Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства icon

Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства




НазваНеприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства
Сторінка1/3
Дата31.08.2012
Розмір0.61 Mb.
ТипЗакон
  1   2   3


Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні.

Законодавче забезпечення.


Анатолій Ткачук

Інститут громадянського суспільства

1997 рік


Аннотація

Ця робота є адаптованим для українського читача дослідженням українського законодавства, що регулює питання створення та діяльності організацій неприбуткового, некомерційного, недержавного сектору виконаного силами Інституту громадянського суспільства для європейського видання “Вибраних законодавчих актів”. Це щорічний збірник оглядів законодавства країн Європи по певних галузях права, зокрема законодавства, що відноситься до некомерційного сектору. У цьому видання зроблена спроба аналізу основних законодавчих актів України, що діють сьогодні і які створюють правове поле неприбуткових організацій. Особлива увага звернена на питання утворення та легалізації організацій, порядок їх діяльності та фінасової звітності.

Видання розраховане на широке коло людей, що працюють в громадських організаціях чи мають на меті утворити і легалізувати громадську чи благодійну організацію, а також для науковців та депутатів.

Видання стало можливим за сприяння фонду “Євразія” на кошти надані Агенством міжнародного розвитку США.


Позиція автора може не співпадати з позицією фонду “Євразія” чи Агенства з міжнародного розвитку США.


^ Про автора

Анатолій Ткачук - Голова інституту громадянського суспільства, юрист. Заступник голови комісії з питань законодавства і законності у Верховній Раді України 12-го скликання 1990-1994 рр. Автор багатьох проектів законів та численних публікацій з питань виборчого права, місцевого самоврядування та громадських організацій, у тому числі “Виборча система для України”(1995) “Місцеве самоврядування в Україні: проблеми і прогнози”(1997), “Конституція України. Для всіх і для кожного”(1997), “Місцеве самоврядування. Світовий та український досвід”(1997),”Порядок утворення та легалізації громадської організації в Україні”(1997).


^ Зміст

стор.

Вступ 3


І. Огляд загального законодавства 5

Закон “Про об”єднання громадян” 8

Закон “Про благодійництво та благодійні організації” 9

Закон “Про професійних творчих працівників та творчі спілки” 10


II. Утворенна та легалізація неприбуткових організацій 10

1. Утворення організації 11

2. Легалізації організації 14

2.1 Легалізація шляхом повідомлення 14

2.2 Легалізація у реєструючому органі 15

^ 3. Постановка на облік в державних органах 17

4. Повноваження організацій 20

5. Членські організації 22

III. Управління 22

IV. Розпуск, припинення діяльності та ліквідація активів 24

1. Добровільний розпуск 24

2. Примусовий розпуск 24

^ V. Регулювання 25

VI. Іноземні організації 25

VII. Різне 27

VIII. Фінансові правила 28

1. Податки 28

2. Пільги по оподаткуванню пожертвувань 32

3. Заощадження 33

^ 4. Комерційна/Підприємницька/Економічна діяльність 34

5. Звіти 35

IX. Дотримання закону 36

X. Урядове фінансування 36

XI. Фінансування з-за кордону

XII. Проблеми українського законодавства для неприбуткового сектору38

Проект Закону “Про громадські організації” від 25 січня 1997 року 39

Висновки 44

Додаток 1. Перелік деяких законодавчих актів, що стосуються неприбуткових організацій


^ Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні.

Законодавче забезпечення.

Вступ


Весною 1998 року Україна буде обирати уже втретє за демократичними процедурами депутатів єдиного законодавчого органу держави - Верховної Ради України. Ці вибори суттєво відрізнятимуться від усіх попередніх оскільки проходитимуть за новою для України змішаною виборчою системою, де роль политичних партій зростає дуже сильно. Ніхто зараз навіть не приділяє уваги тому факту, що застосування такого підходу стало можливим завдяки Закону України “Про об”єднання громадян”, ухваленому ще 16 червня 1992 року. Адже всі політичні партії, які сьогодні активно вступили у виборчу кампанію були утворені та легалізовані саме за нормами цього закону - першого закону української держави, що відкрив шлях до утворення в Україні реальної багатопартійності, та започаткував юридичну базу до формування основ громадянського суспільства.

До появи цього закону юридична база в Україні була відсутня.

Конституція Української РСР в редакції 1978 року мала дві статті, які визначали основу політичної системи тодішньої УРСР і встановлювали відповідне місце у цій системі партій та громадських організацій:

Стаття 6. Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу. КПРС існує для народу і служить народові.

Озброєна марксистсько-ленінським ученням, Комуністична партія визначає генеральну перспективу розвитку суспільства, лінію внутрішньої і зовнішньої політики СРСР, керує великою творчою діяльністю радянського народу, надає планомірного, науково обгрунтованого характеру його боротьбі за перемогу комунізму.

Стаття 7. Професійні спілки, Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді, кооперативні та інші громадські організації відповідно до своїх статутних завдань беруть участь в управлінні державними і громадськими справами, у вирішенні політичних, господарських і соціально-культурних питань.”

Відповідно до умов такої Конституції, діяльність будь-яких інших організацій, які б не визнавали керівної ролі КПРС чи не вважали її ядром своєї організації була не можливою і підпадала під кримінальну відповідальність. Так було аж до середини 80-тих років, до початку ПЕРЕБУДОВИ.

В період горбачовської перебудови в Україні, як і взагалі у тодішньому СРСР стали з”являтись перші, як їх тоді називали “альтернативні” чи “неформальні” громадські об”єднання. Це були перші паростки формування основ громадянської свідомості в радянських людей, перші спроби діяти самостійно не оглядаючись на всюдисуще око партійного і державного механізму. Щоправда ці організації напочатку не мали легального юридичного статусу, але своєю діяльністю саме вони сприяли національному пробудженню України і демократизації її суспільства.

Можна з впевненностю стверджувати, що державну незалежність України спричинили саме громадські організації і рухи, які зуміли акумулювати енергію мас у організоване, конструктивне русло з якого спочатку з”явилась ідея національного відродження, демократії і врешті - ідея незалежності. Матеріальним втіленням цієї ідеї став Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1992 року.

Оскільки ще до проголошення незалежності українські депутати зкорегували статті 6,7 Конституції УРСР, позбавивши КПРС “керівної і спрямовуючої сили”, в Україні розпочався бурхливий розвиток партійного та громадського життя, який потребував нагального законодавчого забезпечення.

У демократичному світі, партії, громадські організації, благодійні фонди, кредитові спілки, інші організації, що не є державними і не займаються діяльністю направленою на одержання прибутку відносять до так званого третього сектору.(неприбуткового та недержавного)

В Україні з самого початку цей сектор назвали громадським, а організації, що утворювались і діяли у цьому напрямку називались громадськими. В зв”язку з таким розумінням третього сектору в Україні в 1991-1992 роках було прийнято окреме законодавство, що регулювало діяльність релігійних об”єднань і церков, а також здійснена спроба прийняти спеціальний закон про профспілкові організації. Проте він і досі не був прийнятий.

Єдиним цільним законом, що поклав початок українському законодавству про неприбуткові(некомерційні)1 організації і який діє до цього часу був Закон “Про об”єднання громадян” від 16 червня 1992 року. Завдяки цьому законові чисельність громадських організацій в Україні виросла до багатьох сотень - з всеукраїнським і багатьох тисяч - з місцевим статусом.


І. Огляд загального законодавства

Законодавство

Законодавство України, що регулює діяльність в Україні неприбуткових організацій складається власне із законів, ухвалених Верховною Радою(парламентом) України та постанов Кабінету Міністрів, що мають характер нормативних документів і прийняті в розвиток законів.

Базовим законом у цій сфері є Закон “Про об”єднання громадян” в редакції 16.06.1992 року. Крім цього закону, нещодавно прийняті Верховною Радою Закони “Про благодійництво та благодійні організації”(введено в дію 14.10.97 року) та “Про творчих працівників та творчі спілки”(станом на 1.11.97 в дію не введений).

Ці закони регулюють порядок створення і діяльності в Україні різноманітних громадських організацій, а також власне благодійних організацій та творчих спілок. Оскільки Закон “Про об”єднання громадян” є спільним, базовим як для партій так і для громадських організацій, а також той факт, що він був прийнятий ще в 1992 році, коли не було достатньої практики створення законодавства для третього сектору, сам закон носить загальний характер і є досить коротким. З одного боку це був позитивний крок законодавця, який дав можливість утворитись і легалізуватись тисячам організацій. З іншого боку така загальність закону дала можливість під його прикриттям утворитись різноманітним фондам, які зайнялись власним збагаченням чим накинули тінь на само поняття “благодійний фонд” і викликали появу багатьох інструкцій, які все більше ускладнювали процедуру реєстрації громадських організацій, посилювали податковий прес на них та ускладнювали фінансову звітність. Фактично зараз поряд із таким досить простим і зрозумілим для виконавців законом “Про об”єднання громадян” існує декілька постанов Кабінету Міністрів, які власне і визначають вимоги до реєстрації громадських організацій, встановлюють конкретні розміри плати за таку реєстрацію, тощо.

Крім цих базових законів, для успішної діяльності громадських організацій слід пам”ятати і про ряд податкових законів, а саме: “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, “Про оподаткування доходів фізичних осіб”, “Про пенсійне забезпечення”.


Конституція

Базовим документом на якому грунтується нинішнє і буде грунтуватись майбутнє законодавство для неприбуткового сектору є Конституція України в редакції від 28 червня 1996 року. Стаття 36 якої встановлює: “ Громадяни України мають право на свободу об”єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров”я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках зметою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об”єднують громадян, пов”язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об”єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.

^ Усі об”єднання громадян рівні перед законом.

Крім цієї статті, яка визначає право громадян на свободу об”єднання Конституція України встановлює також інші права, які є вкрай необхідними для громадських та інших організацій неприбуткового характеру.

Стаття 34: “Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію....”

Стаття 39: “Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити мітинги, походи і демонстрації....”.

Стаття 54: “Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості...”.

Виходячи із приведених положень української Конституції можна з переконаністю стверджувати, що Конституція України забезпечує всі умови для становлення і розвитку неприбуткового(некомерційного), громадського сектору в Україні.

На відміну від Конституції УРСР 1978 року, нова Конституція України встановила рівність всіх громадських організацій перед законом і виключила можливість поділу їх на “керівні і спрямовуючі” та інші.


^ Типи організацій

Як уже було сказано вище, українське законодавство про неприбуткові організації складається з декількох законів. Основний закон, що регулює діяльність політичних партій та громадських організацій носить назву “Про об”єднання громадян”, стаття 1 цього Закону встановлює: “Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

^ Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес,

асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону

визнається політичною партією або громадською організацією.

^ Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні

організації, об'єднання громадян, що мають основною метою

одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та

регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети

мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні

комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини,

товариські суди тощо), інші об'єднання громадян, порядок створення

і діяльності яких визначається відповідним законодавством.

^ Особливості правового регулювання діяльності профспілок

визначаються Законом України про профспілки.”

Тобто, цей закон розповсюджується на будь-які типи громадських організацій(ГО)2, за винятком тих, про які прямо сказано в законі, що їх діяльність регулюється окремим законодавством, а саме релігійні та кооперативні організації, органи самоорганізації населення за місцем проживання та профспілки. Насьогодні в Україні з цих категорій організацій, релігійні та кооперативні організації уже мають своє спеціальне законодавство. Закон про профспілки так і залишився не ухвалений, хоча після його розгляду у першому читанні пройшло уже декілька років. Тому діяльність профспілок в Україні регулюється законом про профспілки часів СРСР.

Повертаючись до статті 1 Закону “ Про об”єднання громадян” можна зрозуміти ще одну особливість правового регулювання неприбуткових організацій в Україні, а саме, у разі появи іншого спеціального законодавства, щодо інших типів громадських організацій їх діяльність перестає регулюватись цим базовим законом, а регулюється спеціальним.

Саме ця норма привела до прийняття нових Законів “Про благодійництво та благодійні організації” та “Про професійних творчих працівників та творчі спілки”.

Кожен із цих законів встановлює свої типи організацій.


Закон “Про об”єднання громадян”

Відповідно до Закону “Про об”єднання громадян” в Україні може бути утворено громадську організацію у формі асоціації(членскої організації), фонду(з фіксованич членством і без такого), або спілку громадських організацій. Проте цей же Закон не визначає відмінностей між цими організаціями у порядку їх заснування чи легалізації або відношення до майнових прав і обов”язків.

Порядок заснування громадської організації, реєстрації та фінансової звітності не залежить від типу громадської організації.

Громадські організації різняться за своїм статусом. Статус організації визначається відповідно до статті 9 Закону “Про об”єднання громадян”:

^ Об'єднання громадян України утворюються і діють з

всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.

До всеукраїнських об'єднань громадян належать об'єднання,

діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають

місцеві осередки у більшості її областей.

До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких

поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян.

Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність

поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Відповідно до статусу організації її легалізація здійснюється різними легалізуючими органами.

Для міжнародних, всеукраїнських організацій легалізуючим органом є Міністерство юстиції України.

Для організацій з місцевим обласним статусом - управління юстиції Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; місцевим районним статусом - районні, районні у містах Києві та Севастополі міські державні адмінстрації; місцевим міським, селищним, сільським статусом - виконавчі комітети міських, селищних, сільських Рад. (Частина 2., Положення про порядок легалізації об”єднань громадян. Постанова Кабінету Міністрів України № 140 від 26.02.1993 р.)

Оскільки українське законодавство передбачає два способи легалізації об”єднань громадян - шляхом реєстрації та шляхом повідомлення про заснування, то правовий статус цих організацій суттєво відрізняється.

Так всі організації, що здійснили свою легалізацію шляхом реєстрації, одержують статус юридичної особи і мають право відкривати рахунки в банках, виступати повноправним суб”єктом цивільно-правових відносин. Організації, які легалізувались лише через повідомлення про заснування, прав юридичної особи не одержуюють.

Варто зауважити, що всі організації з всеукраїнським та міжнародним статусом незалежно від назви та мети утворення мають статус юридичної особи.

В Україні за 5 років, що пройшли з часу прийняття Закону “Про об”єднання громадян” зареєстровано і діє близько 1000 організацій з всеукраїнським статусом і більше 10 000 організацій з місцевим статусом.

Незважаючи на те, що згаданий вище закон не розрізняє організаційно-правових форм громадських організацій в Україні організаційно склалися і діють три основних типи громадських організацій:

громадська асоціація, громадський благодійний фонд, спілка громадських організацій чи юридичних осіб.

Найбільш відомими та впливовими представники цих типів громадських організацій є:

  • Асоціація народних депутатів України попередніх скликань Верховної Ради, Асоціація українських міст, Асоціація молодих політиків і політологів, Спілка адвокатів України, тощо - серед громадських членських асоціацій; міжнародний благодійний фонд “Відродження”, “Всеукраїнський благодійний фонд”, Українська правнича фундація - серед громадських фондів;

  • Українська спілка орендарів та підприємців, Асоціація українських банків - серед спілок юридичних осіб.

В останній період серед неприбуткового громадського сектору України з”явилось ряд громадських організацій, які мають ознаки громадських установ і займаються дослідницькою діяльністю, типовими представниками тут є Українська перспектива, Інститут трансформації суспільства, Інститут громадянського суспільства, тощо.


Закон “Про благодійництво та благодійні організації”

За законом “Про благодійництво та благодійні організації”(Стаття 6)

^ Благодійні організації можуть утворюватись у таких організаційно-правових формах:

- членська благодійна організація;

- благодійний фонд;

- благодійна установа;

- інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).

^ Конкретна організаційно - правова форма благодійних організацій визначається засновниками (засновником).”

Правда сам закон не визначає відмінності між цими організаційно-правовоми формами. Статус благодійних організацій в залежності від території на яку розповсюджується їх діяльність може бути(Стаття 7):

всеукраїнський, місцевий та міжнародний.

До всеукраїнських належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію України, які мають свої відділення, філії і представництва в більшості областей України.

^ До місцевих належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію відповідного регіону або адміністративно­­­-територіальної одиниці.

До міжнародних благодійних організацій, належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.”

Закон “Про професійних творчих працівників та творчі спілки”

Цей акт є досить вузьким законом, що регулює принципи створення і діяльності неприбуткових організацій творчих працівників. Принципи побудови та сфера регулювання цього закону аналогічна до базового закону “Про об”єднання громадян”. На відміну від громадських та благодійних організацій, творчі спілки можуть мати (Стаття 7)” всеукраїнський та регіональний (місцевий) статус.

До всеукраїнських творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві творчі осередки у більшості її областей.

До регіональних (місцевих) творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. “
  1   2   3

Схожі:

Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства iconСудова система України Олександр Нечипоренко, Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства
Ви взяли до рук одне із видань Інституту громадянського суспільства, підготовлене І видане в рамках проекту “Знайте І захищайте свої...
Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства iconВища освіта і наука найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку
Президента України В. А. Ющенка, колегія відзначає, що суспільні перетворення, які розпочалися в Україні, засвідчують факт формування...
Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства iconЗмістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни „Філософія громадянського суспільства ”
Грецька філософія та філософія Нового часу, римське право та християнське вчення про рівність всіх перед Богом як основа формування...
Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства iconЗмістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни „Філософія громадянського суспільства ”
Грецька філософія та філософія Нового часу, римське право та християнське вчення про рівність всіх перед Богом як основа формування...
Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства iconУдк 340. 132. 6 Самсонов Володимир роль та значення юридичних клінік у формуванні громадянського суспільства в україні
Анотація. В статті розглядається поняття та значення юридичних клінік у формуванні громадянського суспільства в Україні, а також...
Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства iconКорнишова М. О
Діяльність громадських організацій як чинник розбудови громадянського суспільства в Україні: проблеми та перспективи
Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства icon17-18 листопада 2011 року у Херсонському державному університеті відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток правової держави І громадянського суспільства в Україні: проблеми теорії І практики»
Херсонському державному університеті відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток правової держави І громадянського...
Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства icon17-18 листопада 2011 року у Херсонському державному університеті відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Розвиток правової держави І громадянського суспільства в Україні: проблеми теорії І практики»
Херсонському державному університеті відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Розвиток правової держави І громадянського...
Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства iconДослідження щодо пошуку шляхів інтеграції освіти та бізнесу
Україні проблема становлення якісної, конкурентоздатної, інноваційно-спрямованої освіти хвилює органи державної влади, науково-педагогічного...
Неприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства iconПерелік публікацій кафедри політології за 2007 рік
Внесок вітчизняних дослідників у вивчення проблеми громадянського суспільства та правової держави в Україні
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи