Тема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс icon

Тема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс




Скачати 289.41 Kb.
НазваТема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс
Дата05.09.2012
Розмір289.41 Kb.
ТипДокументи

Тема N 3. Бюджетне право, бюджетний устрій.

Бюджетний процес в Україні і участь в ньому ОВС.


1. Поняття бюджету та його роль у виконанні функцій держави.

2. Бюджетне право та бюджетні правовідносини.

3. Поняття бюджетного устрою та бюджетної системи.

4. Бюджетний процес в Україні.

5. Органи внутрішніх справ як суб’єкти бюджетного права.


1.Поняття бюджету та його роль у виконанні функцій держави.

Слово “ бюджет “ - англійського походження. Згідно з історичними даними, воно означало на перших порах сумку, шкіряний мішок.

Поняття бюджету, незалежно від рівня його формування ( державний та місцевий ) можна розглядати в трьох аспектах : 1) бюджет як економічна категорія; 2) бюджет з матеріального боку; 3) бюджет як правова категорія.

Бюджет як економічна категорія представляє собою систему економічних ( грошових ) відносин, виникнення і реалізація яких пов’язана з формуванням, розподілом та використанням бюджетних фондів різного рівня.

^ З матеріального боку бюджет представляє собою централізований грошовий фонд, що формується на тому чи іншому рівні для забезпечення функцій відповідних органів державної або місцевої влади. Якраз цей аспект бюджету береться до уваги, коли в офіційних документах і в практиці державної діяльності йде мова про фінансування тих чи інших міроприємств з бюджету, про утримання органів і установ за рахунок коштів бюджету, про зарахування джерела доходу на рахунок бюджету і т. д.

Бюджет як правова категорія є основним фінансовим планом утворення, розподілу та використання централізованого грошового фонду відповідної території, який затверджується відповідними представницькими органами державної або місцевої влади.

Затверджений у встановленому законом порядку бюджет виступає як основний державний фінансово-плановий акт або основний фінансово-плановий акт місцевого рівня.

Бюджет не просто централізований фонд грошових коштів. Такий фонд у цілісному виді ніколи не існує, так як по мірі надходження доходів вони обертаються на покриття передбачених витрат. Це передбачене обчислення очікуваних доходів і видатків держави, підприємств, установ, організацій і громадян, іншими словами - бюджет - це основний план утворення та використання фонду грошових коштів.

Бюджет складається з двох взаємопов’язаних частин: дохідної, яка містить в собі перелік коштів, що надходять до неї, та видаткової, що об’єднує всі види видатків. Дохідна частина покликана забезпечити передбачені кошторисом видатки. Видаткова частина відображає напрямки використання акумульованих у бюджеті коштів. При невідповідності дохідної частини бюджету видатковій, в сторону її зростання, виникає дефіцит бюджету. Бюджетний дефіцит - це перевищення державних видатків над доходами.

Державний бюджет є центральною ланкою фінансової системи. Суть бюджету полягає в тому, що він виступає найважливішим засобом розподілу і перерозподілу грошових коштів між виробничою і не виробничою сферами.

В бюджетних відносинах знаходить своє відображення розподільча і контрольна функції фінансів. Розподіляючи бюджетні ресурси між виробничою і не виробничою сферами, в процесі надходження і використання коштів, бюджет служить засобом контролю за цими процесами, а також за функціонуванням фінансів в цілому. Бюджет є формою організації руху коштів.

Оскільки бюджет є основним централізованим фондом коштів держави, що відіграє надзвичайну роль у матеріальному забезпеченні її функціонування, затверджується він тільки вищим органом законодавчої влади, а місцеві - Радами народних депутатів. Таким чином, бюджет як правова категорія являє собою Закон України, прийнятим найвищим органом законодавчої влади - Верховною Радою, а на місцях - рішеннями місцевих Рад народних депутатів, якими затверджуються основні фінансові плани формування і використання фондів коштів для держави або певної території.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, бюджет представляє собою основний фінансовий план утворення, розподілу і використання централізованого грошового фонду різного рівня, який затверджується відповідними представницькими органами державної або місцевої влади для забезпечення завдань та функцій держави в цілому.

Нормативні акти про бюджет- Закон України “ Про бюджетну систему України “ і рішення місцевих Рад народних депутатів у коштах установлюють обов’язки державних органів по мобілізації грошових коштів, забезпеченню стабільності надходження доходів, вдосконалення бюджетних взаємовідносин між Верховною і місцевим Радами народних депутатів та надають повноваження на використання бюджетних коштів для забезпечення безперебійного функціонування держави, її органів, підприємств, організацій і установ.


2. Бюджетне право та бюджетні правовідносини.

Використання бюджету в соціально-економічному розвитку держави, потребує наявності спеціальної групи правових норм, що регулюють відносини, які в зв’язку з цим виникають.

Бюджетне право регулює відносини, які виникають при визначенні бюджетного устрою, складу доходів і видатків державного і місцевого бюджетів і принципи їх розмежування, компетенції держави, місцевих Рад народних депутатів у галузі відповідних бюджетів, у зв’язку з регулюванням порядку складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету та звіту про його виконання.

^ Бюджетне право можна визначити як сукупність фінансово-правових норм, що регулюють суспільні ( фінансові ) відносини, які виникають в зв’язку з утворенням, розподілом і використанням державного та місцевого бюджетів на території України.

Відносини в галузі бюджетної діяльності урегулювані нормами права, стають бюджетними правовідносинами і в зв’язку з цим набувають усіх властивостей фінансових правовідносин. Проте як окремий їх вид відрізняються від інших фінансових правовідносин, перш за все більш вузьким колом суб’єктів. Ними у бюджетних правовідносинах виступають тільки державні органи, підприємства і організації, які одержують асигнування з бюджету, складають, розглядають або затверджують бюджет відповідного рівня

Суб’єктів бюджетних правовідносин можна розділити на такі три групи:

1) держава, державні та адміністративно-територіальні утворення;

2) представницькі та виконавчі органи державної і місцевої влади;

3) державні підприємства і організації.

Бюджетні правовідносини виникають:

- між державою Україна в особі Верховної Ради і Автономною Республікою Крим та Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів, обласними Радами народних депутатів, між обласними Радами народних депутатів і районними ( міськими ) Радами народних депутатів, між районними і сільськими ( селищними ) Радами народних депутатів у зв’язку з розподілом доходів і видатків між державними і місцевими бюджетами, затвердженням нормативів відрахувань від загальнодержавних доходів і податків у місцеві бюджети, складанням,розглядом і встановленням різних видів бюджетів;

- між Верховною Радою, місцевими Радами народних депутатів і відповідними органами виконавчої влади з приводу затвердження бюджетів і звітів про їх виконання;

- між фінансовими органами, іншими органами державної виконавчої влади та місцевими органами державної виконавчої влади, державними підприємствами, установами і організаціями з приводу складання, розгляду і виконання відповідного бюджету;

- між фінансовими органами і кредитними установами з приводу касового виконання бюджету.

Суб’єктами бюджетних правовідносин не можуть бути окремі комерційні підприємства, кооперативно-колгоспні, громадські організації і окремі громадяни. За певних умов вони стають суб’єктами податкових або кредитних правовідносин, але не бюджетних. Вони не беруть участі в створенні бюджетної системи, розподілі доходів і видатків між різними ланками бюджетної системи, складанні, розгляді і виконанні бюджету.

Бюджетні правовідносини, як вид фінансових, виникають тільки на підставі нормативного акту, акту про бюджет - Закону про державний бюджет або рішення місцевої Ради народних депутатів про свій бюджет, які за чинним законодавством усіх країн світу приймаються на один рік. У зв’язку з цим усі бюджетні правовідносини мають періодичний характер, вони діють тільки один рік. З моменту вступу в дію нового акту про бюджет ( в Україні з 1 січня ) ці правовідносини поновлюються, як правило, між тими ж суб’єктами. Час дії бюджету і нормативного акту про нього назвиваєтьсяу бюджетним періодом.

Слід зазначити, що бюджетне право тісно пов’язане з іншими розділами і інститутами фінансового права, особливо з розділами правового регулювання доходів і видатків.

По характеру регульованих відносин норми бюджетного права поділяються на матеріальні і процесуальні.

Матеріальні норми встановлюють матеріальний зміст бюджету, тобто структуру бюджетної системи, перелік доходів і видатків, їх обсяги, розмежування доходів і видатків між окремими видами бюджетів, розміри резервних фондів і т.д. Матеріальні норми об’єднуються в правовий інститут “ бюджетний устрій “ і входять в розділ фінансового права- бюджетне право.

Процесуальні норми складають також окремий інститут розділу фінансового права - бюджетного права і регулюють відносини, що виникають при складанні, розгляді проекту бюджету, затвердженні бюджету, складанні, розгляді і затвердженні звіту про виконання бюджету.

Відносини, що виникають в процесі бюджетної діяльності, регулюються нормами Конституційного права, бюджетним постійно діючим і періодичним законодавством і спеціальними нормативними актами, які стосуються бюджетної діяльності.

В державі існує ряд спеціальних законів і нормативних актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні. Так, основи організації бюджетної системи України на базі її суверенітету і економічної самостійності установлює Закон “ Про бюджетну систему України”. Щороку Верховна Рада приймає Закон про державний бюджет , яким визначається загальний обсяг бюджету на рік, розміри асигнувань за напрямками діяльності держави, розміри відрахувань місцеві бюджети від загально-державних доходів і податків і т. д. До цих актів належить і щорічні рішення місцевих Рад народних депутатів. Важливу роль у регулюванні бюджетних відносин відіграють нормативні акти, якими встановлюються повноваження органів державної законодавчої влади і державної виконавчої влади.

Значне місце серед нормативних актів, які регулюють бюджетні відносини, займають акти, що видаються Міністерством фінансів і Національним банком України.


3. Поняття бюджетного устрою та бюджетної системи.

Кожна держава має свою організацію бюджетної системи та принципи її побудови, тобто бюджетний устрій.

Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Згідно з ст. 3 Закону України “ Про бюджетну систему України “ бюджетний устрій визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу України.

Як незалежна держава, Україна має державний бюджет, який дозволяє їй здійснювати свої основні функції. В складі України є автономне утворення - Автономна Республіка Крим, яка також має свій республіканський і місцеві бюджети.

Слід відзначити,що на території України існує система місцевих бюджетів - тобто фінансово-економічна база місцевих органів самоврядування, очолюваних місцевими Радами народних депутатів. Кожна ланка місцевих бюджетів за законодавством є самостійною. Самостійність місцевих бюджетів полягає в тому, що затвердження будь-якого з них здійснюється відповідною Радою народних депутатів. Виконання цих бюджетів здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних дохідних джерел і правом визначати направлення їх використання.

Таким чином, бюджетна система України складається: з державного бюджету; бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети включають обласні, міські, районні, районні в містах, сільські та селищні.

Бюджет Автономної Республіки Крим об’єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Криму.

Кожна Рада народних депутатів затверджую бюджет, з якого фінансуються витрати, пов’язані з функціонуванням її та органів виконавчої влади.

Бюджети вищого рівня об’єднуються з бюджетами нижчих рівнів певної території з метою аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Ці бюджети мають назву зведених бюджетів: Державний бюджет об’єднується з бюджетами областей, бюджетом Автономної Республіки Крим та бюджетами міст республіканського підпорядкування.

Сукупність та взаємозв’язок бюджетів, що за чинним законодавством існує на території України, складає її бюджетну систему. Складові частини бюджетної системи України тісно пов’язані між собою, хоча не являють собою єдиного бюджету, а об’єднуються у зведений бюджет. Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим і вищестоящі місцеві бюджети - обласні й міські Києва та Севастополя одержують допомогу за рахунок відрахувань територіальних надходжень від загальнодержавних податків і зборів, за нормативами, затвердженими Верховною Радою України та за рахунок субвенцій, субсидій, дотацій з державного бюджету України.

Бюджетний устрій держави, згідно, з Законом “ Про бюджетну систему України “, грунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласноcті, наочності і самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Принцип єдності бюджету означає існування єдиного рахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Єдність бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю форм бюджетної документації, погодженими принципами бюджетного процесу, єдиною грошовою системою, єдиною соціально-економічною політикою, наданням необхідної статистичної та бюджетної інформації з одного рівня бюджету іншому рівню.

Принцип повноти полягає у відображенні у бюджеті всіх доходів і видатків.

Принцип достовірності - це формування бюджету на основі реальних показників, науково обгрунтованих нормативів та відображення у звіті про виконання бюджету тільки тих доходів і видатків, які є результатом кінцевих касових операцій банків.

Принцип гласності забезпечує висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів і звітів про їх виконання.

Принцип наочності - це відображення показників бюджетів у взаємозв’язку з загально-економічними показниками в Україні та за її межами шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.

Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних дохідних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства України. Однак при складанні і виконанні своїх бюджетів відповідні органи влади враховують і загальнодержавні інтереси.

Доходи між ланками бюджетної системи розподіляються у відповідності з законодавством України, але бюджетні ресурси регулюються таким чином, щоб надавати фінансову допомогу місцевим органам самоврядування, коли вони цього потребують.

По порядку та умовам зарахування доходи бюджетної системи можна класифікувати на закріплені та регулюючі.

Закріплені доходи - це такі доходи, які в повному обсязі або частково ( у відсотках ) закріплені за певними видами бюджетів безстроково, і для їх включення не треба рішення ніяких органів влади вищого рівня.

Правовою основою включення у бюджети закріплених доходів є податкове та бюджетне законодавство.

Регулюючі доходи- це такі доходи, по яким проводяться відрахування в нижчестоящі бюджети на основі рішень вищестоящих органів державної або місцевої влади, які приймаються ними при затвердженні своїх бюджетів. Регулюючі доходи - це доходи, що щорічно розподіляються, і цим вони відрізняються від закріплених.

Бюджетне регулювання - надання коштів із загальнодержавних дохідних джерел, що закріплені за бюджетами вищих рівнів, бюджетам нижчестоящих рівнів з метою збалансування їх на рівні, необхідному для виконання планів економічного і соціального розвитку на певній території.

Для збалансування бюджету кожної адміністративно-територіальної одиниці необхідно певним чином маневрувати дохідними джерелами і регулювати всю бюджетну систему країни .

Слід відзначити,що крім основного методу бюджетного регулювання, застосовуються і додаткові - це дотації, субвенції і субсидії.

Дотація - це виділена безповоротно тверда сума з вищестоящої ланки бюджетної системи для збалансування цього бюджету у випадках перебільшення видатків над доходами. Дотація виділяється в твердій сумі коштів.

Субвенція - видається нижчестоящому бюджету з чітко обумовленим цільовим призначенням, як допомога на програми і заходи соціального розвитку. Кошти у вигляді субвенції додаються як часткова допомога до фінансових ресурсів, які виділяються з бюджету на певні цілі. Регіональний або місцевий орган самоврядування не має права використовувати ці кошти на інші цілі.

Субсидія - також цільове виділення коштів у місцеві бюджети з метою їх збалансування. Цільове використання може призвести до вимоги повернути їх у той бюджет, з якого вони були виділені.

Згідно з Законом України “ Про бюджетну систему України” порядок та умови надання і використання дотацій та субвенцій з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної республіки Крим і місцевих бюджетів затверджуються Верховною Радою України.


4. Бюджетний процес в Україні.

Особливості бюджетів всіх рівнів - послідовне проходження постійно відновлюваних одних і тих же стадій їх формування та виконання у встановленому законом порядку. Це обумовлено тим, що акт, який видається про бюджет того чи іншого рівня, діє на протязі певного періоду часу, по закінченні якого повинен бути прийнятий новий акт про конкретний бюджет на постійний період часу. Бюджет знаходиться в постійному русі.

Державні органи, в силу своєї компетенції, визначають приорітети видатків для включення їх у бюджет, відшукують дохідні джерела для покриття цих видатків, складають проект бюджету, розглядають його, затверджують і виконують бюджет і звіт про його виконання. Ця діяльність компетентних державних органів дістало назву бюджетного процесу. У зв’язку з цим особливим значенням бюджетної процедури для держави, вона ретельно регламентується правовими нормами, що вміщуються в багатьох актах, які встановлюють повноваження державних органів, в Законі України, Правилах складання і виконання бюджетів, затверджуваних в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з чинним законодавством України бюджетний процес складається з таких стадій: складання і розгляд проекту бюджетів; затвердження і виконання бюджету; складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.

Кожна стадія наповнюється конкретним змістом , здійснюється певними,визначеними законодавством, органами і завершується прийняттям правового акту.

Всі стадії бюджетного процесу повторюються систематично, щорічно. В цьому втілюється принцип щорічності бюджету. Дозвіл на збір доходів і витрати за їх рахунок Верховна Рада України дає Кабінету Міністрів тільки на один рік, який має назву бюджетного року або бюджетного періоду з 1 січня по 31 грудня і співпадає з календларним роком.

У франції, Бельгії, Швейцарії бюджетний рік також співпадає з календарним. Але слід відзначити, що не у всіх країнах цей період співпадає з початком року. Так, у Великобританії, канаді, Японії він починається з 1 квітня, в Італії - з 1 липня, в США - з 1 жовтня.

Таким чином, бюджетний процес - це регламентована законодавством діяльність державних органів по складанню, розгляду, затвердженню бюджету, а також складанню, розгляду і затвердження звіту про його виконання.

Бюджетний процес проводиться за принципами, які забезпечують найбільш повне, доцільне і ефективне забезпечення централізованих коштів країни: верховності органів законодавчої влади, які приймають остаточне рішення про бюджет; повнота бюджету, що означає включення в нього всіх доходів і видатків, передбачених законодавством; реальності включення у бюджет показників доходів і видатків, яка базується на суворому обліку коштів держави і плановому їх розподілі; спеціалізації показників бюджету ( доходів - за їх джерелами, видатків - за цільовим призначенням ); гласності бюджетного процесу, що випливає з принципу участі громадян в управлінні державою; публічності, що вимагає доведення до відома всього населення рішень Рад народних депутатів усіх рівнів про розподіл частини національного доходу сконцентрованого в бюджеті, на потреби держави.

Принцип спеціалізації бюджетних показників застосовується на всіх стадіях бюджетного процесу за допомогою бюджетної класифікації. Згідно з Законом України “ Про бюджетну сиситему України “, бюджетна класифікація - це єдине систематизоване, функціональне згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівняльність бюджетних даних.

Структура бюджетних класифікацій розробляється Кабінетом Міністрів України і затверджується Верховною Радою України.

Критерієм класифікації по доходах є економічне значення джерела доходів бюджету в системі податків і обов’язкових платежів. Для цього в техніко-методологічному плані до класифікації введено розділи, глави, параграфи і статті.

По видатках критерієм класифікації є цільове спрямування коштів з бюджету, яке дає змогу розподілити їх системно, суворо послідовно з точним найменуванням, що забезпечується вказаними розділами, главами, параграфами і статтями.

Бюджетна класифікація забезпечує можливість на всіх стадіях бюджетного процесу здійснювати аналіз і контроль, встановлювати джерела надходження коштів, об’єкти бюджетного фінансування, органи, відповідальні за повне і своєчасне надходження коштів у дохідну частину бюджету і ефективне використання бюджетних коштів.

Юридичне значення бюджетної класифікації полягає в тому, що в її межах здійснюється компетенція Рад народних депутатів та виконавчих органів усіх рівнів в галузі бюджетного планування та виконання бюджету.

Складанню проектів бюджетів передує розробка основних прогнозних макроекономічних показників на плановий рік з виділенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, національного доходу, зведеного балансу фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану. Зазначені показники розробляються до 1 червня року, що передує плановому, Міністерством економіки за участю Міністерства фінансів, Національного банку України, інших міністерств та відомств.

На підставі цих показників на плановий рік Уряд Автономної Республіки Крим, виконавчі комітети обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів розробляють прогнози економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно- територіальних утворень, які є основою для складання проектів їх бюджетів.

Сам процес розробки проекту бюджету починається задовго до його затвердження.

Постійні комісії Верховної Ради України, з огляду на поточний і прогнозований соціально-економічний стан, розробляють свої пропозиції щодо проекту бюджету на наступний рік і надсилають їх до постійної комісії з питань бюджету не пізніше 20 травня поточного року. Постійна комісія з питань бюджету розробляє проекти постанови про основні напрямки бюджетної політики на наступний рік ( бюджетну резолюцію ) і вносить її на розгляд Верховної Ради не пізніше 15 червня поточного року.

^ Бюджетна резолюція в загальному вигляді окреслює пріоритети бюджетної політики держави на наступний період і має своє відображення в Постанові Верховної Ради. Вона є орієнтиром для Уряду при розробці проекту бюджету і для Верховної Ради при розгляді цього проекту і законів, що впливають на заходи і видатки державного бюджету.

Верховна Рада приймає постанову про основні напрямки бюджетної політики не пізніше 1 липня.

^ Складання проекту державного бюджету організовує Кабінет Міністрів України відповідно до засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України, міждержавних відносин, визначених Верховною Радою у бюджетній резолюції.

Міністерство фінансів України на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий рік та фінансових можливостей держави складає попередній проект бюджету України і доводить відповідні прогнозні показники до міністерств, відомств, інших органів державної виконавчої влади.

Усі органи державної виконавчої влади у двотижневий строк розглядають доведені до них показники щодо проекту зведеного бюджету та надають міністерству фінансів свої пропозиції з відповідними розрахунками та обгрунтуванням.

Міністерство фінансів розглядає зазначені пропозиції за участю представників відповідних органів державної виконавчої влади і готує проекти зведеного і державного бюджету України.

При розробці проекту державного бюджету до основи беруться науково обгрунтовані економічні нормативи, проекти зведених балансів доходів і видатків та зведені кошториси видатків міністерств і відомств; баланси доходів і видатків та кошториси видатків підприємств і установ, що перебувають на державному бюджеті і не входять до складу міністерств і відомств.

Після складання проекту починається наступна стадія бюджетного процесу - розгляд проекту бюджету.

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні розглядає проект державного бюджету України, приймає рішення щодо проекту бюджету і надає його Президенту України. Президент розглядає проект державного бюджету і в разі згоди з ним вносить його Верховній Раді до 1 вересня.

На розгляд Верховній Раді України разом з проектом бюджету додаються: основні макропоказники економічного і соціального розвитку України на плановий рік, зведений баланс фінансових ресурсів України, основні напрямки бюджетної і податкової політики, пропозиції щодо взаємовідносин Державного бюджету України з бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, обсяги централізованих державних капітальних вкладень з розрахунками і обгрунтуваннями по окремих позиціях і загальні показники зведеного бюджету України. До проекту Закону “ Про державний бюджет “ додаються: прогноз доходів і видатків на три наступних роки, розроблений виходячи з основних прогнозних макроекономічних показників на цей період.

Стадія розгляду проекту бюджету продовжується в Верховній Раді України. Порядок розгляду встановлений Регламентом Верховної Ради України. На ознайомлення депутатів з проектом бюджету дається не менше 20 днів.

До 15 вересня Президент України представляє проект державного бюджету на засіданні Верховної Ради. З доповіддю про проект бюджету виступає Міністр фінансів або особа, що виконує його обов’язки. Депутати обговорюють поданий проект, після чого він передається на розгляд постійних комісій, які призначають доповідачів для участі у роботі постійної комісії з питань бюджету. Постійні комісії і депутати передають свої поправки до проекту бюджету у постійну комісію. з питань бюджету.

Постійна комісія з питань бюджету розглядає поправки, що надійшли на протязі двох тижнів і готує доповідь і таблицю про підтримані поправки і перелік відхилених поправок. Текст доповіді та інші матеріали роздаються депутатам не менше як за 5 днів до засідання Верховної Ради, на якому заслуховується доповідь комісії з питань бюджету про поправки до проекту бюджету і проводиться перше читання проекту закону про державний бюджет. Після обговорення доповіді на голосування ставиться постанова про схвалення висновків і пропозицій постійної комісії з питань бюджету.

У разі схвалення доповіді постійної комісії з питань бюджету на пленарному засіданні розглядаються тільки ті поправки, які відхилені комісією і на розгляді яких наполягають ініціатори їх внесення.

Кабінету Міністрів України надається можливість доопрацювання проекту бюджету на протязі двох тижнів перед другим читанням на Верховній Раді.

Друге читання починається з доповіді Міністра фінансів або особи, що виконує його обов’язки.

Далі починається наступна стадія бюджетного процесу - затвердження бюджету.

В тому випадку, якщо Кабінет Міністрів надає проект бюджету з дефіцитом, спочатку Верховна Рада затверджує граничний розмір дефіциту, після чого голосує закон про державний бюджет постатейно. Поки Верховна Рада не проголосує закон про державний бюджет в цілому, бюджету ще немає, є тільки його проект.

Якщо після обговорення і прийняття поправок Уряду досягається затверджений граничний розмір дефіциту бюджету, Верховна Рада затверджує проект.

Якщо ж дефіцит бюджету перевищує граничний розмір. Верховна Рада розглядає питання про пропорційне скорочення всіх статей видатків, крім захищених. За поданням Уряду визначаються перелік захищених статей видатків бюджету по всіх інших статтях, після чого закон про Державний бюджет приймається в цілому.

У разі не затвердження Верховною Радою пропорційного скорочення видатків, проект бюджету передається для доопрацювання до постійної комісії з питань бюджету.

Постійна комісія з питань бюджету розглядає поправки протягом 5 днів, і не менш як за 3 дні до засідання Верховної Ради висновки комісії поширюються серед депутатів.

Після цього проект бюджету подається на третє читання. Депутати обговорюють і голосують поправки про скорочення дефіциту бюджету. якщо внаслідок цього досягнуто затвердженого граничного розміру дефіциту бюджету, Верховна Рада голосує проект бюджету в цілому, якщо ні - то пропорційно скорочуються статті видатків.

Наступна стадія бюджетного процесу - це стадія виконання бюджету, яка є основною. Виконати бюджет - це означає забезпечити повне і своєчасне надходження всіх передбачених у бюджеті доходів і направлення коштів на фінансування видатків, включених у бюджеті.

Виконання державного бюджету України організовує Кабінет Міністрів через Міністерство фінансів, міністерства, відомства, інші органи виконавчої влади, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів.

Державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети виконуються за розписом доходів і видатків з поквартальним розподілом, що затверджується фінансовими органами відповідно до затверджених показників бюджетів.

Бюджетне фінансування виділяється на спеціально для цього уповноважених посадових осіб ( керівників міністерств, відомств, установ, організацій ) - розпорядників коштів. За своїм правовим станом розпорядники коштів розподіляються на головних розпорядників та нижчестоящих розпорядників коштів, які в свою чергу розподіляються на дві групи ( два ступеня ).

До повноважень головних розпорядників бюджетних коштів належать права : одержувати кошти на утримання всієї системи; розподіляти їх поміж нищестоящими розпорядниками бюджетних коштів, відкривати бюджетне фінансування нижестоящим розпорядникам бюджетних коштів, одержувати й витрачати кошти на утримання апарату,, що його вони очолюють; контролювати цільове й доцільне витрачання коштів підвідомчими органами; здійснювати централізовані заходи.

По місцевих бюджетах головними розпорядниками бюджетних коштів є керівники галузевих відділів місцевих Рад, яким підпорядковані установи та організації місцевого підпорядкування.

Розпорядники бюджетних коштів першого ступеня одержують бюджетне фінансування як безпосередньо на утримання очолюваних організацій, так і для фінансування підлеглих їм установ, що перебувають на самостійному балансі; використовують кошти на виробничо-господарську діяльність своєї організації, відкривають бюджетне фінансування підвідомчим установам; контролюють цільове використання їх та організують приймання звітів стосовно використання бюджетного фінансування.

До повноважень розпорядників бюджетних коштів другого ступеня входить одержання бюджетного фінансування в обсязі, визначеному за встановленими економічними нормативами; використання одержаного фінансування за цільовим призначенням з додержанням режиму економії; своєчасне подання звітності про фактичне використання коштів.

Розпорядчих бюджетних коштів провадить фінансування у загальному обсязі з обов’язковим розмежуванням асигнування. Їм також надане право переглядати і перерозподіляти фінансування по зазначених статтях кошторису витрат.

В тому випадку, коли в ході виконання бюджету рівень дефіциту перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень від дохідних джерел, Рада народних депутатів приймає рішення про запровадження пропорційного скорочення затверджених бюджетних видатків щомісячно по всіх статтях бюджету ( крім захищених статей, перелік яких встановалюється самою Радою ) до кінця фінансового року. Пропорційне скорочення може бути і тоді, коли в ході виконання бюджету його дефіцит не зменшується , а це не дає можливості фінансувати передбачені бюджетом витрат.

Законом України “ Про бюджетну систему України “ пердбачено право Президента України зупинити або скоротити фінансування окремих видатків державного бюджету, якщо Верховна Рада не прийняла рішення про скорочення передбачених бюджетом заходів. Зупиняючи чи скорочуючи фінансування окремих видатків за своїм рішенням, Президент повинний попередити про це Верховну Раду за два тижні.

Закон також вміщує гарантію дотримання права у галузі бюджетної діяльності Рад народних депутатів усіх рівнів.

Законодавством встановлено, що Верховна Рада на протязі одного бюджетного періоду не може приймати закони, що впливають на зменшення доходів або збільшення видатків бюджету без внесення відповідних змін і уточнень до Закону “ Про бюджет України “.

Дотримання повноважень Рад народних депутатів та їх виконавчих органів закріплюється і нормою Закону України “ Про бюджетну систему України “ про те, що органи вищого рівня не можуть вилучати з бюджетів нижчого територіального рівня вільні залишки бюджетних коштів, що утворюються на початок поточного бюджетного року; доходи бюджету, додатково одержані в процесі виконання бюджету; суми перевищення доходів над видатками, що утворилися в результаті збільшення надходжень до бюджету чи економії у видатках.

В процесі виконання бюджетів Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів можуть виникати тимчасові касові розриви, які за клопотанням Ради Міністрів автономії та відповідних виконавчих органів місцевих Рад народних депутатів надаються з бюджетів вищого рівня на підставі рішень керівників фінансових органів. Бюджетні позички повинні бути погашені у встановлені строків межах поточного бюджетного року.

Верховна Рада України, використовуючи своє право на вищий і постійний контроль за фінансовою діяльністю, яке надається їй Законом “ Про Державний бюджет”, двічі на рік ( у липні і грудні ) на засіданнях розглядає хід виконання бюджету. Під час розгляду заслуховується доповідь Уряду, проводиться обговорення і приймається постанова про затвердження доповіді Уряду. В разі не затвердження доповіді Уряду Верховна Рада може вирішити питання про відповідальність Уряду або окремих його членів. За пропозицією постійної комісії з питань бюджету Верховна Рада в такому разі може розглянути і прийняти закон про внесення змін і доповнень до Закону “Про Державний бюджет” .

Постійна комісія Верховної Ради з питань бюджету розглядає питання про виконання бюджету чотири рази протягом одного бюджетного періоду: у квітні, липні, жовтні і січні. Комісія може схвалити бюджетну політику Уряду абоініціювати розгляд Верховною Радою питання про недовіру до бюджетної політики Уряду.

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим і виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів наділені правом вносити зміни щодо доходів і видатків відповідного бюджету в межах наданих їм законодавством прав.

Законом України “ Про бюджетну систему України “ передбачено відповідальність за порушення бюджетного законодавства і найбільш поширені види порушень. Таким порушенням є не цільове використання бюджетних коштів або в обсягах, що перевищують межу видатків, затверджену актами про бюджет; невиконання умов пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів; видання органами державної влади і посадовими особами актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч виключній компетенції Верховної Ради України щодо встановлення обов’язкових платежів та видатків державного бюджету; порушення строків проходження бюджету.

Слід відзначити, що Президент України для зміцнення фінансової дисципліни при виконанні державного бюджету ухвалив, що проекти законодавчих актів, реалізація яких потребує додаткових витрат або скорочення дохідної бази державного бюджету, включаючи пільги щодо сплати податків, митних платежів та інших обов’язкових платежів до бюджету подаються до Верховної Ради України на підставі рішень Кабінету Міністрів України.

У відповідності з Указом Президента України від 1 травня 1995 року “ Про заходи щодо зміцнення фінансової дисципліни при виконанні державного бюджету України” Кабінет Міністрів не може розглядати будь-які звернення органів державної виконавчої влади, Рад усіх рівнів та їх виконавчих органів, окремих посадових осіб, народних депутатів України щодо збільшення видатків або скорочення доходів державного бюджету, крім звернень, пов’язаних надзвичайними ситуаціями.

За порушення порядку проходження і виконання платіжних доручень по доходах і видатках Державного бюджету України установи банків і підприємства зв’язку сплачують штраф у розмірі 5% від суми затриманого платежу або перерахованих із бюджету коштів за кожний день прострочення. Суми штрафів зараховуються в державний бюджет.

Президент також заборонив органам державної виконавчої влади, підприємствам, організаціям і установам перераховувати кошти Державного бюджету України та державних цільових фондів на рахунки строкових депозитів в установах банків

Бюджетний процес завершується затвердженням звіту про виконання бюджету. Це і є його остання стадія.

Звіт про виконання Державного бюджету України за минулий рік надається Президентам України, Верховній Раді у вигляді письмового звіту. На засіданні Верховної Ради заслуховується доповідь Кабінету Міністрів, з якою виступає Міністр фінансів, або особа, що виконує його обов’язки.

Протягом двох тижнів після цього постійні комісії розглядають звіт і готують висновки. Звіт про виконання Державного бюджету повинен бути розглянутий не пізніше 1 травня. На засіданні Верховної Ради заслуховуються висновки постійної комісії з питань бюджету та інших постійних комісій.

Після обговорення приймається постанова про звіт про виконання Державного бюджету.

Верховна Рада України може і не затвердити звіт про виконання бюджету і розглянути питання про відповідальність державних органів і посадових осіб виконавчої влади за порушення бюджетного законодавства. Затвердженням звіту про виконання бюджету Верховна Рада народних депутатів здійснює контроль за його виконанням, оцінює правомірність дій органів виконавчої влади, доцільність змін, що вносилися в бюджет під час його виконання. Затвердження звіту про виконання бюджету є схваленням дій органів виконавчої влади, які виконували приписи Ради, що містилися в акті про бюджет.

Постанова Верховної Ради України щодо звіту про виконання Державного бюджету України публікується для загального відома в засобах масової інформації.


5. Органи внутрішніх справ як суб’єкти бюджетного права.

Органи внутрішніх справ, поряд з іншими бюджетними установами, також є суб’єктами бюджетного права.

Вони, з одного боку, отримують кошти у вигляді бюджетного фінансування на своє утримання. З другого, вони, а зокрема, певні підрозділи ОВС, сприяють поверненню до Державного бюджету коштів, які були незаконно отримані, а також проводять роботу по виявленню осіб, юридичних та фізичних, які не сплачують податки взагалі, або сплачують їх не в повному обсязі, або занижують свої доходи, з яких повинні сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі. Завдяки цій діяльності значні суми грошових коштів виявляються, до нараховуються і надходять до дохідної частини бюджету.

Ця робота на сьогодні є досить важливою, так як дохідна частина бюджету держави на протязі останніх років систематично недоотримує запланованих надходжень у вигляді податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Не став винятком і 1996 рік. В 1996 році в зведений бюджет надійшло 30,1 млрд грн., недоотримано 12,4% від розрахункових обсягів, що складає 4,2 млрд грн.

Про важливість дій, пов’язаних з формуванням бюджету і контролем за виконанням зобов’язань по внесенню до бюджету передбачених законодавством податків, зборів і інших обов’язкових платежів суб’єктами господарювання говорить той факт, що згідно з Указом Президента України від 22 серпня 1996 року “ Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих податкових адміністрацій”, з метою посилення контролю за справлянням податків, зборів та інших обов’язкових платежів, зміцнення виконавської дисципліни працівників податкових органів та керуючись пунктом 15 ст. 106 Конституції України, було утворено на базі Головної державної податкової інспекції України, що ліквідується, Державну податкову адміністрацію України, з підпорядкуванням їй підрозділів Міністерства внутрішніх справ України по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування, які свого часу були створені згідно з наказом МВС України № 618 від 27 жовтня 1994 року “ Про першочергові організаційні заходи щодо створення в системі МВС України підрозділів по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування.”

Слід відзначити, що в зв’язку масовими випадками використання бюджетних коштів не за цільовим призначенням, назріла необхідність внести зміни в діючі законодавчі акти щодо порушень бюджетного законодавства. Так, згідно з Законом України від 7 жовтня 1997 року “ Про внесення змін до Кримінального і Кримінально- процесуальних кодексів України щодо посилення боротьби з порушеннями бюджетного законодавства “ Верховна Рада України постановила доповнити Кримінальний кодекс України статтями 80.3,80.4 такого змісту:

Стаття 80.3 Порушення законодавства про бюджетну систему України.

Використання посадовою особою бюджетних коштів не відповідно до їх цільового призначення або в областях, що перевищують затвердженні межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановленно чинним законодавством, якщо предметом діянь були бюджетні кошти у великих розмірах, — караються позбавленням волі на строк від одного до трьох років або штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатись певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Такі самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах, або вчинені повторно, або за попереднім зговором групою осіб, — карається позбавленням воли на строк від трьох до восьми років з позбавленням права займати певні посади або займатись певною діяльністю на строк до п’яти років з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до статей 80.3, 80.4 великим розміром бюджетних коштів вважається сума, що в сто і більше разів, а особливо великим розміром — сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.


Л І Т Е Р А Т У Р А

Закон УРСР від 3 серпня 1990 року “ Про економічну самостійність Української РСР “ \\ Відомості ВР УРСР, 1990р., № 34.

Акт проголошення незалежності України. Постанова Верховної Ради України, 1991р., № 38.

Конституція України \\ Голос України, 1996р., 13 липня, № 128.

Закон України від 29 червня 1995 року “ Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР “ Про бюджетну систему Української РСР “ \\ Голос України, 1995 р., 18 липня, № 131.

“ Про державну владу і місцеве самоврядування в України “, Конституційний Закон України. Проект \\ Урядовий кур’єр 1994р. 6 грудня.

Указ Президента України від 1 травня 1995 року “ Про заходи щодо зміцнення фінансової дисципліни при виконанні Державного бюджету України”

Закон України від 22 березня 1996 року “ Про Державний бюджет України на 1996 рік”\\ Голос України, 1996р., 6 квітня , № 65.

Указ Президента України від 22 серпня 1996 року “ Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій “ \\ Урядовий кур’єр, 1996, 29 серпня, № 161-162.

Наказ МВС України № 618 від 27 жовтня 1994 року “ про першочергові заходи щодо створення в системі МВС України підрозділів по боротьбі з кримінальними приховуваннями прибутків від оподаткування.”

Химичева Н.И. “Субъекты советского бюджетного права.” Саратов, изд-во Саратовского университета, 1978г.

Поляк Т.Б. “ Финансы местных Советов “. Москва, 1991 г.

Сафарева Т.Р. “ Бюджетные права городского Совета народных депутатов в современный период.” Москва, 1991 г.

Аптекар С., Краснова В. “ Про формування місцевих бюджетів “ \\ Економіка України, 1994р., № 4.



Схожі:

Тема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс iconТема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс
Слово “ бюджет “ англійського походження. Згідно з історичними даними, воно означало на перших порах сумку, шкіряний мішок
Тема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс iconУкраїни
Бюджетне призначення, бюджетне асигнування, бюджетне зобов’язання, бюджетний розпис
Тема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс iconБюджетний процес та його оптимізація в україні
Роботу виконано на кафедрі фінансів Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти...
Тема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс iconМіністерство фінансів україни Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування
Новий Бюджетний кодекс України: інноваційна спрямованість І практика застосування / Зб матеріалів Всеукраїнської науково-практичної...
Тема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс iconТема 1 Теоретичні аспекти бюджетного менеджменту
Бюджетний менеджмент – це сукупність взаємопов’язаних лій, заходів І засобів, що спрямовані на управління бюджетними ресурсами І...
Тема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс iconБюджетний процес
Ст. 1 п Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів...
Тема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс iconКус І. П., магістрант Житомирський державний технологічний університет бюджетний процес на місцевому рівні: напрями удосконалення
України спостерігається залежність місцевих органів від фінансування “центром”, що в свою чергу призупиняє розвиток регіонів. Дана...
Тема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс iconБюджетний кодекс України [Текст] : із змін та доповн станом на 2 вересня 2011 р. – К. Правова єдність, 2011. – 118 с. Кільк прим.: 7 (ЧЗ, аб)
Бюджетний кодекс України [Текст] : із змін та доповн станом на 2 вересня 2011 р. – К. Правова єдність, 2011. – 118 с
Тема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс iconІ. Д. Скляр Бюджетний менеджмент прикордонних територій (теорія і практика) Навчальний посібник
О. Ф. Балацький – доктор економічних наук, професор Сумського державного університету
Тема n бюджетне право, бюджетний устрій. Бюджетний процес в Україні І участь в ньому овс iconТема суспільний устрій зарубіжних країн
Сусп устрій – певна форма чи сп-б орг-ції д-ви, який базується на к-ції та ін прав актах д-ви
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи