Програма Дисципліни Логіка icon

Програма Дисципліни Логіка




Скачати 105.78 Kb.
НазваПрограма Дисципліни Логіка
Дата06.09.2012
Розмір105.78 Kb.
ТипПрограма

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни "Логіка"

І. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ


Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання. Її роль у сучасному світі науки велика і багатопланова.

Необхідність вивчення майбутніми економістами логіки зумовлена тим, що строгий стиль мислення, що формується у процесі вивчення логіки, виховує дисципліну думки, навички раціональної легітимації соціальної поведінки. Сучасна логіка являє собою широкий набір евристичних методів, засвоєння яких значно розвиває творчі здібності як щодо власне теоретичної, так і щодо суто практичної діяльності. Викладання логіки має формувати сучасний стиль мислення, що поєднує в собі точність природничо-наукової та образність і метафоричність гуманітарної думки.

Із педагогічних міркувань в запропонованому курсі викладається так звана загальна логіка і даються лише елементи математичної (символічної логіки) і логіки діалектичної. Значна увага приділяється логічному аналізу природної мови, який підводить до розуміння принципів побудови формалізованої мови логіки, а також забезпечує емпіричну базу для опису форм висновків і доведень у рамках спеціальних формалізованих мов. Опанування курсу логіки сприятиме вихованню культури мислення і підвищенню інтересу до сучасної логічної науки.

У програмі викладаються актуальні проблеми сучасного логічного знання і висвітлюється їх значення для монолітної теорії і практики. Вона створена на основі відповідного лекційного матеріалу, що викладається для студентів факультету інвестиційного менеджменту.

Мета курсу полягає у формуванні та вдосконаленні культури мислення студентів шляхом засвоєння ними основних знань з логіки та вироблення навичок доказового, несуперечливого мислення в процесі застосування набутих знань в практичних ситуаціях.

Завдання курсу полягає у тому, щоб розкрити закономірності розвитку логічних знань, предмет та метод сучасної логіки, її пізнавальне та практичне значення, зв'язок з іншими науками і особливо роль логіки як важливого знаряддя для ефективного процесу ділового спілкування Студенти повинні:

  • сформувати навички аналітико-дедуктивного стилю мислення та раціональної легітимації соціальної поведінки;

  • осягнути суть наукового стилю викладу думок, специфіку наукового пізнання, принципів евристики;

  • засвоїти раціональні схеми переконання, оволодіти теорією і практикою аргументації;

  • виробити творчий підхід до досліджуваних проблем, вдосконалити кмітливість;

  • розвинути творчі здібності як щодо власне теоретичної, так і практичної діяльності;

  • опанувати логічні основи ораторської, полемічної майстерності.


^ II. МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ

Сучасна логіка за своїми цілями і методами тяжіє до "природничих" наук, а за проблемами та за предметом дослідження - це гуманітарна наука (як частина філософії). Тому логіка служить з'єднуючою ланкою між гуманітарними та природничими науками. В процесі викладання курсу враховуються її зв'язки з математикою, філософією, правознавчими, економічними дисциплінами, мовою та іншими гуманітарними і природничими науками.


^ III. ЗМІСТ КУРСУ

Тема 1: Предмет і значення логіки

Походження терміна "логіка", його багатозначність. Мислення як предмет вивчення формальної логіки. Чуттєва і раціональна форма пізнання. Особливості абстрактного мислення. Мислення і мова.

Визначення логіки, як науки. Специфіка логіки як науки про міркування. Нормативний характер логіки.

Міркування і умовивід: їх визначення, структура, взаємозв'язок і специфіка. Засновки і висновок міркування. Загальна схема умовиводу. Правильне міркування: проблема критеріїв, правильності міркувань.

Правильність / неправильність міркування й істинність/ хибність його складників. Правильні міркування з істинними засновками і висновками (sound, arguments). Сумісні і несумісні міркування (consistent / inconsistent arguments). Поняття про логічну помилку. Софізм і паралогізм.

Логічна форма міркувань. Два рівні встановлення логічної форми міркувань: без урахування внутрішньої структури простих висловлювань -складників міркування (рівень логіки висловлювань ) із її урахуванням (рівень логіки предикатів), логічні і нелогічні терміни: визначення, види.

Правильність міркування і відношення логічного слідування.

Поняття логічного закону. Способи встановлення істинності висловлювань. Логічно недетерміновані і логічно детерміновані висловлювання. Логічний закон як логічна форма логічно істинних висловлювань.

Логіка як підґрунтя для виховання культури мислення фахівців сфери туризму. Логіка дослідження в галузі інформаційних технологій. Логіка і логічне моделювання економічної проблематики.

^ Тема 2: Мова логіки. Метод формалізації

Мова як знакова система. Функції природної мови. Загальна характеристика знака. Види знаків. Значення (екстензія) і смисл (інтенція) знака. Традиційні концепції значення: реалізм, психологізм, біхевіоризм.

Семіотика як вчення про знаки. Три виміри семіотичного аналізу мови:

синтаксис, семантика, прагматика.

Природні, штучні і формалізовані мови. Необхідність створення формалізованих мов. Особливості формалізованої мови. Мета застосування. Ієрархічність будови формалізованих мов: розрізнення "об'єктна мова / метамова" і феномен логічних парадоксів. Призначення синтаксису і семантики метамови. Специфіка структури формалізованих мов і відсутність прагматичного виміру. Екстенсійний характер формалізованих мов. Принципи відношення іменування: однозначність, предметність, взаємозамінюваність. Постиномії іменування. Типи контекстів: екстенсивні та інтенсивні.

Метод формалізації і проблема історичних етапів становлення логічних знань. Формалізація в широкому і вузькому значенні. Традиційна і сучасна логіка. Символічна, математична, класична і некласична логіка. Формальна логіка як єдина система знань.

^ Тема 3: Історичний аналіз логіки як науки

Виникнення науки логіки і основні етапи її розвитку. Логіка Стародавньої Індії. Основні періоди індійської логіки. Логіка стародавнього Китаю. Попередники логіки Аристотеля в Стародавній Греції. Логічне вчення Аристотеля. Особливості логіки стоїків. Характерні риси схоластичної логіки. Середньовічна іудейська і мусульманська традиція логічного аналізу. Новаторські ідеї Ф.Бекона.

Сучасна формальна логіка - другий етап розвитку логіки як науки. Вклад Дж.Ст.Мілля в систематизацію логічного знання. Трансцендентальна логіка І. Канта. Діалектична логіка Гегеля [вчення про поняття]. К.Маркс і В.І.Ленін про діалектичну логіку. "Алгебра" логіки. Розвиток логіки у зв'язку з обґрунтуванням математики. Багатозначні логіки. Модальна логіка та її види. Інтуїціоністська логіка.

Розвиток логіки в Україні.

^ Тема 4; Логічний аналіз понять

Поняття як форма думки. Характеристика предмета думки в понятті. Ототожнююче абстрагування і ототожнююче-розрізняюче абстрагування. Мовні засоби виразу поняття. Зміст поняття як форма виразу ознак предмета.

Типологія ознак предмета. Обсяг поняття. Множина і обсяг поняття. Елементи теорії множин. Закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття. Види понять. Логічні відношення між поняттями.

Визначення логічної операції над поняттями. Обмеження і узагальнення понять. Операції над обсягами понять як множинами доповнення, перетин, об'єднання, різниця обсягів.

Поділ поняття як логічна операція. Структура операцій поділу поняття. Види поділу. Правила поділу. Розчленування цілого на частини і класифікація. Види класифікації: природна і штучна.

Визначення поняття як логічна операція. Структура операцій визначення поняття. Види реальних визначень. Поділ номінальних дефініцій на синтаксичні і семантичні. Правила визначення. Опис, характеристика, порівняння, розрізнення, остенсивне визначення. Значимість логічного аналізу понять для теоретичної і практичної діяльності економіста.

^ Тема 5: Судження

Загальна характеристика суджень. Судження, речення і висловлювання. Розповідні, спонукальні, питальні речення та їх логічний зміст. Види суджень. Прості і складні судження.

Структура простого судження. Види простих суджень: атрибутивні, екзестенціальні і релятивні. Судження з простими і складними предикатами.

Категоричні судження та їх види. Виділяючі та виключаючі висловлювання. Розподіл термінів у судженнях. Логічні відношення між категоричними судженнями. Заперечення категоричного судження. Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів. Судження з відношеннями. Запис суджень з відношеннями мовою логіки предикатів. Судження існування. Модальні судження.

Складні судження. Утворення складних суджень з простих за допомогою логічних зв'язок: кон'юнкції, диз'юнкції, імплікації, еквіваленції та заперечення. Умови істинності складних суджень. Матеріальна імплікація та умовні судження.

^ Тема 6: Логічний аналіз запитань і відповідей

Запитання як різновид імперативів. Запитання і питальні речення. Логічна структура запитання. Оператор і передумова (пресупозиція) запитання. Контекст запитання.

Види запитань. Явні і неявні, прості і складні, відкриті і закриті, логічно коректні та логічно не коректні запитання.

Види відповідей. Релевантні і нерелевантні відповіді. Правильні і неправильні відповіді. Сильні (повні), слабкі (неповні) і надмірні відповіді. Тавтологічні (логічно або фактично) відповіді. Прямі й непрямі відповіді.

^ Тема 7: Основні закони логіки

Сутність закону. Закони мислення. Зв'язок законів мислення, законів природи і суспільства. Основні риси правильного мислення: визначеність, послідовність, несуперечливість та доказовість.

Основні закони логіки. Закон тотожності та його об'єктивна основа. Закон суперечності (несуперечності). Типи суперечностей. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави. Функції основних законів логіки та роль в методології наукового пізнання.

^ Тема 8: Умовивід

Загальна характеристика умовиводу. Склад і структура умовиводу. Дедуктивні та індуктивні умовиводи. Загальна типологія умовиводів. Відношення логічного слідування. Висновки логіки висловлювань. Типологія правил висновку логіки висловлювань. Обґрунтування правил висновку логіки висловлювань. Умовиводи логіки висловлювань у традиційній логіці.

Висновки із категоричних висловлювань. Безпосередні умовиводи (обернення; перетворення; протиставлення предикату; умовиводи за логічним квадратом).

Простий категоричний силогізм. Загальні правила простого категоричного силогізму. Спеціальні правила простого категоричного силогізму. Виведення модусів фігур простого категоричного силогізму. Обґрунтування модусів II, III і IV фігур шляхом зведення до модусів І фігури.

Силогістика та метод аналітичних таблиць. Недедуктивні умовиводи. Повна індукція. Неповна індукція (популярна індукція і наукова індукція). Аналогія. Аналогія властивостей і аналогія відношень.

^ Тема 9: Основи теорії аргументації.

Поняття про аргументацію. Типи аргументацій. Аргументація як обґрунтування певного положення на підставі використання інших положень. Структура аргументації: теза, аргументи, демонстрація. Аргументація і демонстративні міркування. Дедуктивні міркування. Повна індукція.

Аргументація і недемонстративні міркування. Неповна індукція. Міркування за аналогією. Співвідношення понять "доведення" і "аргументація", "спростування" і "критика". Софістика, логіка, діалектика, риторика, поетика як різні теорії мовно-мисленнєвої поведінки. Логічне доведення як частковий випадок аргументації.

Аргументація і суперечка. Визначення суперечки. Учасники суперечки: пропонент, опонент, аудиторія. Види суперечок: за формою (дискусія, диспут, полеміка, дебати; за метою: суперечка заради істини (діалектична суперечка), суперечка заради переконання, суперечка заради перемоги (еристична суперечка), суперечка заради суперечки; за кількістю осіб (суперечка-монолог, суперечка-діалог, суперечка-полілог); за способом (усна суперечка, письмова суперечка).

Види аргументації. Доказова та недоказова аргументація. Пряма та непряма (апагогічна і розділова) аргументація. Комунікативно-прагматичний контекст аргументації. Аргументація як особливий вид комунікації.

Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики. Види критики. Критика тези. Критика аргументів. Критика демонстрації.

Правила та помилки аргументації і критики. Правила щодо тези. Правила щодо аргументів. Правила щодо демонстрації.

Аргументація в діловому спілкуванні.

^ IV. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1) Основна:

1. Аристотель. Вторая аналитика. - М.: Мысль, 1978. Сочинения: В 4-х т. - Т.2.

2. Аристотель. Метафизика. -М.: Мысль, 1976. -т.1.

3. Барков В.Ф., Яскевич Я.С., Павлюкович В.И. Логика: Учебное пособие для высших учебных заведений. - Минск: Тетра Системе, 1996.

4. Гетьманова А. Д. Логика. М.: Владос, 1995.

5. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. К.: Вища школа, 1992.

6. Зегет В. Элементарная логика. М.: Вища школа 1985.

7. Иванов Е.А. Логика. М.: Изд-во БЭХ, 1996.

8. Івін О.А. Логіка. К., 1999.

9. Ивлев Ю.В. Логика. М.: Изд-во МГУ 1992. Ю.Костюк В.Н. Логика. Киев - Одесса: Вища школа 1975.

11. Курбатов В.И. Логика. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.

12. Конверский А.Є. Логіка. К.: Український Центр духовної культури, 1999.

13. Логика. Минск: Высшая школа 1974.

14. Н.Марценюк С.П. Логіка: Курс лекций. - К.: НМКВО, 1993.

15. Свинцов В.И. Логика. - М.: Высшая школа, 1987.

Іб. Тофтул М.Г. Логіка. - К., 2002.

17. Формальная логика. - Л.: Издательство ЛГУ 1977.

2 Додаткова:

1. Алексеев А.П., Аргументация. Познание. Общение. - М.: Изд-во МГУ, 1991.

2. Брутян Г.А. Аргументация. - Ереван, 1994.

3. Васильев Н.А. Воображаемая логика. - М.: Наука, 1989.

4. Доказательство и понимание. - К.: Наукова думка, 1986.

5. Емерен С.Х., Проотендрост Р. Аргументация, коммуникация, ошибки. - Л.:

Васильевский остров, 1992.

6. Кайберг Г. Вероятность и индуктивная логика. - М., 1978.

7. Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. - Новосибирск: Наука, 1990.

8. Ковальски Р. Логика в решении проблем. - М.: Наука, 1990.

9. Логика. Логические основы общения: Хрестоматия. - М.: Наука, 1994.

10. .Маковельський А.О. История логики. - М., 1961.

11. Поварнин С.И. Искусство спора. О теории и практике спора. - М., 1993.

12. Рациональность, рассуждение, коммуникация. - К.: Наукова думка, 1987.

ІЗ. Фоллесдаль Д. Понимание и рациональность // Новое в зарубежной лингвистике. -М, 1986. -Вып. 18, - с. 139-159.

14.Язык и моделирование социального взаимодействия. — М.: Прогресс, 1987

^ 3. Збірники вправ:

1. Байлер Ж.К. Логические задачи. - М.: Мир, 1983.

2. Мельников В.Н. Логические задачи. Киев: Выща школа, 1989.

3. Сборник упражнений по логике. Минск: Изд-во Минского ун-та, 1990.

4. Уёмов А. И. Задачи и упражнения по логике. М., 1961.

5. Упражнения по логике. М., 1993.

4. Довідкова література:

1. Горский Д.П., Ивин А.А. и др. Краткий словарь по логике. М.: Просвещение, 1991.

2. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. - М.: Наука, 1975.

3. Логический словарь «Дефорт». - М.: Мысль, 1994.

4. Перёверзев В.Н. Логистика. Справочная книга по логике. - М.: Мысль,1995.

5. Филбсофская энциклопедия: В 5-ти т. - М.: Сов. энциклопедия, 1960 -1970.

6. Философский энциклопедический словарь. - М.: Сов. энциклопедия, 1983.

Схожі:

Програма Дисципліни Логіка iconЛогіка. Формальна логіка як навчальна дисципліна
Програма дисципліни структурована на 1 модуль. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах естs
Програма Дисципліни Логіка iconПилипко Є. В. Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
...
Програма Дисципліни Логіка iconК. К. Вступ до сучасної логіки. К., 1992. Конверский А.Є. Логіка. К., 1999. Руденко К. П. Логіка К., 1976. Тофтул М. Г. Логіка. К., 2002. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник
Павлов В. П., Ишмуратов А. Т., Омельяник В. И. Модальная логика. К.: Выща школа, 1982
Програма Дисципліни Логіка iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Логіка" для студентів усіх спеціальностей заочної
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Логіка” для студентів усіх спеціальностей заочної...
Програма Дисципліни Логіка iconЗмістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни „Логіка права”
Логіка права як наука про логічну природу права, про закономірності I специфіку правового мислення
Програма Дисципліни Логіка iconЗмістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни „Логіка права”
Логіка права як наука про логічну природу права, про закономірності I специфіку правового мислення
Програма Дисципліни Логіка iconТема: Предмет І значення логіки
Співвідношення традиційної логіки га логіки сучасної. Співвідношення понять "традиційна логіка", ''сучасна логіка", "сучасна ло­гіка",...
Програма Дисципліни Логіка iconПрограма Дисципліни Логіка
Завдання підготовки майбутніх фахівців полягає у тому, щоб раціоналізувати спілкування з метою підвищення ефективності праці, уникнути...
Програма Дисципліни Логіка iconМіністерство освіти та науки україни
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Логіка” для студентів усіх спеціальностей заочної...
Програма Дисципліни Логіка iconФормат опису модуля
Булева логіка, логіка предикатів, теорія множин, теорія відношень, основи комбінаторики, теорія графів, теорія дерев
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи