1. Що таке етика? Її предмет І завдання icon

1. Що таке етика? Її предмет І завдання




Скачати 140.84 Kb.
Назва1. Що таке етика? Її предмет І завдання
Дата05.09.2012
Розмір140.84 Kb.
ТипДокументи

Вступ

Метою курсу є засвоєння студентами основних понять, напрямків і проблем науки етики в її історії та на сучасному етапі її розвитку. Курс знайомить майбутніх фахівців з морально-етичними засадами людської культури, важливими, зокрема, й з точки зору осмислення єврейської національно-культурної традиції. Особливий наголос ставиться на розкритті духовної і екзистенційної специфіки етичної точки зору на світ, викладі етичної теорії в зв’язку з актуальними проблемами сучасного практичного життя, прищепленні студентами дисципліни і навичок кваліфікованого етичного дискурсу. Етичні ідеї і цінності розглядаються в їхньому загальнокультурному і гуманістично-світоглядному контексті. Окреслюються особливості єврейської етичної думки, її внесок у становлення сучасної етики.

Курс спирається на засвоєний мінімум знань з філософської пропедевтики та історії світової філософії. Разом з тим, він є органічно пов’язаним з курсом практичної філософії, формулюючи засадничу проблематику останнього. Також передбачається зв’язок з вивченням основ іудаїзму і єврейської національної культури.

Тема 1. Що таке етика? Її предмет і завдання.

  1. Етос, мораль, моральність.

  2. Етика як філософська наука.

  3. Історичний характер предмета етики.

  4. Основні завдання етики.

Від студентів вимагається знати істотний зміст і співвідношення понять “етос”, “мораль”, “моральність”, мати загальне уявлення про історію формування предмета етики, а також про сучасну проблематику і коло основних завдань цієї науки.

Література

Етика: начальний посібник Т.Г. Аболіна, В.В. Єфименко, О.М. Лінчук та ін. – К., 1992. – С. 3-38.

Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987.- С. 69-184, 202-210, 224-237, 280-287, 432-491.

Малахов В.А. Етика: курс лекцій. – К., 1996. – С. 13-34.

Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М., 1992. – С. 41.-237.

Шрейден Ю.А. Этика: введение в предмет. – М., 1998. – С. 3-26.

Тема 2. Основні типи етичних вчень

  1. Гедонізм і евдемонізм.

  2. Утилітаризм.

  3. Стоїцизм.

  4. Автономна і гетерономна етика.

  5. Деонтологічна і аксіологічна етика.

  6. Нормативна етика і метаетика.

Від студентів вимагається знання основних типів етичних вчень, їх сутності й головних представників.

Література

Етика: навчальний посібник. Т.Г. Аболіна, В.В. Єфименко, О.М. Лінчук та ін. – С. 38-75.

Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987. – С. 86-92, 112-184, 432-464.

Дробницкий О.Г. Понятие морали. Историко-критический очерк, - М., 1974. – С. 349-365.

Мур Дж.Э. Принципы этики. – М., 1984. – 327 с.

Шелер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей // Шелер М. Избранные произведения. – М., 1994. – С. 259-337.

Шрейдер Ю.А. Этика: введение в предмет. – С. 44-61, 106-117.

Тема 3. Мораль як соціальний феномен

  1. Становлення моралі як форми регуляції людської поведінки.

  2. Мораль і право. Мораль і звичай.

  3. Конвенційна і постконвенційна моральність.

  4. Етика і політика в сучасному світі.

Від студентів вимагається мати конкретне уявлення про історію становлення і основні різновиди нормативної регуляції поведінки людей в суспільстві, спільні й особливі риси у взаєминах моралі і права, моралі і звичаїв, моралі та політики.

Література

Етика: навчальний посібник. Т.Г. Аболіна, В.В. Єфименко, О.М.Лінчук та ін. – С. 75-96, 175-188.

Малахов В.А. Етика: курс лекцій. – С. 35-49.

Вебер М. Избранные произведения. – М.: 1990. – С. 495-546, 602-706.

Дробницкий О.Г. Понятие морали: историко-критический очерк. – С. 228-247, 254-276, 299-329.

Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека. (Современная немецкая практическая философия). – К., 1994. – 200 с.

Рікер П. Навколо політики. – К., 1995. – С. 9-40, 185-228.

Штайнзальц А. Контуры Талмуда – Тель-Авив, 1981. – С. 89-207.

Тема 4. Мораль і спільноти

  1. Універсальність і спільність в системі етичних пріоритетів.

  2. Макроетика і субстанційна моральність.

  3. Етичні проблеми національних відносин.

  4. Моральні аспекти національної ідентичності особи.

  5. Загальнолюдське в моралі.

Від студентів очікується розуміння взаємин макроетики і субстанційної моральності, універсальних і спільнотних, зокрема, національних засад в системі етичних пріоритетів, орієнтація в моральній проблематиці сучасних національних відносин.

Література

Малахов В.А. Етика: курс лекцій. – С. 50-76.

Апель К.О. Етноетика та універсалістська макроетика протиріччя чи доповняльність? Політична думка. – 1994. - № 3. – С. 114-118. - № 4. – С. 85-92.

Бочковський О. Вступ до націології. – К., 1998. – С. 42-83, 98-132.

Кучерский А. Еврейская парадигма / Двадцать два. – 1993. - № 88. – С. 136-149.

Рікер П. Навколо політики. – С. 149-161.

Сміт Е.Д. Національна ідентичність. – К., 1994. – 224 с.

Тема 5. Поняття і структура моральної свідомості

  1. Поняття моральної свідомості.

  2. Моральні норми і принципи.

  3. Моральні мотиви і ціннісні орієнтації.

  4. Добро-провідна ідея моральної свідомості.

Студенти повинні засвоїти поняття і смислову структуру моральної свідомості, співвідношення норм, принципів і заповідей моралі, суть проблеми моральних цінностей, специфіку ідеї добра як стрижньової в системі моральної свідомості.

Література

Етика: навчальний посібник / Т.Г. Аболіна, В.В. Єфименко, О.М. Лінчук та ін. – С. 87-96.

Малахов В.А. Етика: курс лекцій. – С. 77-94.

Апресян Р.Г. Добро и польза // Этическая мысль: научно-публицистические чтения. 1991. – М., 1992. – С. 14-37.

Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993. – С. 47-54, 85-87, 100-103.

Дубко Е.Л. Моральное добро (историко-критический анализ) // Философские науки. – 1986. - № 1. – С. 108-116.

Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993. – С. 13-112.

Тема 6. Добро і зло

  1. Поняття морального добра.

  2. Моральне зло, його походження і сутність.

  3. Проблема субстанційності зла.

  4. Взаємовідношення добра і зла.

Студенти повинні засвоїти поняття морального зла і добра, основні факти з історії їх осмислення, основні концепції щодо їх сутності та співвідношення, усвідомлювати специфіку і актуальність сучасної постановки зазначеної проблеми.

Література

Малахов В.А. Етика: курс лекцій. – С. 95-116.

Бубер М. Образы добра и зла // Бубер М. Два образа веры. – М., 1995. – С. 125-156.

Ильин И.А. О сопротивлении злу силой // Ильин И.А. Путь к очевидносты. – М., 1993. - С. 5-132.

Лосский Н.О. Условия абсолютного добра: основы этики. – М., 1991. – С. 62-74, 103-125, 165-179.

Повель Л., Бержье Ж. Утро магов. – К., 1994. – С. 241-247.

Сабиров В.Ш. Два лика зла. – М., 1992. – 64 с.

Скрипник А.П. Моральное зло в истории этики и культуры. – М., 1992. – 351 с.

Этология агрессивности и этика ненасилия: сборник материалов // Вопросы философии. – 1992. - № 3, - С. 3-38, 65-81.

Тема 7. Смисл життя і ставлення до смерті

  1. Пошуки смислу як наскрізна проблема людського буття.

  2. Способи і джерела осмислення людського буття.

  3. Смерть як проблема сучасної філософії.

  4. Етичні аспекти сучасної танатології.

  5. Життя як подарунок і відповідь.

Студент повинен скласти уявлення про етичний зміст проблеми смислу людського буття і історію її дослідження, знати основні філософсько-етичні підходи до проблеми смерті, орієнтуватися в етичній проблематиці сучасної танатології.

Література

Малахов В.А. Етика: курс лекцій. – С. 117-146.

Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. – М., 1992. – 528 с.

Бубер М. Хасидские рассказы // Бубер М. Избранные произведения. – Библиотека – Алия. 1979. – С. 73-191.

Давыдов Ю.н. Этика любви и метафизика своеволия. Проблемы нравственной философии. – 2-е издание. – М., 1989. – 320 с.

Жизнь после смерти. – М., 1991. – 319 с.

Рязанцев С. Танатология – наука о смерти. – СПБ., 1994. – 384 с.

Франк С.Л. Смысл жизни // Франк С.Л. Духовные основы общества. – М., 1992. – с. 147-216.

Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990. – 367 с.

Тема 8. Категорії моральної свідомості

  1. Обов'язок.

  2. Відповідальність.

  3. Справедливість.

  4. Моральна референція особистості.

  5. Щастя.

Від студентів вимагається обізнаність з природою, змістом і основними тлумаченнями зазначених категорій моральної свідомості.

Література

Малахов В.А. Етика: курс лекцій. – С. 147-180.

Кант И. Основы метафизики нравственности // Кант И. Соч.: В 6 т. – М., 1965. – Т. 4. – Часть 1. – С. 228-289.

Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека (Современная немецкая практическая философия). – К., 1994. – С. 13-50, 80-90.

Мелешко Е.Д., Назаров В.Н. Счастье (систематизация мудрых изречений) // Этическая мысль: научно-публицистические чтения. – М., 1988. – С. 258-281.

Роулс Д. Теория справедливости (Фрагмент из книги) // Этическая мысль: научно-публицистические чтения. – 1990. – М., 1990. – С. 229-242.

Татаркевич В. О счастье и совершенстве человека. – М., 1981. – 368 с.

Тема 9. Моральна самосвідомість

  1. Поняття моральної самосвідомості. Честь і гідність людини.

  2. Совість - основа моральної самосвідомості.

  3. Розкаяння. Поняття сорому.

Студенти мають засвоїти структуру моральної самосвідомості людини, здобути необхідні знання про природу і функції її основних компонентів, а також про специфіку прояву останніх в єврейській національній культурі.

Література

Малахов В.А. Етика: курс лекцій. – С. 181-215.

Бербешкина З.А. Совесть как этическая категория. – М., 1986. – 101 с.

Зимбардо Ф. Застенчивость. – М., 1991. – 208 с.

Милтс А.А. Совесть. Мыслители разных эпох о совести // Этическая мысль: научно-публицистические чтения. – 1990. – С. 274-293.

Соловейчик Й.Б. Катарсис. – Иерусалим, 1991. – С. 103-106, 108-109.

Соловейчик Й.Б. О раскаянии. – Иерусалим. 1993. – С. 272.

Шрейдер Ю.А. Этика: введение в предмет. – С. 184-197.

Штайнзальц А. Роза о тринадцати лепестках. – Иерусалим. 1989. – С. 161-178.

Тема 10. Моральні проблеми людської діяльності

  1. Діяльність як моральний феномен.

  2. Поняття моральної свободи. Свобода дії, свобода вибору, свобода волі.

  3. Вчинок як першоелемент моральної діяльності.

  4. Проблеми співвідношення цілей і засобів, мотивів і результатів діяльності.

  5. Сучасна етика ненасильства і моральна активність людини.

Студент має засвоїти філософсько-етичний зміст ідеї людської діяльності, вирізняти моральний аспект діяльності, вміти його аналізувати з врахуванням умов і проблем нашої сучасності.

Література

Малахов В.А. Етика: курс лекцій. – С. 216-256.

Бахтин М.М. К философии поступка // Бахтин М.М. Работы 1920-х годов. – К., 1994. – С. 9-68.

Бердяев Н.А. О назначении человека. – С. 117-138.

Берлін І. Дві концепції свободи // Сучасна політична філософія: Антологія. – К., 1998. – С. 56-113.

Гальцева Р. Свобода воли // Философская энциклопедия. – М., 1967. – Т. 4. – С. 564-568.

Киркегор С. Наслаждение и долг. – К., 1994. – С. 225-419.

Шеллинг Ф.В.Й. Философские исследования о сущности человеческой свободы и связанных с ней предметах // Шеллинг Ф.В.Й. Соч.: В 2 т. – М., 1989. – Т. 2, - С. 86-158.

Шрейдер Ю.А. Этика: введение в предмет. – С. 27-43, 62-88.

Этология агрессивности и этика ненасилия // Вопросы философии. – 1992. - № 3. – С. 54-81.

Тема 11. Етичні проблеми спілкування

  1. Спілкування як царина людської моральності.

  2. Відкритість і замкненість, монологічність і діалогічність людської особистості.

  3. Моральні підвалини спілкування. Толерантність, повага, співчуття, любов.

  4. Етика і етикет.

Студент повинен мати уявлення про моральні підвалини спілкування, бути обізнаним з багатоманітністю етичної проблематики останнього, мати необхідні знання щодо культури спілкування і її реальних вимог.

Література

Етика: навчальний посібник / Т.Г.Аболіна, В.В.Єфименко, О.М.Лінчук та ін. – С. 188-195.

Малахов В.А. Етика: курс лекцій. – С. 257-301.

Бубер М. Я и Ты. Диалог // Бубер М. Два образа веры. – С. 15-124. Його ж.: Хасидские предания. Первые наставники. – М., - 1997. – 335 с.

Екерман Б. Чому саме діалог? // Сучасна політична філософія: Антологія. – С. 344-367.

Каган М.С. Мир общения: проблема межсубъектных отношений. – М., 1988. – 319 с.

Левінас Е. Філософія, справедливість і любов // Дух і літера. – 1997. - № 1-2. – С. 309-328.

Соловейчик Й.Б. Катарсис. – С. 80-95.

Франкл В. Критика чистого “общения” // Франкл В. Человек в поисках смысла. – С. 321-333.

Тема 12. Моральність як феномен культури

  1. Феномен моралі в контексті сучасного культурного досвіду.

  2. Моральний вибір і його культурні передумови.

  3. Проблема обгрунтування моральних цінностей і реальність культури.

  4. Взаємозв’язок етики, екології і наукового пізнання в сучасному світі.

Студент повинен мати уявлення про моральність як феномен сучасної культури, знати основні проблеми, пов’язані з процесами обгрунтування і трансформації системи моральних цінностей.

Література

Етичні норми і цінності: проблема обгрунтування. – К., 1997. – 144 с.

Хесле В. Философия и экология. – М., 1994. – 192 с.

Швейцер А. Культура и этика // Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – С. 81-237.

Ясперс К. Философия веры // Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991. – С. 419-508.

Семінарські заняття до курсу “Етика”

Тема 1. Етика Арістотеля.

  1. Арістотель про специфіку етики як науки.

  2. Вчення про благо і доброчинності.

  3. Концепція справедливості.

  4. Співвідношення етики і політики за вченням Арістотеля.

Література

Аристотель. Никонакова этика // Аристотель. Собр. соч.: В 4 т. – М., 1983. – Т.4. - С. 53-293.

Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – С. 112-148, 509-531.


Тема 2. Етика І.Канта

  1. Обгрунтування етики в філософії І.Канта.

  2. Вчення про категоричний імператив.

  3. Автономна мораль: проблеми і суперечності.

  4. Проблема свободи в етиці І.Канта.

Література

Кант И. Основы метафизики нравственности. Критика практического разума // Кант И. – Соч.: В 6 т. – М., 1965. – Т. 4. – 4.1. – С. 219-501.

Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986. – С. 43-104.

Шелер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей // Шелер М. Избранные произведения. – С. 259-337.


Тема 3. Добро і зло

  1. Добро як стрижньова ідея моральної свідомості.

  2. Моральне зло, його погодження і сутність.

  3. Взаємовідношення добра і зла.

Література

Батай Т. Литература и зло. – М., 1994. – 166 с.

Бубер М. Образы добра и зла // Бубер М. Два образа веры. – С. 125-156.

Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. К генеалогии морали // Ницше Ф. Соч.: В 2 т. – М.: Мысль. – 1990. – Т. 2. – С. 283-524.

Тема 4. Смисл життя і ставлення до смерті

  1. Пошуки смислу як наскрізна проблема людського буття, її культурні й екзистенційні витоки.

  2. Способи і джерела осмислення людського життя.

  3. Смерть як проблема моральної філософії.

Література

Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. – 528 с.

Франкл В. Человек в поисках смысла. – 367 с.

Фрейд З. Мы и смерть. По ту сторону принципа наслаждения // Рязанцев С. Танатология – наука о смерти. – СПб., 1994. – С. 13-84.


Тема 5. Етика спілкування

  1. Спілкування як сфера реалізації людської моральності.

  2. Відкритість і закритість, монологічність і діалогічність людського існування.

  3. Моральні засади спілкування.

Література

Батищев Г.С. Особенности культуры глубинного общения // Вопросы философии. – 1995. - № 3. – С. 109-129.

Франкл В. Критика чистого “общения” // Франкл В. Человек в поисках смысла. – С. 321-333.

Фроим Э. Искусство любить // Фроим Э. Душа человека. – М., 1992. – С. 109-178.


Тема 6. Питання етики іудаїзму

  1. Етичний зміст основних заповідей Тори.

  2. Моральна традиція Завіту.

3. Талмудичне мислення і мораль.

  1. Моральні настанови хасифизму.

Студенти мають усвідомити специфіку морально-етичних аспектів юдаїзму, скласти уявлення про особливості морального дискурсу в єврейській культурі, про моральний зміст її основних засад.

Література

Бубер М. Хасидские рассказы // Бубер М. Избранные произведения. – С. 73-191.

Соловейчик Й.Б. Катарсис. – 264 с.

Соловейчик Й.Б. О раскаянии. – 272 с.

Урбах Э.Э. Мудрецы Талмуда. – Библиотека-Алия. – 1991. – 484 с.

Штайнзальц А. Роза о тринадцати лепестках. – 232 с.

Штайнзальц А. Контуры Талмуда. – 244 с.

Схожі:

1. Що таке етика? Її предмет І завдання iconТема Етика. План
Етика як наука: предмет, структура, завдання та функції. Основні завдання етики у сучасних умовах
1. Що таке етика? Її предмет І завдання icon1. Етика як наука: етимологія терміну, поняття, структура, завдання та функції. Основні завдання етики у сучасних умовах
Етика як наука: предмет, структура, завдання та функції. Основні завдання етики у сучасних умовах
1. Що таке етика? Її предмет І завдання icon1. Предмет та завдання соціальної педагогіки Сутність соціальної педагогіки як науки. Предмет та завдання соціальної
Двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
1. Що таке етика? Її предмет І завдання icon1. Предмет та завдання соціальної педагогіки Сутність соціальної педагогіки як науки. Предмет та завдання соціальної
Двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
1. Що таке етика? Її предмет І завдання iconМіністерство освіти І науки україни херсонський державний університет
Предмет І завдання дидактики. Предмет І функції дидактики, становлення дидактики як науки. Зв’язок дидактики з іншими науками. Завдання...
1. Що таке етика? Її предмет І завдання iconПредмет І завдання соціальної психології. (2 години) І. Актуальність теми. Визначення предмету – перше завдання будь-якої науки. Як підкреслює К. А. Абульханова, «коли предмет науки визначений, задача специфікації наукового знання вже є вирішеною»
Причиною цього є те, що існують факти суспільного життя, які можуть бути вивчені лише за допомогою поєднаних зусиль двох наук: психології...
1. Що таке етика? Її предмет І завдання iconЕтика ділового спілкування
Предмет навчальної дисципліни загальновизначені норми поведінки, взаємовідносин між людьми в діловій сфері, конкретні форми ділового...
1. Що таке етика? Її предмет І завдання iconТема Професійна етика. Юридична етика як вид професійної етики. Професійна етика державних службовців. План
Тема Професійна етика. Юридична етика як вид професійної етики. Професійна етика державних службовців
1. Що таке етика? Її предмет І завдання icon№ Предмет І завдання соціальної педагогіки
Соціальна педагогіка як наука, Завдання, об`єкти, суб`єкти соціально-педагогічної діяльності
1. Що таке етика? Її предмет І завдання iconПоложення про філію та доручення, з четвертого боку, склали договір про таке. Предмет договору > Університет згідно з цим договором здійснює навчання Слухача
Університет, в особі ректора (проректора)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи