Розділ терміни І визначення icon

Розділ терміни І визначення




Скачати 394.37 Kb.
НазваРозділ терміни І визначення
Сторінка1/2
Дата07.09.2012
Розмір394.37 Kb.
ТипДокументи
  1   2


ВВЕДЕННЯ.

Предметом вивчення в курсі «СТРАХУВАННЯ» є економічні, організаційні, правові і соціальні питання страхування, що постають перед менеджером в процесі розширення самостійності у підприємств усіх форм власності і комерційних організацій, формування ринкової інфраструктури, розвиток договірних відносин і, відповідно, підвищення ризиковості суспільного виробництва.

У умовах солідарної розподілення збитку між зацікавленими в страхуванні суб'єктами господарювання помітно згладжуються наслідки стихійних лих, аварій, катастроф й інших небезпечних випадковостей.

Об'єктом вивчення є наукові і практичні узагальнення в страховій проблематиці, законодавчі і нормативні акти, що торкаються питаннь страхування, оволодіння професійною термінологією, організаційні принципи взаємодії зі страховими компаніями, практичні навики страхової роботи.

Ціль вивчення курсу «СТРАХУВАННЯ» у тому, щоб на базі економічного аналізу і планування страхових операцій, у тому числі в зовнішньоекономічній діяльності, питань перестрахування, методів обчислення страхових тарифів і страхових відшкодувань, використовуючи досвід провідних українських і зарубіжних компаній, об'єктивно й економічно обгрунтовано проводити фінансову діяльність шляхом заміни непередбачених великих витрат на плановані дрібні витрати для забезпечення матеріальної стійкості суб'єкта підприємницької діяльності в довгостроковому плані.


^ Розділ 1. ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ.

Страховик - це страхова компанія.

Страховиками можуть виступати тільки юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств із додатковою відповідальністю, що одержали ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Варто враховувати, що сплачений статутний фонд Страховика повинен складати не менше 100 тисяч ЕКЮ, а страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана зі створенням, розміщенням страхових резервів і їх управлінням, є винятковими видами діяльності для страховика.

На території України діяльність іноземних страхувальників не дозволена (стаття 2 Закону України «Про страхування»). Тобто, ні фізичні, ні юридичні особи не можуть укладати договори страхування в Україні із закордонними страховими компаніями.

^ Страхувальник - клієнт страхової компанії (фізична або юридична особа). Страхувальник сплачує страховий внесок (платіж, премію) СТраховику при укладанні договору страхування.

Страхувателем можна стати як у добровільному порядку, так і за вимогою законодавства України. Крім 26 видів обов'язкового страхування, наведених у статті 6 Закону «Про страхування», інші закони, наприклад, Закон України «Про заставу», мають положення, що зобов'язують проводити страхування за певних умов.

^ Застрахований - особа, яку застрахував Страхувальник. Тобто Страхувальник сплатив Страховику (страхової компанії) страхову премію (платіж, внесок) і уклав договір страхування третьої особи (Застрахованого). Наприклад, фірма, що виступає Страхувальником, уклала зі страховою компанією (Страховиком) договір про страхування від нещасного випадку своїх співробітників. Співробітники є Застрахованими, тому що вони не робили сплату страхової премії (платежу, внеску), за них це зробила їхня фірма (Страхувальник).

При цьому співробітники (Застраховані) можуть призначити громадян або юридичну особу для одержання страхових сум або страхового відшкодування. Як правило, призначаються одержувачі страхових сум на випадок смерті Застрахованого.

Застрахований може одночасно бути Страхувальником, якщо сплачує страхову премію самостійно.

^ Таким чином:

  • Страхувальник - клієнт страхової компанії, що уклав договір і платить гроші (страховий платіж).

  • Страховик - страхова компанія, що зобов'язується при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати збиток.

  • Застрахований - особа, на користь якого укладений договір страхування.

^ Відмінності «страхування» від «сострахування».

При страхуванні Страхувальник укладає договір з одним Страховиком, а при сострахуванні - із декількома. В останньому випадку визначаються частки страхової відповідальності, що розподілені між кожним конкретним Страховиком (у даному випадку - Состраховиком).

При сострахуванні Страхувальник укладає договір страхування, у якому містяться умови, що визначають обов'язки кожного Страховика, що входить у число Состраховиків по даному договору. Таким чином, сторонами такого договору є Страхувальник, з одного боку, і Сострахувальники, з іншої.

При настанні страхової події відповідно до договору страхування, у випадку спірних моментів може трапитися ситуація, коли деякі Состраховики можуть відмовитися виплатити свою частину страхового відшкодування. У цьому випадку Страхувальник повинен буде судитися з кожним із них окремо. Тому договори сострахування не отримали масового поширення в Україні. Набагато частіше зустрічаються договори перестрахування.

^ Перестрахування - страхування одним Страховиком частини ризику Страхувальника в іншого (інших) Страховика.

У цьому випадку Страхувальник має справу тільки з одним Страховиком. Укладаючи договір перестрахування, Страховик виступає в ролі клієнта іншого Страховика, що у цьому випадку називається Перестрахувальником, а перший Страховик - Перестрахувальником (аналогічно «Страхувальнику»).

При настанні страхового випадку Страхувальник звертається до Страховика за виплатою страхового відшкодування. Якщо такий договір був Страховиком перестрахований у Перестрахувальника й останній відмовляється зробити виплату своєї частини страхового відшкодування, то Страховик зобов'язаний самостійно виплатити Страхувальнику страхове відшкодування в повному обсязі.

Таким чином, укладання договору перестрахування ніяким чином не впливає на правовідносини по договору страхування, який Страхувальник уклав із Страховиком. Перестраховик практично ніколи не робить виплату Страхувальнику прямо (винятки бувають тільки в тому випадку, якщо Страховик попросить про це Перестрахувальника). Всі дії відбуваються по ланцюжку «Страхувальник - Страховик - Перестрахувальник», як в одному, так і в іншому напрямку.

Страховики можуть здійснювати страхову діяльність через юридичних або фізичних осіб - страхових посередників: страхових агентів і страхових брокерів. Варто враховувати, що страхові агенти діють від імені і з доручення Страховика, виконують частину його страхової діяльності.

^ Страхові агенти є представниками Страховика і діють у його інтересах.

Страхові брокери здійснюють посередницьку діяльність від свого імені на підставі доручення Страхувальника або Страховика. Таким чином, якщо Страхувальник дає доручення страховому брокеру знайти найбільше вигідні для себе умови страхування, то брокер повинен діяти в інтересах Страхувальника. На відміну від страхових агентів, страхові брокери, звичайно, не одержують страхові платежі від Страхувальника, а тільки комісійну винагороду за роботу. Страхові агенти, навпаки, одержують комісійну винагороду від Страховика.

До вибору страхового брокера варто підходити дуже уважно, тому що трапляється, що брокер намагається одержати комісійну винагороду не тільки від Страхувальника, але ще і від Страховика. Природно, що «подвійні» комісійні збільшують страховий платіж, а значить йдуть не на користь Страхувальнику. І хоча існує постанова Кабінету Міністрів № 1523 від 18 грудня 1996 року, що регламентує основні моменти здійснення діяльності страховими посередниками, Страхувальники поки віддають перевагу звертатися прямо в страхову компанію або укладають договори традиційно – через страхових агентів. Так само, як і при страхуванні, на території України не допускається посередницька діяльність на користь іноземних страхових компаній.

На відміну від страхових агентів і страхових брокерів аварійні комісари не здійснюють практичної страхової діяльності. Вони складають страховий акт (аварійний сертифікат) при настанні страхового випадку, у якому відображають його причини і розмір нанесеного збитку. Виконувати таку роботу їх уповноважують, як правило, невеликі страхові компанії, тому що великі Страховики мають у своєму штаті відповідних фахівців.

^ Основним документом, що регламентує відносини між Страхувальником і Страховиком, є договір страхування. Страховик зобов'язаний ознайомити Страхувальника також і з правилами страхування, але головним усе ж залишається договір страхування, який, крім обов'язкових розділів, зазначених у статті 15 Закону України «Про страхування» може містити будь-які інші умови, внесені за згодою сторін.

Факт укладання договору страхування може засвідчуватися страховим свідченням (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Отже, якщо Страховик видає Страхувальнику тільки страховий поліс (сертифікат, свідоцтво), то останній повинен містити всі необхідні для договору страхування розділи. Це не поширюється тільки на обов'язкові види страхування, форма типового договору, по яким визначається Кабінетом Міністрів України.


^ Розділ 2. ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ

І СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ.

Ви вирішили укласти договір страхування. У цьому випадку страхова компанія (Страховик) вступає з Вами (Страхувальником) в чітко визначені правовідносини. Основним документом, що регламентує відносини між Страхувальником і Страховиком, є договір страхування. Він укладається на підставі заяви Страхувальника, що може носити усний або письмовий характер. У останньому випадку заява виступає в ролі опитувального листа, де вказуються основні умови, що відносяться до об'єкта страхування (вартість, месцезнаходження, розміри, рік будівництва і т.п.).

  • Варто враховувати, що договір страхування завжди укладається в письмовому вигляді відповідно до правил страхування. Так як правила розробляються Страховиком окремо по кожному виду страхування, а договір страхування може містити в собі умови, що об'єднують різні страхові події, що відносяться до різних видів страхування, то в договорі повинне бути посилання на всі необхідні правила. Наприклад, укладаючи один договір страхування автомобіля зі страховими подіями (ризиками) «викрадення», «ушкодження», «нещасний випадок із водієм або пасажирами» і «громадянська відповідальність перед третіми особами» необхідно перевірити, що даний договір укладений на підставі як мінімум трьох правил страхування. Вони можуть називатися по-різному, але обов'язково повинні бути по таких видах:

  • страхування наземного транспорту (перші два ризики - «викрадення» і «ушкодження»);

  • страхування від нещасних випадків;

  • страхування громадянської відповідальності власника наземного транспорту.

Причому, саме ці види страхування повинні бути зазначені в ліцензії страхової компанії на право проведення страхової діяльності. Крім того, правила страхування, на які робиться посилання в договорі, повинні бути затверджені Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю і відзначені спеціальним штампом, як правило, він знаходиться на звороті останньої сторінки.

Звичайно договір страхування набирає силу після внесення Страхувальником страхової премії або її першої частини на розрахунковий рахунок Страховика. Страхова премія (платіж) може бути внесена тільки в національній валюті України. ВКВ дозволяється вносити лише Страхувальникам-нерезидентам. Зрозуміло, що страхові виплати будуть робитися у валюті договору страхування. У зв'язку з цим більшість українських страхових компаній практикують укладання договорів страхування з різного роду валютними обумовленостями з метою уникнення курсового ризику у Страхувальника.

Відповідно до статті 19 Закону «Про страхування» ^ Страховик зобов'язаний ознайомити Страхувальника з правилами страхування, але при цьому Страхувальника не зобов'язують ознайомлюватися з ними. Тому для уникнення виникнення ситуації, коли Страхувальник може заявити, що його не ознайомили з правилами, у договорі страхування робиться запис про те, що якщо Страхувальник підписав договір, то з правилами він ознайомлений.

Укладаючи договір страхування, кожний Страхувальник сподівається, що при страховому випадку він одержить відповідну компенсацію в найкоротший термін. І дійсно, Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів (як тільки йому стане відомо про страховий випадок) вжити заходи по оформленню всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування і здійснити таку виплату в терміни, передбачені договором. Причому, при несвоєчасній виплаті страхового відшкодування Страховик повинен заплатити Страхувальнику пеню, розмір якої вказується в договорі страхування. На сьогоднішній день розмір пені звичайно складає 0,05 % за кожний день прострочення.

Вищенаведене не можна трактувати таким чином, що протягом двох днів Страхувальник одержить страхове відшкодування. Оформлення всіх необхідних документів може значно затягтися, тому що для виплати страхового відшкодування необхідно не тільки установити розмір збитку, але і визначити причину настання страхової події. Тому Страховик, при необхідності, робить запити в пожежні і правоохоронні органи, банки, медичні установи, ріелторські контори і т.п., а також самостійно з'ясовує обставини настання страхової події. Відповіді на запити організацій офіційні органи повинні давати протягом одного місяця. Звичайно цей термінвитримується, але відповіді носять характер «відписки», відсутні необхідні для Страховика подробиці. В результаті страждає Страхувальник. Можливо, через ці чинники в договорах страхування частина роботи зі збору і надання документів покладається на Страхувальника. Адже він, як постраждала сторона, безпосередньо спілкується з офіційними органами, і коли Страхувальник самий зажадає необхідні документи, то вони будуть підготовлені набагато швидше.

Зі своєї сторони ^ Страхувальник зобов'язується вчасно вносити страхові платежі і, в обговорений договором страхування термін, сповіщати про страховий випадок. Якщо в договорі страхування передбачається пеня за несвоєчасну виплату Страховиком страхового відшкодування, то такий же розмір пені застосовується і стосовно прострочених платежів з боку Страхувальника. Крім цього, дуже важливим обов'язком Страхувальника є надання інформації про усі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, а також інформування про будь-яку зміну страхового ризику протягом дії договору страхування. Законодавство не визначає, яка інформація представляє «істотне значення», а яка немає. Тому, щоб уникнути можливої відмови у виплаті страхового відшкодування Страховиком через невиконання вищевказаної вимоги, необхідно знати, що будь-яка інформація, що Страховик попросив дати на етапі висновки договору страхування (заява, опитувальний лист, підтвердження вартості об'єкта, наявність систем безпеки і т.п.) буде визнана істотної.

Для одержання страхового відшкодування Страхувальник подає Страховику заяву на виплату, але у виплаті може бути і відмовлено. Конкретні причини, при яких може бути відмовлене у виплаті, вказуються в договорі страхування, і необхідно їх уважно вивчити до підписання договору.

Практично завжди ^ Страховик відмовить у виплаті страхового відшкодування, якщо:

  • Страхувальник або особа, зацікавлена в одержанні відшкодування, зробили навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку; до страхового випадку привели злочинні дії Страхувальника;

  • Страхувальник дав свідомо невірні відомості про об'єкт страхування;

  • Страхувальник несвоєчасно повідомив Страховику про страховий випадок, без поважної на те причини, або створював перешкоди у визначенні обставин, характеру і розміру збитку.

Необхідно пам'ятати, що відповідно до статті 8 Закону «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку. У випадку якщо Страхувальник уклав договори страхування з декількома Страховиками і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість об'єкта, то страхове відшкодування, виплачуване всіма Страховиками, також не може бути більш ніж дійсна вартість пошкодженого майна.

У правилах страхування повинен бути зазначений термін, в який Страховик повинен або зробити виплату страхового відшкодування або офіційно відмовити в ній Страхувальнику. У випадку, коли Страховик відмовляється зробити виплату, він зобов'язаний зробити це в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови. Природно, Страхувальник має право оскаржити таке рішення в судовому порядку.

На практиці випадків беззастережної відмови у виплаті страхового відшкодування не так багато. Звичайно, при не зовсім точному виконанні Страхувальником умов договору, але коли його дії були не навмисними, сторони намагаються знайти компромісне рішення. Наприклад, домовляються про зменшення розміру страхового відшкодування, виплати його вроздріб і т.п.

Будь-яка із сторін може зажадати достроково припинити дію договору страхування, повідомивши іншу письмово за 30 днів. У випадку припинення дії договору з ініціативи Страховика він повинен повністю повернути Страхувальнику сплачені ним страхові платежі. Якщо ж ініціатива йде від Страхувальника, тоді Страховик повертає тільки частину страхових платежів, пропорційно терміна, що залишився до закінчення договору страхування. Крім цього, Страховик відніме свої витрати на ведення справи (вони можуть досягати 30-40 % від розміру страхового платежу) і страхові відшкодування, якщо такі були зроблені за час дії договору. Таким чином, у випадку, коли Страховик зробив навіть невелику виплату, при розірванні договору від страхового платежу може вже нічого не залишитися і, відповідно, Страхувальник не одержить ніякого фінансового ефекту від дострокового припинення дії договору.

Крім припинення дії договору за домовленістю сторін, він може бути визнаний недійсним. Це відбувається найчастіше, коли договір укладається після страхового випадку (має місце невипадкове настання страхової події, що суперечить статті 7 Закону «Про страхування») або коли об'єктом страхування є майно, що підлягає конфіскації на підставі судового рішення , що вступило у законну силу Договір страхування признається недійсним із моменту укладання. Таке рішення приймається в судовому порядку і тягне за собою, відповідно до статті 48 Цивільного кодексу, двосторонню реституцію (кожна зі сторін зобов'язана повернути іншій все отримане за договором).


^ Розділ 3. МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ.


Світова практика сьогодні знає тільки три системи фінансування медицини: бюджетна (те, що ми маємо зараз), соціальна (європейські країни) і приватна (США). Соціальна система заснована на комплексному використанні цільових внесків підприємств, працівників і державних субсидій. У той же час приватна система базується практично винятково на платній основі.

Організація охорони здоров'я, забезпечення кожного громадянина отриманням медичної допомоги вирішується за допомогою страхової медицини. Так для соціальної системи характерно співіснування державної системи охорони здоров'я і приватної. Наприклад, у Великобританії поряд із тим, що все населення застраховане за рахунок держави, у випадках, коли громадяни хочуть мати більш високу якість обслуговування, вони можуть брати участь у приватній програмі страхування.

У Україні обов'язковому медичне страхуванні знаходиться поки що на рівні проектів. А от добровільне медичне страхування активно розвивається. Біля півсотні страхових компаній вже одержали ліцензії на цей вид страхування, хоча широко впроваджують його тільки деякі з них.

  • Послуги, що пропонують страхові компанії в рамках добровільного медичного страхування, можна розділити на чотири основні категорії:

  • Поліклінічне обслуговування, у тому числі аптечне обслуговування;

  • стаціонарне обслуговування;

  • послуги невідкладної медичної допомоги; стоматологія..

Деякі компанії пропонують різний додатковий сервіс: медичне обслуговування вдома, закріплення довіреного лікаря, безкоштовна видача полісів по страхуванню медичних витрат при поїздках за рубіж, пільгове страхування для членів сім'ї, спеціальні програми для дітей і вагітних жінок.

Широкий спектр страхових програм, різних по вартості і набору послуг, їх комбінування, дає Вам можливість вибрати поліс, виходячи зі своїх потреб і фінансових можливостей. Крім того, практично кожна компанія дає знижки (іноді в розмірі до 25 %) при страхуванні колективів, а також для своїх клієнтів, із якими вона працює по інших видах страхування або для постійних клієнтів по медичному страхуванню.

На жаль, деякі компанії працюють винятково з корпоративними клієнтами і для приватної особи підібрати собі медичну страховку поки складніше.

Відзначимо одразу, що по напрямку, який розглядається, страхові компанії можуть одержати ліцензії на два види страхування: страхування здоров'я на випадок хвороби і безперервне страхування здоров'я.

Коли ви купуєте страховку на випадок хвороби, то страхуєте медичні витрати на випадок конкретного захворювання, зазначеного в договорі страхування. Список таких захворювань досить широкий. Сюди можуть ввійти інфекційні захворювання, хвороби органів дихання, травлення, серцево-судинної або ендокринної системи і т.п. Можна вибрати страховку тільки від одного або цілого ряду захворювань, фінансові витрати по який хвилюють більше усього.

Страхова сума сильно буває від 1,5 тис. до 15 тис. USD. Страховий внесок складе від 0,5 до 5,0 % цієї суми. Все це залежить від умов страхування, переліку застрахованих захворювань і т.п.

Безперервне страхування здоров'я принципово відрізняється від страхування на випадок хвороби і виступає аналогом страхування «від усіх ризиків». Цей вид припускає надання медичних послуг застрахованому у випадку будь-якого захворювання, що не входить у вийнятки, на визначену суму.

Страхова сума визначається при укладанні договору. Звичайно вона коливається в межах 7 - 20 тис. USD, хоча зустрічаються страхові суми і по 50 тис. USD і навіть страховки без обмеження розміру страхового покриття. Страховий внесок складе від 0,5 до 8,0 % цієї суми в залежності від умов страхування, класності послуг, що надаються, і т.п., що досить сильно відрізняються в різних компаніях (Діаграма 1).




Діаграма 1


Сучасне лікування на належному рівні дороге. Це аксіома. З цим ніхто не сперечається. Наприклад, при гострому інфаркті міокарда необхідно застосовувати такі препарати, як тромболітики. Вводити їх потрібно якомога раніше від моменту виявлення захворювання. Чим раніше ввести препарат, тим більшу частину серцевого м'яза вдасться спасти від загибелі. На сьогоднішній день «золотим еталоном» є актилізе. Але і вартість... Біля 1 тис. USD!

І хоча на сьогоднішній день цей препарат дозволений для застосування на Україні, але по зрозумілих причинах він не входить у перелік обов'язкового оснащення медичних закладів. Як же бути? Може у вас завжди є із собою така сума, щоб у перші хвилини хвороби купити цей препарат в аптеці? Якщо немає - тоді примкніть до рядів учасників медичного страхування. Так, якщо введення тромболітика не протипоказане, і крім того, ви застраховані - то вартість ліків оплатить за Вас страхова компанія.

А так як оплачувати все інше лікування буде теж страхова компанія, то задача її співробітників - вилікувати застрахованого швидко (кожний додатковий день лікування коштує дорого) і якісно (при будь-якому рецидиві платити знову прийдеться страхової компанії, адже договір страхування укладений на тривалий час).

Клієнти страхових компаній можуть бути впевнені, що одержать медичні послуги дуже гарного рівня. До того ж застрахованим не страшні безкінечні черги у різних кабінетів. Час прийомів погоджується заздалегідь диспетчерською службою або довіреним лікарем компанії, і чекати будуть тільки вас.

Сьогодні медичне страхування не приносить якогось помітного прибутку більшості страхових компаній. У першу чергу, це робота по завоюванню довіри клієнта. Багато страхових компаній витрачають 80-95 % від отриманих страхових платежів. Адже крім страхових виплат доводиться утримувати ще диспетчерську і сервісну служби.

Страховикам приділяється вже роль організаторів сервісу, захисників прав страхувальників і гарантів оплати послуг. Цим обумовлений і характер конкуренції між страховими компаніями - прагнення запропонувати найбільш вигідні для клієнта фінансові схеми і максимально широкий спектр додаткових сервісних послуг.

По-перше, можливість добору індивідуальної програми медичного обслуговування, що включає комплекс медичних установ і набір додаткових сервісних послуг на вибір клієнта. З'являється можливість реально заощадити, тому що страхова компанія виступає для лікувальних установ «оптовим» замовником і за це одержує знижки, що при індивідуальному платному лікуванні недоступні.

По-друге, це можливість перекласти нелегку працю по організації оптимального режиму обстеження і лікування (диспансеризація, виклик лікаря, додаткові консультації, госпіталізація, транспортування, реабілітація, санаторно-курортне лікування) на фахівців - лікарів-диспетчерів страхової компанії.

По-третє, це можливість не тривожитися про витрати на лікування протягом цілого року після укладання договору страхування. З огляду на зростання цін на медичні послуги, рівень інфляції і можливість виникнення різних неприємних несподіванок із здоров'ям, очевидна економічна вигода добровільного медичного страхування.

По-четверте, добровільне медичне страхування передбачає участь страхової компанії в захисті інтересів застрахованих. Тобто при виникненні яких-небудь претензій по якості лікування клієнт не залишається один на один із медичною установою або несумлінним лікарем, а звертається у свою страхову компанію. У даному випадку страховик матеріально зацікавлений у задоволенні претензії - це дозволить зберегти клієнта і стягнути штраф за неякісно надану медичну послугу.


Таким чином, договір медичного страхування гарантує застрахованому увагу, високий сервіс і своєчасне надання допомоги в будь-якій ситуації.


Розділ 4. РОЗРАХУНОК СТРАХОВОГО ТАРИФУ.

^ МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ТАРИФНИХ СТАВОК ПО МАСОВИХ ВИДАХ СТРАХУВАННЯ.

Наведена методика застосовується при розрахунку тарифних ставок для ризикових видів страхування. Так як до найбільш поширеним із таких видів є колективне страхування від нещасних випадків, то на його прикладі ми і будемо розраховувати тарифну ставку.

В розрахунку використовується накопичений статистичний матеріал, що дозволяє визначити наступні величини:

- імовірність настання страхового випадку з одним із застрахованих;

- середня страхова виплата по одному страховому випадку.

Дані величини розраховуються, виходячи з відомих параметрів:

- загальна кількість застрахованих;

- кількість страхових випадків, що трапилися у попередній період;

- розмір страхової виплати в кожному із страхових випадків, тобто i=1, 2, 3, 4, ... , m);

- середня страхова сума на одного застрахованого;

- коефіцієнт, що залежить від величини гарантії безпеки ( );

- норматива витрат на ведення справи страхової компанії.

Ставка тарифу складається з двох частин: нетто-ставки (ТN) і навантаження страхової компанії на ведення справи. Остання, як правило, береться у відсотках по відношенню до загальної величини страхової премії і знаходиться в межах 20-35% від страхової премії.

Нетто-ставка тарифу також перебуває з двох частин - основної частини (То) і ризикової надбавки (R).

Імовірність настання страхового випадку з одним із застрахованих розраховується як відношення кількості страхових випадків, що трапилися у попередній період до загальної кількості застрахованих:



Середня страхова виплата по одному страховому випадку залежить від загальної суми страхових відшкодувань, виплачених усім застрахованим у попередній період і розраховується як відношення сукупної суми виплат до кількості страхових випадків за той же період:




Основна частина нетто-тарифу розраховується по формулі:



Ризикова надбавка (R) вводиться для того, щоб врахувати можливе перевищення кількості страхових випадків щодо їхнього середнього значення за попередній період:



У залежності від необхідної гарантії безпеки ( ) із таблиці вибирається коефіцієнт . Як правило, розрахунок проводять із гарантією безпеки 95 %, тобто =0,95.



0,840

0,900

0,950

0,980

0,9986



1,00

1,30

1,645

2,00

3,00

Тепер визначаємо нетто-тариф:



Визначивши усі вищенаведені величини, ми обчислюємо остаточну ставку тарифу:




^ Розділ 5. РИЗИКИ У МАЙНОВОМУ СТРАХУВАННІ.

3 грудня 1591 року в місті Гамбург більш сотні домовласників уклали договір про страхування на випадок пожежі.


Протягом всієї історії матеріального виробництва людство постійно зштовхується з непередбаченими негативними обставинами і катастрофами. Тому розглянемо найважливіші аспекти ризик-менеджменту - страхування майна.

^ Майнове страхування - пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майна інтереси, що не суперечать законодавству України.

Головне - необхідно визначити ризики, яким підлягає ваше майно.

Як правило, незалежно від того володіє підприємець готелем, оптовим складом, свічковим заводиком або тільки меблями й оргтехнікою в орендованому офісі, він ризикуєте загубити все це в результаті впливу вогню.

До базового страхового покриття звичайно відносять ризики пожежі, вибуху, удару блискавки, а також падіння літального апарата або його частин. Останній ризик не типовий для нашої країни через відсутність поки великої кількості літаків малої авіації, хоча в країнах Європи він дуже поширений. Відшкодовуються також збитки, викликані застосуванням засобів пожежогасіння.

Влучення блискавки небезпечно не тільки своєю можливістю викликати коротке замикання або ушкодити електронне устаткування. Збиток може наступити через проходження через електропровідну частину конструкції будинку великої кількості енергії, що може привести до його часткової або навіть повної руйнації.

У перелік ризиків даної групи багато українських страхових компаній включають ризик аварії. І хоча це здається логічним, варто мати на увазі, що збитки відбуваються не від аварії як такої, а від її наслідків. Частіше усього такими наслідками бувають вибухи і пожежі. Тому західні страхові компанії не проводять страхування «від аварій».

При бажанні можливо застрахувати своє майно по розширеній програмі, від більшої кількості ризиків. Наприклад, за рахунок включення небезпек, пов'язаних із

  • водою в помешканнях: протікання систем водопостачання, каналізації або опалення, а також систем автоматичного пожежегасіння;

  • фізичного ушкодження: у результаті наїзду автотранспортного засобу (особливо це актуально для пришляхових будівництв, повз які мчаться багатотонні вантажівки) або пов'язані з вандалізмом або терористичними діями;

  • різними стихійними лихами: повінями, ураганами, зсувами, сильним градом, землетрусом і деякими іншими.

Якщо майно розташоване вдалині від гірських схилів, то, швидше за все, не варто страхувати його від сходу сніжної лавини; якщо поруч немає ріки або водоймища - від повіні і т.п. І звичайно не страхувати від таких ризиків, як «торнадо» або «цунамі», що іноді пропонуються нашими страховими компаніями, очевидно, для повноти «асортименту».

Ввечері, перед уходом ви закриваєте міцні двері на надійний замок і сподіваєтеся, що, прийшовши наступного дня, застанете усі в цілості. Коли повної впевненості немає, тоді краще застрахуватися також від крадіжки і грабунку.

Зрозуміло, що від цих ризиків потрібно страхувати не все майно, а тільки те, що зловмисники можуть винести. При цьому варто враховувати, що багато компаній узагалі не страхують деякі цінності (готівка, золоті вироби, дорогоцінності, цінні папери і т.п.), або є спеціальні умови, що оговорюють особливості збереження (наявність сигналізації, визначеного виду запірні пристрої, сейфи й ін.). Також поширене страхування особо цінного майна з заздалегідь обговореними лімітами на розмір виплачуваного страхового відшкодування. При укладанні договору зверніть на такі обмеження особливу увагу. Зауважимо, що для банків існує особливий страховий поліс, за умовами якого страхування здійснюється по дещо інших умовах.

Багато хто ще пам'ятає пожежу 14 квітня 1993 року на заводі двигунів АТ «КамАЗ», коли витрати на відновлення склали більш 150 млн. доларів. Але це тільки прямі збитки. Непрямий збиток, пов'язаний із тривалим простоєм, по різних оцінках склав від 150 до 400 % (!) від розміру прямих збитків.

Закордонний досвід підказує - такі збитки можуть і повинні бути застраховані. Особливо, якщо виробництво з досить складним устаткуванням або бізнес зв'язаний із нерухомістю, місцями відпочинку і розваг.

Страхування від збитків внаслідок простою виробництва є доповненням до страховки від базових вогневих ризиків й інших небезпек, а також є одним із проявів страхування непрямих збитків. Збиток від простою, що підлягяє відшкодуванню, складається з трьох основних частин:

  • витрат, які доводиться здійснювати поза залежністю від процесу виробництва (орендні і рентні платежі, відсотки по кредиту, заробітна плата співробітникам і т.п.);

  • додаткових витрат, здійснених з метою скорочення збитків від простою (введення додаткових змін, оплата понаднормових робіт, оренда іншого приміщення на час ремонтних робіт, оренда устаткування , що заміняється, штрафні санкції і неустойки контрагентам і т.п.);

  • недоотриманого прибутку.

Так як розрахунок суми збитку від простою досить складний, вимагає великих витрат часу на вивчення облікових документів і договорів, гарного знання специфіки роботи в сфері діяльності постраждалого підприємства, то небагато компаній дадуть вам таку страховку. І практично неможливо знайти таку, що візьметься компенсувати втрату прибутку.

Найбільше поширеним є страхування на повну дійсну вартість, що визначається шляхом відрахування зносу застрахованого майна з його початкової вартості.

За основу також може братися балансова вартість. Якщо вона не відповідає реальній, то необхідно скористатися оцінною вартістю, яку визначають фахівці - оцінювачі. У випадках, коли знос майна не перевищує 30 - 40 %, можливо проведення страхування на основі нової відбудовної вартості. Це означає, що при знищенні майна воно буде замінено таким же або аналогічним новим.

Страхова сума по страхуванню збитків від перерви у виробництві залежить від тривалості часу, коли підприємство після страхового випадку не зможе відновити цілком виконання своїх функцій.

Вартість страховки прямо залежить від обсягів страхового покриття і ступеня ризику. Так, тариф по базовому вогневому покриттю залежить від матеріалу, із якого зроблено будову, від виду виробництва, наявності системи протипожежної сигналізації і засобів пожежегасіння, площі помешкання, його поверховості і т.п. Наприклад, за 0,5 % від його вартості можна застрахувати офіс або виробництво керамічного посуду, зате страховка об'єктів, пов'язаних із нафтопродуктами або столярними роботами обійдеться приблизно вчетверо дорожче.

При страхуванні від крадіжки зі зломом буде оцінена надійність запірних пристроїв, їхня кількість і навіть відстань між ними, міцність стелі, стін, вікон і дверей, наявність охоронних заходів й інших засобів захисту. Як правило, тарифи по даному ризику залежать від виду застрахованого майна, доходячи до 3,5 % по страхуванню оргтехніки, теле- і відеоапаратури.

Для більш точного визначення ступеня ризику, а, отже, і тарифу страхова компанія попросить вас заповнити анкету - запитальник. Іноді вони бувають досить об'ємними, кількість питань досягає двох сотень. Рекомендую поставитися до заповнення анкети з усією відповідальністю і максимальною увагою. Докладне знайомство експертів страхової компанії з можливими ризиками, як правило, приводить до зменшення тарифу.

Великий вплив на розмір тарифу здійснює статистика збитків і їхній розмір на даному об'єкті в попередні роки. Так, при відсутності збитків за останні п'ять років, ви можете розраховувати на знижку з платежу в розмірі до 15%.

Страховий тариф по страхуванню збитків від простою виробництва в 2-4 рази вищий, чим по базовому страховому покриттю.

Встановлюваний у договорі страхування, ліміт для розрахунку виплати страхового відшкодування по страхуванню від збитків внаслідок перерви виробництва коливається від 60 днів до 36 місяців.


Отже, до майнового страхування належать:

1) ^ Базове покриття (FLEXA):

F - fire (пожежа);

L - lighting (влучення/удар блискавки);

Ex - explosion (вибух);

A - aircraft (падіння літального апарата або його частин).

2) Розширене покриття:

  • страйки, безпорядки, громадянські хвилювання;

  • наїзд автотранспорту, ушкодження димом і звуковою хвилею;

  • протікання в системах автоматичного пожежегасіння;

  • розрив труб;

  • ураган або град.

3) Інші небезпеки:

  • повінь;

  • землетрус;

  • тероризм;

  • осідання грунту/ зсув;

  • сильний снігопад/ сход сніжної лавини.

Під «ПОЖЕЖЕЮ» мається на увазі вогонь, що має можливість самостійно і неконтрольовано поширюватися, що виник внаслідок загоряння, що супроводжується відкритим полум'ям поза місцями, що спеціально призначені для розкладення і підтримки вогню.

Під «^ УДАРОМ БЛИСКАВКИ» мається на увазі видимий електричний розряд між хмарами і землею, в результаті якого через застраховане майно проходить електрична енергія.

Під «ВИБУХОМ» розуміється вивільнення великої кількості енергії в обмеженому просторі за короткий проміжок часу.

^ Розділ 6. СТРАХУВАННЯ ПРИ БУДІВНИЦТВІ.

Розвиток видів страхування нерухомості пішов по двох основних напрямках:

1) страхування будівельних і монтажних робіт;

2) страхування будівель після здачі їх в експлуатацію.

У період будівництва виникає певна кількість ризиків, позбутися від яких неможливо. Для запобігання негативних фінансових наслідків небезпечних випадковостей на Заході давно використовується поліс по страхуванню будівельних і монтажних ризиків, що недавно став застосовуватися на практиці й українськими страховими компаніями.

Страхування цього напрямку у світовій практиці одержало назву CAR (contractor all risk) - страхування підрядчика від усіх ризиків. Особливо часто це страхування використовується при будівництві промислових об'єктів і житлових висотних будинків.

Як правило, таке страхування починається з прийомки будівельного майданчика і закінчується зі здачею готової споруди. При цьому страховий захист поширюється на усі види будівельних робіт, устаткування будмайданчика, будівельні машини і механізми. Крім того, передбачений захист у розмірі до 20 % від загальної вартості будівництва на випадок можливого ушкодження майна третіх осіб, що возникло через проведення будівельно-монтажних робіт. Це особливо актуально для процесу, пов'язаного з реконструкцією, коли роботи проводяться в безпосередній близькості від інших будинків і споруд, або поруч проходить дорога, прокладені комунікації, розташована автостоянка і т.п. Такі небезпеки можуть бути застраховані і повинні покриватися відповідно до умов договору страхування.

Платіж, який необхідно внести страховій компанії, визначається в залежності від видів проведених робіт і від загальної вартості майна. Зразкові тарифи у відсотках від загальної кошторисної вартости будівельних робіт наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Вид

Поверховість будинку

робіт

до 12

12 - 16

більше 16

Будівництво

0,60

0,70

0,80

Реконструкція

0,70

0,80

0,90


Глава 7. ИНКОТЕРМС І СТРАХУВАННЯ (на прикладі базису поставки CIP).

^ ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ І СТРАХУВАННЯ ОПЛАЧЕНІ ДО ...

(назва пункту призначення)

CIP (Carriage and Insurance Paid to)e

--------------------------------------------------------------------------------

Умови CIP означають, що продавець має ті ж самі зобов'язання, що і при умовах CPT, але з тим доповненням, що продавець повинен забезпечити транспортне страхування від ризиків загибелі або ушкодження товару під час перевезення. Продавець укладає договір страхування і сплачує страхову премію.

Покупець повинен мати на увазі, що при умовах CIP від продавця вимагається забезпечити страховку на мінімальне покриття.


Умова "Фрахт/перевезення і страхування оплачені до... " вимагає від продавця експортного очищення товару. Цей термін може застосовуватися до будь-яких модифікацій перевезень, включаючи мультимодальні перевезення.


^ А. ПРОДАВЕЦЬ ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ

А.1. ПОСТАВКА ТОВАРУ ВІДПОВІДНО ДО КОНТРАКТУ


Забезпечити наявність товару і комерційного рахунку-фактури або відповідного еквівалентного електронного повідомлення відповідно до умов контракту (договори) купівлі-продажу, а також будь-які інші дані, що підтверджують відповідність товару умовам контракту, які можуть зажадати за контрактом.

^ А.2. ЛІЦЕНЗІЇ, СВІДОЦТВА І ФОРМАЛЬНОСТІ

Отримати на свій власний страх і за свій рахунок будь-яку ліцензію на вивіз або інше офіційне свідоцтво і виконати всі митні формальності для вивозу товару.

^ А.3. КОНТРАКТ ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ І СТРАХУВАННЯ

а) Контракт про перевезення.

Укласти на звичайних умовах контракт за свій рахунок по перевезенню товару до погодженого пункту обговореного місця призначення по звичайному (регулярному) маршруті і на звичайний манер. Якщо пункт не погоджений або не визначений практикою подібного роду доставок, то продавець може вибрати пункт в обговореному місці призначення, який краще відповідає його цілі.


б) Контракт про страхування


Забезпечити за свій рахунок страхування вантажу, як погоджену в контракті купівлі-продажу, так, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має страховий інтерес у товарі, мала право прямо жадати від страховика. Надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового забезпечення.


Договір про страхування повинен бути укладений із погодженою надалі компанією або з компанією, що має гарну репутацію. Якщо немає спеціальної угоди про протилежне, то страховка повинна бути у відповідності з мінімальним покриттям по Institute of Cargo Clauses (Institute of London Underwriters) або будь-якого подібного збірника договірних статей. Страховка повинна бути забезпечена до моменту, обговореного відповідно до п. В.5 і В.4. за вимогою покупця і за його рахунок продавцю слід, якщо таке можливо, забезпечити страхування від військових і страйкових ризиків, а також бунтів і громадянських потрясінь. Мінімальне страхування повинно покривати ціну, передбачену контрактом купівлі-продажу, плюс 10 відсотків (тобто 110%) і повинно бути проведене у валюті контракту.


^ А.4. ДОСТАВКА

Доставити товар у розпорядження перевізника, або, якщо є послідуючі перевізники, то першому перевізнику, для транспортування в обговорене місце призначення у встановлену дату або обговорений строк.

^ А.5. ПЕРЕХІД РИЗИКІВ

Відповідно до положення В.5 нести всі ризики втрат і/або ушкоджень, на які може наразитися товар, до моменту його доставки відповідно до А.4.

^ А.6. ПЕРЕДАЧА ВИТРАТ

Відповідно до положень п. В.6:

-оплатити усі витрати, пов'язані з товаром, до того моменту, коли він буде доставлений відповідно до п. А.4, а також фрахт і інші витрати, що випливають із п. А.3, включаючи витрати по навантаженню товару і будь-які витрати по вивантаженню товару в місці призначення, що можуть бути включені у вартість фрахту або виникнуть в покупця при укладенні контракту про перевезення;


-оплатити витрати на митні формальності, а також усі мита, податки й інші офіційні рахунки, що підлягають сплаті при експорті товару.


^ А.7. ПОВІДОМЛЕННЯ ПОКУПЦЮ

Сповістити покупця про те, що товар доставлений відповідно до п. А.4, а також повідомляти йому всі інші відомості, що необхідні покупцю для того, щоб вжити необхідні звичайно заходи, що дозволяють йому одержати товар.

^ А.8. ДОКАЗИ ДОСТАВКИ, ТРАНСПОРТНІ ДОКУМЕНТИ АБО ЕКВІВАЛЕНТНІ ЕЛЕКТРОННІ ПОВІДОМЛЕННЯ

Якщо не обговорено інакше, то за свій рахунок забезпечити покупця звичайним транспортним документом (наприклад: оборотним коносаментом, необоротним морським шляховим рахунком, річковим шляховим документом, повітряним шляховим рахунком, залізничною накладною, автодорожньою накладною або мультимодальним транспортним документом).

У тих випадках, коли покупець і продавець домовилися використовувати електронні комунікації, документ, обговорений у попередньому параграфі, може бути замінений еквівалентним електронним повідомленням (EDI).


^ А.9. ПЕРЕВІРКА - УПАКОВКА - МАРКІРУВАННЯ

Оплатити усі витрати, що викликаються перевіркою товару (такі, як перевірка, вимірювання, зважування, підрахунок), необхідної для надання товару відповідно до п. А.4.

Забезпечити за свій рахунок упаковку товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнятого відправляти обумовлений контрактом товар без упаковки), необхідну для способу транспортування товару, обраного ним. Упаковка повинна бути відповідно маркірована.


^ А.10. ІНШІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

На прохання покупця надавати останньому на його ризик і за його рахунок повне сприяння в одержанні будь-яких документів або еквівалентних електронних повідомлень (крім зазначених у п. А.8), що використовуються або видаються в країні відправлення і/або походження товару і, якщо необхідно, для транзиту перевезення через треті країни.


Контрольні питання по курсу «Страхування»



  1. Виникнення страхування, сучасна страхова справа в Україні;

  2. Поняття «страховик», вимоги українського законодавства до страховика;

  3. Поняття «страхування»;

  4. Поняття «страхувальник» і його права;

  5. Поняття «об'єкт, вид і форми страхування»;

  6. Поняття «обов'язкове й обов'язкове державне страхування»;

  7. Поняття «страховий ризик і страховий випадок»;

  8. Поняття «страхова сума і вартість» страхування в частці;

  9. Поняття «страхове відшкодування і страхова виплата»;

  10. Поняття «прямий і непрямий збиток»;

  11. Поняття «франшиза», види франшиз;

  12. Поняття «страховий платіж (страхова премія)»;

  13. Основні принципи роботи страхових агентів і брокерів;

  14. Поняття «договір страхування і валюта страхування»;

  15. Зміст, укладання і початок дії договору страхування;

  16. Поняття «правила страхування». Зміст правил страхування;

  17. Обов'язки страховика по договору страхування;

  18. Обов'язки страхувальника по договору страхування;

  19. Порядок і умови виплати страхових сум і страхових відшкодувань;

  20. Можливі причини відмови страховика від виплати страхового відшкодування;

  21. Умови переходу до страховика права вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток;

  22. Умови припинення дії договору страхування і причини визнання договору страхування недійсним.

  23. Поняття «нещасний випадок» в особистому страхуванні;

  24. Колективне страхування від нещасного випадку в особистому страхуванні;

  25. Принципи проведення страхування від нещасного випадку;

  26. Вимоги, визначені в законодавчих і нормативних документах до страхових компаній, що проводять страхування життя;

  27. Страхові ризики в страхуванні життя;

  28. Основні принципи й умови добровільного медичного страхування;

  29. Майнове страхування: ризики стандартного покриття (FLEXA);

  30. Майнове страхування: ризики стихійних лих і катастроф;

  31. Види ризиків «крадіжка»;

  32. Заходи для зменшення ступеня ризику при страхуванні від крадіжки;

  33. Основні принципи й умови транспортного страхування вантажів (CARGO);

  34. Базиси постачання, що передбачають страхування відповідно до ІНКОТЕРМС 1990 р.;

  35. Умови страхування відповідно до оговорок інституту лондонських страховиків по вантажах. Оговорки «А» і «С»;

  36. Віднесення витрат по страхуванню на собівартість товару;

  37. Дії страхувальника при настанні страхової події, на прикладі страхування вантажів;

  38. Об'єкти страхування КАСКО в страхуванні засобів транспорту;

  39. Основні страхові ризики й обмеження страхування при страхуванні КАСКО засобів транспорту;

  40. Додаткові страхові ризики й обмеження страхування при страхуванні засобів транспорту;


Контрольна робота виконується по десятьох варіантах. Кожний варіант складається з чотирьох питань і однієї задачі. Вибір варіанта контрольної роботи визначається по останній цифрі номера залікової книжки студента. З таблиці вибираються питання, що відповідають варіанту:


Остання цифра номера залікової книжки



















0

ВАРІАНТ





















Номера питань


















































































Номер задачі вибирається по номеру варіанта. Застосовуючи методику, наведену в главі 3, необхідно, на підставі відомих даних (кількості страхових випадків за попередній період, середній страховій сумі на одному застрахованого, розміру виплат по кожній із страхових подій і нормативу витрат на ведення справи страхової компанії), визначити загальну суму страхових виплат у попередньому періоді, основну частину нетто-тарифу, величину ризикової надбавки й остаточну ставку тарифу. Умови задачі по варіантах наведені в Додатку 1.


Контрольна робота оформляється на стандартних листах формату А4. Титульний лист повинен містити:

  • назву інституту;

  • назву навчального курсу, з якого зроблена робота;

  • форма навчання (вечірня/ заочна);

  • курс, група, прізвище, ім'я і по батькові студента;

  • номер залікової книжки студента;

Змістова частина контрольної роботи повинна включати чіткі конкретні відповіді на всі питання відповідно до варіанта. Вкрай бажано приведення прикладів, що пояснюють теоретичну частину відповіді. Рішення задачі повинно містити всі етапи розрахунків з остаточною відповіддю у висновку. Обсяг контрольної роботи повинен бути не менше 5 машинописних листів.

ДОДАТОК 1

  1   2

Схожі:

Розділ терміни І визначення iconРозділ терміни І визначення. Страховик це страхова компанія
У умовах солідарної розподілення збитку між зацікавленими в страхуванні суб'єктами господарювання помітно згладжуються наслідки стихійних...
Розділ терміни І визначення iconЗміст розділ загальні положення 2 розділ 2 виробничі та трудові відносини 3 розділ 3 відпустки 7 розділ 4 забезпечення продуктивної зайнятості 9 розділ 5 оплата праці 11 розділ 6 охорона праці 15
Додаток 2 Положення про порядок обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників Доннту
Розділ терміни І визначення iconОсновні терміни І визначення
Адаптація – здатність організму пристосовуватися до визначеної дози шкідливої речовини
Розділ терміни І визначення iconЗатверджено: Голова приймальної комісії
Основні поняття, терміни І визначення, що відносяться до обробки різанням. Предмет теорії обробки матеріалів. Основні поняття І визначення...
Розділ терміни І визначення iconЗакон україни про захист економічної конкуренції ( Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 12, ст. 64 )
Стаття Визначення термінів Терміни, що вживаються в цьому Законі, мають таке значення
Розділ терміни І визначення iconДсту 2732: 2004 національний стандарт україни діловодство й архівна справа
Цей стандарт установлює терміни та визначення понять у сфері діловодства й архівної справи
Розділ терміни І визначення iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення курсу інформаційні технології в системах управління затверджено
Вступ. Мета І задача курсу. Основні терміни, визначення І класифікація інформаційних технологій
Розділ терміни І визначення iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр» Спеціальність: 05050301, 05050301 Металорізальні верстати та системи. Донецьк, Доннту, 2013р. Теорія різання
Основні поняття, терміни і визначення, що відносяться до обробки різанням. Предмет теорії обробки матеріалів. Основні поняття і визначення...
Розділ терміни І визначення iconСеместровий план
Теоретичні основи палеопедології. Ключові слова. Етапи розвитку палеопедології. Визначення і терміни палеопедології. Викопні ґрунти...
Розділ терміни І визначення iconІнформаційний бюлетень нових надходжень IІІ квартал 2011
У011. 3 Р94 Ринкова економіка: основні терміни, поняття І визначення : навч екон слов довід рекоменд. М-вом освіти І науки України....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи