Міжнародний Соломонів університет icon

Міжнародний Соломонів університет




Скачати 165.95 Kb.
НазваМіжнародний Соломонів університет
Дата05.09.2012
Розмір165.95 Kb.
ТипДокументи

Міжнародний Соломонів університет

НМК “Етика”


Затверджено на засіданні Вченої Ради МСУ

“_____” ___________________ 200 р.


Розглянуто на засіданні кафедри


Київ - 2000


1. Зміст, місце і значення навчальної дисципліни

Значення курсу етики в системі вищої освіти безпосередньо обумовлене, по-перше, реальною гостротою морально-етичних проблем у житті сучасного суспільства, по-друге – істотною роллю етичних цінностей і етичної свідомості у внутрішній вибудові самої людської особистості і її духовної культури. З одного боку, до утвердження і осмислення етичних начал людяності спонукають актуальні тенденції і запити нашого сьогодення, з другого – піклування про ці начала є необхідним компонентом забезпечення спадкоємності розвитку людської культури загалом. Особливого значення вивчення етики набуває, звичайно, для майбутніх юристів, покликаних відновлювати і розвивати за складних сучасних обставин морально-гуманістичний сенс права.

Метою курсу є засвоєння студентами основних понять, напрямків і проблем науки етики в її історії та на сучасному етапі її розвитку. Курс знайомить майбутніх фахівців з морально-етичними засадами правової культури, специфікою моральної регуляції людської поведінки, різнобічно висвітлює комплекс взаємовідносин моралі, політики і права. Особливий наголос ставиться на розкритті духовної і екзистенційної специфіки етичної точки зору на світ, викладі етичної теорії в зв’язку з актуальним проблемами життя сучасної людини, прищепленні студентам дисципліни і навичок кваліфікованого етичного дискурсу. Етичні ідеї і цінності розглядаються в їхньому загальнокультурному й світоглядному контексті.

Курс спирається на необхідний мінімум знань з філософської пропедевтики, історії світової філософії та культури. Разом із тим, він органічно пов’язаний з курсом практичної філософії, формулюючи засадничу проблематику останнього. Також передбачається взаємозв’язок з викладанням усього комплексу соціальних і правознавчих дисциплін.

Основною методичною рекомендацією при викладанні курсу є те, що за будь-яких умов викладач етики має прагнути до гармонійного поєднання науковості, постійної опори на безпосередній життєвий досвід людської особистості й високої гуманітарної культури. Відсутність такого поєднання майже автоматично призводить або до надмірного спрощення, вульгаризації етичної проблематики, або до її дискредитації як начебто “відірваної від життя”. Всупереч зазначеним тенденціям, викладачеві належить постійно дбати про залучення студентів до відчуття і переживання моральних проблем як предмета найгострішого життєвого інтересу людини – саме так вони власне й поставали завжди в історії людської думки і культури.

Тема 1. Що таке етика? Її предмет і завдання. 2 год.

1. Етос, мораль, моральність.

2. Етика як філософська наука.

3. Історичний характер предмета етики.

4. Основні завдання етики.

Від студентів вимагається знати істотний зміст і співвідношення понять “етос”, “мораль”, “моральність”, мати загальне уявлення про історію формування предмета етики, а також про сучасну проблематику і коло основних завдань цієї науки.

Література Етика: Навчальний посібник / Г. Г. Аболіна, В. В. Єфіменко, О. М. Лінчук та ін.- К., 1992. - С. З-38. Гусейнов А. .А., Иррлитц Г. Краткая история этики.- М., 1987.- С. 69-184, 202-210, 224-237, 280-287, 432-491. Малахов В. А. Етика: курс лекцій. 2-ге вид.- К., 2000.- С. 4-40. Бердяев Н. А. О назначении человека.- М., 1993.- С.20-37. Швейцер А. Благоговение перед жизнью.- М., 1992.- С. 41-237. Тема 2. Основні типи етичних вчень. 2 год.

1. Гедонізм і евдемонізм.

2. Утилітаризм.

3. Стоїцизм.

4. Автономна і гетерономна етика.

5. Деонтологічна і аксіологічна етика.

6. Нормативна етика і метаетика.

Від студентів вимагається знання основних тинів етичних вчень, їх сутності й головних представників.

Література

Етика; навчальний посібник / Г. Г. Аболіна, В. В. Єфіменко, О. М. Лінчук та ін.- С. 38-75.

Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этики.- С. 86-92, 112-184, 432-464.

Дробницкий О. Г. Понятие морали. Историко-критический очерк.- М., 1974.- С. 349-365.

Мур Дж. Э. Принципы этики.- М., 1984.- 326 с.

Шелер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей // Шелер М. Избранные произведенмя.- М., 1994.- С. 259-337.

Тема 3. Мораль як соціальний феномен. 4 год.

1. Становлення моралі як форми регуляції людської поведінки.

2. Мораль і право як взаємодоповняльні форми нормативної регуляції. Етико-гуманістичний зміст права.

3. Мораль і звиачй.

4. Конвенційна і постконвенційна моральність.

5. Етика і політика в сучасному світі.

Від студентів вимагається мати конкретне уявлення про історію становлення і основні різновиди нормативної регуляції поведінки людей в суспільстві, спільні й особливі риси у взаєминах моралі і права, моралі і звичаїв, моралі та політики.

Література

Етика: навчальний посібник / Г. Г. Аболіна, В. В. Єфіменко, О. М. Лінчук та ін.- С. 75-96, 175-188.

Малахов В. А. Етика: курс лекцій.- 2-ге вид.- С. 41-71.

Апель К.-О. Дискурсивна етика: політика і право.- К., 1999.- 74 с.

Вебер М. Избранные произведения.- М., 1990.- С. 495-546, 602-706.

Дробницкий О. Г. Понятие морали: историко-критический очерк.- С. 228-247, 254-276, 299-329.

Єрмоленко А. М., Комунікативна практична філософія. Підручник.- К., 1999. – С. 91-180.

Рікер П. Навколо політики.- К., 1995.- С. 9-40, 185-228.

Фуллер Л. Л. Мораль права.- К., 1999.- 232 с.


Тема 4. Мораль і спільноти. 2 год.

1. Універсальність і спільність в системі етичних пріоритетів.

2. Макроетика і субстанційна моральність.

3. Етичні проблеми національних відносин.

4. Моральні аспекти національної ідентичності особи. 5. Загальнолюдське в моралі.

Від студентів очікується розуміння взаємин макроетики і субстанцінної моральності, універсальних і снільнотних, зокрема, національних засад в системі етичних пріоритетів, орієнтація в моральній проблематиці сучасних національних відносин.

Література Етика: навчальний посібник / Т. Г. Аболіна, В. В.Єфіменко, О. М. Лінчук та ін.- С. 75-96, 175-188.

Малахов В. А. Етика: курс лекцій.- 2-ге вид.- С. 72-101.

Апель К.-О. Етноетика та універсалістська макроетика: суперечність чи доповнювальність // Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. Підручник.- С. 355-371.

Бочковський О. Вступ до націології.- К., 1998.- 144 с.

Рікер П. Навколо політики.- С. 149-161.

Сміт Е. Д. Національна ідентичність.- К., 1994.- 224 с.

Шульга Н. А. Этническая самоидентификация личности.- К., 200 с.

Тема 5. Поняття і структура моральної свідомості. 2 год.

1. Поняття моральної свідомості. 2. Моральні норми і принципи. 3. Моральні мотиви і ціннісні орієнтації.

4. Добро-провідна ідея моральної свідомості.

Студенти повинні засвоїти поняття і структуру моральної свідомості, співвідношення норм, принципів і заповідей моралі, суть проблеми моральних цінностей, специфіку добра як провідної ідеї моральної свідомості.

Література

Етика: навчальний посібник / Т. Г. Аболіна, В. В. Єфіменко, О. М. Лінчук та ін.- С. 87-96.

Малахов В. А. Етика: курс лекцій. – 2-ге вид.- С. 102-123.

Апресян Р. Г. Добро и польза // Этическая мысль: научно-публицистические чтения.- 1991. М., 1992.- С. 14-37.

Бердяев Н. А. О назначении человека.- С. 47-54, 85-87, 100-103

Дубко Е. Л. Моральное добро (историко-критический анализ) // Философские науки.- 1986.- № 1.- С. 108-1 16.

Кьеркегор С. Страх и трепет.- М., 1993.- С. 13-1 12.

Мур Дж. Э. Принципы этики.- 326 с.


Тема 6. Добро і зло. 2год.

1. Моральне зло, його походження і сутність.

2. Проблема субстанційності зла.

3. Взаємовідношення добра і зла.

Студенти повинні засвоїти поняття морального добра і зла, основні факти з історії їх осмислення, основні концепції щодо їх сутності та співвідношення, усвідомлювати специфіку і актуальність сучасної постановки зазначеної проблеми. Література

Малахов В. А. Етика: курс лекцій.- 2-ге вид.- С. 124-149.

Бубер М. Образы добра и зла // Бубер М. Два образа веры.- М., 1995.- С. 125-156.

Ильин И. А. О сопротивлении злу силою // Ильин И. А. Путь к очевидности.- М., 1993.- С. 5-132.

Лосский Н. О. Условия абсолютного добра: основы этики.- М., 1991.- С. 62-74, 103-125, 165-179.

Повель Л., Бержье Ж. Утро магов.- К., 1994.- С. 241-247.

Сабиров В. Ш. Два лика зла.- М., 1992.- 64 с.

Скрипник А. П. Моральное зло в истории этики и культуры.- М., 1992.- 351 с. Тема 7. Смисл життя і ставлення до смерті. 2 год.

1. Пошуки смислу як наскрізна проблема людського буття, її екзистенційні й культурні витоки.

2. Способи і джерела осмислення людського буття.

3. Смерть як філософсько-етична проблема.

4. Етичні аспекти сучасної танатології.

5. Життя як дарунок і відповідь.

Студент повинен скласти уявлення про етичний зміст проблеми смислу людського буття й історію її дослідження, знати основні філософсько-етичні підходи до проблеми смерті, орієнтуватися в етичній проблематиці сучасної танатології.

Література Малахов В. А. Етика: курс лекцій. - 2-ге вид.- С. 150-182.

Арьес Ф. Человек перед лицом смерти.- М., 1992.- 528 с.

Давыдов Ю. Н. Этика любви и метафнзика своеволия. Проблемы нравственной философии.- 2-е издание.- М.,1989.- 320 с. Жизнь после смерти.- М., 1991.- 319 с.

Рязанцев С. Танатология - наука о смерти.- СПб., 1994. 384 с. Франк С. Л. Смысл жизни // Франк С. Л. Духовные основы общества.-

М., 1992.- С. 147-216.

Франкл В. Человек в поисках смысла.- М., 1990.- 367 с.

Тема 8. Категорії моральної свідомості. 4 год. 1. Обов’язок. 2. Відповідальність.

3. Справедливість.

4. Моральна референція особистості.

5. Щастя. Від студентів вимагається обізнаність з природою, змістом і основними тлумаченнями зазначених категорій моральної свідомості; що стосується студентів – правників, особливої ваги набуває чіткість розуміння співвідношення юридичних і моральних аспектів відповідальності і справедливості.

Література


Малахов В. А. Етика: курс лекцій.- 2-ге вид.- С. 183-220.


Кант И. Основание метафизики нравов // Кант И. Лекции по этике.- М., 2000.- С. 223-282.


Ермоленко А. Н. Этика ответственности и социальное бытие человека. (Современная немецкая практическая философия).- К., 1994.- С. 13-50, 80-90.Мелешко Е. Д., Назаров В. Н. Счастье (систематизация мудрых изречений) // Этическая мысль: научно-публицистические чтения.- М., 1988.- С. 258-281.

Роулс Д. Теория справедливости (Фрагмент из книги) // Этическая мысль: научно-публицистические чтения.- М., 1990.- С. 229-242.

Татаркевич В. О счастье и совершенстве человека.- М., 1981.- 368 с. Тема 9. Моральна самосвідомість. 2 год.

1. Поняття моральної самосвідомості. Честь і гідність людини.

2. Совість – основа моральної самосвідомості.

3. Розкаяння. Поняття сорому.

Студенти мають засвоїти структуру і функції моральної самосвідомості людини, здобути необхідні знання про природу і функції її основних компонентів.

Література

Малахов В. А. Етика: курс лекцій.- 2-ге вид.- С. 221-258.

Бербешкина З. А. Совесть как этическая категория.- М., 1986.- 101 с.

Зимбардо Ф. Застенчивость.- М., 1991.- 208 с.

Милтс А. А. Совесть. Мыслители разных эпох о совести // Этическая мысль: научно-публицистические чтения. 1990.- С. 274-293.

Соловейчик Й. Б. Катарсис.- Иерусалим.- 1991.- С. 103-106, 108-109.

Штайнзальц А. Роза о тринадцати лепестках.- Иерусали.- 1989.- С. 161-178. Тема 10. Моральні проблеми людської діяльності. 4 год.

1. Діяльність як моральний феномен.

2. Понятгя моральної свободи. Свобода дії, свобода вибору, свобода волі.

3. Вчинок як першоелемент моральної діяльності.

4. Проблеми співвідношення цілей і засобів, мотивів і результатів діяльності.

5. Сучасна етика ненасильства і моральна активність людини. Студент має засвоїти філософсько-етичний зміст ідеї людської діяльності, вирізняти моральний аспект діяльності, вміти його аналізувати з врахуванням умов і проблем нашої сучасності.

Література

Етика; навчальний посібник / Т. Г. Аболіна, В. В. Єфіменко, О. М. Лінчук та ін.- С. 152-175.

Малахов В. А. Етика: курс лекцій.- 2-ге вид.- С. 259-305.

Бахтин М. М. К философии поступка // Бахтнн М. М. Работы 1920-х годов.- К., 1994.- С. 9-68.

Бердяев Н. А. О назначении человека.- С. 117-138.

Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму.- К., 1994.- 261 с.

Шеллинг Ф. В. Й. Философские исследования о сущности человеческой свободы и связанных с ней предметах // Шеллннг Ф. В. Й. Соч.: В 2 т.- М., 1989.- Т. 2.- С. 86-158.

Этология агрессивности и этика ненасилия // Вопросы философии.- 1992.- № 3.- С. 3-38, 54-81. Тема 11. Етичні проблеми спілкування. 4 год. 1. Спілкування як царина людської моральності. 2. Відкритість і замкненість, монологічність і діалогічність людської особистості.

3. Моральні підвалини спілкування. Толерантність, повага, співчуття, любов.

4. Етика і етикет.

Студент повинен мати уявлення про моральні підвалини спілкування, бути обізнаним з багатоманітністю етичних проблем останнього, мати необхідні знання щодо культури спілкування і її реальних вимог. Література

Етика: навчальний посібник / Т. Г. Аболіна, В. В. Єфіменко, О. М. Лінчук та ін.- С. 188-195.

Малахов В. А. Етика: курс лекцій.- 2-ге вид.- С. 306-364.

Бубер М. Я и Ты. Диалог. // Бубер М. Два образа веры.- С. 15-124. Його ж:

Хасидские предания. Первые наставники.- М.,- 1997.- 335 с.

Гильдебранд Д., фон. Метафизика любви.- СПб., 199.- 629 с.

Каган М. С. Мир общения: проблема межсубъектных отношений.-

М, 1988.- 319 с.

Левінас Е. Філософія, справедливість і любов

Левінас Е. Між нами: Дор\слідження думки про іншого.- К., 1999.- С. 119-138.

Соловейчик Й. Б. Катарсис.- С. 80-95.

Франкл В. Критика чистого "общения" // Франкл В. Человек в поисках смісла.- С. 321-333.

Семінарські заняття до курсу "Етика"

Тема 1. Етика Арістотеля. 2 год.

1. Арістотель про специфіку етики як науки.

2. Вчення про благо і доброчинності.


3. Концепція справедливості.

4. Співвідношення етики і політики за вченням Арістотеля.

Студент має знати "Нікомахову етику" Арістотеля, орієнтуватися в її основній проблематиці, мати уявлення про її роль в історії етики і сучасне значення. Література


Аристотель. Никомахова этика // Аристотель. Собр. соч.: В 4 т.- М., 1983.- Т. 4.- С. 53-293. Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этикн.- С. 112-148, 509-531. Тема 2. Етика І. Канта. 2 год.

1. Обгрунтування етики в філософії І. Канта.

2. Вчення про категоричний імператив.

3. Автономна мораль: проблеми і суперечності.

4. І. Кант про співвідношення моралі і права.

Студент має знати основні етичні праці І. Канта, орієнтуватися в їх проблематиці, бути обізнаним з їх роллю в історії етики і в сучасній морально-культурній ситуації.

Література

Кант И. Основание метафизики нравов // Кант И. Лекции по єтике.- С. 223-282. Гулыга А. В. Немецкая классическая философня.- М., 1986.- С. 43-104. Шелер М. Формализм в этике и материальная этнка ценностей // Шелер М. Избранные произведения.- С. 259-337.

Этика Канта и современность.- Рига, 1989.- 228 с.


Тема 3. Мораль як соціальний феномен. 2 год.


1. Універсальне і спільне в системі етичних пріоритетів.

2. Мораль і право: спільність витоків, взаємодоповняльність функцій.

3. Етика і політика в сучасному світі.

4. Етичні проблеми національних відносин.

В процесі обговорення теми на семінарському занятті студенти мають виявити осмислене засвоєння, на базі вивчених джерел, відповідних роздумів сучасної етики, продемонструвати здатність до орієнтації в актуальних проблемних галузях взаємовідношення моралі і права, моралі і політики, етики міжнаціональних стосунків.

Література

Апель К.-О. Дискурсивна етика: політика і право.- 74 с.

Бочковський О. Вступ до націології.- 144 с.

Етика та політика: проблеми взаємозв’язку.- К., 2001.

Нерселянц В. С. Философия права.- М., 1998.- С. 7-84.

Політика та етика: Е. Левінас, К. Касторідіс.- К., 1999.- 69 с.

Рікер П. Навколо політики.- С. 149-161.


Тема 4. Добро і зло. 2 год.

1. Добро як стрижньова ідея моральної свідомості.

2. Моральне зло, його походження і сутність.

3. Взаємовідношення добра і зла.

Від студентів вимагається ґрунтовна обізнаність з історичними й теоретичними аспектами проблеми добра і зла, їх взаємовідношення. Література

Батай Ж. Литература и зло.- М., 1994.- 166 с. Бубер М. Образы добра и зла // Бубер М. Два образа веры.- С. 125-156. Ильин И. А. О сопротивлении злу силою // Ильин И. А. Путь к очевндности.- С. 5-132. Лосский Н. О. Условия абсолютною добра: Основы этики.- С. 23-236.

Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. К генеалогии морали // Ницше Ф. Соч.: в 2 т.- М., Мысль, 1990.- Т. 2.- С. 283-524.

Тема 5. Смисл життя і ставлення до смерті. 2 год.

1. Пошуки смислу як наскрізна проблема людського буття, її культурні й екзистенційні витоки.

2. Способи і джерела осмислення людського життя.

3. Смерть як проблема моральної філософії.

Студент має бути обізнаний з історико-культурними і філософсько-етичними аспектами проблеми смислу життя і ставлення до смерті, знати основні концепції, які існують у цій галузі. Література

Арьес Ф. Человек перед лицом смерти.- 528 с. Жизнь после смерти.- 319 с.

Франк С. Л. Смысл жизни // Франк С. Л. Духовные основы общества.- С. 147-216.

Франкл В. Человек в поисках смысла.- 367 с. Фрейд 3. Мы и смерть. По ту сторону принципа наслаждения // Рязанцев С. Танатология - наука о смерти.- СПб., 1994.- С.13-84. Тема 6. Етика спілкування. 2 год.

1. Спілкування як сфера реалізації людської моральності.

2. Відкритість і закритість, монологічність і діалогічність людського існування.

3. Моральні засади спілкування. Література

Батищев Г. С. Особенности культуры глубинного общения // Вопросы философии.- 1995.- № 3.- С. 109-129.

Бубер М. Я и Ты. Диалог // Бубер М. Два образа веры.- С. 15-124. Левінас Е. Філософія, справедливість і любов // Левінас Е. Між нами: Дослідження думки – про іншого.- С. 119-138.

Фромм Э. Искусство любить // Фромм Э. Душа человека.- М., 1992.- С. 109-178.

Вимоги до знань та умінь студентів вище сформульовані у відповідності з тематикою кожного лекційного та семінарського заняття. В цілому, від студентів, що прослухали курс, вимагаються як конкретні знання з історії і теорії етики, так і осмислене ставлення до цих знань, вміння спиратися на них і застосовувати їх на практиці – зокрема, у галузі своєї майбутньої професійної діяльності. Єдино надійним критерієм і бажаним результатом тут зрештою може постати лише здатність перетворювати набуті знання на елемент власної особистої і професійної культури.

Контрольні питання до заліку

Предмет і завдання науки етики.

Поняття етосу.

Поняття моралі.

Співвідношення моралі й моральності.

Гедонізм як напрям етичної думки.

Евдемонізм як напрям в етиці.

Стоїцизм як напрям в етиці.

Автономна і гетерономна мораль.

Аксіологічна і деонтологічна етика.

Становлення моралі як форми регуляції людської поведінки.

Моральні засади права.

Співвідношення моралі і права як соціальних регулятивних систем.

Взаємодоповнювальність моралі і права в сучасному суспільстві.

Мораль і звичай.

Основні концепції співвідношення моралі і політики.

Моральні парадокси політики.

Етика і політика в сучасному світі: основні суперечності й шляхи їх розв’язання.

Феномен тоталітаризму: етико-філософський аналіз.

Поняття правової держави: етико-філософська характеристика.

Поняття громадянського суспільства: етико-філософське осмислення.

Етичний зміст проблеми прав людини.

Універсальність в системі етичних пріоритетів.

Мораль спільноти і загальнолюдська мораль.

Етноетика і її основні проблеми.

Поняття моральної норми.

Моральні мотиви і цінності.

Ідея добра в етиці.

Моральне зло, його походження і сутність.

Взаємовідношення добра і зла.

Проблема смислу життя.

Способи і джерела осмислення людського життя.

Смерть як філософсько-етична проблема.

Етичні проблеми сучасної танатології.

Обов’язок як категорія етики.

Відповідальність як категорія етики. Моральні і правові аспекти відповідальності.

Справедливість як категорія етики.

Щастя як категорія етики.

Поняття честі і гідності людини.

Совість як форма моральної самосвідомості.

Феномен сорому, його місце і роль у людській моральності.

Розкаяння як акт моральної самосвідомості.

Свобода дії, свобода вибору, свобода волі.

Поняття вчинку.

Проблема співвідношення цілей і засобів людської діяльності.

Проблема співвідношення мотивів і результатів діяльності. Консеквенціалізм і теорія моральної доброти.

Парадигма спілкування в сучасній етиці.

Відкритість і замкненість як моральні характеристики особистості.

Поняття толерантності і його етичний зміст.

Морально-етичні засади спілкування: повага, співчуття, любов.

Етикет і його значення для культури спілкування.


Розробник курсу: Малахов В. А. д. філол. наук, професор МСУ

Схожі:

Міжнародний Соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет кафедра мов павленко І. М. Ділова англійська мова для студентів четвертих курсів Київ мсу 2002
Ділова англійська мова. Навчальний посібник. Упорядник І. М. Павленко. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2002. – 182 с
Міжнародний Соломонів університет iconБіологічний англійський. Навчальний посібник. Упорядник Н. О. Арістова. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2000 р. Упорядник арістова н. О. Затверджено на засіданні кафедри мов 2002 протокол № Друкується за редакцією упорядника
Біологічний англійський. Навчальний посібник. Упорядник Н. О. Арістова. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2000 р
Міжнародний Соломонів університет iconМіжнародний Соломонів університет
Місце І значення навчальної дисципліни
Міжнародний Соломонів університет iconМіністерство освіти І науки України Міжнародний Соломонів університет Факультет соціології Затверджено Ректор мсу проф. Розенфельд О.І. “ ” 2001 р. Звіт по результатам самоаналіза роботи факультету соціології в 1998/99 та 1999/2000 роках Київ-2000
Міністерство освіти І науки України Міжнародний Соломонів університет Факультет соціології Затверджено Ректор мсу проф. Розенфельд...
Міжнародний Соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет
У світі існують різні політичні системи – парламентського та президентського типів президентсько-парламентські та інші
Міжнародний Соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет програма курсу
Вступ. Геоботаніка як система знань про рослинний покрив. Предмет, об'єкт І завдання геоботаніки
Міжнародний Соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет програма курсу
Вступ. Геоботаніка як система знань про рослинний покрив. Предмет, об'єкт І завдання геоботаніки
Міжнародний Соломонів університет iconМіжнародний Соломонів Університет Кафедра історії
Вступ: джерела, періодизація, зміст курсу; внесок єврейського народу в історію світової цивілізації та культури
Міжнародний Соломонів університет iconМіжнародний Соломонів університет Кафедра фінансів
Навчально-методичний комплекс з курсу «Глобальні ринки» / Уклад. О.І. Розенфельд, В. А. Лизогуб, В. А. Рихлов. К.: Мсу, 2007. – 30...
Міжнародний Соломонів університет iconInna pavlenko business english
Ділова англійська мова. Навчальний посібник. Упорядник І. М. Павленко. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2002. – 182 с
Міжнародний Соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет
Эквивалентность двух условий означает, что совпадают их множества истинности: АВ означает АВ и ВА
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи