Як захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства icon

Як захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства




Скачати 477.46 Kb.
НазваЯк захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства
Сторінка1/2
Дата31.08.2012
Розмір477.46 Kb.
ТипДокументи
  1   2



Як захиститись в суді від влади?


Укладач: Аркадій Ніжнік


Інститут громадянського суспільства

1998


Як захиститися в суді від влади? Загальновідомо, що не існує у світі держави, в якій взагалі не порушуються аніякі права громадян. Протягом життя особа вступає у правовідносини з відповідними державними органами, їх посадовими особами, тобто з державною владою. Звісно, жодний громадянин не застрахований від помилок влади, а іноді і свавілля. Для поновлення порушених прав існує декілька законних і незаконних засобів. “Останньою інстанцією” серед законних засобів поновлення порушених прав є суд, який здійснює правосуддя.

Якщо Ви вважаєте, що будь-яке Ваше законне право порушено представником влади, і Ви бажаєте поновити його законним шляхом, то цей інформаційно-консультативний порадник, на думку авторів, стане Вам у нагоді.


1. Чи гарантовано в Україні право громадянина на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб?


За статтею 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Тут, варто нагадати, що закріплені у розділі II Конституції права та свободи людини і громадянина не є вичерпними, бо вони передбачаються також і іншими законами. А оскільки норми Конституції України є нормами прямої дії, то звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (див. статтю 8 Конституції).


^ 2. Що таке органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові та службові особи?

Перш за все слід мати на увазі, що за законодавством України під поняттям органи державної влади розуміються відповідні державні органи, які уповноважені законом на здійснення владних повноважень (стаття 19, 120 Конституції України тощо). Органами місцевого самоврядування є власне місцеві ради та їх виконавчі органи (частини 3 і 4 статті 140 Конституції). Повноваження цих органів здійснюються відповідними посадовими та службовими особами, які зобов’язані діяти в межах наданих їм законом повноважень чи покладених на них актами законодаства службових обов’язків.

Варто зазначити також, що названими органами можуть утворюватися в установленому порядку підприємства, установи та організації, на яких працюють відповідні посадові та службові особи. У зв’язку з цим, у відповідях на наступні питання буде розкрито також і можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності керівників підприємств, установ та організацій, інших посадових і службових осіб.


3. Як громадянин може реалізувати гарантоване Конституцією право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб?


Процесуальне законодавство України передбачає для громадян (громадян України, іноземців та осіб без громадянства) умовно кажучи “звичайний” та “спеціальний” порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб тощо. Принагідно зазначити, що в обох випадках громадянин оскаржує наслідки адміністративно-правових відносин, у яких він був учасником, а точніше об’єктом, а інколи і “жертвою” адміністративного (управлінського) впливу. Тобто зазначені види судового оскарження не є позовним провадженням у справах, що виникають із цивільних правовідносин.

При цьому варто пам’ятати, що закони та інші правові акти Верховної Ради України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим не можуть оскаржуватися до суду а ні в звичайному, не в спеціальному порядку, оскільки виключно Конституційний Суд України може здійснювати їх перевірку на відповідність Конституції України(стаття 150 Конституції України).

Крім того, у “звичайному” порядку не можуть оскаржуватися акти, що стосуються забезпечення обороноздатності держави, державної безпеки, зовнішньополітичної діяльності держави, збереження державної, військової і службової таємниці; акти і дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду, якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження; акти і дії об'єднань громадян, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутріорганізаційної діяльності або їх виключної компетенції (стаття 248-3 Цивільного процесуального кодексу).

^ 4. Що може оскаржуватися громадянином до суду у “звичайному” порядку?


За статтею 236 Цивільного процесуального кодексу України(далі ЦПК) суд розглядає справи:

- по скаргах на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі;

- по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад та заявах про скасування рішення виборчої комісії про реєстрацію кандидата;

- по скаргах на рішення і дії Центральної та окружної виборчих комісій по виборах Президента України та заявах про скасування рішення Центральної виборчої комісії;

- по заявах про скасування рішення окружної виборчої комісії про реєстрацію кандидата в народні депутати України;

- по скаргах на рішення і дії Центральної виборчої комісії;

- по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності;

- по скаргах на дії органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень;

- по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності;

- по скаргах на рішення, прийняті відносно релігійних організацій;

- за заявами прокурора про визнання правового акта незаконним;

- про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковому страхуванню.

Суд розглядає й інші справи, що виникають з адміністративно-правових відносин, віднесені законом до компетенції судів.

Із всієї сукупності перелічених справ найбільша їх кількість виникає за скаргами громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності.

^ 5. Як громадянинові оскаржити рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності?

Цим питанням присвячено Главу 31-А ЦПК.

Так, за його статтею 248-1 громадянин (слід розуміти громадян України, іноземців та осіб без громадянства) має право звернутися до суду (військовослужбовець - до військового суду) зі скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його права чи свободи. При цьому скаргу в суд може бути подано громадянином, його представником або на прохання громадянина - уповноваженим представником громадської організації, трудового колективу.

До зазначених вище суб'єктів, рішення, дії або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду (далі - суб'єкти оскарження), належать: органи виконавчої влади та їх службові особи; органи місцевого самоврядування та їх службові особи; керівники установ, організацій, підприємств і їх об'єднань незалежно від форм власності; керівні органи і керівники об'єднань громадян, а також службові особи, які виконують організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські обов'язки або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.

Слід мати на увазі, що предметом судового оскарження за статтею 248-2 ЦПК можуть бути як колегіальні, так і одноособові рішення, дії або бездіяльність суб'єктів оскарження, акти нормативного чи індивідуального характеру, у зв'язку з якими громадянин вважає, що:

порушено або порушуються його права чи свободи;

створено або створюються перепони для реалізації ним своїх конституційних прав чи свобод або що вжиті заходи щодо реалізації його прав є недостатніми;

покладено на нього обов'язки, не передбачені законодавством або передбачені законодавством, але без врахування конкретних обставин, за яких ці обов'язки повинні покладатися, або що вони покладені не уповноваженими на це особою чи органом;

його притягнено до відповідальності, яку не передбачено законом, або до нього застосовано стягнення за відсутністю передбачених законом підстав, або неправомочною службовою особою чи органом.

Отже, право на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 55 Конституції України та статті 248-1 ЦПК мають лише фізичні особи, які вважають, що суб'єктом оскарження порушено їх особисті права і свободи.

Відповідно ж до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в країні на законних підставах (імігранти, особи, які в ній працюють, прибули на її територію в установленому порядку на певний час тощо), мають таке саме право на подання скарг, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, учасницею яких вона є.

Військовослужбовці відповідно до частини першої статті 248-1 ЦПК і статті 5 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вправі оскаржити рішення, дії чи бездіяльність військових посадових осіб і органів військового управління, які порушили їх права або свободи, до військового суду з додержанням правил підсудності, передбачених частинами другою та третьою статті 123 ЦПК. Виходячи зі змісту цих норм до військового суду можуть бути оскаржені також рішення, дії чи бездіяльність осіб, які не перебувають на військовій службі, але за посадою, яку вони займають в органах військового управління, уповноважені приймати рішення щодо прав і свобод військовослужбовців. Громадяни, звільнені з військової служби, вправі оскаржити рішення, дії чи бездіяльність військових посадових осіб і органів військового управління, які порушили їх права і свободи під час проходження ними військової служби, до районного (міського) або до військового суду на свій розсуд.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність щодо військовослужбовців інших суб'єктів оскарження за загальними правилами частини другої статті 248-4 ЦПК оскаржуються до районного (міського) суду за місцезнаходженням суб'єкта оскарження.


Так, наприклад, до суду можуть бути оскаржені: відмова в оформленні паспорта для виїзду за кордон чи в продовженні терміну його дії або тимчасова затримка паспорта чи його вилучення; відмова в реєстрації акта громадянського стану; рішення місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про введення не передбачених законом податків, зборів, інших обов’язкових платежів або про встановлення обмежень на вивіз товарів за межі адміністративно-територіальної одиниці тощо.

Зміст же скарги, яка викладається у довільній формі з додержанням загальних вимог статей 137 і 138 ЦПК, цілком залежить від конкретних обставин. З урахуванням особливостей порядку розгляду цих скарг, передбачених статтями 248-1 - 248-4 ЦПК, у них, зокрема, повинно бути зазначено, чиї та які саме рішення, дії чи бездіяльність оскаржуються, які конкретно права і свободи порушено, наведено правове обгрунтування останніх та запропоновано шляхи їх поновлення, а також вказано, чи подавалася така сама скарга вищестоящому в порядку підлеглості органу або посадовій особі, яку й коли відповідь отримано. До скарг, що не відповідають зазначеним вимогам, суддя може застосувати правила статті 139 ЦПК.

Зразок скарги на неправомірні дії службових осіб, що ущемляють права громадян


До Залізничного районного су­ду м.Києва

Михайленка Олексія Павловича,

який мешкає за адресою

відповідач: начальник Залізнич­ного

РУ ГУ МВС України

в м. Києві Павлюк С.П, адреса...

Скарга

15 січня 1995 р. начальник Залізничного РУ ГУ МВС України у м, Києві Павлюк С.П. відмовив мені у видачі дозволу на придбання і зберігання мисливської рушниці.

Дії начальника районного управління Головного уп­равління МВС України у м. Києві вважаю неправомір­ними, позаяк я подав усі документи, необхідні для ви­дачі дозволу на придбання і зберігання мисливської рушниці, забезпечив умови для її зберігання; будь-які обставини, що перешкоджають безпечному користуван­ню та поводженню зі зброєю відсутні.

25 січня 1995 р. я звернувся зі скаргою на ці дії до Головного управління МВС України у м. Києві, але від­повіді у встановлений термін не одержав.

На підставі статті 248-І ЦПК України,

Прошу:

1. Зобов'язати начальника Залізничного РУ ГУ МВС Ук­раїни у м. Києві усунути допущене порушення мого права і видати мені дозвіл на придбання і зберігання мисливської рушниці.

2. У порядку підготовки справи до слухання витребува­ти матеріали по моїй скарзі від Головного уп­равління МВС України у м. Києві.

Додаток:

1. Письмова відмова.

2. Письмові докази неправомірності дій службової особи.

3. Копія скарги.

4. Квитанція про сплату державного мита.


1 лютого 1998 року Підпис


6. Що потрібно пам’ятати при поданні скарги на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності?

Справи за скаргами на неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів оскарження, в яких одночасно пред'явлено вимоги про стягнення заподіяної цими рішеннями, діями чи бездіяльністю матеріальної чи моральної шкоди (стаття 56 Конституції України, стаття 25 Закону "Про звернення громадян"), розглядаються в порядку позовного провадження. У зв’язку з цим, згідно з вимогами частини 7 статті 248-6 ЦПК суд, встановивши при розгляді скарги наявність спору про право, який розглядається в порядку позовного провадження, залишає скаргу без розгляду, у зв'язку з чим провадження у справі закінчується. У разі ж з'ясування цих обставин при поданні скарги суддя відмовляє в її прийнятті й роз'яснює заявнику його право на пред'явлення позову на загальних підставах, оскільки провадження в порядку, передбаченому главою 31-А ЦПК, не може бути розпочате. Про питання пред’явлення позову щодо стягнення заподіяної рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб матеріальної чи моральної шкоди йтиметься далі у відповідях на питання під пунктами 10 та 11.

При поданні скарги варто усвідомлювати те, що суб'єкти оскарження несуть відповідальність за невиконання лише тих обов'язків, які були на них покладено законодавчими або іншими нормативними актами.

Відповідно до статті 248-4 ЦПК скаргу може бути подано за власним розсудом громадянина безпосередньо до суду або до суду після оскарження до органу, службової особи вищого рівня по відношенню до того органу, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність. Виходячи з положень статті 55 Конституції України, правила, передбачені частиною 1 статті 16 Закону "Про звернення громадян" щодо подачі скарги на дії чи рішення суб'єкта оскарження вищому в порядку підлеглості органу або посадовій особі не позбавляють громадянина права одразу звернутися безпосередньо до суду. Як правило, громадяни усвідомлюючи фактор “відомчої зацікавленності” вищестоячих органів у розгляді скарги, звертаються одразу до суду. При цьому, скарга подається до суду за місцезнаходженням суб'єкта оскарження. З моменту подання скарги до суду зупиняється виконання оскарженого акта. У зв’язку з цим, суд повідомляє державний орган, юридичну чи службову особу про подання скарги не пізніше наступного дня після її прийняття.

Згідно зі статею 248-5 ЦПК скарга подається до суду у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи свобод, і в місячний строк з дня одержання ним письмової відповіді про відмову в задоволенні скарги органом або службовою особою вищого рівня щодо того органу чи службової особи, які постановили рішення, вчинили дії, допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо громадянином не було одержано на неї письмової відповіді.

Пропуск цього строку не є підставою для відмови у прийнятті скарги, оскільки він може бути поновлений судом за наявності поважних причин.

Оскільки двомісячний і місячний строки на звернення зі скаргою до суду встановлено законодавством про цивільне судочинство (стаття 248-5 ЦПК), вони є процесуальними строками і на них поширюються правила статті 85 ЦПК. Тому скарга, подана після закінчення відповідного строку, залишається без розгляду, якщо суд за клопотанням заявника не знайде підстав для його поновлення.

Подання скарги до суду оплачується державним митом у розмірі, встановленому законом (зараз цей розмір відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про Державне мито” від 21 січня 1993 року складає - 0,05 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 85 копійок).

^ 7. Порядок розгляду скарги судом та можливі наслідки такого розгляду.

Відповідно до статті 237 ЦПК розгляд справ за скаргами громадян на рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів оскарження провадиться за загальними правилами цивільного судочинства, з винятками і доповненнями, передбаченими главою 31-А ЦПК. Тому в цих справах мають застосовуватися строки підготовки справ до судового розгляду, встановлені статті 146 ЦПК.

Після прийняття скарги і проведення підготовки до судового розгляду справа згідно зі статтею 124-1, частиною 2 статті 237, статтею 248-6 ЦПК розглядається суддею одноособово в десятиденний строк у відкритому судовому засіданні з участю заявника (громадянина, який подав скаргу) і службової особи, представника державного органу чи юридичної особи, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються. Якщо заявник або службова особа не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто з участю їх представників. Неявка в судове засідання з неповажних причин осіб, зазначених у частині першій цієї статті, або їх представників не є перешкодою для розгляду скарги, проте суд може визнати їх явку обов'язковою.

У судовому засіданні можуть брати участь представники громадських організацій і трудових колективів.

Відмова представника громадської організації чи трудового колективу від скарги, поданої ними за проханням заявника, не є підставою для закриття провадження у справі, якщо заявник вимагає розгляду скарги по суті.

Якщо суд встановить, що особа, рішення чи дія якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі службову особу, до компетенції якої входить вирішення питання про усунення порушення прав і свобод заявника.

Якщо при розгляді скарги буде встановлено, що державний орган чи юридична особа, рішення чи дії якого оскаржуються, припинив свою діяльність, суд залучає до участі у справі його правонаступника, а за його відсутності - орган, до компетенції якого входить вирішення питання про усунення порушення прав і свобод заявника (стаття 248-6 ЦПК).

За результатами розгляду скарги суд постановляє рішення.

Встановивши при розгляді справи обгрунтованість доводів скарги, суд своїм рішенням визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними й одночасно визначає, яким шляхом мають бути поновлені права чи свободи. При цьому він зазначає, які норми права порушені та які конкретно дії повинні бути вчинені, наприклад:

а) у разі необгрунтованої відмови в реєстрації автотранспортного засобу - зобов'язує посадову особу державтоінспекції зареєструвати транспортний засіб за заявником;

б) при необгрунтованій відмові в реєстрації акта громадянського стану - зобов'язує посадову особу органу РАГС провести відповідну реєстрацію;

в) встановивши неправомірність рішення місцевих органів державної виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про введення не передбачених законом податків і зборів, ­­­зобов'язує відповідний орган усунути допущені порушення.

Якщо оскаржувані рішення, дії було вчинено відповідно до закону, в межах повноважень державного органу, юридичної або службової особи і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє рішення про відмову в задоволенні скарги.

При задоволенні скарги суд може допустити негайне виконання рішення.

Рішення суду по справі може бути оскаржено (стаття 248-7

ЦПК).

Витрати ж, пов'язані з розглядом скарги, включаючи й витрати для надання юридичної допомоги, а також витрати, пов'язані з поїздками, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову у задоволенні його скарги, або на державний орган, юридичну чи службову особу, якщо було постановлено рішення про задоволення скарги заявника (стаття 248-8 ЦПК).

Відповідно до статті 248-9 ЦПК рішення суду по скарзі надсилається не пізніше десяти днів після набрання ним законної сили відповідному державному органу, юридичній чи службовій особі для виконання, а також заявнику.

Про виконання рішення державний орган, юридична чи службова особа повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання рішення суду.

У разі невиконання рішення по справі державним органом, юридичною чи службовою особою у визначений строк винні в цьому особи несуть відповідальність згідно зі статтею 417 ЦПК. Навмисне невиконання службовою особою рішення суду або перешкодження його виконанню тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно зі статтею 176-4 Кримінального кодексу України (стаття 248-10 ЦПК).


^ 8. Як оскаржити дії органів і службових осіб у зв'язку з

накладенням адміністративних стягнень?


Взагалі питанням оскарження дій органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень присвячено главу 31 ЦПК і главу 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Перш за все варто зазначити, що судді районних(міських) судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, що за статтею 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КоАП) віднесені до їх компетенції. Прийняті ними постанови про накладення адміністративного стягнення є остаточними і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягають, за винятком випадків, передбачених законом (стаття 287 КоАП). Проте, справи про адміністративні правопорушення, не віднесені до відання судів розглядаються іншими органами, найменування яких містяться у главі 17 КоАП, і постанови яких про накладення адміністративного стягнення можуть оскаржуватися як у “звичайному” (відповідно до глави 31 ЦПК), так і “спеціальному” (відповідно до глави 24 КоАП) порядку.

Так, за статтею 244 ЦПК постанова про накладення адміністративного стягнення, інша постанова органу (крім суду) чи службової особи у справі про адміністративне правопорушення у випадках, передбачених законодавством про адміністративні правопорушення, може бути оскаржена до суду особою, щодо якої винесено постанову, або потерпілим. При цьому, скарга подається до районного (міського) суду за місцезнаходженням органу чи місцем роботи службової особи.

На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови, а у разі, якщо постанова про даний вид адміністративного стягнення підлягала попередньому оскарженню до вищестоящого органу (вищестоящої службової особи) - протягом десяти днів з дня прийняття рішення по скарзі останніми. У разі пропуску цього строку з поважних причин він може бути поновлений судом за заявою особи, щодо якої винесено постанову.

Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.

На відміну від наведеного “загального” порядку оскарження, згідно із статею 288 КоАП можна оскаржити постанову іншого (крім суду) органу про накладення адміністративного стягнення до відповідного “вищестоячого“ органу або до суду, рішення якого є остаточним. Особливість цього “загального” порядку оскарження полягає в тому, що у передбачених законом випадках (їх наведено далі), постанову про накладення адміністративного стягнення спочатку можна та необхідно оскаржити до “вищестоячого“ органу, а потім до суду, якщо рішення “вищестоячого“ органу не задовольнить скаржника. Тобто, “вищестоячому“ органу надається можливість виправити помилку підпорядкованого органу. Проте, цей порядок, у частині оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення до “вищестоячого“ органу, з прийняттям Конституції України дещо застарів, оскільки Основний Закон України (частина друга статті 55, частина друга статті 124 Конституції) гарантує громадянину, на наш погляд, пряме звернення до суду за захистом порушених прав. Однак, висновок про конституційність зазначеного “спеціального” порядку оскарження вправі зробити лише Конституційний Суд України.

Так, за статтею 288 КоАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної місцевої ради або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним;

2) рішення виконавчого комітету селищної, сільської народних депутатів - у виконавчий комітет (замість нього зараз діє районна державна адміністрація) районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним;

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним; постанову про накладення іншого адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), після чого скаргу може бути подано в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним.

Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення;

4) постанову органу внутрішніх справ (посадової особи), Державної інспекції по маломірних суднах України про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження, зафіксованого на місці вчинення правопорушення без складення протоколу, - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі);

5) постанову посадової особи військової автомобільної інспекції по справі про порушення правил дорожнього руху, винесену на підставі статті 125 зазначеного Кодексу, - вищестоящій посадовій особі, правомочній розглядати скаргу.

Скарга подається протягом десяти днів з дня винесення постанови (стаття 289 КоАП) до органу (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

За статтею 291 КоАП подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги, за винятком постанов про застосування заходів стягнення, передбачених статтями 26 і 32 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення у наведеному порядку, звільняється від сплати державного мита.


  1   2

Схожі:

Як захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства iconЗмістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни „Філософія громадянського суспільства ”
Грецька філософія та філософія Нового часу, римське право та християнське вчення про рівність всіх перед Богом як основа формування...
Як захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства iconЗмістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни „Філософія громадянського суспільства ”
Грецька філософія та філософія Нового часу, римське право та християнське вчення про рівність всіх перед Богом як основа формування...
Як захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства iconСудова система України Олександр Нечипоренко, Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства
Ви взяли до рук одне із видань Інституту громадянського суспільства, підготовлене І видане в рамках проекту “Знайте І захищайте свої...
Як захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства iconДослідження щодо пошуку шляхів інтеграції освіти та бізнесу
Україні проблема становлення якісної, конкурентоздатної, інноваційно-спрямованої освіти хвилює органи державної влади, науково-педагогічного...
Як захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства iconВища освіта і наука найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку
Президента України В. А. Ющенка, колегія відзначає, що суспільні перетворення, які розпочалися в Україні, засвідчують факт формування...
Як захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства iconФорма навчання: денна структура програми навчального курсу
Розвиток України як національної держави, покликаної забезпечити формування громадянського суспільства якісними ознаками, неможливий...
Як захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства iconНарада з старшими волонтерами у Франкфурті 14-17 лютого 2012 року
Місцевих органів влади, організацій громадянського суспільства, об'єднаннь, які належать до культурної, екологічної та соціальної...
Як захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства iconШановні колеги! Інститут економіки І права Черкаський національного університету ім. Б. Хмельницького (Україна) Центр європейської та євроатлантичної інтеграції
Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави ”
Як захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства iconУдк 340. 132. 6 Самсонов Володимир роль та значення юридичних клінік у формуванні громадянського суспільства в україні
Анотація. В статті розглядається поняття та значення юридичних клінік у формуванні громадянського суспільства в Україні, а також...
Як захиститись в суді від влади? Укладач: Аркадій Ніжнік Інститут громадянського суспільства iconВкажіть правильно носіїв судової влади в Україні, які у відповідності до законодавства України здійснюють правосуддя
Посадові особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя І виконувати...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи