міста Суми.

^ Мета моніторингових досліджень – виявлення умов, які сприяють досягненню учнями такого рівня освіченості й досвіду роботи з тестовими завданнями, який би відповідав їх особистісному потенціалу, давав змогу випускникам одержати позитивний результат у зовнішньому належному оцінюванні, і тим самим це було б основою для продовження освіти і реалізації особистих і професійних запитів молоді в майбутньому.

^ Завдання моніторингу якості мовної освіти:

- актуалізація значення моніторингу якості викладання української мови;

- викладання української мови в контексті реалізації компетентнісного підходу як необхідної умови якості мовної освіти й відповідного впливу на результати зовнішнього незалежного оцінювання;

-  навчання педагогічних працівників технологій застосування моніторингу;

-  дослідження рівня навчальних досягнень учнів з української мови в регіоні, виявлення та оцінювання ступеня реалізованих педагогічних дій (у межах змісту запропонованих тестових контрольних робіт та анкетування вчителів і учнів);

- підвищення ефективності управління якістю мовної освіти та підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання на основі запровадження моніторингових процедур;

- забезпечення зворотної інформації про відповідність фактичних результатів діяльності освітньої системи та її кінцевих результатів;

- вияв факторів, які впливають на якість навчання, а саме: як вимоги до реалізації чинної програми з української мови для 9-11 класу узгоджуються із завданням якісної підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання.

^ Об’єкт дослідження – учнівські та педагогічні колективи.

Предмет дослідження – якість освіти учнів 11-х класів з української мови та ступінь їх готовності до зовнішнього незалежного оцінювання.

Суб’єкти – учні, учителі.


У моніторингу якості викладання української мови в 11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2011-2012 н.р. взяли участь 443 учні та 35 учителів району та міста (таблиця 1).

^ Таблиця 1

Чисельність респондентів




порядк.

Район

Місто

Класи

Кількість

учителів, які брали участь у дослідженні

Кількість

учнів, які брали участь у дослідженні

Усього вчителів у районі

Усього учнів у районі

1.

Район

11

24

199

24

216

2.

Місто

11

11

192

11

227

Усього:

11

35

391

35

443


Репрезентативність вибірки досягнута участю в дослідженні випускників, які мешкають у сільській місцевості та місті, і навчаються в освітніх установах.

До вибірки залучалися загальноосвітні навчальні заклади району, учні яких навчаються за типовими програмами та трьома підручниками С.О.Караман Українська мова. 11 клас; Караман С.О., Плющ М.Я, Тихоша В.І. Українська мова. 11 клас; Єрмоленко С.Я, Сичова В.П., Українська мова; Заболотний О.В. Українська мова, 11 клас (таблиця 3, діаграма 7) та загальноосвітні навчальні заклади міста, учні яких навчаються за типовими програмами та двома підручниками Караман С.О., Караман О.В. Українська мова (рівень академічного профілю); Єрмоленко С.Я., Сичова В.П. Українська мова (рівень стандарту), таблиця 1, діаграма 7.

Технологічний пакет досліджень складався з наступних матеріалів:

- інструкція для вчителів та учнів щодо процедури проведення

вимірювання;

- тестова контрольна робота;

- схеми аналізу (звіти) для фіксації первинної інформації про результати виконання контрольної роботи;

- інструментарій для виявлення фонової інформації (анкети для вчителів та учнів).

Специфікація завдання з української мови визначала структуру і зміст роботи. Особливістю запропонованої учням контрольної роботи було те, що вона мала тестовий характер. Тестові завдання характеризуються технологічністю, науковою обумовленістю, широтою, глибиною й вірогідною точністю знань, які перевіряються, а також пропонуються учням при здійсненні зовнішнього незалежного оцінювання. Такий тип завдань було обрано тому, що з методичної точки зору способи дій при виконанні цих завдань повинні бути опановані учнями, оскільки вчитель має їх використовувати в поточній діяльності не лише для контролю, а й для навчання, самонавчання, самоконтролю.

На виконання завдань передбачалось 45 хв. (з них – 5 хв. на інструктаж щодо характеру й особливостей виконання роботи).


Контрольна робота (тест) передбачала виявлення рівня знань учнів щодо вивченого раніше матеріалу та підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання.

У специфікації тесту були репрезентовані розділи чинної програми з української мови для 11 класів.

Таким чином тестові завдання розроблялися з урахуванням:

  • мети і завдань навчання в межах формування умінь працювати з тестами;

  • обсягу знань, рівня сформованості загально навчальних умінь і навичок учнів при виконанні окремих завдань тестового характеру;

  • можливості практичного застосування знань, умінь та навичок.

При складанні завдань враховувався весь обсяг вивченого учнями 11-х класів програмового матеріалу.

Усі завдання збалансовано за складністю та представлено як практичний мовний матеріал.

Також були запропоновані єдині вимоги щодо оцінювання завдань контрольної роботи.

Дослідження було здійснено в листопаді 2011 року.

Результати узагальнені протягом грудня 2011 року.


Район


Кращі знання при виконанні контрольної роботи показали учні навчальних закладів, де введено філологічний профіль (кількість годин української мови на тиждень - 4 ), нижчі показники якості мовної освіти в тих навчальних закладах, в яких на українську мову відведено по 1 год. на тиждень.

Середні показники по району:

^ Коефіцієнт якості мовної освіти – 0,55.

Коефіцієнт результативності мовної освіти – 0,66.

% якості мовної освіти – 56%.

Результати виконання контрольної роботи засвідчили, що учні в основному справилися із завданнями. Вони володіють методикою виконання тестових завдань. Це говорить про те, що в загальноосвітніх закладах району приділяється значна увага тестовим технологіям.

Із 199 учнів, які були задіяні в моніторинговому дослідженні, завдання виконали на :

  • високому рівні навчальних досягнень – 55 (28%) учнів;

  • достатньому рівні навчальних досягнень –105 (53%) учнів;

  • середньому рівні навчальних досягнень -35 (17%) учнів;

  • початковому рівні навчальних досягнень – 4 (2%) учні (діаграма 1).



Діаграма 1

«Рівні навчальних досягнень»




Висновок. Але на противагу цьому респонденти мають проблеми, які стосуються не лише рівня набутих знань і вмінь, а й, можливо, загальних навичок роботи з тестовими завданнями. Про це свідчать відповіді питань даної анкети. Відповідаючи на питання анкети «Чи вважаєш ти що маєш достатній досвід для того, щоб працювати з тестовими завданнями?», то 44 (22%) учні відповіли, що «ні» (діаграма 9), «Чи хотів би ти отримати додаткові консультації вчителя української мови щодо роботи з тестовими завданнями», то 152 (76%) респондентів бажають отримати консультації вчителя (діаграма 10).

Так, при виконанні І закритого завдання з однією правильною відповіддю (діаграма 2) із семи завдань випускники найкраще володіють правописом вживання іменників у формі родового відмінка однини, у правильності написання закінчень (-а, -я): 160 (80%) учнів виконали це завдання; також 157 (79%) - знають добре другорядні члени речення; із завданням за темою „Фонетика. Звуки і букви” 130 (65%) респондентів виконали завдання.

Не зовсім успішно опанували учні теми ”Особові закінчення дієслів», „Пряме і переносне значення слів”, „Поширені і непоширені речення, „Синоніми”- майже 50% учнів не справилися з цим завданням, (діаграма 2).

Діаграма 2

«Закрите завдання з однією правильною відповіддю»




Завдання на встановлення відповідності між головною та видами підрядної частини показало, що розрізнення деяких видів складнопідрядних речень таких як місця, мети, умови учні знають краще (63%, 60%, 52%), а видів підрядної частини (часу, означальне) розрізняють гірше – більше половини учнів не справилися з цими завданнями (діаграма 3).


Діаграма 3

«Встановлення відповідності між головною та видами підрядної частини складнопідрядних речень»




Легким для учнів виявилось завдання на встановлення відповідності змісту частин прислів’я (діаграма 4). Це говорить про те, що вчителі використовують на уроках української мови матеріал з народознавства та застосовують між предметні зв’язки.

Діаграма 4

«Завдання на встановлення відповідності змісту частин прислів’я»





Щодо виконання ІІІ завдання (прочитавши текст, потрібно вибрати речення, що містить мовне явище, розділові знаки пропущено): правильних відповідей могло бути одна, дві, три або більше. З 1 завданням респонденти краще справилися: 180 (90%) учнів знають пряму мову, із 2 завданням (розділовий знак в реченні - кома) на 30 учнів менше справилися, ніж з 1 завданням, правильно визначили речення, в яких потрібно було поставити кому 150 (75%) випускників (діаграма 5).


Гістограма 5

«Завдання на встановлення відповідності змісту частин прислів’я»





Висновки. Зважаючи на те, що всі випускники беруть участь в зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови, можна зазначити, що учні не зовсім якісно готові до роботи із вищевказаними завданнями.

Найпростіша форма тестових завдань, як закриті завдання з однією правильною відповіддю, яка передбачає контроль рівня „знання-розуміння вивченого матеріалу”, виявила значні прогалини в заннях учнів, несталість набутих навичок.

Це говорить про те, що не всі вчителі приділяють належну увагу щодо поглибленого повторення програмового матеріалу за 5-9 класи та виконання тестів.

Можливо, це пояснюється зниженням рівня мотивації учнів до навчання, а ще тим, що в більшій кількості навчальних закладів уроків української мови тільки 1 година на тиждень. Це також може впливати на якісний показник знань.

Рекомендації. Учителям доцільно пропонувати учням тестові завдання різні за формою та відстежувати, наскільки успішно вони виконують більш легкі завдання, та зосереджуватись на покращанні якості знань при виконанні більш складних тестових завдань.

Також необхідно не лише коригувати роботу школярів щодо вдосконалення набутих умінь і навичок, але й відстежувати наскільки успішно школярі працюють з кожним типом завдань за підсумками вивченої теми.

Найбільш проблемні для учнів навчальні теми, як наприклад, з синтаксису складнопідрядного речення у старших класах повинні бути спрямовані на вдосконалення і зміцнення набутих раніше умінь і навичок в реалізації не лише мовленнєвої, мовної, а й особливо діяльнісної змістової лінії навчальної програми, зокрема:

  • на моделювання та аналізу мовних та позамовних понять, явищ, закономірностей;

  • виділення головного з-поміж другорядного;

  • застосування набутих знань та умінь у новій ситуації;

  • розробку тестових завдань й організацію самостійної роботи учнів шляхом використання завдань у тестовій формі;

  • формування навичок щодо виконання тестових завдань, зокрема методом довільного вибору;

  • навчання учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, визначення типових помилок і рекомендацій щодо їх усунення.

Крім контрольної роботи учні повинні були відповісти на питання анкети, яка їм пропонувалась.

Серед випускників, які взяли участь в анкетуванні, розподіл за статтю був наступний (діаграма 6).

Діаграма 6

«Розподіл учнів за статтю»




За місцем розташування всі навчальні заклади району знаходяться в сільській місцевості.

При вивченні програмового матеріалу випускники району навчаються за різними підручниками (діаграма 7).

Діаграма 7

«Підручники української мови за різними авторами»





На запитання «Чи подобається тобі виконувати на уроках або в позаурочний час тестові завдання?» 187 (94%) учнів відповіли, що «так», а 12 (6 %) учнів відповіли, що «ні» (діаграма 8).

Діаграма 8

«Чи подобається тобі виконувати на уроках або в позаурочний час тестові завдання?»




Відповідаючи на питання «Чи вважаєш ти, що маєш достатній досвід для того, щоб працювати з тестовими завданнями?», респонденти відповіли: «так» - 155 (78%), а «ні» - 44 (22%), (діаграма 9).


Діаграма 9

«Чи вважаєш ти, що маєш достатній досвід для того, щоб працювати з тестовими завданнями ?»





Висновок. Такі відповіді (діаграми 8, 9) свідчать про загальну позитивну мотивацію учнів щодо роботи із завданнями тестового характеру. У той же час 56 (28%) випускників потребують з боку вчителя заходів щодо відповідної мотивації.

Рекомендації. Учителям необхідно звернути увагу на те, наскільки сформовані навички учнів щодо роботи з тестовими завданнями. Та повсякчас необхідно надавати для учнів якнайбільше інформації про форми тестових завдань та особливості їх виконання.


Проблеми учнів у роботі з тесовими завданнями виявляє і наступна діаграма. Додаткові консультації вчителя української мови щодо роботи з тестовими завданнями потребують 152 (76%) учні, а не потребують – 47 (24 %), про що свідчить (діаграма 10).


Діаграма 10

«Чи хотів би ти отримати додаткові консультації вчителя української мови щодо роботи з тестовими завданнями?»





Причому такі консультації у змістовому плані стосуються самих різних форматів завдань (діаграма 11). Ця діаграма показує, який % учнів бажає консультації з того, чи іншого завдання.

Висновок. Отже, необхідно звернути увагу на те, що учні не завжди розуміють змістовну суть окремих завдань, що пропонуються під час зовнішнього незалежного оцінювання.

Рекомендації. Учителі повинні використовувати на уроках української мови при вивченні тієї, чи іншої теми різні за форматом завдання.


Діаграма 11

«Запити учнів, які потребують консультування

щодо різних типів завдань»





Наступна діаграма свідчить про те, як учні виконують тренувальні завдання тестового характеру з української мови:

^ А - не виконують ніколи - 0 учнів;

Б - найчастіше виконують на уроках 146 (73 % ) учнів;

В   виконують вдома, самостійно, придбавши зразки тренувальних

зошитів з тестовими завданнями 51 (26 %) учнів;

Г – виконують, використовуючи зразки тестових завдань, розміщені в Інтернеті 37 (19 %) учнів. Про це свідчить наступна діаграма 12.

Діаграма 12

««Запити учнів, які потребують консультування

щодо різних типів завдань»




Якщо учитель пропонує виконати тестові завдання (крім уроків тематичного завдання) з однією і кількома відповідями, то діти вибирали по декілька варіантів такого завдання, про це свідчить діаграма 13.


Діаграма13

«Як часто виконуєш тестові завдання на уроках української мови

(крім уроків тематичного оцінювання )»



Висновки. Таким чином можна відстежити тенденції:

- найчастіше учні виконують тренувальні завдання на уроках української мови декілька разів на місяць під час перевірки домашнього завдання, під час вивчення нової теми та під час закріплення вивченого матеріалу (діаграма 13);

- позитивним є те, що учителі випускникам пропонують виконувати тестові завдання (крім уроків тематичного оцінювання) і вони, як правило, різної форми (діаграма 14).

Діаграма 14

«Тестові завдання різної форми»




Кількість варіантів тестових завдань, що пропонуються учням 11-х класів засвідчує наступна діаграма 15.


Діаграма 15

«Кількість варіантів тестової роботи»



Респонденти зазначили, що 1-2 завдань найчастіше пропонуються вчителями на уроках української мови для виконання тестової роботи.


Висновок. Але останні діаграми (14, 15 ) свідчать про обмеженість використання тестових завдань різної форми.

Анкетування вчителів української мови: з 24 респондентів – 22 (92%) викладають предмет за фахом, 2 (8%) – учителі російської мови і літератури, але ж вони викладають українську мову з 1994-1995 р.р., тобто вони вважаються фахівцями (діаграма 16).

Діаграма 16




З поданої (діаграми 17) можна зробити висновок, що педагогічний склад району з предмета стабільний, переважають учителі віком від 46 і старші, звідси випливає, що більшість респондентів – учителі, які мають достатній досвід педагогічної роботи.


Діаграма 17

«Загальний педагогічний стаж учителів»





Опитування про кваліфікаційну категорію педагогічних працівників підтверджує цю думку (діаграма18).


Діаграма 18

«Кваліфікаційна категорія вчителів»





Протягом 2009-2010 н.р. в районі працювала Школа педагогічної майстерності вчителів української мови з проблеми «Використання тестових технологій на уроках української мови і літератури» (керівник Байдик Н.І., старший учитель Перекопівської ЗОШ І-ІІІ ступенів). Учителі підготували збірку тестових завдань за всіма розділами програми з мови та з літератури (10-11 класи), яка була запропонована для використання всім педагогам району.

У листопаді 2011 року на базі Андріяшівської ЗОШ І-ІІІ ступенів проведено районний семінар-практикум «Використання тестових технологій при вивченні викладанні української мови і літератури» (директор Позняк В.С., учителі: Сидор Л.В., Мельник Л.В.).

Із вищезазначеного можна зробити висновок, що вчителі української словесності приділяють велике значення тестовим завданням, підвищенню ефективності управління якістю мовної освіти, підготовляючи учнів до зовнішнього незалежного оцінювання на основі запровадження моніторингових процедур.

Але поряд з цим, відповідаючи на питання анкети «Чи вважаєте ви, роботу з тестовими завданнями ефективною щодо підвищення якості знань учнів?», 21 (88%) учителів вважають роботу з тестовими завданнями ефективною, а 3 (12%) – так не вважають.

А на питання «Чи вважаєте ви, що ваші учні мають достатній досвід для того, щоб на уроках української мови працювати з тестовими завданнями» із 24 опитаних респондентів, тільки один учитель суперечить цьому.

Як часто застосовують учителі на уроках роботу з тестовими завданнями, можна відстежити в гістограмі 19.


Гістограма 19

«Як часто ви застосовуєте на уроках роботу

з тестовими завданнями?»



При відповідях на запитання « Чи пропонуєте ви учням в 11 класі (крім уроків тематичного оцінювання) тестові завдання?», то відповіді вчителів можна розглянути в гістограмі 20. У ній зазначається, який % учителів віддає перевагу тому, чи іншому завданню:

А тільки з однією правильною відповіддю – 6 (25%) учителів;

Б з однією і кількома правильними відповідями - 8 (33%) словесників;

В з однією, кількома і з невизначеною кількістю правильних відповідей -

9 (38%) респондентів;

Г з однією, кількома і з невизначеною кількістю правильних відповідей, а

також завдання на встановлення відповідності - 7 (29%) учителів;

Д з однією, кількома і з невизначеною кількістю правильних відповідей,

завдання на встановлення відповідності, відкриті завдання з короткою

відповіддю – 24 (100%) респондентів.


Гістограма 20 «Тестові завдання різного виду»




Наскільки тести мають важливе значення при активізації пізнавальної діяльності учнів, при сприянні розвитку умінь, при правильному вибору завдань тощо трактує діаграма 21.

Діаграма 21

«Значимість тестів»




Висновок. Діаграма 21 розповідає про те, що не всі вчителі погоджуються із доцільністю і важливістю тестів.

Словесники надають перевагу серед завдань щодо засвоєння учнями лінгвістичної змістової лінії чинної програми для 11-го класу по-різному, що можна простежити в діаграмі 22:

- більшість 17 (71%) учителів перевагу віддають знанням правил з

орфографії та пунктуації, умінням визначати певні граматичні категорії;

- виробленню вмінь розпізнавати, аналізувати, порівнювати, групувати,

класифікувати мовні явища – 13 (54%) учителів;

- виробленню вмінь розрізняти правильні та помилкові випадки

слововживання – 8 (33%) мовники;

- оволодінню граматичними засобами й нормами літературної мови –

8 (33%) учителів.


Діаграма 22

«Завдання щодо засвоєння учнями лінгвістичної змістової

лінії чинної програми»




Респонденти стопроцентово відзначають, що на достатньому рівні були опрацьовані проблемні питання, що стосуються ефективної організації роботи учнів з тестовими завданнями на методичних заходах як шкільного, так і районного рівнів.

Дбаючи про якість тестових завдань, учителі вважають за доцільне, пропонуючи учням зразки тестових завдань, які розроблені фахівцями-науковцями -21 (88%) учитель, а тестові завдання, розроблені самостійно – 9 (38%) мовників (діаграма 23).


Діаграма 23

«Якість тестових завдань»




Із 24 опитаних учителів, які брали участь у моніторинговому дослідженні з української мови, відповідаючи на питання «Чи потребуєте ви методичну допомогу з питань тестування з української мови?», можна розглянути в діаграмі 24: 4 (17%) мовники потребують методичну допомогу.


Діаграма 24

«Щодо потреби в методичній допомозі»





Висновок. Методичній службі звернути увагу на те, що потрібно надавати методичну допомогу вчителям, які потребують її.


^ Методичні рекомендації для вчителів


1. У загальноосвітніх навчальних закладах проводити моніторинг діяльності вчителя української мови.


2. Учителям української мови необхідно звертати увагу на відстеження рівня сформованості умінь щодо виконання різних типів завдань при вивчені якоїсь окремо взятої теми.


3. Систематично відстежувати якість уже набутих знань і вмінь школярів.


4. Бажано проводити перевірку знань учнів за допомогою тестів, що дасть змогу одержати об’єктивну інформацію про їх успішність.


5. У навчально-виховному процесі важливо звертати увагу не лише на рівень знань учнів, а й на способи виконання навчальних дій.


^ Рекомендації для працівників методичних кабінетів


1. Методичній службі району звертати увагу на те, що моніторинг як технологія управління пов’язаний з постановкою цілей, аналізом, корекцією, оцінкою і контролем на всіх етапах навчально-виховного процесу.


2. З метою відстеження динаміки змін у якості україномовної освіти підвищувати мотивацію керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо проведення різних видів моніторингу україномовної освіти.


3. Відстежувати якісні характеристики, що свідчать про створення системи моніторингу якості освіти в кожному загальноосвітньому навчальному

закладі.


4. Продовжувати спрямовувати роботу районного методичного об’єднання вчителів української словесності на систему використання тестових

технологій у навчально-виховному процесі.


5. Як один із напрямків практичної діяльності продовжувати створювати творчі об’єднання вчителів діяльність яких спрямовувати на розробку тематичних тестових завдань.


6. Надавати методичну допомогу вчителям, які потребують її щодо питань з тестування.


Місто


Результати виконання контрольної роботи засвідчили, що учні в основному справилися із завданнями. Вони володіють методикою виконання тестових завдань. Це говорить про те, що в загальноосвітніх закладах міста приділяється увага тестовим технологіям.

Із 192 учнів, які були задіяні в моніторинговому дослідженні, завдання виконали на :

  • високому рівні навчальних досягнень – 64 (33%) учнів;

  • достатньому рівні навчальних досягнень – 90 (47%) учнів;

  • середньому рівні навчальних досягнень - 27 (14%) учнів;

  • початковому рівні навчальних досягнень – 11(6%) учнів (діаграма 1).



Діаграма 1

«Рівні навчальних досягнень»





Середні показники по місту:

Коефіцієнт якості мовної освіти – 0,63.

Коефіцієнт результативності мовної освіти – 0,72.

% якості мовної освіти – 73%.


Висновок. Але на противагу цьому респонденти мають проблеми, які стосуються не лише рівня набутих знань і вмінь, а й, можливо, загальних навичок роботи з тестовими завданнями. Про це свідчать відповіді питань даної анкети. Відповідаючи на питання анкети «Чи вважаєш ти що маєш достатній досвід для того, щоб працювати з тестовими завданнями?», то 14 (7%) учні відповіли, що «ні» (діаграма 9), «Чи хотів би ти отримати додаткові консультації вчителя української мови щодо роботи з тестовими завданнями», то 68 (36%) респондентів бажають отримати консультації вчителя (діаграма 10).

Так, при виконанні І закритого завдання з однією правильною відповіддю із семи завдань випускники найкраще знають другорядні члени речення: правильно визначили обставину 188 (98%) учнів; правопис закінчень іменників (-а,-я) у формі родового відмінка однини 182 (95%) респонденти справилися з цим завданням; щодо виконання завдання із розділу «Фонетика. Звуки і букви», то правильно визначили рядок слів із однаковою кількістю звуків і букв 169 (88%) учнів; правопис особових закінчень дієслів знають 146 (76%) дітей; не зовсім успішно володіють знаннями із тем: «Лексичне значення слів» та «Синоніми», майже половина учнів не справилися з цими завданнями (діаграма 2).

Діаграма 2

«Закрите завдання з однією правильною відповіддю»





Завдання на встановлення відповідності між головною та видами підрядної частини показало, як учні справилися із розрізненням даних видів підрядних речень (діаграма 3).

Діаграма 3

«Встановлення відповідності між головною та видами підрядної частини складнопідрядних речень»





Легким для учнів виявилось завдання на встановлення відповідності змісту частин прислів’я (діаграма 4).


Діаграма 4

«Завдання на встановлення відповідності змісту частин прислів’я»





Щодо виконання ІІІ завдання (прочитавши текст, потрібно вибрати речення, що містить мовне явище, розділові знаки пропущено). Правильних відповідей могло бути одна, дві, три або більше. З 1 завданням респонденти краще справилися: 178 (93%) учнів знають пряму мову, із 2 завданням (розділовий знак в реченні - кома) на 30 учнів менше справилися з цим завданням, ніж з 1, правильно визначили речення, в яких потрібно було поставити розділові знаки (кому) 148 (77%) випускників (гістограма 5).

Гістограма 5

«Завдання на встановлення відповідності змісту частин прислів’я»





Висновки. Зважаючи на те, що всі випускники беруть участь в зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови, можна зазначити, що учні не зовсім якісно готові до роботи із вищевказаними завданнями.

Найпростіша форма тестових завдань, як закриті завдання з однією правильною відповіддю, яка передбачає контроль рівня „знання-розуміння вивченого матеріалу”, виявила прогалини в знаннях учнів, несталість набутих навичок.

Це говорить про те, що не всі вчителі приділяють належну увагу щодо поглибленого повторення програмового матеріалу за 5-9 класи та виконання тестів. А можливо це пояснюється зниженням рівня мотивації учнів до навчання.

Рекомендації. Учителям доцільно пропонувати учням тестові завдання різні за формою та відстежувати, наскільки успішно вони виконують більш легкі завдання, та зосереджуватись на покращанні якості знань при виконанні більш складних тестових завдань.

Також необхідно не лише коригувати роботу школярів щодо вдосконалення набутих умінь і навичок, але й відстежувати наскільки успішно школярі працюють з кожним типом завдань за підсумками вивченої теми.

Найбільш проблемні для учнів навчальні теми, як наприклад, з синтаксису складнопідрядного речення у старших класах повинні бути спрямовані на вдосконалення і зміцнення набутих раніше умінь і навичок в реалізації не лише мовленнєвої, мовної, а й особливо діяльнісної змістової лінії навчальної програми, зокрема:

  • на моделювання та аналізу мовних та позамовних понять, явищ, закономірностей;

  • виділення головного з-поміж другорядного;

  • застосування набутих знань та умінь у новій ситуації;

  • розробку тестових завдань і організацію самостійної роботи учнів шляхом використання завдань у тестовій формі;

  • формування навичок щодо виконання тестових завдань, зокрема методом довільного вибору;

  • навчання учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, визначення типових помилок і рекомендацій щодо їх усунення.

Крім контрольної роботи учні повинні були відповісти на питання анкети, яка їм пропонувалась.

Серед випускників, які взяли участь в анкетуванні, розподіл за статтю був наступний (діаграма 6).


Діаграма 6

«Розподіл учнів за статтю»





За місцем розташування всі навчальні заклади знаходяться у місті.

При вивченні програмового матеріалу випускники міста навчаються за різними підручниками (діаграма 7).


Діаграма 7

«Підручники української мови за різними авторами»





На запитання «Чи подобається тобі виконувати на уроках або в позаурочний час тестові завдання?»169 (89%) учнів відповіли, що «так», а 21 (11 %) учнів відповіли, що «ні» (діаграма 8).


Діаграма 8

«Чи подобається тобі виконувати на уроках або в позаурочний час тестові завдання?»





Відповідаючи на питання «Чи вважаєш ти, що маєш достатній досвід для того, щоб працювати з тестовими завданнями?», респонденти відповіли: «так» - 176 (93%), а «ні» - 14 (7%), (діаграма 9).


Діаграма 9

«Чи вважаєш ти, що маєш достатній досвід для того, щоб працювати з тестовими завданнями ?»




Висновок. Такі відповіді (діаграми 8, 9) свідчать про загальну позитивну мотивацію учнів щодо роботи із завданнями тестового характеру. У той же час 35 (18%) випускників потребують з боку вчителя заходів щодо відповідної мотивації.

Рекомендації. Учителям необхідно звернути увагу на те, наскільки сформовані навички учнів щодо роботи з тестовими завданнями.

Також повсякчас необхідно надавати для учнів якнайбільше інформації про форми тестових завдань та особливості їх виконання.


Проблеми учнів у роботі з тесовими завданнями виявляє і наступна діаграма. Додаткові консультації вчителя української мови щодо роботи з тестовими завданнями потребують 122 (64%) учнів, а не потребують – 68 (36 %), про що свідчить (діаграма 10).

Діаграма 10

«Чи хотів би ти отримати додаткові консультації вчителя української мови щодо роботи з тестовими завданнями?»




Причому такі консультації у змістовому плані стосуються самих різних форматів завдань (діаграма 11). Ця діаграма показує, який % учнів бажає консультації з того, чи іншого завдання.

Діаграма 11

«Запити учнів, які потребують консультування щодо різних типів завдань»





Висновок. Отже, необхідно звернути увагу на те, що учні не завжди розуміють змістовну суть окремих завдань, що пропонуються під час зовнішнього незалежного оцінювання.

Рекомендації. Учителі повинні використовувати на уроках української мови при вивченні тієї, чи іншої теми різні за форматом завдання.


Наступна діаграма свідчить про те, як діти виконують тренувальні завдання тестового характеру з української мови:

^ А - не виконують ніколи – 5 (3%) учнів;

Б - найчастіше виконують на уроках 128 (67% ) учнів;

В   виконують вдома, самостійно, придбавши зразки тренувальних

зошитів з тестовими завданнями 40 (21 %) учень;

Г – виконують, використовуючи зразки тестових завдань, розміщені в Інтернеті 17 (9 %) учнів. Про це трактує наступна діаграма 12.

Діаграма 12

««Запити учнів, які потребують консультування

щодо різних типів завдань»




Якщо учитель пропонує виконати тестові завдання (крім уроків тематичного завдання) з однією і кількома відповідями, то діти називали по декілька варіантів такого завдання, діаграма 13.

Діаграма13

«Як часто виконуєш тестові завдання на уроках української мови

(крім уроків тематичного оцінювання )»



Висновки. Таким чином можна відстежити тенденції:

- найчастіше учні виконують тренувальні завдання на уроках української мови декілька разів на місяць під час вивчення нової теми, під час закріплення вивченого матеріалу та під час перевірки домашнього завдання (діаграма 13);

- позитивним є те, що учителі випускникам пропонують виконувати тестові завдання (крім уроків тематичного оцінювання) і вони, як правило, різної форми (діаграма 14).

Діаграма 14

«Тестові завдання різної форми»





Кількість варіантів тестових завдань, що пропонуються учням 11-х класів засвідчує наступна діаграма 15.

Респонденти зазначили, що 2-3 завдань найбільше пропонуються вчителями на уроках української мови для виконання тестової роботи.


Діаграма 15

«Кількість варіантів тестової роботи»





Висновок. Однак, останні діаграми свідчать про обмеженість використання тестових завдань різної форми та кількості завдань (діаграма 15).

Анкетування вчителів української мови: усі 11 учителів загальноосвітніх навчальних закладів, які брали участь в анкетуванні, є фахівцями.

З поданої діаграми 16 можна зробити висновок, що більшість респондентів – учителі, які мають достатній досвід педагогічної роботи.


Діаграма 16

«Загальний педагогічний стаж учителів»





Опитування про кваліфікаційну категорію педагогічних працівників показано в діаграма 17.


Діаграма 17

«Кваліфікаційна категорія вчителів»




Але поряд з цим, відповідаючи на питання анкети «Чи вважаєте ви, роботу з тестовими завданнями ефективною щодо підвищення якості знань учнів?», 10 (91%) учителів вважають роботу з тестовими завданнями ефективною, а 1 (9%) – так не вважає.


А на питання «Чи вважаєте ви, що ваші учні мають достатній досвід для того, щоб на уроках української мови працювати з тестовими завданнями» усі 11 респондентів засвідчили, що їх учні мають достатній досвід, щоб працювати з тестовими завданнями.


Як часто застосовують учителі на уроках роботу з тестовими завданнями, можна відстежити в гістограмі 18.

Гістограма18

«Як часто ви застосовуєте на уроках роботу

з тестовими завданнями?»





При відповідях на запитання щодо доцільності виконання завдань з різною кількістю правильних відповідей думки вчителів розподілилися так:

^ А тільки з однією правильною відповіддю – 6 (55%) учителів;

Б з однією і кількома правильними відповідями -2 (18%) словесників;

В з однією, кількома і з невизначеною кількістю правильних відповідей -

3(27%) респондентів;

Г з однією, кількома і з невизначеною кількістю правильних відповідей, а

також завдання на встановлення відповідності - 6 (55%) учителів;

Д з однією, кількома і з невизначеною кількістю правильних відповідей,

завдання на встановлення відповідності, відкриті завдання з короткою

відповіддю – 8 (73%) респондентів (гістограма).

Гістограма 19 «Тестові завдання різного формату»




Наскільки тести мають важливе значення при активізації пізнавальної діяльності учнів, при сприянні розвитку умінь, при правильному вибору завдань, то 9 (82%) учителів погоджуються з цим, а 2 (18%) учителів так не вважають, про це трактує діаграма 20.


Діаграма 20

«Значимість тестів»





Висновок. Діаграма 20 розповідає про те, що не всі вчителі погоджуються із доцільністю і важливістю тестів.


Словесники надають перевагу серед завдань щодо засвоєння учнями лінгвістичної змістової лінії чинної програми для 11-го класу по-різному, що можна простежити в діаграмі 21:

- більшість 8 (73%) учителів перевагу віддають знанням правил з

орфографії та пунктуації, умінням визначати певні граматичні категорії;

- виробленню вмінь розрізняти правильні та помилкові випадки

слововживання – 5 (45%) респондентів;

- виробленню вмінь розпізнавати, аналізувати, порівнювати,

групувати, класифікувати мовні явища – 5 (45%) мовників;

- оволодінню граматичними засобами й нормами літературної мови –

3 (27%) опитуваних.

Діаграма 21

«Завдання щодо засвоєння учнями лінгвістичної змістової

лінії чинної програми»





Респонденти стопроцентово відзначають, що на достатньому рівні були опрацьовані проблемні питання, що стосуються ефективної організації роботи учнів з тестовими завданнями на методичних заходах як шкільного, так і районного рівнів.

Дбаючи про якість тестових завдань, вважають за доцільне, пропонуючи учням зразки тестових завдань, які розроблені фахівцями-науковцями -8 (73%) учителів, а тестові завдання, розроблені самостійно – 3 (27%) мовники (діаграма 22).

Діаграма 22

«Якість тестових завдань»




Із 11 опитаних учителів, які брали участь у моніторинговому дослідженні з української мови, відповідаючи на питання «Чи потребуєте ви методичну допомогу з питань тестування з української мови?», можна розглянути в діаграмі 23: 2 (18%) учителі потребують методичну допомогу.

Діаграма 23

«Щодо потреби в методичній допомозі»





Висновок. Методичній службі звернути увагу на те, що потрібно надавати методичну допомогу вчителям, які потребують її.


^ Методичні рекомендації для вчителів


1. У загальноосвітніх навчальних закладах проводити моніторинг діяльності вчителя української мови.


2. Необхідно звертати увагу на відстеження рівня сформованості умінь учнів щодо виконання різних типів завдань при вивчені якоїсь окремо взятої теми.


3. Систематично відстежувати якість уже набутих знань і вмінь школярів.


4. Відстежувати знання учнів за допомогою тестів, що дасть змогу одержати об’єктивну інформацію про успішність.


5. У навчально-виховному процесі важливо звертати увагу не лише на рівень знань учнів, а й на способи виконання навчальних дій.


^ Рекомендації для працівників методичних кабінетів


1. Методичній службі району звертати увагу на те, що моніторинг як технологія управління пов’язаний з постановкою цілей, аналізом, корекцією, оцінкою і контролем на всіх етапах навчально-виховного процесу.


2. З метою відстеження динаміки змін у якості україномовної освіти підвищувати мотивацію керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо проведення різних видів моніторингу україномовної освіти.


3. Відстежувати якісні характеристики, що свідчать про створення системи моніторингу якості освіти в кожному загальноосвітньому навчальному

закладі.


4. Спрямовувати роботу районного методичного об’єднання вчителів української словесності на систему використання тестових технологій у навчально-виховному процесі.


5. Як один із напрямків практичної діяльності створювати творчі об’єднання вчителів, діяльність яких спрямовувати на розробку тематичних тестових завдань.


6. Надавати методичну допомогу вчителям, які потребують її щодо питань з тестування.


7. При проведенні обласних моніторингових досліджень з української словесності необхідно проводити навчальні наради для вчителів української мови і літератури, на яких роз’яснювати правильність перевірки тестових робіт, навчати правильно оцінювати те, чи інше завдання (правильно ставити бали), та правильно визначати відповідь до того, чи іншого завдання.

Схожі:

Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумського оіппо було проведено дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Великописарівського...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах району
Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до сучасних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумської облдержадміністрації від 13. 09. 2013 №693-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Лебедин та
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості філологічної (англійської) освіти учнів 9-х класів загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження
Сумського оіппо у лютому березні 2014 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського оіппо було проведено...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconІнформація щодо проведення моніторингового дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Білопільського та Тростянецького районів Сумської області
Сумського оіппо було проведено моніторингове дослідження якості математичної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах Буринського та Тростянецького районів Сумської області
Проблема якості освіти є однією з найбільш актуальних не лише в межах окремої країни, а й для освітньої системи світу у цілому, адже...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження якості мовної освіти учнів 11-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження ефективності організації науково методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах
Метою даного моніторингового дослідження є відстеження та оцінка стану та якості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи