Тема Види І жанри образотворчого мистецтва icon

Тема Види І жанри образотворчого мистецтва




НазваТема Види І жанри образотворчого мистецтва
Сторінка1/3
Дата06.09.2012
Розмір0.63 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3




Тема 1. Види і жанри образотворчого мистецтва

1. Поняття образотворчого мистецтва, його види і жанри.

2. Станковий і монументальний живопис.

3. Скульптура.

4. Графіка.


Живопис, скульптуру і графіку називають образотворчим мистецтвом, тому що вони відбивають і пізнають дійсність у конкретних художніх образах. Однак, кожен мистецький твір не є простим відбиттям дійсності, не є фотографією оточуючого нас світу. Кожен художній твір є сплав обачної художником дійсності та індивідуальної творчої фантазії, він несе в собі відбиток духовного всесвіту автора.

В залежності від того, чим оперує художник, в образотворчому мистецтві розрізняються три основних види - живопису, скульптура і графіка. Кожний з них володіє своєю власною мовою, має в своєму розпорядженні власні матеріали та техніки.

На відміну від багатьох видів мистецтва - живопис маслом стає самостійним методом, стилістичною основою нового живописного світосприймання.

Підґрунтя техніки живопису маслом старих майстрів трьохшаровий метод: спочатку - підмальовок, потім - світлотінь, накінець - колір. "Сікстінська мадонна" Рафаеля - один з найпоетичних образів у мистецтві Відродження, єдина картина художника написана маслом на холсті. Вся робота примкнута богодайною силою, світлом, рухом. Маслом створювали свої шедеври Леонарда да Вінчі, Вечелліо Тіулан, Родрігес де Сілва Веласкез, Харменс ван Рейн Рембрандт. Пітер Пауль Рубенс належить до сонму цих величних майстрів. Мистецтво художника дорогоцінне своїм оптимізмом, повнокрівним здоров'ям, буянням кольору, творчою фантазією, високою майстерністю. Техніка масляного живопису набуває в руках майстра незбагненної досконалості: його живопис справляє враження яскравої і розкішної.

Зовсім по-іншому впливають на глядача картини Рембрандта, який зовсім недбало ставиться до живописної техніки: то він подряпує фарбу гострим інструментом, то витирає пальцями у холст. Фарба то гладенько мають на грунт, то створюють дрібні згустки. "Повернення блудного сина" - один із кращих творів пізнього Рембрандта. В цьому досконалому творі художник увічнив моральну перемогу всепрощаючого батьківського кохання. Крім масляної техніки існує і ще ряд досить цікавих технік. Перш за все нагадаємо про темперу-фарбу, якою користувалися художники із давніх давен, оскільки темперна техніка проіснувала в Європі аж до 16 століття, а в Росії - майже до 18 століття. Назва фарби виходить від італійського temperare - змішувати фарби. Зв'язуючим елементом фарби є яєчні жовтки, соки різних трав або клей з маслом. До цих пір старовинні твори написані темперою, вражають уяву глядача кольором, свіжістю і емалевим блиском фарб. Темпера - техніка досить складна. Фарбу не можна змішувати, писати треба тонким шаром фарби, фарбу одного кольору накладають поруч з другою. Техніка темпери диктує свої умови живопису, вимагаючи суворості, вимогливості, чіткості стилю.

Практично всі майстри середньовіччя працювали темперою, в цій же манері працювали художники епохи Відродження: Мантен'я, Сандро Боттичеллі, Рафаель та інші.

Іконопис - одна з найпоетичних і загадкових явищ давньоруського мистецтва. Темпераментний живопис середньовічної Росії веде свій початок з Візантії. Широкі глядацькі кола по-справжньому оцінили і зрозуміли красу давньоруського живопису тільки на початку ХХ сторіччя, коли старі ікони почали реставрувати і звільняти від бідніших розписів. З'ясувалося, що стародавні темперні фарби прекрасно збереглися. Живописці часто використовують техніки, які займають проміжне місце між графікою і живописом - це пастель, акварель, гуаш. Пастель - різнокольорові палички спресовані з фарбою пігменту, який не містить зв'язуючих речовин, тому їх колір відрізняється звучною, велелковою інтенсивністю.

Живопис пастельний особливе розповсюдження отримав у 17 сторіччі, його в більшості своїй застосовували у портретах. У 19 ст. Едгар Дега створив видатну серію малюнків пастеллю. Акварель - фарба що розводиться водою. Головна її якість - прозорість фарби, скрізь яку світиться тон і фактура основи (папір, шовк, слонова кістка). Техніка акварелі вимагає швидкості та майстерності. Славу видатних акварелістів видобули англійські художники, які вміло використовували її у роботі з натурою. 19 сторіччя полюбляло акварель. Всі пейзажисти романтичного спрямування та імпресіоністи, залюбки застосовували благородну техніку акварелі для роботи з натурою. Гуаш - водна фарба, яка виникла як різновид акварелі. Вона непрозора, створює суцільну декоративну поверхню. Широко застосовувалася у середні віки та епоху Відродження. У Росії техніка гуаші досягла високого розвитку у кінці 19 - поч.20 ст. у творчості Валентина Сєрова, Олександра Головіна.

Графіка.

Термін "графіка" спочатку запроваджено лише стосовно каніграції та письма. Нове значення цей термін отримав у кінці 19 - поч.20 ст. у зв'язку з бурхливим розвитком поліграфії. Саме в цей час графіка визначилася як вид мистецтва, в основі якого лежать лінії, контрасти білого і чорного. Таке розуміння графіка з плином часу отримало біль розширене тлумачення, сьогоденна графіка застосовує колір, штрихи, плями, змішану техніку. Графіка - один із самих популярних видів образотворчого мистецтва, з її інструментами і прийомами зітхається кожна людина. Хто не тримав у руці олівець? Але не кожний знає, як поводитися з більш складними техніками. Саме графіка щільно пов'язана з побутом, громадським життям людини. Графіка - це книжкова ілюстрація, етикетка, яскрава обкладинка, афіша, рекламний плакат. Термін "графіка" охоплює дві великі групи творів - це малюнок і печатна графіка.

Малюнок завжди існує в одному екземплярі. Стародавній інструмент художника - металевий грифель (шрифт). До кінця 15 ст. металевий грифель поруч з пером залишався найбільш розповсюдженим інструментом. У середині віку художники використовували свинцевий шрифт, який давав м'які лінії, але мав недоліки: легко витирався. У епоху Відродження він поступається місцем срібному шрифтові, який вимагає від художника величезної майстерності, бо його лінії не витираються. Срібним олівцем любили малювати Гольбейн Молодший, Рафаель, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер. Занепад популярності срібного олівця викликано тим, що з'явився небезпечний конкурент, більш легкий, більш зручний у користуванні - графітний олівець. В наші дні легкість, доступність, різнобарвність графітного олівця робить його найбільш популярним інструментом сучасних художників.

Перо - одним з головних інструментів європейського малюнка. В середні віки та в епоху Відродження художники носили перо з собою у спеціальному футлярі на поясі разом з чорнилами. Малюнок, виконаний пером відрізняє велика графічна виразність, він має динаміку. Перо дозволяє застосовувати різні нажими, завивки, могутні контрасні штриховки, плями. Ним малювали видатні живописці: Рембрандт, Т'єполо, Ван Гог, Мікельанджело. Сангіна, вугілля, італійський олівець також являють собою інструменти для малювання, які створюють м'яку фарбовану тканину.

Вугілля - техніка малюнку вуглем високо цінувалася старими майстрами, її широко використовують і сучасні художники. Для малюнка застосовують вугілля різних дерев. Цей матеріал дозволяє малювати вільно, з розмахом, особливо на папері високого формату із жорсткою поверхнею, на якому вугілля дає чорний оксамитовий тон. Ним із задоволенням робив свої ескізи Мікельанджело.

Італійський олівець, або чорна крейда, існує у двох варіантах - у вигляді природного чорного каміння (шиферна порода) і у вигляді штучної речовини, що виготовляється із сажі. Його полюбляв Леонардо да Вінчі, Голбейн Молодший, Пітер Пауль Рубенс. Сангіна або червона крейда дає витончений і аристократичний малюнок. Саме тому найбільшим успіхом вона користувалася у художників елегантного стилю, прагнучих до вишуканості малюнка і композиції. Першим вживає сангіну Леонардо да Вінчі. Малюнок сангіною милує око характерним забарвленням: від червоно-рожевого до темно-коричневого. Сангіна не придатна для швидкого начерку, вона вимагає точної, детальної розробленої форми. Французький художник Антуан Ватто - блискучий майстер сангіни. Печатна графіка - естамп (авторський відбиток з печатної форми), книжкова і люстрація, плакат тощо. Печатна графіка часто-густо виконується під замовлення, для тиражування, вона розрахована на багатьох людей, вона пов'язана з пресою, книгами, рекламою. З оглядом на технічні прийоми, що їх застосовують художники печатна графіка потребує чотирьох складових: 1. Дошка або пластина на яку наносять малюнок.

2. Інструменти.

3. Друкарські фарби.

4. Процес друкування.

У залежності від печатної дошки і засобам друку розрізняють:

1. Виникла гравюра (високий друк) до яких ми відносимо ксилографію і ліногравюру.

Ксилографія - (від ксило - дерево) є найбільш простим і демократичним різновидом друкованої продукції. На дерев'яну дошку наносять малюнок і вирізбляється. Фарбою покривають випуклі місця і роблять відтиск. Видатним майстром ксилографії був німецький художник Альбрехт Дюрер, який створював справжні шедеври. Ксилографія широко використовується у книжковій ілюстрації. Широко відомий український графік Ф.Нарбут розробив цілу теорію оформлення книги як цілісну систему.

Ліногравюра - гравюра на лінолеумі з'явилася не так давно, у середині 19 ст., коли почали випускати лінолеум. Цей матеріал легко піддається обробці, малюнок на ньому лягає м’якенька, він дає можливість поєднувати широкий штрих і кольорові плями. Українські художники Г.Якутович і його син здобули світової слави у ліногравюрах. Поглиблена гравюра (глибока печать). Зображення на металеву пластину наноситься у вигляді желобкіг, подряпин, бороздин. Їх заповнюють фарбами, а потім на друкарському верстаті роблять відтиски. До поглибленої гравюри належать всі види гравюровки по металу: механічний, хімічний, змішана техніка. До механічного відноситься "суха голка", різцова гравюра, мецо-тинто. Ця техніка започаткована на тому, що художник наносить подряпини спеціальним інструментом. В цій техніці залюбки працювали Дюрер і Рембрандт, її застосовують сучасні художники. Офорт (хімічна гравюра). Техніка офорту міститься в тому, що малюнок наноситься на товстий шар воску або лаку, які вкривають металеву пластину. Після чого останню вміщують у розчин азотної кислоти, яка роз'їдає відкриті ділянки металевої поверхні.

Розквіт мистецтва офорту припадає на 17 ст. Прекрасними офористами були голландець Рембрандт, іспанець Гой'я, українець Т.Г.Шевченко. До плоскої гравюри (малюнок і фон знаходяться в одній площині) відноситься гравюра на камені - літографія. На кам'яну дошку накладається туш або фарба, а потім камінь вміщується в кислоту, яка протравлює малюнок, друкування відбувається на сенціальному верстаті. Графічні твори лаконічні і зрозумілі, вони мають величезний спектр впливу на глядача: від масового плакату до інтимного особистого сприйняття начерку, мініатюри, ілюстрації.

Скульптура.

Це вид мистецтва, що розмовляє мовою пластичних мас. Її можна обійти навкруги, помацати, сприймаючи з різних точок зору. Таку скульптуру називають круглою. Існує також скульптура, що виступає з площини, її не можна обійти, вона називається рельєфна скульптура. Існує три типи рельєфі.

1. Барельєф (низький рельєф) випукла частина виступає з площини наполовину.

2. Горельєф (високий рельєф) - скульптурна форма виступає над площиною більше ніж наполовину, наближаючися до круглої скульптури.

3. Поглиблений рельєф, в якому зображення витискається на поверхні.

Скульптура у своїй класифікації має три основних технологічних групи:

а) пластика - ліпка у м'яких матеріалах (віск, глина, гіпс);

б) обробка твердих матеріалів (дерево, каміння, кістка);

в) відлив і карбування у матеріалі.

"Мистецтво відсікати зайве" називав Мікельанджело скульптуру в камінні та мармурі.

Творчий процес скульптора тривалий і складний. Він вимагає великого фізичного напруження. Свою художню ідею художник висвітлює в віску або клині. З глиняної скульптури робиться ... відлив, який в свою чергу служить моделлю для відбиття у камінні або металі. Глина - найбільш пластичний легкий матеріал. Вона може виступати як самостійна техніка. У Стародавній Греції виготовлялися прекрасні глиняні скульптури з обпеченої глини (теракоти).

1. Обпечена глина, покрита прозорою або кольоровою глазур'ю - майоліка широко використовується у сучасній кераміці. Вироби із спеціальної білої глини, покриті глазур'ю відомі всім нам як фаянс і фарфор.

2. Дерево - один із найстаріших матеріалів, гнучкий дешевий. При обробці дерева виявляють його природні малюнки волокон, нарости. Все це створює прекрасні і різнобарвну фактуру поверхні. З пород дерев у практиці скульпторів найбільше ми зустрічаємо дуб, карагач, горіх.

Мармур - найбільш благородний, розкішний і улюблений матеріал скульптора.

Сучасні майстри широко застосовують і використовують нові матеріали, раніше невідомі скульптори: бетон, сталь, різноманітні сплави, що відкриває широкі можливості у образному вирішенні скульптури.


Тема 2. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ПИТАНЬ ВІДРОДЖЕННЯ

1. Творчість Леонардо да Вінчі художника, архітектора, інженера.

2. Мікельанджело Буанаротті - художник, скульптор, архітектор.

3. Рафаель Санті - видатний майстер Високого Відродження.


Художня культура Відродження являє собою неповторну цінність. На її підґрунті виникла і розквітла передова художня культура нового часу. Найбільш повно реалістичне мистецтво Відродження знайшло своє відбиття у живописі, який отримав, в кінці кінців, самостійність, звільнився від догм середньовіччя.

У живописі поруч з могутнім розвоєм монументального фрескового живопису виникли станкові картини, чим було закладено підвалини нового етапу еволюції образотворчого мистецтва. Мистецтво титанів Відродження, як Джотто (1266-1337), Мазаччо (1401-1428), Донателло (1386-1466), Ботічеллі (1444-1510), Леонардо да Вінчі (1452-1519), Рафаеля (1483-1520), Мікельанджело (1472-1564), Джордане (1477-1510), Дюрер (1471-1528), Брейгель (1530-1569) несло в собі величезне гуманістичне спрямування.

Леонардо да Вінчі (1452-1519).

Художник народився 15 квітня 1452 року у містечку Вінчі неподалік від Флоренції. Він був позашлюбною дитиною нотаріуса і гарненької селянської дівчини. Батько не відчурався від дитини, дав йому прекрасну освіту і своє ім'я. У 14 років Леонардо поступив у майстерню відомого флорентійського художника і скульптора Верроккіо, де провів 6 років. Леонардо-художник працював дуже повільно, постійно експериментуючи. Дослідники його творчості називають не більше ніж 20 робіт, які розпорошені по всій музеях світу. Графологи стверджують, що художник був лівшою, всі свої записи він шифрував, використовуючи "дзеркальний" метод, а картини теж малював лівою рукою. У 1482 р. Леонардо покинув рідне місто і переїхав до Мілану, де його появи передувала слава знаменитості. Він був красень, атлетичної, гармонічної статури, мав прекрасні манери, вражав розумом, освіченістю, вмінням говорити, залюбки складав байки, сонети, сам собі окомпонував на лютні власної конструкції. Він був видатним інженером, механіком, винахідником у галузі військової техніки. Він створює план реконструкції Мілану, проект завершення міланського собору, робить ескізи оформлення масових свят, ескізи костюмів, водночас конструює токарні верстати, керує спорудженням каналів, тощо.

По приїзді до Мілану Леонардо працює над великою статтю герцога (приблизно 6 метрів заввишки, зробивши модель з глини (відливка статуї не вібулася). Там же він пише "Мадонну в гроті" створює фрески "Таємна вечеря" (трапезна монастиря Санта Марія делла Граціє). Леонардо експериментує із фарбами і грунтами, що призвело до трагічної долі фрески - ґрунт не тримав фарби. Це зрозумів і ще сам художник. Пізніше монахи прорубали двері в стіні трапезної, спотворивши картину. У 1943 р. під час бомбардування Мілану трапезна була зруйнована вибухом бомби, але стіна з фрескою уціліла. Вся Італія приймала участь у грандіозному проекті встановлення і реставрації картини Леонардо, що завершився у 1954 році.

У грудні 1449 року Леонардо покинув Мілан, зайнятий французами і почав мандрувати від міста до міста. У Флоренції (біля 1503 р.) він створює перший в історії західноєвропейського мистецтва психологічний портрет "Джоконда", зображення дружини флорентійського сукондика. Художник поставив перед собою досить складне завдання - при зовнішній непорушності моделі передати рухливе душевне життя. В ньому немає ні краси, ні молодості, але він зачаровує глядача своєю загадковою глибиною. Там же він займається технічними винаходами, конструює апарат для польотів, водолазний костюм, тощо. У 1506 художник знову в Мілану, потім у Римі.

Восени 1516 р. Леонардо покидає Італію. Він знаходить притулок в одній із королівських резиденцій Франциска І. Художник отримав звання першого живописця. 2 травня 1519 року він помер на руках у свого учня у замку Киу. Творами Леонардо надзвичайно пишаються всі музеї. У його жіночих голівках і портретах відчувається експресивна загадковість. Оригінальний малюнок бровей, невловима усмішка, що тремтить у куточках вуст, погляд потаємний або напівзакритий ніжними повіками - все це одразу відгадувати і відрізняти да Вінчі від інших майстрів.

Мікельаджело Буанаротті (6 березня 1474 - 18 лютого 1563).

Суперник да Вінчі, народився на 24 роки пізніше його, помер через 44 роки після смерті свого творчого велетня, Анджело тільки починав свою кар'єру.

Багатобічно обдарована людина: скульптор, архітектор, живописець, поет музикант, прекрасний фахівець з анатомії, вивченню якої присвятив 25 років. Поривчастий, пристрасний, незалежний геній народився в арістократичній італійській родині. Молодший Анджело витримав довгу, запеклу боротьбу з патріціанськими забобонами за право називатися професійним художником. Його вибили могутні, визначні образи. Навіть у юнацьких роботах відчувається рука майстра. У 1496 р. Мікельанджело приїздить до Риму і створює відому "П'єту" (оплакування Христа), яку сучасники визнали новим словом у мистецтві, вона викликала захват, принесла майстру славу. Навесні 1501 року Мікельанджело повертається до Флоренції, де створює скульптуру "Давід". Сильна, фронтально розгорнута фігура юнака напружена: одна рука міцно тримає кращу, голова різко повернена, погляд спрямовано на ворога.

У 1508 році папа Юлій ІІ наказав Мікельанджело розписати стелю Сікстінської капели. За 4 роки без будь-яких помічників майстер власноручно покрив розписали площу більше за п'ятсот квадратних метрів. Плоску стелю капели майстер поділив на плафони, в яких розмістив 9 композицій на сюжети біблійських міфів. Навкруги він розташував фігури пророків і сивіл сидячих на тронах композиція плафона - гімн людині. Немає нічого містичного ні в образі Бога? ні в образах сивіл і пророків або інших персонажів біблійських міфів. Тут діють, мислять, страждають люди героїчного характеру. Через багато років Мікельаджело розписав алтарну стіну капели фрескою "Страшний суд". На величезній поверхні, завбільшки 200 кв.м. рухаються оголені фігури грішників і праведників. Сміливість і оригінальність композиції полягала ще і в тому, що всі персонажі були зображені без одежі, незважаючи на вимоги і навіть погрози замовника. Дійшло до того, що папа Павло ІІ намагався знищити фреску, поготів зійшлися на тому, що кілька художників приписали певну кількість дрантя, і звичайно, попсували враження від неї.

Над гробницею Юлія ІІ скульптор працював довгі роки. Мікельанджело створив складний скульптурно-архітектурний комплекс проект якого, за бажанням замовників, змінювався кілька разів. Відомі зараз статуї рабів взагалі не увійшли в остаточний варіант гробниці. °ї художній вплив визначається лише одною скульптурою Мойсея (1513-1516) чий образ сповнений могутнім внутрішнім пафосом. Майже 15 років Мікельанджело працював над капелою Медичі у Флоренції. Парну гробницю Лоренцо Пренишного і його брата Джуліано прикрашають 3 статуї "Мадонна з дитям" роботи самого скульптора і три фігури святих, виконаних за його моделями. Дві інші стіни займають гробниці перших Медичі, які стали герцогами. Перед нишами стоять саркофаги, що їх прикрашають алегоричні фігури "Суток" ("День", "Вечір", "Ранок", "Ніч"). У 1534 році художник назавжди покинув Флоренцію і переїхав до риму, де працює як скульптор, художник і архітектор. У 1546 році він приступає до реконструкції Капітолійського холму, створивши парадну площу, в центрі якої встановив кінну статую Марка Арелія. Водночас художник очолив будівництво собору св.Петра і вивів купол, який височить над містом на висоті 132,5 метри.

В останні роки життя майстер створив три групи "оплакування". Над "П'єтою Ронданіні" скульптор працював до останнього дня свого життя. Мікельанджело помер у своїй майстерні 18 лютого 1564 року. Йому виповнилося 89 років. Папа схотів поховати великого скульптора у Римі, але племінник майстра таємно вивіз його тіло і переправив у Флоренцію, де воно було урочисто поховано у церкві Санта Кроче - усипальні великих людей Флоренції.

Рафаель Санті (1483-1520)

Рафаель Санті народився 28 березня 1483 року в містечку Урбіно. Батько художника був першим вчителем свого сина. У 8 років хлопчик втратив матір, а в 11 років залишився круглим сиротою. У 1500 році Рафаель поступив до майстерні відомого художника Перуджіно, мистецтво якого справило великий вплив на ранній період творчості майстра. А у 1504 році приїздить до Флоренції, де за чотири роки перебування стає відомим майстром, створює прекрасні образи мадонн. Одна із кращих мадонн цього періоду відома під назвою "Мадонна із щигликом" знаходиться у Берлинському музеї. Створює кілька портретів, ряд картин на біблійські сюжети. Наприклад, "Покладання в труну" - складна композиція, написана на дереві.

На замовлення папи Юлія ІІ Рафаель з'являється при Ватіканському дворі у 1508 році і розпочинає монументальний цикл розпису залів палацу (станц.-іт.) У розписах станц художник виступив як геніальний майстер композиції та видатний монументаліст. Він створив свої всесвітньо відомі фрески "Диспут", "Парнас", "Афінська школа" (1508-1512), "Вигнання Еліодора", "Чудо у Больсені", "Звільнення апостола Петра", "Зустріч Атіли" (1512-1514). Саме у період роботи над станцами була створена "Сікстінська мадонна", як довги роки була алтарним образом церкви св.Сікста (м.П'яченце). У 1754 році картину було куплено у монахів для Друденської галереї за 20 тис. цехінів (70 кг золота).

Працьовить майстра дорівнювала його генію. За його ескізами працювали архітектори і скульптори, він сам був автором кількох архітектурних проектів, с 1515 року керував будівництвом собору св.Петра, вів археологічні розкопи. За мотивами відкритих там стародавніх розписів терм Пііта, Рафаель створив видатний декоративний ансамбль ватиканських лоджій. Він виконав 10 велетенських картонів, за якими були виткані килими для Сікстінської капели. Живописець залишив ряд портретів своїх сучасників: Ан'йоло Доні, папи Лева Х, графа Кастильоне. Рафаель раптово помер 6 квітня 1520 року, у повному розквіт творчих сил. Могила художника знаходиться у римському Пантеоні.


  1   2   3

Схожі:

Тема Види І жанри образотворчого мистецтва icon1. Види І жанри образотворчого мистецтва > Поняття образотворчого мистецтва, його види І жанри
Однак, кожен мистецький твір не є простим відбиттям дійсності, не є фотографією оточуючого нас світу. Кожен художній твір є сплав...
Тема Види І жанри образотворчого мистецтва icon1. Види І жанри образотворчого мистецтва > Поняття образотворчого мистецтва, його види І жанри
Однак, кожен мистецький твір не є простим відбиттям дійсності, не є фотографією оточуючого нас світу. Кожен художній твір є сплав...
Тема Види І жанри образотворчого мистецтва iconТема: Види І жанри образотворчого мистецтва
Дмитриева Н. А. Краткая история искусств. М.: Изобразительное искусство, 1989. Вып. 2 -317с
Тема Види І жанри образотворчого мистецтва iconСемiнар n тема: Види I жанри образотворчого мистецтва
Дмитриева Н. А. Краткая история искусств. М.: Изобразительное искусство, 1989. Вып. 2 317 с
Тема Види І жанри образотворчого мистецтва iconТема "Види та жанри образотворчого мистецтва"
Надання студентам теоретичних та практичних знань з різноманітних видів живопису, графіка, знайомлення з найбільш поширеними техніками...
Тема Види І жанри образотворчого мистецтва iconПрактичне заняття n види та жанри образотворчого мистецтва
Вiдповiдання тематичної художньої виставки у державному будинку художника, або у виставочних залах спiлки художникiв
Тема Види І жанри образотворчого мистецтва icon1. Види та жанри образоворчого мистецтва
Тема 11. Особливості розвитку європейського театру. Від античності до наших днів
Тема Види І жанри образотворчого мистецтва iconПрограма фахового іспиту з образотворчого мистецтва для вступників окр «спеціаліст»
Завідувач кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх викладання кандидат архітектури, доцент Дячок О. М
Тема Види І жанри образотворчого мистецтва iconУроку: „ Види І мова мистецтва
Жанри живопису: пейзаж ( сільський, архітектурний, марина), портрет, натюрморт, анімалістичний, історичний, міфологічний, біблійний,...
Тема Види І жанри образотворчого мистецтва iconТ. Г. Шевченка Програма творчого конкурс
Програма творчого конкурсу з образотворчого мистецтва розроблена на базі чинних програм з образотворчого мистецтва для 5-7 класів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи